CC BY
28
K^Jjulребёнка
Неонатолопя / Neonatology
УДК 616.6-001.8-008.6-07-08-053.31 DOI: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132913
Годованець Ю.Д., Бабнцева А.Г.
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернвц, Укра'/на
Ытенсивна тератя новонароджених: удосконалення пiдходiв корекцiT ренальних порушень за умови перинатальноТ патологи
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(3):302-310. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132913
Резюме. Актуальтсть. З урахуванням важливо'Хролi сечовидиьно'Х системи в забезпечент стабiльностi го-меостазу цлого органiзму та високоХ частотиренальноХ дисфункщв доношених новонароджених дтей и па-тологiчним перебгом постнатальноХ адаптацп лжувальна тактика пацieнтiв неонатальних вiддiлень штен-сивно'Х терат'Х вимагае системного тдходу та спрямована на протекцт життево важливих функцш, у тому чиЫ на запобШння тяжким нирковим пошкодженням та Хх вiддаленим наЫдкам. Мета до^дження: удо-сконалити комплекс штенсивноХ терат'Х новонароджених и тяжкими формами перинатальноХ патологи за наявностi порушень функщонального стану сечовидыьноХ системи. Матерiали та методи. Проведено комп-лексне клтко-параклтчне обстеження 100 доношених новонароджених дтей 1з перинатальною патологieю тяжкого ступеня, з яких 60дтям було призначено удосконалений терапевтичний комплекс (основна група), 40 дтей отримували загальноприйняту тератю (група порiвняння). Новонародженим основноХ групи разом iз традицшними заходами стаб^ацп гомеостазу було призначено препарат групи метилксантитв, джчою речовиною якого е теофшн, для запобгання аденозинтдукованш ренальтй вазоконстрикцП та препарат комплексноХантигтоксично'Хй антиоксидантноХдiXЦитофлавш. Результати. Застосуванняудосконаленого комплексу лкування порiвняно з традицтною тератею надало змогу суттево покращити яксть функцш-нування сечовидыьно'Х системи при тяжких формах перинатально'Х патологi'X, зокрема зменшити частоту випадшв формування гострого пошкодження нирок. При лжувант новонароджених вiдмiчалися зростання по-годинного дгурезу, зменшеннярiвня креатитну в сироватц кров^ збльшення швидкостi клубочково'Хфльтра-цИ, покращання основних допплерометричних показни^вренального кровотоку та стабтШщя балансу маси тыа. Стимуляция антиоксидантного ефекту захисту органiзму тдтверджувалася суттевим зменшенням рiвня малонового альдегiду в еритроцитах та окисноХ модифжащ'Х бт^в у плазмi кров^ збльшенням актив-ностi глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази в еритроцитах, глутатонредуктази та глутатон^-трансферази в плазмi кровi. Висновки. Результати проведеного доЫдження засвiдчили доцтьтсть використання призна-ченого комплексу лжування разом и традицтними терапевтичними заходами, що тдтверджуеться норма-лiзацieю становлення ренальних фун^т за умови перинатально'Х гтокаХ та зменшенням тяжкостi переб^у нозологiчноi'патологИ' в новонароджених дтей у ранньому неонатальному перюдi.
Ключовi слова: новонароджений; гостре пошкодження нирок; метилксантини; антиоксиданти; вiддi-лення ттенсивно'Хтерат'Хновонароджених
Вступ
Л^вальна тактика в новонароджених дгтей, у яких спостертаеться патолопчний nepe6ir постна-тально! адаптацп за умови перинатально! ппоксп, вимагае системного пщходу, основною метою якого е протекцiя життево важливих функцш оргашзму
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018 Для кореспонденци: Бабшцева Анастаса Геннадивна, кандидат медичних наук, асистент кафедри педетри, неонатологи та перинатально!" медицини, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. ЧернВД, 58002, УкраТна; е-mail: babintseva@bsmu.edu.ua; конт. тел.: +38 (050) 666-22-30 For correspondence: Anastasiya Babintseva, PhD, Assistant at the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University'; Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: babintseva@bsmu.edu.ua; phone: +38 (050) 666-22-30
та запобтання формуванню тяжких нозолопчних форм та вщдаленим наслщкам. Необхвдшсть удосконалення пiдходiв до надання допомоги пащен-там вщдшень штенсивно! терапи новонароджених (В1ТН), що враховують особливост становлення ренальних функцш, е актуальним напрямком досль
джень у сучаснш неонатологГ!. На сьогоднi вiдсутнi ушфжоваш мiжнароднi та нацiональнi стандарти профшактики та лiкування ниркових пошкоджень у новонароджених дiтей i3 перинатальною патолоп-ею. Клiнiчнi дослiдження, проведенi в неонатальнш когортi, переважно спрямованi на удосконалення допомоги дiтям, якi вже мають прояви гострого по-шкодження нирок (ГПН) при критично високому рiвнi сироваткового креатинiну та/або суттевому зменшеннi рiвня погодинного дiурезу. Результати катамнестичного спостереження дiтей i3 тяжкою перинатальною патолопею свiдчать про недостат-ню ефективнiсть дiючих схем лiкування щодо запо-бiгання раннiм та шзшм наслiдкам ренальних пошкоджень [1—3].
У сучаснш науковш лiтературi значна увага при-дiляеться питанням лiкування ГПН у новонароджених дггей, метою якого е тдтримка гомеостазу до повного вiдновлення ниркових функцш [4—6]. V. Pandey та ствавт. (2017) подали огляд non-dialytic менеджменту ГПН у новонароджених з урахуван-ням результатiв поглибленого пошуку в провщних медичних базах даних, зокрема PubMed/Medline, Scopus, EMBASE, Web of Science, EBSCO тощо. Зпдно з поданими рекомендац1ями обов'язковий мошторинг новонароджених дiтей iз ризиком або щентифжащею ГПН включае: контроль динамжи маси тiла шляхом зважування дитини двiчi на день; контроль дiурезу кожнi 3 години з розрахунком погодинного дiурезу; контроль вггальних функцiй, зокрема частоти серцевих скорочень та артерiального тиску; контроль показниюв бiохiмiчного аналiзу кровi (БАК) та бiохiмiчного аналiзу сечi (БАС) у ди-намiцi; проведення проби з навантаженням криста-лощв для диференщально! дiагностики м1ж пре- та ренальною формами ГПН [6].
З урахуванням сучасних лiтературних даних основними принципами ведення хворих новонароджених дггей, якi мають клiнiчнi ознаки ГПН, е терапш основного захворювання; ощнка потреби в рщиш; корекцш порушень електролiтного балансу; забезпечення енергетичних потреб та ефективно! нутритивно! шдтримки; менеджмент артерГально! гiпотензГi; зважене призначення дiуретикiв; корек-ц1я доз препаратГв вГдповГдно до ступеня порушення функцш нирок та вщмша нефротоксичних препарата [6-8].
