CC BY
1The scientific heritage No 21 (2018) 63
ЖИТТеТВОРЧ1СТЬ ТА САМООСВ1ТА ЯК ВАЖЛИВ1 СКЛАДОВ1 НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ
Сагуйченко В.В.
КВНЗ «Дтпровська академiя неперервног oceimu», професор кафедри фшософИ]
доктор фшософських наук
CREATING LIVE AND SELF-EDUCATION AS AN IMPORTANT COMPOSITION OF CONTINUING
EDUCATION
Sahuichenko V.V.
CHEI "Dniprovska Academy of Continuing Education ", Professor of the Department of Philosophy,
Doctor of Philosophy Sciences
Анотащя
Проаналiзовано фвдософсько-освгтш аспекти житетворчосп i самоосвгга людини у контекст неперервно! освiти. Розкрито потенщал освiтнiх iнституцiй, що працюють за фiлософiею неперервно! освiти i намагаються вирiшити складне практичне завдання: подолання кризи культури, духовностi, гуманности У цьому контекстi перед безперервною освггою постае першочергове практичне завдання: умотивувати кожну людину до навчання, що допоможе жити у глобальному динамiчному суспiльному середовищi, яке постшно змiнюеться, своечасно передбачати певнi ризики, ввдповвдати на виклики сьогодення та, в той же час, необхвдно повернутися до вде! абсолютно! щнносп людини.
Abstract
The philosophical and educational aspects of human creation and self-education in the context of continuing education are analyzed. The potential of educational institutions working on the philosophy of continuing education and attempting to solve a difficult practical task: overcoming the crisis of culture, spirituality, and humanity are revealed. In this context, before continuing education, the priority task is to motivate every person to study, helping to live in a constantly changing global dynamic environment, to timely predict certain risks, to respond to the challenges of the present and at the same time to return to the idea the absolute value of man.
Ключовi слова: неперервна освгга, життетворчють, самоосвгга, вибiр, примус, свобода.
Keywords: continuing education, creating live, self-education, choice, coercion, freedom.
Постановка проблеми. Реали сьогодення спо-нукають людину, яка замислюеться над питанням чим е для не! освгга (примусом чи свободою), ста-вати перед складним вибором форм свого сввдо-мого навчання (формальна чи неформальна форма освгга). I вона обов'язково опиняеться у проблемному полГ фвдософп життетворчосп неперервно! освгга та самоосвгтньо! дГяльносп.
Необхвдно пвдкреслити, що для неперервно! освгга в кра!нах £вропейського Союзу визначено час дГяти за двома основними причинами, а саме, як пвдкреслюють мГжнародш дослвдження: £вропа стае суспвдьством, заснованом на знаннях (knowledge-based society), де шформащя, знання, мотиващ до !хнього оновлення, а також навички, що необхвдт для цього, стають виршайним фактором европейського розвитку, конкурентоспромож-носп та ефектиного ринку пращ; европейщ живуть у складному сощально-полггачному середовищГ, де повнощнний розвиток особистосп стае неможли-вим без умшня приймати активну участь у суспвдь-них процесах та адаптуватися до культурного, ет-ничного i мовного рГзнома!ття [1].
I ильки освгга спроможна справитися з цими складними завданнями, яш визначають головними щлями неперервно! освгга активну громадянську позицш i конкурентноспроможнють на ринку пращ, адже участь у громадянському сустльстш неможлива без устшно! прфесшно! кар'ери, що, у свою чергу, е фундаментом особиспсно! незалеж-носп, самоповаги i добробуту, а у концевому зна-
ченш - i визначае якють нашого життя [1], який пе-редбачае певш ключовГ принципи реалГзацп неперервно! освгга, а саме: новГ базовГ знання й навички для вах, зростання швестицш у людсьш ресурси, шновацшш методики викладання i навчання, новГ системи ощнки одержано! освгга, розвиток настав-ництва i консультування, наближення освгга до мюця проживания.
Мета роботи - проаналГзувати та обгрунту-вати потенщал життетворчосп i самоосвгга як важ-ливих складових неперервно! освгга.
