CC BY
171
УДК 130.2
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ - НЕОБХ1ДНА ПЕРЕДУМОВА ДОСЯГНЕННЯ ЖИТТСВОГО УСП1ХУ
ЛЮДИНИ
Проанал1зовано сутмсть концепцп навчання протягомусього життя. Показано, що основнимресурсом самореал^зацИособистост1 в тформацтному сустльств! е осв1тмй каптал. Доведено, що в сучасних умовах необх1дним фактором досягнен-ня людиною життевого устху стае навчання впродовж життя, спрямоване на отримання тих знань та навичок, що будуть затребувам у майбутньому.
Ключовi слова: людина, сустльство, осв1тмй каттал, навчання впродовж життя, життевий устх.
Актуальтсть проблеми. В сучасному шформацшному суспшьст вщ-бувасться усвщомлення того, що розвиток економiчних i сотальних вщносин у державi залежить вщ piB^ осв^и громадян, яю спроможш самостiйно ставити та pеалiзовувати цiлi, спpямованi на досягнення життевого устху. Не випадково в уах постшдус^альних крашах освгга вiднесена до пpiоpитетних сфер дiяльностi, адже вона не тiльки виступае тдгрунтям для самоpеалiзаmi кожно'1 особистосп, але також е основою динамiчного розвитку суспiльства. Саме освiтi належить головна роль у формуванн людського капiталу, який нинi стае виршальним фактором як економiчного розвитку краши, так i досягнення життевого устху людини. Отже, зважаючи на те, що знання особистосп сьогодт перетворюються на основний ресурс ii самоpеалiзацii, ак-туальним постае завдання аналiзу проблеми навчання впродовж життя, що значною мipою детермшуе досягнення життевого успiху людини.
AHani3 останнгх джерел i публЫацш. Вивченню сутностi проблеми досягнення життевого устху людини присвячет пpацi учених з багатьох краш свiту [1-7]. Не дивлячись на piзнi тдходи до визначення цього складного сотального феномену, шляхiв досягнення та критерив вимipювання, усi вче-нi погоджуються з тим, що успiх людини завжди пов'язаний з ii внутршньо-особистiсними характеристиками, основною з яких е осв^нш потенцiал. У той же час змщення акцентiв у розвитку суспшьства в бiк людського катталу вимагае додаткового аналiзу питань впливу осв^и особистосп на досягнення життевого устху. У зв'язку iз цим метою дано'1' статп е аналiз проблеми навчання впродовж життя як необхщно'1' передумови не тшьки самоpеалiзацii
198 © Маркозова О. О., 2016
людини, а й динамiчного розвитку сустльства в умовах iнформацiйного со-цiуму.
Зважаючи на швидкi темпи розвитку сустльства та процеси глобалiзашi i шформатизацп, новою реальнiстю сучасностi стало те, що знання людини застарiвають дуже швидко. Все актуальшшою е вимога постiйного та оперативного перенавчання людини, розширення набутих знань, умшь та навичок, без яких вже неможливо не тшьки зробити кар'еру, а й просто утриматися на робочому мющ. Тому в умовах шформацшного соцiуму досягнення життево-го успiху людини неможливе без постiйного освоення нових знань, без вдо-сконалення навичок i компетенцп, що будуть сприяти формуванню творчо" особистостi, яка вмiе не тшьки самостшно та критично переосмислювати iснуючi фрейми повсякденних практик, а й формувати нов^ на випередження суспiльного розвитку. Це дозволить людиш ефективно адаптуватися до склад-них умов життедiяльностi, самостiйно ставити та досягати цш, виховувати в собi необхiднi якостi та отримувати знання, що будуть затребуваними у май-бутньому.
Виходячи з того, що в сучасному свт людиш необхщно постшно отримувати все новi i новi знання, пiдвищувати свiй освiтнiй капiтал, виникла навiть цiла концепщя безперервно'1' освiти, що базуеться на ще'1' навчання впродовж життя. Вперше концепцiя навчання впродовж життя була представлена у 1965 р. П. Ленграндом на форумi ЮНЕСКО. У запропонованш ученим теорп в центр розвитку сустльства були поставлен компетенцп людини, для яко" держава повинна створити вс необхiднi умови для постшного розвитку п здiбностей протягом життя. Поштовхом для створення теорп безперервно'1' освiти стала глобальна концепщя «едносп свггу», згiдно з якою вс частини нашоi цившзацп взаемопов'язанi та взаемозумовленi. При цьому людина е головною цшшстю i основою всiх процесiв, що вщбуваються у свiтi.
