CC BY
43
пологах у родшь Захщно! Укра!ни. В робота вказуеться, що розповсюдженiсть зобно! ендемл в семи областях Захвдного регюну Украши пiд час гестацп прямопропорцшно залежить не лише вiд природного дефщиту йоду. Звертаеться увага на зобогенний вплив техногенного забруднення оточуючого середовища, додаткових струмогенних фак1\^в, радiоактивних iзотопiв йоду. Вказанi особливост визначають необхiднiсть комплексного пiдходу до проведення масових протизобних заход1в i застосування системного монiторингу !х ефективност для покращення репродуктивного здоров'я та зниження перинатальних ускладнень.
Ключовi слова: ендемiчнi, екологiчнi, радiацiйнi фактори, йодний дефщит, тирео!дний гомеостаз, зобогенез, вагiтнiсть, профшактика.
Стаття надшшла 10.10.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-71-76 УДК 616-037-084:616.152.21:616.61:616-053.32
в родах у рожениц Западной Украины. В работе указывается, что распространенность зобной эндемии в семи областях Западного региона Украины во время гестации прямопропорционально зависит не только от естественного дефицита йода. Обращается внимание на зобогенный влияние техногенного загрязнения окружающей среды, дополнительных струмогенных факторов, радиоактивных изотопов йода. Указанные особенности определяют необходимость комплексного подхода к проведению массовых противозобных мероприятий и применения системного мониторинга их эффективности для улучшения репродуктивного здоровья и снижения перинатальных осложнений.
Ключевые слова: эндемические, экологические, радиационные факторы, йодный дефицит, тиреоидный гомеостаз, зобогенез, беременность, профилактика.
Рецензент Лiхачов В.К.
Т. I. С аврун, З. Р. Кочерга, Т. В. Чекот гун, О. А. Биковська . Ю. О. Кислова
В1мш щький нац1ональний медичний ушверситет iM. M.I. Пиро|ова. м. Вешимы,
1вано-Фр >анк1вський нацшнал ьний меди чний унiверситет, м. 1вамо-Фрамк1вськ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГОСТРОГО УРАЖЕННЯ НИРОК У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯК1 ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ПЕРИНАТАЛЬНО! ГШОКСЙ
e-mail: [email protected]
В статт наведено результати досладження особливостей гострого ураження нирок у недоношених новонароджених, що зазнали впливу перинатально! гшоксй, залежно вiд термшу гестаци. Клiнiчнi прояви ппоксичного ураження нирок оцшювали за виражешстю набрякового синдрому, сечового синдрому та погодинним дiурезом. При дослщженш маркерiв пошкодження нирок отримано домхжрно бiльшi показники цистатину С у сироватщ кровi, лшокалшу та штерлейкшу-18 (р<0,01) в сечi на 2-4 добу життя у недоношених дггей з гшоксичним ураженням нирок проти передчасно народжених дiтей без ознак перинатально! гшоксй. Дослiдження ниркового кровоплину показало достовiрне зниження показникiв максимально! систолГчно! швидкосп потоку в стовбурi нирково! артери та пульсацшного шдексу (р<0,05). Встановленi вiдмiнностi маркерiв ниркового ураження були бшьш вираженi у недоношених новонароджених з термшом гестацп < 32 тижнi. Отриманi результати свщчать, що сироватковий цистатин С, лшокалш та штерлейкш-18 в сечi у поеднанш з визначенням ниркового кровоплину е ефективними в раннiй дiагностицi гострого ураження нирок у дней на тлi перенесено! перинатально! гшоксй.
Kro40Bi слова: недоношенi новонароджеш, гостре ураження нирок, цистатин С, штерлейкш-18, лiпокалiн, нирковий кровоплин.
Робота е фрагментом НДР «Оптимiзацiя дiагностики та л^вання соматичноi патологи у дтей», № державноiреестрацп: 0115U007075.
Гостре ураження нирок, рашше вщоме як гостра ниркова недостатшсть, визначаеться гострим i зворотшм шдвищенням р1вня креатиншу в сироватщ кров1 та/або супроводжуеться у новонароджених зменшенням кшькосп сеч1 [15, 21]. Пошкодження нирок у новонароджених характеризуется клш1чними проявами вщ иом1рних функцюнальних порушень до повно! вщмови функцн нирок [1, 12]. Незважаючи на досягнення у розробщ нових концепцш у питаннях дефшщш та д1агностики гострого ураження нирок, сиециф1чна ниркова патоф1зюлопя критично хворих та недоношених новонароджених [7] ускладнюе штерпретащю показниюв д1урезу i р1вня креатиншу у цих пащенпв [13]. Серед новонароджених, госштал1зованих у вщдшення штенсивно! терапп (В1ТН), шдвищений ризик виникнення ГУН мають пащенти, що перенесли тяжку перинатальну гшоксда, яка призводить до розвитку полюрганно! дисфункц!, перерозпод1лу серцевого викиду та нирково! шеми [20]. Частота ГПН у новонароджених, яю перенесли тяжку перинатальну гшокс1ю, за даними р1зних дослщжень складае вщ 20% [13] до 56 % [7, 20].
