CC BY
20
УДК 616.61:616.15-076]-053.31
ЛОБОАА a.m., маркевич в.е.
Медичний ¡нститут Сумського державного унверситету
Д|АГНОСТИЧНА значимють визначення цистатину с ТА КРЕАТИННУ у СИРОВАТЦ KPOBi новонароджених У PA3i i0EMi4HOI НЕФРОПАТП
Резюме. Стаття присвячена порiвнянню дiагностичноi цiнностi визначення цистатину С та креатишну в сироватщ кровi в разi шемiчноi нефропатп у доношених новонароджених з асфксею. Встановлено, що сироватковий цистатин С (на противагу креатишну сироватки) може виступати раншм маркером ушкодження нирок. Вже на 1-шу — 2-гу добу життя у новонароджених з асфтаею його рiвень суттево вiдрiзняеться вгд показнишв групи порiвняння, що можна використовувати для ранньо'1' дiагностики iшемiчноi нефропатп. Наприкшщ раннього неонатального перюду цистатин С, як i креатишн, вiдображае вираженсть порушення клубочково'1' фтьтраци на тлi впливу асфксирiзного ступеня, а наприкшщ 1-го мсяця життя дозволяе контролювати процес вiдновлення функцп нирок. Ключовi слова: асфкая, новонароджеш, креатишн, цистатин.
Вступ
Найбшьш частим ускладненням ваптносп i по-лопв е хрошчна ^або гостра гшокшя плода i немов-ляти, що призводить до ураження багатьох оргашв i систем. Морфофункщональний розвиток нирок на момент народження дитини ще не завершений, що й обумовлюе високу ймовiрнiсть ушкодження нир-ково! тканини [1, 2]. Нирки досить чутливi до неста-чi кисню, тому ниркова дисфункщя може виникати протягом першо! доби життя на тлi гшоксичного впливу [3]. Наслшком ураження нирок може бути розвиток iшемiчноl нефропатп (1Н) та гостро! нир-ково! недостатност [2]. Частота 1Н у новонароджених у критичному сташ коливаеться вiд 47,1 до 72 % [3, 4].
Рання дiагностика захворювань нирок у новонароджених утруднена через вшсутшсть специфiчноl клМчно! симптоматики й недостатню шформатив-нiсть традицiйних методiв обстеження [5].
1Н новонароджених може бути дiагностована за допомогою стандартного бiохiмiчного дослшжен-ня кровi та сечi з визначенням рiвня креатинiну в плазмi кровi та сечi i вмiсту сечовини в плазмi [2—4]. Сироваткова концентращя креатинiну використо-вуеться i для оцiнки функцп нирок у малюкiв шляхом визначення швидкост клубочково! фшьтрацп (ШКФ) [6]. ШКФ вiдображае очищення плазми кровi вiд певно! речовини за одиницю часу. 1деаль-ною речовиною для ще! мети вважаеться така, яка б видiлялася з органiзму тшьки методом фшьтрацп, а не за допомогою метаболiзму або екскрецп шши-
ми шляхами. Золотим стандартом е ощнка клiренсу iнулiну. У кшшчних лабораторiях замiсть нього ви-користовуються iоталамат, iогексол тощо. Висока варпсть i складнiсть проведення зазначених досль джень обумовлюють широке застосування в клшч-нiй практицi бiльш простого методу — ощнки кль ренсу креатишну [6, 7].
Концентращя креатишну в сироватщ кровi мае багато ознак шеального маркера для ощнки функцп нирок. У нормi креатишн синтезуеться приблизно з однаковою швидшстю, визначати його концентра-цiю легко i недорого. Проте цей метод мае суттевi недолiки. На сироватковий рiвень креатинiну мо-жуть впливати екстраренальш фактори, стать, вiк, маса тша пацiента, нутритивний статус. Крiм того, зростання його вмiсту в сироватщ кровi вiдбуваеться досить шзно — пiсля втрати ниркою приблизно по-ловини функцiонуючих нефронiв [7]. Визнано, що у новонароджених у першу добу життя на вмют креатишну у сироватщ кровi значно впливае його показ-ник у матер^ внаслшок чого самостшного значення вiн не мае [8]. Тому юнують об'ективнi труднощi для правильно! ощнки функцп нирок у новонароджених за креатиншом.
