CC BY
41
Л^ература
1. Выготский, Л. С. Детская психология. Т. 4 [Текст] / Л. С. Выготский. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.
2. Гончаренко, С. У. Украшський педагопчний словник [Текст] / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
3. Макаренко, А. С. Методика виховно! роботи [Текст] /
A. С. Макаренко. - К.: Радянська школа, 1990. - 366 с.
4. Вжова психолопя. Роз. VII [Текст] / за ред. Г. С. Костюка. - К., 1976. - С. 240-270.
5. Ананьев, Б. Г. О проблемах современного человеко-знания [Текст] / Б. Г. Ананьев. - М.: Наука, 1977. - 380 с.
6. Кон, И. С. Психология ранней юности [Текст] / И. С. Кон. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.
7. Ягупов, В. В. Педагопка [Текст]: навч. пос. /
B. В. Ягупов. - К.: Либвдь, 2002. - 560 с.
8. Иванов, И. П. Энциклопедия коллективных творческих дел [Текст] / И. П. Иванов. - М.: Педагогика, 1989. - 242 с.
УДК DOI:
1. Вступ
При несприятливих для Укра!ни тенденщях свггово! кон'юнктури i слабкому B^rni держави, будуть продовжуватися тенденцп системно! деграда-ци, кра!на не зможе оволодгш хвилею епохальних i базових шновацш, i перетвориться на сировинний придаток i ринок збуту готово! продукци, на об'ект експлуатацi! 3i сторони бiльш енергiйних передових цивiлiзацiй [1].
Подолати цю кризу Укра!на зможе на основi вироблення та енергшно! реалiзацi! стратеги багатове-кторного iнновацiйного наукового та освiтнього про-риву, який лежить в основi амбщшних задач шдви-щення економiки i соцiально!' трансформацi! на перiод до 2020 року. Наразi цей курс легше проголосити, чим
References
1. Vygotskij, L. S. (1984). Detskaja psihologija. Vol. 4. Moscow: Pedagogika, 432.
2. Goncharenko, S. U. (1997). Ukrai'ns'kyj pedagogich-nyj slovnyk. Kyiv: Lybid', 376.
3. Makarenko, A. S. (1990). Metodyka vyhovnoi' ro-boty. Kyiv: Radjans'ka shkola, 366.
4. Kostjuka, G. S. (Ed.) (1976). Vikova psyhologija. Chep. VII. Kyiv, 240-270.
5. Anan'ev, B. G. (1977). O problemah sovremennogo chelovekoznanija. Moscow: Nauka, 380.
6. Kon, I. S. (1989). Psihologija rannej junosti. Moscow: Prosveshhenie, 255.
7. Jagupov, V. V. (2002). Pedagogika. Kyiv: Lybid', 560.
8. Ivanov, I. P. (1989). Jenciklopedija kollektivnyh tvorcheskih del. Moscow: Pedagogika, 242.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Берека В. С.
Дата надходження рукопису 23.11.2015
зреалзувати, оскшьки вш потребуе науково! дагнос-тики тенденцш i критичних ситуацiй, що склалися, вироблення надiйних шляхов !х вирiшення i цшесиря-мовано! дiяльностi на засадах державно-приватного партнерства держави, бiзнесу, науки i освiти. У цих умовах необидна розробка широко! державно! антик-ризово! програми, пов'язано! з довгостроковою iнно-вацiйною стратепею формування та шдтримки систе-ми навчання протягом життя як компоненти европей-сько! соцiально! моделi неперервно! освiти.