У 2012 рощ мшнародною групою експертiв Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) опублжовано рекомендаци щодо запобiгання фор-муванню ГПН, у тому числГ введення амшоглжози-дГв единою добовою дозою пащентам Гз нормальною функцiею нирок у стабГльному станГ; визначення рГвня амГноглГкозидГв у кровГ та сечГ при 1х довго-тривалому використанш; заперечення застосуван-ня для запобГгання та лГкування ГПН дГуретикГв (за виключенням корекцГ1 наявно! гГперволемГ1), а та-кож низьких доз допамшу. ОднГею з рекомендацГй KDIGO (2012) е призначення однократно! дози тео-фшну доношеним новонародженим дГтям, яю на-
родилися в станГ асфжси тяжкого ступеня, з метою профГлактики ГПН [9].
З урахуванням того факту, що одним з ушвер-сальних патофГзГологГчних механГзмГв гшоксично-го пошкодження органГзму, у тому числГ ренально! дисфункцГ!, е порушення клгганно! енергетики, у комплексГ лГкування новонароджених Гз синдромами дизадаптацГ! в ранньому неонатальному перГодГ доцгльним вважаеться використання препаратГв, що мають синерпзм щодо мГтохондрГальних функ-цГй клгган: препаратГв — переносникГв електронГв та активаторГв дихального ланцюга мГтохондрГй (ко-ензим, янтарна кислота, мексидол, Цитофлавш); кофакторГв реакцГй енергетичного обмГну (шкоти-намГд, рибофлавГн, тГамГн, L-карнГтин); антиокси-дантГв та антигГпоксантГв (токоферол) [10-14].
Мета досЛдження: удосконалити комплекс ш-тенсивно! терапГ! новонароджених Гз тяжкими формами перинатально! патологи за наявносп порушень функщонального стану сечовидГльно! системи.
Матерiали та методи
Проведено комплексне клГнГко-параклГнГчне об-стеження 110 доношених дГтей, якГ мали тсля на-родження порушення адаптацГ! тяжкого ступеня внаслщок перинатально! патологи. ВГдповГдно до поставлено! мети новонароджених за допомогою методу рандомГзацГ! було розподГлено на двГ групи. Основну групу становили 60 дГтей, якГ разом Гз за-гальноприйнятим лГкуванням додатково отримува-ли засГб Гз групи метилксантишв, основною дГючою речовиною якого е теофшн, для запобГгання адено-зинГндукованГй ренальнГй вазоконстрикцГ! та препарат комплексно! антигшоксично! й антиоксидантно! дГ! ЦитофлавГн. Групу порГвняння становили 40 дь тей, яким було призначено загальноприйняту тера-пГю; оцГнка ефективносп лГкування ще! групи про-водилася ретроспективно за перюд 2013-2014 рр.
КлшГчш методи обстеження дГтей включали ощнку загального стану при народженш (у т.ч. за шкалою Апгар) та в динамГцГ раннього неонаталь-ного перГоду з визначенням клшГчних симптомГв перинатально! патологГ!, зокрема проявГв нирково! дисфункцГ!. ДГагностика ГПН у новонароджених проведена зпдно з рекомендац1ями м1жнародно! групи експертГв Kidney Disease: Improving Global Outcomes у модифжацп J.G. Jetton та D.J. Askenazi [5]. ОцГнка заходГв ефективностГ терапевтичних втручань здГйснена за допомогою Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System (NTISS) [15].
Ренальну функщю в новонароджених ощню-вали шляхом визначення в сироватщ кровГ рГвнГв креатиншу та сечовини з використанням реактивГв фГрми ТОВ НВП «ФшсГт-дГагностика» (м. Дншро). ШвидкГсть клубочково! фГльтрацГ! (ШКФ) розра-ховували за модифГкованою формулою Шварца: ШКФ (мл/хв/1,73 м2) = k • d (см)/креатинГн си-роватки (мкмоль/л) • 0,0113, де k = 0,45 для доношених новонароджених [16]. Дослщження по-казниюв вГльнорадикального окиснення (ВРО)
включали визначення р1вня малонового альдегщу (МА) в еритроцитах та штенсивносп окисно! мо-дифжацп бiлкiв (ОМБ) у плазмi кровц показникiв антиоксидантно! системи захисту (АОСЗ) — актив-ностi глюкозо-6-фосфатдегщрогенази (Г-6-ФДГ) та глутатюнредуктази (ГР) в еритроцитах кров^ актив-ностi глутатiон-S-тpансфеpази (Г-S-T) у плазмi кро-вi. Подаш бiохiмiчнi дослiдження кpовi пpоведенi на базi лаборатор!! кафедри бюоргашчно! i бюлопчно! х1м!! та клтчно! бюымп Вищого державного на-вчального закладу Укра!ни «Буковинський держав-ний медичний ушверситет» (м. Чеpнiвцi, Укра!на).
Комплексне ультразвукове обстеження дiтей проводилося на апарат MyLab™ 25 Gold Ф!рми ESAOTE (1тал1я) з використанням конвексно-го датчика на частотi 3,5—5,0 МГц. При вивченш кривих швидкостей кровотоку на головних ре-нальних аpтеpiях визначали такi параметри: FVI (Flow-vascularization index) — потоково-васкуля-pизацiйний iндекс, PI (Pulsatility index) — пульса-ц!йний iндекс, RI (Restrictive index) — шдекс резистентности VP (Peak Velocity) — максимальну систол!чну швидк!сть кровотоку (см/с), EDV (End Diastolic Velocity) — мтмальну швидюсть кровотоку в дiастолу (см/с), Vmn (Mean Velocity) — се-редню швидк!сть кровотоку (см/с), SV/SD (systolic velocity/diastolic velocity) — сшввщношення максимально! та мшмально! швидкостей кровотоку.
Обстеження та л^вання дiтей здiйснено за ш-формацшно! згоди батькiв !з дотриманням основних положень Good Clinical Practice (1996 р.), Конвенций Ради бвропи про права людини та бюмедицину (1997 р.), Гельсшсько! декларацп Всесвггньо! ме-дично! асощацп про етичш принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964—2008 pp.), Наказу Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни № 690 в1д 23.09.2009 р. (з1 змiнами, внесеними зпдно з Наказом МОЗ Укра!ни № 523 вщ 12.07.2012 р.) та схвалено Комгаею з питань бю-медично! етики Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Буковинський державний медичний ушверситет».
Для статистичного анализу pезультатiв викорис-тано програму Statistica (StatSoft Inc., США, 2012). В1ропдшсть вiдмiнностей м1ж в1дносними величинами визначалася за методом кутового перетворен-ня Фiшеpа — ф-кpитеpieм. За умов нормального роз-под1лу величин (критерш Шапipо — У!лка > 0,05) використано паpаметpичнi методи статистики з розрахунком середньо'! арифметично! величини (М) та похибки pепpезентативностi середньо! величини (m). Пор1вняння юльюсних показникiв 1з нор-мальним розподшом проводили з використанням t-кpитеpiю Стьюдента. Р1зницю паpаметpiв вважали статистично значущою при р < 0,05.
