CC BY
0Во-вторых, глобальные процессы, свойственные современному этапу развития культуры и образования (пример: Болонский процесс) стимулируют расширение международных связей учебных заведений и мобильность отдельных субъектов образовательного пространства.
Таким образом, высшая школа обязана создать качественно новые условия, способные обеспечить реальную возможность для позитивного взаимодействия в поликультурном пространстве. Эффективно реализовать эту возможность, на наш взгляд, можно через учебную дисциплину «Иностранный язык», в частности - через воспитательные процессы в ее рамках.
Полагаясь на вышесказанное, мы считаем, что строгое руководство УМК по учебной дисциплине «Иностранный язык», составленные на основе ФГОС ВО, не делает возможным полную реализацию цели обучения иностранному языку в нелингвистическом вузе (или достижения эффекта от ее реализации) в силу значительного расхождения между содержанием навязанных компетенций (и как следствие - сужения всего учебного предмета) и цели обучения дисциплине «Иностранный язык» в нелингвистическом вузе. Более того, мы видим необходимость в разработке новых образовательных стандартов или самостоятельных образовательных стандартов, в которых будут не только учтены, но и прописаны во избежание двусмысленности в толковании содержания компетенций, все описанные выше погрешности ФГОС ВО. Это позволит более эффективно выстраивать учебно-воспитательный процесс (цель - задачи - содержание -методы и приемы обучения - ценностные ориентиры), чтобы за короткий отрезок времени научить
будущего специалиста свободно ориентироваться в полиязычной и поликультурной среде и адекватно реагировать в различных ситуациях профессионального общения.
Список литературы
1. Вербицкий, А. А. Личностный и компе-тентностный подходы в образовании. / А. А. Вербицкий, О. Г. Ларионова. - М., 2009. - 336с.;
2. Краевский, В. В. Дидактические основы определения содержания учебника / В. В. Краевский, И. Я. Лернер. - М: Просвещение, 1980. - вып. 8. - С. 34-49;
3. Лариошин, А. С. Разработка понятия «готовность студента неязыкового вуза к межкультурной коммуникации» как педагогическая проблема / А. С. Лариошин, Н. П. Юдина // Научно-методологический журнал «Психолого-педагогический поиск». - Рязань, 2014. - С. 59-68;
4. Лариошин, А. С. Разработка дидактической модели содержания учебной дисциплины «иностранный язык» для формирования у студентов неязыковых отечественных вузов навыков межкультурного общения в 1969-1986 гг. // Теоретические и прикладные аспекты современного лингвистического образования в условиях неязыкового вуза - Хабаровск: Изд-во Дальневосточного юридического института МВД России, 2016. - С. 429436;
5. Цыплакова, С. А. Профессиональная подготовка студентов в рамках ФГОС ВПО третьего нового поколения // Современные научные исследования и инновации. № 5.: [сайт]. - иЯЬ: http://web.snauka.ru/issues/2012/05/12407 (дата обращения: 14.11.2016).
Лащихта В.
кандидат педагоггчних наук, доцент Кшвський нацюнальний утверситет 1мет Тараса Шевченка, Украша, м. Кигв
Лащихта I.
студентка юридичного факультету Кишського нацюнального унгверситету 1мет Тараса Шевченка, Украта, м. Кшв
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ У ПОЛ1КУЛЬТУРНОМУ ВИМ1Р1
TENDENCIES OF DEVELOPMENT OF LIFE-LONG EDUCATION IN MULTICULTURAL
DIMENSION
Lashchykhina V.,
candidate of pedagogical sciences (PhD), associate professor, Taras Shevchenko National University of
Kyiv, Ukraine, Kyiv Lashchykhina I.
student of Faculty of Law of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine, Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп дослщжуються тенденцп i особливосп розвитку неперервно!' освгга у полжультурному аспекту висвилюються демократичш принципи та концептуальш засади розвитку системи освгга упродовж життя у другш половиш ХХ - на початку ХХ1 столитя; визначаються методолопчш засади системного шдходу щодо нацюнального розвитку освгга дорослих та неперервно! освгга у глобальному вимiрi.
