CC BY
140
удк 334.716.009.12
зм1на парадигми забезпечення конкурентоспроможност1
промислових п1дприемств украши
ЗубенкоВ.О., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В cmammi обгррунтовано Heo6xidmcmb змти парадигми забезпечення конкурентоспроможностi промислових тдприемств Украши, визначеш головш цт реctлiзацií кmстер-орieнтованоi економгки.
KnwHoei слова конкурентоспроможтсть, кластер, npoMucmei тдприемства.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. На сьогодтшнш день домшуючою метою еконотчно! полиики, як розвинених, так i держав, що розвиваються, е зростання нащонально! конкурентоспроможносп та розширення частки впчизняних промислових щдприемств на внутрiшньому i свиовому ринках, щдвищення ефективносп 1х дiяльностi.
Процеси глобатзацп, посилення мшнародно! конкуренцп, що сьогоднi характеризують свиову економшу, е об'ективною передумовою пошуку радикальних шлях1в забезпечення конкуренгоспроможносгi промислових тдприемств Украши. Тому актуальним е пошук ново1 парадигми забезпечення 1х
конкурентоспроможностi.
Аналiз остантх досшджень i публтацш. Питання забезпечення конкурентоспроможносп пiдприемства розкрито в багатьох теоретичних i практичних роботах як впчизняних, так i зарубiжних авторiв. Проте даний напрям не втрачае свое! актуальносп. Про це свiдчать аналличт публшацп в перiодичних виданнях, мiжнароднi конференций, що присвяченi данiй тематищ.
Управлiнню конкурентоспроможнiстю рiзних об'ектiв на мшро- i макрорiвнях присвячено багато праць вiгчизняних вчених: В.Л. Диканя, Н.В Якименко, Б.В. Буркинського, В.Г. Бурлака, О.С. Ревяюна, Д.В. Солохи,В.О. Капканець, М.В. Макаренка, £.Г. Лищенка, £.О. Полтавсько!, Г.А. 1ващенка, П.М. Кулшова та iнших [1-7].
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Аналз теоретичних напрацювань iз зазначено! проблематики сввдчить про високу зацiкавленiсть впчизняних та закордонних вчених. Разом з тим явно необхiднi новi дiевi пропозицп, що дозволять добитися високих економiчних результатiв в проблемi забезпечення конкурентоспроможносп промислових тдприемств Украши.
Мета статтИ Тому, метою стат е обгрунтування необхiдностi змiни парадигми забезпечення конкурентоспроможносп промислових щдприемств Украши
Основний матерiал. Промисловi щдприемства створюють основу для споживання i збiльшення нацюнального багатства держави.
Економiка Украши е експортоорiентованою (на 70% залежить ввд експорту). Однак, на свiтовому ринку конкурентоспроможними визнано менше 1% укра!нських товарiв i послуг. Номенклатура товарiв, що реалiзуються на зовнiшньому ринку, як i ратше складаеться з товарiв сировинно! групи та натвфабрикапв: металопродукцп, мiнеральних продуктiв i продукцп хiмiчноl галузi, яю загалом становлять 65% украшського експорту. В умовах того, що Укра!на майже повтстю залежить вiд зовнiшнiх енергетичних ресурав, а енергоемнiсть виробництва в кра!т найвища в Gвропi, сьогоднi неможливо говорити про конкурентоспроможностi та прибутковють украшського виробництва i експортних операцш [8].
Крiм того, бурхливий розвиток технологий, логистики, засобiв транспорту на свиовому ринку призвело до того, що передача шформацп, рух фшансових потоков стали практично миттевими, а транспортування вантажiв дешевим i швидким.
У зв'язку з цим важливим фактором досягнення та утримання переваги над конкурентами стае взаемозв'язок мiж щдприемствами (як усередиш одте! галузi, так i деюлькох галузей), що забезпечуе умови для створення таких сиьових структур, як кластери.