Значний внесок у розробку теорп безперервноi освiти вшс Р. Даве, який пiд безперервною осв^ою розумiв процес вдосконалення особистого сощаль-ного i професiонального розвитку протягом усього життевого циклу шдивща з метою пiдвищення якостi життя як людей, так i колективiв [8, р. 34]. Даве також визначив двадцять п'ять ознак, що характеризують безперервну осв^, серед яких найважлившими е: охоплення освiтою всього життя людини; розумшня осв^ньо" системи як цшсно", що включае дошкшьне виховання, основну, повторну, паралельну осв^ i об'еднуе, iнтегруе всi п рiвнi та форми; включення в систему освiти, крiм навчальних закладiв, формальних, нефор-мальних i позашститущональних форм освiти.
Останнiм часом було опублшовано значну кiлькiсть наукових дослвджень, присвячених проблемi навчання впродовж життя, але, як заявляе Р. Едвардс,
у науковшв i дос немае единого визначення «безперервного навчання», а ic-нуе шла «концептуальна сфера» [9]. Тим не менш, найчаcтiше пiд навчанням упродовж життя розум^ть всю дiяльнicть як держави, так i окремо'1 людини з отримання оcвiти з раннього дитинства аж до пенсп з метою cамореалiзащï в процеci досягнення життевого уcпiху [10-12]. Безперервна осв^а - це су-купнicть cпоcобiв i форм здобуття, поглиблення та розширення базовоï освь ти, профеcшноï компетентноcтi i культури оcобиcтоcтi. Для кожноï людини безперервна оcвiта е процесом формування та задоволення ïï тзнавальних i духовних потреб, розвитку здiбноcтей у мережi навчальних закладiв чи шляхом cамооcвiти.
Принцип «навчання впродовж життя» сьогодш дiе в уах цивiлiзованих крашах, оcкiльки в умовах шформацшного сощуму кожна людина поcтiйно вiдчувае брак певних знань i мае потребу в ïx регулярному оновленнi. Зростае кiлькicть людей, яю продовжують оcвiту i освоюють новi професп або пщви-щують квалiфiкацiю. Це вiдбуваетьcя з багатьох причин: icнуючi профеciйнi знання швидко заcтарiвають; популярнi у попереднi часи професп стають незатребуваними; людина втрачае штерес до rid професп, якою вона займа-еться, або прагне тдвищити якicть профеciйниx знань.
Основними шляхами реалiзацiï програми безперервно'1' осв^и е такi: за-безпечення наступносп змicту та координацп навчальноï дiяльноcтi на рiзниx етапах оcвiти, що е продовженням попереднix; формування потреби й здат-ноcтi оcобиcтоcтi до самонавчання; оптимiзацiя системи перепiдготовки пращвниюв i пiдвищення ïx квалiфiкацiï; створення iнтегрованиx навчальних планiв та програм; запровадження i розвиток дистанцшно! освгги; формування системи навчальних закладiв для забезпечення оcвiти дорослих вщповщно до потреб оcобиcтоcтi та вимог ринку пращ.
Реалiзацiя концепцп навчання впродовж життя сприяе адаптацп особис-тоcтi до cоцiально-економiчниx умов, що постшно змшюються, дае змогу зняти сощальну напруженicть у cуcпiльcтвi, допомагае людиш досягти життевого устху, тому що безперервна оcвiта i самоосв^а - оcновнi чинники побудови людиною професшно! кар'ери. Перспективи кар'ерного зростання пов'язаш, насамперед, з тдвищенням рiвня профеciйноï майcтерноcтi. За-щкавлешсть працедавця у квалiфiкованиx кадрах узгоджуеться з правом пращвника на професшну пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфi-кацп. Вирiшувати цi проблеми покликана система додатковоï оcвiти i про-феciйного навчання.