Результати
Базуючись на даних сучасно! науково! лггера-тури та результатах власних дослщжень, ми роз-робили й провели ощнку ефективностi запропо-
нованого комплексу л^вання, спрямованого на запобтання та корекцiю порушень функцюналь-ного стану сечовидшьно! системи в доношених новонароджених дiтей при перинатальнш патологГ! тяжкого ступеня.
Порiвняльнi групи дггей були репрезентативни-ми щодо термшу гестацГ!, антропометричних показ-ниюв при народженнi та гендерних ознак. Середнш термiн гестацИ при народженш в дггей основно! групи становив 39,10 ± 0,94 тижня, у дiтей групи порiв-няння — 38,9 ± 1,2 тижня (р > 0,05). Середня маса тгла при народженнi в дггей основно! групи була 3466,8 ± 144,4 г, у новонароджених групи порiв-няння — 3503,0 ± 131,5 г (р > 0,05); середня довжи-на тша — вщповщно 54,20 ± 2,12 та 55,60 ± 2,31 см (р > 0,05). Хлопчики превалювали в обох групах: вiдповiдно 34 (56,7 %) та 26 дггей (65,0 %) (р > 0,05).
Структура основних нозологш, яю обумовили патолопчний перебiг раннього неонатального перь оду, була представлена асфiксieю тяжкого ступеня (у 8,3 % випадюв основно! групи та у 7,5 % — групи порiвняння, р > 0,05), асфжаею помiрного ступеня (вщповщно у 20,0 % випадюв в обох групах), синдромом асшращ! меконiя (вщповщно у 23,3 та 20,0 % випадюв, р > 0,05), перинатальними пошко-дженнями центрально! нервово! системи (вщповщ-но у 48,4 та 52,5 % випадюв, р > 0,05).
Необхщно вщмгтити, що тяжкiсть порушень за-гального стану дiтей при народженш була обумов-лена проявами дихально! недостатностi тяжкого ступеня (у 100,0 % випадюв обох груп); серцево-су-динно! недостатностi у виглядi синдрому артерiаль-но! гшотензИ (у 50,0 % випадюв в основнiй груш та у 52,5% — груш порiвняння, р > 0,05); гiпоглiкемiч-ним синдромом (вщповщно у 16,6 та 12,5 % випадюв, р > 0,05). Ощнка невролопчного статусу за шкалою Sarnat-Sarnat надала змогу встановити перинаталь-нi пошкодження центрально! нервово! системи II ступеня тяжкост у 16,7 % випадкiв в основнш групi та у 12,5 % — груш порiвняння (р > 0,05); III ступеня тяжкосп — вщповщно у 83,3 та 87,5 % випадюв (р > 0,05). При цьому прояви коматозного синдрому було дiагностовано у 20,0 % випадюв в обох групах; синдрому церебрального пригшчення — вщповщно в 63,3 та 62,2 % випадюв (р > 0,05); синдрому церебрально! збудливост — вщповщно у 16,7 та 17,5 % випадюв (р > 0,05).
Терапевтична тактика при л^ванш пащенпв у BITH визначалася необхщшстю протекцИ основних життево важливих функцiй та л^щацГ! наслiдкiв ri-поксичного впливу, що супроводжуеться розвитком глибоких метаболiчних, iмунологiчних, нейроен-докринних порушень, у тому чи^ дисбалансом вiдношень про-/антиоксидантно! системи [2, 5, 6]. Традицшно згщно з чинними рекомендацiями лжу-вальнi заходи в обох групах новонароджених включали забезпечення:
— фiзiологiчних умов зовшшнього середовища з усуненням впливу подразнюючих чинникiв (шуму, вiбрацiï, яскравого свила); ефективного немедика-
ментозного та медикаментозного знеболювання; залучення матерiв/батькiв до нагляду та виходжу-вання дiтей; максимально раннього початку енте-рального вигодовування грудним молоком;
— ефективно! дихально! пщтримки (самостш-ного дихання пщ постiйним позитивним тиском, нешвазивно! вентиляцп легенiв, тригерно! шва-зивно! штучно! вентиляцп легенiв iз мшмальними рiвнями середнього тиску та тиску на видоху) для досягнення адекватно! оксигенацп при фiзюлоriч-них рiвнях РаСО2 та РаО2, достатнього серцевого викиду та стабiльностi гемодинамiки, у тому чи^ ренально!;
— адекватного волемiчного статусу шляхом проведения шфузшно! терап!! (1Т) в об'eмi покриття фiзiологiчних потреб та патологiчних втрат з урахуванням об'eмiв ентерального харчування (60 мл/кг рiдини з подальшим збiльшениям на 10—20 мл/кг/ добу при встановленш фiзiологiчного рiвня дiурезу та за вiдсутностi патолопчно! прибавки маси тiла) з дотащею iонiв кальцiю 1—2 ммоль/л/кг iз першо! доби, iонiв натрiю 1—3 ммоль/л/кг iз друго! доби, юшв калiю 1—2 ммоль/л/кг iз друго! доби життя; за показаннями — корекцп метаболiчних порушень;
— корекцп волемiчного статусу (при клiнiчних ознаках набряку головного мозку — зменшення об'ему 1Т до 85 % вщ фiзiологiчно! потреби; при на-бряковому синдромi та/або патологiчнiй прибавцi маси тша (бiльше 5 %) та/або недостатньому дiуре-зi — вщсутнють збшьшення об'ему 1Т);
— енергетичних та пластичних потреб органiзму за рахунок застосування розчинiв глюкози з адекватно пщбраною концентрацiею та розчишв для парентерального харчування (30—50 ккал/кг/добу з поступовим збiльшениям до 110—120 ккал/кг/добу);
— адекватно! перфузп шляхом корекцп артерь ально! гшотензп з використанням iзотонiчного на-вантаження та дотацп препаратiв шотропно! пщ-тримки та вазопресорiв (добутамiну або адреналшу/ норадреналiну) з обережним титруванням дози, за потреби — застосування глюкокортикощв;
— емтрично! антибiотикотерапГ! комбшащею препаратiв пенiцилiнового й амiноглiкозидного ря-дiв iз наступним продовженням етютропного л^-вання за наявностi вщповщних показань.