Найбшьш точним ендогенним маркером ШКФ на сьогодш визнано цистатин С. Цистатин С — ендо-генний шпбггор цистешпротешази, що утворюеться вмма ядерними клгтинами органiзму i знаходиться в кровi в постiйнiй кiлькостi. Вiк, стать, маса тша не впливають на його вмют у сироватщ. Вшносно висока концентращя у бюлопчних ршинах, низька
(^тороВье ^ЛГ/рвбёши
молекулярна маса (13,3 кД) i позитивний заряд бш-ково! молекули сприяють його вшьнш клубочковiй фшьтрацп в первинну сечу. Надалi цистатин повшс-тю реабсорбуеться та катаболiзуe в проксимальних ниркових канальцях. Сироваткова концентрацiя цистатину С зростае на 24—48 год. рашше у випадку ушкодження нирок, шж рiвень креатинiну [9, 10].
Мета роботи — ощнити дiагностичну значимiсть розрахунку швидкостi клубочково! фшьтрацп у но-вонароджених з iшемiчною нефропатieю за показ-ником вмюту у сироватцi кровi цистатину С порГв-няно з традицiйним ll визначенням за креатинiном сироватки кровi та дослiдити функцiональний стан нирок у разi !х iшемiчного ураження.
Матер1али i методи
Обстежено 25 доношених новонароджених iз гестацiйним вГком 38—41 тижд. i ознаками шемГч-но! нефропатГ!. Малюкiв розподiлили на 2 групи:
1-ша — 15 дггей, якi перенесли тяжку асфшсш,
2-га — 10 дiтей iз помiрною асфiксieю. Групу порГв-няння становили 10 малкшв, якi не мали асфшсп при народженнi.
1Н дiагностували у разi значного порушення функ-цп нирок — рiвень креатинiну в плазмi кровi понад 89 мкмоль/л, рiвень сечовини в плазмi кровi понад 8 ммоль/л, олiгурiя (дiурез менше 1 мл/кг/год). Дiагноз помГрно! чи тяжко! асфшсп встановлювали згiдно з дiагностичними критерiями, зазначеними в Наказi МОЗ Украши вiд 08.06.2007 № 312 «Про затверджен-ня клiнiчного Протоколу з первинно! реашмацп та шсляреашмацшно! допомоги новонародженим».
Вмiст бiосполук у сироватщ дослiджували на 1-шу — 2-гу, 7-8-му та 25-30-ту добу життя.
Рiвень креатинiну дослiджували унiфiкованим бiохiмiчним методом Поппера, що базуеться на ре-акцп Яффе.
Вмiст цистатину С у сироватщ ощнювали методом твердофазового iмуноферментного аналiзу з використанням набору реактивiв фiрми BioVendor (Чеська республiка) на 1ФА аналiзаторi Stat Fax 303 Plus (США).
Для визначення ШКФ за креатиншом вико-ристовували модифiковану формулу G.J. Schvartz: ШКФ = k х зрiст (см)/сироватковий креати-нiн (мкмоль/л), де k — коефiцieнт, що залежить вгд маси тiла дитини. При маш вiд 3 до 5 кг вш дорiвнюe 35, вiд 2 до 3 кг — 29, при мам менше 2 кг — 26 [11].
Розрахунок ШКФ за цистатином С проведено з використанням формули A. Grubb [12]: ШКФ = = 84,69 х цистатин С-1,680 х 1,384.
Статистична обробка результапв дослгджень здшснювалася за допомогою програми Ехсе1 та Statistica 6.1. Використовувалися методи варГацш-но! статистики, придатнi для медико-бiологiчних дослгджень [13]. Визначали середньоарифметичне (М), похибку середньоарифметичного (m), cереднe квадратичне вгдхилення (s), медiану та довiрчий ш-тервал для середнього. Для аналiзу взаeмного впливу даних використовували показник парно! кореляцГ! Пiрсона rxy. Оскшьки отриманi данi вiдповiдали нормальному закону розподшу, показник вiрогiдностi (р) визначали за допомогою критерш Стьюдента (t). Рiзницю вважали вiрогiдною при р < 0,05.
Результати та обговорення
Встановлено, що за показником умюту креатиш-ну в сироватщ кровi на 1-шу — 2-гу добу життя вс новонародженi належали до однie! генерально! су-купностг Тобто не встановлено вiрогiдно! рiзницi за сироватковим креатинiном мiж малюками, якi не за-знавали впливу асфшсп, та дiтьми з 1Н, що виникала на тлi помiрноl чи тяжко! асфiксi!. Найбiльш вГроггд-но це пов'язано з впливом материнського креатиш-ну на його рiвень у малюкiв пiсля народження [14]. Таким чином, за допомогою визначення креатиншу в сироватщ кровi неможливо виявити наявнiсть ураження нирок i зниження !х фшьтрацшно! функцп в першi 24-48 годин шсля народження.
