CC BY
47
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1
ШКОЛИ
УДК 321.011.5:378.147 Н. С. Дворнжова1 - Карпатський 1нститут
тдприемництва, м. Хуст
ТЕНДЕНЦП ДЕМОКРАТИЗАЦП У РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКО1, СВРОПЕЙСЬКО! ТА ВГГЧИЗНЯНО1
СИСТЕМ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Розглянуто питання ретроспективного становлення сучасних освГтшх систем США, Свропи i Украши. Показано, що якiсть результатiв демократичного розвитку будь-яко навчально-виховно1 системи прямо пропорцшна рiвню демократизацп сус-пшьства в цiлому. Викладенi у Болонськш декларацп принципи модершзацп системи вищо"1 освiти е певними св^овими стандартами, якi вiдповiдають потребам сучас-ного розвитку прогресивного суспiльства. Для скорочення наявного вщставання на-шо'1' краши вiд провiдних свiтових держав доцшьно на пiдставi аналiзу основ демократизацп навчально-виховного процесу оптимiзувати шляхи i етапи поступового переходу украшських ВНЗ до загальноевропейських стандарт.
Ключов1 слова: демократизацiя вищо'1' освiти, Болонський процес, системи ви-що'1' освiти.
N.S. Dvornikova - Carpathian Institute of Enterprise
Trends of democratization in development of USA, Europe and Ukraine
higher education systems
The article is dedicated to retrospective review of the modern educational systems formation in USA, Europe and Ukraine. It is shown that quality of the results of any teaching and educational system democratic development straights pro rata to democratization level of society in a whole. The principles of modernization of the higher education system, which have taken from Bologna declarations, establish the definite standard, being up to the requirements of the progressive society modern development. To reduce the available backlog of our country from leading world states, there is reason to optimize the way and stages of the gradual transition of Ukrainian higher schools to the European standards, basing on the fundamental analysis of the teaching and educational process democratization.
Keywords: democratization of higher education, Bologna process, higher education systems.
Сучасною провщною тенденщею розвитку украшського сустльства е впровадження в життя демократичних реформ з метою наближення до загальноевропейських стандарт1в [1]. Така тенденщя спостер1гаеться й у систе-м1 вiтчизняноi вишо освгги. У цш галуз1 впродовж останшх роюв розпочало-ся проведення демократичних змш та реформ, зразком для яких стали принципи, викладеш у Болонськш декларацп [2]. Саме сьогодш закладаються пе-дагопчш основи демократизацп навчально-виховного процесу в украшських вищих закладах освгги (ВНЗ). Таке шдгрунтя невдовз1 стане одним з вирь
1 Перший проректор Карпатського шституту тдприемництва ВНЗ В1дкритий м1жнародний ушверситет розвитку людини "Украша": м. Хуст Закарпатсько! обл., вул. Заводська 1 а, роб. тел.: 8(03142) 5-31-31
шальних факторiв iснування нашо! держави, оскiльки освгга i виховання су-часно! молодi закладають пiдвалини оновленого майбутнього нашо! кра!ни -такого майбутнього, в якому Укра!на за комплексом вЫх показникiв зможе вийти на европейський рiвень [3].
Одним iз шляхiв просування до цього рiвня е виховання фахiвцiв ново! формацй, дiяльнiсть яких вiдповiдатиме европейським стандартам i дасть змогу якiсно покращити соцiально-економiчний стан кра!ни загалом. Чи не найважлившу роль у процес виховання фахiвцiв такого рiвня вщграе система вищо! освiти [4]. Тому !! реорганiзацiя е необхщною, але в яких напрямах i в якiй послiдовностi вона повинна вщбуватися, яких сфер повинна торкатися i в яких формах виражатися - це питання, що вимагають детальних досль джень. У рамках ще! статтi ми не ставимо за мету проведення таких досль джень, а лише спробуемо ретроспективно простежити основш моменти ос-вггнього розвитку, якi привели американську i европейську системи вищо! освiти до !хнього сучасного стану та здшснити певне порiвняння iз сучасною укра!нською системою.
