CC BY
111Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. С. 89-98.
УДК
Ришкова О.В.
ВЩПОВЩАЛЬНЮТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1
ВЛАСНОСТ1
На основi аналiзу чинного законодавства Укра!ни в статтi розглядаеться вiдповiдальнiсть за порушення прав штелектуально! власностi. Автор дослщжуе особливостi адмшстративно!, цившьно! та кримшально! вiдповiдальностi за порушення прав штелектуально! власностi.
Ключовi слова: вщповщальнють, закон, право штелектуально! власностi.
Вщповщно до положень чинного законодавства за порушення прав штелектуально! власносп передбачено настання адмшютративно! вiдповiдальностi, кримшально! вщповщальносп та цившьно-правово! вiдповiдальностi.
Адмiнiстративна вщповщальнють - рiзновид юридично! вiдповiдальностi, що мае специфiчну форму реагування держави на адмшютративне правопорушення. Вона полягае в застосуванш уповноваженими органами державно! влади або !хшми посадовими особами адмшютративного стягнення, передбаченого Кодексом Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення i законами Укра!ни.
Вiдповiдно до ст. 512 Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення незаконне використання права штелектуально! власносп, зокрема авторських i сумiжних прав (на лггературний чи художнiй твiр, його виконання, фонограму, передачу оргашзацп мовлення, комп'ютерну програму, базу даних), привласнення авторства на один iз перелiчених об'ектiв або iнше умисне порушення прав на об'ект, який охороняе закон, тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вщ 10 до 200 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян iз конфiскацiею незаконно виготовлено! продукцi!, обладнання та матерiалiв, якi призначенi для !! виготовлення.
Вщповщно до ст. 1647 Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення розповсюдження i демонстрування фiльмiв iз порушенням умов, передбачених державним посвщченням на право розповсюдження i демонстрування фiльмiв, тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вщ 20 до 35 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян iз конфiскацiею фiльмокопiй, а також грошей, отриманих вщ !х демонстрування, продажу або передачi у прокат. Штраф в розмiрi вiд 35 до 70 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян стягуеться у випадку вчинення цих дш повторно протягом року тсля застосування заходiв адмiнiстративного стягнення.
Вщповщно до ст. 52 (3) Закону Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права" суд може накласти на порушника авторського або сумiжних прав штраф у розмiрi 10 % вщ суми, присуджено! судом на користь позивача. Вилучена сума штрафу передаеться у встановленому порядку до Державного бюджету Укра!ни.
Зазначена санкщя, що мае адмшстративно-правову природу, е додатковим каральним засобом впливу на правопорушниюв, дп яких порушили майновi iнтереси володiльцiв авторських або сумiжних прав. и застосовують не саму по собi, а лише разом зi стягненням збитюв в однiй iз допустимих законом форм, i вона прямо залежить вщ розмiру присуджено! на користь позивача суми вщшкодування.
Вщповщно до ст. 52 (4) Закону Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права" суд може ухвалити рiшення про вилучення чи конфюкацда всiх контрафактних примiрникiв творiв, фонограм, вщеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони виготовлеш або розповсюдженi з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, а також про вилучення засобiв обминання i технiчних засобiв захисту. Це стосуеться також ушх клше, матриць, форм, оригiналiв, магнiтних с^чок, фотонегативiв та iнших предметiв, за допомогою яких вiдтворюють примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, програм мовлення, а також матерiалiв i обладнання, що !х використовують для вiдтворення i виготовлення засобiв обминання технiчних засобiв захисту.
За рiшенням суду вилучеш контрафактнi примiрники творiв (у тому чи^ комп'ютернi програми i бази даних), фонограм, вщеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка е суб'ектом авторського права i (або) сумiжних прав i права яко! порушено, можуть бути передаш цш особi. Якщо ця особа не вимагае !х передачi, контрафактнi примiрники пiдлягають знищенню, а матерiали й обладнання, яю використовували для вщтворення контрафактних примiрникiв, пiдлягають вiдчуженню з перерахуванням виручених коштiв до Державного бюджету Укра!ни [1, с. 264-265].