Наприкiнцi раннього неонатального перiоду в новонароджених групи порiвняння вiдбувалося деяке зниження вмюту креатинiну в сироватцi. На проти-вагу цьому малюки, якi перенесли асфшсш та мали прояви 1Н, характеризувалися вiрогiдним зростанням сироватково! концентрацп креатинiну. При цьому у дггей, якi постраждали вiд помiрно! асфшсп, рь вень креатинiну перевищував аналопчний показник у груш порГвняння у 1,75 раза (р < 0,05), на rai тяжко! асфшсп — у 2,15 раза (р < 0,05). Зазначимо, що у разi тяжко! асфшсп рiвень креатиншу на 7-8-му добу життя був найвищим та вГроггдно бшьшим порГвняно з показником у малюкiв Гз помГрною асфiксieю.
Як правило, кшець раннього неонатального пе-рюду характеризуeться розгорнутою кшшчною картиною 1Н. Саме в цей перюд для дГагностики 1Н у новонародженого слгд застосувати визначення си-
Таблиця 1. Вмст креатиншу в сироватц кров! доношених новонароджених (M ± m), мкмоль/л
1-ша — 2-га доба життя 7-8-ма доба життя 25-30-та доба життя
Група порюняння, n = 10 61,44 ± 4,66 55,13 ± 5,85 43,91 ± 3,24 Р2
Новонароджеы, яю мали 1Н унаот-док помiрноí асфксп, n = 10 72,17 ± 4,66 96,46 ± 3,15 Р, Р2 59,86 ± 4,16 Р, Р3
Новонароджеы, яю мали 1Н унаот-док тяжкоí асфкси, n = 15 74,51 ± 4,77 118,67 ± 6,34 Р, Р1, Р2 75,71 ± 5,29 Р, Р1, Р3
Примтки: р — в1ропдшсть р'знищ показниюв пор1вняно з групою пор1вняння; p1 — в1рогщн1сть р 'знищ показниюв пор1вняно з новонародженими з пом'рною асф1кс1ею; р2 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв по-р1вняно з 1-2-ю добою життя; р3 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв порiвняно з 7-8-ю добою життя.
роваткового креатиншу, що не тiльки може засвш-чити наявнiсть порушення функцп нирок, але i вшо-бражати стушнь ушкоджень.
На 25-30-ту добу життя у дггей групи порiвняння вшбувалося вiрогiдне зниження концентрацп креатиншу в сироватцi порiвняно з показником при на-родженнi. Загальна динамша показника протягом неонатального перiоду в цш групi вiдповiдала рефе-рентним значенням [15].
Вiрогiдне зниження вмюту креатинiну сироватки до кiнця 1-го мюяця життя властиве також дгтям з асфiксiею. При цьому показник сироваткового креатиншу входив у межi фiзiологiчних коливань для даного вшу — 60—89 мкмоль/л [15], що свщчило про стабшзащю функцп нирок. Але все ж напри-кiнцi неонатального перiоду рiвень сироваткового креатиншу у новонароджених, яш постраждали вiд асфшсп, був вiрогiдно вищим вiд групи порiвнян-ня. Крiм того, зберiгалася статистична рiзниця мiж групами дiтей з асфiксiею — у пащенлв iз тяжкою асфшшею вмiст креатинiну в 1,3 раза був вищим вш такого внаслщок помiрно! асфшсп.
Таким чином, лише наприкшщ неонатального перiоду за показником креатиншу сироватки мож-на контролювати процес вщновлення фшьтрацшно! функцп нирок у малюыв, якi перенесли асфшсш рiзного ступеня тяжкостi.
Отже, креатинш сироватки кровi непридатний як раннш маркер ушкодження нирок пiсля народжен-ня. Але в перiод розгорнуто! клМчно! картини 1Н вiн вшображае стан функцп нирок та тяжкють ушкодження, а наприкiнцi 1-го мюяця життя дозволяе контролювати стан фшьтрацшно! функцп нирок.
