CC BY
125
УДК 616.24 - 002 + 616.12 - 005.4 - 053.9 Савченко Л.В, Хайменова Г.С.
МОДЕРН1ЗАЦ1Я Л1КУВАННЯ 1НФЕКЦ1ЙНОГО ЗАГОСТРЕННЯ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ПО6ДНАН1 З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ У ОС1Б ПОХИЛОГО В1КУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Прогресуюче зб'тьшення к'тькост'! nau,ieHmie похилого вку з ХОЗЛ у поеднанн з серцево-судинною патолог'ею, Ух взаемообтяжливий перебiг з використанням великоУ к'тькост'! лiкарських npenapami та ятрогенний вплив останн'к спонукають до пошуку нових метод'т модершзацУУ лкування та реабШтацУУ як б пдвищували ефективнсть д'УУ медикаментозних засоб'т, зменшуючи медикаментозне навантаження. Мета: вивчити ефективнсть застосування небулайзерного введення 0,02% розчину декаметоксину з сеансами галотерап'УУ, як елементiв комплексноУ терап'УУ на яксть життя та показники функцУУ зовншнього дихання хворих на iнфекцiйне загострення ХОЗЛ 11-111 стадш в поеднанн з 1ХС у людей похилого вку. Матер'али та методи. В досл'дження було включено 40 хворих на ХОЗЛ 11-111 ст. в поеднан з 1ХС в перод iнфекцiйного загострення. В'дпов'дно до поставленоУ мети досл'дження, всi хворi були роздленi на двi групи. В I групi (основна) було 20 пацieнтiв. Хворим даноУ групи в схему лкування поряд iз базовою терапею (левофлоксацин 0,5г один раз на добу, аерофiлiн 0,4г два рази на добу, беродуал Н по 1 дозi три рази на день, амброксол 0,3г два рази на день ) та пролонгованими штратами, статинами, включали небулiзацiю 4,0 мл 0,02% р-ну декаметоксину дв'ч на добу, протягом семи дн'1в та сеанси галотерап'УУ на 10 днв, тривалстю 45 хв. В II групу (контрольна) у&йшло 20 пацieнтiв. Вони отримували базисну та небулайзерну терапю. Визначали як'ють життя пацieнтiв за результатами проходження САТ-тесту (Chronic Obstructive Pulmonary Disease Assessment Test), показники загального анал'зу кровi (ШОЕ (швидксть осдання еритроцитiв), лейкоцитарну формулу) та функ^ю зовншнього дихання (функцональну життеву емнсть легень (ФЖЕЛ), об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), iндекс Тифно (IT) - (ОФВ1/ФЖЕЛ). Результати. Отриман результати св'дчать про зменшення запального процесу, покращення стану прох'дностi дихальних шлях'т та якостi життя у пацieнтiв I групи, де додатково були призначенi сеанси галотерап'УУ Висновки: 1. В процес досл'дження мало мсце достов'рне покращення по САТ-тесту таких показник'т як iнтенсивнсть кашлю, в'дчуття стиснення в груднiй клт^, сон, енергiя. 2.Досл'дження показало, що застосування 0,02% розчину декаметоксину шляхом небул'зацУУ та сеанс'т галотерап 'УУ у хворих похилого вку з нфек^йним загостренням ХОЗЛ II-III ступен 'т в поеднанн з IXC мае позитивний вплив на перебiг захворювання, що в'дображаеться в покращенн загальноклМчних та спiрометричних показник'в в обох групах. Ключов1 слова: хроычне обструктивне захворювання легень, коморбщнють, САТ-тест, галотерагля.
Дана стаття е фрагментом НДР «Клiнiко-функuiональнi та морфологiчнi особливот перебгу захворювання респiраторноУ системи (туберкульозу, саркоУдозу, дисемiнованих процеав та ХНЗЛ) на рiзних этапах лкування, реабштацп та профлактики», 2011-2015 рiк №0110У008151.
Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишаеться одшею з важливих медичних проблем. Незважаючи на розвиток медичноТ науки, захворюванють i смертнють вщ ХОЗЛ продовжуе зростати. За прогнозами свтових експер^в, до 2020 року ХОЗЛ посщатиме трете мюце серед причин смертност дорослого населення планети [9].