Як уже вщзначалося, цивiльно-правовий захист носить компенсацiйний характер. Це означае, що порушник права штелектуально! власносп зобов'язаний вiдповiдати лише в межах завданих збитюв. Розмiр завданих збитюв зобов'язаний довести потерпiлий. Довести факт заподiяння збиткiв та !х розмiр не так просто. Все це ютотно полегшуе становище порушника, вш може лише заперечувати наявнiсть тих чи шших фактiв. 1ншими словами, суб'екту права штелектуально! власностi -позивачу досить важко довести справжнш розмiр завданих порушенням збиткiв. Як наслщок, порушники несуть майнову вщповщальнють за завданi ними збитки в розмiрах, далеких вiд справжнiх розмiрiв.
Це особливо яскраво видно на прикладi кримшально-правово! вiдповiдальностi. За ст. 176 Кримшального кодексу Укра!ни [2] (далi - КК Укра!ни) максимальний розмiр штрафу за вчинення злочинних дш складае двi тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, що складае 34 тисячi гривен. Ч. 1 ст. 176 КК Укра!ни проголошуе: „Незаконне вiдтворення, розповсюдження творiв науки, лггератури i мистецтва, комп'ютерних програм i баз даних, а так само незаконне вщтворення, розповсюдження виконань, фонограм, вщеограм i програм мовлення, !х незаконне тиражування та розповсюдження на аудю-вщеокасетах, iнших носiях шформаци, або iнше умисне порушення авторського права i сумiжних прав, якщо це завдало матерiальноl шкоди у великому розмiрi, - караеться штрафом вщ двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
90
Тi самi дi!, якщо вони вчинеш повторно або за попередньою змовою групою осiб, або завдали матерiально! шкоди в особливо великих розмiрах, - караються штрафом вщ тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Дi!, передбачеш частинами першою або другою, вчинеш службовою особою з використанням службового становища щодо пiдлегло! особи, караються штрафом вщ п'ятсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мюящв, або обмеженням волi на строк до двох роюв, з позбавленням права обшмати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох роюв.
Незаконне використання знака для товарiв i послуг (торговельно! марки), фiрмового найменування (комерцшного найменування), квалiфiкованого зазначення походження товару (географiчного зазначення) , або шше умисне порушення права на щ об'екти, якщо це завдало матерiально! шкоди у великому розмiрi караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох роюв або позбавленням волi на той самий строк, з конфюкащею вщповщно! продукцi! та знарядь i матерiалiв, якi спещально використовувалися для !! виготовлення.
Отримання доходу у великих розмiрах вважаеться таким, коли доход у триста i бiльше разiв перевищуе неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян (Примггка до ст. 229 КК Укра!ни).
Статтi 176, 177 i 229 КК Укра!ни викладенi так детально з тим, щоб був зрозумший механiзм !х дi! i в чи!х iнтересах вони дiють.
Отже, за ст. 176 КК Укра!ни якщо розмiр матерiально! шкоди буде у двют i бiльше разiв перевищувати неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, то в цифрах це виглядить так: розмiр матерiально! шкоди вщ 3400 i до 117000 штраф буде складати вщ 3400 до 17000 грн. Якщо ж матерiальна шкода завдана у особливо великому розмiрi, тобто вщ 17000 грн. i далi без обмежень, то штраф буде складати вщ 17000 до 34000.
Якщо матерiальна шкода завдана дiями службово! особи, то незалежно вщ !! розмiру штраф буде складати вщ 8 500 до 17000.
За порушення прав на торговельш марки, комерцшш найменування та географiчнi зазначення, результатом яких буде завдана матерiальна шкода у великому розмiрi штраф складатиме вщ 3 400 до 17 000 грн. Великий розмiр матерiально! шкоди у цьому випадку вважаеться таким, коли доход у триста i бшьше разiв перевищуе неоподатковуваний мшмум доходiв громадян, тобто вiд 51 000 i бiльше грн.