При тдрахунку 1ндексу Людського Розвитку враховуються три показники: очiкувана тривалiсть життя; рiвень грамотностi населения кра!ни (середня к1льк1сть рок1в, витрачених на навчання) та очiкувана тривалiсть навчання; рiвень життя, оцiнений через
Фасоля Олег 1ванович, директор департаменту освiти i науки, Департамент освiти i науки Хмельниць-ко! обласно! державно! адмшстрацп, майдан Незалежиостi, 1, м. Хмельницький, Укра!на, 29000 E-mail: [email protected]
303.446:371
10.15587/2313-8416.2015.57051
НАВЧАННЯ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ ЯК СКЛАДОВА еВРОПЕЙСЬКО1 СОЦ1АЛЬНО1 МОДЕЛ1 НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ В УМОВАХ ЦИВ1Л1ЗАЦ1ЙНО1 КРИЗИ
© С. I. Синенко, Н. М. Гончаренко
В статт1 проаналгзовано европейський досвгд функцюнування системи освти протягом життя як складовоХ европейськоХ сощальноХ модел1 неперервноХ освгти й окреслено сучасш свтовi тенденцИ ii розвитку в умовах цивШзацшно'Х кризи. Визначено основнi принципи та головнi завдання розвитку неперервноХ освiти в Укра'Ы. Обтрунтовано роль освти протягом життя у забезпеченнi нацюнальних iнте-ресiв УкраХнськоХ держави в гуматтартй, сощальнш та економiчнiй сферах
Ключовi слова: неперервна освiта, сощальна модель, европейська модель, вiдкритий утверситет, пiсля-дипломна освта
In the article it is analyzed the European experience of lifelong education systems as components of the European social model of continuous education in the conditions of civilizational crisis. The basic principles and main objectives of continuous education development in Ukraine are defined. The place of lifelong education in ensuring national interests of the Ukrainian state in the humanitarian, social and economic spheres is proved Keywords: continuous education, social model, European model, open university, postgraduate education
валовий нацiональний дохiд на душу населення. Таким чином, оч^вана тривалють навчання визнаеться одним i3 ключових iндикаторiв р!вня людського роз-витку. Важливо звернути увагу на те, що з 2010 року враховуеться не просто рiвень освiченостi, а й три-валiсть навчання [2]. Це свщчить про акцентування уваги на продовженому навчаннi (continuing education), або, у бшьш вживаному в останнi роки термь нi, на навчаннi протягом життя (lifelong learning).
2. МИжмародма ствпраця
Наразi, у рамках реалiзацií освпшх проектiв у межах програми сшвробиництва з £С - краши Схвд-ного партнерства, вищими навчальними закладами Украши реалiзуеться бiльше нiж 60 спшьних з евро-пейськими ушверситетами проектiв, що фшансують-ся £вропейською Комiсiею. Серед основних прюри-тетних напрямiв проектiв - модернiзацiя програм тдготовки фахiвцiв, впровадження механiзмiв забез-печення якостi вищо! освiти вщповщно до европей-ських стандартiв та рекомендацш, вiдновлення псно-го сшвробиництва мiж унiверситетами, промисловю-тю та структурами, що здшснюють iнновацiйну д!я-льнiсть, з метою надати бшьше можливостей для тд-вищення якосп викладання та навчання. Основнi види дiяльностi за напрямами:
1) викладання (викладацьке вiдрядження): ро-зроблення шновацшних методiв викладання, мобшь-нiсть вщкрита для кра!н-партнерiв в обох напрямах;
2) професiйний розвиток: удосконалення на-вичок i компетентностей у викладацького складу та адмiнiстративного персоналу, вщкритий для краш-партнерiв в обох напрямах.
Крiм того, iснують фiнансовi iнструменти, якi сприяють започаткуванню та розвитку мiжнародноí спiвпрацi м1ж державами в обраних прiоритетах полпики £С шляхом реалiзацil довготермiнових м!ж-народних проектiв, таких як програми в сферi науки та освии на 2014-2020 роки: Еразмус Плюс (Erasmus +), Горизонт 2020 (Horyzont 2020) [3].
Нова М1жнародна програма Еразмус Плюс об'еднуе кшька програм, таких як:
- Навчання впродовж життя (LLP);
- Молодь в ди (Youth in Action);
- Еразмус Мундус;
- Темпус.
За час li дп за програмою мобшьносп пращв-ник1в системи освiти пройшли навчання 1 млн ви-кладачiв, вчителiв, тренерiв, волонтерiв i адмшютра-тивних працiвникiв системи освiти та менеджменту освии iз краш учасниць i краíн-партнерiв. Шжнаро-дний обмш студентами i працiвниками в рамках кра-1н £С, а також за участi партнерських краш (у т. ч. Украши) у сферi вищо! освiти, а також моб№шсть, органiзовану на пiдставi спiльних навчальних програм або проекпв. Пропонуються рiзноманiтнi сфери реалiзацií Програми: Мобшьнють студентiв i пращв-ник1в навчальних закладiв (краши програми); (парт-нерсьш краши); Спiльнi магiстерськi програми Еразмус Мундус; Позики на навчання та здобуття освп-ньо-квалiфiкацiйного рiвня магiстра в iншiй европей-ськш краíнi [3].
