CC BY
39
Орипнальн CTQTTi
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 616.61-008.64-053.31-072.7:612.648:618.3
DOI: 10.22141/2307-1257.4.18.2016.84321
БАБ1НЦЕВА А.Г.
ВАНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Черн'вц!, Укра/на
OEPMEHTYPiß ЯК МАРКЕР РЕНАЛЬНОТ ДИСФУНКЦП В ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДЛЕЙ i3 ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАTОЛОГieЮ
Резюме. Мета — вивчення стану гломерулярно! та тубулярно! функцй у доношених новонароджених дтей i3 перинатальною патолопею на основi визначення активност фермент сеч. Матерали та методи. Обстеже-но 46 дтей 3 клнчними проявами перинатально!патологи пом'рного ступеня тяжкост та вдносно збережени-ми нирковими функцями (I група), 30 критично хворихдтей 3 змнами функцонального стану нирок (IIA група), 22 критично хвор! дитини з проявами гострого пошкодження нирок (11Б група) та 45 здорових новонароджених дтей (III група). У сечi визначали рвень креатинну та активнсть фермент: холнестерази, аспартат- та аланнамнотрансферази, лужно!фосфатази, лактатдегдрогенази, у-глутамлтрансферази. Результати. У дтей I групи обстеження в'дм'чалося збереження фльтрацйно! функц! нирок на фонi лабораторних ознак пору-шень функцонування канальцв. У сечi дтей IIA групи встановлен р'зноспрямованi змни активност бльшост фермент сеч. Формування гострого пошкодження нирок у дтей НБ групи асоцйовано з максимальною активнстю гломерулярних i тубулярних фермент. Висновок. Визначення ферментури в доношених новонароджених дтей з клнчними проявами перинатально! патологи р'зного ступеня тяжкост надае змогу оцнити глибину пошкодження структурно-функцональних елементв нирок та локалвацю патолопчного процесу. Ключов'! слова: новонароджендгги, перинатальна патологя, ферментур'я.
Робота виконана у межах науково-дослщно! робо-ти кафедри пед1атрп, неонатологп та перинатально! медицини ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний ушверситет»: «Удосконалення напрямюв про-гнозування, д1агностики 1 л1кування перинатально! патологи у новонароджених та дггей раннього вжу, оптим1зац1я схем катамнестичного спостереження та реабштацп» (реестрацшний номер 0115Ш02768, термш виконання 01.2015 — 12.2019 рр.).
Вступ
Перинатальна патолопя в новонароджених дггей мае мультифактор1альний характер, виникае внасль док комплексно! дл несприятливих антенатальних умов, ускладненого переб1гу штранатального перь оду та впливу негативних постнатальних фактор1в, зумовлюе необхщшсть проведення комплексу ран-
нього терапевтичного втручання в умовах вiддiлень штенсивно! терап!! новонароджених (В1ТН). Па-щенти В1ТН характеризуються полiорганними по-шкодженнями, основна увага серед яких традищйно придшяеться дiагностицi та лiкуванню порушень
Адреса для листування з автором: Бабшцева Анастас1я Генадивна
Кафедра педiатрi!, неонатолоп! та перинатально! медицини ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний университет»
Театральна пл., 2, м. Чершвщ, 58000, Укра!на E-mail: [email protected]
© Бабшцева А.Г., 2016 © «Нирки», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
дихально!, серцево-судинно!, нервово! та ендокрин-но! систем, а також кишечника. Патолопчш симп-томи пошкодження нирок у новонароджених дiтей не мають яскраво! клшГчно! картини, маскуються загальною тяжкгстю соматично! патологи та морфо-функцюнальною незрiлiстю органiзму, що призво-дить до несвоечасно! дiагностики та корекцГ! реналь-но! дисфункцГ!. Формування гострого пошкодження нирок (ГПН) у структурi синдрому полюрганно! не-достатностi часто призводить до летальних наслiдкiв або глибоко! iнвалiдностi в майбутньому [3—5, 10].
Одним i3 методiв ощнки функцiонального стану нирок у новонароджених е визначення активностi рiзноманiтних ферменпв у сечi, що надходять iз не-кротичних, апоптотичних, дисфункцiональних кль тин епiтелiю канальцiв, гломерул та позаниркових джерел [9]. У педiатричнiй когортi висока дГагнос-тична щннють ферментурГ! показана при обструк-тивних уропатях, iнфекцiйних захворюваннях се-човидГльно! системи, а також гiпоксично-iшемiчнiй та гшоксично-травматичнш енцефалопати, асфiксГ1 рiзного ступеня тяжкостi, дiабетичнiй та iшемiчнiй нефропатГ! новонароджених [2, 3, 5—7, 14].
Мета досЛдження — вивчення стану гломеруляр-но! та тубулярно! функцш у доношених новонароджених дней iз перинатальною патологiею рiзного ступеня тяжкосп на основi визначення активносп ферментiв сечi на третю добу життя.