Вивчення та лкування ХОЗЛ, як правило, проводиться без урахування вкового аспекту, хоча переб^ захворювання, частота i тривалють загострень, сприйнятливють до проведеноТ терапи в похилому вiцi мають своТ особливосп, що безсумывно позначаеться на ефективност проведеноТ терапи.
Основною причиною прогресування хроычного обструктивного захворювання легень та звернення за медичною допомогою па^ен^в е част загострення, лкування яких залишаеться одшею з найскладыших проблем сучасноТ пульмонологи. Так, приблизно у 28% хворих, виписаних iз стацюнару пюля лкування загострення хвороби, протягом найближчих 14 дыв знов повторюеться загострення, а 17% па^етчв потребують повторно!' госпiталiзацiТ в стацюнар.
Одыею з найскладыших проблем сьогодення е коморбщнють, тобто наявнють захворювань патогенетично взаемопов'язаних i ствпадаючих за часом.
Дослщження останых рош свщчать, що серцево-судинн захворювання у па^етчв з ХОЗЛ трапляються в 2-3 рази часпше, жж в загальнш популяци [4].
Так, частота поеднання ХОЗЛ та iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) сягае за рiзними даними вщ 13,2 до 83,7% [1].
Вщомо, що ц захворювання починаються приблизно в одному й тому вщ^ мають сптьж доведет фактори ризику, патогенетичж ланки (ппошя, легенева гiпертензiя, тощо). Синхронний переб^ ХОЗЛ та |Хс супроводжуеться синдромом «взаемного обтяження», який призводить до бтьш ранньоТ швалщизаци та смерт хворих [6].
В кл^чнш практик досить важко визначити, яка з патологш е провщною, осктьки захворювання
мають схожють в кл1н1чн1й картин! та маскують переб1г одне одного i це породжуе певн1 труднощ1 в диференцшнш дiагностицi. А проведення верифкацшних дiагностичних тестiв мае neBHi обмеження для цГеТ категорп хворих. Так застосування добутамшу та дипiридамолу для дiагностики 1ХС протипоказане цим хворим через можливють виникнення небезпечних порушень серцевого ритму та бронхоспазму. Велоергометрiя у хворих i3 поеднаною патолопею часто неможлива через низьку толерантнють до фiзичного навантаження внаслiдок легеневоТ недостатностi [3].
Таким чином, активне медикаментозне лГкування одного захворювання при синхронному перебГгу ХОЗЛ та 1ХС е реальною загрозою ятрогенного негативного впливу на дану констильовану патолопю.
Значну роль у покращен стану хворих на ХОЗЛ i профтактиц цього захворювання вiдводиться фiзичнiй реабтГтаци, яка дае можливiсть зменшити медикаментозне навантаження та знизити ктькють побiчних ускладнень, що виникають при проведены базисноТ терапи. Окрiм цього методи фГзичноТ реабiлiтацiТ дають змогу покращити стан дихальноТ, серцево-судинноТ системи, посилюють iмунореактивнiсть органiзму [5].
На сьогодшшнш день питання використання фiзiотерапевтичних методiв у хворих похилого вГку з ХОЗЛ в поеднанн з 1ХС залишаеться мало вивченим.
У зв'язку з локалiзацiею патологiчного процесу в дихальних шляхах найбтьш ефективним способом застосування лГкарських препаратiв при бронхолегеневих захворюваннях е шгаляцшний. Суттевою перевагою шгаляцшноТ терапи е висока концентрацГя медикаментiв у дихальних шляхах при незначнш загальнiй кГлькостГ препарату i низький рiвень концентрацiТ в оргашзмГ в цГлому [2]. Одним Гз сучасних засобiв доставки лiкарських препаратГв у дихальнi шляхи пацiента е дозован ультразвуковi Гнгалятори - небулайзери, тобто пристроТ для розпилення лГкарських речовин. Розпилюючись за допомогою небулайзера, лкарськ речовини створюють аерозолГ, якГ залежно вГд розмГрГв осГдають на рГзних дГлянках дихальних шляхГв. Частки дГаметром 8-10 мкм осГдають в порожнин рота i носа, вГд 5 до 8 мкм - у верхшх дихальних шляхах i трахеТ, вГд 3 до 5 мкм - у нижшх дихальних шляхах, вГд 1-3 мкм - в бронхюлах, вГд 0,5 мкм - не осГдають взагалГ, вони як вдихаються, так i видихаються. АерозолГ, потрапляючи в дихальнГ шляхи, сприяють розрГдженню та виведенню мокроти, зменшують набряк слизовоТ оболонки та регулюють стушнь зволоження дихальних шляхГв. Таким чином, небулайзернГй терапи выводиться важливе мГсце в лГкуваннГ та реабтГтаци хворих Гз бронхолегеневими захворюваннями. Вона може застосовуватися як при стабтьному перебГгу хвороб органГв дихання, так i при загостреннГ на вах етапах надання медичноТ допомоги.
