CC BY
10
УДК 378.046-021.68(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54801
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Ш: ШЛЯХ ДО еВРОШТЕГРАЦП
© Т. В. Палько
У cmammi окреслено завдання i шляхи розв 'язання проблем тслядипломног пeдагoгiчнoi освти. Схарак-теризовано iнновацiйнi nidxodu до процесу пiдвищення квалiфiкацii педагогiчних rndpie у cucmeMi пicля-дипломно'1' пeдагoгiчнoi оcвimu. Розкрито iнновацiйнi здобутки Закарпатського тституту тслядиплом-но'1' пeдагoгiчнoi освти на шляху до евроттеграци. Стаття метить також цiннi узагальнення закордонного дocвiду i дocвiду пiдвuщeння квалiфiкацii пeдагoгiчнux кадрiв в Укра'ш
Ключовi слова: пicлядuплoмна пeдагoгiчна ocвimа, освта впродовж життя, iннoвацiйнi тдходи, евроi-нтеграця
The article analyses the tasks and solutions for the issues of in-service education. The innovative approaches to the process of in-service teacher professional development and benefits for Institute of inservice training in Zakarpattia towards European integration are characterized in the article. The article contains valuable summing up of foreign experience and the experience deals with the in-service teacher education in Ukraine
Keywords: in-service teacher education, lifelong education, innovative approaches, European integration
1. Вступ
Реформування системи освгга Украши висувае перед педагопчними пращвниками низку вимог що-до рiвня 1хнього тдвищення квалiфiкацi!. Йдеться про забезпечення максимального розкриття потенць алу кожного фахiвця, створення умов для 1хнього саморозвитку i самореал1заци за умови вчасно! та гнучко! адаптаци до змш, яш вщбуваються в техно-лопзаци вичизняного та заруб1жного освггаього простору. Вивчення та впровадження досвщу европейсь-ких кра!н щодо оргашзаци та вдосконалення дiяльно-стi закладiв шслядипломно! освiти, без сумнiву, е цшним у науковiй i практичнiй дiяльностi закладiв шслядипломно! освiти. Для прикладу:
- змша типу управлiння тслядипломною освь тою в напрямi децентралiзацi!;
- реформування органiзацiйних, правових, економiчних, фiнансових механiзмiв управлiння шс-лядипломною освiтою з метою удосконалення 1хньо-го змiсту, структури i технолопчного дидактико-методичного ресурсу;
- врахування специфiки психолого-педагопч-ного супроводу оргашзаци пiдвищення квалiфiкацi! вчителiв у рiзних освiтнiх системах;
- навчання упродовж життя, або безперервна освгга, чи освiта дорослих.
У яких сполученнях ми б не використовували цей термiн - змiст його мае одне значення - швестуван-ня, яке вкладае держава у людей, у накопичення кшх знань, соцiального й професшного досвщу; набуття професiйних умiнь, здатностей до застосування шнова-цшних технологш, що е першоосновою компетентност i компетентностей; у тому числ1 й IКТ-грамотнiсть.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Анал1з джерел iз окреслено1 проблеми свщ-чить про те, що питання реформування тслядиплом-
но! педагопчно! освгга в Укра!ш у контексл еврош-теграцп знаходить свое ввдображення у державних документах i наукових дослвдженнях вгтчизняних дослщнишв. Так, на думку В. Андрущенка, одним i3 головних напрямiв реформування освггаьо! системи е дотримання европейських стандарпв якостi освiтнiх послуг [1].
Дослщниця С. Сисоева в модершзацп сучас-но! освiти вбачае закономiрний юторичний процес, пов'язаний 3i змiною освгтньо! моделi вiдповiдно до вимог сучасносп [2]. Дотичними до висловлю-вань учено! е М. Артюшина, П. Лушин, В. Олшни-ка, Л. Пуховська й ш., якi наголошують на значи-мостi iнновацiйного, психолопчного, управлшсь-кого аспектiв в штеграцшних процесах нащональ-но! системи освии в европейський освiтнiй простiр [3]. Однак у зазначених вище дослщженнях недо-статньо висвiтлено чинники, яш впливають на реформування шслядипломно! педагопчно! освiти, не систематизовано напрями та шляхи вдоскона-лення й реалiзацi! з врахуванням евроштеграцш-них освгтшх процесiв ППО.