Виклад основного матервалу. РГзноплановГ науковГ розробки зарубГжних i вичизняних до-слвднишв присячеш рГзним аспектам неперервно! освгга. Так, С.Вершловський дослвджуе дорослого у якосп суб'екта освгга; В.Загвязинський i В.Кан-Калик дослвджують творчу дГяльшсть; 1.Васильев -компетентнюний пвдхвд у неперервнш освт сфери культури i мистецтва; Н.Мажейкене - вивчала зв'язок бюграфГчних методГв з розвитком про-фесшно! вдентичносл в системГ неперервно! освгга; А.Руткене та М.Тересявичене дослвджували теорш i практику пвдтвердження неформально! та спонтанно! освгга в кра!нах Свропейського Союзу; Л.ТюлГчева пвдкрелювала важливГсть навчання в оргашзащях як умову неперервного пвдвищення компетенцш персонала; Н.Лобанов i Т.Прок - дослвджували недержавш освиш заклади в системГ неперервно! освгга; З.Лидека, А.Волунгявичене пвдходили до неперервно! освгга через мо-дершзащю вищо! освгга, яка сприяла пвдвищенню якосп освгга; 1.Воловик пвдшмае складш питання
цшностей неперервно! освiти через досвГд фшософ-ського аналiзу; В.Мосолов дослщжуе проблеми неперервного духовно-морального самоудоскона-лення людини; Й.Рушкус займаеться вивченням неперервно! освпи з метою розширення прав i мож-ливостей соцiально неспроможних груп громадян.
Одже, як ми бачимо проблеми неперервного навчання е у полi зору фахiвцiв з питань фшософп, поллологп, культурологи, педагопки, соцюлогп, економiки, психологи, державного управлшня. Але першi спроби органiзацiйно-адмiнiстративних напрямiв становления освiти, культурний статус освишх iнституцiй у добу античностi, освпш ш-ституци Середньовiччя як культурш шновацп - та-кож е початком для розвитку неперервно! освпи. Спроби шдшти до окремих питань неперервно! освiти у контекстах дшльносп, наступностi, розвитку та саморозвитку, гумашзму, демократизму, цiнностей, змiсту, мотивацп, вiдкритостi, мобшь-ностi, принципiв систематичносп та послiдовностi, випередження, культури е у А.Дистервега, В.Дшь-тея, Х.Г. Гадамера С.1.Гессена, Д.Локка, 1.Канта, П.Ф.Каптерева, Я.А.Коменского, Ф. Кумбса, Л.М.Толстого, М.1.Пирогова, I.Г.Песталоццi, В.М.Розiна, I.О.Iль!на, К.Д. Ушинського, Г.П.Щед-ровицького, С.Л.Франка, П.Ленгранда, Н.Лумана, Е.Фрома, Ю. Хабермаса, М.Хайдегера, Е.Фора, М.Шелера.
Роботи сучасних вiтчизняних дослщнишв, а саме: В.Андрущенка, М.Бойченка, Н.Бойченко, В.Кременя,М.Култаево!, С.Клепка, М.Поповича -також присвяченi проблемам актуальностi якостi освгга; О.Макеева - актуалiзуе безперервну освиу у сустльствГ як запоруку його майбутнього; Л.Пу-ховська - вивчае сшльносп та розбГжносп неперервно! професшно! тдготовки на Заходi; 1.Зязюн -аксiологiчнi прiоритети неперервно! тдготовки вчителя; А.Срмоленко пiдiймае питання сощально! вiдповiдальностi та соцiально! спiввiдповiдальностi у сутльствг Г.Козловська проводить соцюлопчний аналГз неперервно! освпи основних груп споживачiв, форми Г способи навчання.
