CC BY
34
moral education is specified due to national and religious environment, socio-economic and cultural conditions, and features educational environment of the child, the specificity of the educational institution and the available material and hardware realization of spiritual and moral education. The level of education of the individual is in accordance with the projected target prospects. Currently spontaneity of spiritual and moral education is not allowed.
The effectiveness of different types of spiritual and moral education depends on the orientation of the educational process, forms and methods of organization. In primary school is a priority use of education that contribute to the formation of creativity, initiative, critical thinking. Notable here belongs to such forms and methods: interviews, stories, quizzes, contests, role-play, staging, theatre, etc. Taking care of the spiritual and moral education of adolescents, it is advisable to use such forms and methods quiz intellectual game, form opinions, sincere conversation, meeting, contest, family holiday tour, charity events and more. To help children become older school-age dispute, briefing, ethics training, spiritual and moral quiz competition creative exploration work, testing, modelling educational situations, hotline, presentation, press conference, an online forum, a school of spiritual leader thematic dialogue, students volunteering are involved.
References
1. Zhukovskiy, V. Theory and methodology of moral approached school subjects in general secondary schools: guide [Text] / V. Zhukovskiy, L. Moskalova. - Ostrog - Ostrog academy, 2013. - 364 p.
2. Andrushchenko, V. National report on state and prospective of education development in Ukraine [Text] / V. Andrushchenko, I. Beh et. al.; V. Kremin (Ed.). - NAPS of Ukraine. - K.: Ped. Dumka, 2011. - 304 p.
3. Sidanich, I. Children moral education in national school (XX - early XXI cen.): manual [Text] / I. Sidanich;
M. Yevtuh (Ed.). - NAPS of Ukraine, UEM. - K.: Interservice , 2013. - 464 p.
4. Sidanich, I. L. Christian bases of spiritual and moral children upbringing in the history of the Ukrainian school [Text] / I. L. Sidanich // European Applied Sciences is an international, German/English/ Russian language, peer-reviewed journal and is published monthly. - 2013. -Vol. 1, Issue 6. - P. 101.
5. Trull, J. E. Walking in the way: an introdaction to Christian ethics [Text] / J. E. Trull. - Nachville, Tennesse: Broadman&Holman Publishers. 1997. - 344 p.
6. Clark, R. E. Christian education: foundations for the future [Text] / R. E. Clark, L. Gohnson, A. K. Sloat. - Chicago: MOODE PRESS. 1991. - 636 p.
7. Yount, W. R. Created to learn: Nachville [Text] / W. R. Yount. - Tennesse: Broadman&Holman Publishers, 1996. - 394 p.
References
1. Zhukovskiy, V., Moskalova, L. (2013). Theory and methodology of moral approached school subjects in general secondary schools: guide. Ostrog - Ostrog academy, 364.
2. Andrushchenko, V., Beh, I. et. al.; Kremin, V. (Ed.) (2011). National report on state and prospective of education development in Ukraine. NAPS of Ukraine. Kiev: Ped. Dumka, 304.
3. Sidanich, I. (2013). Children moral education in national school (XX - early XXI cen.): manual. NAPS of Ukraine, UEM. Kiev: Interservice, 464.
4. Sidanich, I. L. (2013). Christian bases of spiritual and moral children upbringing in the history of the ukrainian school European Applied Sciences is an international, German/English/Russian language, peer-reviewed journal and is published monthly. Passed in press in June, 101.
5. Trull, J. E. (1997). Walking in the way: an introdac-tion to Christian ethics. Nachville, Tennesse: Broadman&Holman Publishers, 344.
6. Clark, R. E., Gohnson, L., Sloat, A. K.(1991). Christian education: foundations for the future. Chicago: MOODE PRESS, 636.
7. Yount, W. R. (1996). Created to learn: Nachville, Tennesse : Broadman&Holman Publishers, 394.
Дата надходження рукопису 22.05.2015
Sidanich Iryna, doctor of pedagogical sciences, senior lecturer, Department of development of educational institution and higher school pedagogics, Management and Psychology Institute, State higher educational institution «University of Educational Management» National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, st. Ar-tem, 52-A, Kyiv, Ukraine, 04053 E - mail [email protected]
УДК 378:005.6
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.44555
СТAНДAРТИЗAЦIЯ В СИСТЕМ1 ПIСЛЯДИПЛОMНОÏ ПЕДAГОГIЧНОÏ ОСВ1ТИ ЯК ПРОБЛЕMA ПЕДАГОГ1КИ
© С. В. Штангей
Стаття пржвячена проблемi po3eumKy nicлядunлoмнoï neдaгoгiчнoï oceimu в УкраЫ на cучacному ета-ni, проведено aнaлiз рoзвumку cmaндaрmuзaцiï в cucmeMi nicлядunлoмнoï neдaгoгiчнoï oœimu. Зaзнaчeнi nрoблeмнi numaння щодо нeoбхiднocmi профеайного вдо^оналення neдaгoгiчнuх nрaцiвнuкiв, забезпе-чення якocmi ocвimu, розробка та запровадження дeржaвнuх cmaндaрmiв nicлядunлoмнoï neдaгoгiчнoï ocвimu
Ключовi слова: 3Micm ocвimu, яю^ь ocвimu,ocвimнiй ^а^арт^^та дoрocлuх,nicлядunлoмнa педаго-гiчнa ocвima, cmaндaрmuзaцiя
The article deals with the problem of postgraduate pedagogical education in Ukraine at the present stage, the analysis of standardizing the system ofpostgraduate education is conducted. Issues ofprofessional development for teaching staff, quality assurance, development and implementation of national standards ofpostgraduate pedagogical education are defined
Keywords: content of education, quality of education, educational standard, adult education, postgraduate pedagogical education, standardization
1. Вступ
Реалiзацiя завдань подготовки педагога зале-жить вщ стану педагопчно! освгга, що потребуе об'ективного аналiзу нагромадженого вичизняного досвщу базово! та тслядипломно! педагопчно! освь ти - найважливiшого джерела визначення стратеги сучасно! професшно-педагопчно! шдготовки педаго-гiчних кадрiв. Узагальнення результапв ретроспективного аналiзу розвитку базово! й тслядипломно! педагогiчно! освiти, зумовленого сустльними, соща-льно-культурними та шшими чинниками, дае змогу виявити характерш особливостi цього феномена, за-гальш тенденцi!, можливостi й перспективи модерш-зацi! нацiонально! системи пiслядипломно! педагопчно! освгга на засадах гумашзму й демократизму з урахуванням впчизняних та свiтових тенденцiй, со-цiально-економiчних, технологiчних та соцюкульту-рних змш.
