CC BY
37
[Текст] / Ю. А. Руденко // Концепт. - 2015. - № 04. - Режим доступа: http://e-koncept.ru/2015/15128.htm
References
1. Markotenko, T. S. (2011). Uvyraznennia movlennia maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv sotsialno-obriadovymy frazeolohizmamy. Odesa, 20.
2. Prokopenko, L. I. (2005). Uvyraznennia movlennia maibutnikh uchyteliv istorii profesiino-oriientovanymy frazeo-lohizmamy. Odesa, 20.
3. Kalmykova, L., Mysan, I. (2014). Psyxolingvistychni aspekty frazeologiyi yak teoretyko-metodologichni zasady zbagachennya movlennya ditej ekspresyvno-stylistychnymy zaso-bamy movy. East European Journal of Psycholinguistics, 1, 66-74.
4. Mysan, I. V. (2012). Frazeologizmy u formuvanni vyraznosti j nacionalnogo kolorytu movlennya. Teoretyko-metodychni zasady peredshkilnoyi osvity v suchasnomu osvit-nomu prostori. Mykolayiv: Vyd-vo «Ilion», 90-92.
5. Mysan, I. V. (2013). Psyxolingvistychnyj ta lingvodydaktychnyj aspekty frazeologiyi. Visnyk Luganskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedagog-ichni nauky, 13 (272), III, 275-282.
6. Rudenko, Yu. A. (2015). Texnologyya razvytyya virazytelnosty rechy budushhyx vospytatelej doshkolnix uchebnix uchrezhdenyj (po materyalam formyruyushhego eksperymenta). Koncept, 04. Available at: http://e-koncept.ru/2015/15128.htm
Рекомендовано до публкаци д-р педаг. наук, професор, дшсний член НАПН Украти Богуш А. М.
Дата надходження рукопису 20.05.2015
Руденко Юлiя Анатолй'вна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра теори i методики дошкшьно! освгги, Швденноукрашський нацiональний педагогiчний унiверситет iM. К. Д. Ушинського, вул. Старо-портофраншвська, 26, м. Одеса, Укра!на, 65020 E-mail rudenkoj@gmail.com
УДК 004.01:378.11
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45056
СТАНДАРТИЗАЦ1Я ВИЗНАЧЕНЬ, ПОНЯТЬ ОСВ1ТНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ВЗАеМОЗВ'ЯЗК1В М1Ж ОБ'еКТОМ ТА СУБ'еКТОМ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ЗГ1ДНО М1ЖНАРОДНИХ СТАНДАРТ1В
О. В. Матвшчук-Юдша
Стаття охоплюе основнг проблеми тваргантностг тлумачення понять, пов'язаних з тдвищенням якостi освгти у вищих навчальних закладах Украти. Наведено приклади основних визначень, зг1дно мгжнародних стандартiв ISO 9001-10. Охарактеризовано взаемозв'язок оптимгзаци полiтики мiжнародних стандартiв в освiтi, до^джено iх вплив на стратегiю розвитку вищо'1 освти Украти Ключовi слова: яюсть освти, продукт освтньо'1 послуги, стандарти вищо'1 освти, вимiрювальнi процеси
This article involves basic problems of interpretation invariance of concepts regarding improving the quality of education in institutions of higher education in Ukraine. It gives an example of essential determinations, according to the international standards ISO 9001-10. It shows and describes the correlation between optimization of regulatory policy and international standards in order to improve the strategy of higher education development in Ukraine
Keywords: education quality, product of educational area, higher education standards, measuring processes
1. Вступ
Сучасна система вищо! освгти Укра!ни пере-бувае у перехвдному сташ формування та удоскона-лення стандарта якосп вищо! освгги. Напрями та за-вдання державно! освгтньо! системи сьогодення спрямоваш на тдвищення якосл фахово! освгти i освишх процесiв на основi вiдповiдностi вичизня-ним та свгтовим вимогам й стандартам. Суспiльство сьогодення нашо! держави вимагае ввд освгтньо! га-лузi високого рГвня якосп вищо! освгти та !! адаптацп до свгтового попиту, iнновацiйно-творчих i науково-навчальних вимог, що обумовлюе професiйне спря-мування i альтернатившсть, багатоварiантнiсть рiшень в сучасних умовах штеграци Укра!ни до свгтово! стльноти.
2. Постановка задачi
Сучасний етап розвитку впчизняно!' освiти, гостро потребуе визначення прiоритетних управлш-ських рiвнiв й певних дiй з умов адаптацп вищо! освгги до м1жнародних стандарпв i вимог ринку пос-луг. Обгрунтування стандартизацi! процесiв та мож-ливiсть надання !м динамiчностi управлiння не мож-ливо уявити без розробки, опису, впровадження про-цедури етапносп створення тако! системи: встанов-лення i визначення мети, задач, базових визначень (тлумачення) продукту освгтньо! дiяльностi, комплексу процесiв й послуг вищих навчальних закладiв (ВНЗ) дозволить пвдвищити як1сть загально! i профе-сiйно!' пiдготовки фахiвцiв, а також забезпечить ви-сокий рейтинг ВНЗ Укра!ни на мiжнароднiй аренi.
Встановлення стандартизованих понять та ви-значень пiдвищення якостi освiти, деталiзацil тдхо-дiв щодо впровадження м1жнародних стандартiв у ВНЗ, визначення процеав освгтньо! дiяльностi, ство-рених на вщповщних методах i моделях, формування основних вимог до основних процеав ВНЗ е актуальною задачею.
Визначеш процеси е основою освггаьо! дiяль-ностi ВНЗ професiйного та галузевого спрямування.
На погляд автора, до першочергових проблем належать наукове обгрунтування й конкретизацiя по-няття «яшсть освгги», надання узагальненого тлума-чення понять: «освггмя послуга», «предмет ocBiT-мьоТ послуги», «яшсть послуги», як1 е базовими ознаками при адаптаци кожного мiжнародного стандарту серп ISO 9001-10 до освптах процеав ВНЗ Украши.