При олiгуричному синдромi ^вень погодин-ного дiурезу менше 0,5 мл/кг/годину впродовж 6 годин) проводилася диференщальна дiагностика м1ж преренальним та ренальним типами ГПН за допомогою критерпв R. Mathew [17]. Подальший менеджмент преренального типу ГПН включав ко-рекцiю об'емiв 1Т у бж !"! збiльшення з урахуванням фiзiологiчно! потреби, патологiчних втрат рщини, у тому числi невiдчутних втрат та метаболiчних порушень, зокрема збшьшення дотацп iонiв натрiю тд контролем iонограми; доз препаратiв позитивно! шотропно! дп з метою шдвищення системного ар-терiального тиску; контроль рiвня дiурезу через 6—8 годин та показниюв БАК й БАС через 24—48 годин. Менеджмент ренального типу ГПН включав корек-
щю об'емiв 1Т у бiк !"! зменшення з урахуванням патологiчних втрат рщини та дiурезу за попередню добу життя; складу парентерального харчування, у тому чи^ дози препарапв — донаторiв амшокис-лот тд контролем БАК; вiдмiну введення препара-тiв — донаторiв iонiв натрго (за вiдсутностi вiдповiдi на пробу з волемiчним навантаженням) та препара-тiв iз потенцiйно нефротоксичним ефектом; контроль рiвня дiурезу через 6—8 годин та показниюв БАК й БАС через 24—48 годин.
Для профшактики ГПН новонародженим у В1ТН додатково було призначено препарат групи метилк-сантинiв, дiючою речовиною якого е теофшн, у дозi 3 мг/кг внутршньовенно повшьно пiсля попере-днього розведення з 0,9% розчином натрш хлориду у спiввiдношеннi 1 : 10 у першi 60 хвилин життя [18]. Ренопротекторний ефект препарату дано! групи пов'язаний iз блокуванням аденозинових рецепто-рiв та запобпанням аденозинiндукованiй ренальнiй вазоконстрикцп; наявшстю подiбних властивостей до вазопресину, що зумовлюе iнгiбiцiю фосфо-дiестерази на фош пiдвищення рiвня клiтинного ци^чного аденозинмонофосфату; пригнiченням реабсорбцп натрiю в проксимальних канальцях шляхом блокування Aj-аденозинових рецепторiв та iнгiбування функц!! котранспорту №+/НСО3- за рахунок збшьшення внутрiшньоклiтинного ци^чно-го аденозинмонофосфату [19]. Вибiр дози здiйснено з урахуванням даних сучасно! науково! лiтератури та результата дослiджень щодо ефективностi та вщ-сутностi побiчних ефектiв у новонароджених дгтей [20-24].
Доцiльнiсть використання даного препарату та-кож шдтверджувалася даними сучасних наукових джерел. Опублжовано результати дослiджень щодо ефективностi використання препарапв групи ме-тилксантинiв у профшактищ та лiкуваннi ГПН у новонароджених, яю народилися у сташ асфжсп [20]; передчасно народжених дгтей iз проявами рес-пiраторного дистресу [21]; малююв iз вродженими та набутими вадами серця [22]; критично хворих дгтей першого року життя з рiзноманiтною тяжкою соматичною патолопею [23]. Наголошуеться на не-обхщносп проведення мультицентрових когортних дослщжень iз визначенням мтмально! профшак-тично! дози препарата групи метилксантитв для профшактики ГПН, термшу та кратностi введення, iз вивченням раннк та вщдалених наслiдкiв i побiч-них ефекпв дано! терапп [24].
Новонародженi дгти основно! групи також до-датково до традицшного лiкування отримували препарат комплексно! антигшоксично! й антиокси-дантно! дп Цитофлавiн вiдповiдно до рекомендовано! дози 2 мл/кг/добу тсля попереднього розведення з 10% розчином глюкози в стввщношенш 1 : 5 внутршньовенно за допомогою шфузшного насосу зi швидкiстю 1-4 мл/год упродовж 5 дiб життя зпд-но з iнструкцiею для використання [25]. Вибiр дано-го препарату був обгрунтований з урахуванням його складових, зокрема янтарно! кислоти, шкотинамь
ду, рибоксину/шозиту, рибофлавшу мононуклео-тиду/рибофлавiну, а також механiзмiв до, що спря-мованi на активащю процесiв клiтинного дихання й енергоутворення, покращання процесiв утилiзацïï кисню тканинами, вiдновлення активностi фермента антиоксидантного захисту тощо.
Аналiз лггературних даних також показав пози-тивний ефект використання препарату Цитофлавiн у новонароджених. А саме ефективнють даного ль кувального засобу було продемонстровано в комп-лекснiй терапИ глибоконедоношених новонароджених дiтей, якi знаходилися в критичному сташ [26]; доношених новонароджених iз тяжкою асфiксiею при народженш [27]; дггей раннього вГку, якi перенесли у пре- та перинатальному перiодi гшоксич-но-iшемiчне пошкодження центрально! нервово! системи [28].
Проводячи оцiнку ефективностi запропоно-ваного удосконаленого комплексу лГкування, ми дослщили особливостi становлення ренальних функцiй та перебп основноï патологИ в новонароджених з урахуванням клшчних ознак та результата додаткового лабораторного й функцюнального методiв дослiдження. Вiдмiчено, що при комплексному застосуванш засобу групи метилксантинiв, дiючою речовиною якого е теофiлiн, та препарату Цитофлавш разом iз традицiйним лГкуванням фор-мування ГПН було дiагностовано в основнiй групi лише в 11 новонароджених (18,3 % випадюв), при тому що в груш порiвняння частота розвитку ГПН була вiрогiдно вищою — у 15 дггей (37,5 % випад-юв) (р < 0,05).
Оцiнка клшчних показникiв ниркових функ-цiй показала статистично значимо бгльший рiвень погодинного дiурезу в дiтей при використанш удосконаленого лiкувального комплексу порiвняно зi стандартною терапiею, який наприкшш пер-шоï доби життя в дггей основноï групи становив 3,10 ± 0,15 мл/кг/год, у дггей групи порiвняння — 2,00 ± 0,07 мл/кг/год (р < 0,05); другоï доби життя — вщповщно 3,20 ± 0,15 мл/кг/год та 2,20 ± 0,06 мл/ кг/год (р < 0,05); третьоï доби життя — вщповщно 3,30 ± 0,13 мл/кг/год та 2,60 ± 0,12 мл/кг/год (р > 0,05). У наступш доби життя рiвнi погодинного дiурезу в дггей обох груп статистично значимо не вщрГзнялися.
На тлi застосування розробленого комплексу ль кування також вiдмiчено бiльш сприятливi змiни ба-
лансу маси тгла хворих новонароджених дггей. Так, упродовж перших трьох дiб життя в 45 дггей (75,0 % випадюв) основноï групи спостерпався негативний баланс маси тгла, тодi як у 25 дггей (62,5 % випадюв) групи порiвняння — позитивний баланс маси тгла, що в 37,5 % випадюв клшчно супроводжувався розвитком набрякового синдрому. Важливим е той факт, що надмiрна прибавка маси тгла е фактором ризику смертностi критично хворих пашенпв [29]. D.J. Askenazi та ствавт. (2013) продемонстрували, що пiзнi недоношеш дiти з ГПН мали статистично значимо бгльший вщсоток прибавки маси тгла по-рiвняно з новонародженими без ГПН [30].