За умовами Програми педагопчш i науково-педагогiчнi пращвники навчальних закладiв можуть вшздити з метою проведения навчальних занять до закордонних ушверситепв, з якими 1х базовi ушвер-ситети (факультети) тдписали угоди про таку ств-працю; iншi працiвники ВНЗ можуть здшснювати пойдки до iноземних iнституцiй (шдприемств, фiрм, освiтнiх оргашзацш, в тому числ! унiверситетiв) з метою вдосконалення фахових компетенцiй, обмiну досввдом, розширення сво1х знань в обранiй сферi (участь в стажуваннях, семiнарах, практичних занят-тях з елементами навчання, тощо). Дшть спiльнi ма-пстерсьш програми, так1 як освiта другого рiвня мь жнародного характеру; створено Консорщуми навчальних закладiв з рiзних краш, учасниками яких е що-найменше три ВНЗ з рiзних краш програми, рiдше - з партнерських краш. Сфера реалiзацi! Програми -стратегiчнi партнерства (Strategic Partnerships) мш вищими навчальними закладами; об'еднання задля знань (Knowledge Alliances) мгж вищими навчальними закладами та бiзнесом; формування потенцiалу у сферi вищо! освiти в партнерських крашах (Capacity Building) мiж вищими навчальними закладами краш програми та партнерських краш. Цш програм спря-мованi на упровадження i поширення iнновацiйних рiшень у вищих навчальних закладах з метою модер-шзацд освпньо! пропозицп, ll наближення до сусш-льних та економiчних потреб та покращення якостi навчання як ввдповщь цивiлiзацiйним викликам [3].
Програмою передбачеш iншi освiтнi заходи, так1 як коротш навчальнi програми для пращвнишв; короткотермiновi по1здки студентiв (до двох мюящв) поеднанi з вiртуальною мобiльнiстю (участю у занят-тях в шоземних ВНЗ за допомогою мереж! 1нтернет); довготермiновi поездки викладачiв з метою ведення лекцiйних занять в партнерських навчальних закладах, в межах яких проводяться адмшютративш заходи: зустр!ч!, тощо).
В межах ще! спiвпрацi дшть:
- Програма «Об'еднання задля знань», основною метою яко! е щдтримка шновацшносп в освинш сферi i бiзнесi, а також в соцiально-економiчному середовищi, розвиток в суспшьств! вмшь, пов'язаних з щдприемництвом, стимулювання трансферу знаш м!ж ВНЗ та 6!зшсом.
- Програма «Формування потенщалу»: допо-мога i пiдтримка шституцш у сферi вищо1 освии та систем вищо! освии в партнерських крашах
Головними завданнями на найближчий перюд для ВНЗ Украши е пошук партнерiв, укладання дого-вор!в про ствпрацю з ВНЗ краíн-членiв £С, запрова-дження викладання спшьних програм (курав) навчання iноземними мовами та вивчення викладачами шо-земних мов - англшсько].', французько].', тмецьког Реа-лiзацiя ща програми здшснюеться за двома типами:
1) Стльт проекти (Joint Projects) - зм!ну ВНЗ: опрацювання навчальних програм; модершзащя системи управлiння закладом освии i його функцюну-вання; змщнення зв'язк1в з оточенням;
2) Структурш проекти (Structural Projects) -змша системи (участь мiнiстерств): модернiзацiя полпики, управлшня i керування системами у сферi
вищо! i професшно! освiти; змщнення зв'язк1в з ото-ченням.
3. Програма «Горизонт- 2020» в УкраТш
У 2015 рощ Укра!на пiдписала угоду про участь в програш Горизонт- 2020, яка спрямована на тдтримку дослiджень i розвиток iнновацiй, що охоп-люе завдання штеграцп наукових дослщжень та ш-новацiй шляхом створення однородно! i спiльно! сис-теми фiнансувания, починаючи з етапу концепцп i до впровадження на ринок; вщповщ на кризу - швести-цп в майбутне економiчне зростання i зростання за-йнятосп населення; вiдповiдi на занепокоення людей - про джерела забезпечення функцiонуваиня, без-пеку i навколишне середовище; змiцнения позищ! £С в свт у сферi дослвджень, шновацш та технологш.
Програма «Горизонт 2020» [3] складаеться з трьох компоненпв:
1. Передова наука (Excellence in science), яка включае шдтримання найбАльш талановитих i креа-тивних науковщв та !хшх груп, що займаються нау-ковими дослiдженнями;фiнансувания спшьних дос-лвджень з метою визначення нових i перспективних сфер для здшснення наукових дослiджень та шновацш, шляхом надання шдтримки майбутнiм та новим технолопям; забезпечення дослвднишв можливостя-ми для навчання та кар'ерного зростання; забезпечення шдтримки Свропейсько! дослщницько! шфра-структури, до яко! матимуть доступ ус науковцi.