Метою статт е вперше розробити стандартизований шдхвд до взаемоди суб'ектiв та об'екту про-цесу освiтнiх послуг згiдно м1жнародного стандарту ISO 9001, а також вперше ввести визначення та по-няття: об'ект освггаьо! послуги, суб'екти освiтнiх послуг, продукт освгтшх послуг, як1сть продукту послуг, характеристики якосп об'екту освггаьо! послуги, провести процес та систему вимiрювання якостi, ощ-нки якостi i сукупнiсть оцiнок якосп, коригувальнi ди в системi менеджменту якосп освгга зпдно вiтчи-зняних вимог.
В робоп проводяться дослвдження визначень щодо впровадження системи менеджменту якосп у ВНЗ, розглядаеться аналiз умов формування системи послуг на основi стандартизацп освiтнiх процесiв ка-федри (шституту).
3. Загальмий аналп проблеми
Сучасш стандарти серп ISO 9001-10 - це модель системи менеджменту, яка повинна визначати загальну методологiю оргашзацп освiтнiх процесiв, встановлювати полiтику якосп визначеного продукту дiяльностi, забезпечувати планування, класифiкацiю освiтнiх ресурсiв, визначати систему доступу i правила надання освгтшх послуг, впроваджувати встано-влеш полiтикою якостi практичнi правила та вимоги, щодо використання та мiнiмiзацil оцiнки ризик1в в контекстi забезпечення безперервностi освiтнiх процесiв. У процеа впровадження стандарту ство-рюеться так звана система менеджменту якосп (СМЯ) ВНЗ.
Основна вдея впровадження стандарту ISO 9001:2000 - допомогти комерцшним та державним господарським органiзацiям виршити достатньо складне завдання: забезпечення тдвищення якостi продукци та послуг з умов оргашзацп безперервносп бiзнес процеав ВНЗ. Кожна органiзацiя мае за мету стабшзацш та поширення перел^ сво!х послуг на свiтовому ринку пращ. Таким чином поеднання про-фесiйно-виробничих процесiв пiдприемства та !х адаптацiя до стандартiв свiтового банку вимог е обов'язковою та актуальною проблемою. Шдкреслю, ще раз: зазначений стандарт ISO 9001:2000 е загаль-ним для рiзних типiв тдприемств, та безпосередньо не адаптований до ВНЗ Укра1ни. Дана «загальшсть»,
ускладнюе впровадження СМЯ для кожного конкретного ВНЗ.
4. Аналгз останнгх досл1джень i публiкацiй
Сучасш провщт св1тов1 науковщ р1зних галу-
зей дослвджують i надають ознаки, тлумачення на-званих вище понять по^зному. Оскiльки сьогоднi проблеми пiдвищення якосп освгга та якостi освiтнiх послуг, реформування професiйноï освiти в Укра!ш -е на сучасному еташ iнформатизацiï суспiльства та Держави, одним з прюритетних питань, що гостро стоïть перед педагогiчною елiтою та керiвництвом МОН Укра!ни. Про що сввдчать велика к1льк1сть пуб-лжацш з даноï теми, серед яких можна видiлити пуб-лiкацiï наступних науковцiв: Романенко Ю. А., Яфо-нк1ну Ю. П., Хлебнiкову Т. М., Кiльову Г. О., Вита-на Л. М., Векслера Е. М. та шших.
Але, незважаючи на значну к1льк1сть публжа-цш, присвячених концептуальним подходам до роз-робки i впровадження системи менеджменту якосп освгга в системi вищо1' освiти, потребують подальшо-го дослвдження i розгляду
5. Стандартизащя - вимоги сучасних вищих навчальних закладiв
Аналiзуючи свгговий попит, та на думку автора базовою проблемою е вщсутшсть визначення таких понять, як «послуга» та «продукт послуги», при впровадженш одного i того ж типу стандарпв до рГз-них галузей професiйноï дГялъносп.
Так наприклад стандарт, що розглядаеться в данш статгi ISO 9001 впроваджуеться одночасно до промисловосп м'ясно1' продукцп так i до авiацiйноï галузi. Найвищою ознакою якосп послуг е акредита-щя кожного аеропорту, на надання якосп послуг зпдно ISO 9001-10, а також кожний як1сний продукт харчування повинен мати на свош упаковцi логотип-знак ^рГя ISO.
Однак для промисловосп харчування «продукт послуг» жорстко визначено. Це визначення не-се не пльки термiнологiчний опис, а й чпко обгрун-тованi показники якосп: (х1мГчш, кшьшсш, шльшсш за рецептурою, масою, тощо.) Нажаль, провщш свь товг органiзацiï - BUREAU-VERITAS, TUEV-NORD, на котрих ООН поклало функци впровадження та ак-редитацш пвдприемств з рГзними формами власносп, не надало до даного часу визначення поняття - «продукт освгги». Повна та послвдовна система менеджменту якосп освгга, в европейському розумшш, вщ-сутня в укра!нськш вищш школ1.
«Послуга» в загальному випадку являе собою певну роботу (предмет послуги), що виконуеться ким не будь (суб'ект послуги) на користь когось (об'ект послуги). Таким чином, послуга -це робота, що розглядаеться i виступае як товар та характеризуемся трьома моментами: «суб'ект» - «об'ект» - предмет. Саме характер процесу - робота товару видме галузь послуг з шших галузей дГялъносп, для яких притаманний «предметний» характер товару [1].
Яшсть освгга та ïï складових порГвнюють з ба-зовими уявленнями, нормами, стандартами (заплано-ванi цш навчання i виховання ", потреби громадян,
шдприемств, сусшльства i Держави). Особиспсне спрямування освiти зумовлюе потребу штегровано оцiнювати як1сть освiти в едносп iндивiдуальних характеристик особистостi, педагопчних показнишв органiзацiï освiтнього середовища та сощальних па-раметрiв функцiонування освпшх систем. Там, де неможливо чпко зафiксувати результати освiти, там i аналiз, i управлiння не може бути чпким; воно мае здогадний, приблизний, орiентовний характер [2].