Пiслядипломна педагогiчна освiта пройшла тривалий шлях свого розвитку, в процеа якого ввд-бувалося винайдення, перевiрка i накопичення позитивного досвщу, що сприяло !! удосконаленню як самоспйно! освiтньо! галузi ввдповвдно до потреб шкшьно! практики.
За нишшшх умов зростае потреба звернення до вторичного досвiду, вивчення, аналiз та узагальнен-ня якого може стати передумовою для кращого осяг-нення закономiрностей розвитку тслядипломно! освгга, вiднайдення бiльш досконалих способiв тд-вищення !! ефективностi.
2. Постановка проблеми. Актуальшсть теми дослщження
Наявнiсть стрiмких, всеохоплюючих змiн е особливютю нинiшнього цивiлiзацiйного етапу. Освгга, на сьогоднiшнiй день, покликана забезпе-чити якiсть цих змiн, яка мае розвинути природнi здiбностi людини, навчити !! самостiйно здобувати знання впродовж життя, творчо мислити, опанову-вати великi iнформацiйнi масиви. Реалiзацiя цього завдання покладена на вчителя, викладача, педагога, знання й умшня якого треба привести у вщпо-ввдшсть iз нинiшнiми сустльними вимогами i свь товими тенденщями. Сучасний педагогiчний про-цес вимагае принципово! змiни ролi педагога, його взаемоввдносин iз студентами, перетворення його в оргашзатора пiзнавально! дiяльностi студенлв, а студентiв - в активних суб'еклв пiзнання й перетворення.
Зв'язок дослвдження з науковими програ-мами, планами, темами
Статтю подготовлено у межах докторського дисертацiйного дослщження «Теорiя i практика стан-дартизацп в системi ППО».
3. Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Проблема вдосконалення змюту тслядиплом-но! педагопчно! освгги постшно перебувае в центр1 уваги педагопв - теоретиков i практиков. Вона досль джувалася в рiзних аспектах: методологiчному В. Г. Кременем [1]; професiографiчному I. А. Зязю-ном [2]; дiяльнiсному Ю. К. Бабанським [3]; управ-лшському £. Р. Чернишовою [4] та ш.
Проте необхiднiсть впровадження державних стандартiв у систему пiслядипломно! педагопчно! освгга для рiзних категорiй управлшських та педаго-гiчних кадрiв не розглядалася.
Мета статтi - проаналiзувати необхiднiсть ре-формування системи тслядипломно! педагопчно! освгга та визначити проблему стандартизаци.
4. Проблема стандартизаци в системГ шсля-дипломноТ педагопчноТ освгги
Забезпечити як1сть стрГмких, всеохоплюючих змш в освт е найважливiшою проблемою у рефор-муваннi системи тслядипломно! педагопчно! освгга. Реалiзацiя цього завдання покладена на вчителя, викладача, педагога, знання й умшня якого треба привести у вщповодшсть Гз нишшшми сустльними вимогами i свишими тенденщями. РеалГзащя завдань шдготовки педагога залежить вгд стану педагопчно! освгга, що потребуе об'ективного аналГзу нагромадженого вичизняного досвщу базово! та тслядипло-мно! педагопчно! освгга - найважлившого джерела визначення стратеги сучасно! професшно-педа-гопчно! шдготовки педагопчних кадрГв. Узагальнення результапв ретроспективного аналГзу розвитку базово! й тслядипломно! педагопчно! освгга, зумовленого сустльними, сощально-культурними та ш-шими чинниками, дае змогу виявити характерш осо-бливосп цього феномена, загальш тенденцп, можли-восп й перспективи модершзаци нацюнально! системи тслядипломно! педагопчно! освгга на засадах гумашзму й демократизму з урахуванням впчизняних та свггових тенденцш, сощально-економГчних, технолопчних та соцюкультурних змш.
