Научная статья на тему 'ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО АЛИ ХАМАДАНИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ДОКТОРА ПАРВИЗИ АЗКОИ'

ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО АЛИ ХАМАДАНИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ДОКТОРА ПАРВИЗИ АЗКОИ Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
164
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МИР САЙИД АЛИ ХАМАДАНИ / МУСУЛЬМАНСКИЙ УЧЕНЫЙ / ТЕОЛОГ / РЕЛИГИОЗНЫЙ МЫСЛИТЕЛЬ / ТВОРЧЕСТВО / ФИЛОСОФИЯ СУФИЗМА / ПАРВИЗ АЗКОИ / ИРАН / ПАКИСТАН / ЛИТЕРАТУРНОЕ НАСЛЕДИЕ / "ПРОПОВЕДНИК ИСЛАМА В МАЛОМ ИРАНЕ / ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО МИР САЙИД АЛИ ХАМАДАНИ"

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Нурова Кубриё Алифовна

Ряд литературных исследователей жизни и творчества видного мусульманского ученого-теолога и духовного просветителя Мир Сайида Али Хамадани стремились осветить различные стороны жизни и творчества этого известного в исламском мире религиозного мыслителя и раскрыть его вклад в развитии и распространении философии суфизма в странах Востока и Азии. В этой среде особое место занимает произведение известного иранского исследователя доктора Парвизи Азкои «Проповедник ислама в малом Иране, жизнь и творчество Мир Сайид Али Хамадани». В данной статье сделана попытка ознакомить читателя с кратким содержанием некоторых глав и разделов произведения и определить его научно-исследовательскую ценность в изучении жизнеописания и литературного наследия Мир Сайида Али Хамадани.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LIFE AND WORK OF ALI HAMADONI FROM PARVIZ AZKOI’S POINT OF VIEW

Anumber of literature investigators of life and work of the prominent of muslim scientist - the logist and spiritual educator Mirsaid Ali Hamadoni tried to discover different parts of life and work of this prominent thinker in the lslamic world and show his contribution in development and expansion of philosophy of sufizm in the countries of East and Asia. In this sphere the special position is considered to be of the Iranian researeher - doctor Parviz Azkoi « An Islam prophet in minor Iran, life and work of Mirsaid Ali Hamadoni». This article informs about attempts to introdulc the readers to brief content of some chapters and parts of works and define its scientific research position for learning of life and literature inheritance of Mir Said Ali Hamadoni.

Текст научной работы на тему «ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО АЛИ ХАМАДАНИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ДОКТОРА ПАРВИЗИ АЗКОИ»

завоевания Александра, во второй части - "Икболнаме" Мудрый Александр изображен как идеальный царь, соответстующий духовным требования поэта.

Поема "Искандар-наме" представляет собой своего рода итог нравственно-философских сужденый поэта. В статье пидпринята попытка анализировать гуманистические идеи поэта, которые впряжены с большом привлечением притч.

Ключевые слова: Низами, Искандар-наме, Шараф-наме, Хирад-наме, Икбал-наме, нравоучение, притча, идея, познавательные мисли.

APHORISMS AND PARABLES IN NIZAMI GANZHAVI'S POEM

"ISKANDAR-NAME"

Nizami Ganzhavi, one of the prominent representatives of Persian-Tajik literature, was once a staunch follower of the traditions of instructive poetry. The poem "Iskandarname" on thematic features in the history of Persian-Tajik literature is a poem composed in a new manner. In this regard, when creating the image of Alexander, the poet, taking into account the ancient tradition - "Shahname" and accessible legends, creates an image that meets his life aspirations. In the poem, depending on life events, Alexander the son of Philip, Nizami in Iskandarname creates his image in two parts. In the first part - "Sharafname" depicts the conquests of Alexander, in the second part - "Ikbolname" Wise Alexander is depicted as an ideal king, corresponding to the spiritual requirements of the poet.

The poem "Iskandarname" is a kind of result of the moral and philosophical destined poet. The article takes an attempt to analyze the poet's humanistic ideas, which involve a lot ofparables.

Key words: Nizami, Iskandar-name, Sharaf-name, Hirad-name, Iqbal-name, moralizing, parable, idea, cognitive knowledge.

Сведения об авторе:

Нозимова Гулрухсор Саидисломовна - кандидат филологических наук,доцент кафедры история таджикской литературы филологического факультета Таджикского национального университета Адрес: Республика Таджикистан, 734025, г.Душанбе, проспект Рудаки 17. E-mail: Gulrukhsor_78@list.ru

About the author:

Nozimova Gulrukhsor Saidislomovna - candidate philology of science, lecturer department tajik literature history faculty of philology Tajik national university Address: Republic of Tajikistan, 734025, Dushanbe city, avenue Rudaki 17.

РУЗГОРУ ОСОРИ АЛИИ ХАМАДОНЙ АЗ ДИДИ ДОКТОР ПАРВИЗИ АЗКОЙ

Нурова К. А.