Таким чином, якщо розмiр матерiально! шкоди (майнових збитюв) складатиме вiд 3400 до 17000 грн., то i штраф складатиме в такому ж розмiрi - вщ 3400 до 17 000. Якщо ж розмiр майново! шкоди (збиткiв) буде вщ 17 000 грн. i до без обмежувально! вiдмiтки - 50000-10000 i бiльше - штраф буде присуджено лише у межах 34 000. У такому випадку розмiр штрафу не пщвищуеться. Злочинця -порушника права штелектуально! власносп не можна кривдити, йому також слщ щось залишити.
Притягнення порушника до карно! вiдповiдальностi за дi!, що розглядаються, можливе лише за позовом потерпшого. Позов подаеться до суду i в ньому
91
зазначаеться, коли, ким i де вчинено протиправну дда, в чому конкретно вона виявилася i чим тдтверджуеться прохання потерпiлого про притягнення порушника до карно! вщповщальносп[3, с. 179].
Вiдповiдно до ст. 2031 КК Укра!ни незаконне виробництво, експорт, iмпорт, зберiгання, реалiзацiя та перемщення дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для !х виробництва, якщо щ ди вчиненi у значних розмiрах, караеться штрафом вiд одше! до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох роюв, або позбавленням волi на той самий строк iз конфiскацiею та знищенням дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для !х виробництва. Тi самi ди, якщо вони вчиненi повторно або за попередньою змовою групою ошб, або вчиненi у великих розмiрах, караються позбавленням волi на строк вщ двох до п'яти роюв з конфiскацiею та знищенням дисюв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для !х виробництва.
Настання кримшально! вiдповiдальностi вщповщно до ст. 216 КК Украши передбачаеться за незаконне виготовлення, тдроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи тдроблених марок акцизного збору або контрольних марок для маркування упаковок примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм, вiдеограм, комп'ютерних програм, баз даних чи голографiчних захисних елеменпв. Цей злочин караеться штрафом вщ ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до чотирьох роюв. Тi самi ди, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою оиб караються штрафом вщ трьохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вщ трьох до п'яти роюв з конфiскацiею товарiв, промаркованих пщробленими марками чи голографiчними захисними елементами.
Законодавство Украши передбачае також кримiнально-правовi санкци за незаконне посягання на комерцiйну таемницю. Передбачаеться два, хоч i близьких, але порiвняно самостiйних, склади злочину, пов'язанi з незаконним отриманням i незаконним розголошенням вщомостей, що становлять комерцiйну таемницю.
Злочином вважаються тшьки такi ди, якi вчиненi з прямим намiром з метою особистого збагачення або шшою особистою метою. Якщо вщомосп, що становлять комерцiйну таемницю, розголошено через необережшсть, це не е кримшальне карним дiянням i може потягти за собою застосування до таких оиб лише цившьно-правових санкцш i заходiв дисциплiнарного характеру. Такий злочин караеться штрафом у розмiрi до 50 мшмальних розмiрiв заробггно! плати або позбавленням волi на термiн до двох роюв, чи виправними роботами на термш до двох рокiв, або позбавленням права займати вщповщш посади чи займатися вщповщною дiяльнiстю на термш до трьох роюв.
Притягнення до кримшально! вiдповiдальностi конкретних винуватцiв злочину не виключае заявлення потерпшими цившьно-правових вимог про вiдшкодування заподiяних збитюв.
Отже, як бачимо, нi компенсацшний характер цивiльно-правовоl вiдповiдальностi за порушення права штелектуально! власностi, нi адмшстративна, нi кримiнальна вiдповiдальнiсть в сучасних умовах не здатнi забезпечити надшний i ефективний захист права штелектуально! власносп. Вихiд з цього становища
92
вбачаеться в iстотному посиленнi i цивiльно-правово!, i адмiнiстративно!, i кримшально! вiдповiдальностi. Законодавства багатьох зарубiжних кра!н пiшли саме цим шляхом.
