CC BY
113
УДК 316.444.5
Прохоренко Т. Г., кандидат соцюлопчних наук, доцент
ПРОФЕС1ЙНА МОБ1ЛЬН1СТЬ ЯК ФАКТОР ПРОФЕС1ЙНО1 УСП1ШНОСТ1
У статт1 розглянуто сутмсть 7 структуру профестног мобыьност1 як важ-ливого чинника профестног та соцгальног адаптацИлюдини до швидкоплинних змт в уах сферах сучасного сустльства. Акцентуеться увага на рол1 профестног мо-быьност1 в мехамзмахустшног самореал1зацпособистост1 в профестнш д1яльнос-т1 та кар'ерному просуванш, звертаеться увага на гг особливост1 в сучасних умовах.
Ключовi слова: професшна мобыьмсть, системна яюсть, адаптащя, конкурен-тоспроможмсть, самореал1зац1я, креативмсть, успшмсть, кар'ера.
Актуальтсть проблема. Усе наростаюча мшливють сучасного св^у, безпрецедентш для юторп цившзацп темпи сотальних та науково-техшчних змш привели до с^мких перетворень в уах сферах життя сустльства, до взаемопроникнення рiзних галузей дiяльностi та знань. Суттево вплинула на професшну дiяльнiсть шформатизатя, яка забезпечила: активне використан-ня штелектуального потенцiалу сустльства, який постшно розширюеться; iнтеграцiю шформацшних технологiй у науковi та виробничi види дiяльнос-тi, що шщюе розвиток усiх галузей суспiльного виробництва, штелектуаль зацiю трудово'1 дiяльностi; високий рiвень iнформацiйного обслуговування, доступнiсть до джерел шформацп тощо. Усi щ атрибути сучасного суспшь-ства, економши вимагають вiд фахiвцiв високо1 штелектуально'1 та професш-но1 мобiльностi, умшь оперативно орiентуватися в професiйному середовищ^ що динамiчно трансформуеться, приймати квалiфiкованi рiшення, адекватнi швидко змiннiй ситуацп. Спецiалiсти сьогоднi повиннi iнтенсивнiше оволо-дiвати новими навичками та вмшнями, краще адаптуватися до невизначено-го середовища. Данi вимоги не тшьки затребуванi в сучасних умовах, але i стають важливим чинником устшно'1 самореалiзацii фахiвця.
Аналiз останнгх джерел i публЫацш. Поняття «професшна мобшьтсть» е предметом дослiдження рiзних галузей знань, однак саме соцюлопя роз-глядае й комплексно, на перетиш особистiсного та соцiального, суб'ективного та об'ективного. Першi положення про професшну мобшьтсть як невщ'емну складову суспшьного життя викладенi у працях Б. Барбера, Ю. Венiга, Е. Пд-денса, П. Сорокiна. Результати вивчення рiзних 1! аспектiв широко представ-ленi у класичних працях захщних i радянських соцiологiв (Р. Бендшс, Т. За-
© Прохоренко Т. Г., 2017
167
славська, С. Лшсет, Р. Ривкша, Е. Саар, М. Т^ма, Г. Чередниченко та ш). Зокрема, у роботах зарубiжних учених Х. Гуна, Ш. Ф^цпатрика розкрива-еться взаемозв'язок освiти, кар'ери та сошально" мобiльностi молодого спе-цiалiста. Значний внесок у розробку теоретичних основ формування профе-сшно" компетентностi як фундаменту розвитку мобшьносл майбутнiх фахiвцiв в умовах безперервно" вищо" освiти зробили вiтчизнянi та зарубiж-нi вченi: А. Вербицький, С. Гончаренко, Р. Дейв, Е. Зеер, I. Зимня, Н. Ничка-ло та ш. Протягом останшх рокiв до ще" проблеми звертались: Л. Сушенцева, С. 1ванченко, Е. Сайфутдинова, Н. Ковалюко, Н. Грицькова, Н. Чернуха, Н. Кожемякша та ш. [1-5]. Проаналiзувавши дослiдження вчених, слiд зазна-чити, що професшна мобiльнiсть розглядаеться ними як штегральна якiсть особистостi, з одного боку, та як процес перетворення людиною себе само" та оточуючого "'"' професiйного i життевого середовища - з iншого.