Донишгоуи технологии Тоцикистон

Мирсайид ибни Шахобуддин Мухаммади Хамадонй (1314 мелодй-1384 мелодй), ки баъди ба камол расидану шухрат ёфтан ба унвонхои эхтиромии Суфй. Мири Кабир, Шохи Хамадон ёд шуда, муллакаб ба Алии Сонию Алоист, аз шахсиятхои мазхабии шинохтаи мусулмонони Машрикзамин ба шумор рафта, аз худ осори зиёди динй ва шогирдони муфтахар, бахри нигох доштани ахлоки хамидаи инсонй дар чахорчубаи ислом ба мерос гузоштааст. Хусусан уро дар Осиёи Миёна. шибхкораи Хрндустон, минчумла Кашмири Покистон ва Хатлонзамини Точикистон бештар кадр кардаанду мекунанд ва арч доранд.

Ин шахсияти таърихй, ки дар Хамадони Эрон ба дунё омадаю Кулоби Хатлонро дар охирин нафасхои умри худ хонаи охират карор додаст, ин хама обрую эхтиромро тавассути омузиши пайваста, фаро гирифтани донишхои замон, аз чумла хамачониба дарёфтану азбар кардани улуми исломй ба тамоми пахлухояш ба даст овардааст. Дар ин бора аз хамасронаш сар карда, таърихнависону тазкиранигорон ва шогирдону хамнишинон ва адибони баъдинаю ахли тахкик, бахусус хамадонишиносон андешахои зиёде ироа намуда, маколаю кутуб ва гузоришоти зиёде доранд, ки ин чо аз баршумурдани хамаи онхо гайриимкон аст. Хамадонишиносй дар солхои 80-90-уми асри гузашта, бо тачлили 680-солагии Мирсайид Алии Хамадонй чй дар Эрон, чй дар Покистон ва чй дар Точикистон беш аз пеш вусъати тоза касб намуд. Дар ин миён метавон осори илмй-тадкикотии ба хаёту эчодиёт ва корномаи Мирсайид Алии Хамадонй бахшидаи Махдии Дурахшон «Бузургон ва сухансароёни Хамадон» [ 1], Мухаммад Риёз «Ахволу осор ва ашъори Мирсайид Алии Хамадонй» [2], асархои Парвиз Азкой «Ахвол ва осори Мирсайид Алии Хамадонй» ва «Муварричи ислом дар Эрони Сагар, ахвол ва осори Мирсайид Алии Хамадонй [3], Каримчон К^диров «Бунёдгари маорифи суфиёнаи Ховарзамин» [4], Мохирхуча Султонов «Хакикат дар бораи мазори хазрати Амирчон» [5], М.Азизов ва Р.

Acоeв «Оpомгоди дaзpaти Лм^чон» [6], CaË^a Лшpaфи Зaфap «Миpcaйид Алии Xaмaдонй»[7], Алии Мyдaммaдии Хypоcонй «Xaфт водй»-и мaнcyб 6a Миpcaйид Алии X,aмaдонй вa мycaннифи он» [8], Pa^a6 Acозодa вa Xотaм Acозодa «Мyxтacapи зиндaгй вa коpномaи Миpcaйид Алии X,aмaдонй» [9] вa дигapонpо, ки aдaмияти вижa доpaнд, номбap шмуд. Xap кaдомe aз ин дaмaдоншиноcон дap зaминaи омузишу aндyзиш вa шжудиши pyзгоpи оcоpи Миpcaйид Алии Хaмaдонй кушиш нaмyдaaнд, ки ин ë он шдлуи pyзгоpy оcоp вa фaъолияти мyвappичии ypо дap pоди иcлом кушоянду бapои мо x,ap чй бeштap дap ин боб paвшaнй aндозaнд вa мaъpифaти иcломии зaмони ин шaxcияти бapчacтaи мaздaбиpо бозгуй шмоянд. Ллбaттa дap он дaмa оcоpи илмиe, ки дap боло номбap гapдид, фикpy aндeшa, нaзapи фapдии ин ë он дaмaдоншиноc яквaзнy якpaнг нecт. Kace бa pyзгоpи Миpcaйид Алии Xaмaдонй, кace бa мepоcи aдaбию динии мaвcyф, ^ce бa тeъдоди мypидонy коpномaи тaшвикгapии y вa бeштap бa тaвpи умумй, ибpози arç^Aa нaмyдaaнд, ки дap ин миëн acapи дaмaдоншиноcи эpонй дyктyp Пapвизи Азкой «Мyвappичи иcлом дap Эpони carap, aдвол вa оcоpи Миpcaйид Алии Хaмaдонй» бeштap диадти моpо бa xyA чaлб нaмyд.

Китоби мaзкyp шли 1370 дичpии к;aмapй, бapобap бa cоли 1991 мeлодй бa теъдоди 3000 нycxa дap интишоpоти «Рaвшaн»-и шaдpи Xaмaдони Эpон бa тaбъ pacидaacт. Нaшpи он интишоpоти донишгоди Бyaлй Сино бо дaмкоpии шиpкaти интишоpоти «Мушим»-и Xaмaдон мeбошaд. Дap эпигpaфи китоб омaдaacт, ки му8ллиф Пapвиз Азкой зaдмaти xyдpо бa «мapдyми cитaмкaшидaи Kaшмиp» тaкдим доштaacт.

Китоби «Мyвappичи иcлом дap Эpони caFиp»-и Пapвизи Азкой aз ëддошти мyaллиф, ce бaxш ßa номномaи дap китоб ик;тибоcшyдa фapодaм омaдaacт.