Заслоговуе на увагу соцюлопчне дослщження з питань актуальносп цшносп освпи, яке свГдчить, що гарна освпа в Украш на 8 позицл, а в кра!нах £С (порГвняння не у нашу користь) - на першому тсщ - високий штелект Г здГбносп, на другому -гарна освгга [6]. Це тдтверджуе також Г Всеукра!н-ське соцюлопчне дослщження, виконане на замов-лення МГшстерства молодГ Г спорту Укра!ни «Щн-носп укра!нсько! молодГ - 2016».
Спробуемоемо шдшти до неперервно! освгга з позицш життетворчого потенщалу, де актуальним залишаеться пошук корисно!, актуально! шфор-маци, !! осмислення та аналГз, переведення шфор-маци в знання, своечасне застосування знань на практищ, вшьний обмш ними та розповсюдження !х у професшному товариствГ. Ми будемо виходити з того, що творчють може з'явитися тшьки за умов професшно-особиспсно! мотиваци. А ця мотивацГя народжуеться Г тдтримуеться Гдеею, орГентирами, життевою стратепею, що захопила людину [10, а 45]. Творчють, творче вГдношення до всього життя
e не правом людини, а !! обов'язком та боргом. Творча напруга e моральним iмперативом, i що сут-тево, у Bcix сферах життя. - На цьому досить детально зупинявся М. Бердяев [7].
Кардинальш змiни торкнулися i технологiй вiтчизняно! освiти, коли у системi «освпа - само-освпа» акцент припадае саме на самоосвиу. Необ-хвдно щдкреслити: самоосвiтнiй процес передбачае постiйне руйнування старого знання та подолання самодостатностi власного освпнього рiвня [11, c. 32]. В шформацшному суспiльствi самоосвiта стае для людини дуже важливою: процес здшснюеться не тiльки у контекстi мiжособистiсних стосунк1в та енциклопедичного знання. Самооргашзацш важко уявити без спонтанностi та знайти явно виражеш причини. «... Спонтанна активнють можлива лише у тому випадку, якщо людина не пригшчуе iстотну частину свое! особистосп, якщо рiзнi сфери !! життя злилися в едине цшсне», - писав Е. Фромм [14, c. 215-216].
Вщзначаючи роль освiти та самоосвии дорос-лих на рубеж1 ХХ1 столiття, С.Вершловський наго-лошував на вимогах, що зростають до професшно! компетентносп спецiалiсiв та стають умовою !х конкурентоспроможностi. Вiн пвдкреслював роль освiтi та самоосвiти як тако!, що дозволяе зробити життя лигах, досввдчених у конкретнiй галузi людей бiльш насиченим [8, c. 2].
В iнформацiйному суспiльствi самоосвiта стае проввдним видом дiяльностi завдяки iнформацiйнiй революци, що перетворила усю систему сощальних ввдношень, де освпшм iнтеграцiйним процесам сприяють недержавш професiйнi асоцiацi!. Так, в УкраМ з 2004 року такою асощащею е Асоцiацiя безперервно! освiти дорослих, яка входить до Гро-мадсько! ради освiтян i науковцiв Укра!ни та плвдно ствпрацюе з Всеукра!нським координацiйним бюро мiжнародно! громадсько-державно! програми «Освпа дорослих в Укра!ш» шд епдою 1нституту дорослих ЮНЕСКО [13].
Одже, можна погодитися з тим, що на сучас-ному еташ розвитку свiтового економiчного та сус-пiльного розвитку найбiльш важливою глобальною проблемою необхвдно вважати неперервну освиу: вона знаходиться у стадi! глибокого осмислення фшософами, соцiологами, педагогами, економи-стами та представниками iнших наук, яш вважають, що неперервна освиа - це пожиттеве намагання особистосп до постiйного познання себе i оточую-чого свiту, !! цшлю е всестороннiй розвиток людини, його бюлопчних, соцiальних i духовних мож-ливостей як необхiдна умова збереження i розвитку культури сустльства [9, с. 42].