У статп розглядаеться полшультурний аспект неперервно! освгга. Освгга упродовж життя зорiенто-вана на культурно-освпш цшносп, взаемодш рГзних культур, адаптацш до шших культурних цшностей. Пол1культурна освгга передбачае м1жнацюнальну i мiжетнiчну взаемодш, формування почуття солвдар-носп, взаеморозумшня.
Тенденцп та концептуальш засади неперервно! освiти, освiти упродовж життя у полжультурному су-cninbCTBÍ е демократичними i мають на меп розширення соцiальних перспектив людини у сyсmльствi (удо-сконалення та тдвищення рiвня професшно! квалiфiкацi!, отримання ново! професшно! орiентацi!, збага-чення всебiчного особистiсного розвитку, набуття полiкyльтyрного мислення, свiтоглядy, розвиток влас-них здiбностей i т. iн.).
ABSTRACT
The article investigates the main tendencies and peculiarities of development of life-long education in multicultural aspect.
The article focuses on the democratic principles and conceptual basis for the development of life-long education in the second half of XX - the beginning of XXI century. The methodological basis of a systematic approach regarding the national development of adult education and life-long education in the global dimension are given in the article.
The article deals with the polycultural aspect of life-long education. Life-long education is oriented to opening up cultural-educational values, to the interaction of different cultures, to the adaptation to different cultural values. Polycultural education means international and interethnic opening up, formation of the sens of solidarity, mutual understanding.
The tendencies and the conceptual basis of life-long education are democratic and are aimed at expanding the social perspectives of the individual in society (improvement of professional qualifications, obtaining new professional orientation, enrichment comprehensive personal development, gaining multicultural thinking, mutual understanding, worldview, development of their own abilities and others).
Ключовi слова: тенденцп, освгга упродовж життя, неперервна освгга, освгга, навчання, право, концепция, освгга дорослих, знания, компетенщя, щнносп, культура.
Keywords: tendencies, life-long education, education, rights, conception, education of adults, knowledge, competence, values, culture.
Актуальшсть дослвдження. На перетиш тися-чолиъ методолопчною основою фшософп розвитку освгги стае парадигма культур, духовно-штелектуальне, творче, гумашстичне мислення та зорiентованiстъ до штернацюналгзацп культурно-освиньо! сфери, що спрямовуе европейсьш народи до об'еднання та формування единого освггаього европейського простору.
Актуальш ниш питания штеграцп, полгкуль-турносл систем освгга европейських кран спрямо-вують освггаю систему Украши до прагнення усвдомити й адаптуватися до европейських цшно-стей та культури.
Реалп сьогодення вимагають вщ суспшьства швидкого реагування на змши в сощум^ Як для свггового ствтовариства, так i для Украши нагаль-ними е питання, що стосуються освгга, зокрема освiти упродовж життя, на яку мае право кожна людина.
В умовах штернацюналГзацп европейського освггаього простору важливим джерелом визнання сучасноi стратеги розвитку освгга упродовж життя в Укрш'ш е вивчення европейського досвщу оргаш-зацii системи неперервноi освгга.
Неперервна освгга, освгга упродовж життя (life-long education), освгга дорослих (adult education, education of adults) е тотожними поняттями, що означають безперервне здобуття знань, увага до яких особливо вгдчутна у наш час. З огляду на сощально-економгчний розвиток, на розвиток ш-формацшних технологш, сучасна людина мае постшно здобувати, удосконалювати знання, щоб ввдчувати себе достойно в нишшньому сустльств^
Стан дослщжуваноТ проблеми. Аналгз юто-рико-педагопчних джерел засвщчуе, що проблемою розвитку неперервно! освгга займаються нау-ковщ всього свиу: Ф. Альтбах, М. Букувалас, Ж.
Делор, П. Легран, Е. Фор, Б.Л. Вульфсон, Т.С. Кош-манова, Н.М. Лавриненко, О.В. Матвieнко, Нич-кало Н.Г., Солдатенко М.М., Й. Райшманн та iн.. Питання, що стосуються освгги упродовж життя, обговорюються на наукових конференщях мгжнародного рiвня, ведуться дискусii, вносяться пропозицii, вирiшуються окремi аспекти розвитку освiти дорослих. Проте бракуе узагальнень та систематизации наукових пошукiв вчених стосовно певних аспекпв розвитку освiти дорослих у полГкультурнш спiльнотi.