Матер1али та методи
Проведено проспективне когортне дослщжен-ня на базi мюько! комунально! медично! установи «Клшчний пологовий будинок № 2» м. Чершвщ в перiод iз сiчня 2014 р. до липня 2015 р. Пiд час досль дження здiйснено комплексне клiнiко-параклiнiчне обстеження 143 доношених новонароджених дiтей, яю були розподiленi на чотири групи. Першу групу становили 46 дггей iз клiнiчними проявами перинатально! патологи помiрного ступеня тяжкостi та вщ-носно збереженими нирковими функцiями. Другу групу — 52 дитини з порушеннями перiоду ранньо! постнатально! адаптаци тяжкого ступеня, iз них у 30 дггей спостерiгалися змши функцiонального стану нирок (11А група), у 22 дiтей було дiагностовано ГПН (11Б група). Групу контролю (III група) становили 45 здорових новонароджених дiтей. КритерГя-ми виключення з дослiдження були гестацшний вiк менше 37 тижшв, маса тiла менше 2500 г, наявнють вроджених вад розвитку сечовидГльно! системи.
Клiнiчне обстеження новонароджених здшсне-но за загальноприйнятою методикою з ощнкою стану гостро! постнатально! адаптаци за шкалою Апгар та визначенням клiнiчних симптомiв перинатально! патологи, а також проявiв нирково! дисфункцГ!. Ступiнь тяжкостi порушень загального стану у хворих дггей установлено з використанням неона-тально! шкали гостро! фГзюлоги (Score for Neonatal Acute Physiology Perinatal Extension — SNAP-PE) [12]. Дiагностика ГПН у новонароджених проведе-
на згщно з рекомендацiями мгжнародно! групи екс-пертiв Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифiкацiею J.G. Jetton та D.J. Askenazi з ураху-ванням двох критерПв: збгльшення рiвня креатинiну сироватки кровi бiльше нiж на 26,5 мкмоль/л протя-гом послщовних двох дослiджень, проведених через 48 годин, та/або рiвня погодинного дiурезу менше 0,5 мл/кг/год протягом 6 годин [11].
Забiр венозно! кровi проводили о 9:00 з кубгталь-но! вени; з6Гр сечi — з 6:00 до 9:00 у стерильш плас-тиковГ сечоприймачi для новонароджених. Зiбрану сечу вщстоювали при температурi +4 °С протягом 3 годин, центрифугували протягом 15 хвилин при 3000 об/хв. Пщготовлену сечу дослщжували в день забору матерiалу або зберiгали протягом 1 тижня при температурi +4 °С. У кровГ визначали рiвень креатиншу та сечовини, у сечi — рiвень креати-нГну та актившсть ферментiв: холiнестерази (ХЕ, ЕС 3.1.1.7), аспартатамшотрансферази (АсАТ, ЕС 2.6.1.1), аланшамшотрансферази (АлАТ, ЕС 2.6.1.2), лужно! фосфатази (ЛФ, ЕС 3.1.3.1), лактатдепдро-генази (ЛДГ, ЕС 1.1.1.27), у-глутамштрансферази (ГГТ, ЕС 2.3.2.2), Гз використанням стандартних ^6орГв реактивГв фГрми «ФглГсГт-дГагностика» (м. Дншропетровськ, Укра!на). ШвидкГсть клубочко-во! фГльтрацГ! (ШКФ) розраховували за модифжо-ваною формулою Шварца: ШКФ (мл/хв/1,73 м2) = = k • d (см)/ креатинГн сироватки (мкмоль/л) • 0,0113, де k = 0,45 для доношених новонароджених [1]. До-слгдження виконано на базГ лабораторГ! кафедри бГоорганГчно! i бюлопчно! хГмГ! та клГнГчно! 6ГохГмГ! (зав. кафедри — професор, д.м.н. Геруш I.B.) Буко-винського державного медичного ушверситету.
Враховуючи наявнiсть перех!дних (транзитор-них) станiв у новонароджених дней у першi доби пГсля народження, клiнiко-параклiнiчне обстеження дiтей здшснили впродовж третьо! доби життя.
Дни обстеженi пГсля отримання письмово! згоди батьюв Гз дотриманням основних етичних принципГв проведення наукових медичних дослщжень та схва-лення програми дослщження Комiсiею з питань 6Го-медично! етики вищого навчального закладу Укра!ни «Буковинський державний медичний унiверситет».
Для статистичного аналiзу результатiв викорис-тано програму Statistica (StatSoft Inc., USA, 2010). За умов нормального розподшу величин (критерш Ша-пГро — Ушка > 0,05) застосовано параметричш мето-ди статистики з розрахунком середньо! арифметично! величини (М) та похибки репрезентативностi серед-ньо! величини (m). ПорГвняння в!дносних величин здТйснено за допомогою точного критерго Фiшера, юльюсних показникiв Гз нормальним розподдлом — з використанням t-критерго Стьюдента. РГзницю па-раметрГв вважали статистично значущою при р < 0,05.
Результати
КлГнГчну характеристику груп обстеження подано в табл. 1. НеобхГдно вадмиити, що групи були ре-презентативними за представленими показниками,
18
ПОЧКИ, p-ISSN 2307-1257, e-ISSN 2307-1265
№ 4(18) • 2016
що пiдтверджено вщсутшстю статистично значимо! рiзницi мгж групами обстеження.
Результати клтчного обстеження дiтей при на-родженш свiдчили про зв'язок ступеня тяжкосп перинатально! патологи в доношених дiтей iз низькою оцiнкою гостро! адаптацГ! за шкалою Апгар. Так, наприкшщ першо! хвилини життя середня оцiнка за шкалою Апгар у дггей I групи обстеження стано-вила 7,10 ± 0,09 бала, у дггей 11А групи — 5,70 ± 0,19 бала, у дггей 11Б групи — 5,30 ± 0,35 бала, у дггей групи контролю — 7,70 ± 0,06 бала (р1-ш < 0,05, риа-ш < 0,05, р1Ш_1П < 0,05, р,_ПА < 0,05, р^ < 0,05), наприкiнцi п'ято! хвилини життя вiдповiдно до груп обстеження даний показник становив 7,90 ± 0,08 бала, 6,60 ± 0,18 бала, 6,20 ± 0,36 бала та 8,80 ± 0,05 бала (р1-ш < 0,05, рПА_ш < 0,05, р11Б_ш < 0,05, р1_ПА < 0,05, р1_ПБ < 0,05).