У здорових новонароджених вмют цистатину С на 1-шу — 2-гу добу життя в сироватщ знаходився в дiапазонi 1233,17 ± 30,01 нг/мл та не виходив за межi фiзiологiчних значень [16]. До кiнця раннього неонатального перюду вiдбувалося вiрогiдне зниження даного показника бшьше шж на 10 %. На такому рiвнi в новонароджених, яы не мали асфшсп в анамнез^ умiст цистатину зберiгався до кшця 1-го мiсяця життя.
На 1-шу — 2-гу добу життя в разi помiрно! асфш-сп концентращя цистатину С зростала бiльше шж у 2,3 раза (р < 0,05) порiвняно з малюками без асфшсп, що е маркером порушено! клубочково! фiльтрацi!.
Наприкiнцi раннього неонатального перюду в дь тей iз помiрною асфiксiею зафiксовано максимальнi
рiвнi сироваткового цистатину С, що свшчило про збереження нефропатп та нирково! дисфункцп. На-далi вiдзначалося вiрогiдне зниження показника на 17 %, що могло бути шюстращею деякого вшнов-лення клубочково! фiльтрацi! до кшця 1-го мюя-ця життя. Наприкшщ неонатального перюду вмют цистатину С в разi помiрно! асфшсп був статистично вищим, нiж у дгтей групи порiвняння. Крiм того, на противагу креатиншу сироватки концентращя цистатину С наприкшщ 1-го мюяця життя значно пере-вищувала його фiзiологiчнi межi коливань.
Таким чином, навгть помiрна асфiксiя здатна ви-кликати тривалi порушення клубочково! фшьтрацп в новонароджених. Тому вказана категорiя новонароджених потребуе мониторингу ниркових функцiй надалi для запобпання формування стiйких пору-шень i виникнення хронiчно! хвороби нирок. Про необхiднiсть монiторування функцп нирок у пащ-ентiв групи ризику свщчать i iншi дослiдження [15].
Тяжка асфшмя при народженнi викликае сут-теве зростання вмiсту цистатину С у сироватщ. На 1-шу — 2-гу добу життя його рiвень перевищував у 2,4 раза (р < 0,05) вщповщне значення у здорових дь тей. При цьому не спостерпалося суттево! рiзницi в концентрацп цистатину С в разi помiрно! та тяжко! асфiксi!. Отже, шдвищення рiвня цистатину С шсля народження е ранньою та ушверсальною ознакою гiпоксичного ушкодження нирок та розвитку 1Н. Це вказуе на те, що цистатин С належить до досить чутливих показниыв нирково! дисфункцп, оскiльки його вмiст у сироватщ швидко шдвищуеться навiть на тлi помiрно! асфiксi!.
На 7—8-му добу життя новонародженим, яш перенесли тяжку асфшсш, властивi найвищi рiв-нi цистатину С в сироватщ кровь Вмют зазначено! бiосполуки на 307,73 нг/мл (р < 0,05) перевищував показник у випадку помiрноl асфшсп та був утричi вищим (р < 0,05) вщ значення в малкшв без асфiксi!. Отже, починаючи з кшця раннього неонатального перюду сироватковий цистатин С вщображае стушнь порушення клубочково! фшьтрацп внаслшок впливу асфшсп рiзного ступеня тяжкость
Наприкiнцi першого мiсяця життя в дггей, якi мали 1Н унаслiдок тяжко! асфiксi!, вiдбуваеться вь рогiдне зниження вмiсту цистатину С порiвняно з 7-8-ю добою. Незважаючи на це, рiвень цистатину С у сироватщ залишався вiрогiдно вищим не тшьки вiд такого в малкшв групи порiвняння, але i вiд но-
Таблиця 2. Вм1ст цистатину С у сироватщ кров1 доношених новонароджених (М ± т), нг/мл
1-ша — 2-га доба життя 7-8-ма доба життя 25-30-та доба життя
Група порiвняння, п = 10 1233,17 ± 30,01 1069,80 ± 30,89 Р2 1094,40 ± 31,76 Р2
Новонароджеы, яю мали 1Н уна-опщок помiрноí асфксп, п = 10 2788,20 ± 64,63 Р 2865,60 ± 108,26 Р 2378,60 ± 66,39 Р, Р2 Рэ
Новонароджеы, яю мали 1Н уна-спiдок тяжкоí асфiксií, п = 15 2936,27 ± 101,37 Р 3173,33 ± 65,35 Р, Р1 2730,29 ± 57,62 Р, Рг Р3
Примтки: р — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з групою пор1вняння; р1 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з новонародженими з пом'рною асф1кс1ею; р2 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв по-р1вняно з 1-2-ю добою життя; р3 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв порiвняно з 7-8-ю добою життя.