Метою статтi е дослвдження основних тенден-цiй розвитку неперервно].' освгга у полiкультурному вимiрi.
Завданням статтi е визначення концептуаль-них засад освiти дорослих в умовах полГкультур-ного суспiльства.
Виклад основного матерiалу. Розвиток неперервно. освгга вщбуваеться пiд певним впливом зовшшшх чиннишв. У 80 - 90 - п рр. ХХ ст. щ чин-ники характеризуються посиленням доцентрових тенденцiй, масштабними iнтеграцiйними проце-сами в рамках £вропи та глобалiзацiйними проце-сами у свiтi, iнтернацiоналiзацiею у сферi освiти.
Науковi джерела сввдчать, що у Лондош в 1919 рощ було засновано Свiтову Асоцiацiю з питань освгга дорослих, яка функцюнувала до початку Друго. Свповш вшни. У 1949 рощ ЮНЕСКО ак-туал1зуе та активГзуе проблематику розвитку мГжнародного руху у сферГ неперервно. освгга [9].
Вперше на мгжиародному рГвт штерес до кон-цепцп «освгга упродовж життя» виник у 60-п рр. ХХ ст. у ходГ дискусш, дебапв та обговорень, що вГдбувалися в ЮНЕСКО з приводу майбутнього розвитку освгга дорослих. На той час, у рГзних крашах, юнувало чимало проблем у цш галузг у ба-гатьох державах, якг щойно стали незалежними бГльшють дорослого населення було неграмотним,
тодi як у кра!нах, де упродовж рок1в уже здшснюва-лися програми освiти дорослих, спостерiгалась зовам шша ситуацiя: використовувалось багато рiзних пiдходiв, починаючи вiд функцiонування народних середшх шк1л у скандинавських крашах до «освгга трудящих» у колишньому Радянському Союзi, «продовжено! освiти» у Сполученому Ко-ролiвствi, «неперервно! освпи» в Сполучених Штатах Америки й КанадГ, «народно! освiти» у Франци. Проте ще не кнувало об'еднуючого принципу або концепцй' освгга дорослих, що мiстила б у собi за-гальне положення або мету, котрими могли б ке-руватися ri, хто займалися цим питаниям, з урахуванням рГзних нащональних умов i традицш; були вщсутшми також принципи та концепцй, у рамках яких можна було б вирГшити питання щодо статусу освгга дорослих вГдповГдно до звичайно!, основно! системи освгга, тому що у бшьшосп кра!н освгга дорослих, зазвичай, розглядалася у якосп факультативно! [3, 172].
Друга свгтова конференщя з проблем освгга дорослих вгдбулася у МонреалГ в 1960 р., де було рекомендовано урядам кра!н «розглядати освиу дорослих не як додаткову освГту, а як складову ча-стину сво!х нащональних систем освгга», вона пев-ною мГрою послужила поштовхом до того, що Ге-неральна конференц1я ЮНЕСКО на 12-й сесй' взяла до уваги щ питання i продовжила роботу, запропо-нувавши державам-членам вважати невщ'емною частиною системи освгга рГзш форми позашшльно! освгга i освгга дорослих, для того, щоб можна було запропонувати можливкть уам чоловГкам i ж1нкам протягом усього життя долучатися до культури, створюючи умови як для !х всебГчного розвитку, так i для активно! участГ у суспшьному житп, як в сощальному, так i в економГчному розвитку кра!ни. На мГжнародному рГвш ця пропозищя стала джере-лом зародження Где! про «освпу упродовж життя». Так, шзшше згадував один Гз основних прихиль-ник1в ще! Где! Поль Легран, що незабаром прийшло усвГдомлення того факту, що при розробщ узгодже-но! загально! стратегй' розвитку позашкшьно! освгга i освгга дорослих, необхГдно розглядати освпу як одне цше, як послщовнкть i взаемозв'язок його рГзних еташв протягом усього життя [5, 17-21].