Особливосп нефрогенезу та функщонального стану нирки передчасно народжених немовлят робить !х надзвичайно вразливими до пошкоджуючого впливу гшоксй. Нирки недоношених дггей мають бшьшу кшьюсть пстолопчно аномальних та збшьшених в об'ем1 клубочюв у пор1внянш з доношеними новонародженими [2, 22]. За даними Carmody J. та сшвав. [8] ГУН розвиваеться у 18% новонароджених з дуже малою масою тша та у 40% пащенпв В1ТН з екстремально малою масою тша [5, 14]. В дослщженнях встановлено, що розвиток ураження нирок корелюе з малою масою тша,
низьким гестацшним термшом, ощнкою за шкалою Апгар менше 5 балiв [5] та показниками летальностi, що в 2,4 рази вищi показниюв недоношених дгтей без розвитку ГУН [6, 22]. KpiM того, передчасно народжеш дiти у В1ТН зазнають значного впливу лiкарських засобiв, що призводить до потенцiювання нефротоксичних ефектiв на скомпрометоваш незрiлi нирки [4, 12, 16]. Використання креатинiну, як традицшного маркеру пошкодження нирок, мае чисельт обмеження в неонатальному перiодi: у першi днi життя вiдображае материнський рiвень, залежить вiд гестацiйного та хронолопчного вiку недоношено!' дитини [11]. Крiм того, зростання його вмюту в сироватцi кровi вiдбуваеться досить тзно - тсля втрати ниркою 25-50% функцiонуючих нефронiв [8, 17]. Недосконашсть традицiйних методiв дiагностики та неспецифiчmсть клiнiчних проявiв iшемiчноï нефропатп у передчасно народжених новонароджених потребуе вивчення нових iнформативних дiагностичних теспв, що вказували б на розвиток патолопчного процесу в нирковiй тканиш [3, 10, 19]. Перспективним е вивчення дiагностичного рiвня сироваткового цистатину С, лiпокалiну, асоцiйованого з желатиназою нейтрофiлiв та iнтерлейкiну-18 в сечi у недоношених новонароджених з гшоксичним ураженням нирок.
Метою роботи було удосконалити дiагностику ГУН у передчасно народжених немовлят, як зазнали впливу перинатальноï гiпоксiï, на пiдставi вивчення ктшчного перебiгу, ниркового кровоплину та раншх лабораторних маркерiв - цистатину С, лшокалшу та iнтерлейкiну-18.
Матерiал та методи дослiдження. В дослщження увiйшли 140 передчасно народжених новонароджених. Критерiями включення до основних груп дослщження були: гестацiйний вiк новонародженого менше 37 тижшв, наявнiсть чинниюв ризику перинатального гiпоксичного ушкодження оргашзму та ознак ушкодження сечовоï системи (клшчш, ультразвуковi, бiохiмiчнi -шдвищення рiвня креатинiну в сироватцi кров^. Критерiями виключення iз дослiдження були: вроджеш вади розвитку, в т.ч. сечовоï системи, генетичнi синдроми, пологова травма, випадки доведеноï внутрiшньоутробноï шфекцн. Залежно вiд гестацiйного вiку недоношеш новонародженi були розподiленi на 2 групи: 1 група - д^и з термшом гестацн < 32 тижшв (n = 65); 2 група - д^и з термшом гестацн > 32 тижнiв, (n = 50). До групи порiвняння увшшло 25 недоношених новонароджених, як народилися без гiпоксiï та без ознак ураження нирок. За гестацшним вшом, масою тiла при народженш основна група та група порiвняння були порiвнюваними.
В ходi роботи використаш такi методи дослiдження: клшко-анамнестичш, лабораторнi (загальноклiнiчнi, бiохiмiчнi, iмуноферментнi), шструментальш (доплерометрiя), статистичнi. Проби кровi для визначення бiохiмiчних та iмуноферментних показниюв були отриманi на 2-4 добу життя шляхом пункцп периферiйних вен у кшькост 0,5 мл. Вс манiпуляцiï проводили пiсля отримання пошформовано1' згоди матерi дитини. Проби сечi були отриманi в тому ж вщ шляхом катетеризацiï сечового мiхура, яка проводилася за клiнiчними показами для контролю дiурезу важко хворих д^ей, що отримували iнтенсивну терашю.
