CC BY
12UDC 378
СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК СИСТЕМИ БЕЗПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ ДОРОСЛИХ У Р1ЗНИХ КРА1НАХ СВ1ТУ
© 2017
Орос Iльдiко 1мрпвна, доктор фшософп, ректор Закарпатський угорський тститут iM. Ференца Ракоцi II (90202,Украша, Берегово, Закарпатська обл., площа Кошута, 6, e-mail: ildiko@kmf.uz.ua)
Анотащя. У статл обгрунтовуегься роль м1жнародних та репональних оргашзацш освгга дорослих, конференцш, семшарГв та шших м1жнародних зв'язк1в у сферГ освгга дорослих. Схарактеризовано досввд становления i розвитку системи безперервно! освiти дорослих рiзних кра!н свiту. З'ясовано, що вченi, фахiвцi з освiти дорослих, здшснюючи порiвняльнi дослвдження освiти дорослих у м1жнародному аспектi, дiйшли висновку, що у зв'язку i3 глобалiзацieю i демографiчними змiнами освiта дорослого населення стае все бiльш важливою в сучасному суспiльствi, що в рiзних кра!нах дшть схож1 сощальш механiзми, як1 визначають участь освгга дорослих i зв'язок ще! учасп з результатами на ринку пращ. Але переважно пГдвищують освГту п, хто вже i так достатньо високо освiчений та займае досить вигвдну позицГю на ринку пращ, що виступае як мехашзм збшьшення сощально! нерiвностi. Це особливо помггао стосовно поширено! в усГх кра!нах неформально! освГти, яка органiзовуеться за рахунок роботодавцiв. На основГ проведених дослГджень запропоновано рекомендацп для сощально! полГтики. Виокремлено загальнi пвдходи уряду багатьох кра!нах свГту у справi розвитку освГти дорослих: передбачення ввдповвдальносп за пГдтримку професiйного рГвня пращвнишв, здГйснення поступового переходу вГд теоретичних знань до практичних умГнь; збшьшення вико-ристання передових технологГй. ЮНЕСКО постшно актуалГзуе розвиток мГжнародного руху у сферГ освГти дорослих, починаючи з 1949 року (оргашзовуе мГжнароднГ конференцп, симпозГуми з питань освГти дорослих з участю недержавних оргашзацш, установ системи ООН тощо).
Ключовi слова: система безперервно! освГти, освгга дорослих, кра!ни £вропи, загальш пГдходи у справГ розвитку освГти дорослих, рекомендацп для сощально! полГтики.
INCIPIENCE AND DEVELOPMENT OF THE SYSTEM OF UNINTERRUPTED EDUCATION OF ADULTS IN DIFFERENT COUNTRIES OF THE WORLD
© 2017
Oros Ildiko Imriivna, doctor of philosophy, rector Transcarpathian Hungarian Institute of the Ferenc Rakocchi II (90202,Ukraine, Berehove, Transcarpathian region, Koshuta Square, 6, e-mail: ildiko@kmf.uz.ua)
Abstract. The article substantiates the role of international and regional adult education organizations, conferences, seminars and other international relations in adult education. The experience of formation and development of the system of continuous education of adults of different countries of the world is described. It was found that scholars, adult education specialists, comparative studies of adult education in the international aspect, concluded that due to globalization and demographic changes, adult education became more and more important in the modern society operating in different countries similar social mechanisms that determine the participation of adult education and the linkage of this participation with the results on the labor market. But mostly those who are already well educated and who occupy a rather favorable position in the labor market, acting as a mechanism for increasing social inequality, are raising their education. This is especially noticeable in relation to the widespread in all countries of non-formal education, which is organized at the expense of employers. Based on the research conducted, recommendations for social policy are proposed. The general approaches of the government of many countries to the development of adult education are outlined: responsibility for maintaining the professional level of employees is foreseen, a gradual transition from theoretical knowledge to practical skills is provided; the use of advanced technologies is increasing. UNESCO is constantly updating the development of the international movement in the field of adult education since 1949 (organizes international conferences, symposia on adult education with the participation of nongovernmental organizations, institutions of the UN system, etc.).