Згодом в ЮНЕСКО i в широких штелектуаль-них колах розгорнулися майже десятирГчш дис-куси, на яких вгдбувалися обговорення на мГжнародному рГвш майбутнього освпи в цшому. Результатом диспупв стало створення у 1971 р. МГжнародно! Комки з розвитку освгга. ДоповГдь ще! Комки була представлена до уваги широко! мГжнародно! стльноти, де вГдстоювалася i була обгрунтована Гдея «освпи упродовж життя» [6, 181].
КомкГя запропонувала Гдею так званого «сус-пшьства, що навчаеться» i рекомендувала дотри-муватись «визначального принципу освпньо! полпики», у вадповадносп до якого «кожна людина повинна мати можливкть продовжувати навчатися упродовж усього життя» [6, 181].
«Концепщя освгга упродовж життя охоплюе вс аспекти освпи, включаючи ва його складовГ, ...
. Не кнуе такого поняття, як самоспйна «постiйна» частина освiти, яка не була б освггою упродовж життя. Тобто, освгга упродовж життя - це не освпня система, а принцип, що лежить в основi ор-ганiзацii всiеi освпньо! системи, i який, вГдповГдно, повинен складати основу розвитку кожноi iз и скла-дових частин» [6, 181-182]. Дану концепцш тдтри-муе i укранський вчений Солдатенко М.М., який стверджуе, що «... неперервну освiту можна розглядати як принцип, що пронизуе й об'еднуе всю систему освiти, вс канали виховного впливу» [4, 190].
Таким чином, на думку Комки «навчання упродовж життя» i «освгга упродовж життя» е взаемодоповнюючими концепщями, при цьому друга по суп е попередньою умовою для реалiзацii першо^ Разом з тим Комiсiя не прагнула сформу-лювати свою Гдею в контекстi Всезагальноi декла-рацii прав людини i вщзначила лише той факт, що здшсненню права на освiту «продовжують переш-коджати у багатьох регiонах умови, аналопчш тим, як1 переважали в той час, коли це право було вперше проголошено» [6, 182].
Учасники третьо1' Мiжнародноi конференцii' з питань освiти дорослих, що вГдбулася в Ток1о у 1972 р. вщразу пiсля публiкацii доповiдi Комки Е. Фора, уже з посиланням на Всесвпню декларацiю прав людини, заявили, що «право людини i народiв на освiту, полягае у прав неперервно отримувати знання, i мае розглядатися на рiвнi з шшими основ-ними правами, такими як: право на охорону здо-ров'я, безпеку й iншi форми сустльних свобод». Таким чином, вперше на свповому рiвнi м1жнародна конференщя висловила Гдею «права неперервно отримувати знання». Пкля публiкацii' доповiдi Комки Е.Фора, концепцй «освгга упродовж життя» Г «навчання упродовж життя» зазвичай розглядалися як одна спшьна концепщя. У кгнщ 80-х рр. ХХ ст. Гдея «право на навчання», що вгдрГзнялася вщ Где1' «права на освпу» набула визнання свповою стльнотою. На четвертш МГжнароднш конференци з освпи дорослих, що вгдбулася у 1985 р. в Парижг, було прийнято Декла-рацш про «Право на отримання знань», у якгй не згадувалося про «право на освпу». Однак рГвновагу було досягнуто на п'ятш МГжнароднш конференци з проблем освии дорослих, у ГамбурзГ в 1997 р. На конференци було проголошено, що визнання права на освпу Г на навчання упродовж життя, е актуаль-ним завданням [1; 3, 172; 8].
На початку 90-х рр. ХХ ст. в освпнш полпищ деяких кра!н ОЕСР особливо помпною була тен-денщя щодо акцентування уваги на освпшх проблемах в цшому та освт дорослих зокрема.