Особливий штерес спецГалГстГв викликають методи аерозольноТ терапи з використанням природних факторГв, що цГлеспрямовано дГють на органи дихання [7]. Одним Гз таких методГв е соляне лГкування (галотерапГя), що засноване на давно вщомому методГ лГкування - спелеотерапи, яка полягае в перебуваннГ хворого в природнш (карстовГй) солянГй печерГ або в забоТ соляноТ шахти.
Спелеотерашя в умовах соляних печер е високоефективним не медикаментозним методом оздоровлення, профтактики та лГкування. Але обмеженють ктькосл самих родовищ i покладГв солГ, необхГднГсть переТзду в шшГ клГматичнГ зони, невелика ктькють лГжок, висока вартГсть процедур обмежують широке використання.
Саме тому прагнення використовувати лкувальы властивостГ мГкроклГмату соляних печер спонукали до пошуку шляхГв вщтворення штучного лГкувального мГкроклГмату. Таким чином були створен терапевтично активы модельован штучнГ мГкроклГматичнГ середовища аналопчы природним - галокамери, що дали можливють розповсюдити i широко впровадити методи галотерапи в багатьох населених пунктах, незалежно вГд природних клГматичних характеристик зовнГшнього середовища конкретного регюну, пори року та Гнших факторГв, що носять перюдичний або сезонний характер.
При вивченн лГкувального ефекту галокамери було встановлено, що основним фактором е високодисперсний сухий аерозоль хлориду натрш певного дГапазону (вГд 0,5 мг/м3 до 10 мг/м3) з контрольованими лГкувальними концентрацГями, який мае муколГтичну, бронходренажну, протизапальну, Гмуномодулюючу дГю на респГраторний тракт. Основну масу часток аеродисперсного середовища (бтьше 80%) складае респирабельна фракцГя (1-5 мкм), завдяки чому вщбуваеться ефективний вплив аерозолю в уах, в тому числГ самих глибоких вщдтах дихальних шляхГв. Аерозоль хлориду натрш сприяе розрГдженню слизового секрету i вГдновленню фГзГологГчних властивостей миготливого еттелш, видаленню разом з мокротою частини патолопчноТ мГкрофлори та продуктГв ТТ життедГяльностГ i вГдповГдно, значному зменшенню ГнтенсивностГ сенсибтГзаци органГзму мГкробними алергенами.
МГкроклГмат галокамери е найбГльш сприятливим для органГв дихання за рахунок сталост температури (18-240С), атмосферного тиску, газового складу, юнГзаци повГтря з переважанням негативно заряджених южв, низькоТ вщносноТ вологостГ (40-60%), насиченостГ повГтря частками кам'яноТ солГ. Таким чином створюеться ппобактерГальне та безалергенне повГтряне середовище.
Прогресуюче збГльшення кГлькостГ пацГентГв похилого вГку з ХОЗЛ у поеднанн з серцево-судинною патолопею, Тх взаемообтяжливий перебГг з використанням великоТ кГлькостГ лГкарських препаратГв та ятрогенний вплив останшх спонукають до пошуку нових методГв модернГзацГТ лГкування та реабтГтаци, якГ б пщвищували ефективнГсть дГТ медикаментозних засобГв, зменшуючи
медикаментозне навантаження.
Мета
Вивчити ефективнють застосування небулайзерного введення 0,02% розчину декаметоксину з сеансами галотерапи як елеметчв комплексно!' терапи на якють життя та показники функци зовнiшнього дихання хворих на iнфекцiйне загострення ХОЗЛ 11-111 стадш в поeднаннi з 1ХС у людей похилого вку.