Ознаки якостi як сукупностi споживчих вла-стивостей надають як пропозицп фiрми на ринку, що визначають в концевому пiдсумку вибiр споживачем постачальника. Проблема пiдвищення якостi може бути виршена тiльки при сшльних зусиллях держави, мiсцевих оргашв управлiння, керiвникiв i членiв трудових колективiв. Важливим моментом моделi системи менеджменту якосп освiти (СМЯО) е при-сутнiсть сильного зв'язку мгж як1стю та ринковими проблемами: бшьш висока як1сть набуваеться залу-ченням бiльш здiбних студентiв та наймом викла-дачiв бiльш високоï якосп, залученням бiльшоï шль-костi гранпв, орiентованих на ринок. Це дае змогу приймати комерцiйно орiентованi шдходи типу TQM в такому сектор^ як вища освiта [3].
Поняття ж «яшсть освгга» з погляду спожи-вачiв освiти, тодi кожний окремий суб'ект матиме свое визначення. Для студента освгга як1сна, якщо вона сприяе розвитку його особистосп й професiйноï кар'ери. Для роботодавця освiта як1сна, якщо шдго-тувала компетентного працiвника. Для суспiльства освгга як1сна, якщо вона формуе особиспсть, здатну до ефективноï соцiальноï життетворчостi й т. п. [4].
В Укрш'ш, на вгдмГну вгд розвинених европей-ських краïн, практики гарантування якосп освгга через участь у цьому процесi незалежних акредитацш-них органiв не iснуе, устшне запровадження тако1' практики повинне ввдбуватися у калька етапiв: нормативно-правового забезпечення; створення органiв з гарантш якосп освгга; контроль за дГяльшстю ство-рених органiв. Кожен етап мае передбачати вживання ввдповвдних заходiв. На першому етапi, необхiдно за участю МОН, представнишв ВНЗ та громадських ор-ганiзацiй розробити та прийняти Закон Украши «Про акредитацшш органи з гарантiй якосп освгга в Укра-ïm», розробити державш стандарти i рекомендацiï гарантй' якосп вищо1' освгга, як1 ввдповвдатимуть ев-ропейським стандартам та передбачатимуть як вимо-ги до якосп само1' освгга, так i до дГяльносп створе-них акредитацiйних органiв Гз гарантй якосп освгга.
На другому етат необхщно створити реестр акредитацшних оргашв з гарантш якосп вищо1' освии та забезпечити впровадження затверджених стандарпв якосп, сформувати прозорГ ощнювальш процедури й 1'хню вадповадшсть европейським стандартам якосп та цшям акредитацп. Для б№ш об'ективного контролю усшшносп студентiв у за-своеннi змюту освгга, необх1дно поряд з власним внутршшм оцiнюванням, здiйснювати зовшшнш (незалежний) стандартизований контроль усшшносп, побудований за единою для вах технологiею оцшювання, що становить на сьогодш ще одну з проблем оцшки якосп освгга [5].
Слад зазначити hobî шдходи влади до вдоско-налення нац1онально1 системи освгга, пошуку ефек-тивних шлях1в шдвищення якосп освггшх послуг, апробацй' та впровадження шновацшних педагопч-них систем, реального забезпечення р1вного доступу вах ïï громадян до як1сно1 освгга, можливостей i сво-боди вибору в освт, модернiзацiï змiсту освiти i ор-ганiзацiï ïï адекватно свгтовим тенденцiям i вимогам ринку пращ, забезпечення безперервносп освгти та навчання протягом усього життя, розвитку державно -громадськоï моделi управлiння [6].
В свою чергу, Мiнiстерство освгга i науки Украши, впроваджуючи заходи щодо п1двищення якосп надання освгтшх послуг, що метиться у Стратеги реформування вищоï' освгга в Укрш'ш до 2020 року та створення Дорожньоï карти освiтньоï реформи «£вропейська iнтеграцiя вищоï освгга Украши в контекстi Болонського процесу» встановлюе п'ять головних принцишв досягнення мети якосп освгтшх послуг. Перший - це людино-центричшсть, тобто намагання концентруватися довкола окремих людей, як1 залучен в системi вищоï освгга, другий -це наукова обгрунтованiсть стратеги - використання наукових методiв в обгрунтуванш цiлей, завдань, ре-сурав тощо. Третiй - це готовшсть учаснишв процесу реформування вищоï освгга до системних змш, наступш принципи - це реалiстичнiсть цшей та послГдовшсть крок1в, заходГв [7].
При розглядГ цих докуменпв виникае достат-ньо професiйних питань з 1'х подальшоï реалiзацiï.
Наприклад, введення поняття «людино-центричшсть». Даний термш визначае шляхи розвитку та групування освгтшх процесiв навколо пльки певного визначеного типу людей, надання освгтшх послуг навколо визначених лГдерГв освгга. Не зрозумш процедури та правовГ засади визначення цього лидерства. На думку автора повинш враховуватись так1 чинни-ки, як нацюнальна духовшсть, науковий та освгтнш професiоналiзм за мГжнародними вимогами i стандартами, визнання науковими школами в Украш та в свт, вадповадшсть загальнодержавним принципам едностi, тощо. Зрозумшо, що так1 вимоги достатньо складно вмГстити до к1льк1сних юридичних показ-ник1в, а також постають новГ питання: яким чином юридично буде визначено соцiально-професiйний статус лидера освгга? Як к1льк1сно встановити готовшсть учаснишв освгтнього процесу до реформування вищоï' освгга та до системних змш.