У Нацюнальнш стратеги розвитку освгга в Укра!ш на 2012-2021 роки серед найважливших проблем визначено необхвдшсть:
• удосконалення нормативно-правового забез-печення системи тслядипломно! педагопчно! освгга;
• розроблення стандарпв тслядипломно! освь ти, зорГентованих на модершзацш системи подготовки, переподготовки, подвищення квалГфжацй та ста-жування педагопчних, науково-педагопчних пращв-нишв та керГвнишв навчальних закладГв;
• реалГзацп сучасних технологш професшно-го вдосконалення та шдвищення квалГфжацп педагопчних, науково-педагопчних i керГвних кадрГв
системи освгти в1дпов1дно до вимог шновацшного розвитку освгга;
• забезпечення випереджувального характеру тдвищення квалГфГкацп педагопчних, науково-педагопчних i керГвних кадрГв вГдповГдно до потреб реформування системи освгга, викликiв сучасного суспiльного розвитку.
Реформування системи освгги проходить зараз у бГльшосп розвинених кран свгту. Загальновизнано, що в iнформацiйно-технологiчному суспiльствi XXI столiття визначаючим фактором у конкуренцп держав буде рiвень освiченостi нацiï, здатнiсть ïï реа-лiзовувати i розвивати прогресивнi технологiï. Пи-тання - чому вчити, як вчити, якими бути школi i вузу - хвилюють сьогоднi i укранське суспiльство. Саме тому модершзацгя освiти, ïï вдосконалення, оновлення, змша вГдповГдно до вимог сучасностi е на даний час центральним завданням порядку денного укра^сь^' освiтньоï полiтики.
Високий рiвень якiсноï теоретико-методичноï тдготовки наукових та педагопчних пращвнишв для системи пiслядипломноï освiти у великий мiрi зале-жить вГд науково-обгрунтованих пiдходiв до якостi навчання дорослоï людини.
Зростання значущостi освiти дорослих (ОД) в сучасних системах освiти - загальновизнаний факт. У свiтi не мае краши, яка не була б так чи шакше зо-бов'язана йому своïм технологiчним, сощально-економiчним, культурним процесом.
За матерiалами ЮНЕСКО прiоритетним за-вданням ОД е забезпечення людини комплексом знань i вмшь, необх1дних для активноï творчоï дгяль-ностi, пiдвищення ïï компетенци та вмiнь постiйного самонавчання на протязi усього життя.
Окрiм того, сьогодш освiту в Украïнi нале-жить розглядати не тiльки як ресурс розвитку краь ни, але i як ресурс внутрiшньоï консолщацп украь нського суспiльства. За таких обставин практична значущГсть педагогiчноï, зокрема андрагогiчноï' науки у життi сучасноï' людини суттево шдвищу-еться. Вона зачшае професiйнi iнтереси без винят-ку усiх тих, хто прагне якосп власного життя за рахунок продуктивноï дiяльностi. Адже саме анд-рагогiка як наука про освгту дорослих навчае доро-слу людину з базовою освiтою швидко адаптувати-ся до всiх суспiльних перетворень, змш на ринку працi та освишх трансформацiй, сприяе професга-ному зростанню у процесi пiдвищення квалiфiкацiï чи переквалiфiкацiï, забезпечуе рiзнi шляхи самов-досконалення чи самоосвiти фахiвця, керуе вихов-ними процесами, що впливають на рiвень його за-гальноï та професiйноï культури.
У Нацюнальнш доктринi розвитку освiти серед найважливших проблем визначено необхвдшсть професiйного вдосконалення педагогiчних працГвни-шв, розвиток конкурентоспроможноï' системи навча-льних закладiв, у яких здiйснюеться тдготовка, пе-репiдготовка та пГдвищення ï\ квалiфiкацiï, розробка та запровадження державних стандарлв тслядипло-мноï педагогiчноï освгга.
Актуальнiсть дослгдження проблеми визнача-еться сукупшстю чинник1в:
• по-перше, необхадшстю шдвищення профе-сiоналiзму педагогiчних кадрГв;
• по-друге, важливiсть розв'язання сощально-педагогiчних суперечностей м1ж потребами педагогь чноï науки в об'ективному осмисленш iсторичного досвГду становления й розвитку системи тслядипло-мноï педагогiчноï освгга на основi розвитку стандартизации
• по-трете, об'ективна необхiднiсть у здшс-неннi такого дослiдження зумовлюеться потребами розвитку педагогiчноï науки, аналiзу негативних тен-денцiй у шслядипломнш педагогiчнiй освт та вияв-ленш 1х причин, що передбачае розкриття в ретро-спективi багатогранного й складного процесу осмис-лення конкретних тенденцш розвитку тслядиплом-ноï педагогiчноï освгга й визначення на цш основГ шлях1в ïï удосконалення.
Яшсть освгга як складне багатофакторне по-няття, реалiзуеться завдяки ïï змГсту, що виступае об'ектом стаидартизацiï. Змют освгга - найважливь ша категоргя дидактики, котра в результатi тривалого розвитку педагогiчного знання зводиться не лише до засвоення знань, формування умшь, навичок та ште-лектуального розвитку людини. Вш е вдображенням усГх елеменпв сощального досвГду, в якому цш про-фесшного навчання поеднуються з вихованням осо-бистостг Зважаючи на феномен прямого зв'язку м1ж змютом професiйно-техиiчноï' освгга та продуктивш-стю виробництва, сучасною тенденщею стандартиза-цГ!' е постшне спрямування зусиль на вдосконалення i оновлення ïï змГсту.