Кластер - це сукуптсть суб'ектiв господарсько! дiяльностi взаемопов'язаних рiзних галузей, об'еднаних в едину органiзацiйну структуру, елементи яко! знаходяться у взаемозв'язку, в взаемозалежностi та стльно функцiонують з певною метою.
Формування ефективних технологiчних ланцюжюв з декшькох самостiйно господарюючих суб'ектiв е стратепчним заходом, що вимагае певних довгострокових вкладень в !х реалiзацiю i можливе тiльки за допомогою !х самооргатзацп в результатi взаемодо передумов, що склалися як всередит, так i у зовтшньому середовищi цих потенцiйних систем. Така взаемодiя повинна приводити до додаткових вигод для кожного iз суб'ектiв, створити певний стимул до формування едино! системи функцюнування, забезпечення цшсно! системи [9].
Кластери також можна охарактеризувати як групу щдприемств одте! або рiзних галузей, що об'едналися на основi довгострокових контрактiв з метою ефективного використання ресурсiв i
© Зубенко В.О.
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
специфiчних переваг для стльно1 реалiзацiï щдприемницьких проекпв. Використовуючи переважно горизонтальнi зв'язки, спецiалiзацiю i доповнюючи один одного, вони отримують можливють для досягнення бiльш високих результата.
Як правило, кластери спрямованi на досягнення наступних ц1лей: щдвищення конкурентоспроможносп учасник1в кластера за рахунок впровадження нових технологий; зниження витрат i щдвищення якосп вщповщних наукомiстких послуг за рахунок ефекту синерги та утфшаци щдхода таких як лопстика, iнжинiринг, iнформацiйнi технологiï i т.д.; забезпечення зайнятосп в умовах реформування пiдприeмств, галузей i аутсорсингу; консолвдоване лобшвання iнтересiв учасник1в кластера в рiзних органах влади i т.д.
Для обгрунтування доцшьносп змiни парадигми забезпечення конкурентоспроможносп промислових щдприемств Украни розглянемо свiтовий досввд у реалзаци кластер-орieнтованоï промисловоï полiтики.
Для прикладу вiзьмемо крани БР1К, як1 на сучасному етапi розвитку економiки та забезпечення конкурентоспроможносп промислових тдприемств, займають досить перспективнi позици.
У Кита' отримали розвиток рiзнi галузевi кластери. У провшцц Гаундун автомобiльний кластер формуеться за участю автоскладальних заводав японських виробник1в Nissan, Honda i Toyotа. Цей кластер в даний час займае майже всю територш провiнцiï [14].
Nissan i найбшьший китайський автовиробник Dongfeng виробляють за стльним проектом легковi автомобiлi Sunny i Tiida. Dongfeng Nissan Diesel Motor Corporation включае в себе також щдроздш по розробц1 шновацш та центр зв'язк1в з громадськютю. З 72 постачальник1в комплектуючих для Dongfeng Nissan 32 знаходяться в твденному Кита! поблизу Гуачжоу. Вони забезпечують 70% всiх поставок комплектуючих.
Toyota та Guangzhou Automobile також мають стльне щдприемство в Гуанчжоу. Toyota заснувала завод в iндустрiальнiй зонi Наньша i в 2006 р. почала виробництво легкових автомобiлiв Camry. 30 компанш-постачальниюв Toyota першого рiвня також розташовуються в Наньша. Компани-постачальники другого та третього рiвнiв постачають автозапчастини и комплектуючi не тшьки для корпораци Toyota, але також i для Nissan та Honda.
В цшому на територи Гуанчжоу зосереджено понад 300 завод1в-виробник1в автокопмлектуючих i постачальник1в сировини. Серед них виробники сталi, каучуку, запчастин, електротки та аксесуарiв. Широко представлена також мережа оргатзацш, що займаються реалiзацiею та збутом виготовленоï продукци (i\
к1льк1сть досягае 100 компанiй). Нов! компанiï, привабленi успiхом нинiшнiх лiдерiв кластеру, будуть приходити на цей ринок, намагаючись зайняти свою тшу у виробничому процесi, отримуючи в перший час щдтримку з боку нишштх автомобiльних гiгангiв i уряду. Таким чином, зв'язок мгж щдприемствами буде продовжувати розширюватися, ймовiрно, саме за рахунок розробки та впровадження нових технологий, як1 принесуть œœi гравц1 на ринку [14].