Коментуючи щеолопчний фундамент концепцш Комки Е. Фора через 20 рокгв, Комгая Ж. Де-лора у роздш «Про освиу упродовж життя» шд-креслюе, що на думку Комки Е.Фора, «навчання упродовж життя» Г «освгга упродовж життя» е взаемодоповнюючими концепщями. Беручи до уваги концепцш освгга для дорослих, на 19-ш сеси Генеральноi конференци ЮНЕСКО у НайборГ було сформульовано шкть принципових, спрямованих у
майбутне, параметрГв ефективно. оргашзацп освггаього простору:
- вислГв «освгга дорослих» означае весь комплекс оргашзованих процеав навчаиия, незалежно вщ змюту, рГвня Г методГв, спрямованих на продов-ження чи доповнення освгга, одержано. в школах Г вузах, а також на практичне навчання, завдяки якому особи, що розглядаються сустльством, час-тиною якого вони е, як дорослГ, розвивають сво. здь бносп, збагачують сво. знання, полшшують свою техшчну Г професшну квал1фГкашю або отримують нову професшну орГентащю Г змшюють сво. погляди чи поведшку в подвшнш перспективГ всебГч-ного особистюного розвитку Г учасп в збалансова-ному Г незалежному соцГальному, економГчному Г культурному розвитку;
- освгга дорослих не може розглядатися сама по собг вона е шдроздшом, невщ'емною складовою загально. системи неперервно. освГти Г навчання;
- вираз «неперервна освгга Г навчання» озна-чае всеохоплюючу дГяльнГсть, спрямовану як на змГну структури Гснуючо. системи, так Г на розвиток усГх можливостей пГдготовки поза системою освГти;
- у цш дГяльностГ чоловГки Г жшки е твор-цями свое. власно. освгга шляхом посттно. взаемо-дГ. мГж .хнГм мисленням Г дГяльнГстю;
- освгга Г навчання не обмежуються перюдом навчання у школГ чи вузГ, а мають здГйснюватися упродовж усього життя, охоплюючи ва знання пе-вно. галузГ, використовуючи будь-якГ можливГ за-соби й надавати кожному можливГсть для певного розвитку особистостГ;
- процеси освгга Г навчання, у яких упродовж життя у будь-якш формГ беруть участь дни, молодь, дорослГ будь-якого вГку, повиннГ розгляда-тися як едине цше [1, 65].
АналГзуючи гуманГстичнГ характеристики та принципи концепци освгга упродовж життя, Ж. Де-лор пГдкреслюе, що ГдеологГчний манГфест цГе. кон-цепцГ. спрямований у майбутне нашо. цивГлГзацГ. Г по сво.й сутГ е центральною проблемою суспГльства як динашчно.' оргаиiзацii' [2, 88]. Особливо чгтко планетарний пафос висновкГв й рекомендацГй КомГ-сГ. Ж.Делора виявляеться в ГнтерпретацГ. стратегГч-них завдань поступу до «сустльства знань» й до «освгга упродовж життя» з позицш розширення концепцГ. неперервно. освГти: «нова розширена концепцГя освГти повинна дати можливГсть кожному ГндивГду вГдкрити скарби, прихованГ у кожному з нас» [2, 88]. Досягнення мети, на думку Ко-тси Ж. Делора, можливе лише через виршення чо-тирьох фундаментальних, суспГльно-когнГтивного звучання, завдань: «навчитися пгзнавати», тобто набути необхГдний ГнструментарГй для розумГння явищ; «навчитися робити» для того, щоб бути у змозГ впливати на навколишне середовище; «навчитися спшьно жити», щоб брати участь у вах видах людсько. дГяльносп Г ствпрацювати з шшими людьми; нарешп, «навчитися жити» — умшня, що випливае з уах попередшх. Звичайно, щ чотири напрями пГзнання становлять едине цГле, оскГльки
м1ж ними юнують численш зв'язки, переходи й об-мши [2, 89].