Матерiали та методи
В дослщження було включено 40 хворих на ХОЗЛ 11-111 ст. в поеднаш з 1ХС (стабiльна стенокардiя ФК 11-111) в перюд iнфекцiйного загострення, як знаходились на стацiонарному лкуванш в пульмонологiчному вiддiленнi покл. Дiагноз ХОЗЛ встановлювався вiдповiдно до рекомендацш Global Initiative for Chronic Obstructive Pulmonary Disease та наказу МОЗ Укра!'ни №555 вщ 30.10.2013 року. Дiагноз 1ХС (стабiльна стенокардiя ФК 11-111) був верифкований на пiдставi скарг, даних анамнезу та шструментальних методiв дослiдження (ЕКГ), 6-ти хвилинного тесту.
Вщповщно до поставлено!' мети дослщження вс хворi були роздтеш на двi групи. В I груш (основна) було 20 па^етчв з них 70% чоловтв та 30% жшок. Середнiй вiк па^етчв склав 63,85±3,3 рокiв. ХОЗЛ II (В) мали 55% па^етчв, ХОЗЛ III (С) - 45%. Поряд iз базисною терапiею ХОЗЛ (левофлоксацин 0,5г один раз на добу, аерофтш 0,4г два рази на добу, беродуал Н по 1 дозi три рази на день, амброксол 0,3г два рази на день ) та пролонгованими штратами, статинами, хворим дано!' групи в схему лкування включали небулiзацiю 4,0 мл 0,02% р-ну декаметоксину двiчi на добу, протягом семи дшв за допомогою компресорного небулайзера CN-02 MY «Ulaizer Home» та сеанси галотерапи на 10 дшв, як проводилися в першш половин дня тривалютю 45 хв. з використанням галогенератора "IONNA" в режимi (юшзатор 30±50% потужностi, об'ем потоку пов^ря 15±20 м3/год, температура в камерi 40±500С).
В II групу (контрольна) увшшло 20 чоловiк з них 60% чоловтв та 40% жшок. Середнш вiк пацiентiв склав 64,6 ±2,9 рош. ХОЗЛ II (В) мали 65% па^етчв, ХОЗЛ III (С) - 35%. Вони отримували базисну терашю та небулiзацiю 4,0 мл 0,02% р-ну декаметоксину двiчi на добу, протягом семи дшв за допомогою компресорного небулайзера .
Вивчення анамнезу показало, що тривалють ХОЗЛ складала 10-15 рош. Дослщження проводили до початку та на 10-11 день лкування. Визначали якють життя па^етчв за результатами проходження САТ-тесту (Chronic Obstructive Pulmonary Disease Assessment Test), який складаеться з 8 питань i достовiрно характеризуе захворювання незалежно вщ статi патента, кра'ни проживання, стади захворювання (загострення або ремiсп) i описуе наступш симптоми i вiдчуття: кашель, харкотиння, стиснення в груднш клiтцi, задишку, активнiсть вдома, впевненiсть поза домом, якють сну, енерпйнють/втомлюванють. Кожна вщповщь оцiнювалась по 5-ти бальнiй системк Результати тесту iнтерпретувались по наступнш схемi: 0-10 балiв-незначний вплив на життя патента, 11-20 балiв - помiрний, 21-30 балiв - сильний, 31-40 балiв - надзвичайно сильний вплив [8]. Оцшювали також показники загального аналiзу кровi (ШОЕ (швидкють осiдання еритроцитiв), лейкоцитарну формулу) та функцш зовнiшнього дихання за допомогою сшрометри. Дослiджували показники функцюнально! життево!' емностi легень (ФЖЕЛ), об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), шдекс Тифно (ОФВ1/ФЖЕЛ).
Статистична обробка результат була проведена за допомогою прикладних програм Statistica 6.0. Для оцшки вiдмiнностей показникiв у порiвняннi з вихiдними даними були використаш t-критерiй Стьюдента.
Результати та 1х обговорення
При оцiнцi якост життя пацiентiв було встановлено, що середнш бал по САТ-тесту у па^етчв I групи пюля проведеного лкування склав 17,97±2,01 (до лкування 23,65±1,9) (р<0,05). У пацiентiв 11—о! групи- 18,25±1,4 (до лiкування 23,3±1,9) (р<0,05).