Структура основно! перинатально! патологи в новонароджених дiтей I групи обстеження подана у виглящ перинатальних пошкоджень центрально! нервово! системи (ПП ЦНС) — у 65,2 % випадюв (30 дггей), неонатально! жовтяницi — у 17,4 % (8 дггей), гемолггачно! хвороби новонароджених — у 18,2 % (4 дггей), асфжсГ! помiрного ступеня — у 6,5 % (3 дггей) та дiабетично! фетопат!! — у 2,2 % (1 дитина). Основ-ними нозологiчними одиницями, що зумовили по-рушення перебпу постнатально! адаптацГ! тяжкого ступеня в дггей 11А групи, е поеднання асфiксГ! по-мiрного ступеня та синдрому асшращ! меконiю — у 26,6 % випадюв (8 дггей), асфжс1я помiрного ступеня — у 23,3 % (7 дггей), ПП ЦНС — у 23,3 % (7 дней), набряк мозку — у 16,7 % (5 дггей), синдром астращ! меконго — у 2,9 % (2 дггей) та асфжс1я тяжкого ступеня — у 3,3 % (1 дитина). Основними захворюван-нями, що дiагностовано в дГгей 11Б групи в ранньому
неонатальному перiодi, були ПП ЦНС — у 27,3 % випадюв (6 дггей), асфжс1я помiрного ступеня — у 118,2 % (4 дГгей), набряк мозку — у 18,2 % (4 дггей), поеднання асфжсГ! помiрного ступеня та асшрац1я меконiю — у 13,4 % (3 дггей), асфж^ тяжкого ступеня — у 9,1 % (2 дГгей), поеднання асфжсГ! тяжкого ступеня та а^раци меконго — у 9,1 % (2 дГгей) та синдром а^раци меконго — у 4,5 % (1 дитина). У новонароджених дггей групи контролю перебп перь оду ранньо! постнатально! адаптацГ! був задовiльним.
Результати загальноприйнятого клшжо-пара-клшчного обстеження показали, що в новонароджених дГгей II групи обстеження спостериали-ся ознаки порушень функщонування нирок, що статистично значимо частше вiдмiчалися в дiтей iз проявами ГПН. Так, набряковий синдром роз-винувся в 5 критично хворих дГгей без ознак ГПН (16,7 % випадюв) та 9 новонароджених iз проявами ГПН (40,9 %) (р < 0,05); патолопчну лейкоцитурго дiагностовано в 5 дiтей (16,7 %) НА групи та 10 дiтей (45,4 %) НБ групи (р < 0,05); еритроцитурго — вщпо-вiдно в 3 (10,0 %) та 7 дГгей (31,8 %) (р < 0,05); проте-!нурго — вiдповiдно в 6 (20,0 %) та 11 дГгей (50,0 %) (р > 0,05); цилшдрурго — вщповщно в 4 (13,3 %) та 6 дггей (27,3 %) (р > 0,05). При обстеженш дГгей I та III груп не встановлено вщхилень вщ фiзiолоriчно! норми за даними показниками.
З метою об'ективно! оцiнки стану ренальних функцiй у дГгей груп обстеження проведено аналiз класичних бiохiмiчних маркерiв (рiвнi креатиншу та сечовини в сироватцi кров^ а також ШКФ за креа-тинiном) у третю добу життя, результати якого подано в табл. 2.
Пд час роботи проведено визначення активнос-т ферментiв у сечi доношених новонароджених дь
Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика дтей груп обстеження (M ± m)
Показник III група, n = 45 I група, n = 46 II група
IIA група, n = 30 НБ група, n = 22
Гестацшний bík, тиждень 38,20 ± 1,46 39,00 ± 1,05 38,70 ± 1,31 38,30 ± 2,44
Стать, n (%): — хлопчики — дiвчатка 25 (55,6) 20 (44,4) 24 (52,2) 22 (47,8) 16 (53,3) 14 (46,7) 14 (63,6) 8 (36,3)
Маса тта, г 3390,00 ± 46,51 3405,20 ± 41,41 3390,6 ± 54,3 3381,50 ± 91,54
Довжина тта, см 52,30 ± 0,22 53,60 ± 0,21 53,30 ± 0,33 52,90 ± 0,48
Показник III група, n = 45 I група, n = 46 II група
IIA група, n = 30 ЦБ група, n = 22
Креатинш, мкмоль/л 28,2 ± 1,41 38,60 ± 2,54* 43,30 ± 2,56*' 0 69,30 ± 5,23*, о, #
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 77,4 ± 3,6 70,10 ± 4,81 58,40 ± 4,45*, 0 35,50 ± 3,01*, 0 #
Сечовина, ммоль/л 2,60 ± 0,16 3,20 ± 0,15* 3,60 ± 0,24*, 0 5,6 ± 0,5*, #
Примтки: * — статистично значимi в'щм'1нност'1 пор1вняно з контрольною групою, р < 0,05;0 — статистично значимi вщмшносл м'ж I та 11А групами спостереження, р < 0,05;" — статистично значимi вщм1нност1 м'ж I та 11Б групами спостереження, р < 0,05; # — статистично значимi вщмшност м'ж 11А та 11Б групами спостереження, р < 0,05.