Вiдомо, що в основi будь-яких змiн лежить наявнiсть певних супереч-ностей, якi неможливо виршувати iснуючими засобами. Так, iз розвитком катталютично! економiки наприкiнцi Х1Х ст. виникли суперечностi мiж тра-дицшною класичною европейською освiтою та законами ринково! економiки. Насамперед, !х суть полягала у необхiдностi пiдготовки вузьких фахiвцiв для задоволення зростаючих потреб виробництва та ринково! економжи. Нато-мiсть, класична система вищо! освгги, що iснувала у тi часи, переважно була спрямована на виховання гармоншно розвинуто! людини iз доволi широкими знаннями у рiзних галузях науки i культури. У такш освiтнiй системi перева-жали духовно-гумашстичш засади, у той час, коли розвиток науково-техшч-ного прогресу вимагав бшьшо! уваги до промислово-економiчних аспеклв навчання.
Першими наявнiсть таких суперечностей зрозумши педагоги Сполу-чених Шта^в Америки ще у кiнцi Х1Х - початку ХХ ст. [5]. Вони завжди пе-редуЫм звертали увагу на практичне застосування результат освiти. Ще А. де Токвшь, який вiдвiдав США у середиш Х1Х ст., писав: "... що загальна американська культура завжди мала техшчний i прикладний характер; за сво-!м походженням вона була одним iз засобiв створення наци..." [6]. Дещо шз-шше пiдхiд пiдпорядкування вищо! освiти матерiально-економiчним штере-сам почав використовуватися i в европейських кра!нах. Але, на вщмшу вiд США, в цих кра!нах намагалися зберегти нацiональнi юторико-культурш тра-дицi! та духовно-гуманiтарнi основи вищо! освгги.
Така ситуащя у розвитку вищо! освгти зберiгалася протягом майже усього ХХ ст., але найбшьш активно тдхщ пiдпорядкування матерiально-економiчним iнтересам прогресував з початку 90-х роюв до сьогодення [7]. У 1991 р. в США було прийнято так звану нову освгтню шщативу, низку клю-чових пунклв яко! в 1999 р. було штерпретовано в Болонськш конвенцi!, адаптовано до реалiй Свропейського Союзу [5]. Порiвняння основних момен-тiв цих двох юторичних систем наведено у табл. 1. 1з цього порiвняння вид-
но, що значна частина основи американсько! системи освгга вже увiйшла до европейського аналогу.
Табл. 1. Порiвняння ключовихмоментiв "ново!освтньоХШщативи" США _(1991 р.) I БолонськоХ конвенци Свропейського Союзу (1999 р.)._
Ключов1 моменти "ново!" освиньо! шщь ативи" США (1991 р.) Ключовi моменти Болоиськоi коивеицii Свропейського Союзу (1999 р.)
1 2
Розвиток стандарт1в осв1ти за п'ятьма основними навчальними предметами: англшська мова, математика, природоз-навство, 1стор1я 1 географ1я. Введения системи кредиив 1 середнього балу. Введення кредитно-модульно! системи i дворiвиевоi освiти з метою й стандарти-зацii. Наявиiсть iитериацiоиальиих нав-чальних дисциплiи.
Розвиток системи иацiоиальиого тесту -ваиия, результати якого повиииi вико-ристовуватися при прийомi студеитiв до утверситепв i коледжiв, а також робо-тодавцями при прийомi на роботу. Введення систем тестування, результати яких повиииi використовуватися при прийомi студеитiв до уиiверситетiв i ко-леджiв, переходi студеитiв з попе-реднього курсу на вищий.
Забезпечення можливостi отримання ви-що!' освiти i просування схвдцями освiти на базi знань, одержаних в школi. Забезпечення можливост здобуття ви-що! освiти, ступеня доктора, а також ос-вiти впродовж всього життя.
