CC BY
16
22. Vishal Pandey. Non-dialytic management of acute kidney injury in newborns / Vishal Pandey, Deepak Kumar, Prashant Vijayaraghavan // J Renal Inj Prev. - 2017. - Vol. 6, No 1. - P. 1-11.
Реферати
ИССЛЕДОВАНИЕ ОСТРОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ПОЧЕК У НЕДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ПЕРИНАТАЛЬНУЮ ГИПОКСИЮ Саврун Т. И., Кочерга З. Р., Чекотун Т. В., Биковськая О.
А., Кислова Ю. О.
В статье приведены результаты исследования особенностей острого повреждения почек у недоношенных новорожденных, подвергшихся воздействию перинатальной гипоксии, в зависимости от срока гестации. Клинические проявления гипоксического поражения почек оценивали по выраженности отечного синдрома, мочевого синдрома и почасовому диурезу. При исследовании маркеров повреждения почек получено достоверно большие показатели цистатина С в сыворотке крови, липокалина и интерлейкина-18 (р<0,01) в моче на 2-4 сутки жизни у недоношенных детей с гипоксическим поражением почек по сравнению с показателями недоношенных детей без признаков перинатальной гипоксии. Исследование почечного кровотока показало достоверное снижение показателей максимальной систолической скорости потока в стволе почечной артерии и пульсационного индекса (р<0,05). Полученные изменения маркеров почечного повреждения были более выражены у недоношенных новорожденных со сроком гестации < 32 недель. Результаты исследования свидетельствуют, что сывороточный цистатин С, липокалин и интерлейкин-18 в моче в сочетании с определением почечного кровотока эффективны в ранней диагностике острого повреждения почек у детей на фоне перенесенной перинатальной гипоксии.
Ключевые слова: недоношенные новородженные, острое повреждение почек, цистатин С, интерлейкин-18, липокалин, почечный кровоток.
Стаття надшшла 10.10.2017 р.
STUDY OF ACUTE KIDNEY INJURY IN PREMATURE NEWBORNS AFFECTED BY
PERINATAL HYPOXIA Саврун Т. И., Кочерга З. Р., Чекотун Т. В., Биковськая О. А., Кислова Ю. О.
The article presents research findings on the characteristics of acute kidney injury in premature newborns affected by perinatal hypoxia, depending on the gestational age. Clinical manifestations of hypoxic kidney injury were estimated by the severity of edema syndrome, urinary syndrome and hourly diuresis. The study revealed significantly higher levels of cystatin C in blood serum, as well as lipocalin and interleukin-18 (р<0.01) levels in urine over 2-4 days after birth in premature newborns with hypoxic kidney injury as compared to premature infants without any signs of perinatal hypoxia. The study of renal blood flow showed significant decrease in the indices of peak systolic velocity in the renal artery trunk and pulsation index (р<0.05). It has been established that the differences of renal injury markers were more evident in premature newborns of the gestational age less than 32 weeks. The obtained findings indicate that the indices of serumal cystatin C, lipocalin and interleukin-18 in urine, in combination with renal blood flow evaluation are effective in early diagnosis of acute kidney injury in newborns affected by perinatal hypoxia.
Key words: premature newborns, acute kidney injury, cystatin C, interleukin-18, lipocalin, renal blood flow.
Рецензент Похилько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-76-80 УДК 616.23/24+616-056.52]:613.2./7
.1. В. Савченко, I. II. К'аммин-г.