Науково-методологiчнi основи стратепчних орiентирiв розвитку пiслядипломно! освiти розкрито у працях В. Олшника. Вчений обгрунтовуе !х з позицп стандартизации iнформатизацi! та техноло-пзацп розвитку пiслядипломно! педагогiчно! освь ти в умовах трансформацп суспiльства i пов'язуе !х iз можливими шляхами розв'язання; обстоюе роль Ушверситету менеджменту освгга та консорцiуму в розробленш стандартiв, удосконаленнi змшту й запровадженш iнновацiйних педагогiчних технологш, модершзацп науково! дГяльносп у шслядип-ломнш педагогiчнiй освт. На його переконання, сшвпраця з iноземними кра!нами сприятиме шд-вищенню ефективностi дГяльносп системи вичиз-няно! шслядипломно! педагогiчно! освГти на рГвш державно! полиики Укра!ни [4].
3. Мета статт
Окреслення основних шляхГв та !х розв'я-зання в умовах реформування шслядипломно! педагопчно! освiти Укра!ни до европейського освп-нього простору.
4. Шляхи реформування шслядипломноТ педагоочноТ освiти у контекст евроштеграцш-
НИХ 3MiH
Перш за все - це забезпечення освггян будь-якого вiку рiвним i вадкритим доступом до яшсного навчання. Рада £вропи затвердила навчання протя-гом життя як один з основних компонента европей-сько! сощально! моделi, як один iз альтернативних шляхiв евроштеграцп. Таке навчання не обмежуеться лише сферою освгга; воно також е критичним чинни-ком у сферах зайнятостi та сощального забезпечення, економiчного зростання i конкурентоспроможностi. За останнi десятил1ття кардинально змшилася система генераци й передачi знань, а !х обсяг багаторазово зрю. Сьогодш не можна за один раз, навiть за 5 або 6 рошв навчання, падготувати вчителя до його профе-сшно! дiяльностi на все життя, оскшьки щорiчно оновлюеться близько 5 % теоретичних i 20 % профе-сiйних знань [5].
Враховуючи цю особливiсть, Мiнiстерством освiти i науки передбачено створення системи сер-тифгкаци вчителiв шкiл, яка буде впроваджена в Укра!ш пiсля ухвалення нового закону «Про освпу». Впровадження сертифшацп мiстить так1 головнi чин-ники реформування:
1) заробiтна плата вчителя залежатиме вГд рГв-ня його квалiфiкацil;
2) учителю буде надано право самостiйно оби-рати мюце та спосiб пiдвищення квалiфiкацii;
3) добровiльна сертифiкацiя вчител1в ввдбува-тиметься у незалежних установах сертифжаци кожнi 5 рокiв.
Виникае питання, яким шляхом вадбувати-меться реформування шслядипломно! педагопчно! освiти в Укра!ш пiсля впровадження наведених вище реформ. Одним iз альтернативних напрямiв реформування нишшшх iнститутiв шслядипломно! педагопчно! освiти, вважае академiк НАПН Укра!ни, доктор педагогiчних наук, професор В. Олшник - це функцюнування освiтнього консорцiуму [6] - Вщк-ритого унiверситету, у який увiйдуть переважна бь льшiсть шститута шслядипломно! педагопчно! освь ти. Станом на сьогодш в Укра!ш вже функцюнують 23 такi заклади. Шд керiвництвом Вiктора Васильо-вича науковими сшвробггаиками Унiверситету менеджменту освгга розроблено концепцiю, яка дозволить змшити ставлення держави i громадськостi до функцюнування шститута шслядипломно! педагопчно! освгга, об'еднавши !х в единий потужний освггаш консорщум з надання освпшх послуг слухачам вщ-повщно до мiжнародноl освггаьо! системи Double Degree (подвшний диплом). Члени Консорщуму ма-тимуть змогу атестувати сво!х сшвробггаишв через Вчену раду Ушверситету та шшГ його структурш пГдроздГли; використовувати сучаснi шформацшно-комунiкацiйнi технологи, а також реалiзовувати шшГ
проекти з надання освiтнiх послуг та проведення на-укових дослiджень.