Посилення цившьно-правово! вiдповiдальностi в Укра!нi, на нашу думку, можна було б здшснити шляхом замши компенсацшного принципу так званим кратним принципом. Кратний принцип полягае в тому, що майнова вщповщальнють збшьшуеться у два i бшьше разiв вiд розмiру завданих збиткiв. Якщо майновi збитки завдаш у розмiрi 1000 грн., то розмiр майново! вiдповiдальностi буде 2000 грн. i бiльше в залежносп, яку кратнiсть вiдповiдальностi встановить суд.
Кратнють розмiру вiдповiдальностi повинна бути встановлена законом. Але вважаемо, що кратнють повинна визначатися вщ розмiру завданих порушенням права штелектуально! власностi збиткiв. Зазначена кратнiсть повинна залежати вщ, принаймнi, кiлькох факторiв. Передусiм, мае братися до уваги розмiр завданих збиткiв. При цьому iз збiльшенням розмiру завданих збитюв мае збiльшуватися кратнiсть.
Кратнiсть вщповщальносп мае залежати вiд повторностi вчинення порушення права штелектуально! власносп. За перше порушення - у два рази, за повторне - у чотири i бшьше разiв, в залежносп вщ повторностi. Мае враховуватися характер порушення i його сощальна небезпека в сучасних умовах. Зловмисне порушення повинно каратися бшьшою кратнютю. Зростання масштабiв такого виду порушень також мае враховуватися при визначенш кратносп. При визначеннi кратностi мають бути враховаш й iншi фактори, що мають ютотне значення для справи.
Аналiз численних визначень поняття вiдповiдальностi в юридичнiй лiтературi дае можливють дiйти висновку, що на рiзних перiодах розвитку права по рiзному визначали поняття цивiльно-правово! вщповщальносп. Так, на думку С.Н. Братуся вона полягала у виконанш (правда, примусовому) самим правопорушником рашше не виконаного ним добровольно обов'язку, що виник. О.С. Йоффе доводив, що цившьно-правова вщповщальнють - це санкщя за правопорушення, яка викликае для порушника негативш наслщки у виглядi позбавлення суб'ективних прав або покладення нових чи додаткових цившьно-правових обов'язюв [4, с. 95]. На сьогодш найбшьш поширеним е наступне поняття ще! правово! категорi!: „Вщповщальнють - це покладення на будь-яку особу певних негативних, встановлених законом чи шшим нормативним актом, наслщюв за порушення встановлених суспшьством правил поведшки". Виходячи з цього, цившьно-правову вщповщальнють можна визначити як покладення на порушника певних негативних майнових наслщюв, яю завжди е для нього додатковим майновим обтяженням, додатковими майновими втратами або майновими обов'язками[5, с. 436].
В той же час суб'екпв права штелектуально! власносп таке визначення цившьно-правово! вщповщальносп задовольнити в повному обсязi не може. По-перше, наведене визначення не вщповщае основному принципу цившьно-правово! вщповщальносп, за яким остання носить компенсацшний характер, тобто майнова вщповщальнють настае лише за наявносп збитюв i в розмiрi завданих збитюв[6, с. 234]. В^м, при вщшкодуванш завданих збитюв правопорушник зобов'язаний вiдшкодувати лише те, що вш сам заподiяв. Вш винен передусiм у заподiяннi шкоди собi особисто шляхом завдання збитюв iншiй особi - суб'екту права штелектуально!
93
власносп. Вiдшкодування завданих правопорушенням збитюв iншiй особi не можна визнавати додатковим майновим обтяженням чи додатковим майновим зобов'язанням. Якщо мова йде про плапат, то порушник зобов'язаний повернути лише те, що незаконно присво!в соб^ лише те, що вкрав.
По-друге, компенсацшний характер цившьно-правово! вщповщальносп стосовно права штелектуально! власностi не може належним чином захистити право штелектуально! власностi. Це пояснюеться наступним.