М1жнародне дослвдження Education and Training in Europe 2020 пiдкреслюe стратегiю пожит-тевого навчання як вiдповiдь на виклики економiч-но! кризи, демографiчних змiн, затребуваностi у но-вих навичках для можливостi подальшого працевлаштування в умовах конкурентоспромож-носп, соцiального включення i активного грома-дянства [4]. Щорiчнi европейсьш комки, зокрема 2012 та 2013 рошв, також тдкреслювали необ-
хвдшсть покращення доступу до пожиттевого нав-чання для категорй' дорослих 24-64 рошв, заклика-ють до посилення сшвпращ м1ж державними закладами та приватними оргашзащями, що причетш до надання, застосування та оновлення певних навик1в. Акцентуеться актуальшсть одночасного зб1льшення учасник1в подальшого навчання, покращення якосп та прозоросп навчального процесу. Вщокремлюються основш тенденцп, яш визнача-ють наше майбутне. Серед них i ri, що е найб1льш актуальними, а саме: навчання через штернет, постшна змша форм роботи, зростання популяр-носп ще! «зроби себе сам», тр1умф особистосп [2,
3].
Переход до економ1ки та сустльства, де голов-ним ресурсом просування е знання, вимагае i системного процесу неперервного навчання. Меморандум неперервного навчання кра!н £вропейсь-кого Союзу у 2000 рощ подтвердив вступ до епохи знань та основш принципи цього процесу: постшна навчальна д1яльшсть, яка повинна стати головною полтгичною програмою громадянського суспшь-ства, сощально! едносп i зайнятостг Освгга харак-теризуеться як фактор не тшьки професшного зростання, але i особистюного зростання та устху на таких принципах як: гарантування знань i навик1в для вах, зб1льшення швестицш у людський ресурс, шновацшш методики викладання i навчання, нов1 системи ощнки одержано! неперервно! освгга, ро-звиток системи наставництва i консультування, наближення освгга до дому. Таи висок1 вимоги до неперервного навчання вимагають мобшзаци певних ресурав держави i громадянського суспшьства. Актуальними е як формальш, так i неформальш форми неперервно! освгга, як1 ще можна класифшу-вати як 1нституал1зован1 та i не1нституал1зован1. Удосконаленням форм, метод1в, технологш, вироб-ленням стратег!! неперервно! освгга займаються на державному р1вн1. Також створюються громадськ1 оргашзацп, фонди, б1знес-структури, ушверситети третього вшу, як1 намагаються знайти свою шшу для просування вде! неперервного навчання.
Освгга i виховання завжди е у пол1 зору фшо-соф1в, що тдтверджуе 31 м1жнародний гегел1всь-кий конгрес 2016 року у Бохум1 (Шмеччина), де автор приймав безпосередню участь [5].
Для нас важливим е ор1ентац1я неперервно! освгга на запити конкретно! людини, а саме: !! шанс вписатися у контекст сучасносп. Освгтш шституци, що об'еднаш у формальну освиу (дошшльна, по-чаткова, середня, вища, додаткова, система тдви-щення квал1ф1кацй'), також схильш до процесу са-мовдосконалення через нов1 форми оргашзацп процесу ( дистанцшна освгга, що через нов1 шформацшш технологи, мережу штернет) посту-пово розмивають кордони неформально! освгга, до-повнюючи одна шшу, створюючи едину систему неперервно! освгга. Ми звикли, що до 25 рошв освггою займались 1нституал1зован1 форми освгга (дитяч1 дошкшьш заклади, школи, коледжц лще!', пмназп, ПТУ, вищ1 навчальш заклади), а сьогодш освгга 25-64-р1чних i вище за вшом людей - це не
_65
пльки унiверситети третього вшу, але i hobî ре-сурси, серед яких найпопулярнiшими е сайт Corsera, програма «Грюндвиг», фiнська система електронно! освiти для дорослих, програми вив-чення iноземноï мови разом i3 онуками, створення вiддiлiв неперервно! освгга для окремих категорiй пращвнишв. Все це вже неiнституалiзованi форми освгга, як1 навчились спiвпрацювати з офщшними структурами у процесi самооргашзацп [12]. Акту-альним залишаеться пошук мотивацi! учасник1в навчального процесу з питань вибору для себе стратеги неперервно! освгга для розвитку кар'ери. Чи е вшьним вибГр тако! стратегiï, чи е певний примус на робочому шсш пращвника? ВГдповщ на ц складнi питания вирГшувати кожному на робочому мющ самостшно.