Таблиця 2. Показники б1ох1м1чного спектра сироватки кров! дтей груп обстеження в третю добу життя (M ± m)
тей iз перинатальною патологieю рiзного ступеня тяжкостi для встановлення глибини пошкодження структурно-функцiональних елементiв нирок та локалiзацli патологiчного процесу. Результати до-даткових методiв дослiдження сечi в дггей основних груп та групи контролю подано в табл. 3, 4. Слщ за-уважити, що в робот встановлено абсолютну актив-шсть ферментiв у сечi, але з урахуванням нестабгль-ностi екскрецп даних бюлопчно активних речовин протягом доби також визначено сшввщношення до рiвня креатинiну сечi, що видiляeться з оргашзму з постiйною швидкiстю [5].
Обговорення
Результати дослщження класичних маркерiв ре-нальноi дисфункцГi показали, що збгльшення ступеня тяжкостi перинатально! патологи в доношених новонароджених дггей супроводжувалося статистич-но значимо бгльшими рiвнями креатинiну та сечови-ни в сироватщ кровi, а також статистично значимо меншим рiвнем ШКФ. Так, незважаючи на вщсут-нють клiнiчних патологiчних симптомiв нирково! дисфункци, у дiтей I групи обстеження порiвняно зi здоровими новонародженими вiдмiчено бгльш висо-
кий рiвень сироваткових креатиншу та сечовини, що може свщчити про напруження процесiв адаптацп ренально! системи в дiтей дано! групи. У новонароджених дггей з клтчними проявами перинатально! патологи тяжкого ступеня та порушеннями функщ-онального стану нирок (11А група) порiвняно з попе-редньою групою обстеження були бгльш високi рiвнi даних показникiв у сироватцi кровi та менша ШКФ. Вiдповiдно, подальше формування ГПН у критично хворих новонароджених (11Б група) супроводжувалося максимальними рiвнями креатинiну та сечовини у сироватщ кровi та мтмальною ШКФ на третю добу життя, що вказуе на суп^ порушення нирко-вих функцiй у дггей дано! групи.
Необхщно вщмгтити, що згiдно з iснуючими ре-комендацiями [11] у 5 дггей (22,7 % випадюв) 11Б групи обстеження встановлення дiагнозу ГПН у динамвд спостереження проведено на основi збгль-шення рiвня креатинiну сироватки кровi бiльше н1ж на 26,5 мкмоль/л протягом послщовних двох досль джень через 48 годин; у 12 дггей (54,6 %) — рiвня по-годинного дiурезу менше 0,5 мл/кг/год протягом 6 годин, у 5 дггей (22,7 %) — поеднання обох критерь !в. Вiдповiдно, олiгоуричний тип ГПН супроводжу-
Таблиця 3. Показники активност ХЕ, АсАТ та АлАТ сеч'1 в д'ией груп спостереження на першому тижн1 життя (М ± т)
Показники III група, п = 45 1 група, п = 46 II група
11А група, п = 30 11Б група, п = 22
Креатинш сеч^ ммоль/л 1,08 ± 0,06 0,96 ± 0,05 1,40 ± 0,06*, 0 0,90 ± 0,04*
ХЕ, мкмоль/(л • с) 17,40 ± 1,05 13,90 ± 0,99 13,70 ± 1,17* 25,60 ± 2,51*о, *
ХЕ/креатинш сечi 19,90 ± 1,96 16,80 ± 1,65* 9,30 ± 0,93*' 0 29,60 ± 2,91*0 *
АсАТ, мкмоль/(мл • год) 2,40 ± 0,11 2,90 ± 0,13* 3,60 ± 0,25*, 0 4,20 ± 0,34°, *
АсАТ/креатинш сечi 2,50 ± 0,17 3,10 ± 0,14* 2,70 ± 0,23 4,8 ± 0,4* *
АлАТ, мкмоль/(мл • год) 1,20 ± 0,06 1,40 ± 0,07* 1,70 ± 0,09*, 0 2,30 ± 0,23* *
АлАТ/креатинш сечi 1,30 ± 0,11 1,60 ± 0,11 1,30 ± 0,09 2,60 ± 0,03* *
Примтка: * — статистично значимi вщмшност пор1вняно з контрольною групою, р < 0,05;0 — статистично значимi вщмнност мж I та 11А групами спостереження, р < 0,05;" — статистично значимi вщм1нност1 мж I та 11Б групами спостереження, р < 0,05; # — статистично значимi вщмнност м'ж 11А та 1Б групами спостереження, р < 0,05.