Ультразвукове дослiдження нирок проводилося на 3-5 день життя, а надат в динамщ до виписки за допомогою апарату GE Helthcare LOGIQ Book X.P. (Нiмеччина), датчик 4-10 МГц. При проведенш дуплексного сканування вивчалися максимальна систолiчна швидкiсть потоку в стовбурi право1' i лiвоï ниркових артерiй (Vmax), кiнцева дiастолiчна швидкiсть потоку (Vmin), iндекс резистентност (IR), пульсацiйний iндекс (Р1). Спещальш бiохiмiчнi дослiдження включали визначення рiвня сироваткового креатинiну (SCr), цистатину С (CysC) в сироватцi кровi, рiвня iнтерлейкiну-18 (IL-18) та лiпокалiну (NGAL) в сечi iмуноферментним методом з використанням наборiв "Human Cystatin C ELISA Kit" (Biorbyt, England), "Human Interleukin 18 ELISA Kit" (MyBioSource, USA), "Human Lipocalin-2 Immunoassay Kit" (Biorbyt, Hong Kong) у вщповщносп до шструкцш фiрм-виробникiв. Екскрецiю штерлейюну-18 i лiпокалiну оцiнювали по вщношенню IL-18/креатинiн сечi i NGAL/креатинiн сечi (пг / мг креатинiну).
Обробка даних проводилась методом варiацiйноï статистики шляхом обчислення таких статистичних величин, як середня арифметична статистично1' сукупносп (М), середне квадратичне вiдхилення (g), середня помилка середньо1' арифметично1' (m). Оцшка достовiрностi рiзницi мiж двома середшми величинами визначалась за критерiем Стьюдента t, мiж двома вщносними величинами - за методом кутового перетворення Фiшера (f). Для опису кшьюсних ознак були представленi медiани i межi iнтерквартильного вiдрiзка [25; 75%]. Уш показники вважалися достовiрними при р<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Аналiз анамнестичних даних щодо стану здоров'я, особливостей перебну вагiтностi та пологiв матерiв дтей, включених у дослiдження показав, що достовiрно частiше мали соматичнi захворювання матерi недоношених новонароджених основних груп дослщження - 56,5 % жшок (р<0,05). Встановлено вiрогiднi
вщмшносп щодо xpонiчниx зaxвоpювaнь оpгaнiв дихання - 13,9 % (p<0,05), xpонiчниx зaxвоpювaнь сечово1' системи - 26,1 % (p<0,05) та зaxвоpювaнь cеpцево-cyдинноï системи - 36,5 % (p<0,05). Анашз пеpебiгy вaгiтноcтi показав, що у мaтеpiв дiтей основних гpyп доcтовipно чacтiше мала мicце зaгpозa пеpеpивaння вaгiтноcтi (73 %, p<0,05), поpyшення фетоплaцентapного кpовообiгy (17,4 %, p<0,05), пpееклaмпciя важкого ступеня (10,4 %, p<0,05). Пеpебiг пологiв був ускладнений тpивaлим безводним пpомiжком (23,5 %, p<0,05), диcтpеcом плоду (20 %, p<0,05) та пеpедчacним вiдшapyвaнням плаценти (13,9 %, p<0,05). Загальний стан недоношених дiтей основних гpyп xapaктеpизyвaвcя пpи нapодженнi як тяжкий та дуже тяжкий: 76,9 % (p<0,05) дтей 1 гpyпи та 54 % (p<0,05) дiтей 2 групи мали менше 4 бaлiв на 1 хвилиш життя, така оцшка залишалася i на 5 хвилиш життя у половини д^ей 1 ^упи. Тяжкicть стану пicля нapодження у недоношених дiтей основних ^уп була обумовлена тяжкими дихальними pозлaдaми (78,5 % дiтей 1 ^упи та 40 % дiтей 2 ^упи) та невpологiчною симптоматикою. Bнyтpiшньошлyночковi кpововиливи (ВШК) I-II ступеня мали 20 % дтей 1 ^упи та 10 % дiтей 2 ^упи, ВШК III-IV ступеня дiaгноcтовaно у 23,1 % дтей 1 ^упи та 6 % дiтей 2 ^упи. Судомний cиндpом клiнiчно дiaгноcтyвaвcя у дiтей 2 гpyпи (20 %) в 3 paзи чacтiше в поpiвняннi з 1 гpyпою (7,7 %). Hевpологiчний статус недоношених дiтей ^упи поpiвняння вiдповiдaв геcтaцiйномy вiкy новонapоджениx. Пpо тяжкicть пеpенеcеноï пеpинaтaльноï гшоксп cвiдчили пpояви cиндpомy полiоpгaнноï недостатност у дiтей основних гpyп дослщження. Так, у 53,9 % дтей 1 гpyпи та у 44,0 % дтей 2 гpyпи фшсувалися ypaження cеpцево-cyдинноï системи - постгшоксична кapдiомiопaтiя, недоcтaтнicть кpовообiгy; з однаковою частотою в 1 i 2 Tpym (12,3 та 12,0 % вщповщно) вщзначався pозвиток некpотичного ентеpоколiтy (НЕК). У дтей 1 гpyпи у 1,5 paзи чacтiше (23,1 %), шж у дiтей 2 гpyпи, пеpебiг зaxвоpювaння ускладнився pозвитком гоcтpоï дисемшовано1' коaгyлопaтiï (втоpиннi тpомбоцитопенiï, легеневi та шлyнково-кишковi кpовотечi).