|{ДМ> У краТни «У краТнська мешчна сюмаю.ю! мша лкиечш». ч. Ио.мава
ЗМ1НА СИОСОБУ ЖИТТЯ ИОКРАЩУе ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ТА АМТРОИОМЕТРИЧМ1 ИОКАЗМИКИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
У ПОеДНАНШ З ОЖИР1ННЯМ
e-mail: lesyasavchenko1@gmail.com
Обстежено 53 пащенти з ХОЗЛ в поеднанш з алiментарно-конституцiйною формою ожиргння, KOTpi були розподшет на двi групи. Тривале застосування модифжацп способу життя при лiкуваннi хворих на ХОЗЛ в поеднант з ожиргнням сприяло зменшенню ОТ у 1,07 рази, 1МТ у 1, 16 рази (p<0,05), зниженню показниюв фактично! енергетично! цiнностi спожито! ra:i в робочi та вихiднi дт та покращенню якостi життя (р<0,05). Функцiя зовнiшнього дихання достовiрно не покращилась. Застосування гндивщуально розроблено! програми легенево! реабЫтаци з включенням корекцп харчового режиму з урахуванням показникгв основного обмгну хворих та регулярного дозованого фiзичного навантаження на mi базисно! шгаляцшно! терапп дозволяе корегувати енергетичний дисбаланс пацiентiв, що сприяе зменшенню ОТ, 1МТ та значному полгпшенню ЯЖ. Суттевих змгн функцп зовншнього дихання при застосуваннi гндивщуально розроблено! програми легенево! реабЫтаци не було виявлено.
Ключов1 слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, ожиргння, модифжащя способу життя.
Проблема ожирiння залишаегься однieю з найбiльш важливих в сучаснш клiнiчнiй практицi, що шдтверджуеться даними BcecBiTHboï органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ), яка визнала ожирiння як ешдемда XXI столiгтя (2013). Так, за даними ВООЗ за перюд 1980-2013 рр. у всьому свт частка дорослих з iндексом маси тша (1МТ) 25 кг/м2 або бшьше зросла вiд 28,8% до 36,9% у чоловшв i вщ 29,8% до 38,0% у жшок [10, 15]. Така невтiшна статистика потребуе розробки профiлактичних та л^вальних заходiв задля попередження прогресування захворювання, особливо в поеднанш з
хрошчним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), яке недостатньо дiагностуeгься на рантх етапах розвитку, характеризуючись обмеженням повiтряного потоку, зниженням якостi життя (ЯЖ) пaцieнтiв та розвитком коморбщних стaнiв [2, 8, 9].
Метою роботи було ощнити вплив змши способу життя на ЯЖ та антропометричш показники у хворих на ХОЗЛ в поеднанш з aлiментaрно-конституцiйним ожирiнням.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 53 пащенти з ХОЗЛ в поеднaннi з aлiментaрно-конституцiйною формою ожирiння, середнiй вш яких становив 56,75±6,41 рокiв, серед яких було 38 (71,7%) чоловтв та 15 (28,3%) жшок. Критери включения в дослiдження: пiдписaння шформовано! письмово! згоди пaцiентa, вiк пащенпв вiд 40 до 70 роюв, верифiковaний дiaгноз ХОЗЛ (клiнiчнa група В з помiрним ступенем бронхообструкци та aлiментaрно-конституцiйне ожирiния I та II ступеню з 1МТ 30,0-39,9 кг/м2 (згiдно ВООЗ 1997 року). В залежносп вiд призначеного лшування пaцiенти були розподiленi на двi групи. Хворим першо! групи (основна n=26) на тлi протокольно! терапп ХОЗЛ (згiдно наказу МОЗ Укра!ни №555 вiд 2013р. (фенотерол/iпрaтропiуму бромщ 50/20 по однiй дозi через 8 год. постшно)) проводилась модифшащя способу життя, що передбачала навчання, корекщю харчування та регулярнi фiзичнi навантаження. Навчання пaцiентiв полягало в роз'ясненш причин розвитку, прогресування ХОЗЛ та ожиршня, в створеннi усвщомлено! мотиваци зниження маси тiлa, веденш харчового щоденника, сaмоконтролi маси тша. Зменшення маси тiлa здiйснювaли поетапно, шляхом призначення ращону iз поступовим зниженням енергетично! цiнностi до 1800-2000 ккал/день (наказ МОЗ Укра!ни №931 вщ 29.10.2013). Згiдно iснуючих рекомендацш нaцiонaльного iнститу здоров'я США (NIH) пащентам з 1МТ 30-35 кг/м2 енергетичну цiннiсть рaцiоиу зменшували на 300-500 ккал/добу, а при 1МТ>35 кг/м2 - на 500-1000 ккал/добу. Пaцiентaм зменшували масу тiлa в середньому не бшьше 10 % вщ початково!. Пiсля досягнення зниження маси тiлa перераховували добову калоршност та намагалися утримати рiвень знижено! маси тiлa.
