CC BY
2066
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШУУШШШУМ-ЛШУГМаУ» 202
Радкевич Олександр,
кандидат юридичних наук, старший науковий ствробтник 1нститут професшно-техтчног освти НацюнальноЧ академИ педагоггчних наук Украти ORCID ID 0000-0002-2648-5726 Радкевич Оксана
старший викладач кафедра методики профестно! освгти та соцгально-гуматтарних дисциплт, Б1лоцерк1вський тститут неперервног професшног освгти ДЗВО «Унгверситет менеджменту освгти» ORCID ID 0000-0003-3332-1495 DOI: 10.24412/2520-2480-2021-188-65-69 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ
Radkevych Oleksandr,
PhD in Law Senior Research Fellow Institute of vocational education and training of National academy of education science of Ukraine ORCID ID 0000-0002-2648-5726 Radkevych Oksana
Senior lecturer in methodology of professional education and social human sciences, Bila Tserkva Institute of Continuing Vocational Education of the University of Education Management https://orcid.org/0000-0003-3332-1495
FORMATION AND DEVELOPMENT OF LIFELONG LEARNING
АнотацЫ.
У cтаттi виcвiтлено гноcеологiчне ^ановлення навчання впродовж життя, ехарактериховно його перiодизацiю. Розкрито тдходи UNESCO та OECD до навчання впродовж життя. Придыено увагу нау-ковому трактуванню поняття «оcвiта впродовж життя». Розкрито конте^тт оcобливоcтi, за яких оcвiта охоплюе державну та приватну cферу iнтереciв людини. Дифертцшовано розумтня «навчання впродовж уcього життя» та «о^та впродовж життя». Розкрито розумтня формально'1', неформально '1' та iнформальноï оcвiти. Придыено увагу теxнологiям джтанцшно 'г' оcвiти: аналоговим, одноcторон-тм та двоторонтм мережевим. Вжвтлено конcервативний та пер^ективний напрями здобуття про-феciйноï оcвiти.
Abstract.
The article highlights the epistemological formation of lifelong learning, characterized by its periodization. UNESCO and OECD approaches to lifelong learning are revealed. Attention is paid to the scientific interpretation of the concept of "lifelong learning". Contextual features are revealed, according to which education covers public and private spheres of human interests. The understanding of "lifelong learning" and "lifelong learning" is differentiated. The understanding of formal, non-formal and informal education is revealed. Attention is paid to distance education technologies: analog, one-way and two-way network. Conservative and perspective directions of professional education are covered.
Ключовi слова: навчання впродовж життя, оcвiта впродовж життя, джтанцшна оcвiта, технологи', формальна, неформальна, iнформальна оcвiта.
Keywords: lifelong learning, lifelong learning, distance education, technology, formal, non-formal, informal education.
Вступ.
У 6e3nepepBHOMy професiйномy розвитку ква-лiфiковaниx фамвщв важливе мюце поадае навчання впродовж життя. Воно реaлiзyеться y форма-льнш, неформальнш та шформальнш освт. За су-часнт умов в професшнш (профеciйно-теxнiчнiй) освт Украни зacтоcовyетьcя змшана форма навчання, що aктyaлiзyе тдвищення рiвня компетент-
носп педaгогiчниx пращвнишв в частиш викорис-тання ними cyчacниx оcвiтнix шформацшно-кому-нiкaцiйниx теxнологiй.
Мета статтк проaнaлiзyвaти становления та розвиток навчання впродовж життя.
Методи дослщження: теоретичш методи ана-лiзy, синтезу, класифжаци та систематизации вико-ристано для визначення та узагальнення результа-пв нayковиx пошушв й формулювання висновшв.
«етуушиим-лшшау» #даш, 2021 / pedagogical sciences
67
Джерела дослiдження. До проблеми навчання впродовж життя звертались таю заруб1жш та вичи-зняш вчеш як J. Bown, P. Jarvis, C. Naik, T. Williamson, Д. ДзвГнчук, В. Кременя, Л. Лук'яно-во!, Н. Ничкало, В. Олшника та ш.
Результати й обговорення.
