CC BY
5
УДК 343.82
Тамара Мартьянова
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримшального права i процесу 1нститут права та
психологи Нацюнального унiверситету «Львiвська полггехшка»
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ РЕЛ1Г1ЙНИХ СВОБОД ГРОМАДЯН:
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
© Мартьянова Т., 2018
Стаття присвячена аналiзу кримшально-правового захисту релiгiйних свобод громадян у зарубiжних державах. Аналiзуючи 3MiCT кримшально-правових положень багатьох держав свiту, пов'язаних i3 захистом релiгiйних свобод громадян, зроблено висновок, що у бшьшосл з них передбачаються такого роду норми. В той же час, деяк чинш КК не передбачають кримшальнот вщповщальносл за дiяння у згаданш сфер1. Такими, наприклад, е КК Францн, КК Швецн, КК 1спанн. Вiдсутнiсть згаданих положень у законодавствi цих держав вбачаеться радше Тхньою нацiональною правовою традицiею, шж прямим запереченням доцiльностi кримiнально-правового захисту згаданих сусшльних в1дносин. Також не можна не вщзначити й спроб низки держав вивести за рамки КК правовий захист рел^шних свобод громадян, типовим прикладом чого може вважатись КК Данн.
Ключовi слова: рел^я; злочин; церква; кодекс; закон.
Тамара Мартьянова
ПРЕСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ РЕЛИГИОЗНЫХ СВОБОД ГРАЖДАН:
ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ
Статья посвящена анализу уголовно-правовой защиты религиозных свобод граждан в зарубежных государствах. Анализируя содержание уголовно-правовых положений многих стран мира, связанных с защитой религиозных свобод граждан, сделан вывод, что в большинстве из них предусматриваются такого рода нормы. В то же время, некоторые действующие УК не предусматривают уголовной ответственности за деяния в упомянутой сфере. Такими, например, являются УК Франции, УК Швеции, УК Испании. Отсутствие упомянутых положений в законодательстве этих государств можно объяснить скорее их национальной правовой традицией, чем прямым отрицанием целесообразности уголовно-правовой защиты упомянутых общественных отношений. Также нельзя не отметить и попытки ряда государств вывести за рамки УК правовую защиту религиозных свобод граждан, типичным примером чего может считаться УК Дании.
Ключевые слова: религия; преступление; церковь; кодекс; закон.
Tamara Martjanova
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D.
CRIMES AGAINST RELIGIOUS FREEDOMS: FOREIGN EXPERIENCE
The article is devoted to the analysis of criminal legal protection of religious freedoms of citizens in foreign countries. Analyzing the content of the criminal law of many countries in the
world, related to the protection of religious freedoms of citizens, concluded that most of them provide for such rules.At the same time, some of the existing Criminal Code do not criminalize acts in this area. Such, for example, is the Criminal Code of France, the Criminal Code of Sweden, the Criminal Code of Spain. The absence of the said provisions in the laws of the states is seen as their national legal tradition rather than the direct denial of the expediency of criminal law protection of the above-mentioned social relations. It is also worth noting that attempts by a number of states to remove the legal protection of religious freedoms of citizens, beyond the framework of the Criminal Code, a typical example of which can be considered the Criminal Code of Denmark.
Key words: religion; crime; church; code; law.
Постановка проблеми. Захист основних прав та свобод громадян е прюритетним завданням будь-яко! демократично! та правово! держави. Не е винятком у цьому плаш й Укра!на. Саме на це наголошуе ст. 3 Конституци Укра!ни: «Права i свободи людини та !х гарантп визначають змют i спрямованють дiяльностi держави... Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави».
Важливо, що згаданий захист мае здшснюватися на рiзних рiвнях, серед яких особливе мюце займае кримшально-правовий захист.
Серед основних свобод громадян видшяеться т. зв. релшйна свобода, як шдгрунтя належного духовного розвитку будь-яко! людини.