Таблиця 4. Показники активност ЛФ, ЛДГ та ГГТ сеч'1 в д 'ией груп спостереження
на першому тижнi життя (М ± т)
Показники III група, п = 45 I група, п = 46 II група
11А група, п = 30 ИБ група, п = 22
Креатинш сеч^ мкмоль/л 1079,90 ± 60,54 964,9 ± 46,6 1403,60 ± 61,33*, 0 900,30 ± 41,94*
ЛФ, нмоль/(л • с) 925,70 ± 73,93 1112,60 ± 58,15* 1181,90 ± 82,71* 1474,30 ± 57,36*, * °
ЛФ/креатинiн сечi 0,90 ± 0,08 1,24 ± 0,09* 0,89 ± 0,070 1,66 ± 0,09*, * °
ГГТ, нмоль/(л • с) 744,2 ± 28,8 904,90 ± 37,24* 1201,50 ± 47,98*, 0 890,23 ± 53,44*, *
ГГТ/креатинш сечi 0,80 ± 0,05 1,00 ± 0,05* 0,90 ± 0,04 1,06 ± 0,05*, *
ЛДГ, мОД/л 5595,30 ± 61,26 5221,30 ± 77,84* 5233,50 ± 84,14* 5242,10 ± 109,54*
ЛДГ/креатинiн сечi 5,90 ± 0,36 6,00 ± 0,39 4,00 ± 0,21*, 0 6,10 ± 0,39*
Примтки: * — статистично значимi вщм1нност1 пор1вняно з контрольною групою, р < 0,05;0 — статистично значимi вщмнност мж I та 11А групами спостереження, р < 0,05;" — статистично значимi вщм1нност1 мж I та 11Б групами спостереження, р < 0,05; # — статистично значимi вщмнност мж 11А та 1Б групами спостереження, р < 0,05.
20
ПОЧКИ, р-^БЫ 2307-1257, е-ББЫ 2307-1265
№ 4(18) • 2016
вався пор1вняно фiзiологiчним piBHeM сироватково-го креатинiну, що пояснюе вiдсутнiсть критичних значень рiвнiв даного показника в дггей 11Б групи обстеження.
Пщ час проведено! роботи в ce4i дiтей груп обстеження в третю добу життя вивчено актившсть холшестерази (ЕС 3.1.1.7) — единого ферменту, що характеризуе штенсивнють процеав фгльтрацй та вщображжуе стан гломерулярного апарату й сту-пiнь його пошкодження [4, 7, 14]. Результати до-слщження показали вираженi тенденщ! до меншо! активностi даного ферменту в сечi доношених новонароджених дггей iз клiнiчними проявами перинатально! патолоп! помiрного ступеня тяжкосп (I група) порiвняно зi здоровими диъми. Мiнiмальна активнiсть ХЕ вщм1чена у сечi новонароджених д1-тей, яю зазнали впливу тяжких несприятливих пе-ринатальних факторiв та характеризувалися пору-шеннями функцiонального стану нирок (IIA група). Даш змши активносп ферменту ХЕ можуть бути пов'язаш, з одного боку, напруженням становлення гломерулярних функцiй у здорових новонароджених дггей на фош вщносного дефiциту об'ему цир-кулюючо! кровi та, з iншого боку, вщносним збере-женням механiзмiв ф^к^ацИ в дггей представлених двох груп обстеження на фош забезпечення ф1зюло-пчних потреб у рщиш шляхом iнфузiйноï терапИ та медикаментозноï корекц^ метаболiчних порушень. У дiтей 11Б групи спостереження формування ГПН поеднано зi статистично значимо бiльшою реналь-ною екскрецiею ХЕ порiвняно з новонародженими як групи контролю, так i I та IIA груп спостереження. Це свщчить про розвиток синдрому пiдвищеноï гломерулярноï проникливостi та порушення про-цесiв ф^к^ацИ (утворення первинноï сечi) у дiтей дано! групи спостереження. У робот вщм1чено ана-лог1чний характер зм1н коефщ1ента спiввiдношення активностi ХЕ до р1вня креатинiну сечi м1ж дослщ-ними групами з мшмальними значеннями даного показника в дггей IIA групи та максимальними значеннями — у новонароджених дней ПБ групи спостереження.
Пщ час проведеного дослщження дiагностовано односпрямований характер змш абсолютноï актив-ност1 АсАТ (ЕС 2.6.1.1) вщповщно до зростання ступеня тяжкосп перинатальноï патологИ в доношених новонароджених дней, максимальнi значення якоï вiдмiчено в груп1 дней 1з проявами тяжкоï ренальноï дисфункцИ (ПБ група). Даний фермент е маркером порушень енергетичного кл1тинного метабол1зму, що пов'язано з його участю в процесах утилiзацï! глюкози та вщповщною мiтохондрiальною локаль зацiею даного ферменту [4, 5]. Також встановлено статистично значимо бгльший коефщент сшввщ-ношення активностi АсАТ до р1вня креатинiну сечi в дiтей 1з порушеннями процес1в постнатальноï адаптацГ тяжкого ступеня та проявами ГПН (ПБ група) пор1вняно з1 здоровими новонародженими та з диъми I та ПА груп спостереження. Пдвищення
активносп даного ферменту в сеч! може вказува-ти на глибою функщональш й структурш пошкодження канальцевого апарату нирок, що пов'язано з суттевими порушеннями енергетичних процеав. Визначено позитивш кореляцiйнi зв'язки середньоï сили м1ж ступенем тяжкост1 перинатальноï патоло-riï та абсолютною активнiстю АсАТ у сечi (r = 0,50, р < 0,05), сшввщношенням АсАТ/креатинш сечi (r = 0,41, р < 0,05).