В якостi фiзичного навантаження використовували дозовану ходьбу (по рiвнiй мiсцевостi) з акцентом на дихання. Протягом перших двох тижшв тренувань використовували повiльний темп ходьби (70-90 кроюв/хвилину вiд 3-4 км/год) протягом 30 хвилин. Починаючи з третього тижня тренувань використовували середнш темп (вiд 90 до 120 кроюв / хв (вiд 4 до 5,6 км / год)), збшьшуючи час тренувань до 45 хвилин. Через 8 тижшв, за умови доброго самопочуття (вщсутносп стиснення в грудях, болю в дшянщ серця, прискореного серцебиття, головокружiния, вщчуття нестaчi повiтря тощо) переходили до швидкого темпу ходьби (вiд 120 до 140 кроюв / хв (вщ 5,6 до 6,4 км/год)), збшьшуючи основний час тренувань до 60 хвилин. Перюдичшсть тренувань становила 4 рази на тиждень. Дихати слщ глибоко i ритмiчно, видих повинен бути довшим вдиху (2-3-4 кроки - вдих, на 3-4- 5 кроюв - видих) [5].
Оптимальний дiaпaзон iнтенсивностi нaвaнтaжения повинен був знаходитись на рiвнi 5569% вiд максимально! частоти серцевих скорочень (ЧСС) [13]. Максимальну ЧСС розраховули за формулою ЧССмакс. = 220 - вш [1].
Хворi друго! групи (порiвняння n=27) отримували лише протокольну терaпiю ХОЗЛ.
Вс пaцiенти знаходились в фaзi ремюи ХОЗЛ. Обстеження пaцiентiв включало загальноклшчш методи, визначення антропометричних покaзникiв (1МТ, обвiд тали (ОТ)). Абдомiнaльне ожиршня вважалось, коли у жiнок ОТ > 80 см, а у чоловтв > 94 см.
Виразшсть симптомiв ХОЗЛ оцiнювaли за допомогою опитувальника COPD Assessment Test (САТ) [11]. Яюсть життя (ЯЖ) ощнювали за опитувальником шпиталю Святого Георпя (SGRQ) [13]. Дослiдження функцп зовшшнього дихання проводили за загальноприйнятою методикою. Пюля проведення проби з бронхол^иком коротко! дп (400 мкг сальбутамолу) кшцевому aнaлiзу пiдлягaли нaступнi показники: ОФВ1 (FEV1) - об'ем форсованого видиху за першу секунду, ОФВ1/ФЖЕЛ (FEV1/FVC) - модифшований iидекс Тифно.
Фактичне харчування оцiнювaли методом 24-годинного вiдтворения харчування iз заповненням харчового щоденника за двi доби - робочий та вихщний день [4]. У добовому ращош aнaлiзувaли енергетичну цiннiсть !ж [6]. Кшьюсть спожито! !ж за добу ощнювали за допомогою альбому з фотогрaфiями перших та других страв, хлiбобулочних виробiв, сaлaтiв, рiзних вцщв фруктiв, овочiв, нaйбiльш поширених продукпв Fastfood та напо!в. Кожен продукт був наданий у кiлькох вaрiaнтaх за величиною та масою порцп. При опитувaннi респонденту пропонували обрати вщповщний вaрiaнт продуктiв та страв [3]. Розрахунок величин основного обмiну енерги (ОО) проводили за формулою Мiффлiнa-Сaн Жеора [13]. Для тдтримки iсиуючо!' маси тiлa розраховували рекомендоване добове споживання енергi! [7].
Ощнка отриманих результат проводилась через 3 та 9 мюящв спостереження. Статистичну обробку здiйснювали з використанням програми <^ТАТКТ1СА 6.0» (StatSofflnc., США). Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж показниками розраховували за допомогою t-тест Ст'юдента. Статистично достовiрними вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Серед хворих першо! групи було 17 (65,38 %) чоловшв та 9 (34,62 %) жшок, середшм вшом 57,23±2,86 рокiв. В другш групi - 21 (77,78 %) чоловш та 6 (22,22 %) жшок, середшм вшом 56,30±2,53 рокiв. Групи обстежуваних пацieнтiв були сшвставш за антропометричними показниками (табл.1).