Концепщя навчання впродовж життя виникла у фшософських дискуаях Платона в його пращ «Республжа» (Платон д.н.е). З точки зору Платона, елгга потребуе освгга впродовж усього життя, щоб бути добрими правителями (Williamson, 2008). Тим не менше, його тдходи сьогодш обмежено застосо-вуеться до навчання впродовж життя, оскшьки сто-суеться лише виховання елгга. У XVII столгтп Ко-менський розширив вчення Платона про те, що освгга е корисною для розвитку сустльства. Тим не менше, його система ввдр1знялася тим, що вона про-понувала, щоб освгга була вщкритою для вах гро-мадян (Коменський, 1657/1896). Шзшше, тсля Французько! революцп, Кондорсе (1792/2003) вв1в поняття навчання впродовж життя, поеднавши Где! Платона i Коменського. Його орипнальна точка зору на навчання впродовж життя включала щею навчання людей для практичних i професiйних щ-лей. Вш передбачав, що освiта як явище мае вийти за рамки формально! освгга i включати вах грома-дян, незалежно вГд !х вiку, становища в суспiльствi та освггаього рiвня. Цей погляд на навчання впродовж життя е демократичним i гуманiстичним. Вiн наголошував на освiченостi людей як посилення !х-ньо! емансипаци в суспiльствi та спроможностi до iнiцiативи, учасп в розвитку демократа.
Упродовж ХХ стотття виникла полiтична та економiчна перспектива навчання впродовж життя для широких мас населения. Ще й до ниш створю-ються та впроваджуються документи з метою !х Гм-плементацп в усi сфери життедiяльностi сустльс-тва. Наприклад, шщативи навчання впродовж життя були адаптоваш в другiй половинi двадця-того столитя Органiзацiею Об'еднаних Нацiй з пи-тань освiти, науки та культури у сво!й глобальнiй кампани освiти для всiх (Bown, 2000). ЮНЕСКО (1976) ставила за мету перебудову глобально! освь тньо! системи шляхом розвитку потенщалу поза формальною освгтою, включаючи пiдтримку мож-ливостей неформального навчання. Цдею оргашза-щею було заявлено, що освiта мае бути «ушверса-льною та розширювати можливостi навчання для дiтей, молодi й дорослих» (Naik, C., & UNESCO, 1994, с. 6). Таким чином, глобальна шщатива ЮНЕСКО грунтуеться на гумашстичнш перспек-тивi.
Одночасно Оргашзащя економiчного спiвробi-тництва та розвитку (ОЕСР) обговорила навчання впродовж життя з сощально! точки зору. У своему звт OECD (1996) констатувала, що навчання впродовж усього життя е важливим iнструментом задо-волення вимог глобалiзацi!, робочого ринку та роз-повсюдження iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологiй. Навчання впродовж життя мае на меп розвиток знань i навичок, необх1дних громадянам для працевлаштування. Це також повинно збшь-шити економiчну продуктивнiсть та призвести до
полшшення соцiально! iнклюзi! (Colley, Hodkinson, & Malcolm, 2003). З таких глобальних iнiцiатив ви-пливають нацюнальш iнiцiативи, як1 пов'язують iдею освгга як iнструменту для суспiльства з тдви-щенням нацiонально! позицп у глобальнш освггаш конкуренцi!. Зауважимо, що Укра!на станом на 2020 займала 46 мкце з 80 кра!н свпу за рiвнем освгга. Дослщження було проведено в рамках глобального опитування на основГ критерпв: наявнiсть добре розвинено! системи державно! освгга; наяв-шсть можливостей навчатися в ушверситетах; за-безпечення якосл вищо! освгга (Best Countries for Education).
Звернемо увагу, що рiвень освгга напряму впливае на економшу держави. Економiчна перспектива грунтуеться на ще!, що професiйна освгга мае сприяти кар'ерному становленню майбутшх фахГв-щв на ринку пращ. 1ншими словами, навчання впродовж усього життя забезпечуе безперервний професiйний розвиток квалiфiкованих фахiвцiв з урахуванням особистих потреб та ринку пращ. Ура-ховуючи це ми вбачаемо за необхвдне ширше розк-рити дистанцшне навчання як освгтню форму i тех-нологш. Ниш, навчання впродовж життя - це поняття, що стосуеться освгга людини !! безперервного саморозвитку та самовдоскона-лення. МГжнародна концепция сустльного розвитку включае ва види освгга, до яких входить сере-дня, професшна, академГчна та тслядипломна освгга.