144
(^^рвбёши
вонароджених iз помiрною асфiксieю та виходив за межi фiзiологiчних коливань.
У новонароджених iз тяжкою асфiксieю напри-кшщ 1-го мiсяця життя концентрацiя цистатину С в сироватщ була в 2,7 раза (р < 0,05) вищою вiд здоро-вих дггей, що свiдчило про збереження суттевих змiн клубочково! фшьтрацп, незважаючи на стабшзащю основних показникiв життeдiяльностi. Тому вмх па-цieнтiв, якi мали прояви 1Н в неонатальному перю-дi, незалежно вiд тяжкостi асфшсп, що спричинила розвиток нирково! дисфункцп, слiд розглядати як групу ризику з формування патологи нирок надаль
Таким чином, сироватковий цистатин С (на противагу креатиншу сироватки) може виступати раншм маркером ушкодження нирок. Вже на 1-шу 2-гу добу життя в новонароджених з асфшшею його рiвень суттево вiдрiзняeться вiд показнишв у групi порiвняння, що можна використовувати для ранньо! дiагностики 1Н. Наприкiнцi раннього неонатально-го перюду цистатин С, як i креатинш, вiдображаe вираженiсть порушення клубочково! фшьтрацп на тлi впливу асфiксi! рiзного ступеня, а наприкiнцi 1-го мюяця життя дозволяe контролювати процес вшновлення функцп нирок. На вiдмiну вш креати-нiну наприкiнцi неонатального перюду рiвень цистатину С залишаeться вищим вiд фiзiологiчного рiвня у пацieнтiв, якi перенесли 1Н, що свшчить про бiльшу чутливiсть даного показника й необхшшсть монiторування його надаль
Оскiльки дiагностична цiннiсть визначення в сироватщ кровi креатинiну i цистатину С протягом неонатального перюду вiдрiзняeться, проведено ко-реляцiйний аналiз зазначених показникiв (табл. 3).
Встановлено, що новонародженим, яш не зазна-вали впливу асфiксii, властивим е середньо'! сили позитивна кореляцiя мiж креатинiном та циста-тином С, починаючи з 7—8-i доби життя. У дггей, якi мали прояви 1Н на тлi асфiксii, на 1-шу — 2-гу добу життя показник rxy був вш'емним. Позитивний зв'язок встановлювався в цих групах малюыв лише наприкiнцi раннього неонатального перюду, надалi сила кореляцii зменшувалася й вiрогiдна залежнiсть зникала, хоча показник r залишався позитивним.
' xy
Таким чином, при 1Н показники креатиншу й цистатину С е дiагностично рiвнозначними на 7— 8-му добу життя. На 1-шу — 2-гу та 25-30-ту добу життя перевагу слш вщдавати цистатину С як бшьш ранньому та точному маркеру ушкодження нирок.
Юнцевим результатом визначення ендогенних маркерiв нирковоi функцп е розрахунок ШКФ. На пiдставi визначення вмiсту креатинiну та цистатину С у сироватщ кровi за формулами [11, 12] було об-числено ШКФ. Результати наведено в табл. 4.
Виявлено, що новонароджеш, яы не зазнавали впливу асфшсп в анамнезi, на 1-шу — 2-гу добу життя мають невисоку ШКФ. Це може бути пов'язаним iз транзиторними особливостями функцюнування нирок тсля народження. На 7—8-му добу вщбуваеться зростання швидкосп, щонабувае вiрогiдного характеру за обома показниками до ынця неонатального перюду.
Статистично вищий показник ШКФ за формулою G.J. Schvartz на 25-30-ту добу життя у здорових малюыв пов'язаний iз тим, що вказаний розрахунок не е шеальним навггь на думку самих авторiв i може дiйсно дещо завищувати швидкiсть клубочковоi фiльтрацii у дггей [17].