У новому тисячолгт як1сть постае «центральною проблемою цившзацп - як1сть iнформацiï, поль тики, виробництва, техшки i технологш, культури, науки. I в кожному з цих випадшв як1сть виступае головним чинником стану, розвитку й перспективою розв'язання проблем людства» [5, с. 77]. В освт «яшсть» - це предмет i мета дГагностики, яка оцшюе вадповадшсть результату навчання професп вимогам суспшьства, економГки та виробництва, втшеним у Державному освгтньому стандарт [6].
Саме стандарт, з часом став компонентом пе-дагогiчноï' сфери i, безумовно, сформував своï спе-цифГчш риси - й почав асоцшватися з «ступенем вимог, удосконалення або рГвнем досягнень»; вико-нувати функцш показника якостГ освгга щодо визначення рГвня професiйноï освгга та сприяти тому, щоб цей рГвень тдтримувався [7, 8].
У теорп стандартизацiï' зпдно з фшософГею норм, освггаш стандарт - це сощальна комплексна або системна норма якосп освгга. Проектування таких норм, на думку О. Субетто, який найбшьш грун-товно дослгдив питання нормологiï та стаидартологiï освгга в Роси, не може бути волюнтаристським, оскь льки воно за своею лопкою повинно бути системоге-нетичним. Як наголошуе вчений, системогенетика, теоргя циктв i сощальна генетика повинш стати не-вГд'емною частиною освiтньоï нормологiï [9].
В. Петренко тд стандартизадГею освгга розу-мГе процедурурозроблення й затвердження освгтшх стандартГв, як1 е складовою всГх ланок системи освь ти - сукупшстю взаемодшчих елеменпв, що встано-
влюють певш норми та положения щодо реалгзаци освггаього процесу [10, 11]. 1ншу сторону феномену стандартизаци представляе стандартизащя як оцшка результативносп д1яльност1.
Стандартизащя в освт - це модель освгги, ïï м1ра в упорядкованому рiзномаиiтгi освггаього простору, це новий споаб проектування мети освiти, цiлi нового типу, яш вимагають системно1 мгждисципль нарноï рефлексiï. Освiтнiй стандарт - оптимютичний симптом, який свiдчить про входження освiти в нову освiтню епоху - цiлiсноï, цiннiсно-насиченоï, культу-роутворюючо1, iнтегральноï освiти й адекватнiй ш педагогiцi [11]. Освiтнiй стандарт, як зазначае В. Байденко, - це загальнонаукова педагогiчна катего-рiя, яка може дослвджуватися у трьох площинах, а саме: концептуальнш, в яшй здiйснюеться первинне осмислення освiтнього стандарту як об'екта досль дження, проводиться виявлення актуальних iдей, як1 розкривають його як1сну визначенiсть, системну й мiждисциплiнарну природу, формування цiлiсних наукових основ стандартизаци в освт; теоретичнт, що представляе собою концентроване ввдображення сутнiсних характеристик i параметрiв освiти та освгт-нього стандарту, його генези, об'екта, структури, фу-нкцiй, класифiкацiю типiв та видiв тощо; системно-методологгчнт, що здшснюе переклад концептуального та теоретичного знання в нормативне, приклад-не, практико-орiентоване [12].
Мiждисциплiнарний пiдхiд, який поеднуе фь лософськ1, педагогiчнi, культурологiчнi, системоге-нетичш аспекти аналiзу, дозволив нам на основi наукових джерел виявити, що стандарт освгга базуеться на концептуальних засадах, теоретико-методо-лопчних тдходах i мае: складовi (структуру); pieHi (нацiональний, федеральний, регiональний); типи (стандарт ПТО або ППО, ВПО, СПО, тслядипломно1 ПО); частини (варiативна, iнварiативна); компоненти (аксiологiчний, когштивний, дгяльшсно-творчий, особиспсний); моделi ^модель результату - екзаме-нацiйна, професiйна, мотивацiйно-смислова, дГЯЛЬШ-сна та модульна),покол/'ння (етапи введення нових моделей стандарту); види (професшш, освгтш, кваль фiкацiйнi); критерИ' якостi (лакошчшсть, повнота, своечаснiсть, ввдповщшсть сучасним сощально-економiчним реалiям, потребам ринку пращ та розвитку техшки й технологш); дидактичний апарат; власний тезаурус.
Росшським вченим В. Байденком було розкри-то мiждисциплiнарну сутшсть освггаього стандарту як соцiально-педагогiчного об'екта; виявлено компоненти системного наукового знання про освгтш стан-дарти, ядром яких е загальна педагогiка у взаемоди з соцiальною фiлософiею, системолопею, загальною теорiею якосп, соцiальними нормами, моделюван-ням, управлiнням, соцiальною психолопею, сощаль-ною лшгвютикою. Вченим запропоновано методоло-пчш шдходи й правила, що дозволяють розробникам стандартiв проводити поглиблений аналiз ргзного роду казуальних i факторних детермiнацiй, як1 впли-вають на освггаш стандарт; виявлено внутршнш по-тенцiал проблемного поля освггаього стандарту з фiксацiею тих моменпв, як1 мютять можливг напрями
наукових дослгджень у цш галузц сформовано систему наукового знання про освггаш стандартi як трьох взаемодшчих i пов'язаних частин, яш дозволяють розгорнути цю систему вгд фшософських та парадигмальних ракурав до прaктико-орiентовaного, нормативного, прикладного знання в сферах проекту-вання та використання стaндaртiв; виокремлено кри-терiaльну основу системного аналТзу - системного синтезу - системного використання стандарту [12].