Анaлiз стану сечово1' системи показав, що 24,6 % (p<0,05) новонapоджениx 1 гpyпи та 16 % (p<0,05) новонapоджениx 2 ^упи мали виpaжений нaбpяковий cиндpом на 3-5 добу життя, що не вiдмiчaлоcя в гpyпi поpiвняння. Локaльнi нaбpяки та пacтознicть вщзначалися у 50,8 % новонapоджениx з 1 ^упи, у 38 % новонapоджениx дpyгоï гpyпи та у 4 % дiтей iз гpyпи поpiвняння (p<0,05). На дpyгомy тижнi життя нaбpяковий cиндpом збеpiгaвcя у дiтей з 1 ^упи в 1,5 paзи чacтiше, шж у 2 гpyпi, i був вщсутнш у недоношених iз ^упи поpiвняння.
Дiypез на 3-5 добу життя у 21 (32,3 %, p<0,05) дитини 1 гpyпи та у 12 (24 %) дггей 2 ^упи становив < 2 мл/кг/год., олiгоaнypiя < 1 мл/кг/год. вщзначалася у 7,7 % та у 4 % новонapоджениx 1 i 2 ^уп вiдповiдно. На 5-7 добу життя cпоcтеpiгaлacя тенденщя до полiypiï у 16 (24,6 %) новонapоджениx 1 гpyпи i в 6 (12,0 %) новонapоджениx 2 ^упи, яка збеpiгaлacь у^одовж дpyгого тижня. Пpи aнaлiзi сечового спитому в половини дiтей основних ^уп виявлено легку пpотеïнypiю (0,130-0,5 г/л). Помipнa пpотеïнypiя (< 2 г/л) cпоcтеpiгaлacя в 13,8 % дггей 1 гpyпи i в 10 % дггей 2 ^упи. Значну пpотеïнypiю (> 2 г/л) дiaгноcтовaно у 4,6 % та у 4 % дггей 1 та 2 ^уп вщповщно. У пеpшi дш життя показник ^еата^^ у дггей 1 гpyпи становив Me 107,4 [89,4; 124,8] мкмоль/л, у дггей 2 ^упи - 98,54 [78,42; 124,36] мкмоль/л, що доcтовipно пеpевищyвaло показник гpyпи поpiвняння (p<0,05) (табл. 1). Разом з тим лише у 23 новонapоджениx, як згодом помеpли, його показник був шдвищеним Me 233,2 [182,64; 248,24] мкмоль/л. У динашщ на 7 добу життя у недоношених 1 ^упи вмГст кpеaтинiнy становив Ме 212,84 [159,6; 236,9] мкмоль/л, що в 4 paзи пеpевищyвaло показник дггей гpyпи поpiвняння Me 66,57 [54,8; 72,6] мкмоль/л (p<0,01). У дггей 2 гpyпи показник кpеaтинiнy був у 3 paзи вищим за показник дггей ^упи поpiвняння Me 192,92 [154,7; 224,4] мкмоль/л (p<0,01). Анашз отpимaниx pезyльтaтiв показав, що в пеpшi дш життя на rai найбшьшо1' тяжкост стану тсля пеpенеeеноï гшоксп, яка ктшчно пpоявлялacя симптомами полiоpгaнноï недостатност та ypaження ниpок зо^ема, показник кpеaтинiнy в eиpовaтцi кpовi не вiдобpaжaв об'екгивно1' кapтини поpyшення функцп ниpок. Його значення зpоeло бшьш шж у 2 paзи на 7 добу життя. У якост paraix мapкеpiв гшоксичного ypaження н^ки пpоводилоeя дослщження цистатину С в с^оват^ кpовi, лшокашну та iнгеpлейкiнy-18 в сечг на 2-4 добу життя. Цистатин С - низькомолекyляpний бшок, який елгмгнуеться виключно шляхом клубочково1' фiльгpaцiï, що pобить його високочутливим ендогенним мapкеpом pенaльноï функцп. Дослгдження CysC у eиpовaтцi ^овГ показало, що вмГст CysC пеpевищyвaв показник гpyпи поpiвняння у 4 paзи у дггей з гестацшним вшом < 32 тижшв та майже у 3 paзи у дггей в геpмiнi гестацл > 32 тижшв (p<0,01) (таб. 1). ВмГст CysC в eиpовaтцi ^овГ помеpлиx дггей складав Ме 3,45 [2,86; 4,52] нг/мл, що доcтовipно пеpевищyвaло показники дггей, як вижили (p<0,05) та в 5,2 paзи пеpевищyвaло показник дггей гpyпи поpiвняння.