При аналiзi результатiв САТ-тесту у па^етчв обох груп було встановлено, що до лкування ХОЗЛ мало "сильний" вплив на якють життя, пюля - "помiрний".
Однак в па^ешпв I групи була в^^чена менша кiлькiсть балiв в порiвняннi з пацiентами II групи при вщповщях на питання, що стосувались штенсивносп кашлю, вiдчуття стиснення в груднiй кл^ц^ сну, енерги, що свiдчить про кращу якють життя.
Так штенсивнють кашлю в па^етчв I групи зменшилась на 29,88% , в па^етчв II групи на 18,37% (р<0,05). Вiдчуття стиснення в груднш кпггц в I групi зменшилось на 31,75%, в II - на 24,57% (р<0,05). Сон покращився на 25,62% в I груш, в II - 19,88% (р<0,01). Енерпя збтьшилась в пацiентiв I групи на 22,77%, в II груш на 11,61% (р<0,01).
При аналiзi показниш периферично!' кровi було встановлено зниження рiвня ШОЕ в I груш 11,27±0,96 ( до лiкування 16,29±1,4 ) (р<0,01), в II групi - 12,34±1,01 (до лiкування 16,94±1,6) (р<0,05). Кiлькiсть лейкоцитiв зменшилась з 9,97±0,8 до 8,41±0,6 в пацiентiв I групи, з 10,04±0,63 до 8,92±0,32 у пацiентiв II групи. (р<0,05).
За результатами сшрометри пацiенти I групи мали наступш показники: ОФВ1 до лкування складав 54,5±2,3, пюля - 62,2±2,1 (р<0,01), в II груш вщповщно 55,2±1,7 та 60,73±1,7 (р<0,05). ФЖЕЛ в пацiентiв I групи до лкування складало 57,6±2,76, пiсля 64,9±2,61 (р<0,05), в па^ен^в II групи - 55,3±2,4 та 62,5±2,3 (р<0,01). IТ (ОФВ1/ФЖЕЛ) - до лкування в I груш 58,6±2,3,пюля -
66,1 ±2,1 (р<0,01), в II rpyni до 57,9±2,4, пiсля - 62,6±2,3. (р<0,05).
Висновки
1. В процеа дослiдження мало мiсце достовiрне покращення по САТ-тесту таких показниш як штенсивнють кашлю, вiдчуття стиснення в груднш клiтцi, сон, енерпя.
2.Дослiдження показало, що застосування 0,02% розчину декаметоксину шляхом небулiзацN та сеанав галотерапп у хворих похилого вку з iнфекцiйним загостренням ХОЗЛ II-III ступенiв в поeднаннi з 1ХС мае позитивний вплив на переб^ захворювання, що вiдображаeться в покращенн загальноклiнiчних та спiрометричних показниш в обох групах.
Перспективи подальших розробок
В подальшому плануеться дослiдження вiддалених результатiв у пацiентiв через 3 та 6 мюя^в шсля проведеного курсу лiкування.
Лiтература
1. Амосова К.М. Iшемiчна хвороба серця у хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень: деяк особливостi кшшки та морфо функцiонального стану мюкарду за даними ретроспективного аналiзу / К.М. Амосова, Л.Ф. Конопльова, Д.Ш. Очшава [та iн.] // Укра'шський пульмонологiчний журнал. - 2008. - № 1. - С. 9.
2. Коваленко С.В. Досвщ застосування небулайзерно'' терапп декасаном хворих iз iнфекцiйним захворюванням хронiчного обструктивного захворювання легень в умовах пульмонолопчного вщдтення / С.В. Коваленко // Укра'нський хiмiотерапевтичний журнал. - 2010. - № 1-2. - С. 65.
3. Лазебник Л.Б. Диагностика и лечение ишемической болезни сердца у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких : автореф. дис. д-ра мед. наук. / Л.Б. Лазебник. - Москва, 1990.
4. Ласиця Т.С. Особливост надання первинно'' медично'' допомоги патентам з важким перебком хрошчного обструктивного захворювання легень i коморбщною артерiальною гiпертензiею / Т.С. Ласиця // Експериментальна та кшшчна фiзiологiя i бiохiмiя. -2013. - № 2. - С. 81.