У науковш робот встановлено статистично зна-чиме тдвищення абсолютноï активностi АлАТ (ЕС 2.6.1.2) у сечi доношених новонароджених дь тей з1 збiльшенням ступеня тяжкосп соматичноï патологï! на першому тижш життя. До того ж формування тяж^ ренальноï дисфункцИ асоцшовано з максимальними значеннями як абсолютноï актив-ност1 АлАТ у сеч1, так i спiввiдношення абсолютноï активносп ферменту до р1вня креатинiну сечг За даними лiтератури, АлАТ знаходиться в цитозол1 кл1тин нефротелiю та е головним ферментом, що свщчить про глибою пошкодження структурних елеменпв проксимальних канальцiв [13]. Пщви-щення активностi АлАТ пов'язано з його компенсаторною участю в аланшглюкозному шляху при пом1рних проявах гiпоксï!, унаслiдок чого утворю-еться шруват (приймае участь у глюконеогенезi) та глутамат (використовуеться в лiпогенезi). У загаль-н1й когорт! доношених новонароджених дггей м1ж ступенем тяжкост1 перинатальноï патологï! та абсолютною актившстю АлАТ визначено позитивний кореляцiйний зв'язок середнього ступеня (r = 0,49, р < 0,05), сшввщношенням АлАТ/креатинш сечi — слабкий позитивний кореляцшний зв'язок (r = 0,34, р < 0,05).
У результат проведеного дослщження встановлено статистично значимо бгльш високу активнiсть ЛФ (ЕС 3.1.3.1) у сечi доношених новонароджених дней 1з проявами перинатальноï патологИ р1зного ступеня тяжкост1, пор1вняно з1 здоровими новонародженими, 1з максимальним значенням абсолют-ноï ензиматичноï активносп при формуванш ГПН. Aналiз характеру змш коефщ1ента спiввiдношення активностi ЛФ/креатинш сечi також показав най-бгльший рiвень даного показника в критично хво-рих новонароджених 1з проявами тяж^ ренальноï дисфункцИ пор1вняно як з1 здоровими д1тьми, так i з пащентами ВIТН 1з пор1вняно збереженими функ-ц1ями нирок. Даний фермент, що в нирках знаходиться в корковому шар1, щгльно фжсований на матрикс1 мембран щiтковоï о6лям1вки нефротелiю, на 61ох1м1чному р1вш приймае участь у функцюну-ванш системи транспорту глюкози через клгганну мембрану за рахунок ïï дефосфорилювання. Актив-н1сть ЛФ у сечi збгльшуеться при ураженнi проксимальних звивистих канальщв нирок, що св1дчить про неглибою пошкодження кл1тин нефротелiю [3, 5, 8]. мгж ступенем тяжкосп порушень постнаталь-ноï адаптацï! та абсолютною актившстю ЛФ у сеч1 визначено позитивний кореляцшний зв'язок се-
редньо! сили (r = 0,46, р < 0,05), сшввщношенням ЛФ/креатинiн ce4i — слабкий позитивний кореля-цшний зв'язок (r = 0,31, р < 0,05).
Результати науково! роботи показали рГзноспря-мований характер змш абсолютно! активностi ГГТ (ЕС 2.3.2.2) у ce4i та коефiцieнта сшввщношення активностi ГГТ/креатинiн ce4i щодо формування тяжко! ренально! дисфункщ! в доношених новонароджених. Так, у дггей i3 порушеннями процесiв постнатально! адаптащ! рiзного ступеня тяжкостi порiвняно з контрольною групою вiдмiчено статистично значимо бгльш високу акгивнiсть даного ферменту. Але в критично хворих новонароджених iз проявами ГПН порiвняно з диъми з порушеннями функщонального стану нирок дiагностована статистично значимо менша абсолютна активнiсть ГГТ при статистично значимо бгльш високому кое-фвденп спiввiдношення активностi ГГТ/креатинш сечь ГГТ також е маркером пошкодження цшснос-тi цитомембран клгтин нефротелiю проксимальних звивистих канальцiв та, частково, низхщно! частини петлi Генле. Фермент приймае участь у транспорт амшокислот та пептидiв у клгтину у формi гамма-глутамiлпептидiв. Даний транспортний механiзм характеризуеться високою продуктивною, але споживае бгльше енерг!!. Збгльшення активност ГГТ у сечi спостерк'аеться на раннiх етапах пошкодження нирок, осктльки даний фермент знаходить-ся бгльш поверхнево порiвняно з шшими [3, 8, 10]. Кореляцшш зв'язки м1ж ступенем тяжкостi перинатально! патолог!! в доношених дггей та абсолютною активнiстю ГГТ мають позитивний характер серед-ньо! сили (r = 0,40, р < 0,05), сшввщношенням ак-тивностi ГГТ/креатинш сечi — слабкий позитивний характер (r = 0,25, р < 0,05).
Пщ час дослщження вивчено сечову екскрещю загально! ЛДГ (ЕС 1.1.1.27), статистично значимо бгльшу актившсть яко! показано в доношених новонароджених дггей iз порушеннями процеав постнатально! адаптащ! порiвняно зi здоровими ново-народженими за вщсутносп статистично значимо! рiзницi вiдповiдно до зростання ступеня тяжкостi перинатально! патолог!!. До того ж формування тяжко! ренально! дисфункщ! в критично хворих дь тей супроводжувалося статистично значимо бгльш високим значенням коефiцiента сшввщношення активносп ЛДГ/креатинiн сечi порiвняно з новона-родженими з порушеннями функщонального стану нирок. Даний фермент локалiзований у цитоплазмi клiтин, при цьому в корковш речовинi нирок прева-люють iзоферменти ЛДГ1 та ЛДГ2, у мозковому шарi та сосочках — ЛДГ4 та ЛДГ5. Збгльшення активност цитоплазматичних ферментiв вказуе на бгльш гли-боке пошкодження та збгльшення проникливос-тi клiтинних мембран канальщв [5]. Ураховуючи, що активац1я ЛДГ мае компенсаторний характер та спрямована на пщтримку глiколiтичного шляху утворення енерп!, можна припустити, що подаш змiни ферментурГ! пов'язанi з виснаженням даних
механiзмiв на фош значних гiпоксичних пошко-джень нефротелго. При вивченнi характеру кореля-цшних залежностей встановлено слабкий негатив-ний зв'язок м1ж ступенем тяжкостi перинатально! патолоп! та абсолютною активнiстю ЛДГ у загаль-нiй когортi новонароджених (r = —0,26, р < 0,05).