Таблиця 1
Показник До лжування Через 3 м1сяц1 Через 9 м1сяц1в
1 група 2 група 1 група 2 група 1 група 2 група
Зргст, м 1,68±0,08 1,71±0,09 1,68±0,08 1,71±0,09 1,68±0,08 1,71±0,09
Маса тша, кг 96,42±4,34 96,17±3,85 93,87±3,75 96,71±4,16 82,88±4,14 р2<0,05 97,66±5,08 р4<0,05
1МТ, кг/м2 34,14±1,71 32,88±1,64 33,24±1,66 33,05±1,49 29,31±1,59 р2<0,05 33,32±1,57
ОТ, см 113,19±2,66 109,0±2,73 109,5±5,48 109,37±3,61 105,73±2,29* р2<0,05 110,56±3,32
Примгтки (тут [ надаш): р1- при пор1внянш групи хворих на початку та через 3 мю; р2 -пор1вняння показниюв на початку та через 9 мю; р3 - пор1вняння показниюв м1ж групами через 3 мю лжування; р4 - пор1вняння показниюв м1ж групами через 9 мю л1кування;
Застосування модифiкацi! способу життя при лшуванш хворих на ХОЗЛ в поеднанш з ожиршням сприяло зменшенню ОТ у 1,07 рази та 1МТ у 1, 16 рази через 9 мю (р<0,05). В хворих друго! групи достовiрних змiн дослiджуваних антропометричних показникiв не було виявлено.
Порiвнюючи отриманi антропометричш показники через 9 мюящв у хворих першо! групи мало мюце зменшення маси тша у 1,18 рази (р<0,05) в порiвняннi з хворими друго! групи, що доводить перевагу запропоновано! комплексно! терапi! .
Таблиця 2
Показники основного обмшу та добового споживання енергп у обстежуваних хворих
Показник До л1кування Через 3 м1сяц1 Через 9 мгсящв
1 група 2 група 1 група 2 група 1 група 2 група
Основний обмш, ккал/добу 1676,82±76,2 1716,66±86,1 1649,36±66,8 1722,06±91,8 1615,94±95,1 1731,47±88,4
Добова потреба в калор1ях, ккал/добу 2359,26±96,7 2485,8±96,2 2638,97±100,8 2493,03±97,1 2585,5±105,7 2505,47±99,3
Фактична енергетична цшшсть спожито! !ж1 в робочий день, ккал/добу 3215,4±160,8 3233,11±161,7 2776,1±138,8 р1<0,05 3108,52±155,4 2690,88±140,0 р2<0,05 3132,44±156,6 р4<0,05
Фактична енергетична цшшсть спожито! !ш у вихвдний день, ккал/добу 3588,08±179,4 3653,85±147,0 3095,0±156,1 р1<0,05 3471,26±151,8 2904,7±149,4 р2<0,05 3523,15±164,2 р4<0,05
Через 3 та 9 мюящв лшування у хворих першо! групи показники основного обмшу та добово! потреби в калорiях вiрогiдно не вiдрiзнялись вiд вихiдних даних, однак через 3 мюящ встановлено вiрогiдне зниження показникiв фактично! енергетично! щнност спожито! !жi в робочi та вихщш днi у 1,15 рази (р<0,05). Оцiнюючи дослiджуванi показники через 9 мюящв комплексно! терапп встановлено подальше зниження фактично! енергетично! цшност спожито! !ж в робочi та вихщш дш у 1,19 рази та 1,23 рази вщповщно (р<0,05). У групi пацiентiв, якi отримували базисну iнгаляцiйну терапiю, при вивченш показниюв основного обмiну та добового споживання енерги вiрогiдно! позитивно! динамши не встановлено, що доводить ефективнють запропоновано! нутрiтивно! корекцi! та фiзично! реабiлiтацi! пацiентiв на ХОЗЛ у поеднанш з ожиршням. Дана гшотеза шдтверджуеться вiрогiдно нижчими показниками фактично! енергетично! щнносп спожито! !жi в робочi та вихiднi днi у пащешгв першо! групи порiвняно з вщповщними у друго! групи обстежених у 1,16 рази та 1,21 рази вщповщно через 9 мюящв лшування (р<0,05).