Дидактичш структурш склaдовi стaндaртiв та неввд'емш поняття стaндaртизaцiï, так1, як: «змют освгга»; «нaвчaльнi плани», «програми», «дисципль ни»; «критерiï ощнювання»; «рiвень знань, умшь, навичок»; «нaвчaльнi модулЬ»; «професшш компете-нци i компетентностi», «квaлiфiкaцiя», безумовно, вщносять категорш стандарт професшно1' освгга до педaгогiчноï кaтегорiï.
На основг aиaлiзу встановлено, що стандартизаци як складному, динамгчному, штегрованому пе-дaгогiчному процесу притaмaннi специфгчш ознаки, функци, принципи, дослiдження яких мае безпосере-днш вплив на встановлення критерiïв досконало роз-роблених стандарта.
На думку В. Байденка функцй' стандарту, за-лежать вщ результaтiв його впливу на освиу як на систему, на суб'екти освггаього процесу, а також ш-тегрaтивнi форми взаемодй' «споживaчiв» освгга. До таких функцш вчений ввдносить: органгзацтно-управлтську (упорядкування й регламента^ як1сних i к1льк1сних характеристик освггаьо1' системи, за до-помогою яких забезпечуеться контроль за освгтою з боку особистосл, держави, сусшльства, роботодав-ця); розвивальну (функщя оптимгзаци освггаього процесу й освгтшх полггак з погляду надання особис-тосп умов для ïï актуального i потенцшного розвитку); прогностичну (яка дозволяе об'ективно шдшти до оцшки результата освгга, забезпечуючи тим самим престиж освгга, ргвень освгченосп й достатню «висоту» освггаього стандарту; наступностi (забез-печення взаемозв'язку i взаемозалежносп вах ланок й ступешв освгга в умовах диверсифжаци освiтньоï' системи); конвертувальну (штернацюналгзащя якосп освгга, що гарантуе особистосп географгчну мобшь-шсть в аспекп ïï компетентности. Серед функцш, як1 сприяють шдвищенню якосп освгга, видшено: соцiа-льну, яка встановлюе стабшьшсть норм якосп освгга, визначае державш вимоги до змюту освгга; рефлек-сивну, що е результатом трансформаций змюту освгга вщповвдно до нових сощально-економгчних умов та розвитку технологш; гаранта - забезпечуе захист прав особистосп на отримання професiï' та як1сть освгга; регуляторну, що встановлюе ввдношення федерального та регюнального компоненту змюту освь ти, базовосп i варгативносп, як вaжливоï умови збе-реження единого освггаього простору; нормативну, що визначае змют освгга, на основг якого розробля-ються навчальш плани з шдготовки за пею чи шшою профеаею; контролюючу, яка постае основою атес-тaцiï випускник1в, aтестaцiï та акредитаци освгтшх установ [13, с. 136].
С. Терепищий у дискурс «Стандартизащя ви-щоï освгга (спроба фшософського аналгзу)» досль
g®ye $eHOMeH CTaHgapTH3a^i bh^o! ocBiTH b egHOCTi co^ORygbrypHoro, OHTogoriHHoro, aRciogoriHHoro, amponogoriHHoro BHMipiB. BiH TaRO® 06rpyHT0Bye цiм (RpeaTHBHicTb Ta iHHOBa^HHicrb, nocu6igicTCbRe mhc-geHHa, aganTHBHicrb) h npm^nu eunepedwyeanbnoi (anmu^namueHoi) cmandapmu3a^i bh^o! ocbith, 30R-peMa, CHCTeMHOCTi, ageRBaTHOcri, npoaRTHBHOcri, e$e-RTHBHOCTi, ocoöucTicHOi 30pieHT0BaH0CTi, gocTarHOcri, HeoöxigHOCTi, 0gH03HaHH0CTi, BapiaruBHOcri, caMOOHO-BgeHHa [14].