2. Iндустрiальне лiдерство (Industrial leadership): лидерство у передових та промислових техно-лопях (Key Enabling Technologies) за рахунок пвдт-римки шформацшно-комушкацшних технологш, нанотехнологш, розробки нових матерАалАв, бютех-нологш, передових технолопчних процеав та космь чних технологш; доступ до ризикового фшансування (access to risk finance); забезпечення шдтримки в £С використання шновацш в малих i середшх шдприем-ствах (innovation in SMEs).
3. Сусшльш виклики (Societal challenges): охо-рона здоров'я, демографАчш змши та добробут; про-довольча безпека, стале сшьське, лкове та водне гос-подарство, бюекономжа; безпечна, чиста та ефектив-на енергетика; рацюнальний, «зелений» та штегрова-ний транспорт; навколишне середовище, ктмат, ефе-ктивне використання ресурав та сировини; Свропа у свт, що змАнюеться - толерантне, шновацшне та розсудливе сустльство; сусшльна безпека - охорона свободи i безпеки Свропи та Г! громадян.
МАжнародна ствпраця на такому рАвш стиму-люе до вибору варАанту стратеги шновацшного роз-витку Укра!ни:
1) штегращя в глобальш шноващйш мережц
2) створення кластеру шновацшних технологш;
3) формування проривного шновацшного на-прямку, який виступае основою мАжнародно! конку-рентоспроможносп, ефективним шструментом забезпечення адаптивносл освгтшх систем до змш глобального середовища.
Основа кожно! держави - це населення, люди, якi е !! громадянами, ноаями державного суверенгге-ту. Устшний розвиток держави можливий за наявно-
CTi двох умов: перша - достатня кiлькiсть населення, друга - наявшсть у населення трудоресурсного, ште-лектуального, компетентнiсного, знанневого потенщ-алу, виробничог духовно!, правово! та нацюнально! культури. Другий з названих чиннишв успiху держави мае забезпечити саме освгта [4].
Участь у Програмах £С - Схвдне партнерство, Украша мае сприяти вирiшенню першочерго-вих завдань щодо державно! полiтики розвитку освiти протягом життя як складово! европейсько! сощально! моделi неперервно! освiти в Укра!ш на нинiшньому етапi:
- змши змiсту освiти, шдвищення рiвня il ефе-ктивностi;
- впровадження безперервно! освiти з метою !! академiчноï та професiйноï мобiльностi;
- подальшi демократичнi перетворення в галу-зi освiти;
- створення умов для розвитку навчальних за-кладiв на основi приватно-державного партнерства та заснованих на рiзних формах власностi;
- формування та вдосконалення правовоï та економiчноï культури суспiльства;
- максимальне задоволення освгтшх потреб рiзних професшних груп i соцiальних верств на-селення.
Враховуючи швидкий темп змiни знань, одно-разове навчання вже не може забезпечити належну квалiфiкацiю фахiвця ввд заюнчення навчального закладу до настання пенсшного вiку.
Високотехнологiчне виробництво вимагае оновлення освiтнього рiвня робочо! сили шлька разiв протягом людського життя. Тому щонайменше раз на 5-10 рошв працiвники повиннi проходити пiдготовку та перешдготовку. Об'ективно, саме неперервне навчання протягом усього життя також е ютотним еле-ментом европейського простору вищо! та професш-но! освiти.
Необхвдною умовою у цьому контекстi е забезпечення конвергенцл освiтнiх програм з метою 1'х вiдповiдностi европейським стандартам, що шдви-щить доступ до отримання освгти та практичноï шд-готовки за кордоном [3].
4. Свгговий досвщ
Свропейська Комiсiя об'еднала рiзнi освгтш й навчальнi iнiцiативи в едину Програму навчання протягом життя (Lifelong Learning Programme). Ця програма прийшла на змшу програмам професш-ного та дистанцшного навчання, що юнували до 2006 року [5].
Навчання протягом життя мае на увазi зростання швестицш у людей i 1'х знання; набуття основ-них навичок, включаючи цифрову грамотшсть i роз-ширення можливостi для шновацшно1', бiльш гнучко1' форми навчання.