Вивчення рiвня класичних маркерiв ренальноï дисфункцИ показало статистично значиме змен-шення в сироватщ кровi рiвнiв креатинiну та сечо-вини, а також збгльшення ШКФ як в основнiй гру-пi, так i в груш порiвняння. Але на п'яту добу життя в пащента ВIТН, яким було призначено запропо-нований удосконалений комплекс лГкування, вщмь чено тенденцш до бiльш низького рiвня сироватко-вого креатинiну та сечовини, а також тенденцш до бiльшоï ШКФ порiвняно з дiтьми, якi отримували традицiйний комплекс лiкування (табл. 1).
З урахуванням сугтевоï ролi розладiв центральноï та регiональноï гемодинамiки у формуванш реналь-roï дисфункцИ у хворих новонароджених дггей було вивчено основш допплерометричш швидкГснГ характеристики на рГвш правоï та лiвоï головних ниркових артерiй у динамщ лiкування (табл. 2).
Результати дослщження показали, що в пашеипв ВIТН, якГ отримували запропонований комплекс лГкування, зокрема профГлактичну дозу препарату групи метилксантишв, дГючою речовиною якого е теофшн, у першГ 60 хвилин життя, вже наприкГнцГ першоï доби життя вГдмГчалися статистично бгльш високГ значення VP на правш та лГвГй ниркових ар-тер1ях на фонГ високого PI порГвняно з дГтьми, яким було призначено традицшну терапГю. У динамГцГ на фош проведеного лГкування в новонароджених основноï групи спостерГгалося збереження статистично значущого бгльш високого рГвня VP разом Гз зменшенням PI та вираженими тенденц1ями до меншого рГвня RI на п'яту добу життя. На нашу думку, зазначеш позитивш змГни ниркового кровотоку забезпечують збереження нирковоï перфузИ на достатньому рГвш, що клГнГчно поеднуеться з бгльш високим рГвнем погодинного дГурезу та забезпечен-
Таблиця 1. Показники б1ох1м1чного спектра KpoBi новонароджених у динам1ц1 л1кування, M ± m
Показники Основна група Група порiвняння
1-ша доба 5-та доба 1-ша доба 5-та доба
Креатинш, мкмоль/л 85,80 ± 4,14 42,80 ± 1,19* 86,80 ± 3,91 48,20 ± 2,01**
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 24,90 ± 1,18 52,50 ± 2,72* 23,80 ± 1,64 46,90 ± 2,51**
Сечовина, ммоль/л 3,80 ± 0,14 2,10 ± 0,12* 4,1 ± 0,2 2,40 ± 0,13**
Примтки: * — статистично значимi вщм1нност1 показниюв основноï групи на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05; ** — статистично значимi вщмшност показниюв групи порiвняння на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05.
ням фiзiологiчно! втрати маси тiла, а також вщнов-ленням основних ренальних функцiй.
Результати динамiчного спостереження за ново-народженими у В1ТН показали також позитивний вплив удосконаленого комплексу л^вання на пе-ребiг основного захворювання. Значне покращан-ня загального стану вщ^чалося у 22 дiтей основно! групи (36,7 % випадкiв), що, вщповщно, надало змогу перевести !х для подальшого спостереження у видтення неонатального догляду. Разом iз тим лише в 7 дггей групи порiвияння (17,5 % випадюв) на тлi традицшного лiкування вiдмiчалася стабш-зац1я клшко-параклшчних показникiв до рiвня, що дозволив перевести !х у вщдглення неонатального догляду (р < 0,05). Вщповщно, тяжкий стутнь порушень постнатально! адаптацп, що супроводжу-вався суттевими порушеннями ренальних функцш у комплекс синдрому полюрганно! недостатностi, вимагав необхщносп транспортування новонаро-джених у В1ТН Обласно! клжчно! дитячо! лiкарнi, зберпався лише в 7 дiтей основно! групи (17,5 % ви-падюв) та 15 дiтей групи порiвняння (37,5 % випад-к1в) (р < 0,05).
При використанш запропонованого нами комплексу л^вання порiвняно iз загальноприйнятою терапiею в новонароджених було вiдмiчено тен-денцiю до меншо! частоти розвитку рiзноманiтних синдромiв, якi могли ускладнити перебiг основно! патолог!! впродовж першого тижня життя. Так, прояви серцево-судинно! недостатносп у виглядi синдрому артерiально! гшотензп утримувалися у 21,6 % випадюв у дiтей основно! групи та 30,0 % — у дггей групи порiвняння (р > 0,05); зниження толерант-ностi до !ш — вiдповiдно у 25,0 та 37,5 % випадюв (р > 0,05); порушення функцiонувания нервово!
системи iз судомним синдромом — вщповщно в 6,7 та 10,0 % випадюв (р > 0,05); синдрому пщвище-но! нервово-рефлекторно! збудливосп — у 13,3 та 20,0 % випадюв (р > 0,05); геморапчного синдрому — у 8,3 та 12,5 % випадюв (р > 0,05).
Враховуючи важливу роль патологiчного окси-дативного стресу (ОС) у формуваннi гiпоксичного ураження органiзму новонароджених, зокрема ре-нально! дисфункцп, ми вивчили iнтенсивнiсть ре-акцiй ВРО лiпiдiв та бглюв, а також активнiсть компонента АОСЗ органiзму в динамiцi спостереження (табл. 3).
Результати дослщження показали, що в новонароджених, яким було призначено традицшний терапевтичний комплекс, у динамщ л^вання ви-значенi тенденцп до зменшення iнтенсивностi вгль-норадикальних процеав лiпiдiв та бiлкiв разом iз тенденцiями до пiдвищения активностi фермента-тивних компонентiв АОСЗ, що не мали статистично значущо! вiдмiнностi в динамщь При застосуваннi запропонованого удосконаленого комплексу лжу-вання в новонароджених основно! групи нами було вiдмiчено статистично вiрогiдне зменшення рiвия МА в еритроцитах та штенсивносп ОМБ, а також суттеве збгльшення активностi компонентiв анти-оксидантно! системи «глутатюн — глутатюнзалежш ферменти» впродовж перших п'яти дiб життя. На нашу думку, активацiя ланок системи АОСЗ в ор-ганiзмi новонароджених разом iз зниженням штен-сивностi ВРО лiпiдiв та бглюв зумовлюе запобiгания подальшому розвитку патолопчних ефектiв полого-вого ОС на оргашзм за умови гшокси, чому сприяе стабiлiзацiя клiтинних мембран, у тому чи^ гломе-рулярного фгльтра та канальцевого нефроепiтелiю, що, вщповщно, стабiлiзуе функцiональний стан
Таблиця 2. Показники ренального кровотоку на р 'вн правоI та л1во/ головних ниркових артер1й
у новонароджених у динамц л1кування, M ± т
Показники Основна група Група порiвняння
1-ша доба 5-та доба 1-ша доба 5-та доба
Права головна ниркова артерiя
VP см/с 18,10 ± 0,91 18,7 ± 0,9 11,80 ± 0,64# 14,30 ± 0,71##
EDV, см/с 2,90 ± 0,14 3,80 ± 0,16 2,50 ± 0,14 3,40 ± 0,16
Vmn, см/с 6,60 ± 0,36 8,5 ± 0,4* 5,7 ± 0,3 7,20 ± 0,36**
Р1 2,17 ± 0,12 1,49 ± 0,07* 1,63 ± 0,08# 1,54 ± 0,07
RI 0,83 ± 0,04 0,74 ± 0,04 0,79 ± 0,04 0,76 ± 0,04
Л1ва головна ниркова артерiя
VP см/с 18,50 ± 0,94 18,7 ± 0,9 12,70 ± 0,61# 14,50 ± 0,81##
EDV, см/с 2,10 ± 0,12 3,10 ± 0,18* 2,50 ± 0,12 3,60 ± 0,18
Vmn, см/с 5,60 ± 0,24 7,60 ± 0,15 5,10 ± 0,27 7,30 ± 0,38**
Р1 2,46 ± 0,14 1,58 ± 0,04* 1,76 ± 0,09# 1,53 ± 0,07
RI 0,86 ± 0,04 0,78 ± 0,04 0,79 ± 0,04 0,75 ± 0,04
Примтки: * — статистично значимi вщм1нност1 показниюв основноI групи на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05; ** — статистично значимi вщмнност показниюв групи порiвняння на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05; # — статистично значимi вщмнност показниюв основноI групи та групи порiвняння на 1-шу добу життя, р < 0,05; ## — статистично значимi вщмнност показниюв основноI групи та групи порiвняння на 5-ту добу життя, р < 0,05.