Таблиця 3. Коеф1ц1ент парноi кореляцП г для сироваткового вмсту креатиншу та цистатину С
1-ша — 2-га доба життя 7-8-ма доба життя 25-30-та доба життя
Група портняння, n = 10 0,511 0,674 р = 0,033 0,665 р = 0,036
Новонароджеы, як мали 1Н унаот-док помiрноí асфкси, n = 10 -0,376 0,717 р = 0,020 0,299
Новонароджеы, як мали 1Н унаот-док тяжко''' асфксп, n = 15 -0,109 0,559 р = 0,030 0,436
Таблиця 4. Швидюсть клубочковоi фшьтрацп у доношених новонароджених, розрахована за креатишном (1) чи цистатином С (2) (M ± m), мл/хв
1-ша — 2-га доба життя 7-8-ма доба життя 25-30-та доба життя
1 2 1 2 1 2
Група порiвняння, n = 10 29,97 ± 2,20 27,64 ± 1,04 36,28 ± 3,53 35,48 ± 1,73 р2 46,09 ± 3,49 р2 34,14 ± 1,62 P2, Р4
Новонароджеы, як мали 1Н унаслщок по-мiрноí асфiксií, n = 10 25,28 ± 1,80 21,15 ± 0,79 р, р4 19,04 ± 0,59 р, 20,25 ± 1,28 р 33,73 ± 2,57 р, р2, рэ 27,79 ± 1,39 р, р2, рэ
Новонародженi, якi мали 1Н унаслiдок тяжко' асфiксií, n = 15 25,26 ± 2,06 19,87 ± 1,05 р, р4 15,97 ± 0,87 р, Р1, р2 17,07 ± 0,59 р, Р1, 27,56 ± 2,24 P, РЭ 21,81 ± 0,74 P, Рг Pз, р4
Примтки: р — в1ропдн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з групою пор1вняння; p1 — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з новонародженими з пом'рною асф1кс1ею; р2 — в1ропдн1сть р1зниц1 показниюв по-р1вняно з 1-2-ю добою життя; р3 — в1ропдн1сть р1зниц1 показниюв порiвняно з 7-8-ю доби життя; р4 — в '1-рогщнсть р1зниц1 показниюв в'щносно розрахунку ШКФ за креатинном.
Слiд зазначити, що абсолютнi значення ШКФ у здорових новонароджених знаходяться на досить низькому piBm та протягом 1-го мюяця життя не пе-ревищують показник 35—46 мл/хв. На противагу дь тям бiльш старших вшових груп для пiдлiткiв та до-рослих указана ШКФ е фiзiологiчною i не свiдчить про порушення фшьтрацшно! функцп [15].
Вiдзначимо, що у дггей, якi перенесли асфшсш, на 1-шу — 2-гу добу життя розрахована за креатиш-ном ШКФ не в^^знялася вiд значення в груш порiв-няння. Це шдтверджуе недоцiльнiсть використання показника сироваткового креатиншу в цей термiн для оцшки нирково'1 функцп. У той же час застосу-вання розрахунку за цистатином С дозволяе виявити вiрогiдне зменшення ШКФ вже на 1-шу — 2-гу добу життя як у разi помiрноi, так i тяжко! асфiксii.
Наприкiнцi раннього неонатального перiоду у всiх малкшв, якi перенесли асфiксiю, зафiксовано мМмальш значення ШКФ незалежно вiд обраного методу li розрахунку. При цьому з'являеться ста-тистична рiзниця мiж групами новонароджених з асфiксiею рiзного ступеня. Найменший рiвень, що е вдвiчi нижчим вiд групи порiвняння, властивий дiтям, якi перенесли тяжку асфшсш. У цей термiн не юнуе рiзницi мiж обраними методами контролю нирково! функцп та визначення ШКФ — за креати-ншом чи цистатином С. Обидва вони шформативш та надiйнi.
До кшця 1-го мiсяця життя вiдбуваеться вiрогiд-не зростання ШКФ у дгтей, якi постраждали вiд ас-фшсп, незалежно вiд методу розрахунку. Але все ж li показник у разi використання обох методiв залиша-еться на досить низькому рiвнi (p < 0,05) порiвняно зi здоровими новонародженими. Крiм цього, зберь гаеться й рiзниця мiж групами малюшв iз асфiксiею. Якщо в разi помiрноi асфшсп наприкiнцi неонатального перюду ШКФ е найвищою за весь перiод спо-стереження, то у разi тяжко! асфшсп в цей час швид-кють лише вiдновлюеться до рiвня при народженш.
Обчислення ШКФ на 25—30-ту добу шюструе важливiсть вибору правильного маркера нирково! дисфункцп. У цей перюд виявляеться недоскона-лiсть розрахунку за креатиншом з використанням формули G.J. Schvartz. У малюкiв iз 1Н на тлi по-мiрноi асфшсп прослiдковуеться лише тенденцiя до завищення показника ШКФ, у разi асфшсп тяжкого ступеня перевищення е статистичним, що може бути небезпечним i провокувати передчасне припинення мошторування функцп нирок.