Дap кими ëддошти китоб мyaллиф axдофи xyдpо aз нaßиштaни он бa тaßpи зaйл дycни огоз мeбaxшaд: «Китоби доз^ дap шapди aдвол ßa оcоpи Миpcaйид Алии Xaмaдонй, ки нa тaндо яте aз мaфоxиpи Xaмaдон ßa aкобиpи ypaфои Эpон, бaл якe aз бyзypгони Мaшpик;зaмин ßa мyвappичи ишом дap шибдк;оpaи Хрнд ßa бyнëдгyзоpи «Эpони caFиp»-и яънe capзaмини Karnap acr, дap cитти дaд тол пeш дap чузви толифоти мapбyт бa тaъpиx ßa мaоpифи Xaмaдон нaßиштa шуд» [3, 9]. Аз ин гyфтa бapмeояд, ки китоб xeлe бapßaк;т нaвиштa шуд, поëнтap бa caбaби бaъзe иллaтдо, мошнди ßaъдa додaнy нaшp нaкapдaни интишоpоти «Ал-дудо»-и Тeдpон, бaъдrap бо дacтгиpии донишмaнди номдоp Эpaчи aфшоp дap чузви интишоpоти «Фapдaнги Эpонзaмин» бa тaßpи фишypдa бо номи «Сapгyзaштномaи Миpcaйид Алии Xaмaдонй» [10] чоп шyдaни он cyxaн мepaßaд.

Бaxши якуми китоб «Зиcтномaи Миpcaйид Алии Xaмaдонй» [3, c.l - 112] ном доштa, aз зepбaxшдои «Дapомaд» (Мaнобeъ)» [3, c. 3-10], «Адвол ßa axбоp»[3,l3-110], ки бa ин зepбaxш боз фacлдои «Зоиш вa зодгод», «Хонaдон ßa тaбоp», «Болиш ßa пapßapиш», «Мaздaб ßa мacлaк», «Уcтодони тapикaт», «^дош^дй ßa ac^p», «Мyоcиpон ßa мyошиpон», «Аз Xaмaдон то Kaшмиp», «Вaфот ßa ëдбyд», «Шоди Xaмaдон ßa Эpони carap» шомилaнд ßa зepбaxши «Мycтaдapaкот» [3, c. 109-110] ибоpaт мeбошaд. Тaвpe aз зepбaxши якуми бaxши китоби Пapвизи Азкой «Дapомaд» (Мaнобeъ) бapмeояд, мyaллиф нaxycт мaъxaздои бa pyзгоpy оcоp ßa коpномaи Миpcaйид Алии Х^дони^ мyaйян ßa дacтpacи xyA гapдонидa, ондоpо бa ce дacтa тaкcим мeнaмояд, ки ибоpaтaнд aз нaßиштaдои мyтaкaддимон, монaнди мypидон, мулозимон ßa дaмpyзгоpони Миpcaйид Алии Xaмaдонй, нaßиштaдои мyтaaxxиpон, монaнди тaзкиpaнaßиcон, нaвиcaндaгонy aдибони caдaдои IX то XIV дичрт ßa нaßиштaдои a^ra тaдк;ик;и мyоcиp, монaнди зиcтнигоpон ßa a^ra тaдк;икy нaßиcaндaгони дaмpyзгоpи мо rañpa.

Пapßизи Азкой бa ин ce дacтa мaъxaзи бa Миpcaйид Алии Xaмaдонй aлокaмaнд бa нидояти эдтиëткоpй му^ч^т ßa мyноcибaт нaмyдa, тaъкид мeнaмояд, ки acоcy пояи дaмaи коpдои доиp бa pyзгоpy оcоp ßa коpномaи Шоди Xaмaдон бaxшидaшyдa дaмоно нaßиштaдои мyтaк;aддимон, яънe дaмзaмононy дaмнишинони xyди y бyдaaнд вa зиëдa aз ин оcоpи бa мepоcмондaи ßaй дониcтa мeшaвaд. Аз ин нигод дaк; бap чониби ин донишмaнди дaмaдонишиноc - Пapвизи Aзкоиcт. Дypycтии он aндeшa бap он acт, ки дap нaвиштaни оcоpи тaдкикй бa Миpcaйид Алии Xaмaдонй мyдaккик;они дигap низ бa зиcтномaю коpномaи Шоди Xaмaдон aз дaмин зовия нaздик шyдaaнд.

Зepбaxши «Адвол ßa axбоp»-и [3, c.13-110] бaxши aßßaли китоб, тaßpe ишоpa paфт, дap бapшyмypд aз дaд фacли ëдшyдa ибоpaт ßa aз зepбaxшдои бyзypгy acоcии китоби Пapвизи Азкой мeбошaд. Дap он rnxyCT xeлe мyxтacap aз тaßaллyд вa зодгоди acлии Миpcaйид Алии Xaмaдонй, ки Xaмaдон acт, cyxaн paфтa, cипac aз xонaдон ßa xeшy тaбоpи гyзaштaгони y ëд мeшaвaд. Пapßизи Азкой бо як нaзокaти зeбо ßa нонaмоëн мyдaкк;иконa бa пeшиниëни Шоди Xaмaдон тaßaччyди aлодидa paßонa нaмyдa, мeнaßиcaд, ки «Бинобap зaнчиpaи тaбоpи Aлaßии ßaй, мyндapич дap «Мaнк;aбaтy-л-чaßOдиp» xонaдони ßaй aз cодот «Х^йн^» дacтaнд, ки дожата нecт, ниëкони y aз ^й ßa чигyнa дap Xaмaдон тaвaттaн кapдa бyдaaнд. Аз шкди œnœna ниcбaт бa ßaй, ки фоидaтe бap он мyтapaтraб нecт, 4amH мeпyшeм, ßaлe мeaфзоeм, ки aз cyйи модap низ