Виходячи i3 еволюцй' процесу становления «освгга упродовж життя» маемо на мет висвилити одне i3 завдань: «навчитися сшлъно жити», що ви-водить нас на калька i3 восьми компетенцш лю-дини-професiонала, котрi визначенi Комгаею £С як модель навчання упродовж життя. Дана модель включае наступи компетенцй:
- комунiкацiя родною мовою;
- комунiкацiя iноземною мовою;
- математична компетенцiя i базовi компетенцй в природничих дисципл1нах i технологii;
- цифрова компетенцiя;
- умшня вчитися;
- мiжособистiснi, мiжкультурнi, соцiальнi та громадянська компетенцй';
- шдприемливють;
- культурне самовираження [7].
Зокрема характеризуючи «мгжособисткт, М1жкультурн1, соцгальн! та громадянську компе-тенцИ» зазначимо, що вони охоплюють ус форми поведшки, якi готують iндивiдiв до конструктивноi й ефективноi учасп в соцiальному i трудовому житп, особливо у зростаючому суспiльному роз-магтп, а також у розв'язанш конфлiктiв у разi необ-хвдносп. Громадянська компетенцiя готуе людину до повноцiнноi участi в громадському житп i грун-туеться на знанш соцiальних та полiтичних понять, а також структур i обов'язкiв вщповщно до демократично!' взаемоди.
Порiвияльнi дослвдження у сферi освiти дорослих у европейських крашах мають свою специ-фiку, яка зумовлена використанням нацiональних даних про системи освгга (ресурси, структура, змют, засоби управлшня), застосуванням рГзних джерел про поведшку та дГяльшсть дорослих людей у процеа навчання, характеристик 1'хньо1' свщомо-CTi (цiнностей, думок, уявлень, знань тощо), соща-льним контекстом дослвдження, що впливае на ви-6Гр, iнтерпретацiю, виклад наукових факпв.
Оцiнка якосп та ефективностi функцюнування нацiональних систем освгга дорослих може здшс-нюватися шляхом використання м1ждисциплшар-них наукових шдходГв (педагогiка, психолопя, ан-драгогiка, вiкова та педагопчна психолопя, юторГя, ФшосоФГя, полполопя, соцюлопя, право, еконо-мiка та ш), що дозволяе реалiзувати на вадповад-ному рГвш багатоаспектний аналiз нацюнально1' системи неперервно1' освгга, який визначае стан освгга дорослих на нацюнальному рГвш, виявляе актуальнi проблеми та надае рекомендацй' стосовно ii удосконалення.
На шдстаи анал1зу м1жнародних нормативно-правових документiв у галузi неперервно1' освгга, залучених до наукового обиу, необхвдно проаналь зувати теоретичнi засади розвитку освгга дорослих у свгговш практиш, як методологiчного шдгрунтя фшософи освгга упродовж життя. Розвиток методологи освгга дорослих здшснюеться шляхом аналiзу як нацюнальних, так i свггових тенденцiй у глобальному вимГрг Сучасна методологiя освгга дорос-
лих базуеться на компаративних дослщженнях, нормативно-правовому шдгрунп, розробщ та впрова-дженш нацюнальних стандартГв освгга, ствроби1-ницта та обмш досвГдом Гз провГдними державами свГту, яш мають вагомГ здобутки у розвитку непере-рвно! освгга.
З огляду на вищезазначене, необхГдно тдкрес-лити значущють роботи, що проводиться ЮНЕСКО. На М1жнароднш конференцп у Бразилл, яка вГдбулася 19 травня 2009 року, експерти ЮНЕСКО доклади зусиль, щоб затвердити постанову про збшьшення фшансування та тдвищення рГвня урядово! вадповадальносп стосовно освгга до-рослих [9].
МГжнародна конференщя ЮНЕСКО з питань неперервно! освгга (КОНФ1НТЕА) е важливою платформою на мГжнародному рГвш для полггачного дГалогу й прийняття нових зобов'язань у данш сферг Вона е також одним Гз найбшьших форумГв, очолюваних ЮНЕСКО, Гз залученням широко! ст-льноти: недержавних оргашзацш, установ системи ООН, регюнальних оргашзацш, профспшок, приватного сектору.
Гуманютичш принципи «освгга упродовж життя» координують на мГжнародному рГвш рГзно-маштш форуми та оргашзацп (ЮНЕСКО, Рада £в-ропи, Свропейський Союз, Мжнародне Бюро Освгга та ш.).