Фiиаисова пiдтримка тих, хто добре нав-чаеться, i тих, хто вивчае предмети ос-новних природничих иапрямкiв. Розширення мобiльиостi освiти, система заходiв, спрямована на збiльшеиия при-вабливост освiти.
Стимулювання бiзнесу в пiдтримцi не-комерцiйиих оргатзацш, як проводять иауковi дослiджеиия, i розвиток нетра-дицiйиих пiдходiв у освт. Залучання бiзиес-структур до фшансу-вання освiти на умовах постачання необ-хiдиих фахiвцiв. Контроль якост освiти незалежними оргаиiзацiями. Розвиток новаторських форм "освiти за кордоном".
Федеральне фiиаисуваиия общин iз створення ново! американсько! школи. Часткове фшансування Свропейським Союзом, часткове - споживачами освгт-иiх послуг.
Створення умов партнерства мiж освь тою i роботодавцем. Орiеитацiя освiти на кшцевий результат, працевлаштування випускнишв.
Однак, американську нову освгтню шщативу в США було визнано недостатньо ефективною i у 1997 р. президент Клштон у сво!й доповщ Кон-гресу США закликав: "Ми повинш запропонувати нашому народовi найкра-щу в свт освiту. Разом ми повиннi зв'язати себе обiцянкою виконання активного плану дш, який охоплюе:
1. Розроблення науково-освгтшх стандартiв i нацюнальних тестiв, яки приведуть пiсля чотирьох роюв навчання до опанування читанням i пiсля восьми рокiв - математикою.
2. Спрямування талановитих i квалiфiкованих педагогiв до кожного iз класiв школи.
3. Допомогу кожному з учшв в оволодiннi вшьним читанням до кiнця третього року навчання.
4. Розширення залучання батькiв до процесу виховання i навчання !х
дiтей.
5. Створення безпечно!, вшьно! вiд наркотикiв школи, яка прищеплюе основнi американськi щнносл та формуе дисциплiнованих учнiв.
6. Модершзащю шкiльних знань i шдтримку !х побудови.
7. Забезпечення доступност унiверситетiв для всiх, хто старанно нав-чаеться i прагне одержати академiчний ступiнь. Забезпечення ушверсальнос-т освiти 13-14-рiчних учнiв на кшталт вищо! школи.
8. Допомогу повнолгтшм у продовженнi свое! освiти i вдосконаленнi майстерностi шляхом перетворення федеральних програм навчання в освiтнi гранти.
9. Програму шдключення кожно! класно! юмнати i бiблiотеки до 1н-тернету до 2000 р. i допомогу уЫм студентам у залученнi до роботи з високо-технологiчною шформащею" [5].
Якщо провести порiвняння з Болонською конвенцiею [8], можна заз-начити схожiсть бiльшостi намiчених у 1997 р. президентом США напрямюв подальшого розвитку освiти з реформами, як в европейськiй освiтi почали проводитися з 1999 р. Сказане дае змогу зробити певш висновки щодо по-дальших напрямiв розвитку европейсько! системи освiти. Найвiрогiднiше, що вона крок за кроком буде за своею сутшстю наближатися до американсько! системи. Такий прогноз виглядае тим бшьш реальним, чим крашд економiчнi позици дае змогу зайняти США !х освiтня стратегiя. До речi, у зазначенiй до-повщ Б. Клiнтон констатував, що "одшею з принципових змiн в американсь-кiй економiцi за останнi 15 роюв стало збiльшення економiчноl вiддачi вiд росту освiти i квалiфiкацil". Це знайшло вiдображення в пом^ному збшьшен-нi розриву в оплат працi мiж працiвниками з рiзним рiвнем освiти i профе-сшно! пiдготовки. Так, якщо в 1979 р. серед оЫб вiком 25 роюв i бiльше роз-рив в оплат працi мiж пращвниками, якi мають вищу освiту, i тими, хто заюн-чив тшьки середню школу, становив 49 %, то в 1993 р. вш становив 89 % [9].
