Научная статья на тему 'Інноваційність освіти - запорука досягнення життєвого успіху людини'

Інноваційність освіти - запорука досягнення життєвого успіху людини Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
232
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Інноваційність освіти - запорука досягнення життєвого успіху людини»

Л1ТЕРАТУРА

1. Громадянське суспшьство: пол^ичш та соцiально-правовi проблеми розвитку : монографiя / Г. Ю. Васильев, В. Д. Воднiк, О. В. Волянська та ш. ; за ред. М. П. Тре-бша. - Х. : Право, 2013. - 536 с.

2. Зимогляд В. Я. Розвиток мюцевого самоврядування як чинник горизонтально! самооргашзаци суспшьства / В. Я. Зимогляд // Укр. сощум. - 2008. - № 3 (26). -С.124-131.

О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент, Харювський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет

ШНОВАЦШШСТЬ ОСВ1ТИ - ЗАПОРУКА ДОСЯГНЕННЯ ЖИТТеВОГО УСП1ХУ ЛЮДИНИ

Розвиток шформацшного суспшьства змшив погляди людства на завдання осв1ти. Стало зрозумшо, що науково-техшчний прогрес сам по соб1 не може виршити вс сотально-пол1тичш та економ1чш проблеми 1 що найважливь шою щншстю сучасного св1ту стае самостшна та осв1чена людина, здатна критично пщходити до вир1шення вс1х завдань у процес досягнення житте-вого устху. Очевидно, що головна роль у формуванш тако! людини належить освт, зокрема - и шновацшнш складовш.

Розгляду р1зних аспекпв шновацшно! спрямованосп осв1ти та досягнення життевого устху особистосп присвячет пращ багатьох вчених [1-6]. Однак у той же час дослщники недостатньо уваги прид1ляють вивченню взаемозв'язку р1вня осв1ти людини та досягненню нею життевого устху. Зважаючи на це, метою дано! статп е анал1з впливу шновацшно! спрямованосп освгги на досягнення життевого устху особистосп.

Слщ зазначити, що провщт кра!ни св1ту вже давно розглядають осв1ту як стратепчну сферу, вщ результативносп розвитку яко! значною м1рою залежить те, чи втримаеться держава в авангард! св1тово! економши. Захщт суспшьства прагнуть оргатзувати осв1тнш процес так, щоб якомога бшьша частина гро-мадян мали можливють отримати високий статус 1 самореал1зуватися в про-цес досягнення життевого устху, адже тшьки устшна особиспсть спромож-на активно впливати на динам1чний розвиток кра!ни.

Тому сьогодт основна увага в осв1тньому середовищ1 повинна бути при-дшена питанням подолання консерватизму в тдходах до навчально-виховно! д1яльносп та залучення кращих надбань, що юнують у систем1 осв1ти захщних кра!н. Тшьки шновацшна за своею суттстю осв1та може виховати людину,

Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016

яка спроможна проявляти актившсть у сучасному шформацшному сощум, бути самостшною, самодостатньою особистютю, яка керуеться в життi влас-ними знаннями та переконаннями. Значною мiрою це потрiбно i всьому сус-пiльству, бо без устшно'1 особистостi неможливо розбудувати анi демократа, аш досягти високого рiвня економiчного та соцiального розвитку.

У зв'язку iз цим роль держави полягае в розширенш правових i пол^ичних свобод суспiльного та особистого життя громадян. Освiта як пiдсистема ць люно!' державно! системи мае постшно змiнюватися та вдосконалюватися, причому робити це необхщно на випередження сощального розвитку, адже саме якраз високий рiвень освiтнього капiталу дозволяе людиш не тiльки сприймати змiни в суспшьста, а й активно впливати на його трансформащю. Зокрема, осв^а мае великий вплив на економiчну дiяльнiсть та розвиток культури суспшьства. Вона як соцiальний iнститут вщповщае за фаховi ком-петенцп кадрiв духовно!, виробничо! та управлшськох сфер уах сучасних краш. Освiта через науку, економiчну сферу i новггш технологи впливае на динамiчний сощальний та економiчний розвиток iнформацiйного суспшьства i формуе всi компетенцп особистостi.