Однак зрозумшо, що даний шдхвд е стра-тегiчним i загально концептуальним. BiH потребуе реформування законодавчоï бази та формування но-воï нормативно-правовоï бази освгти, введення су-часних професшних вимог до кадрового складу, що збалансоваш юридично, нових лiцензiйних вимог до техшчного оснащення ВНЗ, тощо.
ДГевим засобом забезпечення високоï' якосп освгти е мониторинг. 1нструментом мониторингу нау-ковцем розроблена квалГметрична модель оцшки якосп унiверситетськоï освгти [8].
Рашше оцшювалася як1сть подготовки випуск-ник1в ВНЗ власне закладом, тому що вшсутня була система зовнiшньоï оцшки якосп освгга. Тепер на
сучасному piBHi системи вищо! освгги набувае необ-хгдшсть створення прозоро! та об'ективно! системи оцшювання якосп освитах послуг за участю спожи-вача, оск1льки саме споживач е найбГльш защкавле-ною стороною в шдвищенш якосп освгга.
Однак переходячи до конкретно! площини ре-алГзацп процеав впровадження стандарта ISO, автор статп констатуе той факт, що на даний час вгдсутня не тшьки методолопя i модель адаптаци м1жнарод-них стандарта до ВНЗ, але i низка базових визначень процесу освiтньо-професiйно! адаптацi!.
Грунтуючись на попередшх дослiдженнях, а також для подальшого розвитку теоретичних засад розробки сучасно! методологй' впровадження системи стандарта серп ISO, автором запропонованi наступи визначення та !х змют:
«Знання» - це продукт освггаьо! дгяльносп вищого навчального закладу, що мае складовi зпдно вимог встановлених Державним стандартом вищо! освгга з ргзних напрямiв спецiальностi.
«Освгтня послуга» - це процес дгяльносп, що обумовлюе органiзацiю та впровадження вах освгт-шх процесiв, як1 направлен на передачу i засвоення певних знань вщ викладача до студента.
Таким чином - «яшсть освгга», може бути ви-значена, як обов'язкова характеристика надання «освптах послуг» ВНЗ.
«Яшсть освгги» або «Ямсть ОсВГтЬОТ послуги» - це шнцева характеристика з певними власти-востями об'екту освггаьо! дГяльносп. Вони повинш на концевому етапi задовольняти потреби користува-ча або замовника.
З цього виникае визначення наступного зна-чення «Об'екту освгтаьоТ дiяльностi».
На погляд автора «Об'ектом освгтаьоТ дiяль-ностi» можна вважати знання, що мають сукупнють вгдповгдних !м характеристик. А «Суб'екти освгт-ньоТ дiяльностi» - це освггаш шдроздш навчального закладу - кафедра i студенти.
Зпдно «Закону Укра!ни «Про вищу освпу» кафедра - це «юридичний суб'ект освгтаьоТ дiяль-ностi» i <^зичний суб'ект освгтаьоТ дiяльностi», осшльки кафедра це група викладачiв, як1 беруть участь в освгтньому процесi.
Таким, чином автор робить акцент на фжсу-ванш якосп освгга при наданнi освгтшх послуг на першiй платформi взаемозв'язшв суб'ектгв освтньо! дгяльностг: викладач (кафедра) - студент (користу-вач1 й замовники).
Держава з кожним роком намагаеться удоско-налити яшсть вищо! освгга Укра!ни впроваджуючи при цьому рГзш реформи в освгтньому процесi. По-чинаючи з 1998 року, запроваджено сукупнють дер-жавних стандартiв вищо! освгга в Укра!ш, були при-йняп ряд нормативних документа: постанови Кабь нету Мшстргв Укра!ни № 65 «Про ступеневу освь ту», № 1247 «Про державш стандарта вищо! освгга», наказ МОН № 285 «Про вимоги до державних стан-дарпв» та шшг
Зпдно зГ ст. 15 Закону Укра!ни «Про освгту»: «державш стандарта освгга встановлюють вимоги до змюту, обсягу i ргвня освггаьо! та фахово! тдготовки
в Укра!нг Вони е основою оцшки освггаього та освь тньо-квалгфгкацшного ргвня громадян незалежно вгд форми одержання освгга» [9].
Таким чином, зберпаючи досягнення минулих десятилиъ, Укра!на сьогодш намагаеться одночасно адаптуватися до сучасних вимог i мгжнародних стандарта якосп.
Тим бшьш актуальною стае завдання пос-лщовного професшного розвитку створеного поста-новою Кабшету Мшютргв Укра!ни вщ 2014р. Нацю-нального агентства Гз забезпечення якосп вищо! освгга, що мае на меп розробку та впровадження за-гальнодержавно! полггаки освггаього простору у сферг забезпечення якосп вищо! освгга держави [10].
Нацюнальне агентство контролюватиме як1сть освгга у вишах, формуватиме перелж спещальностей, розроблятиме стандарти вищо! освгга, акредитувати-ме спещальносп, навчальш програми, спещалТзоваш вчеш ради та установи оцшювання якосп [11].
Агентство визначить критерп оцшювання якосп освгга, як1 дозволять сформувати рейтинг ви-щих навчальних закладгв.
Вщтепер кожний навчальний заклад буде зму-шений доводити, що вгн надае справд яшсш знання.
В рамках шновацшного розвитку освгга Укра!ни одним з ключових оновлень е участь спожи-вача в оцшщ якосп освгтшх послуг.
Питання якосп освгтшх послуг турбуе i робо-тодавщв. Так на думку команди фах1вщв проекту Темпус "TRUST"1, повна та послщовна система забезпечення якосп освгтшх послуг, зпдно мгжнарод-них стандарта повшстю вщсутая в кра!'ш або част-ково реалгзована ВНЗ у формг оргашзацп зв'язку мГж освгтшми процесами, у виконанш процедур мониторингу якосп, як1 виконуються на основ! однакових критерпв для вах ушверситепв. Спостертаеться ввд-сутшсть професшно! спрямованостг Найголовшше ж те, що немае жодних методологш i критерив стра-тепчного планування розвитку ушверситепв, а також фшсацп професюнально! мети для тдвищення ргвня якостг освгга та послуг (Стратег. ТЕМПУС Пропо-зицГ!' команди проекту Темпус "TRUST"1, щодо забезпечення якостг вищо! освгга Укра!ни) [12].