Варто зазначити, що сьогоднi право на здшс-нення освггаьо! дiяльностi з пГдвищення квалГфГкацп МОН надало понад 20 профiльним педагогiчним ви-щим навчальним закладам. Понад 200 тис. керiвних i педагогiчних працiвникiв закладiв освiти щорiчно пiдвищують свою педагопчну квалiфiкацiю. Що це означае? По-перше, що вищi навчальнi заклади е конкурентами для шслядипломно! педагопчно! освь ти; по-друге, функцюнування закладiв шслядипломно! педагопчно! освгга залежить вщ кiлькостi учас-ник1в, тобто вчителiв, керiвного складу, яким уже надано право вибору. I у першому, i у другому випа-дку працiвники закладiв пiслядипломно! педагогiчно! освгга повинш чiтко усвГдомити тi реформаторськГ змiни, якГ викликанi вимогами часу, освишми транс-формацiйними процесами, тому не можуть бути осторонь цих змш, а навпаки, повиннГ прийняти !х г активно включитися в цей процес, проявити максимум професГоналГзму з метою полшшення системи пгдготовки та перешдготовки педагогГчних кадрГв в умовах освГтаього ринку.
ОкремГ напрацювання з цього напрямку е в Закарпатському шституп пГслядипломно! педаго-гГчно! освГти:
- перехГд на кредитно-модульну систему пГдви-щення квалГфГкаци педагогГчних пращвникГв областГ;
- орГентування на проблемно-пошукову на-правленГсть учасникГв навчально-виховного процесу;
- урахування варГативностГ змГсту та форм ку-рсово! пгдготовки;
- реалiзацiя принципу свободи г демократ^' вибору;
- монГторинг результативностi курсово! пгдготовки тощо.
ОкрГм цього, шститутом запроваджено дифе-ренцГйований шдхГд щодо пГдвищення квалГфжаци освГтяни краю: для вчителГв з вищою квалГфГкацш-ною категорГею, педагогГчними званнями «старший учитель», «учитель-методист» пропонуеться очно-заочна форма навчання.
Для педагогГчних пращвнишв Гз квалГфжа-цГйною категорГею не нижче I, якГ проживають у географГчно вГддалених Г важкодоступних до Закар-патського Гнституту пГслядипломно! педагопчно! освгга населених пунктах, органГзовано дистанцш-ну форму пГдвищення квалГфжацп, як одну з нових систем навчання поряд зГ створенням технологГй Г методик роботи.
Науковцями Гнституту створено «банк кредита» - накопичення балГв для чергово! та позачергово! атестаци, що дае можливють учителю систематично розвивати свш професГйний рГвень.
Упроваджуючи таю нововведення в систему пГслядипломно! педагопчно! освгга, науково-педа-гопчш працГвники здшснюють першГ кроки до свгго-вих европейських Г мГжнародних стандартГв. Пред-ставляе Гнтерес система пГдвищення квалГфГкацп пе-дагогГв зГ Швецп. Нацюнальним комитетом освгга визначено п'ять основних титв пГдвищення квалГфГкаци вчителГв:
1) поеднання тслядипломно1' педагопчно1' освгга з додипломною. Йдеться про поглиблення до-дипломно! подготовки вчителя тд час пгдвищення квал1ф1кацй' на основ! отриманого ними практичного досвгду роботи;
2) локал1защя змюту, тобто оргашзовуеться робота для педагопв одного або кшькох навчальних закладГв, груп учителГв певного предмета, керГвнишв навчальних закладГв тощо, як1 мають сво! специф1чш потреби;
3) шслядипломна педагопчна освГта за цен-тралГзованим чи регюнальним замовленням (пере-важно для здшснення педагопчних дослщжень р1з-ного р1вня);
4) тдвищення квал1ф1кацп у зв'язку з прове-денням освгтшх реформ та оновленням навчальних програм;
5) оргашзащя навчання за Гндивщуальними потребами та замовленнями учителГв [7].
Система тдвищення квал1ф1каци у кранах Заходу вирГзняеться найрГзноматтшшими видами й формами переподготовки. Ефективним видом проведения пгдвищення тслядипломно1' педагопчно1' освгга е ко-роткостроков1 курси-семшари для вчителГв, як1 прово-дяться по суботах, у вечрнш або вгдпускний час, щоб не зривати педагопчний процес у школ [8].