В Укра!ш питання неперервно! освгга вГдо-бражено в основних державних документах про освпу: Державна нацюнальна програма «Освгга» («Укра!на XXI стотття»), «Концепщя громадянсь-кого виховання» (2000 р.), «Нацюнальна доктрина розвитку освети» (2002 р.).
Проблему впровадження полГкультурно! освети в контекстГ «освети упродовж життя» координують на мГжнародному рГвш рГзноманетш форуми та оргашзацп (ЮНЕСКО, Рада Свропи, £вро-пейський Союз, МГжнародне Бюро Освети та ш.).
В Укра!ш Где! полжультурносп та розумшня необхадносп !х реалГзацп знайшли свое вГдобра-ження в основних державних документах про освету: Державна нацюнальна програма «Освгга» («Укра!на XXI столеття»), «Концепщя громадянсь-кого виховання» (2000 р.), «Нацюнальна доктрина розвитку освгга» (2002 р.); полГкультурш компете-нцп включено до «Державного стандарту базово! та повно! школьно! освгга» (2003 р.).
Висновки. Отже, у процес дослщження з'ясо-вано, що основними тенденщями розвитку неперервно! освгга у полГкультурному вимГрГ е: компара-тивш дослщження; нормативно-правова база; впровадження нацюнальних стандартГв освгга; сшвробетництво та обмш досвГдом з кра!нами, як1
досягли вагомих результатiв у розвитку освгга до-рослих.
Концептуальш засади неперервно! освгга, освгга упродовж життя у полшультурному суспшь-ствГ е демократичними i мають на мет розширення сощальних перспектив людини у суспшьствг (удо-сконалення та тдвищення ргвня професшно! кваль фшацд, отримання ново! професшно! оргентацп, збагачення всебгчного особиспсного розвитку, на-буття полжультурного мислення, светогляду, роз-виток власних здгбностей i т. ш.).
Реформування освети в Укра!ш спрямоване, зокрема, на культуроцентричну парадигму, що пе-редбачае впровадження нових щдходГв у тдгото-вщ майбутшх фахгвщв. Врахування визнаних нау-ковою стльнотою концептуальних засад «освгга упродовж життя», дослГдження загальних принци-тв неперервно! освети, сприятиме усшшнш соща-лгзацп та гармоншному розвитку особистосп у по-лшультурному суспшьста.
Список лiтератури
1. Всемирный доклад по образованию 2000 г. Право на образование: на пути к образованию для всех в течение всей жизни. - М.: Изд-во ЮНЕСКО, Изд. Дом МАГИСТР-ПРЕСС, 2000. - 193 с.
2. Делор Ж. Образование: сокрытое сукро-вище//Доклад Международной комиссии по образованию для ХХ1 века, представленный ЮНЕСКО. - Москва - Париж: ЮНЕСКО, 1997. - 297 с.
3. Лащихша В.П., 1сторико-компаративний аналГз розвитку неперервно! освгга, Ки!в: Нащона-льний ушверситет оборони Укра!ни Гмеш 1вана Черняховського 2016. Вип. 1 (33). - С.171-178.
4. Солдатенко М.М., Неперервна освгга як за-иб професшного становлення i розвитку фахГвця в умовах шформацшно-технолопчного сустльства, Вшниця: Вюник Вшницького полетехшчного ш-ституту 2011.№2. - С. 188-191.
5. Legrand P. An Introduction to Life-long Education. - L.; P.: Groom Helm - The UNESCO Press, 1975. - P. 17 - 21.
6. Faure E. Learning to be: The World of Education Today and Tomorrow. - P.; L.: UNESCO - Har-rap, 1972. - P. 181 - 182.
7. Proposal for a Recommendation of the European Parliament and of the Council «On Key Competences for Lifelong Learning», Brussels, November, 2005.
8. The Role of Adult Education in Restoring Democratic Society. Convergence. Vol. XXX, № 2/3, 1997, P. 84-92.
9. UNESCO. World Conference on Education for All. Resolution 25C/IV. A.1.8.B.5.(b), Paris, 1989, P. 76.