Мета полягае в тому, щоб забезпечити людей будь-якого вжу рiвним i вiдкритим доступом до яшс-ного навчання. Навчання протягом життя охоплюе все цiлеспрямоване навчання, формальне чи нефор-мальне, з метою розширення знань, полiпшення навичок i компетентности Рада Свропи затвердила на-
вчання протягом життя як один з основних компоне-нпв европейсько! сощально! модел1 неперервно! освии. Таке навчання не обмежуеться лише сферою освии; воно також е критичним чинником у сферах зайнятосп й сощального забезпечення, економ1чного зростання i конкурентоспроможносп [2].
£вропейська стратепя зайнятостi (European employment strategy) [2], погоджена 22 липня 2003 р., визначила керiвнi принципи полiтики розвитку навчання протягом життя. Ц керiвнi принципи закли-кають краши £С звернути увагу на дефщит робочо! сили з вiдповiдними навичками i заохочують !х здш-снювати всебiчнi стратегй' навчання протягом життя, щоб озбро!ти громадян навичками, необхщними у сучаснiй економiцi.
Керiвнi принципи визначають необxiднiсть збiльшення iнвестицiй в людськ ресурси, особливо через навчання дорослих шдприемствами. Стан розвитку освии протягом життя постiйно перебувае в цен^ уваги рiзноманiтниx европейський шститупв. Зокрема, регулярно проводяться вщповвдш статисти-чнi дослiдження.
В одному з останшх цiльова група для отри-мання статистичних даних щодо навчання протягом життя включае людей у вщ мiж 25 i 64 роками i обмежуеться перiодом чотирьох тижнiв перед опи-туванням. Даш наведено за оглядом «Quality Repor-ton the European Union Labour Force Survey 2007»
[6]. У 2007 р. вщсоток людей вжом ввд 25 до 64 ро-к1в, задiяниx у рiзноманiтниx формах навчання протягом життя, складав 9,7 % у межах £С. Це на 1,2 % вище, шж у 2003 роцi. Серед жшок цей вiдсоток (10,6 %) вищий, н1ж серед чоловiкiв (8,8 %). Най-бiльш високий вщсоток громадян, задiяниx у рiзниx формах навчання протягом життя, у Швецп, Дани, Великобританп та Фшляндп - ввд 23 % до 32 %. Найнижчi показники у Болгарп та Румунп - мен-ше 2 % (табл. 1) [6]. Вщсоток усix пiдприемств, що забезпечили навчання сво!м працiвникам, складае ввд 21 % у Грецп до 90 % у Великобританп та 60 % в середньому по £С. Позитивна динамша спостерь гаеться в бшьшосп кра!н, що в останш роки приед-налися до £С. Початкове професiйне навчання в межах шдприемств найбiльш розвинене у Шмеччи-нi, Великобританп, Австр^', Дани, Шдерландах, 1та-л^' та Францп - близько 50 % шдприемств, у той час, як у бшьшосп шших кра!н £С воно практикуеться не бiльше, як на 10 % шдприемств (табл. 2) [6].
Дуже показовою е корелящя мiж рiвнем по-передньо! освии та ступенем залученням до навчання дорослого населення вжом вщ 25 до 64 ро-шв, що свiдчить про бiльшi можливосп й бiльшу сxильнiсть до продовження навчання людей з ви-щим рiвнем попередньо! освiти (рис. 1) [6].
Таблиця 1
Продовжене професшне навчання
Пiдприемства з Пращвники, що Вартють ППН (% Витрачений пра-
№ Кра!ни (% вiд усix задiянi в програмах загально1 вартостi щвниками час на
пiдприемств) ППН (%) робочо! сили) ППН (години)
А £С 60 33 1,6 9
1 Бельпя 63 40 1,6 12
2 Болгарiя 29 15 1,1 4
3 Чеxiя 72 59 1,9 14
4 Дан1я 85 35 2,7 10
5 Нiмеччина 69 30 1,3 9
6 Естонiя 67 24 1,6 7
7 Грещя 21 14 0,6 3
8 Iспанiя 47 33 1,2 9
9 Францiя 74 46 2,3 13
10 Люксембург 72 49 2,0 16
11 Фiнляндiя 77 39 1,5 10
12 Велика Бритатя 90 33 1,3 7
Таблиця 2
Ввдсоток населення кра!н £вропи, що продовжуе навчання у вiцi 25-64 роки_
Краши Загалом Чоловжи Жшки
2003 2007 2003 2007 2003 2007
А £С 8,5 9,7 7,9 8,8 9,11 10,6
В £вропейський регюн 6,5 8,4 6,4 8,0 6,6 8,8
1 Бельпя 7,0 7,2 7,0 7,0 6,9 7,4
2 Болгарiя 1,3 1,3 1,1 1,4 1,4 1,3
3 Чех1я 5,1 5,7 4,8 5,5 5,4 5,9
4 Дашя 24,2 29,2 21 24,2 27,4 34,2
5 Нiмеччина 6,0 7,8 6,4 8,0 5,6 7,6
6 Естонiя 6,7 7,0 5,0 4,6 8,2 9,3
7 Литва 3,8 5,3 2,8 3,6 4,7 6,8
8 Словетя 13,3 14,8 12,0 13,5 14,7 16,1
9 Швец1я 31,8 32,0 28,4 26,0 35,4 38,3
10 Швейцар1я 24,7 22,5 25,3 21,7 24,0 23,4
Рис. 1. Корелящя рiвня попередньо1' освiти дорослого населення кран £С iз залученiстю до рiзних
форм здобуття освгти
Освiта протягом життя в усьому свiтi й, особливо, в розвинених кранах стае усе бГльш важливою сферою освгтшх послуг.