Keywords: he system of continuous education, adult education, European countries, general approaches to the development of adult education, recommendations for social policy.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. У сучасному сусmльствi освгга дорослих на-була великого значения i приваблюе все бшьше уваги. Причинами змш щодо вдосконалення освгга дорослих - двi тенденци у громадському житп:
- технолопчш змши, пов'язаш з глобалiзацiею. Щоб задовольнити вимоги економiки, в якш все частше за-стосовуються цифровi та iншi новi технологи [10], та глобального ринку пращ з його жорсткою конкуренщею, при якш робггаики вимушеш адаптуватися до технолопчних змш протягом трудово! д!яльностц
- демографiчнi змши - старшня населення, у зв'язку з чим зростае доля людей похилого вшу i необхвдшсть включення в трудовi ввдносини переважно! частини населення працездатного в^ [9, с. 147].
У другш половиш XX та на початку XXI столптя у свт спостершаеться шльшсне зростання дорослих, котрi потребують отримання освгга для покра-щення свого сощального статусу. Саме тому виникае необхвдшсть дослвдження проблематики освгга дорослих у Свропейському Союзi та аналiзу прюритетних тенденцш !! розвитку.
Водночас варто враховувати достатню розроблешсть теоретико-методолопчних основ порiвняльних
дослвджень у сферi освгга дорослих i необхвдшсть уза-гальнення теоретичних засад дослвдження освгга дорослих.
Анализ остантх дослгджень I публжацт, в яких розглядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрун-товуеться автор; видтення невиршенихратше частин загально'1 проблеми. Дослвджуваними питанням займа-лися вчеш Н. Авшенюк, С. Змеев, О. Кашуба, Л. Огаева, А. Hargreaves, М. FuИan, R. РоЛос^Ы та ш. Однак у !хшх працях недостатньо розкрито сутшсть становлен-ня i розвитку системи безперервно! освгга дорослих у рiзних кра!нах свпу.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдан-ня). Обгрунтувати роль м1жшродних та репональних оргашзацш освгга дорослих, конференцш, семiнарiв та шших мiжиародних зв'язшв у сферi освгга дорослих. Схарактеризувати досввд становлення i розвитку системи безперервно! освгга дорослих рiзних кра!н Свропи. Запропонувати рекомендацп для сощально! полиики. Виокремити загальш пвдходи уряду кра!нах свпу у справi розвитку освiти дорослих.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Значну роль у становленш й розвитку освгга дорослих у £врош i взагалi у свiтi вщграють науковi конференцi!,
Oros Ildiko Imriivna pedagogical
INCIPIENCE AND DEVELOPMENT ... sciences
семшари та iншi мiжнароднi зв'язки. Проведення шести м1жнародних конференцiй ЮНЕСКО з освгга дорослих (КОНФ1НТЕА) у Дани (1949), КанадГ (1960), Японп (1972), Франщ! (1985), Нiмеччинi (1997) та Бразилп (2009) говорить про розвиток освгга дорослих.
Починаючи з 60-х рошв ХХ ст. освiта дорослих розглядаеться як додаткова освiта для категори людей Í3 недостатнiм рiвнем освiченостi. Вже у 70-х роках з'являеться професГя андрагога (освiта дорослих стае складовою нащонально! системи освiти). А у 80-х роках започатковано напрям - неперервна освгта, який визначаеться фактором культурного розвитку.
Там важливi конференцй, що вщбулись у Монреалi (1960) i Тошо (1972) вiдкрили iнтеграцiю освiти дорослих у загальну освiтню систему, активiзували розвиток освiти дорослого населения у вах провГдних кра!'нах £вропи. Суспiльство створило мiжнароднi та репональш оргашзащ! освiти дорослих, започаткувалися зустрiчi та конференцй': конференцiя дослГджень освгга дорослих -AERC - збирала дослвднишв (з 1950 року); у 1953 рощ роботу почало £вропейське бюро освгга дорослих. У наш час це важлива Свропейська Асощац1я освгга i дорослих (ЕАЕА). Розпочали свою роботу - Мiжнародне товариство порГвняльно! освгга дорослих (ШСАЕ) та Товариство порГвняльно! освгга в £врош (СESE) в 1960 та 1961 рощ вщповвдно. В 1970 рощ почала функщонувати Всесвiтня рада товариств порГвняльно! освгга (WССE), а Мiжнародна Рада з освгга дорослих (1САЕ) - у 1973, Комггет вивчення та дослiдження у порГвняльнш освт дорослих (СSRСAE) - у 1987 рощ Зараз Где робота зГ створення нацiональних товариств та асощацш освгга дорослих, мета яких спрямована на розроблення концепцй' освгга дорослих, активгзацш м1жшродно! сшвпращ науковщв та практиков, обмш досвГдом [4, с. 33-34].