Схарактеризуемо сучасне наукове розумшня поняття «навчання впродовж життя». Так, найчас-тше тд навчанням упродовж життя розумшть всю дГяльшсть як держави, так i окремо! людини з отри-мання освгга з раннього дитинства аж до пенсп з метою самореалГзацп в процеа досягнення житте-вого усшху. Безперервна освгга - це сукупнють способГв i форм здобуття, поглиблення та розши-рення базово! освгга, професшно! компетентносп i культури особистостг Для кожно! людини безперервна освгга е процесом формування та задоволення !! тзнавальних i духовних потреб, розвитку здГбно-стей у мереж1 навчальних закладГв чи шляхом само-освгга (Маркозова, 2016).
Навчання впродовж усього життя е безмежним цшсним явищем, яке грунтуеться на Где!, що навчання вщбуваеться з дня народження i до смертГ Навчання впродовж усього життя е широким по-няттям. Воно включае в себе приватну i державну сфери людського життя, а також охоплюе ва прак-тичш аспекти, а саме навчання в школах, закладах професшно!, фахово! передвищо!, вищо! освгга, а також шформальне навчання на робочому шсщ. Таким чином, дистанцшне навчання мае охоплю-вати дгяльшсть, в як1й особа бере участь впродовж усього свого життя.
Означена проблема була предметом наукового обговорення, особливо в частиш пбридизацп освь тнього процесу Гз об'еднанням формально!, неформально! та шформально! освгга з використанням дистанцшного навчання (Jarvis, 2007; Castells, 2013). Зауважимо, що пбридш освгтш форми тдт-римують можливють студенпв засво!ти навчальш
68
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШУУШШШУМ-ЛШУГМак» ШШ), 2021
практики на робочому шсщ, як1 неможливо здо-бути в заклащ освiти, а також отримати теоретичнi знання, якими неможливо оволодгга на робочому мiсцi. Гiбриднi форми навчання впродовж життя можуть поеднувати iнтерес приватного щдприемця з емансипащею тих, хто навчаеться, та полтгако-пу-блiчною сферою держави, роблячи громадянина працездатним.
Науковий iнтерес становить трактування навчання впродовж життя у приватному та сощаль-ному контекстах. Так, у приватнш (iндивiдуальнiй) сферi вгдбуваеться «поеднання процесiв упродовж усього життя, завдяки яким людина (генетично, фь зично та бiологiчно), И розум (знання, навички, установки, цшносп, емоцп, переконання та почуття) переживае соцiальнi ситуаци, сприйнятий змiст яких трансформуеться когнiтивно, емоцiйно чи практично (або за допомогою будь-яко! комбшацп) та iнтегруеться в компетентностi, в результап чого вiдбуваеться постiйний розвиток (людина стае бшьш досвiдченою) (Jarvis, 2007, с. 98). У сустль-нiй сферi, навчання впродовж життя охоплюе ко-жну можливiсть, яку надае будь-який соцiальний iнститут, i кожен процес, за допомогою якого лю-дина може отримати знання, навички, установки, цiнностi, емоци, переконання та почуття в загаль-них рамках сусшльства (Jarvis, 2007, с. 99). Урахо-вуючи викладене варто погодитись iз позицiею автора, що академiчна освiта це iнструмент самороз-витку та самовдосконалення впродовж життя.
Викладене свгдчить, що навчання впродовж життя, це явище, яке включае державну та приватну сферу людського буття. З тако! дискусп виникла потреба у рiзницi м1ж навчанням упродовж усього життя та освггою впродовж життя. Зважаючи на те, що освiта мае сприяти навчанню, поняття «освгга впродовж усього життя» використовуеться як таке, що пов'язуе «навчання впродовж усього життя» з державною та формальною освгтньою системою. Використовуючи цю термшологш, форми навчання впродовж життя залучають людину до учасп у системi «освгга впродовж усього життя» (Jarvis, 2007). Така термiнологiя тдкреслюе суспiльну сферу, наголошуючи на ситуаци, коли тi, хто навчаеться, переходять до формально! освiти та виходять iз не! впродовж усього свого життя. Отже, навчання впродовж усього життя як освгга впродовж життя -це концепт, що тдкреслюе роль формального навчання (Bown, 2000, с. 343). Тим не менше, така кон-цептуал1защя навчання впродовж життя е дуалюти-чною i не пiдкреслюе важливi зрушення в рамках теорп навчання та освишх технологiй. Отже, зв'язок мiж теорiею та практикою знещнюеться, якщо ми ототожнюемо навчання з освггою, про що буде детально обговорено далГ.