За цiлями, що ставляться й реалiзуються в сис-темi неперервно1' освiти, ïï умовно можна подiлити на три складовi:
Перша складова системи неперервно1' освiти -додаткова професшна освiта - сприяе формуванню професiйноï основи кадрового потенщалу сучасно1' високотехнологiчноï економiки. Споживачами послуг дано1' частини системи неперервно1' освгти е сощаль-но адаптована частина населення, яка отримуе освГту послГдовно на вах ïï рГвнях.
Друга частина системи освгти протягом життя забезпечуе рiзноманiтним групам населення мо-жливють адаптуватися до мшливих умов життя. Ця пiдсистема передбачае освгту, спрямовану на адап-тацш й реабiлiтацiю соцiальних i професшних груп, не здатних самостшно пристосуватися до швидкоз-мшного соцiального середовища. КрГм того, до цiеï шдсистеми залучаються громадяни, що не мають в силу рГзних причин доступу до формально].' системи професшно].' освгти, що створюе для них загрозу десощалГзацп.
Третя складова системи освгти дорослих забезпечуе задоволення рiзноманiтних iндивiдуальних освгтшх потреб громадян, наприклад, мовну подготовку, отримання психолопчних, культуролопчних та Гнших знань, комушкативних навичок, спецiальних умГнь тощо.
До формалГзованих структур додатковоï' про-фесiйноï' освгти примикають рГзш неформальнi стру-ктури (тренiнговi групи, пiдготовка й перетдготовка на шдприемствах тощо), яш шодГ дшть на базi фор-малiзованих структур, а нерГдко утворюються нефо-
рмально, як правило, на короткий термш. Також до цiеï системи примикае вiдкрита освiта в рГзних ïï формах i дистанцшне навчання.
Ефективним засобом розвитку системи безпе-рервноï' освгти е створення корпоративних ушверси-тетiв, що забезпечують чергування одержання фун-даментальних знань Гз практичною дГяльшстю. Розвиток безперервноï' освгти дозволяе створювати умо-ви для формування гнучких освгтшх траекторш i ви-рГвнювання доступу до якiсноï' освгти на вах рГвнях освiтньоï' системи, забезпечуе набГр освгтшх послуг, що вщповвдають динамГчному розвитку потреб осо-бистосп, суспшьства, економГки. Зростаюче рГзнома-нгття шзнавально-шформацшних запипв рГзних верств населення неможливо задовольнити в рамках юнуючих форм традицiйноï' освгти.
Загострюеться проблема неввдповщносп сфо-рмованоï' системи освГти новим потребам суспшьства й людини. Це породжуе вимогу шшого тдходу до органiзацiï' масовоï' освiтньоï' дГяльносп дорослих -навчання повинне вадповадати рГзнорГвневим ште-ресам i можливостям громадян, оргашчно вписувати-ся в ï^rô споаб життя, враховувати специфГку запипв того чи шшого контингенту й навГть окремих груп населення.
Процеси безперервноï освгти розумшться на-разГ не тГльки як «навчання протягом життя» (lifelong learning), а й як «навчання шириною в життя» (lifewide learning). Останне акцентуе увагу на розмаь тосп видГв освгти - формальнш, неформальнш, шфо-рмальнш, - яш супроводжують будь-яку сферу жит-тедГяльносп сучасноï' людини.
НеобхГдно в масштабах краши проаналГзувати дГяльшсть сформованоï сфери нетрадицшних видГв i форм освiтньоï' дГяльносп дорослих. Це дозволить
виявити специф1ку неформально! шзнавально!' й на-вчально! д1яльност1 р1зного контингенту дорослих, мотивацшш особливосп й мехашзми самооргашзацп ще! д1яльност1.