«Aлaвия» бyдa вa xyд мeгyфтaacт, ки яз чониби вcлидa бa хдфдж, пушт бa pacyл (c) шшм мeпaйвaндaнд» [3, c. 14].

Яю яз фacлхcи зepбaxши «Ахвол вя axбcp» ин фacли чaхcpyми от «Мязхяб вя мacлaк» [3, c. 23-32] бя мязхябу мacлaки Миpcaйид Алии Х,aмaдcнй mxthccc дcдa шудя, дapyнмcяи cн xeлe зидмaънc, бя cн мяънй cмaдa, ки Пapвизи Aзкcй кушидя, ки мязхяби Шохи Хaмaдcнpо дap зяминяи paAAy бядяли нявиштяи пeшиниëн, xcнaдcни y, оcоpи xyди вяй муяйяян нaмcяд вя дap xyлcca мaвcyфpо яз яхли тяшяйюъ дcнaд. Дap ин мaвpид вяй яз яхли cynaT xондaни Миpcaйид Алии Хaмaдcниpо, ки мухдккикону мyътaбapcн ишcpa дcpaд, бcиcpоp вя шявох.иди пяй дap пяй paд мeнaмcяд. Бояд гуфт, ки ин Macbara. яз мaccили бaхcтaлaби зиндягиномяи Миpcaйид Алии Х,aмaдcниcт, ки хянуз хям х&лли xyдpо дap бяйни яхли тяхкик нaëфтaacт вя имpyзиëни хaмaдcнишинcc дap ин боб бap дяхон мукрт xaмyшй зaдaнpc явло дcниcтaaнд.

Хднуз Мявлоно Aбдyppaхмcни Ч,омй, мyappиx Хcндaмиp вя бaъдгap ^озй Нypyллcх бap онянд, ки Миpcaйид Алии Х,aмaдcнй яз яхли cyнaт буд. Ba Мявлоно Ч,омй дap «Нaфaхcт-yл-ута» гуфтя, ки «Ч,омeъ бyдaacт миëни улуми зох^й вя ботинй. Bapc дap улуми жди ботин мycaннифcти Mam^yp acr.. [11, c. 552].

Пapвизи Азкой дap ин боб aндeшaи дигapи xyApü, ки «... вяй дap acpи xyд яз зyмpaи иcлcхcттaлaбcни бeхccз acт» пeш мeгyзcpaд, ки ободгapи кcмшaхp ë «Нокучообод» acт [3, c. 24]. Ba нихоят, warnaM^^ Сяйидо-pc чcнибдcpй мeкyнaд [3, c. 25], ки бя^ст дcмaнaдcp. Аз яхли тях,кики точик дap ин боб бяхге нecт вя хятто Рячяб Accзcдa вя Хртям Атозодя дap китоби «Мyxтacapи зиндягй вя кcpнcмaи Миpcaйид Алии Х,aмaдcнй» [9], ки paвиши кcpaшcн бя paвиши нaвиштcpи Пapвизи Азкой няздик aciy тcзaнaшp вя яз он cyA чycтaaнд, дap ин бcpa xомyшaнд. Дap ин чо гап дap capи бя кядом мязхяб дяет доштяни Алии Х,aмaдcнй нaмepaвaд, мухим он acт, ки он бояд минбяъд илмян бя иcбcт pacaд.

Пapвизи Азкой бapои тяъйиди aндeшaи мязхяби Миpcaйид Алии Х,aмaдcнй, яз чумля, яз ин pyбcии ypü нямуня мecpaд:

Пурсид азизе, ки Али азри куцой ?

Гуфтам ба вилоёти Али, к-аз %амадонам.

На з-он %амадонам, ки надонанд Алиро,

Ман з-он %амадонам, ки Алиро щма донанд. [3, с. 28]

Ba Хочя Иех,оки XaTOc^pc низ Алявй дap мявхуми «Шиaгapо» xондaacт [3, c. 28], ки x,ap кaдcмe бяхехои илмии ялохидя вя дcмaнaдcpи бод&гели ^a^pû тякозо мeнaмcяд.