ДосвГд роботи МГжнародного товариства у сферГ порГвняльних дослГджень у галузГ освгти дорослих (ISCAE) [21] засвщчуе д1яльшсть освгти дорослих ргзних кра!н свпу.
У 1995 рощ ШСАЕ оргашзовано першу конференцш у Шмеччищ провщними питаннями яко1' було обгово-рення методГв, проблем i труднощГв, пов'язаних з про-веденням порГвняльно-педагопчних дослГджень на м1жнародному рГвш у сферГ освгга дорослих. У 1998 рощ у Словенп вщбулась друга конференц1я. На нш було сплановано проводити обговорення питань освгга дорослих кожш 2-3 роки i защяти при цьому рГзш кра!ни. Вщ заснування до сьогодення ISСAE розвивае i тдтримуе мГжнародш стандарти у сферГ методологи порГвняння освгти дорослих у мГжнародному масштабГ [13, с. 180-181].
Роль мГжнародних зв'язк1в у розвитку системи освгга дорослого населення стосовно мГжнародного товариства порГвняльно! освгга дорослих полягае в тому, що за час свого Гснування ISCAE намагаеться розвивати i пГдтримувати м1жнародш стандарти у сферГ методологи м1жнародного порГвняння освгга дорослих, що може до-помогти дослщникам цього напряму. Ним визначено й перешкоди на цьому шляху, серед яких можна визначи-ти м1жнародну комушкацш (ашлшську мову), якою не володшть уа европейсьш науковщ хоча вона вже давно е мовою мГжнародного наукового стлкування.
1снуе проблема, яка полягае у ргзнищ установ у сферГ освгга дорослих, закошв, а також у политичному i культурному розвитку европейських кра!н, як1 суттево вГдргзняються одна вщ одно!. Саме тому, на нашу думку, для аналгзу з порГвняння необхГдно знайти точний переклад наукового термГну.
Також ми вбачаемо недолГк у нерегулярнш присут-носп представник1в товариств у напрямГ освгти дорослих на органгзованих мГжнародних зГбраннях через недостатнють кошпв, що гальмуе обмш передовими педагопчними надбаннями у галузГ освгга дорослих мГж
кра!нами св1тового сшвтовариства [17, с. 3]._
Велике значения для сшвпращ у свт дорослих вiдiграла П'ята М1жнародна конференцiя з освiти дорослих, яка вщбулася у raM6yp3i, у Нiмеччинi. Конференця пройшла пiд назвою - «Освгга дорослих -ключ до ХХ1 столптя» (1997 р.). Зазначена конференцiя - CONFINTEA е переворотом в юторп мiжнaродного сyспiльствa. Вона визначила можливосп освiти дорослих та ухвалила зобов'язання керiвного складу у цш гaлyзi [14, с. 21]. У липш 1997 р. тд егiдою ЮНЕСКО (в Гaмбyрзi) проходила Всесвпня конференцiя з освiти дорослих. У нш брали участь мшстри освiти з 74 кра!н свпу. Також виклали сво! пропозици керiвники нaйвпливовiших мiжиaродних сyспiльних освiтнiх об'еднань. Учасники конференцй зазначили вaжливiсть достойного фшансування освiти дорослих планети i дiйшли до необхiдностi створення системи персонального кредитування освiти дорослих. У ходi обговорення найважливших питань сьогодення було передба-чено державш i подaтковi пiльги тим тдприемствам, як1 акумулюють засоби для освгга дорослих, а також установам системи освгга дорослого населення, праце-давцям та вам кaтегорiям, як забезпечують навчання людей протягом усього життя. На конференцй прийня-то рекомендаци для урядГв уах держав свпу - вважа-ти освгту дорослих прiоритетним напрямом державно! полггаки всш кра!н свпу i забезпечити кожнш людиш можливють для вдосконалення свое! освгга. Для цього законодавчо прийнято щодо можливосп використання одше! години робочого часу в день на самоосвгту населення [12, с. 22-27].