Мета статт1 - виявити сутшсть i структуру професшно" мобiльностi фахiвця, проаналiзувати "'"' роль у мехашзмах устшно" професшно" та сошально" самореалiзацii, кар'ерному просуванш, особливостi прояву в сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. На динамiзм i швидкоплиннiсть сучасного соцiального життя в уах його сферах указуе рiзноманiтнiсть категорiй, якi використовуються сьогоднi в науковому обiгу: «сошальна мобшьшсть», «со-цiокультурна мобшьшсть», «професiйна мобшьшсть», «академiчна та осв^-ня мобшьшсть» тощо.
Професiйна мобiльнiсть - це один iз видiв сошально"' мобiльностi, який визначаеться не лише здатшстю особистосп змiнювати свою професiю, мю-це i напрямок дiяльностi, але й умiнням приймати самостiйнi i нестандарты ршення, спрямованi на пiдвищення рiвня свого професiоналiзму, а також здатшстю швидко освоювати нове освiтне, професшне, соцiальне i нацюналь-не середовище. У бiльшостi випадкiв результатом професшно" мобiльностi стае ефективна трудова дiяльнiсть. Виходячи з такого визначення, структуру професшно" мобiльностi можна представити як: 1) здатшсть особистостi до-сить швидко й устшно оволодiвати новою техшкою i технологiею, набувати знання та вмшня, якi забезпечують ефектившсть ново" професшно" дiяльнос-тi; 2) рухливють особистостi, спроможнiсть "'"' до динамiчного нарощування власного ресурсу, до швидкого пересування, змiн; 3) ознаки кар'ерного про-сування та розвитку шдивща; 4) процес переходу шдивща або професшно" групи з одше"' професшно" позицп в iншу [5, с. 7].
Професшна мобшьшсть може бути як горизонтальною, так i вертикальною. Ид горизонтальною професшною мобшьшстю слiд розумiти перехiд шдивща з одше"' професшно" групи в шшу, що розташована на тому ж рiвнi в планi оплати праш й престижностi професп, тобто перемщення фахiвця без
яюсно" змши професп i квалiфiкацii. Пiд вертикальною професiйною мобшь-шстю маеться на увазi перемiщення шдивща з одного професiйного прошар-ку в шший [1, с. 3].
Здатшсть людини протягом життя навчатися i змiнювати вид дiяльностi зумовлюеться цшим рядом причин, якi можна розподшити на внутрiшнi та зовшшш. Внутрiшнi причини професшно"' мобiльностi - це якост особистос-тi, осв^а, вплив на свiдомiсть професiйного оточення, що зумовлюе вщпо-вiдний рух у межах даного професшного середовища або перехiд в iнше, бшьш привабливе. Зовнiшнi причини визначаються змшами у мiкро- та ма-кросощальному середовищi. Цi змiни можуть бути викликаш необхiднiстю змiни професи, робочого мюця, статусу в оргашзацп у результат змiни мiсця проживання, нових амейних обставин, погiршення стану здоров'я, а також економiчним i сощальним станом держави, спрямованiстю та штенсившстю соцiальних реформ, науково-технiчним прогресом, розвитком шформацшних технологiй, структурними змiнами в економщ, системi професшно"' освiти, тенденщями на ринку працi, наявнiстю можливостей для сощальних пере-мiщень у суспшьсга i т. д.
Професшна мобiльнiсть - це системна яюсть особи фахiвця, яка включае в себе цшу низку знань, умшь, здiбностей, особистих якостей, цiннiсних орь ентацiй тощо. Головним чинником тут виступае внутршня свобода особис-тосп, "'"' вмiння вiдкинути сформованi стереотипи та поглянути на життеву i професiйну ситуацiю по-новому, нестандартно, iнколи виходячи за межi буденностi. Це тд силу лише творчiй людиш, яка володiе креативними здiб-ностями.