yRpai'HCbRa gocgigHH^ H. flynaR BBa®ae, ^0 oguH 3 nigxogiB go craHgapTH3auii ocBiTH BH3HaHae CRgagoBi negaroriHHo! CHCTeMH, aRa noegHye b coöi: egeMernu, aRi ^opMygroroTb 3aBgaHHa, Ta egeMemu, ^o onucyroTb TexHogoriro. negaroriHHi TexHogorii, aRi cyö'eRTHBHO BH3HanaroTbca ^opMaMH h MeTogaMH HaBHaHHa, oco6ucTicTro negarora i HaaBHHMH 3aco6aMH HaBHaHHa, 3arag0M, He M0®yTb niggaraTH CTaHgapTH3a-Ta 3agumaroTbca Ha Bu6ip ROHRpeTHoro negarora. EgeMeHTH, n0B'a3aHi 3 ^opMygroBaHHaM 3aBgaHb, Mic-TaTb y co6i Tpu R0Mn0HeHTH: cy6'eRT ocBiTHboro npo-цeсy - BgacHe thx, Roro HaBHarorb; MeTy HaBHaHHa (ocBiTH); 3MicT HaBHaHHa (ocBiTH). nepmuH R0Mn0HeHT BCTaHOBgroe BHMoru go BuxigHOi nigroTOBgeHOCTi yHHiB (iHTegeRTyagbHOi, M0pagbH0i, $i3HHH0i, co^agbHol), MOTHBaqiro HaBHaHHa, MaTepiagbHe 3a6e3neHeHHa to^o. flpyruH R0Mn0HeHT - RiH^By MeTy HaBHaHHa (ocBiTH) i $opMygroeTbca y npo^eciorpaMi, Mogegi $axiB^ -cy6'eRTi HaBHaHHa, ^o BignoBigae 3anp0n0H0BaHHM BHMoraM, 06yM0BgeHHM, 3 ogHoro 6oRy, npaRTHHHHM cno®HBaHeM, a 3 iHmoro - 3aragbH0ro CHCTeMoro 6e3ne-pepBHOi ocBiTH. TpeTiH R0Mn0HeHT, a caMe, 3MicT HaBHaHHa, - po3RpuBaeTbca HaBHagbHHM ngaHOM, ^o bh-3HaHae o6car TeopeTHHHux i npaRTHHHux 3HaHb, yMiHb, cniBBigHomeHHa pi3Hux BugiB 3aHaTb i 3ag0B0gbHaroHux BHMor, ^o 3a6e3neHyroTb aRicrb ocBiTH [15].
5. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
Ha 0CH0Bi aHagi3y pagy ^aRTopiB mh M0®eM0 o6rpyHTyBaTH 3pocraroHy aRTyagbHicTb npo6geM CTaH-gaprroa^i 3MicTy ocBiTH y пigготовцi ^axiB^B b chc-TeMi nicgagungoMHo! negaroriHHo! ocBiTH b yMOBax pHHROBOl eROHOMiRH.
no-nepme, стaнgapтнзaцia aR negaroriHHa Rareropia po3rgagaeTbca BHeHHMH Rpi3b npu3My TpygoBo! ®HTregiagbH0CTi HacegeHHa, po3BHTRy grogcbRoro Rani-Tagy h BHROHye Ba®guBy соцiagbнy pogb, npu yMOBi y3rog®eHHa n0Tpe6 0C06HCT0CTi Ta 3aragbH0gep®aB-hhx iHTepeciB.
Пo-друге, npo6geMa CTaHgapTH3a^i aR 3aragb-HonpuHHaTHH i ^gecnpaMOBaHHH ROMngeRC BHMor go 3MicTy ocBiTH Mae nogiTHHHe, CTpaTeriHHe 3HaHeHHa b 3B'a3Ry 3 thm, ^o gep®aBa 3agumaeTbca npoBigHHM 3aM0BHHR0M po6iTHHHux RagpiB Ta g6ae npo 36epe®eH-Ha eguHoro ocBiTHboro npocTopy RpaiHH.
no-mpeme,3a3HaHeHa npo6geMa nocTae h Ha Mi-®Hap0gH0My piBHi, y 3B'a3Ry 3 rgo6agi3a^ero Ta irner-paqiero, aRi Marorb aR n03HTHBHi (iнтepнaцiонagiзaцia eROHOMiRH, ^o ^yHRqioHye 3a eguHHMH npaBugaMH, 3p0CTaHHa B3aeM03age®H0CTi gep®aB, ^opMyBaHHa eguHoro CBiTOBoro Ta ocBiTHboro npocTopy, nigBH^eH-Ha iHTep0nepa6egbH0CTi - 3gaTH0CTi CHCTeMH go y3ro-
g®eH0i gii 3 iHmHMH CHCTeMaMH), TaR i HeraruBHi ii CTopoHH (R0нцeнтpaцia RaniTagy b Haö6igbm po3BHHy-thx RpaiHax, тpaнснaцiонagbнi Mirpaqii po6oHo! cugu, HaB'a3yBaHHa igeogorii rgo6agi3My thm RpalHaM, xto ii He cnpuHMae).
no-nemeepme, aRTyagbHicTb npo6geMH Mae g0C0$CbRe nigrpyHTa - Ha R0®H0My Bigpi3Ry eBogro-цiнного mgaxy po3BHTRy cyHacHoro eyenigbeTBa CTaH-gapTH ocBiTH noBHHHi 3ag0B0gbHaTH icHyroHi BHMoru go hhx 3 6oRy RopucTyBaHiB 0CBiTHix nocgyr, BignoBig-ho go yMOB, aRi M0®yTb 3a6e3neHHTu: 0CBiTHro CHCTe-My; TexHiHHHH i TexHogoriHHHH po3bhtor; RagpoBHH потeнцiag.
no-n 'xme, Ba®guBa npo6geMa CTaHgapTy noga-rae b TOMy, ^o BiH gume neBHHH Hac $iRcye BHMoru go 3MicTy np0$eciÖH0i ocBiTH. Цi BHMoru e RaTeropiero guHaMiHHoro, HecTa6igbH0ro. Bohh nocTiHHO n0Tpe6y-roTb OHOBgeHHa Ta Ha6yBarorb 3MiH y 3B'a3Ry 3 nocriH-hhm Hapo^yBaHHaM HayROBux 3HaHb, po3BHTRy TexHiKH Ta Bupo6HHHHx TexHogoriH.