Недостатньо вивченим, незважаючи на його актуальшсть, е дгагностичне значення лшокалшу у недоношених новонapоджениx пpи гоcтpомy ypaженнi ниpок, eпpичиненомy важкою
гшокшею. Екскрещя NGAL в сечу пов'язана з пошкодженням проксимальних ренальних канальцiв, що запобпае реабсорбцiï NGAL та призводить до шдвищення його концентрацiï в сечг Рiвнi NGAL е дiагностичними i прогностичними при гострому ураженш нирок: наростають швидко, ранiше шж креатинiн i вiдображають гостроту i тяжюсть ураження нирок.
Таблиця 1
Показники вмкту маркер1в гiпоксичного ураження нирок
Показники
1 група (< 32 тиж.), n=65
2 група (> 32 тиж.), n=50
Група поршняння, n=25
SCr, мкмоль/л
107,43* [84,92; 152,48]
98, 54 [78,42; 124,36]
73,72 [68,56; 78,42]
CysC, нг/мл
2,50* [2,14; 3,26]
1,89* [1,49; 2,45]
0,62 [0,52; 0,77]
NGAL, нг/мл UCr
96,03* [38,61; 131,23]
75,10* [31,24; 126,62]
25,91 [8,24; 44,64]
Il-18,
нг/мл UCr
27,98* [25,49; 29,51]
22,03* [19,62; 25,63]
17,41 [13,96; 18,78]
Примггка: * - позначеш вiрогiднi вiдмiнностi щодо дiтей групи порiвняння, р<0,05
Вмiст NGAL в œ4i новонароджених 1 групи становив Ме 96,03 [38,6; 131,23] нг/мг креатиншу (визначеного в сеч^. Цей показник майже у 4 рази перевищував вмют NGAL дiтей групи порiвняння Ме 25,9 [8,24; 44,64] нг/мг креатишну, (р<0,01) (табл.1). У дтей 2 групи цей показник становив Ме 75,10 [31,24; 126,6] нг/мг креатишну, у 2,8 рази перевищуючи вмют у œ4i дтей групи порiвняння (р<0,01). Вмiст NGAL в œ4i новонароджених, якi померли, становив Ме 170,01 [144,02; 176,92] нг/мг креатишну i достовiрно (майже у 2 рази) перевищував показники дтей, яю вижили (р<0,05) та у 6,5 разiв перевищував показник дтей групи порiвняння (р<005).
1нтерлейкш-18 вiдноситься до протизапальних цитокiнiв, яю виробляються проксимальним трубчастим епiтелiем шд впливом нефротоксичних факторiв. Визначення IL-18 в œ4i дозволяе визначити на раннш стадiï ниркове пошкодження, викликане iшемiею або нефротоксинами. Отриманi результати дослщження показали, що показник IL-18 в сечi новонароджених 1 та 2 групи достовiрно перевищував показники групи порiвняння ( Ме 27,98 [25,49; 29,51], Ме 22,0 [19,6; 25,63] та 17,41 [13,96; 18,78] идповщно, р<0,01) (табл. 1). Вмют IL-18 в сечi новонароджених, що померли, становив Ме 43,24 [35,96; 47,73] пг/мг креатишну i достовiрно перевищував показники дтей, яю вижили (р<0,05) та у 2,5 рази перевищував показник дтей групи порiвняння. З метою вивчення особливостей ниркового кровоплину у передчасно народжених новонароджених з гшоксичним ураженням нирок було проведено дуплексне сканування з визначенням максимальна систолiчна швидкiсть потоку в стовбурi нирковоï артерiï (Vmax), кiнцевоï дiастолiчноï швидкостi потоку (Vmin), iндексу резистентностi (IR) та пульсацшного iндексу (PI). Було встановлено, що Vmax у дтей 1 та 2 групи була меншою, шж у дiтей контрольно!' групи, i для дтей 1 групи ця вщмшшсть була достовiрною (р<0,05) (табл. 2). Показник Vmin в групах дослщження достовiрно не вiдрiзнявся.