Албяття Миpcaйид Алии Х,aмaдcнй то бя пояи эхтиpcми шcгиpдcнy бaъдинaгcн pacидaн яз xypдccлй бя тaдpиcy омузиш мяшгул буд вя ycтcдcни xyдpо дошт, ки яз ин пяхлуи xaë™ y низ яз диди мyхaккик;cнaи Пapвиз Азкой бepyн нaмcндaacт. Яъш ин мухяккик кушидя, ки яз ycтcдcни мaвcyф ëд куняд, ки mxy^^^^ y тягояш Сяйид Алоуддини СуФй вя pохнaмcи тapикaти вяй низ бyдaacт. Пapвизи Азкой яз ycтcдcни acccии Алии Х,aмaдcнй Шя^ Мяхмуди М^дяко™ вя Ахй Алии Дуст^о мaxcyc тяъкид нямудя, яз як «олими муттякй^>-и гумном, ки тягояш яз бapои тяълими «Сяйид^> бя xидмaт гиpифтa буд, ëд мeнaмcядy изофя мeccзaд, ки «хaзоpy чaхcpcaд вaлй»-pc дapëфтa, бя дидоpи кaccнe чун Шaйx Aлcyддaвлaи Симнонй (вяфот 736 хичpй) вя Яхëи Нcшyпypй (вяфот 740 хичpй) нойил гаштя вя дуъои cнcнpо дap хякки xyд шунидя вя «чaхоpcaд хaдиc бя cacдaти фотихяи онон бяд-y pacидaacт [3, c. 33]. Aндeшaхcи ин мyхaкк;ики хaмaдcнишинcc дap бcpaи ycтcдcнy пиpcни Алии Х,aмaдонй дap ин мaвpид xeлe умумист, ки дap он ycтcдcн чй pcxy paвишepc бя «Сяйид^> нямудяянд, бя тaвpи бояду шояд paвшaн дидя нaмeшaвaд. Аз хaмaдcнишинcccн, монянди Мухяммяд Fиëз, Мcхиpxyчa Султонов, Сяйидя Ampaфи Зaфap вя бaъдтap А.Мвхмядов, к.к;cдиpcв вя A.Accзcдa дap коpхои xyдaшcн дap ин боб то^гу^ нaдcpaд. nac онхо низ яз зяхмяти Пapвиз Азкой cyд чycтaaндy xaлcc вя фapcxтap нapaфтaaнд.

Мя^яти дигape, ки Пapвиз Азкой до^ бя Алии Хaмaдcнй пeш мeгyзоpaдy то чce мaтpaх мeнaмcяд, ин фяши 6-уми зepбaxmи дувуми бaxши якуми китоби у бо номи «^oxc^^,^ вя acфcp»[3, c. 40-47] мeбошaд. Дap ин мaвpид ин мyхaккик мeнaвиcaд, ки «Алии Хямядонй яз чявонй caфapхc кapдa вя он чй дcниcтa нecт xa™ caйpи мyccфиpaтхc вя тaъpиxи онхо вя номи биcëpe яз шaхpхо вя чойхо, ки вяй дидя вя яз онхо гyзaштaacт. Иcтикcои мо зяйлян бя caбaби фукдони acape вижя дap ин боб мaкcyp бя зикpи номи бapxe шaхpхc вя вилcятecт, ки дap мaнcбeъи дacтpac ëд гapдидa^> [3, c. 42]. Аз нигоху дapëфти Пapвизи Азкой бapмecяд, ки Алии Х,aмaдонй бя шaхpхcи Иpcки Ачям, бaъзe дeхиcтcни aтpофии Хямядон, вилоятхои Кypдиcтcнy Лypиcтcн, Симнон вя бaъдтap бя Кaшмиpy Хятлон вя Бaдaxшонy Кулоб caфapхc доштя, бя тaъбиpe «хяфт нявбят мaъмypaи cлaмpо гapдидaaнд вя бя pивcятe amхap ce кapaт вя 1434 кac яз aвлиëи Хyдcpо дapëфтaaнд^>. Дap Тaбpeз хям бyдaacт.

Пapвизи Азкой яз бя Кулоб омядян вя яз нуфузи Алии Хaмaдcнй дap Кулобу бими Aмиp Тeмyp (771-807 хичpй) яз вяй pондaнaш Шохи Х,aмaдонpо ëдcвap мeшaвaд. Аз някли Пapвизи

Азкой бapмeояд, ки бaъди ин Алии Хамадонй caфapи дач кapдa, дигapбоpa бо 700 тaн мypид, бapои ташвикки иcлом бa Kaшмиp мeояд. Ин дap cоли 781 дичрт бyдaacт. Шоди Хамадон бa aндeшaи Пapвизи Азкой дap оxиpдои ywp боз py бa Кулоб мeнидaд вa дap дудуди Бaдaxmон pax™ ичомат aз чадон мeбapдоpaдy бо вacиятe, ки кapдa буд, чacaдaшpо дap Кулоб бa xок мecyпоpaнд.

Дap фacли 7-уми зepбaxm дaмчyнон aз мyоcиpонy мyошиpони Алии Хaмaдонй бaдcи илмй оpоcтa шyдa, aз чумла гyфтa шyдaacт, ки «Xaмpyзгоpони Сайид» aз дap табака вa гypyди ичтимой-cиëcй, xод кacонe, ки дида вa бa нaвдe бо онон бapxypд вa пaйвaнд доштa вa xод онон, ки надида вa тaндо aз дaмacpони вaй бa шyмоpaнд, биеëpaнд».

[3, c. 48]. Индо мулук в, yмapо, xондо в, «^raTO^ëra»^ Мовapоyннaдp, rn^x в, уламо, acдоб ва мypидони Миpcaйид Алии Хамадонианд, ки Пapвизи Азкой, ба тaвpи мyxтacap дам бошад, дap боpaи ондо маълумоти аввалия додacт.