Але не слщ вважати, шби американська система освгги не вчить мис-лити. Навпаки, вона вчить мислити професшно, в рамках сощально-еконо-мiчних потреб. У результатi американська вища освгта на сьогоднi спрямова-на на створення людини-професюнала, головними особистими рисами яко! е наявнiсть висококласних знань у вузьюй професiйнiй галузi сощально! еко-номiки i значна обмежешсть (а часто - практична вщсутшсть) знань у iнших галузях. За такого пiдходу робота над розвитком штелекту людини стае пот-рiбною у тiй мiрi, в яюй И iнтелект використовуватиметься у подальшш про-фесiйнiй дiяльностi. Цей шдхщ можна протиставити класичному духовно-гу-манiстичному пiдходу, який простежувався в европейсьюй i англосаксонсь-кiй освт Х1Х ст. i залишки якого ще наявш в освiтнiх системах таких пос-традянських краш, як РоЫя та Украша.
Конкуренцiя з системою вищо! освiти США i орiентацiя на провiдну роль економiчних прiоритетiв призвели до низки реформ вищо! освiти у Gвропi [10]. Сучасний европейський осв^нш простiр формувався протягом приблизно 40 роюв з метою тдтримки економiчних, комерцiйних i фшансо-вих ринкiв. Спробу сформувати абрис сучасного европейського тдходу до виршення нагромаджених проблем було зроблено у Сорбонсьюй (1998 р.) [11] i Болонськiй (1999 р.) декларацiях [8]. Саме на конференци в гталшсько-
му Midi Болонья (у заснованому в 1088 р. Свропейському унiверситетi) i бу-ло декларовано систему европейсько! вищо! освiти.
Для розумiння мотиваци виникнення Болонсько! конвенцп доцiльно провести короткий юторичний огляд. Детальний аналiз розвитку тенденцiй европе!заци вищо! школи в другш половинi минулого столгття дае змогу ви-дiлити три перюди [8].
Перший перюд (1957-1982 рр.) веде свiй вщлж вiд Римського договору 1957 р. Конференщя мiнiстрiв освiти в 1971 р. вже визначила п'ять основ-них моменпв загальноевропейського вимiру в освiтнiх системах:
1. Взаемне визнання дипломiв.
2. Обгрунтування ще! формування свропейського унiверситету.
3. Кооперация вторинно! (повно! середньо!) i вищо! освiти.
4. Створення свропейського центру розвитку освгга.
5. Заснування необмеженого державними кордонами шституту вищо! освгга.
У 1976 р. вiдбулася презентащя Програми дiй, яка мiстить шгсть пун-
ктiв: доступ у вищу школу; визнання дипломiв; загальнi програми навчання; коротк освiтнi програми; шформацшна полiтика; европейський ушверси-тетський шститут.
Другий перiод припадае на 1983-1992 р. У той час уточнювалися цш, завдання та проблеми коопераци вищо! освiти на просторi Свросоюзу i, на-самперед, !! правовi аспекти: надання студентам з рiзних кра!н рiвних прав у приймаючих !х кра!нах. Пiд гаслом "Сприяння вiльно!' мобiльностi виклада-чiв, студенев i дослiдникiв" розгорталися такi проекти, як СОМЕТ (спрямо-вана на посилення взаемоди вищо! освiти та промисловост^, ERASMUS (програма про розробку узгоджених мiж рiзними ВНЗ навчальних програм), LINYUA (програма з оволодшня ще однiею з европейських мов), TEMPUS (виршення довгострокових проблем в ушверситетах Центрально! та Схщно! Свропи) та iн.