Послуга в нашому випадку може бути товаром, що не матергальний, являе собою систему знань, шформацп, вмшь, навик1в, як1 використовуються в цшях задоволення ргзномангтних освГтнГх потреб особистосп, суспгльства, Держави.
Яшсть освГти - це ключовий фактор в невидимому змаганш мГж кра!нами, бо яшсть продукци та послуг визначаеться тим, як менеджери, вчителг, робггаики, гнженери i економгсти думають, дшть i приймають ргшення вгдносно якосп [13]. Впровадження методгв менеджменту якосп в освт мае велик! переваги перед юнуючою практикою.
Фшософгя загального менеджменту якостг (TQM), яка була усшшно сприйнята комерцгйними оргашзащями, визнаеться в цглому як шлях в правильному напрямку.
Сучасш тенденцп застосування методгв менеджменту якосп в освт в основному зупиняються на двох формах:
1) розробка та впровадження систем менеджменту якосп освгтшх послуг на основ! мГжнародних стандарпв ISO сери 9000 [14];
2) учасп навчальних закладГв в нацюнальних конкурсах з якосп на основ! моделГ дГлово1' доскона-лосп [15].
Процеси акредитаци акцентуються суто на "вхвд" та "вихад" освГтньо1' системи навчального закладу, а тдхгд на платформ! TQM (загального менеджменту якосп) впроваджуе i удосконалюе три стади - вхгд, процеси, вихвд.
Впровадження методГв системи менеджменту якосп (СМЯ) - це стратепчний штегрований шдхвд, що включае в себе вс три защкавлеш сторони -сшвробгтнишв, споживачГв та третьо1 сторони -спонсорГв.
1снують також три важливих причини, як1 пояс-нюють прихГд систем менеджменту якосп в аудитори:
1. Навчання та викладання повинш приносити задоволення.
2. Вдосконалення систем та процесiв освгти.
3. Надання необхщних знань та навичок в умовах ринкових вщносин.
ПГд час огляду стану менеджменту якосп в вищих навчальних закладах США та Великобритани стверджуеться: роль, яку вщграе як1сть у вищш освт, стае все важлившою в мГру того, як зростае ринкова орiентацiя, оск1льки вона не залишае учбо-вим закладам Гншо1 альтернативи, крГм покращення якосп при зростанш ефективносп [16].
Що стосуеться впровадження систем менеджменту якосп в освГту (СМЯО), то на погляд автора освгтня послуга належить до комплексних нетовар-них послуг, тобто до дГяльносп, яка перш за все складаеться з шдготовки пропозицш освгтнього продукту у виглядГ живо1 пращ: сукупносп знань, умГнь, навичок, що подаються «кафедрою»: лекщями, семшарськими практичними та шшими видами занять, або у вигляд суспгльно1' пращ: шдготовки монографш навчально-методичних ком-плексГв та iH. Автор визначае наступне, що на яшсть освгтшх послуг впливають так! фактори, як: як1сть педагопчного та Гнженерно-техНчного складу ВНЗ, яшсть навчально-методичних комплекав та навчальних програм, як1сть та забезпечешсть шформа-цшними ресурсами i т. д. Яшсш змши одного з визначених чиннишв можуть привести до зросту якосп надання освгтшх послуг.
Але такою характеристикою системи вищо1' освГти Hi в якому раз! не можна перекреслити потребу в якосп, яка вщкривае шлях до вдосконалення.
Наступною проблемою е вибГр шкали та способу вимГрювання вадповадносп стандартам. Провщ-Hi свГтовГ оргашзаци - BUREAU-VERITAS, TUEV-NORD на сьогодш не визначили що е вимiрюван-ням в освггньому процесi зпдно мiжнародних стандарпв ISO 9001? На думку автора вимГрювальний процес в освт полягае у визначенш к1льк1сних зна-чень тих чи шших властивостей, характеристик якос-п, сторш дослщжуваного об'екта, в нашому випад-ку - «знань». Важливою стороною процесу вимГрю-вання е методика його проведення. Вона являе собою
сукупшсть прийомГв, що грунтуються на певних принципах i засобах вимГрювання. ПГд принципами вимГрювання в даному випадку розумшть як1сь знань, що лежать в основ! вимГрювання. Наявшсть суб'екта (викладачГв), який проводить вимГрювання, не завжди е обов'язковою. В тепершшх умовах глобального розвитку шформацшного сусшльства ви-кладач може й не брати особисто1' учасп в процесГ вимГрювання. Дана процедура виконуеться комп'ю-терною програмою автоматично1' шформацшно-вимь рювально1' системи.
Д. I. Менделеев тдкреслював, що "наука по-чинаеться з того моменту, коли починають вимГрю-вати". А вщомий англшський фГзик В. Томсон (Кель-вш) указував на те, що "кожна рГч вгдома лише наспльки, наск1льки ïï можна вимГряти"
На думку автора, сьогодш оптимальним для вимГрювання рГвня вищоï освгти е шдхвд, який би по-еднував визначення ввдповвдносп стандартам, що встановлюють певш рамковГ мшмальш вимоги та властивосп щодо якосп освгти.
МОН Украши спробував визначити поняття «Як1сь освгти», вперше у листопад! 2007 р. у «Проект! Державного стандарту вищоï освгти «Вимоги до подготовки фах1вщв осви'ньо-квалГфГкащйного рГвня бакалавр» (Пояснювальна записка): «Яшсть освГти досяга-еться виконанням державних вимог до кадрового, на-вчально-методичного, матерГально-техшчного забезпечення навчального процесу, до оргашзаци практик, професiйноï пвдготовленосп бакалавра, пiдсумковоï державноï атестацiï бакалавра» тощо, що ввдобража-еться так званою "петлею якосп". "Петля якосп", визначення œoï надае стандарт ISO-9001 [17].