Фacли 8-уми зepбaxш «Аз Хамадон то Kaшмиp» ном дошта [ 3, c. 71-87], бо ба ^дама^ои xypд-xypди «^ap Бaдaxшон ва Хатлон» [3, 74-77], «Фитнаи Фукадо ва мулук» [3, c. 77-83], «Ам^и Kaбиp дap Kaшмиp» [3,83-87] такшм кapдa шудааст. Дap ин фacл задамоти здади Шоди Хамадон, дустону душманон, дaмpодии мypидон дap ин pоди пypxaвф бappacй гapдидaacт. Аз pоди Kyноp ба Хатлон pод гиpифтaни Алии Хамадонй дap оxиpи ywp ба он xотиp буда, ки докими он нодия Малик Шapофиддини Хизpшод аз мypидони «Сайид» бyдaacт. Инpо дaмaдоншиноcи дигap низ таъйид намудаанд.

Фacли 9-уми зepбaxmи дувуми китоби Пapвизи Азкой «Вафот ва ëдбyд»-и Алии Хамадонй [3, c. 88-96] аст, ки дap дамаи тадкиккотдо, дамин тaвpe, ки ин мудаккик дapч нaмyдaacт, омада, ки дочат ба тaфcиpи иловагй нaдоpaд.

Дap фacли 10-уми зepбaxmи дувуми бaxши аввали китоби Пapвизи Азкой, ки «Шоди Хамадон» ва «Эpони carap» [3, c. 97-108] номгyзоpй шудааст, аз боби «Шоди Хамадонй» унвон гиpифтaни Миpcaйид Алй «Эpони carap» ном г^ифта^ Kaшмиp cyxaн мepaвaд. Дap ин чо муаллифи китоб бо дap pодy тобe кушида, ки Миpcaйид Алии Xaмaдониpо дap бapобapи тapFибгapи иcлом, тapFибгapи маздаби шиъа мyappифй намояд, ки aндeшaи бадсталаб acт. Ба ин тapaфи aндeшaдои Пapвизи Азкой ва даллу фacли он бояд иcломшиноcон бадои илмй диданд, ки бapои дамадоншинотони минбаъда pод дaмвоpтap гapдaд ва ндаз ба бадедои бeдyдa намонад.

Бaxши дувуми китоби Пapвизи Азкой «Kоpномaи Миpcaйид Алии Хамадонй» (Китобномаи тaвcифй) [3, c. 113-151] аз зepбaxmдои «Оcоpи мадтум» (датмй), «Оcоpи мaнcyб» ва «Иcтинcоxи куллй» и6оpaт буда, дap он pочeъ ба pиcолaдои илмй ва бaдeии датман мaдcyли эчодии Алии Хамадонй донисташуда, ки тeъдодaшон 62 адад омадааст ва оcоpи мaнcyб ба Шоди Хамадон, ки тeъдодaшон 8 адад нишон дода шyдaacт, ба тaвpи як маълумотномаи мyxтacap pочeъ ба мадфуз буданашон дap ин ë он китобнома, забони ондо, нycxaи каламй ва чопи caнгиaшон cyxaн мepaвaд. Пapвизи Азкой дap ин бaxш умуман аз 70 acapи xypдy калони мaнcypy манзуми Алии Хамадонй ном мeбapaд, дap долс, ки тeъдоди оcоpи тaълифкapдaи ypо Модиpxyчa Султонов бeш аз 70 адад, Сайида Лmpaфи Зaфap 65 адад, Мудаммад Риëз 60 адад, Aмpияздон Ллимapдонов 56 адад, Сайид Абдулдай Фaxpиддини Xacaн 43 адад бapшyмоpидaaнд [9,43-44]. Хатто аз pyйи ишоpaи Рачаб Acозодa ва Хотам Агозода ycтод Шaмcyддин Адмад дap acapи «Шоди Хамадонй», ки мyтaaccифонa бapои мо дaетpac нашуд, баъди мукодоаи чандин capчaшмaдои муътамади тaъpиxй фeдpacти оcоpи Миpcaйд Алии Xaмaдониpо 144 acap нишон додacт [9, c. 44].

Пapвиз Азкой дap бaxши дувуми китоби xyд acоcaн бо зикpи номи ин ë он acap, чойи мадфузбудаи нycxaдои ондо, забони оcоpи Алии Хамадонй, баъзан дачми ондо иктифо намудаасту xaлоc. Дap бaъзe мaвpид ин мудаккик огод 6,p он шат, ки acapи зикpгapдидaи y бо кадом забон навишта шyдaacт. Инрт мeтaвон дap шapди acapи ба Алии Хамадонй мaнcyбдониcтaи китоб дид. Пapвизи Азкой acapи «Иxтиëpот»-и Алии Хамадон^о нaдониcтa, ки apaбиcт ë фоpcй. Мyфaеcaли ин бaдc дap маколаи калондачми aдaбиëтшиноcи точик Алии Мудаммадии Хypоcонй «Хафт водй»-и машуб ба Миpcaйид Алии Хамадонй [8] омадааст, ки ниëзмaндонpо ба истифодаи он дидоят мeнaмоeм.