Третiй перiод пов'язуеться з шдписанням Маастрiхстського договору (1992 р.). Посилюеться iдея европейського громадянства, вiдповiдно до яко! кожен громадянин кра!ни-члена Свросоюзу мае цивiльнi права цього сшвто-вариства (вiльне перемщення, висування свое! кандидатури на виборах у ко-мунальнi органи тощо). Шдкреслюеться, що збiльшення кiлькостi та якост знань орiентуе освiтнi системи на роль принципових передумов економiчного зростання, тдвищення конкурентоздатностi в глобальному масштабi i зни-ження рiвня безробiття. Одержана згода кра!н Сшвдружносл в частинi шдви-щення якост освiти, децентралiзацi! освiтнього менеджменту, поширення взаемоди мiж вищою школою й iндустрiею, а також iдентичнiсть штереЫв европейських держав у розвитку европейсько! iнтеграцi!. При цьому зазна-чаеться, що система освгти i шдготовки не задовольняе потреб економiки. Ушверситети, примiром, повиннi сприяти освiтi впродовж всього життя, створювати гнучкi освгтш шляхи, передбачати новi потреби у трансферт знань.
Багато в чому европейська кооперащя у вищiй освт бiльш-менш ви-рiвнялася до 1993 р. У 1995 р. з'явилася Бша книга "Навчання i освгга: розви-
ток суспшьства, яке навчаеться", яка концентрувала увагу на трьох визнаних у Свропейському Сшвтоварист факторах впливу: iнформацiйне суспшь-ство; iнтернацiоналiзацiя; науковий i техшчний свiт. Зелена книга "Освгта -шдготовка - дослiдження: перешкоди для транснацюнально1 моб^льност" (1996 р.) охарактеризувала обмежуючi европейську мобiльнiсть фактори правового, соцiоекономiчного, лiнгвiстичного i практичного характеру. Вказаш фактори призвели до прийняття Велико! Хартп унiверситетiв (1996 р.), у 1998 р. - Сорбонсько!, а у 1999 р. - Болонсько! декларацш. На основних принципах останньо! зараз й грунтуеться европейська вища освiта. До них належать: двоциклове навчання, кредитно-модульна система, незалежний контроль якост освiти, розширення освiтньоï мобiльностi, працевлаштування випускникiв, забезпечення привабливост европейськоï освiти.
Для порiвняння з американськими i европейськими надбаннями роз-глянемо сучасний стан вiтчизняноï вищоï освiти на базi стислого анал^ично-го огляду iсторiï ïï розвитку. Наприкiнцi Х1Х - початку ХХ ст. у Росшськш iмперiï вiдбулись активний розвиток i становлення системи вищо!" освiти свь тового рiвня. Наприклад, Кшвський Полiтехнiчний 1нститут був одним з найкращих свггових iнженерних ВНЗ того часу [12]. Дипломи вггчизняних ВНЗ вважалися не пршими за европейськi. Але револющя 1917 р. привнесла докорiннi змши у подальший розвиток вищо!" освгги в нашш краïнi.
В умовах вшськових подш 1917-1920 рр. починаеться вщродження ук-рашсько1" вищо!" школи. Зусиллями громадськост, кооперативних органiзацiй i державних оргашв у 1917-1918 рр. було вщкрито у Киевi Украшський на-родний унiверситет, Украшську науково-педагопчну академiю, Народний полiтехнiкум, Польський i Сврейський унiверситети; вищд навчальнi заклади у Полтавi, Кам,янцi - Подшьському, Катеринославi, Чернiговi та шших мгс-тах Украши.
З перемогою бшьшовиюв ус приватнi вищд навчальнi заклади в Укра-rni перетворено в радянськ вищд школи або закрито. Освгта i виховання стали державною монополiею i фiнансувалися з державного бюджету. Було зап-роваджено так зваш "робфаки" (ро6очг факультети), спрямоваш на шдготов-ку до вищо!" освгти, передусiм, дiтей робггаиюв та селян. Тобто почався етап змши формуючого контингенту майбутньо!" штел^енцп, що не могло не поз-начитись на системi науки i освгти в цшому.