no-Mocme, po3po6geHHa CTaHgapTiB noBHHHO BpaxoByBaTH cyHacHi тeнgeнцil y пigготовцi nearoriH-hhx RagpiB, 3a6e3neHyBaTH Mogogi BepTHRagbHy h ropu-30HTagbHy Mo6igbHicTb, npo^eciÖHy npecTH®HicTb, gu-HaMiKy pyxy HaBHagbHoro пpоцeсy, 6a3yBaTHCb Ha hobhx negaroriHHux TexHogoriax i MeToguRax, 30RpeMa, h Ha caMOCTiHHOMy nomyKy yHHaMH 3HaHb Ta iH^opMaqii.
y 3B'a3Ry 3 po3ropTaHHaM rgo6agi3aqiÖHHx Ta iнтeгpaцiнннx npo^ciB b 0CBiTi, Ha Ham norgag, bh-BHeHHa npo6geMH g03B0guTb HaM Rpa^e оцiннтн CHTy-aqiro b HamiH RpaiHi, BuaBHTH ROHCTpyRTHBHi igei.
6. BHCHOBKH
nig BnguBOM rgo6agi3a^i' Ha 0CBiTHi пpоцeсн мi®gнсцнпgiнapнa negaroriHHa npo6geMa CTaHgapTH-зaцil b 6araTbox po3BHHyTux RpaiHax CBiTy Ha6yBae Bce 6igbmoi aRTyagbHOCTi. fleTepMiHyroHHM hhhhhrom ^o-ro пpоцeсy e 6e3nocepegHiH BnguB aROCTi nicgagungo-MHOi negaroriHHo! ocBiTH Ha eROHOMiHHy Ta HaqioHagb-Hy 6e3neRy ro®hoi RpaiHH. Цe nigTBepg®yroTb $aRTH HeBign0BigH0CTi пpопознцiн 3aRgagiB nicgagungoMHoi negaroriHHo! ocBiTH nonuTy Ha BHCOKOKBagi^iKOBarn negaroriHHi Ragpu, aRi MaroTb Mi^e b 0CTaHHi 10-15 poRiB Ha puHRy пpaцi, ^0, b TOMy Hucgi, 06yM0-BgeHO BigcTagicTro giroHux 0CBiTHix CTaHgapTiB Big 06' eKTHBHHx квagi$iRaцiнннx BHMor pо6отоgaвцiв.
Ha 0CH0Bi aHagi3y HayROBux g®epeg HaMH 06-rpyHT0BaHaHe06xigHicTb Toro, ^0 стaнgapтнзaцia p03rgagaeTbca aR goBogi mupoRa $ig0C0$CbRa, negaroriHHa, co^agbHa, eROHOMiHHa RaTeropia, 3age®H0 Big BnguBy, aRHH BOHa 3giHCHroe Ha 0CBiTHi пpоцeсн. Ii agpoM e 3MicT ocBiTH, ^o nocTiHHO n0Tpe6ye Bune-peg®yBagbHoro OHOBgeHHa 3 ypaxyBaHHaM nporpecu-BHoro negaroriHHoro 3apy6i®Horo gocBigy, aRHH He MexaHiHHO Horo BigTBoproe, a 36araHye нaцiонagbнy Teopiro i npaRTHRy po3po6RH CTaHgapTiB i3 nogagb-moro оpieнтaцiero Ha ii aBTeHTHHHicTb Ta BHMoru bh-RguRiB Hacy.
fl0BegeH0, ^o пpоцeс CTaHgapTH3a^i 3MicTy 0CBiTH b пigготовцi negaroriB b CHCTeMi nicgagungoM-HOi negaroriHHo! ocBiTH gae 3M0ry Ha6yTH bh^oi aROCTi nigroTOBRH 3aBgaRH onepaTHBHOMy pearyBaHHro CTaH-
дартотворщв на дш об'ективних освгтшх закошв та вимогам ринку пращ.
7. Перспективи та напрями подальших дос-лвджень
У подальших дослщженнях плануеться ви-вчення Нащональних та Свропейських рамок кваль фшацд та досвГд створення стандарта у кра!нах Св-ропейського Союзу.
ЛГтература
1. Вища освгга Укра!ни i Болонський процес [Текст]: навч. поаб. / за ред. В. Г. Кременя. - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 384 с.
2. Зязюн, И. А. Основы педагогического мастерства [Текст]: учеб. пос. / И. А. Зязюн, И. Ф. Кривонос, И. Н. Тарасевич. - М.: Просвещение, 1989. - 302 с.
3. Бабанский, Ю. К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект [Текст] / Ю. К. Бабанский. - М.: Педагогика, 1977. - 254 с.
4. Чернишова, С. Р. Формування кадрового потенщ-алу системи тслядипломно! педагопчно! освпи [Текст]: мо-нографш / С. Р. Чернишова. - К.: Пед. думка, 2012. — 472 с.
5. Глобализация образования: компетенции и системы кредитов [Текст] / под общ. ред. Ю. Б. Рубина. - М.: Маркет ДС Корпорейшн, 2005. - 490 с.
6. Шабалин, А. В. Повышение эффективности и качества начального профессионального образования на основе зарубежного опыта [Текст]: дис. канд. пед. наук / А. В. Шабалин. - М., 2004. - 153 c.
7. Болотов, В. А. Системы оценки качества образования [Текст]: учеб. пос. / В. А. Болотов, Н. Ф. Ефремова. -М.: Унив. кн.; Логос, 2007. - 192 с.