На жаль, як свiдчить втизняний досвiд, теорiя i практика шновацш ще не повною мiрою затвердилися в украшському суспiльствi, не стали визна-чальною в нашiй культурь Незважаючи на роки реформ, перехщ вiд окремих, одиничних iнновацiй до системно'1' дiяльностi, спрямовано'1' на перетворення наукового знання у технологiчнi розробки, часто гальмуеться [7].

Продуктивним об'ектом для творчо'1', шновацшнох дiяльностi як системи, що спрямована на розвиток, мае стати науково-тзнавальна дiяльнiсть, зокрема осв^а, а джерелом розвитку осв^и мають бути iнновацiйнi тдходи, рiшення та технологи. 1нновацп повинш перетворитися на базову характеристику, мiрило процесу творчо'1 дiяльностi кожно'1 людини i системи освiти в цшому.

Змiни в освiтi слщ спрямовувати на розробку та реалiзацiю програм шно-вацiйного навчання, що переслщують двi основнi мети. Перша - виховати в людини здатшсть до «передбачення», до випередження подш, зорiентувати И на свiдомий вибiр альтернатив дiяльностi в процесi творення нових фреймiв соцiальних практик i досягнення життевого успiху. Для цього слщ формувати творчий потенщал особистосп, яка зможе застосовувати новi знання i навички у свiтi, що постшно та динамiчно змiнюеться. Друга мета - навчити людину додержуватися принципу «ствучасп», що передбачае залучення шдиввдв i цiлих суспiльств до процесу прийняття важливих рiшень на вах рiвнях - вiд локального до глобального. 1накше кажучи, щеться про демократизацiю процесу прийняття суспшьних рiшень, передумовою яких е демократизащя

оcвiти, каpдинальнi змiни в ^о^а навчання, а також pозшиpeння cвободи людини в cycпiльно-полiтичномy житт [В].

Нeобхiдно також ycвiдомити, що шноващя - цe нe тшьки нововвeдeння, алe й здатнicть до нового, cамоcтiйного миcлeння, до пepeоcмиcлeння юну-ючих фpeймiв cоцiальних рантик, змiни та yточнeння загальновизнаних ic-тин, пpавил та ноpм житщ^яльнооп. Нiякe нововвeдeння нe вiдбyдeтьcя, якщо пpоцec миcлeння людини нe стате кpитичним, cамоcтiйним та iнновацiйним. Сама динамша нинiшнього надзвичайно мiнливого, iнфоpмацiйного, глоба-лiзованого cвiтy вимагае шновацшного миcлeння. Пpоникаючи в cyтнicть peалiй, iнновацiйнe миcлeння здiйcнюe активний вплив на ïx pозвиток, навями життeдiяльноcтi й ycпixy людини i ^оцв^ання дepжави [9].

Aналiзyючи дану пpоблeмy, В. В. Химинeць пишe, що «Динамша cyчаc-ного pозвиткy цившзаци, пpогнозyвання його пepcпeктив ^иводять до ви-cновкiв, що оcвiтня cиcтeма, навчальний заклад та тедагоичний колeктив, якi iгноpyють y cвоïй дiяльноcтi iнновацiйний чинник, нe лишe вiдcтаватимyть вiд cycпiльниx пpоцeciв, тeндeнцiй, а й cпpичинятимyть фоpмyвання о^бж-тоcтi, поколiння, заздалeгiдь запpогpамованi на аyтcайдepcькi (оcтаннi) irne-лeктyальнi, духовш, cоцiальнi позицп. Пeдагог iз заcтаpiлими знаннями, байдyжий до пiзнання й викоpиcтання y cвоïй дiяльноcтi нового, фоpмyвати-мe подiбнi комплeкcи й y cвоïx виxованцiв, з яких мало хто зможe cтати уот^ною оcобиcтicтю» [10, c. 39]. Тому в умовах pозвиткy iнфоpмацiйного cycпiльcтва, фоpмyвання нових знань та нових тexнологiй, cиcтeм комушка-цiй, у^лад^н™ cоцiальниx зв'язкiв cлiд пpидiляти увагу поcтiйномy онов-лeнню вимог до якосп оcвiти, одним iз найважливших заcобiв забeзпeчeння яко'1 е шновацшшсть оcвiтнього пpоцecy. У цiломy шновацшний xаpактep оcвiти cтаe важливим iнcтpyмeнтом уоттно!' конкypeнцiï вищо'1 школи з ш-шими cоцiальними iнcтитyтами, а оcвiтнiй капiтал людини - гаpантieю ïï ycпiшноï cамоpeалiзацiï в ^о^а доcягнeння життевого ycпixy. Для цього шагема оcвiти повинна виходити з вимог eкономiки, що визначають crpy^ тypy попиту на знання, навички, пpофeciï та cпeцiальноcтi.