Вивчення динамiки показниюв ЯЖ як штегрального показника ступеня адаптацi! до захворювання, можливостi виконання звичних функцiй на роботi i в побутi у пацiентiв з коморбщними станами мае велике значення. Полiпшення ЯЖ вiдноситься до числа
найважливших завдань терапп в цшому, поряд i3 запобшанням несприятливих наслiдкiв ХОЗЛ у поеднанш з ожиршням.
Таблиця 3
Показники якост життя у обстежуваних хворих
Показник До лжування Через 3 мiсяцi Через 9 мiсяцiв
1 група 2 група 1 група 2 група 1 група 2 група
Симптоми, бали 75,13±4,4 74,19±4,87 66,2±6,5 69,1±5,12 53,93±6,85 56,34±4,98
р2<0,02 р2<0,02
Активнiсть, бали 62,04±3,85 62,68±3,86 53,8±4,14 61,03±5,14 51,02±3,56 60,34±4,15
р2<0,05
Вплив, бали 56,37±2,89 57,5±4,85 49,12±1,97 57,94±3,11 47,6±2,09 55,43±2,69
р1<0,05 р3<0,05 р2<0,05 р4<0,05
Загальна ЯЖ, бали 58,69±3,11 60,48±4,02 51,08±3,52 58,45±3,27 48,81±2,98 57,39±3,01
р2<0,05 р4<0,05
Модифшащя способу життя з включенням навчання хворих, корекцп харчування та дозованого ф1зичного навантаження на тл1 базисно! терапп сприяла покращенню ЯЖ пащенпв з поеднаною патолопею. Так, у пащенпв першо! групи через 3 мюящ лшування встановлено в1ропдне зменшення кшькосп бал1в симптом1в та впливу захворювання на стан хворого у 1,14 рази. Через 9 мюящв лшування виявлено зниження показниюв шкали симптом1в у 1,14 рази, активносп - у 1,2 рази, впливу захворювання на стан опитуваного - у 1,18 рази та вщповщно в1ропдно зменшилась загальна кшькють бал1в ЯЖ у 1,2 рази (р<0,05).
На тл1 базисно! шгаляцшно! терапп у хворих друго! групи через 9 мюящв встановлено в1ропдне зменшення кшькосп бал1в за шкалою симптом1в у 1,3 рази (р<0,05).
Пор1вняльний анал1з отриманих даних за опитувальником SGRQ через 9 мюящв у хворих обох груп дов1в перевагу запропоновано! комплексно! терапп пор1вняно з базисним лшуванням, що шдтверджуеться вищими показниками загально! ЯЖ у хворих першо! групи у 1,17 рази (р<0,05). Под1бна динамша виявлена при ощнщ показниюв САТ. Так, у хворих першо! групи даш показники через 3 мюящ лшування зменшились у 1,9 рази (14,6±3,5 бали проти 29,1±3,12) та через 9 мюящв у 2,2 рази (13,2±2,9 проти 29,1±3,12 бали; р<0,05). У пащенпв друго! групи в1ропдна позитивна динамша встановлена через 9 мюящв лшування (21,5±4,1проти 30,6±4,28 бали; р<0,05).
Таблиця 4
Спiрометричнi показники у обстежуваних хворих_
Показник До лiкування Через 3 мiсяцi Через 9 мюящв
1 група 2 група 1 група 2 група 1 група 2 група
ОФВ1,% 59,6±3,2 60,8±4,1 61,32±3,9 61,54±4,8 62,15±5,1 63,0±5,9
1Т,% 61,08±5,0 62,6±6,1 60,4±5,3 63,2±5,9 61,93±6,4 65,12±4,7
При ощнщ сшрометричних показникiв у хворих обох груп достовiрного покращення функцп зовшшнього дихання не було виявлено.