нирок при патолопчному перебГгу постнатально'Г адаптацИ за умови перинатально'Г патологИ.
Загалом використання запропонованого комплексу лГкування надало змогу зменшити загальне фармакологГчне навантаження на органГзм дГтей за рахунок тривалостГ терапевтичних втручань, що також сприяло ренопротекторному ефекту. Це пГдтверджено тим, що наприкшщ першого тижня життя сумарна оцГнка показниюв за неонаталь-ною шкалою терапевтичних втручань NTISS була статистично вГрогГдно меншою в новонароджених основно'Г групи порГвняно з диъми групи порГвнян-ня — вщповщно 12,10 ± 0,16 бала та 19,60 ± 0,12 бала, р < 0,05.
Середня тривалють перебування дГтей основно'Г групи у В!ТН становила 3,3 доби, у дГтей групи по-рГвняння — 4,8 доби; тривалють проведення штуч-но'Г вентиляцИ легенГв — вГдповГдно 3,0 та 4,7 доби; тривалють використання шотропно'Г пГдтримки — вщповщно 2,4 та 4,0 доби. При застосуванш удоско-наленого лГкувального комплексу порГвняно з тра-дицГйною терапГею також вщмГчено тенденцГю до менш частого призначення препаратГв позитивно'Г Гнотропно'Г дИ (вГдповГдно у 16,6 та 25,0 % випадюв, р > 0,05) та сечопнних препаратГв (вГдповГдно у 13,3 та 22,5 % випадюв, р > 0,05).
Обговорення
Результати проведеного дослщження показали позитивний вплив запропонованого удосконалено-го комплексу лГкування новонароджених, якг мають тяжкГ форми перинатально'Г патологИ, з використанням разом Гз традицшною терапГею препаратГв, дГя яких спрямована на запобГгання ренальнш вазо-констрикцГГ та активащю системи антиоксидантно-го захисту оргашзму за умови гшоксИ, як на станов-лення ренально'Г функцГГ оргашзму, так i на перебГг основного захворювання.
Ефективнють застосування препарату групи метилксантишв, дГючою речовиною якого е теофшн, у комплекс профГлактики ГПН у доношених новонароджених дГтей Гз тяжкою перинатальною пато-логГею пщтверджена актами впровадження Патенту Украши на корисну модель [31] у Чершвецькш, За-
порГзький, Житомирський та Дншропетровський областях Укра'Гни впродовж 2016—2017 рр. За матерь алами застосування препарату Цитофлавш у комплекс лГкування постгшоксичного пошкодження нирок у доношених новонароджених за умови пе-ринатальноТ патологИ видано Iнформацiйний лист про нововведення у сферГ охорони здоров'я Украши № 41-2016 [32], що впроваджено в ЧернГвецький, ТернопГльський, Херсонський та Житомирський областях Украши впродовж 2016—2018 рр.
Висновки
1. З урахуванням важливоï ролГ функщонування сечовидiльноï системи в процесах адаптацИ оргашзму новонароджених Гз перинатальною патолопею удосконалений комплекс лГкування з використанням препарату групи метилксантишв, дГючою речовиною якого е теофшн, та засобу комплексноï антигiпоксичноï й антиоксидантноï дИ, до складу якого входять янтарна кислота, нГкотинамГд, рибоксин, рибофлавш, дозволяе пГдвищити ефективнють терапевтичних заходГв та запобГгти формуванню тяжких форм ренальноï дисфункцИ.
2. Для запобГгання розвитку ренальноï вазо-констрикцИ та покращання регiональноï нирковоï гемодинамГки в новонароджених, якГ мають тяжкГ форми перинатальноï патологИ, рекомендовано використання препарату групи метилксантишв, дГючою речовиною якого е теофшн.
3. З урахуванням основних патогенетичних механГзмГв гшоксичного пошкодження оргашзму додаткове застосування препарату Цитофлавш показане для стабiлiзацiï прооксидантно-антиок-сидантноï рГвноваги за умови пологового оксида-тивного стресу.
4. Застосування удосконаленого комплексу лГкування в пащенпв В!ТН надае змогу суттево по-кращити становлення функцГй сечовидiльноï системи (дГурезу, балансу маси тГла, рГвня креатиншу та ШКФ, ренальних допплерометричних характеристик) та перебГг основного захворювання на тлГ ста-бЫзацИ прооксидантно-антиоксидантноï рГвноваги разом Гз зменшенням загального терапевтичного навантаження.
Таблиця 3. Показники ВРО л1пщ1в i бшюв та АОСЗ у новонароджених дтей у динам1ц1 спостереження,
М ± m
Показники Основна група Група порiвняння
1-ша доба 5-та доба 1-ша доба 5-та доба
МА ер., мкмоль/мл 28,60 ± 1,43 15,70 ± 0,81* 27,20 ± 1,56 24,20 ± 1,21#
ОМБ пл., о.о.г./мл 1,25 ± 0,06 0,80 ± 0,04* 1,29 ± 0,06 1,18 ± 0,06#
Г-6-ФДГ ер., мкмоль/хв • Нв 1,36 ± 0,07 3,10 ± 0,15* 1,41 ± 0,07 2,01 ± 0,10**, #
ГР ер., мкмоль/хв • Нв 1,73 ± 0,09 3,13 ± 0,16* 1,89 ± 0,09 2,12 ± 0,11#
Г-S-T пл., мкмоль/хв • мг бтка 6,02 ± 0,30 11,90 ± 0,59* 6,12 ± 0,36 8,24 ± 0,41#
Примтки: * — статистично значимi вiдмiнностi показниюв основноï групи на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05; ** — статистично значимi вщмнност показниюв групи порiвняння на 1-шу та 5-ту добу життя, р < 0,05; # — статистично значимi вiдмiнностi показниюв основноï групи та групи порiвняння на 5-ту добу життя, р < 0,05.