Таблиця 2
Показники ренально'1 гемодинамiки недоношених новонароджених, яю зазнали впливу
перинатально'1 гшоксн
Показники Права нирка Шва нирка
1група (<32тиж.), n = 65 2 група (>32тиж.) n = 50 Група пор!вняння, n = 25 1 група (<32тиж.) n = 65 2 група (>32тиж.) n = 50 Група порГВНЯННЯ, n = 25
Vmax (см/с) 35,62± 3,2* 37,20 ± 3,42 44,13±2,41 32,35 ± 2,65* 35,21 ± 2,33 41,35±2,41
Vmin (см/с) 11,04 ± 0,7 11,94 ± 1,02 10,94±0,84 10,17 ± 0,59 11,32 ± 0,55 9,94±0,85
IR 0,67 ± 0,01 0,63 ± 0,03 0,64±0,03 0,68 ± 0,01 0,73 ± 0,09 0,69±0,02
PI 0,88 ± 0,1* 1,15 ± 0,8 1.28± 0,1 0,98 ± 0,12* 1,02 ± 0,11* 1.32± 0,1
Примака: * - позначенi вiрогiднi вщмшносп щодо дiтей групи порiвняння, р<0,05
Вiдзначалося зниження IR менше 0,6 у 19 (29,3±5,6%) дiтей 1 групи та в 12 (24,0±6,4%) дггей 2 групи, що свщчило про вазодилятацiю i, можливо, про артерювенозне шунтування. Пульсацiйний iндекс у дней 1та 2 групи (0,88±0,1 i 0,98±0,1) був достовГрно менший показниюв групи порГвняння (р<0,05). Таким чином, отримаш нами данi свщчать про те, що показники вмюту цистатину С в сироватцi, штерлейюну-18 i лiпокалiну, асоцiйованого з желатиназою нейтрофiлiв, в сечi е рантми i чутливими маркерами ураження нирок у недоношених новонароджених, яю зазнали впливу перинатально!' гшоксй. На вщмГну вщ сироваткового креатинiну, вже на 2-4 день життя спостерiгаегься суттеве достовiрне зростання вмюту дослiджуваних показниюв. Аналiз отриманих даних свщчить, що недоношеш з термiном гестацп < 32 тижшв та бшьшим ступенем морфофункцiональноï незрiлостi переносять глибше ураження нирок внаслщок перенесено!'
перинатально1 гшоксп, про що свщчить залежшсть досл1джуваних маркерш в1д гестац1иного в1ку. Достов1рно вищ1 показники CysC, NGAL та IL-18 у дггей основних груп, що померли в ранньому неонатальному перюд1 внаслщок тяжко! асфшси, у пор1внянш з новонародженими, яю вижили, свщчить про д1агностичне значення цих маркер1в для раннього прогнозування тяжкост переб1гу та несприятливих наслщюв.
1. Дослщження цистатину С в сироватщ кров, лшокалшу, асоцшованого з желатиназою нейтрофшв, та штерлейюну-18 в сеч1 показало, що у недоношених д1тей, яю перенесли перинатальну гшокс1ю, спостер1галося ранне (на 2-4 день життя) та достов1рне (р<0,01) тдвищення вмгету зазначених бюмаркер1в ураження нирок у новонароджених д^гей.
2. Встановлено достов1рне зниження показниюв максимально! систол1чно! швидюсп потоку в стовбур1 нирково! артери та пульсацшного шдексу (р<0,05) у передчасно народжених новонароджених, яю перенесли перинатальну гшокс1ю, що свщчать про суттевий патогенетичний вплив розлад1в кровоплину на формування гшоксично! нефропатп та можливост ïï своечасно! д1агностики за допомогою доплерографи нирок.
Перспективы подальших дослгджень полягають у вивчент дiагностичного значення цистатину С, лтокалту, ттерлейкту-18 та ниркового кровоплину в dumMÎ4mMy спостереженш з метою прогнозування вiддалених на^дюв.
1. Куликова Н. Ю. Ишемическая нефропатия у новорожденных, находящихся в критическом состоянии (клиника, диагностика, коррекция и контроль еффективности лечения) / Н.Ю. Куликова, Т. В. Чаша, А. Н. Можаева // Здоровье ребенка. - 2012. - No. 2(37). - С. 148-153.
2. Яблонь О.С. Клшжо-морфолопчт паралел1 у дослщжент нирок недоношених новонароджених, яю перенесли перинатальну гтоксто / О.С. Яблонь, Т.Д. Задорожна, Т.1. Саврун [та ш.] //Современная педиатрия.-2013-No .8(56).- С. 145-150.
3. Argyri I. The role of novel biomarkers in early diagnosis and prognosis of acute kidney injury in newborns / I. Argyri, Т. Xanthos, М. Varsami // Am J Perinatal. - 2013. - Vol. 30, No. 5. - P. 347-352.
4. Allegaert K. Allegaert K. Paracetamol to induce ductus arteriosus closure: is it valid? / K. Allegaert, B. Anderson, S. Simons // Arch Dis Child. - 2013. - Vol. 98. - P. 462-466.
5. Askenazi D. Acute kidney injury is associated with bronchopulmonary dysplasia/mortality in premature infants / D. Askenazi, N. Patil, N. Ambalavanan [et al.] // Pediatr Nephrol. - 2015. - Vol. 30, No. 9. - Р. 1511-1518.
6. Bryan Carmody J. Recognition and Reporting of AKI in Very Low Birth Weight Infants / J. Bryan Carmody, Jonathan R. Swanson, Erika T. Rhone [et al.] // Clin J Am Soc Nephrol. - 2014. - Vol. 9, No. 12. - P. 2036-2043.