Таким чином, в Гуанчжоу сформувався великий автомобшьний кластер, головним завданням якого е реалiзацiя практичних проекпв мгж виробниками та постачальниками. Основнi напрямки дяльносп даного кластера: iнтенсифiкацiя комуткаци м1ж учасниками; активiзацiя вид1в дяльносп, необхвдних для автоiндустрiï; щдвищення конкурентоспроможносп постачальниюв завдяки застосуванню нових знань, отриманих в результат виконання корпоративних проекпв; змщнення конкурентоспроможностi за рахунок виходу на новi ринки, у тому числ i за кордон; застосування iнновацiй.
Сл!д зазначити, що в Кита! е перспективи подальшого розвитку iнновацiйних кластерiв. Заклади освпи розташованi навколо кращих унiверсигетiв, таких як Цдньхуа в Пекiнi i Фудань в Шанха, а також в спещальних науково-дослвдницьких i науково-техтчних парках, створених мiсцевою владою як бiзнес-iнкубатори.
В 1ндо дае понад 2000 кластерiв, з яких 388 промислових i 1657 об'еднуючих ремiсничi щдприемства. Кластери становлять понад 60% експортноï продукци крани, а деяю велик! кластери виготовляють до 90% окремих вид1в продукци, що випускаеться в Iндiï (виробництво одягу, ювелiрних та шк1ряних вироб!в). 1ндшськ1 малi щдприемства прагнуть до концентраци навколо великих промислових компанiй у великих мютах, де iснуе величезний споживчий ринок i е трудов! ресурси у поеднант з розвиненою промисловоï та соц1альною шфраструктурою. Цьому сприяе ефективна державна полиика. Сучаст подходи щдшського уряду до стимулювання зростання експортних можливостей кластер!в у розвитку високотехнолопчних виробництв i послуг (комуткащйт технолог!!, програмне забезпечення, фармацевтика та ш.) [11].
Кластерт принципи органiзацiï виробничого взаемодо широко обговорюються в Росiï та використовуються при формувант i здшснент нацiональноï промисловоï полиики, що дозволяе щдвищига ефективтсть взаемодо приватного сектор!в, держави, торгових асощащй, дослвдницьких та освгттх установ в шноващйному процеа [12]. З числа найбшьш перспективних кластерних проекпв у Росiï вид1ляють Поволзький автомобшьний кластер в Тольятп [13].
Вкник економ1ки транспорту i промисловост № 40, 2012
В якосп приклад1в потенцшних кластерiв в Роси можна привести аыакосМчт кластери в MocKBi i CaMapi, iнформацiйно-телекомунiкацiйний в MocKBi i Caнкг-Пегеpбуpзi та Белгородсько! обласп, суднобудавний i кластер приладобудування в Санкт-Пегеpбуpзi.
Таким чином, cвiтoвий досввд сввдчить про те, що вдосконалення промислово! структури, шдвищення конкурентоспроможносп нащонально! екoнoмiки можуть бути досить ефективними при наявносп диверсифшэвано! системи субконтрактних вщносин проввдних виробник1в з дибними i cеpеднiми пгдприемствами, а також з тдприемствами iнших галузей економши, як1 беруть на себе виршення окремих вузькocпецiaлiзoвaних завдань.
Висновок. В даний час створення конкурентоспроможно! продукци може базуватися тшьки на процеси штеграци, в тому чиcлi за допомогою розвитку клacтеpiв. Цей досввд особливо актуальний для кра!н з перехвдною екoнoмiкoю i держав, що розвиваються, для яких перетворення в технoлoгiчнi держави бачиться об'ективно! i нагальною потребою.