Перспективи подальших досЛджень. Доц!ль-но продовжити HayKOBi дослщження щодо шляхiв удосконалення лiкyвaльного комплексу в новонароджених дггей, яю мають порушений nepe6ir постнатально! адаптацп внаслщок перинатально! патолог!!, з урахуванням основних патогенетичних ланок гшоксичного ушкодження оргашзму, у тому числ! розширення показань щодо використання засобГв метаболГчно! корекц!!; вивчення раншх та шзшх насладив ренально! дисфункц!!, а також запо-бпання формуванню функщонально! та хрошчно! патолог!! сечовид!льно! системи.
Конфлжт 1нтерес1в. Не заявлений.
References
1. Avner ED, Harmon WE, Niaudet P, Yoshikawa N, Emma F, Goldstein SL. Pediatric nephrology. 7h ed. Springer-Verlag Berlin Heidelberg; 2016. 2730p.
2. Kriplani DS, Sethna CB, Leisman DE, Schneider JB. Acute kidney injury in Neonates in the PICU. Pediatric Critical Care Medicine. 2016 Apr;17(4):159-164. DOI: 10.1097/ PCC.0000000000000668.
3. Jetton JG, Boohaker LJ, Sethi SK, et al. Incidence and outcomes of neonatal acute kidney injury (AWAKEN): a multicentre, multinational, observational cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 2017 Nov;1(3):184-194. doi: 10.1016/S2352-4642(17)30069-X.
4. Bunchman TE. Treatment of acute kidney injury in children: from conservative management to renal replacement therapy. Nat Clin Pract Nephrol. 2008Sep;4(9):510-4. doi: 10.1038/ncpneph0924.
5. Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG, et al. Neonatal acute kidney injury. Pediatrics. 2015 Aug;136(2):e463-73. doi: 10.1542/ peds.2014-3819.
6. Pandey V, Kumar D, Vijayaraghavan P, Chaturvedi T, Raina R. Non-dialytic management of acute kidney injury in newborns. J RenalInjPrev. 2016 0ct29;6(1):1-11. doi: 10.15171/jrip.2017.01.
7. Oh W. Fluid and electrolyte management of very low birth weight infants. Pediatr Neonatol. 2012 Dec;53(6):329-33. doi: 10.1016/j.pedneo.2012.08.010.
8. Hay WW Jr, Brown LD, Denne SC. Energy requirements, protein-energy metabolism and balance, and carbohydrates in preterm infants. In: Koletzko B, Poindexter B, Uauy R, editors. Nutritional care of preterm infants: Scientific Basis and Practical Guidelines. World Rev Nutr Diet. Vol 110. Basel: Karger; 2014. pp 64-81. doi: 10.1159/000358459.
9. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Acute Kidney Injury Work Group. KDIGO clinical practice guideline for acute kidney injury. Kidney Int Suppl. 2012;2(1):1-138.
10. Lee JW, Davis JM. Future applications of antioxidants in premature infants. Curr Opin Pediatr. 2011 Apr;23(2):161-6. doi: 10.1097/M0P.0b013e3283423e51.
11. Mutinati M, Pantaleo M, Roncetti M, Piccinno M, Rizzo A, Sciorsci RL. Oxidative stress in neonatology: a review. Repord Domest Anim. 2014Feb;49(1):7-16. doi: 10.1111/rda.12230.
12. Wang HH. Oxidative stress and potential renal damage in neonates. Pediatrics and Neonatology. 2015 Aug;56(4):209-10. doi:10.1016/j.pedneo.2015.03.003.
13. Zhao M, Zhu P, Fujino M, et al. Oxidative stress in hypox-ic-ischemic encephalopathy: molecular mechanisms and therapeutic strategies. Int J Mol Sci. 2016 Dec 10;17(12). pii: E2078. doi: 10.3390/ijms17122078.
14. Boskabadi H, Zakerihamidi M, Heidarzadeh M, Avan A, Ghayour-Mobarhan M, Ferns GA. The value of serum pro-oxidant/ antioxidant balance in the assessment of asphyxia in term neonates. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017 Jul;30(13):1556-1561. doi: 10.1080/14767058.2016.1209655.
15. Richardson DK, Gray JE, McCormick MC, Workman K, Goldmann DA. Score for Neonatal Acute Physiology: a physiologic severity index for neonatal intensive care. Pediatrics. 1993;91(3):617-23.
16. Bagdasarova IV, Fomina SP. Chronic kidney disease in children and renal replacement therapy in Ukraine. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis. 2015;1(45):3-7 (in Ukrainian).
17. Mathew OP, Jones AS, James E, Bland H, Groshong T. Neonatal renal failure: usefulness of diagnostic indices. Pediatrics. 1980 Jan;65(1):57-60.
18. Eufilin-N 200. Instruction for use. Available from: http:// www.farmak.ua/drugs/184 .(in Ukrainian).
19. Osswald H, Schnermann J. Methylxanthines and the kidney. Handb Exp Pharmacol. 2011;(200):391-412. doi: 10.1007/978-3642-13443-2 15.
20. Sathe KP, Kulkarni A. Review article: role of methylxanthines in preventing acute renal failure in hypoxic newborns. 2015 Dec;12(4):234-38. doi:10.1016/j.apme.2015.02.009.
21. MerrikhiAR, Ghaemi S, GheissariA, Shokrani M, Madihi Y, Mousavinasab F. Effects of aminophyllinein preventing renal failure in premature neonates with asphyxia in Isfahan-Iran. J Pak Med Assoc. 2012 Mar;62(3 Suppl 2):S48-51.
22. Axelrod DV, Anglemyer AT, Sherman-Levine SF, et al. Initial experience using aminophylline to improve renal dysfunction in the pediatric cardiovascular ICU. Pediatr Crit Care Med. 2014 Jan;15(1):21-7. doi: 10.1097/01.pcc.0000436473.12082.2f.
23. Tumburro RF, Thomas NJ, Ceneviva GD, Dettorre MD, Brummel GL, Lucking SE. A prospective assessment of the effect of aminophylline therapy on urine output and inflammation in critically ill children. Front Pediatr. 2014 Jun 12;2:59. doi: 10.3389%2Ff-ped.2014.00059.
24. Askenazi D. Should neonates with perinatal asphyxia receive a single dose of IV theophylline to prevent acute kidney injury?Acta Pediatrica. 2016 0ct;105(10):1125-6. doi: 10.1111/apa.13527.