Цшшсть 1х у тому, що вчител1 можуть одноча-сно i працювати, i розвивати свш професшний дос-вгд, орiентуватись у тих iнновацiйних нововведеннях, якi е значущими на тому чи шшому етапi розвитку педагопчно1 освiти.
Заслуговуе на увагу й така форма тдвищення квалiфiкацiï педагопчних кадрiв як iнформальна освгга або самоосвiта. Ïï перевагою е те, що не ви-магае державних витрат. Однак, вона потребуе розвитку високо1' здатносп до мотивацп навчання. Така форма самоосвГти включае участь педагога в професшних товариствах, участь у конференцiях, наукових проектах тощо [9]. Ця форма тдвищення квалiфiкацiï вже знайшла свое ввдображення у проект Закону про освиу «шформальна освгга», тобто (самоосвiта). Вщповщно, запозичення такого дос-вщу для вiтчизняноï практики мае дати хороший результат.
Важливим також е змют, структура, психолого -педагопчний супровщ, вибГр окремих прюрите-пв, гендернi вгдмшносп, вжовий ценз тощо, на яш зважують керiвники пiслядипломноï педагогiчноï освгга в рГзних крашах, що виявляеться в структур! закладiв додатково1' педагопчно1' освии, у сшвшд-порядкованосп на регюнальному, мунщипальному й шкшьному рГвнях; з урахуванням Гсторичних на-дбань, традицш, сучасних демографГчних процеав i кадровою политикою. Таким чином, розгляд свгто-вих тенденцш дозволить зорГентуватися у тих реформаторских змшах, яю вщбуваються ниш в освт загалом та шслядипломнш педагопчнш освь ri зокрема.
Узагальнюючи закордонний досввд i досвщ тдвищення квалГфжаци педагопчних кадрГв в Укра1'ш, вщнаходимо реперш точки, яю умовно можемо Гдентифжувати за такими параметрами:
1) освгга упродовж життя або неперервна освгга;
2) шформальна освгга;
3) нашвочна освгга (тобто, очно-заочна i дис-танцшна);
4) курси з рГзною тривалГстю навчання;
5) традицшш технологи, як:
а) мжровикладання, рефлексивний аналГз, метод кейсГв, творчГ звгга та презентаци, оff-line консультаций «Ла^оп-Ипе»;
6) багаторГвнева диференщащя, яка перед-бачае врахування професшного рГвня вчителГв, його педагопчного досвщу та наявних освгтшх потреб.
За шщативи Центру европейськог' полггаки (СР) та фшансовог' пгдтримки Офщшног' допомоги словацького уряду («SlovakAid», СР) шститут здшс-нюе реалГзацш мГжнародного словацько-укрансь-кого проекту «£вропа в школ! - 2», метою якого е популяризацГя украïнським педагогам словацького досвщу щодо трансформаци та штеграци освгга упродовж життя в £С.
1з липня 2015 науково-педагопчш пращвни-ки шституту розпочали реалГзацш мГжнародного спшьного словацько-украг'нського проекту (у парт-нерськш сшвпращ з Центром европейськог' полгти-ки та Паневропейською вищою школою (м. Братислава, Словацька Республжа) з проблем реалГзаци шновацшних методГв навчання «InovEduk». У рамках проекту передбачено вщобразити Гз застосу-ванням новгтшх шформацшно -комушкацшних те-хнологш (використанням 3D-моделей) пам'ятки культури, ГсторГ1', природи Схвдно1' Словаччини та Закарпаття; навчання 20 учителГв-мультиплша-торГв (10 - зГ СхГдно1' Словаччини, 10 - Гз Закарпаття), якГ використовуватимуть у навчальному про-цесГ методи вГртуально1' i доповнено1' реально стГ, створюючи вГртуальне середовище з використанням 3Б-моделей.