Радянська вища школа за роки свого юнування нагромадила значний потенщал. Але поряд з безсумшвними успiхами, у робот вищо!" школи Украши в останш десятилiття ХХ ст. стали дедалi яскравiше проявлятися ознаки неблагополуччя [13]. Державна система освгш в СРСР фшансувалася за за-лишковим принципом. Всесоюзний перепис 1989 р. показав, що на 100 тис. мешканщв Радянського Союзу припадало 1867 студенлв. За цим показником СРСР опинився на 44 мющ у свт - мгж Португалiею i Ташандом. Украша з ïï 1700 студентв на 100 тис. жш^лГв у свгтовому рейтингу опинилася аж на 50 мющ. У республщ iснував величезний незадоволений попит на вишу освь ту. Щороку студентами вузГв ставало менше 50 % вщ загального числа аб^у-рiентiв.
Все це вiдбувалося в умовах, коли роль освГтнього фактора в житт людства кардинально посилилася. Cbït вступав у нову фазу свого розвитку, яка в полггичних науках мае назву шформацшно1\ Одним Ï3 головних закошв ïï функцiонування вважаеться прюритет освiти. Украша, що за показниками свого розвитку знаходилася, за ощнкою вггчизняних спецiалiстiв, на початко-вш стадiï переходу вiд iндустрiальноï фази розвитку до шформацшно1', в ос-вiтнiй сферi значно вiдставала вгд розвинутих краïн свiту. Ця сфера опинила-ся у стади глибоко!" кризи, що була проявом загально!" структурно!" кризи, в якiй опинилося радянське сустльство в останне десятилггтя свого iснування.
Початком ново1' фази розвитку украшсько1' вишо освiти можна вважа-ти 23 червня 1991 р., коли Верховна Рада прийняла закон "Про освггу". Але деструктивш процеси кшця 80-х рокiв продовжували дiяти. Якщо у 1990-92 рр. на одне вузiвське мiсце претендувало, в середньому, 2 абГту-рiенти, то у 1995 р. - 1,89. I це за умов, коли загальна кшьюсть вищих нав-чальних закладiв невпинно зростала, з'являлися недержавнi комерцiйнi ВНЗ [13]. Подолання кризового етапу становлення вишо освГти молодо1' украшсь-ко1' держави завершилося у 1996 р. Найважливiшими правовими актами, як свiдчать про це, вважають нову редакцiю "Закону про освггу", яка вступила в дш 23 березня 1996 р., прийняту Верховною Радою 28 червня 1996 р. Кон-ституцш Украши i постанову Кабшету Мiнiстрiв вiд 5 вересня 1996 р. "Про лщензування, атестащю та акредитацiю закладiв освгга". НарештГ, сьогоднi вiдбуваеться закладення демократичного шдгрунтя i вгдповгдна модершзащя освггаьо!' системи [1, 2, 4]. Таким чином, основнг змгни, якг вгдбулися у вищгй освт Украши, можна розбити на так етапи:
1. Становлення вишо освгга европейського (свгтового) ргвня (кгнець XIX - початок ХХ ст.).
2. Вгдродження украшсько1' вишо школи на базг нащонально!' гдеоло-riï (1917-1920 рр.).
3. Становлення i розвиток радянсько1' вишо школи (1920 р. - початок 80-х рр.).
4. Застшт та кризовГ явища в радянськiй вищш штш, як виникли, зокрема, через неприйняття шформацшних технологш (початок 80-х рр. -1991 рр.).
5. Перехщ вщ радянсько1' до нащонально!' системи вишо освгга (1991-1996 рр.).
6. Створення сучасно1' системи вишо освгга на базГ шформацшних технологш (1996-2004 рр.).
7. Початок демократично1' модершзацп навчально-виховного процесу у ВНЗ (з 2004 р.).
Зараз в Укршт вщбуваеться перехщ вщ трициклово1' системи вишо освгга до европе1'зовано1' двоциклово1', впроваджуються запропоноваш Бо-лонською конвенщею системи тестування замють традицшного складання ю-питГв. До наявних недолтв процесу демократизаци можна вщнести поки-що слабку систему працевлаштування, вщсутшсть освггаьо1' мобгльност (зокрема, навчання студенпв i роботи викладачГв за кордоном), невизнашсть дип-
ломГв багатьох украшських ВНЗ на европейському рГвш. Таю недолжи можна усунути за рахунок поступового наближення до европейських стандартв освгга.