Висновки
1. Визначення ферментур!!, у тому числi сшввщ-ношення абсолютно! активностi ферментiв до рiвня креатинiну сечi, у доношених новонароджених дггей iз клiнiчними проявами перинатально! патолоп! р!з-ного ступеня тяжкосп надае змогу оцiнити глибину пошкодження структурно-функщональних елемен-тiв нирок та локалiзацiю патологiчного процесу.
2. У дггей iз клiнiчними проявами порушень про-цесiв постнатально! адаптац!! помiрного ступеня тяжкостi та в!дносно сталими основними виальни-ми функцiями вiдмiчалося збереження фшьтращй-но! функщ! нирок, про що свщчила статистично значимо менша актившсть ХЕ, на фош лабораторних ознак порушень функщонування канальщв, на що вказувала статистично значимо бгльша активнiсть ферментiв сеч^ порiвняно зi здоровими дiтьми.
3. У сечi пацiентiв В1ТН, у яких спостериали-ся прояви полюрганно! недостатностi та якi мали ознаки порушень функцiонального стану нирок, установлена мтмальна активнiсть ХЕ поряд iз р!з-носпрямованими змiнами активностi бгльшосп фер-ментiв сечi порiвняно як iз групою контролю, так i з дiтьми без проявiв полюрганного пошкодження.
4. Формування тяжко! ренально! дисфункщ! в да-тей iз клiнiчними проявами перинатально! патолоп! тяжкого ступеня асоцшовано зi статистично значимо вищою активнiстю в сечi маркера гломерулярно! фгль-трац!! ХЕ, а також поверхневих ферментiв щиково! облямiвки (ЛФ, ГГГ), цитозолю (АсАТ) та мггохон-др1й (АсАТ), що свщчить про гли6ок! пошкодження структур клубочково! мембрани та кл!тин нефротелiю.
Перспективи подальших дослщжень спрямованi на розробку комплексно! прогностично-дiагнос-тично! моделi для своечасного встановлення ступеня тяжкост ренально! дисфункщ! в доношених новонароджених дней !з перинатальною патолопею.
Конфл1кт iHTepeciB: в!дсутн!й.
Рецензенти: G.G. Шунько — завiдувач кафедри неонатолоп! НМАПО iменi П.Л. Шупика, заслуже-ний д!яч науки i техшки Укра!ни, д.м.н., професор, Ю.М. Нечитайло — завщувач кафедри педiатрïï, неонатолоп! та перинатально! медицини ВДНЗ Укра-!ни «Буковинський державний медичний ушверси-тет», д.м.н., професор.
Список л1тератури
1. Багдасарова 1.В. Хротчна хвороба нирок та стан замкног нирковог терапи в Украт [Електронний ресурс]/ 1.В. Багдасарова, С.П. Фомша // Укранський журнал нефрологи та дiалi-
22
Почки, p-ISSN 2307-1257, e-ISSN 2307-1265
№ 4(18) • 2016
зу. — 2015. — № 1(45). — Режим доступу: http://ukrjnd.com.ua/ files/file/archive/n45/Bagdasarova.pdf
2. Биомаркеры ренального поражения при врожденных пороках развития органов мочевой системы у детей / А.А. Вялкова, И.В. Зорин, О.А. Седашкина [и др.] // Нефрология. — 2012. — Т. 16, № 3. — С. 68-75.
3. Диагностическое значение определения ферментурии у новорожденных с ишемической нефропатией / Н.Ю. Куликова, А.Н. Можаева, Т.В. Чаша [и др.]// Вопросы диагностики в педиатрии. — 2010. — Т. 2, № 4. — С. 25-29.
4. Диагностическое значение ферментемии и ферменту-рии у реципиентов с хронической дисфункцией почечного алла-транспортанта / М.В. Плетень, А.В. Траилин, Е.Ф. Ефименко [и др.]// Експериментальна та клтчна фiзiологiя i бiохiмiя. — 2013. — № 2. — С. 90-95.
5. Криштафович А.А. Характеристика функциональных нарушений почек у новорожденных при гипоксической энцефалопатии /А.А. Криштафович, К.У. Вильчук//Известия национальной академии Беларуси. Серия медицинских наук. — 2012. — № 4. — С. 54-63.
6. Особливостi змт профiброгенного цитокну TGF-ß 1 та умовно реноспецифiчних ферментiв у сечi дтей з рiзними кл^ тчними варiантами мегауретера / Л.Я. Мигаль, 1.6. Сербна, Г.Г. Нжулта [та т.]// Iмунологiя та алергологiя: наука i практика. — 2009. — № 4. — С. 77-83.