У цiлому ж в сучасних умовах навчання впродовж життя стае необхщним як для окремох оcобиcтоcтi, так i для сустльства. Для держави безперервна осв^а людини - це провщний напрям cоцiальноï полiтики з реалiзацiï забез-
печення сприятливих умов загального та професшного розвитку кожно! осо-бистостi. Система безперервно! освiти також е механiзмом розширеного вiдтворення професiйного та культурного потенталу людини i суспшьства, умовою розвитку економiчноi сфери, прискорення соцiально-економiчного прогресу кра!ни. I навт для всього свiтового спiвтовариства безперервна осв^а людини стае способом збереження, розвитку i взаемозбагачення на-цюнальних культур та загальнолюдських цiнностей, важливим фактором та умовою мiжнародного ствробггництва, а також розв'язання глобальних проблем.
Люди, якi не орiентованi на постшний саморозвиток через навчання, з часом втрачають здатнiсть ефективно дiяти. Водночас, якщо особистiсть при-свячуе свiй вiльний час самоосвт та саморозвитку, збiльшенню освiтнього катталу, наполегливо долаючи всi перешкоди на своему шляху, то вона обов'язково досягне життевого устху. Тому навчання впродовж життя е необ-хщною умовою самореалiзацii людини в процес досягнення успiху. Це за-вдання е важливим не тшьки для окремо! людини, а й для динамiчного розвитку суспiльства, тдтримки конкурентоспроможностi економiки кра!ни, якiй потрiбнi компетентнi i високоосвiченi громадяни.
Осв^а повинна формувати демократичнi основи i критерп життетворчого процесу, а також почуття власно! гiдностi особистостi, сприяти сощальнш однорiдностi суспiльства, пiдвищувати демократичну культуру та сощальну справедливiсть. У демократичнш, зi сформованими громадськими шститута-ми державi тiльки особистiсть, яка досягла життевого устху, сповщуе принцип едност знань, переконань i дiяльностi та перебувае в гармони з собою i свiтом. У той же час глобалiзацiя, трансформацшш процеси та постiйний потiк ново! шформацп обумовлюють включення людини в дуже складну систему суспшьних взаемовщносин, вимагають вiд не! здатносп до нестандарт-них i швидких рiшень, творення нових фреймiв життедiяльностi до того, як норма штерюризуеться. Тому в кра!нах Заходу вщбуваеться постiйне збшь-шення iнвестицiй у галузь осв^и, надання спецiальних гранпв, оновлення спектра освiтнiх послуг та технологий для того, щоб створити умови для навчання особистосп протягом усього життя [13].
На жаль, на вщмшу вщ розвинених кра!н Заходу, де в останш десятилiття вiдбулася змiна державних прюритепв на користь iнвестицiй у галуз^ що формують людський капiтал [14], в Укра!ш спостерiгаеться зменшення ка-пiталовкладень у сфери, котрi в подальшому здатнi сформувати iнновацiйну модель економiчного розвитку нашо! держави. Не повною мiрою вирiшене i завдання доступносп вищо! освiти. Це, перш за все, стосуеться формування умов для територiальноi, сотально! та академiчноi мобiльностi молодi. Освь
та, як складова cоцiально-економiчного розвитку, покликана перетворитися у привабливу i вщкриту для швестицш сферу, а розвиток вищоï освгги, зрос-тання якост тдготовки кадрiв мае залишатись cтратегiею не лише на най-ближчу, а й на ввддалену перспективу. Модершзащя оcвiти в Укршш мае бути спрямованою на вщповщшсть базовим принципам ринковоï економiки, на перетворення осв^и у найважливiший ресурс особистого i суспшьного розвитку, в ресурс реалiзацiï нацiональниx та загальнолюдських цшностей, до яких можна вiднеcти самостшшсть людини, свободу, добробут i безпеку.
Отже, концепщя навчання впродовж життя вже стала реальшстю, а в май-бутньому ïï значення буде постшно зростати. Система осв^и, що юнувала у нашш кршш в минулому, не повною мiрою задовольняе потреби теперш-нього часу i не буде прийнятною у майбутньому. Оргашзащям, що займають-ся стратепею розвитку оcвiти, cлiд мислити, виходячи за меж1 традицiйного початкового i професшного навчання, за рамки формальноï оcвiти. Вони мусять переглянути щею про те, що базова осв^а, яку отримуе людина у молодому вод, е достатньою тдготовкою для трудовоï дiяльноcтi впродовж життя, а тим бшьше - для досягнення життевого уcпixу. Тому розгалужена осв^ня iнфраcтруктура, що зараз створюеться у багатьох крашах св^, е од-нiею з найбiльш важливих рушiйниx сил розвитку як людини, так i сустльства. Здобуття знань, умшь та компетенцп мае носити постшний характер i здшснюватися починаючи з дитинства i до пенсшного вiку.