8. Файзуллина, Г. З. Об эффективности введения стандартов начального профессионального образования [Электронный ресурс] / Г. З. Файзуллина. - Режим доступа: http://www.udmedu.ru/files/IK1/2-95_.doc
9. Субетто, А. И. Основы системологии образования [Текст]: монографш. В 2 ч. / А. И. Субетто. - Исслед. центр проблем качества подгот специалистов Моск. ин-та стали и сплавов (технол. ун-та); изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Исслед. центр проблем качества подгот. специалистов, 2006. — (Труды Исследовательского центра). - Ч. 1. -249 с.; Ч. 2. - 249 с.
10. Петренко, В. Л. Концепщя розробки освпшх державних стандарта Укра!ни [Текст]: матер. мГжнар. на-ук.-метод. конф. / В. Л. Петренко // Державш стандарти вищо! освпи: концепщя, технологш розробки та впрова-дження. - Державна прнича академш, 1997. - С. 41-52.
11. Петренко, В. Л. Управлшня яюстю шдготовки фах1вц1в та стандарти вищо! освгш [Текст] / В. Л. Петренко. - Хмельницький: Професшне становлення особистосп: проблеми i перспективи, 2001. - С. 22-31.
12. Байденко, В. И. Образовательный стандарт (Теоретические и концептуальные основы; опыт системного исследования) [Текст]: дис. ... д-р пед. наук / В. И. Байденко. - Москва, 1999. - 333 с.
13. Байденко, В. И. Стандарты в непрерывном образовании: концептуальные, теоретические и методологические проблемы [Текст]: монографГя / В. И. Байденко. - М.:
HccjegoBaTemcKun ^rnp npo6jeM KanecTBa nogroTOBKH cneunanncTOB. 1999. - 210 c.
14. Tepennmun, C. O. CTaHgapTroa^a Bumo! ocBim (cnpo6a ^moco^ctKoro aHaji3y) [TeKCT]: MOHorpa^ia / C. O. TepenumHft. - K. : Bug-BO Hny iMeHi M. n. flparoMa-HOBa, 2010. - 197 c.
15. flynaK, H. B. Cтaнgapтнзaцia b rany3i ocBiTH aK KOMnneKCHa npo6neMa [EneKTpoHHun pecypc] / H. B. flynaK. -EjieKTpoHHi gaHi. - PexuM gocTyny: http://www.nbuv.gov.ua/ Portal/Soc_Gum/VZhDU/2010_52/vip_52_12.pdf
References
1. Kremen, V. G. (Ed.) (2004). Higher education Ukraine and the Bologna Process teach. guidances. Ternopol: Educational book - Bogdan, 384.
2. Zyazyun, I. A., Kryvonos, I. F., Tarasevich, I. N. (1989). Basics of pedagogical skills: Proc. Guide for ped. spec. Executive. Proc. institutions. Moscow: Education, 302.
3. Babanskii, J. K. (1977). Optimizing the learning process: obschedidakticheskie aspect. Moscow: Pedagogy, 254.
4. Chernysheva, E. R. (2012). Formation of personnel potential system of postgraduate education: monograph. Kiev: Ped. opinion, 472.
5. Rubin, J. B. (2005). Globalization of education: competence and a system of credits. Moscow: Market DS Corporation, 490.
6. Shabalin, A. V. (2004). Improving the efficiency and quality of initial vocational training on the basis of foreign experience. Moscow, 153.
7. Bolotov, V. A., Ephraim, N. F. (2007). Education quality assessment system: Textbook. Benefit. Moscow: Univ. Prince.; Logos, 192.
8. Fayzullina, G. Z .The effectiveness of the introduction of standards for basic vocational education. Available at: http://www.udmedu.ru/files/IK1/2-95_.doc
9. Subetto, A. I. (2006). Basics systemology Education. Issled. Prepare to center quality problems. Professionals Mosk. Inst of Steel and Alloys (tehnol. Univ). Ed. 2nd, Revised. and add. M. Explore. Prepare to center quality problems. (Proceedings of the Research Center), Part 1, 249; Part 2, 249.
10. Petrenko, V. L. (1997). Concept develop educational state standards of Ukraine. Materials Intern. scientific-method. Conf. ["The state standards of higher education: concept, development and implementation of technology"] (State Mining Acad.). D., 41-52.
11. Petrenko, L. (2001). Quality management training and standards of higher education. Professional identity formation: problems and prospects. Khmelnitsky, 22-31
12. Baydenko, V. I. (1999). Educational standard (theoretical and conceptual framework; the experience of system research). Moscow, 333.
13. Baydenko, V. I. (1999). Standards in continuing education: conceptual, theoretical and methodological problems. Moscwo: Research center of problems of quality training, 210.
14. Terepyschyy, S. (2010). Standardization of higher education (attempt of philosophical analysis). Kiev: Izd NEA Dragomanov, 197.
15. Dupak, N. V. Standardization in education as a complex problem. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/ Soc_Gum/VZhDU/2010_52/vip_52_12.pdf
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Чернишова С. Р.
Дата надходження рукопису 25.05.2015
Штангей Свгтлана ВасилГвна, кандидат педагопчних наук, старший викладач, кафедра управлшня проектами та загальноосви'шх дисциплш, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгга» Нащонально! академи педагопчних наук, вул. Артема 52-А, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail: [email protected]