Водночас дослщження лише вггчизняного законодавства та нащонально! практики навряд чи дасть можливють виявити вс недолши у сферi захисту релтйних свобод громадян. Саме тому важливим е аналiз ще й законодавчого досвщу провщних держав свггу, виокремлення позитивiв та негативiв, яю мають мюце у сферi кримшально-правового захисту релшйних свобод громадян у цих державах. Саме вивченню останнього й присвячено запропоновану наукову статтю.
AHani3 дослщження проблеми. Питанням правового захисту релшйних свобод присвячували свою увагу таю знаш вггчизняш науковщ, як О. Бшаш, Т. Леоненко, К. Марисюк, В. Маркш, С. Стрельцов, за авторством яких видано цшу низку глибоких наукових розвщок iз дослщжуваного питання, серед яких особливо варто видшити монографi!' Т. Леоненко (Леоненко Т. Злочиннють i релiгiя: кримiнологiчне дослiдження. Запорiжжя: Кругозiр, 2015) та О. Бiлаша (Бшаш О. Кри-мiнально-правова характеристика незаконних дш щодо релiгiйних споруд або святинь. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуш^ 2015).
Не виршеш ран1ше проблеми. Незважаючи не доволi значну кшькють публiкацiй з питань, присвячених правовому захисту релтйних свобод громадян, дос фактично не було здiйснено комплексного аналiзу зарубiжного досвiду кримiналiзацi! згаданого кола питань, що дае тдстави порушувати питання про необхiднiсть проведення такого дослщження.
Мета. Усвщомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статтi вивчити всi питання, пов'язаш з задекларованими питаннями, не видаеться можливим, ми звернемо увагу лише на найбшьш базовi пiдходи i положення, залишивши все iнше для подальших наукових розвiдок.
Виклад основного матерiалу. Аналiзуючи змiст кримiнально-правових положень багатьох держав свггу, пов'язаних iз захистом релiгiйних свобод громадян, можна зробити висновок, що у бшьшосп з них передбачеш такого роду норми.
В той же час, деяю чинш КК не передбачають кримшально! вiдповiдальностi за дГяння у згаданш сферi. Такими, наприклад, е КК Францп, КК Швецi!, КК 1спанп.
Констатуючи викладену вище ситуащю, ми погоджуемось з думкою К. Марисюка, який стверджуе, що i щодо згаданих держав не можна вести мову про те, що законодавщ зазначених держав взагалi не визнають за потрiбне кримiналiзувати дГяння у цГй сферi, а, швидше за все, всього
лише не придшяють цим питанням достатньо! уваги. Щцтвердженням ще! тези слугуе й те, що КК усГх держав СС (зокрема й названих вище) закрiплюють як ознаку суб'ективно! сторони окремих складiв злочинiв вчинення останшх iз релiгiйних мотивiв [1, с. 286].
Для прикладу наведемо положення ч. 5 ст. 197 КК 1спани, яка визнае злочином дiяння особи, яка «...з метою розкриття таемних вiдомостей чи порушення недоторканостi приватного життя шшо! особи без И вiдома заволодiе И паперами, листами..., якщо при цьому були розкрит вiдомостi особистого характеру, проявляючi щеологи, релiгiю, вГрування...» [2, с. 66].
Цiкавою е доля згаданих положень у КК Дани. Так, в оригшальнш редакци останнш мiстив лише один параграф, який можна вщнести до згадано! сфери, а саме параграф 140, який передбачае встановлюе правило, зпдно з яким «Будь-яка особа, яка публiчно висмiюе або ображае догми або богослужшня будь-яко! законно юнуючого релшйно! спiльноти в данiй державг пiдлягае простому взяттю пiд варту, або за пом'якшуючих обставин - штрафу» [3, с. 127]. Згадану статтю було скасовано у квита 2017 р. Аргументи на користь скасування цього пункту включали рекомендаци СС i Ради Свропи. У квггш 2017 р. на тдтримку скасування закону виступили Данська народна пария г Червоно-зелена коалщя (Enhedslisten). 30 травня 2017 р. про тдтримку шщативи заявила правляча ЛГберальна партГя Дани. Пюля цього долю шщативи було практично виршено.
Тим часом у квита данське Полщейське агентство безпеки попереджало, що скасування параграфа 140 може тдвищити ризик терористичних загроз. УтГм, на думку експертГв, шчого страшного в зв'язку зГ скасуванням закону не вщбудеться.