Екoнoмiкa, заснована на кластерах - це модель конкурентоспроможно! та швестицшно привабливо! економши, що забезиечуе високий piвень та яюсть життя населення i залучае в процес виробництва не тшьки велик! пpoмиcлoвi пгдприемства окремо взятого региону, але й великий i cеpеднiй бiзнеc, а також щдприемства непромислового сектора екoнoмiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Дикань В.Л. Забезпечення конкурентоспроможносп промислових пiдпpиемcтв в умовах м!жшродних транспортних коридор!в [Текст]: монографш / В.Л.Дикань, Н.В. Якименко. - Х.: УкрДАЗТ, 2008. - 170 с.
2 Конкурентоспособность продукции и предприятия [Текст] / Б.В. Буркинский [и др.]; науч. ред. Б.В Буркинский; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - О.: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. - 131 с.
3 Бурлака В.Г. Технолопчний аспект конкурентоспроможносп промислово! продукци Укра!ни [Текст] // Сучаст проблеми економши i тдприемництво: 36!рник наукових праць. - Випуск 6.
- Ки1в: 1ВЦ Видавництво «Полггехтка», 2011. - С. 15 -20.
4 Ревяюн О.С. Конкурентоспроможтсть промислово! продукци [Текст] // Наука i ocвiтa-2005: Maтеpiaли VIII Мйжнар. наук.-практ. конф.-Днiпpoпетpoвcьк: Наука i ocвiтa, 2005.- Т. 79. Маркетинг та менеджмент.- С. 71 -72.
5 Солоха Д. В. Конкурентоздаттсть продукци i комерцшна таемниця тдприемства - як передумова спйких екожмчних вiднoшень [Текст] / Д.В. Солоха,
B.О. Капканець, М.В. Макаренко. нуков! пращ Донецького державного технiчнoгo утверситету [Текст] / . - Донецьк : ДонНТУ, Вип. 47 / [редкол. : В. А. Гавриленко (голов. ред.) та ш.]. - 2002. - С .53-59
6 Лыщенко Е. Г. Проблема конкурентоспособности продукции предприятий [Текст] / Е.Г. Лыщенко. Гуматтарний вюник / Зажрт. держ. шж. акад. ; [голов. ред. : В. Г. Воронкова]. - Запсржжя : ЗД1А - .Вип. 8. - 2002.- С .123-127
7 Полтавська С.О. Конкурентний aнaлiз [Текст] : навч. поаб. / G. О. Полтавська, Г. А. 1ващенко, П. М. Кутков ; Харк. нац. екон. ун-т. - Х. : ХНЕУ, 2011. - 200 с.
8 Вострикова К.А. Конкурентоспособность украинских промышленных предприятий [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://masters.donntu.edu.Ua/2007/mech/vostrykova/library/s t9.htm
9 Ларионова Н.А. Кластерный подход в управлении конкурентоспособностью региона [Текст] // Эконом. вестник Ростов гос. ун-та. 2007. -№1. Ч.2. -
C.182.
10 Хасаев Г.Р. Кластеры - современные инструменты повышения конкурентоспособности региона / Г.Р.Хасаев, Ю.В. Михеев [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //www.compass-r.ru.
11 Бондаренко В. Малые предприятия в системе кластеров. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //www.bisinesspres.ru.
12 Взаимодействие малого и крупного бизнеса. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //www.mbrk.ru.
13 Роль кластеров в повышение конкурентоспособности регионов. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //www.prtime.ru.
14 Бараболина А.И. Формирование автомобильного кластера в Китае [Электронный ресурс] // Проблемы современной экономики. 2008. - №4 (24). Режим доступа: http: //www.m-economy.ru.
Аннотация. В статье обоснована необходимость изменения парадигмы обеспечения конкурентоспособности промышленных предприятий Украины, определены главные цели реализации кластер-ориентированной экономики. Ключевые слова конкурентоспособность, кластер, промышленные предприятия.
Summary. The article proves the necessity of changing the paradigm of ensuring the competitiveness of the industrial enterprises of Ukraine, defined main the purpose of implementing the cluster-oriented economy. Keywords: competitiveness, clusters, industrial enterprises.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпашець В.В. Експертредащшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