КГлька рок1в поспГль на базГ Закарпатського Гн-ституту пГслядипломно1' педагопчно1' успГшно пра-цюють волонтери Корпусу Миру (у рамках угоди Украша - США). Вони ознайомлюють слухачГв Гз культурою, лГтературою, мовою як еталоном комунГ-кацй', сучасними технологГями навчання; виступають експертами випускних робщ координують проектну дГяльнГсть вчителГв шоземно1' мови. Така спГвпраця розширюе i збагачуе мовно-комунГкативний дГапазон педагогГв, наповнюе дидактико-методичним ресурсом, що дае змогу застосовувати набутий досвГд у практичнш дГяльностГ. ЦГ освГтнГ послуги учителГ-ГноземцГ отримують вГд волонтера Пегп Волтон та ДеннГ Робертсона, директора оргашзаци, що мотивуе 1'х до саморозвитку, удосконалення квазГпрофесГйно1' майстерносп.
Одним Гз прГоритетних ГнновацГйних напрямГв СтратегГ1' «Свропа 2020» визнано штелектуальне зро-стання в освГтГ через доступ до мереж! 1нтернет [10]. Завдання шституту - залучити максимальну к1льк1сть громадян (до 2020 року - 30 Мбт i бшьше), сформу-вати вмГння користуватися шформацшно-комуш-кативними технологГями впродовж життя. З щею метою використовуються внутрГшн! резерви шститу-
ту, а також можливосп рГзномаштних компанiй: «PANASONIC», представник1в видавництва «Розум-ники» з презентaцiями hobíthíx зразкГв TexHÍKH та технологiй програмного забезпечення у сферi шфор-мaцiйно-комунiкaцiйних технологш iз застосуванням електронних зaсобiв у практищ педагога навчального закладу з метою пГдвищення якосп педaгогiчного процесу.
2015 року Закарпатський шститут шслядипломно! педагопчно! освГти пiдписaв Меморандум з компашею Microsoft щодо створення ново! плат-форми дистaнцiйно!' освГти та сертифiкaцiйного центра. До послуг виклaдaчiв та слухaчiв ППО в шституту працюе WEB-сайт, на якому висвГтлю-еться дiяльнiсть усiх структурних шдроздшв. З 2014 року сайт шституту став потужним шформа-цшним центом для освiтян краю. Спшьно з науко-вцями i методистами шституту створено вГртуаль-ний дошкшьний навчальний заклад «Дивокрай».
З метою удосконалення оргашзацп навчально-виховного процесу в освггшх закладах, де навчають-ся дiти етнiчних спiльнот, шститутом створено у мГс-тi Берегово фшю. I! метою е координацГя дiяльностi iнституцiями шслядипломно! педaгогiчно! освгга та вищими навчальними закладами Угорщини, Румунп, ПольщГ, Словаччини - кра!н, яш територiaльно ме-жують Гз Закарпаттям. НауковГ здобутки викладачГв фш! були вщзначеш золотою медаллю на VII МГж-народному форумГ «1нноватика в сучаснш освт» (2015 р.), а Закарпатський шститут пГслядипломно! педагопчно! освгга отримав золоту медаль у номша-цй' «1нновацй' у шдвищенш професшно! компетент-носп педагога».
5. Результата дослвдження
Вивчено та узагальнено систему пГслядипломно! педагопчно! освгга на шляху до европейського розвитку Укра!ни. Закордонний досвщ i досвщ пГдвищення квалГфжацп педагогГчних кадрГв в Укра!ш можна умовно Гдентифжувати за такими параметрами: освгга упродовж життя або неперервна освгга; шформальна освГга; нашвочна освГта (тобто, очно -заочна i дистанцшна); курси з рГзною тривалютю навчання; традицшш технологп._Очевидно, що роз-гляд свГтових тенденцш дозволить зорГентуватися у тих реформаторських змшах, яш вщбуваються сьогодш в освт загалом та шслядипломнш педагопч-нш освт зокрема.
6. Висновки
Викладене вище не вичерпуе вах тих шляхГв, проблем i завдань, як1 окреслив уряд перед шслядип-ломною педагопчною освГгою. 1х розв'язання зале-жатиме вГд рГвня усвГдомленосп кожним керГвником, педагогом, учителем громадянсько! i професшно! позици, професшно! мобГльносп й налаштованосл на реформаторськГ змши, яш визначеш як прюритетш у вичизняному, европейському i мГжнародному освГт-ньому простора
7. Перспективи подальших розвщок з цього напряму
Подальше здшснення реформування системи пГслядипломно! педагопчно! освГти з огляду на дослГдження конкретних шляхГв здГйснення демо-нополГзацГ! таких послуг за рГзними ресурсними можливостями може стати основою для розвитку пГслядипломно! освГги в Украшг на основГ европейського досвГду.