У такому суспшьсга життедiяльнicть оcобиcтоcтi може бути устшною лише за умови поcтiйного засвоення шновацшних iдей, що можливо тшьки в результат cамоcтiйного навчання протягом усього життя. Причому специ-фша сучасного iнформацiйного cуcпiльcтва полягае в тому, що людиш необ-хщно спрямовувати свое навчання на засвоення тих знань, що будуть затре-буваш у майбутньому. В умовах прискореного розвитку шформацшного сустльства бути виконавцем, який вмiе добре засвоювати фрейми вже юну-ючих взаемодш, означае тшьки одне - все життя залишатися тдлеглим. Для того, щоб зробити устшну кар'еру, людиш вже сьогодш слвд перейти до само-фреймування цiлей, цiнноcтей, якостей, знань, вмшь та навичок, що будуть визначати ïï життевий устх у майбутньому.
Крiм того, важливою передумовою досягнення життевого уcпixу особис-тоcтi стае формування гнучкого, емоцшного iнтелекту, який дозволить не тшьки адекватно сприймати мшливий cвiт, а й формувати фрейми майбутшх взаемодш, вщчувати, як cвiт буде змшюватися i що треба зробити вже сьогод-нi для того, щоб бути устшним завтра. Це допоможе людиш вийти за меж1 стандартних знань, усталених ютин та створити щось нове. Стереотипне мислення, яке базуеться тшьки на пасивному засвоенш вже юнуючих у сус-
пшьста фреймiв, не дозволить стати устшною особистiстю в умовах свггу, що змiнюeться майже щодня.
Висновки. Таким чином, проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що в умовах сучасного шформацшного суспiльства досягнення життевого ycnixy людини неможливе без постшного поповнення освiтнього капiталy Безперервне отримання нових знань та навичок буде сприяти формуванню творчо'1 особистостi, яка вмiе ефективно адаптуватися до нових умов житте-дiяльностi, здатна критично мислити, самостшно ставити i ефективно дося-гати життевi цiлi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Huber R. M. The American idea of success / R. M. Huber. - N. Y., 1971. - 328 p.
2. Parker B. Development and validation of a life-success measures scale / B. Parker, H. L. Chummier // Psychological Reports. - 1992. - Apr. Vol. 70.
3. Малинин Е. Д. Философия жизненного успеха. Практическое руководство : учеб. пособие / Е. Д. Малинин. - [2-е изд., доп.]. - М. : Изд. Моск. психол.-соц. ин-та ; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. - 304 с.
4. Здравомыслова О. М. От 80-х к 90-м: трансформация моделей успеха / О. М. Здравомыслова, И. И. Шурыгина // Народонаселение. - 1998. - № 1. -С.17-22.
5. Маркозова О. О. Змша уявлень людей про усшх як наслщок щеолопчних впли-в1в постмодершзму / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцю-лопя / редкол. А. П. Гетьман та ш - Х. : Право, 2013. - № 5 (19). - С. 338-345.
6. Маркозова О. О. Мехашзм мотивацп досягнення життевого устху людини / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол. А. П. Гетьман та ш - Х. : Право, 2014. - № 2 (21). - С. 214-221.
7. Маркозова О. О. Сшввщношення 1ндивщуального i колективного устху людини в умовах радянсько! реальносп / О. О. Маркозова // Вюн. м1жнар. Слов'ян. ун-ту. Харюв. Сер1я «Соцюлопчш науки». - 2013. - Т. 16, № 1. - С. 5-13.
8. Dave R. N. Foundation of Lifelong Education: Some Methodological Aspects / R. N. Dave. - Hamburg, 1976. - 344 р.
9. Edwards R. Behind the Banner. Whither the Learning Society? / R. Edwards // Adults learning. - 1995. - Vol. 6, No 6. - P. 187-189.