За загальним правилом використання об'екпв права штелектуально! власносп iншими особами (^м власника) можливе лише на пiдставi лiцензiйних та iнших договорiв. Крiм лiцензiйних у сферi штелектуально! власносп укладаеться багато iнших договорiв, порушення умов !х виконання тягне за собою цившьно-правову вiдповiдальнiсть[7, с. 16-19]. У сферi чинностi права штелектуально! власносп досить часто мають мюце позадоговiрнi правопорушення, якi у сферi iнтелектуально! власностi, також тягнуть за собою як майнову, так моральну (немайнову) вщповщальнють[8, с. 28-29].
Часткова вщповщальнють мае мюце, коли вщповщачами (тобто порушниками) е кшька ошб i кожна з них несе вщповщальнють лише у сво!й частцi. Проте, рiвнiсть часток при цш вiдповiдальностi не обов'язкова, вона може бути визначена в шших розмiрах законом або договором. Протилежною частковш вiдповiдальностi е солiдарна, за якою при наявносп двох i бiльше порушникiв кожний з них може бути зобов'язаний до повно! вщповщальносп. Проте, слщ мати на уваз^ що вiдшкодування повнiстю збитюв одним iз вiдповiдачiв звiльняе вщ вiдповiдальностi iнших вiдповiдачiв. Солiдарна вщповщальнють настае у випадках передбачених законом або договором. Чинне законодавство Укра!ни про штелектуальну власнiсть не передбачае солщарно! вiдповiдальностi за порушення права штелектуально! власносп. Проте, договором про використання об'екта права штелектуально! власносп чи будь-яким шшим договором така вщповщальнють за порушення може бути встановлена.
Рiзновидом цившьно-правово! вщповщальносп за порушення права штелектуально! власносп може стати i субсидiарна вщповщальнють. Субсидiарна вщповщальнють застосовуеться коли в зобов'язанш беруть участь два боржники -основний i додатковий, так би мовити, запасний. Цей запасний боржник несе вщповщальнють за порушення цившьного права (права штелектуально! власносп) у тому випадку, коли основний боржник з тих чи шших причин не може вщшкодувати завдану порушенням шкоду.
Вище проаналiзовано види майново! вщповщальносп. В той же час ЦК Укра!ни передбачае i можливють стягнення завдано! морально! шкоди за порушення прав штелектуально! власносп. Вщповщно до ст. 23 ЦК Укра!ни моральна шкода може виражатися: 1) у фiзичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з калщтвом або шшим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведшкою щодо не! само!, члешв !! шм'! та близьких родичiв; 3) у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням або пошкодженням !! майна; 4) у приниженш чесп, гщносп, а тако! дiлово! репутацi! фiзично! або юридично! особи. Очевидно, що зазначенi прояви морально! шкоди стосуються i права штелектуально! власносп.
94
Щодо таких суб'ектiв, як фiзичнi особи, то тут не виникае сумнiвiв, що !м може бути завдана моральна шкода. Складшше щодо юридичних оаб. Проблемнiсть полягае у тому, що фiзичнi страждання, бшь або душевнi переживання е несумюними з правовою природою юридично! особи, оскшьки остання не надiлена психшою i не здатна страждати та переживати. А раз сама шкода вщсутня, то i компенсувати шчого.
Заслуговуе на пiдтримку позицiя, прибiчники яко! розкривають моральну шкоду як втрати немайнового характеру, нематерiальнi втрати, яких зазнае особа вщ неправомiрних дiй[9, с. 55]. Це поняття найбiльш загальне та унiверсальне, що дае можливють застосовувати його i до юридичних осiб i до фiзичних. Таку позицiю зайняв ЦК Укра!ни. В ст. 23 ЦК Укра!ни вказано, що моральна шкода може полягати не тшьки у фiзичному болю та стражданнях, душевних стражданнях, а й у приниженш дiлово! репутацi!.
На наш погляд такий пщхщ е виправданим. Вш дае можливiсть, при посяганш на немайновi блага, вимагати компенсацп морально! шкоди й оргашзащям.
Ми згоднi з думкою С.М. Братуся, що честь - це певна сощальна оцшка громадянина, об'ективно суспшьна властивiсть[10, с. 85]. Приеднуемось i до О.Л. Анiсiмова стосовно того, що гщшсть - це внутршня самооцiнка власних рис, здiбностей, свiтогляду, свого власного значення[11, с. 6]. Звщси приходимо до висновку, що честь (передбачае сощальну оцшку громадянина) та гiднiсть (передбачае наявнють свiдомостi для самооцiнки) властивi тшьки фiзичнiй особi.