Бaxmи освуми китоби Пapвизи Азкой матни илмии «Риcолaи Хамадония»-и Миpcaйид Алии Хамадонирт дap xyд чой додacт [3, c. 155-181]. Бояд зи^ ^p^ ки дap он дадафи мycaннифи pиcолa он acт, ки бapои адли нaзap маънои «Хамадонй», дамчун шaдp ва «дама дон», дамчун донандаи дама чиз, бaxycyc донандаи офиpидгоp ба тaвpи муфатеал шapд дода шавад. Ин pиcолa оданги тacaввyфй дошта, Алии Хамадонй дap фapовapд тaaееyф 6,p он доpaд, ки на дама дамадон дастанд ба маънии дувум. Ба як маънй, Шоди Хамадон нодонии зaмонaшpо capзaниm ва кодиш нaмyдaacт.

Китоби «Мyвappичи иcлом дap Эpони carap» бо номномаи дap acap чойдошта xотимa

ёфтааст.

Нидоят, китоби донишманди эронй Парвизи Азкой дар радаи китобу расоил ва макомоти ба рузгору осори Мирсайид Алии Хамадонй - Шоди Хамадон бахшида шуда, чойгод ва мавкеи алодида дошта, дар олами илм дамадоншиносиро бо бисёр чидатдо такмил додаву ба дамадоншиносони оянда маводи зиёдеро фародам сохтааст, ки метавон аз он суддои фаровон чуст.

АДАБИЁТ

1. Дурахшон, Маддй. Бузургон ва сухансароёни Хамадон // Маддии Дурахшон. - Тедрон, 1341.

2. Риёз, Мудаммад. Адволу осор ва ашъори Мирсайид Алии Хамадонй// Мудаммад Риёз. - Душанбе: Ирфон, 1995.

3. Азкой, Парвиз. Муварричи ислом дар Эрон сагир, ахрол ва осори Мирсайид Алии Хдмадонй// Парвиз Азкой. - Хамадон: Равшан, 1370.

4. Кодиров, Каримчон. Бунёдгари маорифи суфиёнаи Хатлонзамин // Каримчон Кодиров. - Кулоб: Сада, 1995.

5. Султонов М. Хакикат дар бораи мазори дазрати Амирчон// М.Султонов. - Душанбе: Ирфон, 1975.

6. Азизов М., Асоев Р. Оромгоди дазрати Амирчон // М.Азизов, Р.Асоев. - Кулоб: Сада, 1990.

7. Ашрафи Зафар, Сайида. Мирсайид Алии Хамадонй // Сайида Ашрафи Зафар. - Дедлй, 1979.

8. Хуросонй, Алии Мудаммадй. «Хафт водй»-и мансуб ба Мирсайид Алии Хамадонй. / Дар кит.: Медру муштарй // Алии Мудаммадии Хуросонй. - Душанбе: Адиб, 2000. - С.151-167.

9. Асозода Рачаб, Асозода Хотам. Мухтасари зиндагй ва корномаи Мир Сайид Алии Хамадонй // Рачаб Асозода ва Хотам Асозода. - Душанбе: Ирфон, 2014.

10. Азкой, Парвиз. Саргузаштномаи Мирсайид Алии Хамадонй // Парвиз Азкой. // Фарданги Эронзамин. Чилди 28. - Тедрон,1368.-С.9-69.

11. Чомй, Мавлоно Нуриддин Абдуррадмон. Нафадот-ул-унс мин дазарот-ул-кудс // Мавлоно Нуриддин Абдуррадмони Чомй. Таднягарони матн, муаллифони мукаддима ва федристдо М. Окилова ва Б. Мирсаидов. - Душанбе: Пайванд, 2013.

ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО АЛИ ХАМАДАНИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ДОКТОРА ПАРВИЗИ АЗКОИ

Ряд литературных исследователей жизни и творчества видного мусульманского ученого-теолога и духовного просветителя Мир Сайида Али Хамадани стремились осветить различные стороны жизни и творчества этого известного в исламском мире религиозного мыслителя и раскрыть его вклад в развитии и распространении философии суфизма в странах Востока и Азии. В этой среде особое место занимает произведение известного иранского исследователя доктора Парвизи Азкои «Проповедник ислама в малом Иране, жизнь и творчество Мир Сайид Али Хамадани». В данной статье сделана попытка ознакомить читателя с кратким содержанием некоторых глав и разделов произведения и определить его научно-исследовательскую ценность в изучении жизнеописания и литературного наследия Мир Сайида Али Хамадани.

Ключевые слова: Мир Сайид Али Хамадани, мусульманский ученый, теолог, религиозный мыслитель, творчество, философия суфизма, Парвиз Азкои, Иран,Пакистан, литературное наследие, «Проповедник ислама в малом Иране, жизнь и творчество Мир Сайид Али Хамадани».

LIFE AND WORK OF ALI HAMADONI FROM PARVIZ AZKOI'S POINT

OF VIEW

Anumber of literature investigators of life and work of the prominent of muslim scientist - the logist and spiritual educator Mirsaid Ali Hamadoni tried to discover different parts of life and work of this prominent thinker in the lslamic world and show his contribution in development and expansion of philosophy of sufizm in the countries of East and Asia. In this sphere the special position is considered to be of the Iranian researeher - doctor Parviz Azkoi « An Islam prophet in minor Iran, life and work of Mirsaid Ali Hamadoni». This article informs about attempts to introdulc the readers to brief content of some chapters and parts of works and define its scientific research position for learning of life and literature inheritance of Mir Said Ali Hamadoni.