Впродовж останнiх семи десятилпъ дистан-цiйне навчання е вГдповгддю на сустльну потребу в створенш дiевого iнструменту здобуття освгга, який доступний значнiй кшькосп здобувачiв освгга, включаючи доросле населення. Бшьше того, впродовж багатьох рок1в навчання впродовж усього життя було тюно пов'язане з дистанцшною
освггою. Важливим у цьому аспектi е розумшня ви-дГв освгга, в яких застосовуеться дистанцшне навчання. По-перше, це формальна освiта, яка здобува-еться за освгтшми програмами ввдповщно до визна-чених законодавством рГвшв освгга, галузей знань, спецiальностей (професш) Г передбачае досягнення здобувачами освгга визначених стандартами освгга результапв навчання вгдповгдного рГвня освгга та здобуття кватфГкацш, що визнаються державою; по-друге, це неформальна освгга, яка здобуваеться, як правило, за освишми програмами та не передбачае присудження визнаних державою освгтшх ква-лГфжацш за рГвнями освгга, але може завершува-тися присвоенном професшних та/або присуджен-ням часткових освгтшх квалГфжацш; по-трете, це шформальна освгга (самоосвгга), яка передбачае са-мооргашзоване здобуття особою певних компетен-тностей, зокрема пгд час повсякденно! дГяльносп, пов'язано! з професшною, громадською або шшою дГяльшстю, родиною чи дозвшлям (Про освиу). На основГ цього можна стверджувати, що дистанцшна освгга може бути елементом кожного Гз перел1че-них видГв освгга.
У частиш функцюнування сучасно! дистанцш-но! освгга важливу роль вгдцрають технологи. За-уважимо, що розвиток дистацшного навчання роз-почався Гз аналогових технологш, таких як друк, та згодом були доповнеш мережевими односторон-шми технолопями засобГв масово! шформацп, такими як радю та телебачення. В останш десятил1ття спостерГгаеться впровадження цифрових двосто-роншх засобГв комушкацп, заснованих на мереж1 1нтернет. У цшому, постшний процес переходу з аналогових на цифровГ технологи дедалГ бшьше впливае на умови навчання впродовж усього життя. Як сввдчення, заклади професшно! освгга, в яких традицшно була лише формальна та неформальна освгга впроваджують шформальну на основГ дуально! форми здобуття освгга. На початку 2020-х ро-к1в, почали активно залучати цифровГ технологи в освггаш процес. КрГм того, процес цифровГзаци все ще е явищем, що зароджуеться, Г може мати ще бь льший вплив на навчання впродовж життя у майбу-тньому. Таким чином, безперервна професшна освгга видозмшюеться лише в формах (формальна, неформальна, шформальна) Г умовах и здобуття. На основГ цього можна стверджувати, що послаблю-ються меж освгтшх установ Г посилюеться зна-чення здобутих компетентностей.
У зв'язку Гз вГльним здобуттям освгга виникае конфлжт мГж особистГсними потребами та потребами ринку пращ. В ходГ чого з'являеться невГдпо-вгдшсть м1ж попитом Г пропозищею в робочш сил1, яку часто пов'язують Гз каштал1стичними та еконо-мГчними цшностями, та колективною чи шдивгдуа-льною емансипативною перспективою громадян держави.
Зауважимо, що проблему навчання впродовж життя прийнято розглядати з двох позицп: консервативно! та прогресивно!. З консервативно! позицп базовГ знання, як1 необхгдш для кожного, тодГ як з прогресивно! позицп пгдкреслюеться свобода ви-бору, цшносп демократа, гумашзму та критичного
«шушетим-лшигмау» #даш, 2021 / pedagogical sciences
69
мислення. Таким чином, можна помiтити, що консервативна точка зору спрямована на всезагальну освпу, а прогресивна на вибiр освггаього сегменту i вузько спрямовану освГтню траекторш. Тим не менше, збГгаеться загальний постулат, а саме: навчання впродовж життя може охоплювати як еман-сипацiю, так i працевлаштування.