1де!, прийнят на Гамбурзькш конференцй не за-лишили байдужими m одну кра!ну свпу. Наприклад, поспшь у ШвейцарГ! вГдбувся нацГональний фестиваль року неперервного навчання пГд назвою - «Життя -це освиа», 22-26 вересня 2000 р. - в Дамаску (СирГя), пройшла конференщя, на якш було прийняло Дамаську декларацГю МГжнароднох ради з освгга дорослих «ОсвГта для вах» [5, с. 19-20; 14, с. 15]. У 2002 р. - в Болгарп шд епдою МГнГстерства освГти i науки РеспублГки БолгарГя, ЮНЕСКО, 1нституту освГти ЮНЕСКО, европейсько! асоцГацГ! освГти дорослих та 1нституту з мГжнароднох спГвпрацГ Шмецько! асоцГацГ! освГти дорослих вГдбулась конференщя «Навчання упродовж усього життя». На конференцй зарееструвалися двГстГ делегатГв, що представляли Свропу, ПГвнГчну Америку та Центральну АзГю. ДелегованГ представляли парламенти, урядовГ та мГжвГдомчГ установи, мшстерства та неурядовГ органГзацГ!, рГзш науковГ спГвтовариства, практиков, як1 безпосередньо пов'язаш Гз галуззю освГти дорослих [6].
У 2009 рощ у Бразили вщбулась конференцГя, яка шдшмала питання щодо обгрyнтyвaиия складо-вих освгга впродовж життя - навчання дорослих i неформально! освГти. Тут було виписано Беленсьш рамки дш «Використання широких можливостей навчання та освгга дорослих в штересах благополучного суспшьства». Велике значення було придшено сферГ фiнaнсyвaния. Тобто, визначено необхвдшсть приско-рення прогресу за допомогою збГльшення видГлень на освпу (не менше нГж 6 % ВНП). 1з метою збГльшення асигнувань освГту дорослих, навчання; розширення освишх ресурсГв та бюджетГв, у державних вщомствах, а також для виконання поставлених цГлей стратегГ! нaвчaиия та здшснення освГти дорослих прийнято розроблеш рекомендацГ! Важливим пунктом вказу-валось поеднання нaвчaиия дорослого населення i неформально! освГти з Гншими необхщними програма-ми в галузГ освгга i розвитку (LIFE, ОДД, ДесятирГччя ООН з поширення письменностГ, ДесятирГччя з освГти) в Гнтересах збГльшення ГнтеграцГ! в нацГональнГ стратегГ! кра!н-учасниць [4, с. 34].
БГльша частина населення Свросоюзу (вГком вГд 25- до 64 рошв) здшснюе активну участь, за даними Свростату 2009 року, у неформальному навчанш. 80 % неформально! освгга дорослих стосуеться професшно!
реалгзацп.
Виокремимо найсуттевшГ цГлГ навчання дорослого населення:
1) бажання покращення кар'ери та отримання кращо! роботи (45 %);
2) удосконалення рГвня знань i вмГнь Гз певного на-пряму (33 %);
3) отримання знань та вмшь, необхгдних у повсяк-денному житп (26 %).
ПрослГдкуемо участь кра!н у неформальнГй освГтГ на-селення. На першому мГстГ - Швещя (70 %). На другому шсп - НорвегГя та ФшляндГя (50 %); далГ - НГмеччина (45 %) i Велика БританГя (40 %). З'ясуемо найбшьшу к1лькГсть провайдерГв неформально! освГти в £врош. Отже: серед тдприемств (38 %), неформальних освитах i просвГтницьких органГзацГй (18 %), комерцшних уста-нов (10 %) та Гн. [23, с. 3].
Як констатуе I. Фельцман, у червнГ 2009 р вгдбувся перший семГнар з Гсторп освгга дорослих при Громадському унГверситетГ Турку, ФшлядГя. На ньому були присутш представники 8 кра!н (ДанГя, ФГнляндГя, ФранцГя, НГмеччина, Угорщина, ЯпонГя, ПортугалГя i ШвецГя). ПрисутнГ охарактеризували основш перГоди становлення освГти дорослих у свт [15, с. 299].
На основГ наведених даних ми погоджуемось Гз думкою А. Гончарук, що такому напряму, як освгга дорослих надГляеться велика увага в освинш полГтицГ розви-нених кра!н £С. Цей напрям розглядаеться як механГзм здГйснення стГйкого економГчного розвитку, забезпе-чення прогресу та демократизацп суспГльного життя; як прояв прослГдкованостГ суспГльства за як1сним форму-ванням людського та соцГального капталу, що е основ-ним елементом сучасного суспГльства знань [11, с 87].
Коротко схарактеризуемо досвгд становлення i розвитку системи безперервно! освГти дорослих рГзних кра!н £вропи.