Пiд дiловою репутащею юристи-дослiдники розумiють сукупнiсть якостей i оцiнок, з якими !х носш асоцiюеться в очах сво!х контрагента, ктенпв, споживачiв, колег по роботу прихильникiв, виборцiв i персонiфiкуеться серед шших суб'ектiв в цiй сферi . Пiд дiловою репутацiею необхщно розумiти i тi асоцiацi!, що викликае дiяльнiсть суб'ектiв права штелектуально! дiяльностi у широко! громадськостi, в шших ошб у данiй державi та за !! межами.
Як видно з наведених визначень застосування понять „честь", „пдшсть" не може застосовуватись до юридичних ошб. Юридичнш особi властивi дiловi вiдносини, тому !й може належати тiльки дшова репутацiя.
Моральна шкода вiдшкодовуеться незалежно вщ майново!, яка пiдлягае вщшкодуванню, та не пов'язана з розмiром цього вiдшкодування. Вiдшкодовуеться моральна шкода одноразово, якщо шше не встановлено договором або законом.
Розмiр грошового вщшкодування морально! шкоди визначаеться судом залежно вщ характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, попршення здiбностей потерпiлого або позбавлення його можливосп !х реалiзацi!, ступеня вини особи, яка завдала морально! шкоди, якщо вина е тдставою для вщшкодування, а також урахуванням шших обставин, як мають iстотне значення. При визначенш розмiру вiдшкодування враховуються вимоги розумносп i справедливостi.
Таким чином, цившьно-правово! вiдповiдальностi, тобто майново! вщповщальносп, за порушення права штелектуально! власносп ст. 432 ЦК Укра!ни стосуеться лише одним п. 5 ч. 2 i то побiчно. В ньому, як уже йшлося вище, мовиться про замшу вщшкодування збитюв разовим грошовим стягненням. Iншi
95
норми ст. 432 ЦК Укра!ни вщповщальносп за заподiянi порушенням права штелектуально! власностi майновi збитки не передбачають.
Про майнову вщповщальнють за порушення права штелектуально! власносп мова йде лише в п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК Укра!ни. Цей пункт проголошуе норму про вщшкодування збиткiв та iншi способи вщшкодування майново! шкоди. Майнова шкода або збитки складаються iз двох компонент: реальних збиткiв - i упущено! вигоди, про що йшлося вище. Пщ реальними збитками прийнято розумгги тi, якi особа зазнала у зв'язку зi знищенням або пошкодженням реч^ а також витрати, яю особа зробила для вщновлення свого порушеного права .
Мiж тим постае питання: як слщ тлумачити поняття реальнi збитки вщносно об'ектiв права iнтелектуально! власностi? Звичайно, поняття реальних збитюв стосовно об'екпв права iнтелектуально! власностi можна розумгги i в прямому значеннi - знищенш або пошкодженнi самого об'екта права штелектуально! власносп. Рукопис твору, скульптуру, картину тощо можна просто знищити чи пошкодити. Стосовно об'екпв промислово! власносп можна вести мову лише про заявочш матерiали, яю також можна знищити чи пошкодити. Щодо винаходiв, промислових зразкiв та шших об'ектiв промислово! власностi, то так прямолшшно розумiти знищення чи пошкодження самого об'екта не можна. Адже заявка, на пiдставi яко! видано патент, залишаеться в архiвах. Знищення чи пошкодження самого об'екта в натурi не означае знищення само! ще! об'екта.
Усi наведеш способи порушення авторського права i (або) сумiжних прав, безперечно, охоплюються поняттям реальних збиткiв. Отже, у сферi права iнтелектуально! власностi поняття реальних збитюв слiд тлумачити значно ширше вщ знищення чи пошкодження майна. Нареши, заподiяння реальних збитюв може бути здiйснено невиконанням або неналежним виконанням авторського договору чи шшого договору у сферi права штелектуально! власносп.