Вона мГстить етапи, на яких повинна забезпе-чуватися як1сть шдготовки фах1вщв з вищою освь тою, i мае недолж у ввдсутносп зворотних зв'язшв, щодо впливу на ефектившсть i корекщю освгтшх процесГв, не е повним перелГком напрямГв освгтшх процесГв, i не мае еташв щодо шдвищення якосп освiтньоï послуги.
Застосування такого стандарту унеможливлюе здшснення процеав вимГру освiтньоï' послуги на платформ! СМЯ. Стоиъ проблема у наданш остаточноï кiлькiсноï оцшки якосп освiтньоï послуги i головне, ïï шнцевому результату - виготовлення власноï про-дукцiï' - знань.
Остаточний етап виготовлення ушверсите-том власноï продукцiï - е вимГр якосп освiтньоï послуги та його шльшсна фжсащя та заздалегвдь потрГбно врахувати корекщю у раз! ïï не вГдповщ-ностГ. КГлькГсна характеристика рГвня надбаних знань, навичок i е оцшкою якостГ освГти або якосп освiтньоï послуги.
На погляд автора ВНЗ, що прийняв стандарт сшльно з BUREAU-VERITAS повиннГ розробити реестр показнишв i критерив якосп виконання освГт-ньоï' дГяльносп кожноï' кафедри i пГдроздГлу, а також створити загальш методи оцшки та корекци, розробити показники i критерiï якостГ дГй науково-педагогГчного складу, розробити загально ушверси-тетськ1 показники i критерiïв якосп процеав СМЯ ВНЗ, а також методГв оцГнки та корекци.
6. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
Abtop noKa3aB b cboih po6oTi HegogiKH no BnpoBag®eHHro cTaHgapTy aKocri ISO 9001 no ynpaB-giHHro aKocTi ocBiTHix nocgyr. BUREAU-VERITAS cepTH^iKyBaB HaqioHagbHHH aBiaqiHHHH yHiBepcHTeT no CM3 i HagaB cepra^iKaT, age, Ha ®agb, BiH goci He aganTOBaHHH go giagbHocTi bh^oI ocBiTH. ^opiHHa ne-peBipKa 3OBHimHiMH aygHTopaMH BUREAU-VERITAS 3BiTye ^ogo HegogiKiB b nigBH^eHHi piBHa aKOCTi ocBiTH ^axiBqiB 3 m^opMaqiHHHx TexHogoriä. ^aHa Mi®HapogHa opraHi3aqia goci He BH3HaHHga KpHTepii' оцiнкн aKocri HaBHaHHa gaHHx ^axiBqiB. Abtop b paM-Kax ISO i CM3 nepepaxoBye BnpoBag®eHi CTaHgapTHi Mipu aKi icHyroTb: MOHiropHHr aKOCTi BigBigyBaHHa 3a-HaTb, MOHiTopHHr 3gani npaKTHHHHx i ga6oparopHHx, MOHiTOpHHr MOgygbHOrO KOHTpOgro, B3aeMO3B'a3OK CTygeHTa 3 BHKgaganaMH, ihcth 6arbKaM, gogaTKOBi 3a-HaTTa i KOHcygbTaqii, 06yM0BgroroHH, ^o gaHi n0Ka3HH-KH BngHBaroTb Ha aKicTb 0CBiTHb0i nocgyru. ,3,aHa Mi®HapogHa орraнiзaцia He BKa3ye Ha gogaTKOBi MeTO-gu i 3axogu B®HBaHHa ^ogo noginmeHHa aKocTi HaBHaHHa cTygeHTiB. Abtopom 3anp0n0H0BaH0 cepTH^iKy-BaTH no cucTeMi aKocTi 9001 Bci mKogu 3 aKHMH cniBnpauroe yHiBepcmeT. ^06 yHiBepcureT aKicHO ro-TyBaB cTygeHTiB He06xigH0 3gincHroBaTH cepTH^iKaqiro i aTecTaqiro BUREAU-VERITAS thx mKig, 3 aKHMH cniBnpaqroe yHiBepcureT Ha goroBiprnn 0cH0Bi. A BuaB-gaeTbca, ^o ®ogHa mKoga YKpaiHH He cepra^iKOBaHa.
Aganraqia cTaHgapTiB ISO ynpaBgiHHa aKicrro nocgyr go bh^oI ocBiTH, croirb y cBiTOBiä igeogorii aK no HagaHHro gonoMoru opraHi3aqii b noginmeHHi aKocTi ocBiTHbo! nocgyru go Toro ® BOHa He aganTOBaHa go ocBiTHboro npoqecy BOHa npu3Bega go Toro ^0 mh no-Kpa^yeMO aKicTb gigoBogcTBa a He aKicTb caMOi nocgy-ru. TaKHM hhhom BHHHKgo npoTupiHHa Mi® po3-n0Bcrog®eHHaM cTaHgapTy aK goKyMeHTy - cTaHgapTy b gonoMory po3BHTKy opram3aqii b mgBH^eHHi aKocTi nocgyru i npoTupiHHa He cnpuHMaeTbca 60 qe 6ygo 3Be-geHO go HayKH gigoBogcTBa, TOMy 3aM0BHHK Ta mKogu BigMOBgaroTbca i He cnpuHMaroTb i He cepra^iKyroTbca.
Abtop nigKpecgroe yHiKagbHicTb BgacHoro go-cgig®eHHa b TOMy, ^o ocBiTHa nocgyra 3aKgronaeTbca y nepegani 3HaHb i npogyKTOM HagaHHa ocBiTHix nocgyr e 3HaHHa, aKi nepegaroTbca Big Ka^egpu go crygeHra. BgacHe, 3HaHHa, KOTpi 3a$iKc0Barn BiTHH3HaHHM cTaH-gapTOM: BMiHHax, HaBHHKax i nponucarn b Tpbox piBHax cTaHgapTiB ocBiTHbo-KBagi^iKaqiHHHx xapaKTepucTHKax (OKX), ocBiTHbo-npo^eciHHHx nporp;i\iaix(Ol II I) i Te-cTyBaHHax.