7. Фомiна С.П. Прогнозування несприятливого перебщ гло-мерулонефриту з нефротичним синдромом у дтей: ензимуричт маркери// С.П. Фомша, 1.В. Багдасарова, Л.Я. Мигаль// Укра-ïнський журнал нефрологи та дiалiзу. — 2013. — № 4(40). — С. 14-19.
8. Assessment of urinary y-glutamyltransferase and alkaline phosphatase for diagnosis of diabetic nephropathy / José A.M. De
Carvalho, Silvia J. Piva, Bruna S. Hausen [et al.] // Clinica Chi-mica Acta. - 2011. - Vol. 412(15-16). - P. 1407-1411. - doi: 10.1016/j.cca.2011.04.015.
9. Lisowska-Myjak B. Serum and Urinary Biomarkers of Acute Kidney Injury / B. Lisowska-Myjak // Blood Purif. — 2010. — Vol. 29. - P. 357-365.
10. Loboda A.N. The Gamma-Glutamyl Transpeptidase Contents in Serum and Urine in Newborn as an Indicator of Disturbance Kidney Function Due to Asphyxia/A.N. Loboda, V.E. Markevich // CTM. -2014. - Vol. 6(4). - P. 102-106.
11. Neonatal Acute Kidney Injury / David T. Selewski, Jennifer R. Charlton, Jennifer G. Jetton [et al.] // Pediatrics. - 2015. -Vol. 136, № 3. - P. 463-473.
12. Score for Neonatal Acute Physiology: a physiologic severity index for neonatal intensive care / D.K. Richardson, J.E. Gray, M.C. McCormick [et al.] // Pediatrics. - 1993. - Vol. 91(3). -P. 617-623.
13. Spasovski D. Renal markers for assessment of renal tubular and glomerular dysfunction / D. Spasovski // Nephropharmacol. -2013. - Vol. 2(2). - P. 23-25.
14. Urinary Activities of Proximal Tubule Enzymes in Neonates Treated with Gentamicin /B. Davidovic-Plavic, T. Vujic, S. Uletilovic [et al.]// JMB. - 2010. - Vol. 29(1). - P. 44-47. - doi: 10.2478/ v10011-010-0002-2.
15. Urinary Biomarkers for Acute Kidney Injury in Dogs / J. De Loor, S. Daminet, P. Smets [et al.]// J. Vet. Intern. Med. - 2013. -Vol. 27. - P. 998-1010.
OTpuMaHO 28.09.16, OTpuMaHO y BunpaBneHOMy Burnagi 31.09.16 npMMHHTa go gpyKy 04.10.16 ■
Бабинцева А. Г.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
ФЕРМЕНТУРИЯ КАК МАРКЕР РЕНАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ У ДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ
С ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. Цель — изучение состояния гломерулярной и ту-булярной функций у доношенных новорожденных детей с перинатальной патологией на основании определения активности ферментов мочи. Материалы и методы. Обследовано 46 детей с клиническими проявленими перинатальной патологии умеренной степени тяжести и относительно сохранными почечными функциями (I группа), 30 критически больных детей с изменениями функционального состояния почек (IIA группа), 22 критически больных ребенка с проявленими острого повреждения почек (11Б группа) и 45 здоровых новорожденных детей (III группа). В моче определяли уровень креатинина и активность ферментов: холинэстеразы, аспартат- и аланинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, лактатдегидрогеназы, у-глутамилтрансферазы. Результаты.
У детей I группы отмечалось сохранение фильтрационной функции почек на фоне лабораторных признаков нарушений функционирования канальцев. В моче детей ПА группы установлены разнонаправленные изменения активности большинства ферментов. Формирование острого повреждения почек у детей НЕ группы ассоциировано с максимальной активностью в моче гломерулярных и тубулярных ферментов. Вывод. Определение ферментурии у доношенных новорожденных детей с клиническими проявлениями перинатальной патологии разной степени тяжести позволяет оценить глубину повреждения структурно-функциональных элементов почек и локализацию патологического процесса.
Ключевые слова: новорожденные дети, перинатальная патология, ферментурия.
Babintseva A.G.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovynian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
ENZYMATURIA AS A MARKER OF RENAL DYSFUNCTION IN FULL-TERM NEWBORNS WITH PERINATAL PATHOLOGY
Summary. Objective — to study the condition of glomerular and tubular functions in full-term newborns with perinatal pathology on the basis of detection of activity of enzymes contained in urine. Materials and methods. We have examined 46 children with clinical signs of perinatal pathology of a moderate severity and relatively preserved renal functions (I group), 30 critically ill children with changes of the renal functions (IIA group), 22 critically ill children with manifestations of acute renal injury (IIB group) and 45 healthy newborns (Ill group). The levels of creatinine and enzymatic activity were detected in the urine: cholinesterase, aspartate and alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, lactate dehydrogenase, gamma-glutamyl transpeptidase. Results. The
I group of children were characterized by preservation of renal filtration function against the background of laboratory signs of disorders of the tubular function. In the urine of children from the IIA group, there were found different changes in the activity of most enzymes. Formation of acute kidney injury in children from IIB group is associated with highest activity of glomerular and tubular enzymes. Conclusion. Detection of enzymaturia in full-term newborns with clinical signs of perinatal pathology of various severities enables to estimate the depth of disorders of the structural and functional elements of the kidneys and localization of the pathological process.
Key words: newborns, perinatal pathology, enzymaturia.