У процеа перемiщення iндивiдiв мiж групами професiйноi структури суспiльства сощальш суб'екти повнiстю або частково змшюють свiй про-фесiйний статус, тому важливою характеристикою стае здiбнiсть спещалюта швидко пристосовуватися до умов i змiсту професiйноi дiяльностi, до нових обставин, умiння вiдстежувати i правильно ощнювати стан довколишнього простору, самостшно орiентуватися в професiйному свiтi. Усе це неможливо без наявносп прагнень до постшного навчання. Здiбнiсть до безперервного вдосконалення професiйноi пiдготовки дозволяе таким фахiвцям самовдос-коналюватися протягом усього життя i складаеться з таких компонешив, як прагнення до самотзнання, самовизначення, саморозвитку, що е свщченням наявно"' iндивiдуальноi вмотивованостi i цiлеспрямованостi до певного виду дiяльностi.
У цiлому професiйна мобiльнiсть може розглядатися як мехашзм, що обумовлюе стутнь адаптованостi та конкурентоспроможностi фахiвця на ринку працi. Крiм того, вона стае суттевим фактором професшно"' успiшнос-тi, тому що забезпечуе як внутршнш механiзм розвитку само"' людини, так
i яюсне й ефективне перетворення оточуючого професшного та життевого середовища.
Професiйний успiх е важливою складовою життевого успiху людини i вь дображуеться в ступеш творчо1 своерiдностi кiнцевого результату дiяльностi, у досягненнi поставлено1 мети, у перевищенн сво1х попереднiх результатiв, тому орiентацiя особистостi на досягнення устху е важливою умовою роз-витку як особистостi, так i сустльства.
Досягнення устху супроводжуеться отриманням винагород, гарно! робо-ти i вщповщних життевих умов, пiдвищенням соцiального статусу i самооцш-ки, позитивними емотями, появою цiкавого кола спiлкування тощо. Справж-нiй же успiх завжди передбачае наявшсть внутр^ньо!' задоволеностi та почуття гармонiчностi свого життя, позитивне св^осприйняття, вiдсутнiсть почуття нереалiзованостi, непотрiбностi, вiру в себе i сво'1 можливостi. Устш-ну людину характеризують активнiсть життевох' стратеги, мотивацiя на досягнення, креативтсть, прагнення до саморозвитку, внутршня свобода.
У перюди суспiльних трансформацiй доволi часто спостершаеться роз-балансованiсть мiж критерiями професшного устху, домiнуючi позицп вщ-водяться зовнiшнiм атрибутам, таким як грош^ влада, слава, престиж, вщпо-вщний стиль життя тощо, що може призвести до рiзного роду особистюних, професiйних i соцiальних деформацiй. Зокрема, внутршньо неготова до успiху людина дуже часто не здатна правильно розпорядитися досягнутим, тому його результати або безцшьно розбазарюються, або формують негатив-т риси характеру - гординю, зверхнють, почуття вседозволеностi, нещирють, егоiзм та iн.
Комплекс видшених якостей i характеристик особистостi фахiвця, спря-мований на успiшну його самореалiзацiю в професiйнiй дiяльностi, стае прикладом усшшно! професiйноi мобшьносп, важливою умовою кар'ерного просування та побудови професiйноi кар'ери. Останню бшьшють соцiологiв трактують як соцiально визнат зразки послiдовностi професiйних занять, упорядкованих за iерархiею престижу, влади, винагороди. Це процес i результат перемщення людини мiж трудовими позитями чи професiйними занят-тями впродовж й життя. Професiйна кар'ера мае важливе соцiальне значення, оскiльки е складовою процесу вщтворення професiйного потенталу суспiль-ства, засобом самоствердження i самореалiзацii людини, дае можливiсть ба-чити перспективу власного професiйного розвитку, елементом сотального контролю, що погоджуе в собi як матерiальнi, так i нематерiальнi засоби.
Перетворення можливосп кар'ери в реальну кар'еру вщбуваеться пiд впливом рiзних чинникiв, зокрема: особливостей системи осв^и та й доступ-ностi, ситуацii на ринку прат; структури власностi, мiсця державного секто-
ру в економщц структури зайнятосп у певних галузях виробництва; струк-тури трудово"' оргашзацп, типу власносп, на якiй вона заснована, та ш. Вплив цих об'ективних чинниюв опосередковуеться особистiсними характеристиками шдиввдв, такими як стать, освiта, вш, соцiальне походження, здiбностi, мотивацiя тощо.