1. Застосування iндивiдуально розроблено! програми легенево! реабштацп з включенням корекцп харчового режиму з урахуванням показниюв основного обмшу хворих та регулярного дозованого фiзичного навантаження на rai базисно! шгаляцшно! терапп дозволяе корегувати енергетичний дисбаланс пащенпв, що сприяе зменшенню ОТ, 1МТ та значному полшшенню ЯЖ.
2. Суттевих змш функцп зовнiшнього дихання при застосуванш iндивiдуально розроблено! програми легенево! реабштацп не було виявлено.
Список лЫфатури
1. Yepifanov V. A. Meditsinskaya reabilitatsiya: rukovodstvo dlya vrachey / V. A. Epifanov // 2-izd., ispr. i dop. - Moskva: MEDpress-infoim, - 2008. - 352 s.
2. Kaydashev I. P. Izmenenie obraza zhizni, narushenie energeticheskogo metabolizma i sistemnoe vospalenie kak faktoryi razvitiya bolezney tsivilizatsii / I.P Kaydashev // Ukrayinskiy medichniy chasopis. - 2013. - No. 5 (97). - S. 103-108.
3. Martinchik A. N. Albom portsiyproduktov i blyud / A. N. Martinchik, A. K. Baturin, B. C. Baeva // - M.: NII pitaniya RAMN, - 1995. - 64 s.
4. Martinchik A. N. Otsenka kolichestva potreblyaemoy pischi metodom 24-chasovogo sutochnogo vosproizvedeniya pitaniya / A. N. Martinchik, A. K. Baturin, A. I. Feoktistova [i dr.] // 26.02.1996. No. S1- 19/14-17. - Moskva: Minzdrav RF, - 1996. - 24 s.
5. Popov S. N. Fizicheskaya reabilitatsiya: uchebnik dlya akademiy i institutov fizicheskoy kulturyi / S.N. Popov. //- Rostov-na-Donu; Moskva: Feniks, - 2005. - 608 s.
6. Skurihin I. M. Himicheskiy sostav rossiyskihproduktovpitaniya: Spravochnik / I. M. Skurihin, V. A. Tutelyan // - M.: DeLiprint, - 2002. - 236 s.
7. Kharchenko N. V.Diietolohiia / N.V.Kharchenko, H.A.Anokhina [ta in.] // - Kyiv - Vyd-vo «Merydian», - 2012.-528 s.
8. Chernyak A. V. Fenotipyi bolnyih hronicheskoy obstruktivnoy boleznyu legkih / A. V. Chernyak, G.V. Neklyudova, A.V. Averyanov [i dr.] // Terapevticheskiy arhiv.-2009.- 81 (3).- C. 9-15.
9. Chuchalin A. G. Izmeneniya sistemnih vospalitelnyih i gemostaticheskih reaktsiy u bolnyih s obostreniem hronicheskoy obstruktivnoy bolezni legkih s soputstvuyuschimi hronicheskoy serdechnoy nedostatochnostyu i ozhireniem / A.G. Chuchalin, I.Ya. Tseymah, A.P. Momot // Pulmonologiya. - 2014. - No. 6. - S. 25-32.
10.Global action plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013-2020. Geneva: World Health Organization; - 2013.
11.Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Pocket guide to COPD diagnosis, management, and prevention - 2017. - Access mode: http://www.goldcopd.org.
12.Jones PW, Quirk FH, Baveystock CM. The St George's Respiratory Questionnaire. Respir Med. 1991;85 Suppl B:25-31.
13.Mifflin M. D. A new predictive equation for resting energy expenditure in healthy individuals / M. D. Mi fflin, St Jeor S.T., L. A. Hill [et all.] // Am. J. Clin. Nutr. - 1990. - Vol. 51 (2). - P. 241-247.
14.National Institutes of Health, National Heart, Lung, and Blood Institute. Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults-the evidence report // Obes. Res. - 1998. - № 6, S. 2. - P. 51-209. 15.Stefanie Vandevijvere. Increased food energy supply as a major driver of the obesity epidemic: a global analysis / Stefanie Vandevijvere, Carson C Chow, Kevin D Hall,b Elaine Umalia& Boyd A Swinburna //Bull World Health Organ.- 2015;. Vol. 93.-P. 446-456.