«Наслщки будуть в основному символГчними», - заявила в штерв'ю нацюнально! дансько! телерадюкомпани БЯ доцент кримшального права Копенгагенського ушверситету Трше Баумбах.
Мшстр юстици Дани Серен Папе Поульсен вважае, що рГвень терористично! загрози в кра!ш настшьки великий, що йому просто шкуди далГ рости. КрГм того, вш сказав, що свобода слова цшуеться данцями бшьше, шж релГгшш почуття, передае БК. «Ми цшуемо свободу слова понад усе. Ми не повинш карати людей за яюсь дурницг Будь-яка людина повинна мати можливють висловити себе», - заявив мшстр [4, с. 1].
Як уже зазначалось вище, бшьш характерним можна вважати встановлення кримшально! вщповГдальносп за злочини проти релтйних свобод громадян.
АналГзуючи вщповщш положення КК рГзноманпних держав, можна зробити висновок, що яко!сь одностайносп у питаннях, яю ж саме дГяння мають бути кримшалГзоваш та яка вщповГдальшсть за них мае наставати, фактично вщсутня.
КК Австри 1974 р. передбачив кримшальну вщповщальшсть одразу за декшька дГянь, пов'язаних з порушенням релтйних свобод громадян, а саме у параграфГ 188 зазначивши, що «хто публГчно дискредитуе особу або рГч, яка е предметом пошановування церкви або релейного об'еднання, розташованих на територи Австри, допустимГ на тдставГ закону звичай або релшйне дшство ще! церкви або релшйного об'еднання, або висмдае !х за таких обставин, за яких ця поведшка може викликати обгрунтоване громадське обурення, той караеться позбавленням волГ на строк до шести мюящв або грошовим штрафом у розмГрГ до 360 денних ставок».
У наступному параграфГ 189 встановлене правило, зпдно з яким «хто застосуючи насильство або погрозу такого насильства, перешкоджае вщправленню допустимого на тдставГ закону богослужшня чи окремого релейного дшства розташованих на територи Австри церкви або релшйного об'еднання, або порушуе його, той караеться позбавленням волГ на строк до двох роюв».
Ч. 2 цього ж параграфу встановлюе правило, зпдно з яким той, «хто: 1) У мющ, призначеному для допустимого на тдставГ закону вщправлення релтйних обрядГв розташованих на територи Австри церкви чи релейного об'еднання; 2) При проведенш допустимого на тдставГ закону публГчного богослужшня чи окремого релшйного акту розташованих на територи Австри церкви чи релейного об'еднання; 3) Глумиться над предметом, безпосередньо призначеним для допустимого на тдставГ закону богослужшня чи окремого релшйного акту, розташованих на територи Австри церкви чи релейного об'еднання так, що це може викликати обгрунтоване суспшьне обурення» [5, с. 86-87].
Також у двох нормах кримiналiзуе дiяння, яю посягають на релiгiйнi свободи громадян, й КК Голланди, який у ст. 145 передбачае, що «особа, яка актом насильства чи погрози насильства заважае проведенню законного громадського зiбрання, яке мае цшлю сповiдання релiгiï або вiрування, або законнш церемонiï сповiдування релiгiï або вiрування, або законноï похоронноï служби, тдлягае строку тюремного ув'язнення на строк до одного року або штрафу третьо1' категори».
Ст. 146 цього ж кодексу передбачае, що «особа, яка шляхом створення безпорядку чи шуму умисно зривае законне громадське зiбрання, яке мае цшлю сповщання рел^и або вiрування, або законну церемошю сповщування релiгiï або вiрування, або законну похоронну службу, тдлягае строку тюремного ув'язнення на строк до двох мюящв або штрафу друго1' категори» [6, с. 282].
До трьох розширюе кшькють норм у дослщжуванш сферi КК Польщ^ а саме: «Ст. 194. Хто обмежуе людину у ïï правах у зв'язку з ïï приналежнiстю до вiросповiдання або з неналежнютю до якогось вiросповiдання, тдлягае штрафу, покаранню у видi обмеження волi або позбавлення волi на строк до 2 роюв.