Аналiз соцiального сенсу кар'ери свщчить про абсолютнi переваги моти-вацп полiпшення матерiального становища, пов'язаного з кар'ерним зростан-ням. Однак значущими е також й iншi бонуси кар'ерного зростання. Це - на-явшсть можливостей для реалiзацii сво"'х професiйних планiв, подальшого професiйного розвитку, досягнення певного соцiального положення, входжен-ня до елiти, отримання влади над людьми тощо.
Можна видшити двi основнi моделi кар'ерного просування: пов'язана з орiентацiями на досягнення ^ навпаки, аскриптивна. Перша модель кар'ерного устху акцентуе увагу на якюнш освiтi, професiоналiзмi, Ыща-тивносп, комунiкабельностi, природнiй обдарованостi. Друга - передбачае кар'ерний устх в оргашзацп «людини зi зв'язками», орiентуеться на удачу та репутащю «свое"' людини». Професшна компетентнiсть та подальше "'"' вдосконалення в даному випадку вщходять на другий план.
Характеризуючи сучасш тенденцп, пов'язанi з професiйною мобшьшстю, слiд вiдмiтити, що спостерiгаеться штенсивна висхiдна мобiльнiсть серед деяких груп висококвалiфiкованих спецiалiстiв, пов'язана з "х професiйним зростанням i затребуванiстю на ринку пращ (IT-фахiвцi, iнженери з автома-тизацй виробництва, маркетологи, лопсти тощо). З'явилися новi престижнi види дiяльностi, що помiтно змiнили сощально-професшну структуру сус-пiльства.
Крiм того, простежуються мiжпоколiннi вiдмiнностi в процеа професiйноi мобiльностi. Готовнiсть до змши характеру дiяльностi, яка е сьогодш чи не головним чинником устшного працевлаштування, дуже висока у молодь Вщ поколiння «батькiв» молодь вiдрiзняеться наявнiстю «мотивацiй на досягнення», а саме орiентацiй на професшне зростання, швидку кар'еру. Старше ж поколшня бiльш орiентоване на зручшсть i комфортнiсть роботи.
З другого боку, в мехашзмах соцiально-професiйного просування спо-стерiгаються i негативнi тенденцп, викликанi соцiально-економiчною неста-бiльнiстю, яка склалася в Укра"ш. Це супроводжуеться несприятливою транс-формацiею структури зайнятосп, зростанням безробiття, масовим зубож1нням значно"' частини населення. За таких умов професшна мобшьшсть в усiх "'"' проявах отримуе доволi нестiйкий характер i в значнiй мiрi залежить вщ ско-роминучих факторiв. Так, високого положення здатш добиватися випадковi люди, непрофесiонали або навiть представники кримшальних структур.
У таких суспшьствах доступ до ел^ у значнш Mipi залежить вщ пол^ичних i родинних зв'язкiв, а не вщ рiвня професшно'1 компетенцп, освiти або ште-лектуальних здiбностей.
Висновки. У суспшьста, яке трансформуеться, в якому бшьша частина населення обтяжена матерiальними проблемами, професiйна мобiльнiсть стае не тшьки умовою виживання, але i досягнення професiйного, а вiдповiдно i соцiального успiху. За таких умов важливо, щоб держава формувала так звану систему соцiальних лiфтiв, завдяки яким будь-яка талановита людина змогла б зробити устшну професiйну кар'еру. Це може стати сприятливою умовою подальшого досягнення рiвня сотально'1 та економiчноi стабшьнос-тi в сустльства
Л1ТЕРАТУРА
1. Грицькова Н. В. Професшна мобшьтсть фах1вця: сутнють та структура. Bicu. ЛНУ iM. Т. Шевчеика. 2010. № 12 (199). С. 25-32.
2. 1ванченко С. А. Формування професiйноi мобшьносп майбутшх економ1спв у процес навчання у вищих навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук. Одеса, 2005. 181 с.
3. Сушенцева Л. Л. Формування професiйноi мобшьносп майбутшх кватфшованих роб1тниюв у професшно-техшчних навчальних закладах: теор1я i практика: мо-нограф1я / за ред. Н. Г. Ничкало; 1н-т проф.-техн. осв1ти НАПН Украши. Кривий Pir: Вид. д1м, 2011. 439 с.