7. Gubhaju L. Assessment of renal functional maturation and injury in preterm neonates during the first month of life / L. Gubhaju, M. Sutherland, R. Horne // Am J Physiol Renal Physiol. - 2014. - Vol. 307. - P.149-158.
8. Carmody J. B. Short-term gestation, long-term risk: prematurity and chronic kidney disease. / J.Carmody, J. Charlton // Pediatrics. - 2013. Vol. 131. - P. 1168-1179.
9. Durkan A. M. Acute kidney injury post neonatal asphyxia / A. M. Durkan, R. T. Alexander // The Journal of Pediatrics. -2011. - Vol. 158. - P. 29-33.
10. Izadi A. Diagnostic value of Urinary Neutrophil Gelatinase-Associated Lipocalin (NGAL) in detection of pediatric acute kidney injury; a systematic review and meta-analysis / A. Izadi, M. Yousefifard, B. Nakhjavan // Int J Pediatr. - 2016. - Vol. 4. -P. 3875-3895.
11. George I. Postnatal trends in creatinemia and its covariates in extremely low birth weight (ELBW) neonates / I. George, D. Mekahli, M. Rayyan // Pediatr Nephrol. - 2011. - Vol. 26, No 10. - Р. 1843-1849.
12. Girardi A. Drug-induced renal injury in neonates: challenges in clinical practice and perspectives in drug development / A. Girardi, E. Raschi, S. Galletti // Expert Opin Drug Metab Toxicol. - 2017. - Vol.13, No 5. - Р. 555-565.
13. Liboro A. Pereira, Candice Torres de Melo Bezerra. Acute Kidney Injury in Neonates: From Urine Output to New Biomarkers / A. Liboro, K. M. Castello // BioMed Reseach Int. Volume 2014. Доступ 25.08.2017: http://www.hindawi.com/journals/bmri/2014/601568
14. Nagaraj N. A study of acute kidney injury in hospitalized preterm neonates in NICU / N. Nagaraj, P. Berwal, A. Srinivas // Journal of Neon. Perinat. Med. - 2016. - Vol. 9, No 4. - P. 417-421.
15. Ricci Z. Neonatal RIFLE / Z. Ricci, C. Ronco // Nephrol Dial Transplant. - 2013. - Vol. 28, No 9. - Р. 2211-2214.
16. Rhone E. Nephrotoxic medication exposure in very low birth weight infants / E. Rhone, J. Carmody, J. Swanson [et al.] // J Matern Fetal Neonatal Med. - 2014. - Vol. 27, No 14. - Р. 1485-1490.
17. Simon J. Interpreting the estimated glomerular filtration rate in primary care: benefits and pitfalls / J. Simon, M. Amde, E.D. Poggio // Clev. Clin. J. Med. - 2011. - Vol. 78, No 3. - Р. 189-195.
18. Sutherland M. R. Accelerated maturation and abnormal morphology in the preterm neonatal kidney / M. R. Sutherland, L. Gubhaju, L. Moore [et al.] // J Am Soc Nephrol. - 2011. - Vol. 22. - P. 1365-1374.
19. Sprenkle P. Molecular markers for ischemia, do we have something better then creatinine and glomerular filtration rate? / P. Sprenkle, P. Russo // Arch Esp Urol. - 2013. - Vol. 66. - P. 99-114.
20. Selewski D. T. Acute kidney injury in asphyxiated newborns treated with therapeutic hypothermia / D. T. Selewski, B. K. Jordan, D. J. Askenazi [et al.] // Journal of Pediatrics. - 2013. - Vol. 162, No 4. - Р. 725-729.
21. Scott M. Sutherland. AKI in Hospitalized Children: Comparing the pRIFLE, AKIN, and KDIGO Definitions / Scott M. Sutherland, John J. Byrnes, Manish Kothari [et al.] // Clin J Am Soc Nephrol. - 2015. - Vol. 10, No 4. - Р. 554-561.
22. Vishal Pandey. Non-dialytic management of acute kidney injury in newborns / Vishal Pandey, Deepak Kumar, Prashant Vijayaraghavan // J Renal Inj Prev. - 2017. - Vol. 6, No 1. - P. 1-11.
Реферати
ИССЛЕДОВАНИЕ ОСТРОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ПОЧЕК У НЕДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ПЕРИНАТАЛЬНУЮ ГИПОКСИЮ Саврун Т. И., Кочерга З. Р., Чекотун Т. В., Биковськая О.
А., Кислова Ю. О.