25. Cytoflavin. Instruction for use. Available from: http://com-pen dium.com. ua/info/170273kompanija-farmarketinga -zdravo -/ tsitoflavin-sup-sup- .(in Russian).
26. Vinogradova IV, Belova AN, Krasnov MV, et al. Experience with cytoflavin used in extremely premature infants. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii. 2016;61(2):100-104. (in Russian).
27. Skoromets AP, Schugareva LM, Shumilina SV, Gorelik JuV. The improvement of treatment efficacy in newborn full-term infants with severe birth asphyxia. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. S.S.Korsakova, Special issues. 2016;116(4):83-88. doi: 10.17116/ jnevro20161163283-88. (in Russian).
28. Martyniuk VIu, Maistruk OA, Nadonenko OM. Cytoflavin in the treatment of infants with hypoxic-ischemic injury of the central nervous system in the pre-perinatal period. Sovremennaya pe-diatriya. 2015;(66):119-122. doi: 10.15574/SP.2015.65.119. (in Ukrainian).
29. Arikan AA, Zappitelli M, Goldstein SL, Naipaul A, Jefferson LS, Loftis LL. Fluid overload is associated with impaired oxygenation and morbidity in critically ill children. Pediatr Crit Care Med. 2012 May;13(3):253-8. doi: 10.1097/PCC.0b013e31822882a3.
30. Askenazi DJ, Koralkar R, Hundley HE, Montesanti A, Patil N, Ambalavanan N. Fluid overload and mortality are associated with acute kidney injury in sick near-term/term neonate. Pediatr Nephrol. 2013Apr;28(4):661-6. doi: 10.1007/s00467-012-2369-4.
31. Hodovanets YuD, Babintseva AH. Sposibprofilaktyky hostro-ho poshkodzhennia nyrok u donoshenykh novonarodzhenykh ditei z tiazhkoiu perynatalnoiu patolohiieiu [A method ofprevention of acute kidney damage in newborn infants with severe perinatal pathology]. Patent Ukrainy, no111524, 2016.
32. Hodovanets YuD, Babintseva AH. Informational Letter No 41: A method for the treatment of post-hypoxic kidney damage in termed newborns in conditions of perinatal pathology. Kyiv: Ukrmed-patentinform Ministry of Health of Ukraine; 2016. 4p.
OTpuMaHO 10.04.2018 ■
Годованец Ю.Д., Бабинцева А.Г.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Интенсивная терапия новорожденных: усовершенствование подходов коррекции ренальных
нарушений при перинатальной патологии
Резюме. Актуальность. С учетом важной роли мочевы-делительной системы в обеспечении стабильности го-меостаза всего организма и высокой частоты ренальной дисфункции у доношенных новорожденных детей с патологическим течением постнатальной адаптации лечебная тактика пациентов неонатальных отделений интенсивной терапии требует системного подхода и направлена на протекцию жизненно важных функций, в том числе на предупреждение тяжелых почечных повреждений и их отдаленных последствий. Цель исследования: усовершенствовать комплекс интенсивной терапии новорожденных с тяжелыми формами перинатальной патологии при наличии нарушений функционального состояния мочевы-делительной системы. Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-параклиническое обследование 100 доношенных новорожденных детей с перинатальной патологией тяжелой степени, из которых 60 детям был назначен усовершенствованный терапевтический комплекс (основная группа), 40 детей получали общепринятую терапию (группа сравнения). Новорожденным основной группы наряду с традиционными мерами стабилизации гомеостаза был назначен препарат из группы метилксантинов, действующее вещество которого — тео-филлин, для предупреждения аденозининдуцированной ренальной вазоконстрикции и препарат комплексного антигипоксического и антиоксидантного действия Ци-тофлавин. Результаты. Применение усовершенствован-
ного комплекса лечения по сравнению с традиционной терапией дало возможность существенно улучшить качество функционирования мочевыделительной системы при тяжелых формах перинатальной патологии, в частности уменьшить частоту случаев формирования острого повреждения почек. При лечении новорожденных отмечались рост почасового диуреза, снижение уровня креатинина в сыворотке крови, увеличение скорости клубочковой фильтрации, улучшение основных доп-плерометрических показателей ренального кровотока и стабилизация баланса массы тела. Стимуляция антиоксидантного эффекта защиты организма подтверждалась существенным уменьшением уровня малонового альдегида в эритроцитах и окислительной модификации белков в плазме крови, увеличением активности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы в эритроцитах, глутатионредукта-зы и глутатион^-трансферазы в плазме крови. Выводы. Результаты проведенного исследования показали целесообразность использования назначенного комплекса лечения наряду с традиционными терапевтическими мерами, что подтверждается нормализацией становления ренальных функций при перинатальной гипоксии и уменьшением тяжести нозологической патологии у новорожденных детей в раннем неонатальном периоде. Ключевые слова: новорожденный; острое повреждение почек; метилксантины; антиоксиданты; отделение интенсивной терапии новорожденных
Yu.D. Hodovanets, A.G. Babintseva
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Intensive care of newborns: improvement of approaches to the correction of renal disorders under
perinatal pathology
Abstract. Background. Considering an important role of the urinary system in ensuring the stability of homeostasis in the whole organism and high incidence of renal dysfunction in term newborns with pathological course of postnatal adaptation, the management of patients of neonatal intensive care units requires a systematic approach and is directed to the protection of vital functions including prevention of severe renal injuries and their long-term effects. Therefore, the objective of the study is to improve intensive therapy of neonates with severe forms of perinatal pathology against the background of functional disorders of the urinary system. Materials and methods. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 100 term newborns with severe perinatal pathology was conducted. The main group included 60 babies who underwent improved treatment. Forty children (comparison group) received standard therapy. In addition to traditional measures to stabilize homeostasis, neonates from the main group were administered a drug from methylxanthine group with theophylline as an active agent for the prevention of adenosine-induced renal vasoconstriction and Cytoflavin, a drug with combined anti-hypoxic and
anti-oxidant action. Results. As compared to the traditional therapy, administration of the advanced treatment enabled to improve considerably the functioning of the urinary system in case of severe perinatal pathology, and, particularly, to decrease the incidence of acute kidney injury. The benefits of this study were increased hourly diuresis, decreased creatinine level in the blood serum, increased glomerular filtration rate, improved main Doppler indices of the renal blood flow and stabilized body weight balance. Moreover, stimulation of the antioxidant effect was confirmed by a significant decrease of malone aldehyde in erythrocytes and protein oxidative modification in the blood plasma, increased activity of glucose-6-phosphate dehy-drogenase in erythrocytes, glutathione reductase and glutathi-one-S-transferase in the blood plasma. Conclusions. The results of the study showed the reasonability of the suggested treatment which is evidenced by normalization of the renal functions under perinatal hypoxia and reduced severity of the pathology in newborns during the early neonatal period. Keywords: neonate; acute kidney injury; methylxanthine; an-tioxidants; neonatal intensive care unit