Реферати
ИЗМЕНЕНИЕ ОБРАЗА ЖИЗНИ УЛУЧШАЕТ КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИЕ
ПОКАЗАТЕЛИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С ОЖИРЕНИЕМ Савченко Л. В., Кайдашев И. П. Цель работы - оценить влияние изменения образа жизни на качество жизни и антропометрические показатели у больных ХОБЛ в сочетании с алиментарно-конституционным ожирением. Материалы и методы. Обследовано 53 пациента с ХОБЛ в сочетании с алиментарно-конституционной формой ожирения, которые были разделены на две группы. Больным первой группы - основная, (п = 26) на фоне протокольной терапии ХОБЛ проводилась модификация образа жизни, которая предусматривала обучение, коррекцию питания и регулярные физические нагрузки. Больные второй группы -сравнение (п = 27) получали только протокольную терапию ХОБЛ. Обследование пациентов включало общеклинические методы, определение антропометрических показателей (ИМТ, окружность талии), оценку выраженности симптомов ХОБЛ (САТ-тест) и качества жизни (SGRQ). Исследование функции внешнего дыхания проводили по общепринятой методике. Фактическое питание оценивали методом 24-часового воспроизведения питания с заполнением пищевого дневника за двое суток - рабочий и выходной день. Результаты и их обсуждение. Длительное применение модификации образа жизни при лечении больных ХОБЛ в сочетании с ожирением способствовало уменьшению ОТ в 1,07 раза, ИМТ в 1, 16 раза (р <0,05), снижению показателей фактической энергетической ценности принимаемой пищи в рабочие и выходные дни и улучшению качества жизни (р <0,05). Функция внешнего дыхания достоверно не улучшилась. Применение индивидуально разработанной программы легочной реабилитации с включением коррекции пищевого режима с учетом показателей основного обмена больных и регулярной дозированной физической нагрузки на фоне базисной ингаляционной терапии позволяет корректировать энергетический дисбаланс пациентов, способствует уменьшению ОТ, ИМТ и значительному улучшению КЖ. Существенных изменений функции внешнего дыхания при применении индивидуально разработанной программы легочной реабилитации не было обнаружено.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, ожирение, модификация образа жизни.
Стаття надшшла 14.09.2017 р.
MODIFICATION OF LIFESTYLE IMPROVES QUALITY OF LIFE AND ANTROPOMETRIC
INDEXES IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASES IN COMBINING WITH OBESITY Savchenko L., Kaidashev I. Aim - assess the effect of lifestyle changes on quality of life and anthropometric indicators in patients with COPD in conjunction with alimentary-constitutional form of obesity. TMaterials and methods. We examined 53 patients with COPD in combination with the alimentary-constitutional form of obesity, which were divided into two groups. Patients of the first group - the main, (n = 26) on the background of protocol therapy COPD was carried modification of lifestyle, which included training, nutrition correction and regular physical activity. Patients in the second group - (n = 27) received only protocol therapy for COPD. Patients' examination included general clinical methods, determination of anthropometric indices (BMI, waist circumference (WC)), evaluation of COPD symptoms (CAT test) and quality of life (SGRQ). External respiration function was perform according to the generally accepted technique. The actual nutrition was evaluated using a 24hour diet with food diary filling in two days - work and day off. Results and discussion. Prolonged use of lifestyle modification in the treatment patients with COPD in combination with obesity contributed to a decrease in WC of 1,07 times, BMI of 1,16 times (p <0.05), a decrease in the actual energy value of consumed food at work day and day off, and improvement of quality of life (p <0,05). The function of external respiration has not significantly improved. Application of an individually developed program of pulmonary rehabilitation incorporating the correction of the diet regime, taking into account the indicators of the main patient exchange and regular dosage physical activity against the background of inhaled basic therapy, allows regulaiting the energy imbalance of patients, which contributes to the reduction of WC, BMI and significant improvement the quality of life. Significant changes in the function of external respiration in the application of an individually developed program of pulmonary rehabilitation was not found.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, obesity, modification of lifestyle.
Рецензент Скрипник 1.М.