4. Чернуха Н. М. Формування сощально1' мобшьносп студеннв в сучасному ште-грацшному осв1тньому простора 1ииовацШт процеси в oceimubOMy npocmopi: docmynuicmb, ефективтсть, яюсть: зб. матер1ал1в конф., 13-15 листоп. 2012 р. С. 91-101.
5. Шпекторенко И. В. Профессиональная мобильность государственных служащих. Образование и о-во. 2007. № 6. С. 4-9.
REFERENCES
1. Hrytskova, N. V. (2010). Profesiina mobilnist fakhivtsia: sutnist ta struktura. Visnyk LNUimeni Tarasa Shevchenka, 12 (199), 25-32 [in Ukrainian].
2. Ivanchenko, Ye.A. (2005). Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh ekonomistiv u protsesi navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].
3. Sushentseva, L. L. (2011). Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv u profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladakh: teoriia i praktyka : monohrafiia / za red. N. H. Nychkalo; Instytut profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim [in Ukrainian].
4. Chemukha, N. M. (2012). Formuvannia sotsialnoi mobilnosti studentiv v suchasnomu intehratsiinomu osvitnomu prostori. Innovatsiini protsesy v osvitnomu prostori: dostupnist, efektyvnist, yakist : zb. mater. konf., 13-15 lystop. 2012 r., 91-101 [in Ukrainian].
5. Shpektorenko, I. V. (2010). Professionalnaya mobilnost gosudarstvennyih sluzhaschih.
Obrazovanie i obschestvo, 6, 4-9 [in Russian].
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ КАК ФАКТОР ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ УСПЕШНОСТИ
Прохоренко Т. Г.
В статье рассмотрены сущность и структура профессиональной мобильности как важного фактора профессиональной и социальной адаптации человека к кардинальным изменениям во всех сферах современного общества. Акцентируется внимание на роли профессиональной мобильности в механизмах успешной самореализации личности в профессиональной деятельности и карьерном продвижении, обращается внимание на ее особенности в современных условиях.
Ключевые слова: профессиональная мобильность, системное качество, адаптация, конкурентоспособность, самореализация, креативность, успешность, карьера.
PROFESSIONAL MOBILITY AS A FACTOR OF PROFESSIONAL SUCCESS
Prokhorenko T. G.
The article states that the unprecedented pace of social history of civilization, scientific and technological changes required by specialists of high professional mobility. Professional mobility - is a kind of social mobility, the quality system of the individual professional, which includes knowledge, skills, abilities, personal qualities, values. Professional mobility requires not only the transfer of an individual from one professional to another position, but also its mobility, willingness to rapidly increase its own resources in accordance with the upcoming changes.
The main factor here is the inner freedom of the individual and his ability to discard stereotypes formed, the ability to look at life and professional situation in a new way, outside the box. This is the force of the creative person. In the process of professional movement becomes an important characteristic of professional ability to quickly adapt to new circumstances, to orient himself in the professional world. It actualizes the desire and ability to continuous learning, continuous improvement of vocational training, allows such professionals to cultivate lifelong learning. They are also characterized by the pursuit of self-knowledge and self-determination. No less important is the quality of belief in themselves and their future.
The ability for a professional displacement determines the level of adaptation and competitive specialists in the labor market is a significant factor in his professional success. The result is a domestic professional development, as well as the surrounding living environment and professional transformation. Professional success is an important part of human life and success is reflected in the achievement of these goals, the creative originality of the end product, in excess of their previous results.
An example of a successful professional and social mobility is a career, which is a human movement between the positions of labor or professional occupations throughout his working life. Analysis career motivations indicates the predominance of motivation to improve the material situation followed and other bonuses: the availability of opportunities for the realization of their professional plans for further professional and personal development, the achievement of a certain social status, etc.
The author notes that in the period ofsocial transformation mechanisms of social and professional movements are characterized by inconsistency and uncertainty, accompanied by, on the one hand, the demandfor professional competence, but on the other hand, certain personal, professional and social strains.
Distinguished and studied two main models of professional movement: associated with a focus on personal achievements and, on the other hand, ascriptive. The first model focuses on quality education, initiative, communication skills, natural talent. The second provides for career success in the organization of «man with connections», it focuses on the success and reputation of «their man».
Keywords: professional mobility, system quality, adaptation, competitive, self-realization, creativity, success, career.