Л1тература
1. Андрущенко, В. Модершзацгя педагопчно! освгги Укра!ни в контекст Болонського процесу [Текст] / В. Андрущенко // Вища освгга Укра!ни. - 2004. - № 1. - С. 5-9.
2. Сисоева, С. Принципи розвитку неперервно! освпп в умовах полгкультурного глобалгзованого свгту [Текст] / С. Сисоева // Шлях освгти. - 2009. - № 2. - С. 2-6.
3. Пуховська, Л. П. Шслядипломна освгга в умовах евроштеграцп: суттсть, змгст, технологи, готовшсть до змш [Текст]: навч. метод. посгб. / Л. П. Пуховська, М. В. Артюшина, В. Г. Базелюк, П. В. Лушин, О. С. Снгса-ренко, Л. П. Снщар, В. Т. Солодков; за наук. ред. Л. П. Пуховсько!. - К.: Педагопчна думка, 2012. - 122 с.
4. Олшник, В. Пгслядипломна педагопчна освгга: мгсш i стратет розвитку [Текст] / В. Олшник // Освгга Укра!ни. - 2010. - № 30. - С. 6.
5. Сггаева, Л. С. Освгта дорослих в Укра!ш (друга половина ХХ ст. - початок ХХ1 ст.) [Текст]: монографгя / Л. С. Сггаева. - К.: ТОВ ВД «ЕКМО», 2010. - 420 с.
6. Олшник, В. В. Тенденцг! розвитку шслядипломно! освпп педагогв у европейських крагнах [Текст] / В. В. Олшник, Т. Н. Синенко // Шлях освгти. - 2001. -№ 3. - С. 17-20.
7. Edelfelt, R. Staff Deve1opment for School Improvement [Text] / R. Edelfelt. - London: National Center on Teaching and Learning, 1983. - 296 p.
8. Cochran-Smith, M. The outcomes question in teacher education [Text] / M. Cochran-Smith // Teaching and Teacher Education. - 2009. - Vol. 17, Issue 5. - P. 527-546. doi: 10.1016/s0742-051x(01)00012-9
9. Land, W. G. Survey of state legislation relating to higher education [Text] / W. G. Land, E. V. Hellis, - Washington, 1991.
10. Стратет «Свропа 2020» [Електронний ресурс]. -Свробюлетень. - 2010. - № 4. - C. 16. - Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eurobulleti n/eurobulet_04_2010_uk.pdf
References
1. Andrushchenko, V. (2004). Modernizatsiya pedaho-hichnoyi osvity Ukrayiny v konteksti Bolons'koho protsesu. Vyshcha osvita Ukrayiny, 1, 5-9.
2. Sysoyeva, S. (2009). Pryntsypy rozvytku ne-perervnoyi osvity v umovakh polikul'turnoho hlobalizovanoho svitu. Shlyakh osvity, 2, 2-6.
3. Pukhovs'ka, L. P., Artyushyna, M. V., Bazelyuk, V. H., Lushyn, P. V., Snisarenko, O. S., Snitsar, L. P., Solodkov, V. T.; Pukhovs'koii, L. P. (Ed.) (2012). Pislyadyplomna osvita v umo-vakh yevrointehratsiyi: sutnist', zmist, tekhnolohiyi, hotovnist' do zmin. Kyiv: Pedahohichna dumka, 122.
4. Oliynyk, V. (2010). Pislyadyplomna pedahohi-chna osvita: misiya i stratehiya rozvytku. Osvita Ukra-yiny, 30, 6.
5. Sihayeva, L. Ye. (2010). Osvita doroslykh v Ukrayini (druha polovyna XX st. - pochatok XXI st. Kyiv: TOV VD «EKMO», 420.
6. Oliynyk, V. V., Synenko, T. N. (2001). Tendentsiyi rozvytku pislyadyplomnoyi osvity pedahohiv u yevropeys'kykh krayinakh. Shlyakh osvity, 3, 17-20.