Навчання протягом життя як складово! европейсько! сощально!' модел неперервно! освии в умо-вах цившзацшно! кризи виходить на ч1льш позицп у свиових освишх процесах - це диктуеться базовими тенденщями сучасного розвитку людства. £вроштег-рацшний вектор розвитку Укра!ни спонукае до вжит-тя найближчим часом д1евих заход1в для подолання ввдставання у цш сферг
5. Украшський вмкритий унiверситет шс-лядипломно'1 оcвiти
На чаа впровадження концепцп та програми розвитку в Укра!ш системи навчання протягом життя як складово! европейсько! сощально!' модел неперервно! освии в умовах цившзацшно! кризи, в яких потр1бно визначити наступш ключов1 моменти:
- визначення моделей для оцшки й визнання попереднього навчання;
- зв'язок нацюнальних моделей для визнання попереднього навчання з европейською структурою квал1ф1кац1й, зб1льшення пор1внянност1 й прозоростц
- створення критерив та механ1зм1в визнання й утвердження неформальних вид1в освии в навчаль-нш та професшнш д1яльностц
- визначення основних навичок i ключових компетенцш;
- скорочення ютотних розходжень з кра!нами £С у сферi основних навичок i ключових компетенцш;
- подготовка персоналу для системи навчання протягом життя за наступними напрямами дОяльнос-тi: викладання; управлiння; науково-аналiтичне за-безпечення; використання новишх технологiй; пла-нування навчальних програм; шдтримка (технiчна, адмiнiстративна, оргашзацшна).
В умовах модернiзацiï освiтянськоï галузi та Ом-плементацй' Законiв Украши «Про вищу освиу», «Про освиу», «Про професiйну освиу» система шслядип-ломно! педагогiчноï освiти, з одного боку, мае забез-печувати умови для переквалiфiкацiï працiвникiв сфе-ри освии на мiсцях в умовах децентралiзацi!, а з Оншо-го - у ввдповщносп до евроштегращйних процесiв, забезпечувати неперервне оновлення знань працюю-чих педагогiв новiтнiми науково-методичними тдхо-дами згiдно iз стандартами якосп освiти.
Вщповщдю дiею на виклики переформатуван-ня освiти в Укра!ш у контекстi становлення i розвитку ввдповщно до сустльного замовлення системи навчання протягом життя як складовоï европейсько! соцiально! моделi неперервно!' освiти в умовах цивь лiзацiйноï кризи, за iнiцiативи ректора ДВНЗ «Уш-верситет менеджменту освии» НАПН Укра!ни, ака-демiка Олшника В. В. створено перший в Укра!ш самоврядний (автономний) навчальний заклад за ти-
пом розподiленого ушверситету - Укра!нський вщк-ритий ушверситет пiслядипломно!' освiти (УВУПО) у структурi Всеукра!нського громадського об'еднання «Консорцiум закладiв пiслядипломно!' освiти».
Це вмотивований крок на шляху створення на теренах Укра!ни шновацшно!' системи перешд-готовки й шдвищення квалiфiкацi!' керiвних, педа-гогiчних та науково-педагогiчних кадрiв галузi освiти, провадження освiтньо!' дiяльностi, пов'яза-но! iз пiдготовкою, перепiдготовкою та шдвищен-ням квалiфiкацi!' в галузях знань «освiта», «соща-льнi i поведiнковi науки», «управлiння та адмшют-рування» та iнших, фундаментальних i прикладних наукових дослщжень. Вiдкритий ушверситет пок-ликаний стати провiдним науково-методичним центром шслядипломно! освiти з розвинутою iн-фраструктурою навчальних, наукових, науково-освiтнiх i науково-виробничих шдроздшв з вщпо-вiдним рiвнем кадрового i матерiально -технiчного забезпечення, що сприятиме поширенню наукових знань та освии дорослих.
Науково-методична та оргашзацшна база УВУПО, об'еднаний кадровий та матерОально-техшчний потенцiал обласних шститупв шслядипломно!' педагогiчноï освiти та академш неперервно! освiти дають можливють максимально задовольняти вимоги працiвникiв системи освии щодо змiсту та якосп програм переподготовки та шдвищення кваль фгкаци, яш пов'язаш Оз проведенням реформи для сшльно!' реалОзацп шновацшних програм; працювати за акредитованими програмами i штегрованими освь тшми проектами в системО надання освишх послуг; провадження наукових дослщжень, атестування нау-ково-педагопчних кадрОв.