TecTyBaHHa - 3rigH0 TpeTboro piBHa cTaHgapTiB - qe MOHiTOpHHr Ha 6a3i Horo noBHHeH npoBoguraca 3pi3 3HaHb cTygeHTiB. MOHiTOpHHr HagaHHa nocgyru 3rigH0 BcraHOBgeHHx cTaHgapTiB OKX i On HI - qe e onuc npogyKTy aKocri HagaHHa nocgyr. I aKHM noBHHeH 6yTH cTaHgapT aKocTi nocgyr. Abtop n0Ka3aB, ^o BUREAU-VERITAS He agamyBaB cTaHgapT aKocTi ocBiTHix nocgyr go Mi®HapogHHx cTaHgapTiB, a npu3Be-go BnpoBag®eHHa gaHoro cTaHgapTy b Haqi0HagbH0My aBiaqiHHOMy yHiBepcmeTi nigBH^eHHa aKocri gigoBog-cTBa. Abtopom po3po6geHi MeTogu 6ygu BnpoBag®eHi, 6yB 3gincHeHHH nocriHHHH MOHiTOpHHr, ^o Mae BngHB Ha nigBH^eHHa aKocTi 3HaHb, i qe Bigo6pa®aeTbca b
KOMngeKcHHx KornpogbHHx po6oTax (KKP) 3po6geHHx npoTaroM H0THpb0x poKiB BnpoBag®eHHa CM3.
CTaHgapTH no ynpaBgiHHro aKocTi nocgyr Marorb peKOMeHgaqiHHHH xapaKTep. Abtop nigKpecgroe, ^0 BUREAU-VERITAS noBHHeH BH3HaHHTH ^o e gga 3a-Kgagy ocBiTH BgacHHM npogyKTOM ocBiTHbo! nocgyru.
7. Biiciiobkii
Abtopom Bnepme p03p06geH0 ctahgapth30bahhh nigxig go B3aeM0gii cy6'eKTiB Ta 06'eKTy npoqecy ocBiTHix nocgyr 3rigH0 Mi®HapogHoro cTaHgapTy ISO 9001, a TaKO® Bnepme BBegeHO noHarra Ta BH3HaneHHa: 06'eKT ocBiTHbo! nocgyru, cy6'eKTH ocBiTHix nocgyr, npogyKT ocBiTHbo! nocgyru, aKicTb npogyKTy nocgyr, xapaKTepucTHKH aKocTi 06'eKTy ocBiTHbo! nocgyru, BH3HaneH0 noHarra oqiHKa Ta cyMapHa oqiHKa aKocTi, ^0 e npoqecoM Ta cucTeMoro BHMiproBaHHa aKocTi, BH3HaneH0 npoqegypy KopuryBagbHHx gin b cucTeMi MeHeg®MeHTy aKocTi ocBiTH.
y po6oTi p03rgaHyT0 ocHOBHi npo6geMH iH-BapiaHTHocTi TgyManeHHa noHaTb, n0B'a3aHHx 3 nigBH-^eHHaM aKocTi ocBiTH y bh^hx HaBnagbHux 3aKgagax yKpaiHH. HaBegeHO npuKgagu ochobhhx BH3HaneHb, 3rigH0 Mi®HapogHHx cTaHgapTiB ISO 9001-10, ^o e ngaT^opMoro ocBiTHix npoqeciB i BngHBaroTb Ha po3BH-TOK bh^oi ocBiTH b yKpaiHi.
^iTepaTypa
1. ÄyKOB, B. K. YnpaBgeHue KanecTBOM b cucTeMe Henpep^iBHoro negarorHHecKoro 06pa30BaHHa [TeKcT] /
B. K. ÄyKOB // CTaHgapTti h KaHecTBO. - 2002. - № 9. -
C. 74-77.
2. PoMaHeHKO, ro. A. ^KicTb ocBiTH: cyTb noHarra Ta oqiHroBaHHa. [TeKcT] / ro. A. PoMaHeHKO // BicHHK ^OHeutKO-ro iHcTHTyTy coqiajiLHoi ocBiTH. - 2010. - № 6. - C. 49-54.
3. BeKcgep, E. M. MeHeg®MeHT aKocTi: eHTponiftHHfl i OTaTHcTHHHHH nigxogu. [TeKcT] / E. M. BeKcgep // HaBHagb-H0-MeT0gHHHHH noci6HHK. Hama cnpaBa. - 2004. -№ 7. - C. 265.
4. KigbOBa, r. O. ^KicTb ocBiTH aK KgroHOBa KaTeropia MeHeg®MeHTy ocBiTH [EgeKTpoHHHn pecypc] / r. O. KigbOBa // OcBiTa Ta negaroriHHa HayKa. - 2012. - Pe®HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/OsDon_2012_5-6_5.pdf
5. ^^OHKiHa, I. n. npo6geMH oqiHroBaHHa aKocTi ocBiTH b YKpaiHi b KOHTeKcri flep®aBH0i nogiTHKH [EgeKTpoH-hhh pecypc] / I. n. ^^OHKiHa. - 2013. - Pe®HM gocTyny: http://pap.in.ua/3-2_2013/7/Yafonkina%20I.P..pdf
6. 3aK0H YKpaiHH N 1556-VII Big 01.07.2014 npo bh-^y ocBiTy, [EgeKTpoHHHn pecypc]. - Pe®HM gocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2984-14
7. npoeKT CTpaTerii pe^opMyBaHHa bh^oi ocBiTH b YKpaiHi go 2020 poKy [EgeKTpoHHHn pecypc]. - 2014. -Pe®HM gocTyny: http://mon.gov.ua/.../HE%20Reforms% 20 Strategy%2011_11_2014.pdf
8. Xge6HiK0Ba, T. M., KBagiMeTpHHHHH nigxig go bhb-HeHHa aKocTi bh^oi ocBiTH [TeKcT] / T. M. Xge6HiK0Ba // Teo-pia Ta MeTogHKa ynpaBgiHHa ocBiToro. EgeKTpoHHe HayK. $ax. BugaHHa. - 2004. - C. 9.