5. Рубан Л.А. Диференцшована комплексна фiзична реабтта^я при хронiчному обструктивному захворюваннi легенiв / Л.А. Рубан // Педагопка. Психологiя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. -2011. - № 12. - С. 91.
6. Танцирева И.В. Исследование скоростных характеристик электрической активности сердца у больных ХОБЛ пожилого и старческого возраста / И.В. Танцирева, Э.Г. Волкова, Г.Л. Игнатова [и др.] // Пульмонология. - 2000. - Приложение. - № 12. - С. 17.
7. Червинская А.В. Галоаэрозольная терапия в реабилитации больных с патологией дыхательных путей / А.В. Червинская, А.Н. Александров // Пульмонология. - 2000. - № 4. - С. 48.
8. Feeny D. Evaluation of HROL in special populations: children. Adstracts issue 7th Annual Conference of the Intervational Socilty for Quality of Life Research / D. Feeny // Qual. Life Research. - 2000. - № 03. - P. 246.
9. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global Strategy of the diagnosis, Management and Chronic Obstructive Lung Disease. NHLBI/WHO workshop report. Lаst update. - 2013 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.goldcopd.com.
Реферат
МОДЕРНИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ ИНФЕКЦИОННОГО ОБОСТРЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ У ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА Савченко Л.В, Хайменова Г.С.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, коморбидность, САТ-тест, галотерапия.
Прогрессирующее увеличение количества пациентов пожилого возраста с ХОБЛ в сочетании с сердечно-сосудистой патологией, их взаимотягощенное течение с использованием большого количества лекарственных препаратов и ятрогенное влияние последних побуждают к поиску новых методов модернизации лечения и реабилитации, которые повышали бы эффективность действия медикаментозных средств, уменьшая медикаментозную нагрузку. Цель: изучить эффективность применения небулайзерного введения 0,02% раствора декаметоксина с сеансами галотерапии, как элементов комплексной терапии на качество жизни и показатели функции внешнего дыхания больных инфекционным обострением ХОБЛ II-III стадий в сочетании с ИБС у людей пожилого возраста. Материалы и методы. В исследование было включено 40 больных на ХОБЛ II-III ст. в сочетании с ИБС в период инфекционного обострения. В соответствии с поставленной целью исследования, все больные были разделены на две группы. В I группе (основная) было 20 пациентов. Больным данной группы в схему лечения вместе с базисной терапией (левофлоксацин 0,5г один раз в сутки, аэрофиллинн 0,4г два раза в сутки, беродуал Н по 1 дозе три раза в день, амброксол 0,3г два раза в день), пролонгированными нитратами, статинами, включали небулизацию 4,0 мл 0,02% р-ра декаметоксина дважды в сутки, в течении семи дней и сеансы галотерапии на 10 дней, длительностью 45 мин. Во II группу (контрольная) вошло 20 пациентов. Они получали только базисную и небулайзерну терапию. Определяли качество жизни пациентов по результатам прохождения САТ-теста (Chronic Obstructive Pulmonary Disease Assessment Test), показателей общего анализа крови (СОЭ (скорость оседания эритроцитов), лейкоцитарную форму) и функцию внешнего дыхания (функциональную жизненную эмкость легких (ФЖЕЛ), объём форсированного выдоха за первую секунду (ОФВ1), индекс Тиффно (ИТ) соотношение (ОФВ1/ФЖЕЛ). Результаты. Полученные результаты свидетельствуют об уменьшении воспалительного процесса, улучшении состояния проходимости дыхательных путей и качества жизни у пациентов I группы, где дополнительно были назначенны сеансы галотерапии. Выводы. 1. В процессе исследования имело место достоверное улучшение по САТ-тесту таких показателей как интенсивность кашля, ощущение сжатия в грудной клетке, сон, энергия. 2. Исследование показало, что применение 0,02% раствора декаметоксина путем небулизации и сеансов галотерапии у больных пожилого возраста с инфекционным обострением ХОБЛ II-III степеней в сочетании с ИБС оказывает положительное влияние на течение заболевания, что отражается в улучшении общеклинических и спирометрический показателей в обеих группах.