Таким чином, дiагностична цiннiсть визначення цистатину С у сироватщ кровi новонароджених з 1Н на тлi асфшсп е бшьшою порiвняно зi стандартною оцiнкою сироваткового рiвня креатинiну. Цистатин С нал ежить до раншх та чутливих показниыв нирково! дисфункцп, оскiльки його вмют у сироватцi суттево пдвищуеться вже на 1-шу — 2-гу добу тсля народження навiть на rai помiрноi асфшсп. Протягом неонатального перюду ШКФ, обчислена за сиро-ватковим цистатином С, дозволяе бшьш точно конт-ролювати стушнь порушення клубочково! фшьтрацп.
Висновки
1. Сироватковий цистатин С е ушверсальною ен-догенною бiосполукою, вмiст яко! в сироватцi кровi зростае в разi 1Н, а розрахована за цим показником ШКФ вiрогiдно характеризуе величину клубочково! фшьтрацп у новонароджених.
2. У новонароджених показник умюту креатиншу в сироватщ кровi не може розглядатися як надшний раннш маркер ушкодження нирок, а обчислена на його пiдставi ШКФ може бути завищеною.
3. У разi асфшсп, особливо тяжкого ступеня, вш-буваеться ранне порушення функцiонального стану нирок. Уже на 1-шу — 2-гу добу життя спостерпа-еться суттеве зниження ШКФ (за цистатином С), на 7-8-му добу и значення е мМмальним та вдвiчi нижчим вш групи порiвняння. Наприкiнцi неонатального перюду зберпаються лабораторнi ознаки нирково! дисфункцп — у новонароджених з 1Н на rai тяжко! асфшсп ШКФ, обчислена за цистатином С, в 1,6 раза е нижчою вш аналогiчного показника групи порiвняння.
Перспективи подальших розробок: оскiльки використання декшькох бiомаркерiв дозволяе краще встановити причину й термiн ураження нирок у новонароджених [18], подальшi дослщження будуть спрямованi на оцшку дiагностичноi цiнностi iнших бюсполук.
Список л1тератури
1. Баум М. Становление функций почек // Детская нефрология: Пер. с англ. / Под ред. Н. Сигела. — М.: Практика, 2006. — С. 21-36.
2. Сахарова Н.В. Прогнозирование ишемической нефро-патии и ее тяжелого течения у доношенных новорожденных, антенатальная профилактика: Автореферат дис... канд. мед. наук: 14.00.09 / Н.В. Сахарова; Ивановская государственная медицинская академия. — Иваново, 2009. — 22 с.
3. Gupta B.D. Renal Failure in Asphyxiated Neonates / B.D. Gupta, P. Sharma, J. Bagla, M. Parakh, J.P. Soni// Indian Pediatrics. — 2005. — Vol. 42. — P. 928-934.
4. Куликова Н.Ю. Клинико-функциональная характеристика ишемической нефропатии у доношенных новорожденных, находящихся в критическом состоянии (механизмы формирования, прогнозирование, ранняя диагностика, профилактика, коррекция): Автореферат дис... доктора мед. наук: 14.01.08/Н.Ю. Куликова; Ивановская государственная медицинская академия. — Иваново, 2011. — 40 с.
5. Чугунова О.Л. Современные методы лабораторной диагностики нефрологической патологии у новорожденных / О.Л. Чугунова, В.И. Вербицкий // Дет. болезни. — 2001. — № 1. — С. 16-20.
6. Stevens L.A. Assessing kidney function — measured and estimated glomerular filtration rate / L.A. Stevens, J. Coresh, T. Greene, A.S. Levey//N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 354. — P. 2473-2483.
7. Simon J. Interpreting the estimated glomerular filtration rate in primary care: benefits and pitfalls / J. Simon, M. Amde, E.D. Poggio // Clev. Clin. J. Med. — 2011. — Vol.78, № 3. — Р. 189-195.
8. Polin R.A. Fetal & neonatal secrets / R.A. Polin, A.R. Spitzer. — 2nd ed. — Philadelphia: Mosby Elsevier, 2007. — 499p.
9. Roos J.F. Diagnostic accuracy of cystatin C compared to serum creatinine for the estimation of renal dysfunction in adults and children — a meta-analysis/ J.F. Roos, J. Doust, S.E. Tett et al. // Clin. Biochem. — 2007. — Vol. 40, № 5-6. — Р. 383-391.