9. npo ocBiry: 3aK0H YKpaiHu № 1144-XII [TeKcT]. -BigoMocTi BepxoBHoi Pagu YPCP. - 1991. - № 34. - C. 451.
10. npoeKT nocTaHOBH KMY "npo yTBopeHHa Haqio-HagbHoro areHTcTBa i3 3a6e3neHeHHa aKocTi bh^oi ocBiTH" [EgeKTpoHHHn pecypc]. - 2014. - Pe®HM gocTyny: http:// mon.gov.ua/.../npoeKT%20nocTaH0BH%20KMY%20npo%20
11. nocTaHOBa KMY: npo 3aTBepg®eHHa nogo®eHHa npo MimcTepcTBO ocBiTH i HayKH YKpaiHH, Big 16 ®0BTHa
2014 р. [Електронний ресурс]. - № 630. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2014-%D0%BF
12. Концепщя забезпечення якосп b^oï освгги Украши TEMPUS [Електронний ресурс]. - 2013. - Режим доступу : http://theologia.ucu. edu.ua/.. ./3 92-koncepcija-zabez-pechennja-jakosti-vyshcho
13. Впган, Л. М. М1сце Украïни у свгговш та евро-пейськiй якост [Текст] / Л. М. Впган // Стандартизацiя, сертифжацш, якiсть. - 2002. - № 3(18). - С. 43-49.
14. Матерiали мiжнародноï оргашзаци стандарти-зацiï [Текст]. - ISO 9001:2000, ISO 17799, ISO 27001.
15. Кеменейд, З. Что требует бизнес и что дает вуз. [Текст] / З. Кеменейд, П. Гарр // Стандарты и качество. -2001. - № 10. - С. 30-33.
16. Юдш, О. К. Методолопчний шдхвд впровадження системи менеджменту якосп з урахуванням ш-форматизаци освпшх процеав. [Текст] / О. К. Юдгн, О. В. Матвшчук-Юдша // Науковi записки: Збiрник науко-вих статей. - 2008. - № 75. - С. 244-253.
17. Матерiали 4-oï щорiчноï мiжнародноï конферен-цiï "Розбудова менеджмент-oсвiти в Украш", CEUME [Електронний ресурс]. - 2002. - Режим доступу: http:// deming.com.ua/index.php?id=61
References
1. Zhukov, V. К. (2002). Quality managing in uninterrupted pedagogue system of education. Standard and quality, 9, 74-77.
2. Romanenko, Y. A. (2010). Education quality: point of understanding and estimation. Bulletin of Donetsk Institute of Social Education, 6, 49-54.
3. Veksler, E. M. (2004). Management of quality: en-tropic and static approach. EMB, 7, 265
4. Kilóva, G. O. (2012). Quality of education as a key category of education management. Available at: http://nbuv. gov.ua/j -pdf/OsDon_2012_5-6_5 .pdf
5. Yafonkina, I. P. (2013). Problems of education quality in Ukraine as Sate policy. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/OsDon_2012_5 -6_5 .pdf
6. Law of Ukraine. 1556-VII circa 01.07.2014 About higher education. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2984-14
7. Higher education reforming strategy in Ukraine till 2020. K. 2014. Available at: http://mon.gov.ua/.../ HE%20Reforms%20Strategy%2011_11_2014.pdf
8. Khlebnikova, T. M. (2004). Qualimetric approach to higher education quality research, 9. Available at: http://tme.umo.edu.ua/docs/5/11hleqhe.p
9. On Education: Law of Ukraine № 1144-XII (1991). Bulletin of the Supreme Soviet of the USSR, 34, 451.
10. Project of Statement by Cabinet of Ministers of Ukraine "About creating National Higher Education Quality Provision Agency" (2014). Available at: http://mon.gov.ua /. ../npoeKT%20nocraHOBH%20KMy%20npo%20
11. Statement of Cabinet of Ministers: About approving the Principle of Ministery of Education (2014). Kyiv, 630. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2014-%D0%BF
12. Conception of providing higher education quality in Ukraine TEMPUS 2013. Available at: http://theologia.ucu.edu.ua /.../392-koncepcija-zabezpechennja-jakosti-vyshcho
13. Vitkin, L. M. (2002). Place of Ukraine in the World and european quality. Standardisation, sertification, quality, 3 (18), 43-49.
14. International Standard Organisation materials. ISO 9001:2000, ISO 17799, ISO 27001.
15. Camanade, Z., Garr, P. (2001). What demands business and what university gives. Standards and quality, 10, 30-33.
16. Yudin, O. K., Matviichuk-Yudina, O. V. (2008). The methodological approach implementing a quality management system based informatization of educational processes. Scientific notes: Collected articles. Publishing NPU. Dragoma-nov, 75, 244-253.
17. Materials of the fourth annual international conference CEUME (2002). Available at: http://deming.com.ua/ index.php?id=61
Рекомендовано до пyблiкацiï д-р пед. наyк Зарyбiнcька I. Б.
Дата надходження рyкопucy 18.05.2015
Maтвiйчyк-Юдiнa Олена Bacилiвнa, cтapший викладач, пошукач, кaфeдpa жypнaлicтики, Нацюнально-го аыацшного yнiвepcитeтy, кocмoнaвтa Koмapoвa, 1, м. KrnB, У^аша, 03065 E-mail: metalen3@ukr.net