Ст. 195. § 1. Хто злюно перешкоджае публiчному здiйсненню релiгiйного акту церкви чи шшого вiросповiдного союзу, що мае врегульоване правове становище, тдлягае штрафу, покаранню у видi обмеженням волi або позбавлення волi на строк до 2 роюв. § 2. Такому ж покаранню тдлягае той, хто злюно перешкоджае похованню, святам або траурним обрядам.
Ст. 196. Хто ображае релшйш почуття шших осiб, публiчно ображаючи предмет релiгiйного шанування або мюце, призначене для публiчного виконання релшйних обрядiв, пiдлягае штрафу, покаранню у видi обмеженням волi або позбавлення волi на строк до 2 роюв»[7, с. 98].
На важливють зазначених вище приписiв звертають увагу й польсью науковцi. Наприклад, С. Цебуля серед шшого наголошуе, що «приналежна до категори прав i свобод людини i громадянина свобода совют та рел^и, захищена мiжнародним правом, i вписана до низки фундаментальних закошв, лежить в основi демократичного функцiонування правових норм. Вона також гарантуеться Конститущею Республiки Польщi як свобода совiстi та рели-и i знаходить свiй розвиток у рiзноманитних галузях права. Чи не найвищим виразом згаданого захисту можна вважати положення глави XXIV Особливо1' частини Кримiнального кодексу «Злочини проти свобода совiстi та релiгiï» [8, с. 97].
Дещо iнакше тдходять до дослiджуваного питання КК держав, яю утворились на територiï колишнього СРСР.
КК Республши Бiлорусь 1998 р. кримiналiзуе окреслене коло дiянь у рамках трьох статей, а саме: «Ст. 193. 1. Оргашзащя або керiвництво полггичною партiею, iншим громадським об'еднан-ням, релiгiйною органiзацiею, дiяльнiсть яких пов'язана з насильством над громадянами, або iз заподiянням 1'м тшесних ушкоджень, або з iншими посяганнями на права, свободи i законш штереси громадян, або з перешкоджанням виконанню громадянами 1'х державних, громадських, шмейних обов'язкiв, -караються арештом або позбавленням волi на строк до двох роюв. 2. Ti самi дiï, пов'язанi з органiзацiею або керiвництвом полiтичною партiею, iншим громадським об'еднанням, релшйною органiзацiею, зазначеними в частиш 1 цiеï статтi, яю не пройшли в установленому порядку державно1' реестрацiï, - караються арештом або позбавленням волi на строк до трьох роюв.
Ст. 193-1. Оргашзащя дiяльностi або участь у дiяльностi полiтичноï партiï, iншого громадського об'еднання, релтйно1' органiзацiï або фонду, щодо яких е таке, що вступило в законну силу, ршення уповноваженого державного органу про 1'х лшвщащю або призупинення 1'х дiяльностi, а так само органiзацiя дiяльностi або участь в дiяльностi полггично! партiï, iншого громадського об'еднання, релтйно! органiзацiï або фонду, якi не пройшли в установленому порядку державно! реестраци, - караються штрафом, або арештом, або позбавленням волi на строк до двох роюв.
Ст. 195. Перешкоджання законнш дiяльностi релтйних оргашзацш або здiйсненню релiгiйних обрядiв, якщо вони не порушують громадський порядок i не супроводжуються пося-ганням на права, свободи i законш штереси громадян, - караеться громадськими роботами, або
штрафом, або позбавленням права обшмати певш посади або займатися певною дiяльнiстю, або виправними роботами на строк до двох роюв [9, с. 102-103].