В статье приведены результаты исследования особенностей острого повреждения почек у недоношенных новорожденных, подвергшихся воздействию перинатальной гипоксии, в зависимости от срока гестации. Клинические проявления гипоксического поражения почек оценивали по выраженности отечного синдрома, мочевого синдрома и почасовому диурезу. При исследовании маркеров повреждения почек получено достоверно большие показатели цистатина С в сыворотке крови, липокалина и интерлейкина-18 (р<0,01) в моче на 2-4 сутки жизни у недоношенных детей с гипоксическим поражением почек по сравнению с показателями недоношенных детей без признаков перинатальной гипоксии. Исследование почечного кровотока показало достоверное снижение показателей максимальной систолической скорости потока в стволе почечной артерии и пульсационного индекса (р<0,05). Полученные изменения маркеров почечного повреждения были более выражены у недоношенных новорожденных со сроком гестации < 32 недель. Результаты исследования свидетельствуют, что сывороточный цистатин С, липокалин и интерлейкин-18 в моче в сочетании с определением почечного кровотока эффективны в ранней диагностике острого повреждения почек у детей на фоне перенесенной перинатальной гипоксии.
Ключевые слова: недоношенные новородженные, острое повреждение почек, цистатин С, интерлейкин-18, липокалин, почечный кровоток.
Стаття надшшла 10.10.2017 р.
STUDY OF ACUTE KIDNEY INJURY IN PREMATURE NEWBORNS AFFECTED BY
PERINATAL HYPOXIA Саврун Т. И., Кочерга З. Р., Чекотун Т. В., Биковськая О. А., Кислова Ю. О.
The article presents research findings on the characteristics of acute kidney injury in premature newborns affected by perinatal hypoxia, depending on the gestational age. Clinical manifestations of hypoxic kidney injury were estimated by the severity of edema syndrome, urinary syndrome and hourly diuresis. The study revealed significantly higher levels of cystatin C in blood serum, as well as lipocalin and interleukin-18 (р<0.01) levels in urine over 2-4 days after birth in premature newborns with hypoxic kidney injury as compared to premature infants without any signs of perinatal hypoxia. The study of renal blood flow showed significant decrease in the indices of peak systolic velocity in the renal artery trunk and pulsation index (р<0.05). It has been established that the differences of renal injury markers were more evident in premature newborns of the gestational age less than 32 weeks. The obtained findings indicate that the indices of serumal cystatin C, lipocalin and interleukin-18 in urine, in combination with renal blood flow evaluation are effective in early diagnosis of acute kidney injury in newborns affected by perinatal hypoxia.
Key words: premature newborns, acute kidney injury, cystatin C, interleukin-18, lipocalin, renal blood flow.
Рецензент Похилько В.1.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-76-80 УДК 616.23/24+616-056.52]:613.2./7
Л. В. Савченко, I. П. К'пммин-г.
ИДИ» У крайни «У крпТнськи мешчни сюмаю.ю| ¡чип ик-щемия», м. Полива
ЗМ1НА СПОСОБУ ЖИТТЯ ПОКРАЩУе ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ТА АНТРОПОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
У ПОеДНАНШ З ОЖИР1ННЯМ
e-mail: [email protected]
Обстежено 53 пащенти з ХОЗЛ в поеднанш з алiментарно-конституцiйною формою ожиршня, котрГ були розподшеш на двГ групи. Тривале застосування модифжацп способу життя при лжуванш хворих на ХОЗЛ в поеднанш з ожиршням сприяло зменшенню ОТ у 1,07 рази, 1МТ у 1, 16 рази (p<0,05), зниженню показникiв фактично! енергетично! цшносп спожито! rai в ро6очГ та вимдш дт та покращенню якосп життя (р<0,05). Функцш зовшшнього дихання досп^рно не покращилась. Застосування iндивiдуально розроблено! програми легенево! реабЫтаци з включенням корекцп харчового режиму з урахуванням показникв основного обмшу хворих та регулярного дозованого фГзичного навантаження на тт базисно! шгаляцшно! терапп дозволяе корегувати енергетичний дисбаланс пацiентiв, що сприяе зменшенню ОТ, 1МТ та значному полшшенню ЯЖ. Суттевих змш функцп зовншнього дихання при застосуванш iндивiдуально розроблено! програми легенево! реабЫтаци не було виявлено.
Ключовi слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, ожиршня, модифжащя способу життя.
Проблема ожиршня залишаеться однieю з найбiльш важ^в^ в сyчаснiй клiнiчнiй пpактицi, що пiдтвеpджyeться даними Bсесвiтньоï оpганiзацiï оxоpони здоров'я (BOOЗ), яка визнала ожиршня як ешдемда XXI столiття (2013). Так, за даними BOOЗ за перюд 1980-2013 pp. y всьому свiтi частка доpослиx з вдексом маси тiла (IMT) 25 кг/м2 або бiльше зросла вiд 28,8% до 36,9% y чоловшв i вщ 29,8% до 38,0% y жшок [10, 15]. Така невтшна статистика потpебye розробки пpофiлактичниx та л^вальнж заxодiв задля попередження пpогpесyвання заxвоpювання, особливо в поeднаннi з