6. Висновки
В Укра!ш навчання протягом життя на нацю-нальному рОвш позицюнуеться як повноправне освп-не поле з ввдповвдною увагою до контролю й перевь рки якосп та забезпеченням визнання рОзноманпних форм освии.
Зростаюче рОзноманптя шзнавально-шформа-цшних запипв рОзних верств населення неможливо задовольнити в рамках кнуючих до тепер форм тра-дицшно! освии. Загострюеться проблема неввдповвд-носп сформовано! системи освии новим потребам сустльства й людини. Це породжуе вимогу новп-нього шдходу до оргашзацп масово! освиньо!' дОяль-носп дорослих - навчання повинне ввдповщати рОз-норОвневим штересам i можливостям громадян, орга-шчно вписуватися в !'хнш споаб життя, враховувати специфОку запипв того чи шшого контингенту й на-виъ окремих груп населення. Освпа протягом життя покликана шдвищувати рОвень загальних знань i ро-зширювати можливосп учасп громадян у культурной, сощальнш i полиичнш дОяльносп кра!ни. Вона повинна внести вклад у подальшу демократизацш
сустльства, а також сприяти посиленню позицп людини в професшнш дГяльностг
Створення першого в Укрш'ш Ввдкритого уш-верситету шслядипломно! освгти, основною метою якого е досягнення поставлених цшей у неперервному фаховому зростанн1 керГвних та педагопчних кадрГв освгти - потужний крок у процеа становлення нацю-нально! системи освгти продовж життя як складово1 европейсько! сошально! модел неперервно1 освгти.
Лiтература
1. Сосшн, О. В. Сучасш мГжнародт системи та гло-бальний розвиток (сощальио-полгтичш, сощальио-екоио-тчш, сощальио-аитрополопчт вимри) [Текст]: иавч. пос. / О. В. Сосши, В. Г. Вороикова, О. G. Постол. - Кшв: Цеитр иавчальиоï лгтератури, 2015. - 556 с.
2. European Employment Strategy [Electronic resource]. - Available at: http://ec.europa.eu/social/main.jsp? catId= 101&langId=en..
3. Нова европейська програма з питаиь иавчаиия, освгти, молодГ i спорту иа 2014-2020 роки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/programmes/ erasmus-plus/index_en.htm; http ://www. erasmusplus.org.ua
4. Чисельшсть населения (за оцшкою) иа 1 жовтня 2015 року та середня чисельшсть у ачш-вересш 2015 року [Електроииий ресурс]. - Державна служба Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. ОсвГта протягом життя: свгтовий досвщ i украш-ська практика. Аналогична записка. Нацюиальиий шститут
стратег1чних дослщжень при Президентов1 Украши [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/252/
6. Quality Report on the European Union Labour Force Survey 2007 [Electronic resource]. - Available at: http://epp. eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-RA-09-015/EN/ KS-RA-09-015-EN.pdf
References
1. Sosnin, O. V., Voronkova, V. G., Postol, E. E. (2015). Modern international systems and global development (social-political, social-economic, social-anthropological measurements). Kyiv Center of textbooks, 556.
2. European Employment Strategy. Available at: http://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId= 101 &langId=en..
3. New European Programme for Training, Education, Youth and Sports for 2014-2020. Available at: http://ec.euro-pa.eu/programmes/erasmus-plus/index_en.htm; www.erasmusplus. org.ua
4. The population (estimated) October 1, 2015 and the average number in January-September 2015. The State Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Lifelong education: world experience and Ukrainian practice. Analytical note. The National Institute for Strategic Studies under the President of Ukraine. Available at: http://www.niss.gov.ua/articles/252//
6. Quality Report on the European Union Labour Force Survey 2007. Available at: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ cache/ITY_0FFPUB/KS-RA-09-015/EN/KS-RA-09-015-EN.pdf
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Отич О. М.
Дата надходження рукопису 18.11.2015
Синенко Свгглана 1вашвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра державно! служби та менеджменту освгти, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгти» НАПН Украши, вул. Артема, 52-а, м. Кшв, Украша, 04053
Гончаренко Наталiя МиколаТвна, кандидат психолопчних наук, Начальник вщд^ стратеги розвитку освгти, 1нституту модершзаци змюту освгти Мшстерства освiти i науки Украши, вул. Митрополита Ва-силя Липшвського, 36, м. КиТв, Укра!на, 03035