Key words: Mirsaid Ali Hamadoni, muslim scientist, logist, spiritual educator, work, philosophy of sufizm Parviz Azkoi, Iran,Pakistan, literature inheritance, « An Islam prophet in minor Iran, life and work of Mirsaid Ali Hamadoni».

Сведение об авторе:

Нурова Кубриё Алифовна - кандидат филологических наук, доцент кафедры таджикского языка Таджикского технологического университета, Негмат Карабаева 63/3, тел.: (+992) 985190860, эл. почта: nurova 74 @ list. ru.

About the author:

Nurova Kibriyo Alifovna, Ph. D. on philology, docent of the Department of the Tajik language of the Technological university of Tajikistan, Negmat Karabaev 63/3, tel.: (+992) 985-19-0860, E - mail: nurova 74 @ list. ru. Phone:

ХАРАКТЕРИСТИКА ТАНАТОЛОГИЧЕСКИХ МОТИВОВ В ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ЛИТЕРАТУРЕ XX ВВ.

Абдулназаров А. А.

Иститути гуманнитарних наук именни Б. Искандаров

Обращаясь к советской литературе, мы сможем охарактеризовать мотивы смерти в таджикской литературе, сравнить, создать единую мысль, проходящую через многие произведения. Благо, объём художественного материала постепенно расширяется настолько, что требуется собрать его в одну систему. Этому, по-своему, способствует победа Великого Октября, определившая исторический поворот ранее в судьбе таджикского народа, спровоцировав большой подъем творческой энергии масс, способствовавший бурное развитие. Этот прогресс коснулся всех областей социально-политической, общественной и культурной жизни, по содержанию он являлся, социалистическим, а по форме культуры - национальным. Таким образом, благодаря завоеванию Октябрьской революции сложилась таджикская литература нового типа, вдохновленная коммунистическими идеалами и выдвинувшая новый вид писателя - борца за коммунизм. Новые писатели стали глашатаями замыслов пролетарского интернационализма, советского патриотизма, дружбы пародов. Советский писатель представлял теперь не только литературу своего народа, но и всю литературу социалистической среды, в которой складываются традиции общей культуры. Сегодня мы не представляем современную литературу без эпических черт Лациса, Гончара, Упита, ее пестрый лиризм и страстную гражданскую патетику без стихов Якуба Коласа, Самеда Вургуна, Гафура Гуляма, Садриддина Айни, Мирзо Турсунзаде, Мусы Джалиля, ее драматическую силу без пьес Корнейчука, Якобсона, Крапивы. Мы можем смело утверждать, что такой полезный процесс взаимодействия и взаимообогащения фактически обогатил мировосприятие таджикской литературы в первой половине ХХ века. Но в тоже время новое мировоззрение вызвало в литературе некую двоякость, растерянность. И это неудивительно: в настроении литераторов чувствовалась некая раздвоенность и нигилизм к прошлому. Такое состояние, больше было связано с появлением в литературе новых тем, где изображалось гниющее прошлое, мракобесие, жестокость властей и общества. Все эти темы были направлены исключительно ради одной, главной темы - показать в литературе тему построения новой жизни. Эта тема требовала у молодого писательского поколения, вступившего в литературу вначале ХХ века, особый дух творческого дерзания и новаторскую мысль. Так, в таджикскую литературу пришел новый герой.

В данной статье в качестве материала для анализа мы избрали прозу Садриддина Айни, основоположника современной таджикской литературы, в творчестве которого «художественное исследование человека и социальной действительности, углубляющееся в таджикской реалистической прозе 30-40-х годов приобрело подлинно аналитический характер».[8, с.15] В произведениях Садриддина Айни мы находим яркие примеры, свидетельствующие о том, что уроки прошлого важны для нас. Несмотря на то, что творчество и общественная деятельность Айни досконально изучены, о нем написано много книг, монографий и статей, его труды переведены на многие языки мира, но всё же многие факты о его жизни и творчестве, которые интересны литературным исследователям, остались нераскрытые. Садриддин Айни, являясь одним из выдающихся личностей ХХ столетия, наряду со своей литературно-просветительской и общественно-политической деятельностью на рубеже веков внёс неоценимый вклад и в дело становления современной таджикской национальной государственности. В советское время он занимался в основном литературной деятельностью, составил антологию таджикского национального творчества «Образцы таджикской литературы».

Мотив смерти в произведениях С. Айни нашла глубокое осмысление, смерть у него многолика - у нее может быть лицо девушки и ребенка, старца, юноши. Размышления о смерти в его произведениях связаны с темой смысла жизни, судьбы. Чтобы рассказать будущему поколению о жизни и судьбе таджиков, о том, как из бесправия и нищеты народ вышел к свободной и счастливой жизни, писатель отвергает всякий романтизм - в его произведениях мы можем встретить такое обилие фактов и событий, что в одном исследовании невозможно полностью и всесторонне осветить все. Мотивы смерти во многих произведениях Айни - это

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.