Дещо нетрадицiйним шляхом шшов КК Республiки Казахстан 2014 р., кримiналiзувавши дiяння проти релiгiйних свобод громадян у рамках глави 16 «Кримшальш правопорушення проти порядку управлшня» i виклавши згаданi норми у наступному видк «Ст. 404. Створення, керiвництво i участь в дiяльностi незаконних громадських та iнших об'еднань. 1. Створення або керiвництво релшйним або громадським об'еднанням, дiяльнiсть якого пов'язана з насильством над громадянами або шшим спричиненням шкоди 1'х здоров'ю, або з1 спонуканням громадян до вщмови вiд виконання громадських обов'язюв або вчинення iнших протиправних дiянь, а так само створення або керiвництво партieю на релтйнш основi, або полiтичною партieю або професшною спiлкою, що фiнансуються з заборонених законами Республши Казахстан джерел, - караються штрафом у розмiрi до шести тисяч мiсячних розрахункових показниюв або виправними роботами в тому ж розмiрi, або обмеженням волi на строк до шести роюв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до шести роюв. 2. Створення громадського об'еднання, яке проголошуе або на практищ реалiзуe расову, нащональну, родову, сощальну, станову чи релшйну нетерпимiсть або винятковiсть, яй закликае до насильницького повалення конституцшного ладу, тдриву безпеки держави або зазiханням на територiальну цiлiснiсть Республiки Казахстан, а також керiвництво таким об'еднанням - караються позбавленням волi на строк вщ трьох до семи роюв з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох роюв. 3. Активна участь в дiяльностi об'еднань, зазначених у частинах першш або другш цiеï статп, -караеться штрафом в розмiрi до шести тисяч мюячних розрахункових показниюв або виправними роботами в тому ж розмiрi, або обмеженням волi на строк до шести роюв, або позбавленням волi на той самий строк.
Ст. 405. Оргашзащя i участь у дiяльностi громадського або релейного об'еднання або iншоï органiзацiï пiсля рiшення суду про заборону 1'х дiяльностi або лшвщацп у зв'язку iз здiйсненням ними екстремiзму або тероризму. 1. Оргашзащя дiяльностi громадського або релiгiйного об'еднання або iншоï органiзацiï, щодо яких е ршення суду,що вступило в законну силу, про заборону 1'х дiяльностi або лiквiдацiï у зв'язку iз здiйсненням ними екстремiзму або тероризму, -караеться штрафом в розмiрi до шести тисяч мюячних розрахункових показниюв або виправними роботами в тому ж розмiрi, або обмеженням волi на строк до шести роюв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти роюв або без такого, з видворенням за межi Республши Казахстан шоземця або особи без громадянства термшом на п'ять роюв. 2. Участь в дiяльностi громадського або релшйного об'еднання або iншоï органiзацiï, щодо яких е ршення суду,що вступило в законну силу, про заборону 1'х дiяльностi або лiквiдацiï у зв'язку iз здiйсненням ними екстремiзму або тероризму, - караеться штрафом в розмiрi до двох тисяч мюячних розрахункових показниюв або виправними роботами в тому ж розмiрi, або обмеженням волi на строк до двох роюв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох роюв або без такого, з видворенням за межi Республши Казахстан шоземця або особи без громадянства термшом на п'ять роюв» [10].
Лише одшею нормою обмежуеться законодавець Республши Молдова, закршлюючи у рамках ст. 185 вщповщальнють за «Посягання на особу i права громадян тд видом проповщування релшйних вiровчень i виконання релтйних обрядiв», зазначаючи, що «Оргашзащя, керiвництво або активна участь в груш, дiяльнiсть якоï здiйснюеться шд видом проповiдування релiгiйних вiровчень i виконання релшйних обрядiв, пов'язанi iз заподiянням шкоди здоров'ю громадян або шшими посяганнями на особу або ïï права або з спонуканням громадян до вщмови вщ виконання громадських обов'язюв, караються штрафом у розмiрi вiд 650 до 1050 умовних одиниць, або неоплачуваною працею на користь суспшьства на строк вщ 180 до 240 годин, або позбавленням волi на строк до 5 роюв»[11].