ВИСНОВКИ. Освгтш шституци, що працюють за фшософГею неперервно! освгга намагаються виршити складне практичне завдання: по-долання кризи культури, духовносл, гуманности У цьому контекст перед безперервною освгтою по-стае першочергове завдання: умотивувати кожну людину до навчання, що допоможе жити у глобальному динамГчному сусшльному середовищГ, яке постшно змГнюеться, своечасно передбачати певш ризики, вщповщати на виклики сьогодення та, в той же час, необхвдно повернутися до Где! абсолютно! щнносп людини.
Тому актуальними стають науковГ шдходи до нових форм самоосвгга, активГзаци процесГв само-шзнання та самовизначення, мотиващя до жит-тетворчо! дГяльностг Одже, важливо донести так шдходи для кожно! людини ще з шильного вшу, зорГентувати молоду людину на своечасне тзнання як пошук самих загальних, в першу чергу, етичних визначень, навчити концентруватися у свита цього всезагального i на гармошю м1ж внутршшми мотивами i зовшшньою практичною дгяльшстю для до-сягнення цшей свого життя, самотзнання, що у контекстах нашого дослГдження i е самоосвгтою i самовихованням, яке допомагае визначити свое мюце i призначення у свт з врахуванням сощокультурних контекспв.
Список лiтератури
1. A Memorandum on Lifelong Learning. Commission staff working paper. Commission of the European Communities. 30.10.2000. SEC(2000) 1832. [Електроний ресурс] // Andragoski center Republike Slovenije: [сайт]. [2000]. URL: http://arhiv.acs.si/ dokumenti/Memorandum_on_Lifelong_Learning.pdf (дата звернення: 25.02.2018).
2. Commission, European. Education and training monitor 2012. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2012. 68 pp.
3. Commission, European. Education and Training monitor 2013. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 72 pp.
4. European Commission, EACEA, Eurydice. Education and Training in Europe 2020: Responses from the EU Member States. Luxembourg: Pablications Office of the European Union, 2013. 110 pp.
5. Sahuichenko V. Hegels Bildungsphilosophie und ihre Relevanz bei der Transformation von Bild-ungsin-stitutionen im postsowjetischen Raum // 31 Internationaler Hegel-Kongress der Internationalen Hegel-Gesellschaft (17 bis
20 Mai 2016). Ruhr-Universität Bochum. Deutschland. 2016. pp. 88-89. 6. Бевзенко В. Сощальт штереси укра!нщв та мюце освгга в си-стемi ресурсiв !хньо! реалiзацii' // Вища освгга Укра!ни, № 4, 2011. С. 22-29.
7. Бердяев Н.А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека. Москва: Правда, 1989. 607 с.
8. Вершловский С.Г. Взрослый как субъект образования // Педагогика, № 8, 2003. С. 3-8.
9. Воловик И.В. Ценности непрерывного образования : опыт философского анализа. // В кн.: Не-
прерывное образование как условие развития профессиональных компетенций. Монография. Санкт-Петербург: ЛГУ им. А.С. Пушкина, 2013. С. 42-53.
10. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. Москва: Педагогика, 1990. 144с.
11. Матюнин Б.Г. Нетрадиционная педагогика. Екатеринбург: Уральский литератор, 1993. 52 с.
12. Сагуйченко В.В. Культурш смисли Г люди-нотворчий потенщал безперервно! освгга // "Гiлея: науковий вiсник", № 111(8), 2016. С. 295-299.
13. Сагуйченко В.В. Самоосвгга в шформацшному сустльствГ // ВГсник Харшвського нацюнального педагопчногол ушверситету Гмеш Г.С. Сковороди. "Фiлософiя", № 38, 2012. С. 90-101.
14. Фромм Э. Бегство от свободы. Минск: Хар-вест, 2003. 384 с.