10. Andersen T.B. Measuring glomerular filtration rate in children; can cystatin C replace established methods? A review /
T.B. Andersen, A. Eskild-Jensen, J. Frokiaer et al. // Pediatr. Nephrol. — 2009. — Vol. 24, № 5. — Р. 929-941.
11. Сукало А.В. Оценка состояния функции почек у новорожденных детей: Методические рекомендации / А.В. Сукало, А.К. Ткаченко — Минск, 1999. — 12 с.
12. Grubb A. Simple cystatin C-based prediction equations for glomerular filtration rate compared with the modification of diet in renal disease prediction equation for adults and the Schwartz and the Counahan-Barratt prediction equations for children / Grubb
A. Nyman U. Bjork J. et al. // Clin. Chem. — 2005. — Vol. 51. — P. 1420-1431.
13. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика /
B.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин — СПб.: Фолиант, 2003. — 432 с.
14. Ferreira Novo A.C. Longitudinal study of Cystatin C in healthy term newborns/ A.C. Ferreira Novo, L.R. Sadeck, T.S. Okay,
C.R. Leone //Clinics. — 2011. — Vol. 66, № 2. — Р. 217-220.
15. Hogg R.J. National Kidney Foundation's Kidney Disease Outcomes Quality Initiative clinical practice guidelines for chronic kidney disease in children and adolescents: Evaluation, classification, and stratification / R.J. Hogg, S. Furth, K.V. Lemley et al. // Pediatrics. — 2003. — Vol. 111, № 6. — Р. 1416-1421.
16. Вельков В.В. Цистатин С — новые возможности и новые задачи для лабораторной диагностики (часть 1) / В.В. Вельков//Клинико-лабораторный консилиум. — 2010. — № 5 (36). — С. 23-31.
17. Schwartz G.J. New equations to estimate GFR in children with CKD/ G.J. Schwartz, A. Munoz, M.F. Schneider et al. // J. Am. Soc. Nephrol. — 2009. — Vol. 20, № 3. — Р. 629-637.
18. Askenazi D.J. Acute kidney injury in critically ill newborns: What do we know? What do we need to learn?/ D.J. Askenazi, N. Ambalavanan, S.L. Goldstein // Pediatr. Nephrol. — 2009. — Vol. 24. — P. 265-274.
Отримано 04.01.12 □
Аобода А.М., Маркевич В.Е.
Медицинский институт Сумского государственного университета
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ ОПРЕДЕЛЕНИЯ
ЦИСТАТИНА С И КРЕАТИНИНА В СЫВОРОТКЕ КРОВИ НОВОРОЖДЕННЫХ ПРИ ИШЕМИЧЕСКОЙ НЕФРОПАТИИ
Резюме. Статья посвящена сравнению диагностической ценности определения цистатина С и креатинина в сыворотке крови при ишемической нефропатии у доношенных новорожденных с асфиксией. Установлено, что сывороточный цистатин С (в отличие от креатинина сыворотки) может выступать ранним маркером повреждения почек. Уже в 1-2-е сутки жизни у новорожденных с асфиксией его уровень существенно отличается от показателей группы сравнения, что можно использовать для ранней диагностики ишеми-ческой нефропатии. В конце раннего неонатального периода цистатин С, как и креатинин, отображает выраженность нарушения клубочковой фильтрации при асфиксии разной степени тяжести, а в конце 1-го месяца жизни позволяет контролировать процесс восстановления функции почек.
Ключевые слова: асфиксия, новорожденные, креати-нин, цистатин.
Loboda A.M., Markevych V.E. Medical Institute of Sumy State University, Sumy, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF CYSTATIN C AND CREATININE DETECTION IN BLOOD SERUM OF NEWBORNS AT ISCHEMIC NEPHROPATHY
Summary. The article deals with comparison of diagnostic value of cystatin C and creatinine detection in blood serum at ischemic nephropathy in full-term newborns with asphyxia. It is established that serum cystatin C (unlike serum creatinine) can be the early marker of renal injury. In infants with asphyxia its level is significantly different from a comparison group at 1—2 days of life that can be used for early diagnosis of ischemic nephropathy. At the end of the early neonatal period cystatin C as well as creatinine indicates the intensity of glomerular filtration defects in asphyxia of different severity, but at the end of the 1st month of life only cystatin C allows to control the recovery of renal function.
Key words: asphyxia, newborn, creatinine, cystatin.