Висновки. Пщсумовуючи, можна констатувати, що для бшьшосп КК провщних держав свпу традицiйним можна вважати кримiналiзацiю дГянь, пов'язаних з посяганням на рел^шш свободи громадян. Вщсутшсть же згаданих положень у законодавсга частини держав вбачаеться радше !х нацiональною правовою традищею, тж прямим запереченням доцшьносп кримiнально-правового захисту згаданих сустльних вщносин. Також не можна не вщмгшти й спроби ряду держав вивести за рамки КК правовий захист релшйних свобод громадян, типовим прикладом чого може вважатись КК Дани.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Марисюк К. Б. Кримшальна вiдповiдальнiсть за порушення законодавства у сферi свободи вГросповщання у державах Свропейського Союзу // BicnuK Льв1вського университету. Сер1я юридична. 2006. Вип. 43. С. 285-289. 2. Уголовный кодекс Испании. Москва: Зерцало-М, 1998. 218 с. 3. Уголовный кодекс Дании. СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. 230 с. 4. J0rgenssen Steen A. Sa sketedet: Folketinget har afskaffet blasfemiparagraffen URL: https://jyllands-posten.dk/politik/ECE9623764/saa-skete-det-folketinget-har-afskaffet-blasfemiparagraffen. 5. Уголовный кодекс Австрии. Москва: Зерцало-М, 2001. 144 с. 6. Уголовный кодекс Голландии. СПб: Юридический центр Пресс, 2001. 510 с. 7. Kodekskarny.Warszawa: ParkPrawo, 2010. 606 s. 8. Cebula Sl. Ochrona wolnosci sumienia i wyznania w polskim Kodeksie Karnym.ForumTeologiczne. 2014. No 15. S. 97-107. 9. Уголовный кодекс Республики Беларусь. Минск: Академия МВД Республики Беларусь, 2010. 227 с. 10. Уголовный кодекс Республики Казахстан от 3 июля 2014 года № 226-V (с изменениями и дополнениями по состоянию на 12.07.2018 г.). URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=31575252&doc_id2=31575252#pos=415;-168&pos2=5243. 11. Уголовный кодекс Республики Молдова. URL: https://lex.justice.md/ru/331268/.
REFERENCES
1. Marysyuk KB. Kryminalna vidpovidalnist za porushennya zakonodavstva u sferi svobody virospovidannya u derzhavakh Yevropeyskoho Soyuzu [Criminal liability for violations of the legislation on freedom of religion in the states of the European Union]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya yurydychna. 2006. Vol. 43. pp. 285-289. 2. Kryminalnyy kodeks 7spaniyi[PenalCodeofSpain]. Moskva: Zertsalo-M, 1998. 218 p. 3. Kryminalnyy kodeks Danii[Penal Code of Denmark]. SPb: The Legal Center Press, 2001. 230 p. 4. J0rgenssen Steen A. Sa skete det: Folketinget har afskaffet blasfemiparagraffen. URL:https://jyllands-posten.dk/politik/ECE9623764/saa-skete-det-folketinget-har-afskaffet-blasfemiparagraffen. 5. Uholovnyy kodeks Avstriyi [Penal Code of Austria]. Moskva: Zertsalo-M, 2001. 144 p. 6. Uholovnyy kodeks Hollandiyi [Penal Code of Holland]. SPb: Yurydycheskyy tsentr Press, 2001. 510 p. 7. Kodeks karny [Penal Code]. Warszawa: ParkPrawo, 2010. 606 p. 8. Cebula Sl. Ochrona wolnosci sumienia i wyznania w polskim Kodeksie Karnym [Protection of freedom of conscience and religion in the Polish Penal Code]. Forum Teologiczne. 2014. Vol. 15. pp. 97-107. 9. Ugolovnyy kodeks Respubliki Belarus' [Penal Code of the Republic of Belarus]. Minsk : Akademiya MVD Respubliki Belarus', 2010. 227 p. 10. Ugolovnyy kodeks Respubliki Kazakhstan ot 3 iyulya 2014 goda No. 226-V (s izmeneniyami i dopolneniyami po sostoyaniyu na 12.07.2018 g.) [Penal Code of the Republic of Kazakhstan]. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=31575252&doc_id2=31575252#pos=415;-168&pos2=5243. 11. Ugolovnyy kodeks Respubliki Moldova [Penal Code of the Republic of Moldova]. URL: http://lex.justice.md/ru/331268/.
Дата надходження:18.06.2018р.