1з наведених ретроспектив розвитку i стислого огляду сучасного стану американсько!', европейсько!" та украшсько!" систем вищо!" освгга можна зро-бити такi висновки:
1. Яюсть результатiв демократичного розвитку будь-я^ навчально-виховноï системи прямо пропорцшна рГвню демократизацiï суспiльства в щ-лому. 1снуе певна мiра вщповщносл демократичних перетворень у навчаль-но-виховному процес критерiям, що характеризують стан громад^^ думки.
2. Викладенi у Болонськш декларацп принципи модершзацп системи вищоï освгга можна вважати певними свГтовими стандартами, як вщповща-ють потребам сучасного розвитку прогресивного суспшьства (наприклад, американського i европейського). На щ стандарти доцшьно орiентувати розвиток навчально-виховних процесiв у сучасних украшських ВНЗ.
3. Початком розвитку сучасноï укра^сь^ вищоï освГти можна вважати 1994-1996 рр., у той час, як початком розвитку европей^^ - 19571971 рр. Початок демократичних змш у втизняш освт припадае на 20042005 рр., а в Сврот - приблизно на 1999 р. Мае мюце об'ективне iсторичне вiдставання нашоï краши, для скорочення якого доцшьно на пiдставi аналiзу основ демократизацп навчально-виховного процесу в украшських ВНЗ роз-робити оптимальш шляхи i етапи поступового переходу до нових загаль-ноевропейських стандартв.
Л1тература
1. Кремень В.Г. Осв1та i наука Украши: шляхи модершзацп (Факти, роздуми, перспек-тиви). - К.: Грамота, 2003. - 216 с.
2. Литвин О. Болонський процес i наш1 державш стандарти// Вища осв1та Украши. -Кшв, 2004, № 3. - С. 42-45.
3. Сшгир О.В. Поняттево-категор1альна основа анал1зу суб'ект-об'ектних вщносин "Ук-раша-€С"// Вюник Кшвського ушверситету 1меш Тараса Шевченка. Фшософ1я, пол1толопя. -2003, вип. 49-51. - С. 154-158.
4. Гончаров С.М., Мошинський В.С. Вища освгга в Украш1 i Болонський процес: Навч.-метод. пос1б. для шдготов. магютр1в, асп. та перетдготов. викл. вищ. навч. закл.// Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Р1вне, 2005. - 141 с.
5. Запрягаев С.А. Системы высшего образования России и США// Проблемы высшего образования, 2003. - С. 39-47.
6. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке: Пер. с франц.// Предисл. Гарольда Дж. Ласки. - М.: Изд-во "Весь Мир", 2000. - 560 с.
7. Тис Д. Дж. Получение экономической выгоды от знаний, как активов: "новая экономика", рынки ноу-хау и нематериальные активы// Российский журнал менеджмента. - 2004, № 2 (1). - С. 95-120.
8. Байденко В.И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы. - М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов; Российский новый ун-т, 2002. - 128 с.
9. Супян В.Б. Образование - ключевой фактор социально-экономического развития США в ХХ1 веке/ Проблемы развития человеческого потенциала в деятельности Совета Федерации (наука, образование, культура)// Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ, № 9 (140) - 2001. - С. 66-78.
10. Зарубежный опыт реформ в образовании. Европа, США, Китай, Япония/ Высшее образование сегодня. 2000, № 2. - 60-67.
11. Sorbonne joint Declaration. 25 May, 1998.
12. Из истории Киевского политехнического ин-та/ Под ред. Ф.Е. Лося, А.С. Плыгуно-ва, Н.В. Черненко. - К.: Изд-во КГУ, 1961. - 387 с.
13. Огаренко В.М. Приватна i державна вища школа Украши: вщ конфронтаци до ш-теграци// Грат: Науково-теоретичний i громадсько-полiтичний альманах. - 2000, № 5. -С. 111-118.