Слщ розумпи значно ширше шж знищення чи пошкодження об'екта права промислово! власносп поняття реальних збитюв i у патентному правг Згiдно до ст. 28 Закону Укра!ни „Про охорону прав на винаходи i кориснi моделГ' реальнi збитки можуть бути нанесет виготовленням продукту iз застосуванням запатентованого винаходу (корисно! моделi), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому чи^ через 1нтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше ведення його в цившьний оборот. Так само реальш збитки в патентному правi можуть бути завданi невиконанням або неналежним виконанням умов договору. Таю ж норми мютяться й в шших „патентних законах" Укра!ни.
Збитки включають в себе й упущену вигоду, якою визнаються доходи, яю особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби !! право не було порушене. Упущену вигоду суб'ект авторського права i (або) сумiжних прав може понести також через численш порушення зазначених прав. Це може бути ввезення на митну територда Укра!ни без дозволу ошб, яю мають авторське право i (або) сумiжнi права, примiрникiв творiв, в тому числi комп'ютерних програм i баз даних, фонограм, вщеограм, програм мовлення; будь-якi дi! свщомого обходу технiчних засобiв захисту авторського права i (або) сумiжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження i застосування засобiв для такого обходу; пщробка, змша чи вилучення iнформацi!, зокрема в електроннш
96
формi, про управлiння правами без дозволу суб'екпв авторського права i (або) сумiжних прав чи особи, яка здшснюе таке управлiння; розповсюдження, ввезення на митну територда Укра!ни з метою розповсюдження, публiчне сповщення об'ектiв авторського права i (або) сумiжних прав, з яких без дозволу суб'екпв авторського права i (або) сумiжних прав вилучена чи змшена iнформацiя про управлiння, зокрема, в електроннш формi. Неправомiрне використання об'екпв права промислово! власностi також може наносити суб'ектам цього права збитки у формi упущено! вигоди[12, с. 21-29].
Проте, майновi збитки складаються не тшьки iз реальних збитюв i упущено! вигоди. Закон Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права" допускае можливiсть включення в розмiр збиткiв судових витрат, а також витрат, пов'язаних з оплатою адвоката. Звертае на себе увагу редакщя ще! норми: „У розмiр збитюв, завданих особi, права яко! порушенi, додатково можуть бути включеш судовi витрати... а також витрати... пов'язаш з оплатою адвоката" .
Вщповщно до Закону Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права" суд може постановити ршення про накладення на порушника штрафу у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присуджено! на користь позивача. Сума штрафу передаеться в установленому порядку до Державного бюджету Укра!ни.
Крiм визначених судом майнових збиткiв порушник мае вщшкодувати також i моральну (немайнову) шкоду в грошовому розмiрi. Безперечно, в залежносп вiд характеру порушення, глибини фiзичного та душевного страждання та iнших факторiв, що впливають на розмiр грошового вщшкодування за вчинення морально! шкоди, розмiр морального вiдшкодування може бути значним. Моральна шкода вщшкодовуеться завжди на користь позивача, тобто особи, право штелектуально! власносп яко! порушено.
Крiм обов'язку вiдшкодування морально! (немайново!) i майново! шкоди, порушник може понести й iншi майновi обтяження [12, с. 27-29]. Так, вщповщно до Закону Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права" (ч. 3 ст. 52 цього Закону) суд може постановити ршення про вилучення чи конфюкащю примiрникiв творiв, фонограм, вщеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлеш або розповсюджеш з порушенням авторського права i (або) сумiжних прав, а також засобiв обходу техшчних засобiв захисту. Це стосуеться також ушх клiше, матриць, форм оригiналiв, магнiтних стрiчок, фотонегативiв та шших предметiв, за допомогою яких вщтворюються примiрники творiв, фонограм, вщеограм, програм мовлення, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для !х вiдтворення i для вщтворення засобiв обходу технiчних засобiв захисту. Мiж тим Закон не розкривае змют термiнiв „вилучення" i „конфюкащя" вiдносно права iнтелектуально! власностi.