7. Edelfelt, R. (1983). Staff Development for School Improvement. London: National Center on Teaching and Learning, 296.
8. Cochran-Smith, M. (2001). The outcomes question in teacher education. Teaching and Teacher Education, 17 (5), 527-546. doi: 10.1016/s0742-051x(01)00012-9
9. Land, W. G., Hellis, E. V. (1991). Survey of state legislation relating to higher education. Washington.
10. Stratehiya «Yevropa 2020» (2010). Yevrobyuleten', 4, 16. Available at: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/ documents/eurobulletin/eurobulet_04_2010_uk.pdf
Рекомендовано до публжаци д-р пед. наук Марусинець М. М.
Дата надходження рукопису 19.10.2015
Палько Тетяна Васитвна, кандидат психолопчних наук, старший викладач, кафедра педагопки та психологи, Закарпатський шститут шслядипломно! педагопчно! освгги, вул. Волошина, 35, м. Ужгород, Укра!на, 88000
E-mail: tanya0106.1967@ukr.net
УДК 37.091.12:159-051 УДК DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54901
ОСОБИСТ1СТЬ ВЧИТЕЛЯ ТА ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОБРАЗУ СВ1ТУ П1ДЛ1ТК1В
© В. I. Очка
У статт1 представлено аналгз результатгв досл1дження психологгчних особливостей образу ceimy, роз-крито оcобливоcmi cвimоcприймання та цттсних орieнmацiй у дimей пiдлimкового eiку р1зних сощальних груп, а саме: розумтня сенсу життя, позитивного та негативного в жиmmi, осмислення цiнноcmей су-часного cвimy. Шд час аналiзy резyльmаmiв до^дження були видшет оcновнi категорИ вiзyалiзацii образу «символ життя»
Ключовi слова: сприйняття, образ свту, пiдлimковий вж, повнi та неповнi сш% cамоcвiдомicmь, вiзyа-лiзацiя, цiннicнi орieнmацii
The article analyzes the results of the study ofpsychological features of the image of the world, and the features of worldview and value orientations of teenagers of different social groups , namely: understanding of the meaning of life, positive and negative in life, understanding the values of the modern world . When analyzing the results of the study the main categories of visualization of the image "symbol of life " were selected Keywords: perception, worldview, adolescence, two-parent and single-parent families, self-consciousness, visualization, valuable orientations
1. Вступ
Основними шститутами сощалГзаци молод! найчаслше виступають сГм'я i школа. СощалГзащя за сво1'м змютом е процесом становлення особистосп, який розпочинаеться з перших хвилин життя люди-ни. Виокремлюють три сфери, в яких, передуам, вщбуваеться становлення особистостг дгяльшсть, стлкування, самосвгдомють. Загальною характеристикою цих сфер е процес примноження сощальних зв'язшв шдивгда Гз зовшшшм свгтом, який полягае у засвоенш стереотишв поведшки, чинних сощальних норм, звича1'в, штереав, щншсних орГентацш. У амЧ дитина здобувае перш! навички взаемоди i спшкування, освоюе перш! сощальш ролг осмислюе перш! норми i щнностг Тип поведшки батьшв впливае на формування у дитини „Я-образу". Школа ж забезпе-чуе учнев! системну освгту, яка сама по соб! е важли-вим елементом сощалГзаци. ОкрГм того, школа спри-яе пгдготовщ людини до життя в сустльств! i в
ширшому розумшш. Вона задае первинш уявлення людини як громадянина, внаслгдок чого сприяе входженню учня в доросле, самостшне життя або ж ускладнюе його.
Роль i мюце вчителя i школи завжди були неоднозначно Так, Гз сощально].' позици, функщя школи i вчителя полягае у вгдтворенш продуктивних сил, сприянш розвитку штелектуального i духовно-морального потенщалу суспшьства. Тобто, школа е сощальним шститутом, пов'язаним Гз станом i перспективами розвитку суспшьства.
В вдеал! роль учителя в сусшльствГ, на нашу думку, полягае в тому, що вш е носГем загально-людських i державницьких щнностей. Основним психолопчним мехашзмом формування певних психосощальних щнностей у дГтей i шдлитав та хх сввдомосп в цшому е так звана персошфшащя. Для дитини морально-психГчш щншст орГентаци, як правило, персошфжоваш в образах батьшв i вчи-