10. Титов В. Н. Эволюция и теоретические предпосылки становления концепции «образование в течение жизни» / В. Н. Титов // Профессиональное образование в России и за рубежом. - 2014. - № 1 (13). - С. 10-19.
11. Модянова Т. Современные концепции формирования и реализации кадровой политики. Опыт европейских стран и СшА / Т. Модянова // Кадровик. Кадровый менеджмент. - 2011. - № 2. - С. 143-149.
12. Shultz T. Investment in Human Capital / T. Shultz. - New York, 1968. - 316 р.
13. Mccrone D. Cultural capital in an understated nation: the case of Scotland / D. Mccrone
// Brit. J. of sociology. - L., 2005. - Vol. 56, N 1. - P. 65-82.
14. Wright D. Mediating production and consumption: cultural and «cultural workers» /
D. Wright // Brit. J. of sociology. - L., 2005. - Vol. 56, N 1. - P. 105-121.
ОБУЧЕНИЕ В ТЕЧЕНИЕ ЖИЗНИ - НЕОБХОДИМОЕ УСЛОВИЕ ДОСТИЖЕНИЯ ЖИЗНЕННОГО УСПЕХА ЧЕЛОВЕКА
Маркозова Е. А.
Проанализирована сущность концепции обучения в течение всей жизни. Показано, что основным ресурсом самореализации личности в информационном обществе является образовательный капитал. Доказано, что в современных условиях необходимым фактором достижения человеком жизненного успеха становится обучение в течение жизни, направленное на получение тех знаний и навыков, которые будут востребованы в будущем.
Ключевые слова: человек, общество, образовательный капитал, обучение в течение жизни, жизненный успех.
LIFELONG LEARNING - AN ESSENTIAL CONDITION FOR SUCCESS IN LIFE MAN
Markozova O. A.
The essence of the concept of lifelong learning, which refers to all the activities of both the state and the individual to obtain education from early childhood up to retirement with the aim of achieving fulfillment in life success. Continuing education - a set of methods and forms of competition, deepening and expansion of basic education, professional competence and cultural identity. For each person continuing education is a process of formation and satisfaction of cognitive and spiritual needs, development of abilities in the network of educational institutions or by self.
The principle of «lifelong learning» today operates in all civilized countries, as in the information society, everyone always feels the lack of specific knowledge and needs in their regular updating. An increasing number of people, who continue their education and learn new skills or improve their skills. This happens for many reasons: popular in earlier times the profession becomes unclaimed; man loses interest to the profession, which it does, or seeks to improve the quality of professional knowledge. Yet the main reason is the rapid development of society and the processes of globalization and informatization, through which the new reality of today is that human knowledge obsolete very quickly. Everything appears urgent requirement of constant and rapid conversion rights, the expansion of the acquired knowledge and skills, without which it is impossible to have not only a career,
but just stay on the job. Therefore, in the information society achieve success in life of man is impossible without constant development of new knowledge, without improving skills that will foster the creative person who can not only independently and critically rethink existing frames everyday practices, but also to form a new, proactive social development. This will enable people to quickly adapt to difficult living conditions, set and achieve their own objectives, cultivate the necessary quality and gain knowledge that will be needed in the future.
It is proved that in modern society the individual livelihoods can be successful only if the constant assimilation of innovative ideas, which is only possible as a result of independent learning throughout life. And the specificity of the modern information society is that people should direct their training on mastering the knowledge that will be needed in the future. In conditions of rapid development of information society, to be a performer, who can well absorb existing frames interactions, means only one thing - life remain subordinate. In order to make a successful career, man today must go to framing itself goals, values, qualities, knowledge and skills that will determine its future success in life. So, given the rapid pace of socio-economic relations, the most important requirement for modern personality is a flexible, emotional intelligence, which enables not only to perceive the changing world, but also form the frames offuture interactions feel how the world will change and what to do today in order to be successful tomorrow. This will help a person to go beyond the standard knowledge of established truths and create something new. Stereotypical thinking, based only on passive assimilation of existing frames in the community, not the individual will be successful in terms of the world that is changing almost day.
It is concluded that in today's information society achievements success in life of man is impossible without constant replenishment of their educational capital. Continuous new knowledge and skills will foster the creative personality, able to quickly adapt to new conditions of life, able to think critically, independently and effectively achieve set goals in life.
Key words: people, society, educational capital, lifelong learning, success in life.