Oчeвидно, що шновацп потpiбнi як в оpганiзацiï пpоцecy навчання, так i в yдоcконалeннi його мeтодiв. Cyчаcнicть вимагае repern^ вiд фоpмального викладання матepiалy, cпpямованого на надбання знань, до навчання, що ^и-водить до фоpмyвання компeтeнцiï. Кpiм того, шобхщно здiйcнювати cтpyк-тypований пiдxiд до навчання, y мeжаx якого cтyдeнти зможуть бpати актив-ну участь в оcвiтньомy пpоцeci. Такий тдхщ бyдe cпpияти покpащeнню якоcтi cиcтeми оcвiти для того, щоб забeзпeчити людину знаннями, що допо-можуть 1и eфeктивно доcягати життевого у^ху чepeз пepeоcмиcлeння та cамоcтiйнe твоpeння фpeймiв життeдiяльноcтi. Ocобиcтicть мае навчиттоя

BicHUK Нацюналтого yHieepcumemy «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016

отримувати знання як у межах, так i поза межами системи формально! осв^и. Це означав, що основною складовою осв^и стае формування навичок людини самостшно здшснювати пошук нових знань i розвивати сво! компетенцп.

Таким чином, розбудова свободи i демократа в Укра!ш, вiдродження ii культурних здобутюв у поеднаннi iз загальноцившзацшними процесами ви-водять проблему шновацшно! освiти на перший план державно! пол^ики. Освiта мае стати провщним нацiональним прiоритетом, бо людина i держава без сучасних iнновацiйних освпгах програм позбавленi майбутнього, не здат-нi до вiдтворення та розвитку культурних цшностей. Без високого рiвня освь ти особистiсть буде неспроможною досягти життевого успiху, а держава - за-безпечити конкурентоспроможнiсть на св^овому ринку.

Л1ТЕРАТУРА

1. Брусенцова О. А. Впровадження шновацшних педагопчних технологш як скла-дова розвитку вищо! освгш в сучасних умовах / О. А. Брусенцова // Теор1я та методика упр. освггою. - 2010. - № 4. - С. 1-10.

2. Галиця I. О. Що ж таке шновацшний розвиток? / I. О. Галиця // Економша та держава. - 2003. - № 10. - С. 32-33.

3. Маркозова О. О. Значення осв1тнього катталу людини для досягнення життевого устху / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра!ни ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.:

A. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 4 (23). - С. 223-229.

4. Markozova E.A. «Fartsa»: frames, which break the stereotype of the soviet people / E. A. Markozova // Visnik Harkivskogo nacionalnogo pedagogicnogo universitetu imeni G. S. Skovorodi. Filosofia. - 2016. - Vyd. 46, ОЬ. 1. - P. 60-69.

5. Маркозова О. О. США: держава, побудована на ще! шдивщуального устху / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра!ни ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, полгшлопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2015. - № 2 (25). - С. 247-254.

6. Маркозова О. О. Хаотичне фреймування устху особистосп в перш1 роки неза-лежносп Укра!ни / О. О. Маркозова // Мультиверсум : фшос. альм. / гол. ред.

B. В. Лях. - К., 2014. - Вип. 2 (130). - С. 85-92.

7. Андрущенко В. 1нновацшний розвиток освгш в стратеги «укра!нського прориву» / В. Андрущенко // Вища освгга Укра!ни. - 2008. - № 2. - С. 10-17.

8. Кремень В. Г. 1нновацшнють в освт як вимога часу / В. Г. Кремень // Инновации в образовании. - Ялта, 2010. - С. 7-13.

9. Химинець В. В. Науково-методичш аспекти створення шновацшного середовища в освггшх закладах Закарпаття / В. В. Химинець // Освгга Закарпаття. - 2012. -№ 15. - С. 3-11.

10. Химинець В. В. 1нновацшна освггая д1яльнють / В. В. Химинець. - Ужгород : 1нформ.-вид. центр З1ППО, 2007. - 364 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.