Пропонуеться пщ конфiскацiею розумiти вилучення майна в державну скарбницю - тобто примусове i безоплатне вилучення у власнють держави будь-якого майна, яке е власнютю фiзично! або юридично! особи. Вилучення ж це примусове позбавлення власника певного майна, предмета, яю можуть мати ютотне значення для справи. Саме в такому розумшш вживаеться останнш термш i в Законi Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права". В той же час знову залишаються вщкритими питання: яка подальша доля вилучених об'ектiв права штелектуально!
97
власносп, кому вони мають належати та в яких випадках мае застосовуватися конфюкащя, а в яких вилучення?
Вiдповiдно до абзацу 2 ч. 4 ст. 52 Закону Укра!ни „Про авторське право i сумiжнi права", суд може прийняти ршення вилученi контрафактнi примiрники творiв (у тому числi комп'ютерт програми i бази даних), фонограми, вщеограми, програми мовлення на прохання особи, право яко! порушено, передати цш особi. Якщо ця особа не вимагае тако! передачi, то контрафактш примiрники пiдлягають знищенню, а матерiали i обладнання, що використовувалися для вщтворення контрафактних примiрникiв, тдлягають вiдчуженню i3 перерахуванням виручених кошта до Державного бюджету Укра!ни.
Список использованных источников и литература:
1. Дроб'язко В.С., Дроб'язко Р.В. Право штелектуально! власносп: Навч. поабник. - К.: Юршком 1нтер, 2004. - 512 с.
2. Кримшальний кодекс Укра!ни // Офщшний В1сник Укра!ни. -2001. - № 21. -Ст. 920.
3. Антонов В.М. 1нтелектуальна власшсть i комп'ютерне авторське право (2-е вид., стереотип.). - К.: КНТ, 2006. -520 с.
4. Иоффе О.С. Обязательственное право. - М.: Юрид. лит., 1975.- 880 с.
5. Юридична енциклопед1я. -Т.1. -К., 1998. -672 с.
6. Цившьне право Укра!ни. Книга перша. 2-е видання, доповнене i перероблене. - К., 2004. -С.324.
7. Пономарьов М. Про захист прав на об'екти штелектуально! власносп // 1нтелектуальна власшсть. - 2002. - № 9. - С. 16-19.
8. Прахов Б.Г. Правова охорона позначень // 1нтелектуальний каттал. - 2003. - № 2. - С. 22-29.
9. Слшченко С.О. Про компенсащю морально! шкоди органам внутршшх справ // Донецьк. Проблеми правознавства та правоохоронно! д1яльносп (Зб1рник наукових праць). - 2003. - № 2.- С. 50-57.
10. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. - М., 2001. - 37с.
11. Анисимов А.Л. Честь достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. - М.: Изд-во «Юристъ», 1994.- 110 с.
12. Вишкевич В. Патентний суд Республши Беларусь та його правозастосувальна д1яльшсть // 1нтелектуальна власшсть. - 2002. - № 5. - С. 21-29.
13. Красовська А., Бернадсью I. Сучасш тенденци економ1чного розвитку i охорона прав штелектуально! власносп // 1нтелектуальна власшсть. - 2002. - № 2-3. - С. 27-29.
Ришкова О.В. Ответственность за нарушение прав интеллектуальной собств енности.
На основании анализа действующего законодательства Украины в статье рассматривается ответственность за нарушение прав интеллектуальной собственности. Автор исследует особенности административной, гражданской и уголовной ответственности за нарушение прав интеллектуальной собственности.
Ключевые слова: ответственность, закон, право интеллектуальной собственности.
Rishkova O.V. Responsibility for infringement rights of intellectual property.
On the base of the analysis of the active legislation of Ukraine the responsibility for infringement rights of intellectual property is considered in this article. The author investigats the particular ualities of administrative, civil and criminal responsibility for infringement rights of intellectual property.
98
Key words: responsibility, law, right of intellectual property.
Надiйшла до редакцл 20.06.2008 р.
99