Висновки
Цифрова ера впливае на вимоги до педагопч-них пращвнишв i здобувачiв освiти, у ходi чого змь нюються освгтш подходи. Пiд час навчання впродовж життя активно використовуеться технолопя дистанцшного навчання, яку представлено у ви-глядi 1нтернет технологи. Навчання впродовж життя - це також розширення можливостей здобу-вачiв освгга та пiдвищення рiвня 1хнього потенщалу. З тако! точки зору, важливо розмежувати «навчання впродовж усього життя» як принцип здорового глузду та «навчання впродовж життя» як освггаш принцип, що мае реал1зовуватися в освгт-нш полггащ, програмах та проектах.
Таким чином, концепщя навчання впродовж життя вже стала частиною освггаього процесу пе-реачного здобувача освгга, а в майбутньому ïï зна-чення буде постшно зростати разом Гз формами ïï оволодшня. Система освгга, що Гснувала у нашш крш'ш в минулому, не повною мГрою задовольняе потреби сучасносп i не буде прийнятною в майбутньому. Оргашзащям, що займаються стратепею розвитку освгга, сл1д мислити критично, виходячи за меж1 традицшного професшного навчання, тобто формальноï освгга. Необх1дно переглянути щею про те, що базова освгга, яку отримуе людина в молодому вод, е достатньою тдготовкою для трудо-воï дГялъносп впродовж життя, а тим бшьше - для досягнення життевого устху. Тому розгалужена освГтня шфраструктура, що зараз створюеться в ба-гатьох кранах свиу, е одшею з найбГльш важливих рушшних сил розвитку як людини, так i сустльства. Здобуття знань, умшь та компетентностей мае носити безперервний характер i здшснюватися по-чинаючи з дитинства.
Список лггератури:
1. Best Countries for Education. North American and European countries are seen to provide the best education in the world's future leaders. URL: https://www.usnews.com/news/best-countries/best-ed-ucation
2. Brown, J. S., Collins, A., & Duguid, P. (1989). Situated cognition and the culture of learning. Educational Researcher, 17(1), 32- 42.
3. Castells, M. (2013). Communication power (2nd ed.). Oxford: Oxford University Press.
4. Comenius, J. A. (1657/ 1896). The great didactic. London: Adam and Charles Black.
5. Condorcet, N. (1792/ 2003). Adress to the national assembly, 1792. In P. Jarvis & C. Griffin (eds.), Adult and continuing education: Major themes in education (Vol. I, Liberal Adult Education (Part 1), pp. 1919).
6. Jarvis, P. (2007). Globalisation, lifelong learning and the learning society: Sociological perspectives. London: Routledge.
7. Malcolm, J., Hodkinson, P., & Colley, H. (2003). Informality and formality in learning: A report for the Learning and Skills Research Centre. Leeds, UK: Lifelong Learning Institute, University of Leeds.
8. Naik, C., & UNESCO. (1994). Education for All Summit of Nine High- Population Countries, New Delhi, India, December 12- 16, 1993 Final Report. Paris: UNESCO.
9. OECD. (1996). Lifelong learning for all: Meeting of the Education Committee at Ministerial level, January 16- 17, 1996. Paris: OECD.
10. Plato. (n.a.). The republic. The Internet Classics Archive Retrieved 2019, URL: http://classics.mit.edu/Plato/republic.html
11. Shultz T. Investment in Human Capital / T. Shultz. - New York, 1968. - 316 р.
12. UNESCO. (1976). Recommendation on the development of adult education adopted by the General Conference at its nineteenth session, Nairobi, November 26, 1976 Paris: UNESCO.
13. Williamson, T. (2008). The good society and the good soul: Plato's Republic on leadership. The Leadership Quarterly, 19(4), 397- 408.
14. Маркозова, О. 2016 Навчання впродовж життя - необхвдна передумова досягнення життевого устху. ВГсник Нащонального ушверситету «Юридична академГя Укра!ни Гмеш Ярослава Мудрого» № 2 (29) 2016
15. Про освпу. Законодавство Укра!ни вГд 16.11.2020. URL: https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
16. Свгговий рейтинг освгга: Укра!на стала 38-ю. BBC News Укра!на. URL https://www.bbc.com/ukrainian/sci-
ence/2015/05/150513_vj_education_rankings_it