Розпочнемо аналГз Гз Швеци, де одним Гз основ-них положень реформування безперервно! освГти стае усунення вГдмГнностей розподГлу студентГв на групи -традицГйну i нетрадицГйну. до складу першо! групи вхо-дять молодГ люди, як1 поступають у заклади вищо! освГти маючи середню освГту; друга група вбирае оаб старшого вГку. ЦГнним е те, що у цш кра!нГ затверджеш квоти для вступу громадян, у вод бГльше 25 рокГв i тих, що мають практичний досвгд вГд 4 рок1в, в ушверситети. Велике значення надаеться дистанцГйному навчанню. Так, створено КомГтет з дистанцшно! освГти Швеци у 1995 рощ (за перюд 1996-2000 рок1в програми дистанцГйно! освГти використали понад 9 % студентГв Швеци, що зарееструвалися). Перерахуемо мунГципальнГ структу-ри та тщативи, якими представлена освГта для дорослих. Це The adult education initiative, AEI, яш пгдтримуе уряд як комерцшш тренГнги компашй, що проводять-ся на !х базГ, за !х рахунок, та народш вищГ школи, що оргашзовують навчання при пГдтримцГ приватних структур [3, с. 80; 8, с. 48]. Вища освГта кра!н £вропи - Швеци, Дани, Норвеги не Гзольована вГд процесГв, як1 представляють сучасний освГтнГй европейський простГр. Це: глобалГзащя, ГнтернацГоналГзацГя, гуманГтаризацГя, гуманГзацГя, демократизащя, безперервнГсть, масовГсть, технологГзацГя та шшГ ознаки, як1 е основними тенденщями у розвитку европейсько! освГти дорослих на сучасному етапГ. Отже, вГдбуваеться ГнтеграцГя внутрГшнГх та зовшшшх чинник1в, що обумовлюють сучасний стан функцюнування систем вищо! освГти цих кра!н [11, с. 87].
ПроаналГзуемо результати реформ, як1 проведенГ у Грецп, за результатами яких було закршлено право реалГзацп програм професшного навчання в рамках створення центрГв професГйно! освГти Гнститутами вищо! освГти та технолопчними Гнститутами. Грецький вгдкритий унГверситет (НеПетс Open University, HOU) також здшснюе введення принципГв безперервно! освГти в Грецп [25]._
ШвейцарГя запропонувала послуги з освГти дорослих, що здшснюються шституцшних закладах (гаран-тують дипломи з вГдповГдною шльшстю зарахованих кредитГв) i рГзного роду неформальних закладах (курси тдвищення квалГфГкаци, перепГдготовка тощо). Так, як ШвейцарГя надае перевагу у сферГ освГти дорослих принципу вшьного ринку, надання освГтнГх послуг для дорослих перебувае тд впливом приватного сектора. ОсвГта, що здшснюеться в шституцшних закладах мае децентралГзований та демократичний характер [18, с. 613].
У 1996 рощ в Словенп прийнято шють нових нор-мальних актГв у сферГ освГти дорослих. Вони становлять пГдгрунтя для реформ професГйного навчання. В освт дорослих Гснуе дуальна система. Вона характеризуеться чергуванням навчання в школГ Гз практичним навчан-ням на виробництвГ. Удосконалено умови для отримання рГвня майстра та професГйного удосконалення пГсля зашнчення середньо! технГчно!, професГйно! школи або середньо! загально! школи. Вагомим е створення коледж1в, як1 дають можливГсть учням два роки про-довжувати професГйно орГентоване навчання. Уряд Словени прийняв низку закошв, як1 надають податковГ пшьги на швестицп в освГту, Гндивщуальш субсиди для освГти (система ваучерГв) [8, с 46].
Отже, в £врош напрацьовано значний досвГд оргашзацп освГти дорослих: створено мГжнароднГ оргашзацп, розробляються проекти, проводяться конференций 1нтерес до освГти дорослих зростае у всьому свГтГ.
Подаемо коротш вгдомосп про м1жнародт зв'язки у розвитку системи освГти дорослих (ОД) у рГзних кра!нах свГту, питанням яких займалися вченГ Н. Авшенюк, С. Змеев, О. Кашуба, Л. Спаева, A. Hargreaves, M. Fullan, R. Pochocinski та Гн. Н. Авшенюк зауважуе, що в розви-нених англомовних кра!нах США i КанадГ головне мГсце у дГяльностГ професГйних асоцГацГй займае реалГзацГя програм професГйного розвитку. Так, «Стлка вчителГв за реформування» (TURN) запропонувала ввести до програм дГяльносп учительських спшок функцГю, яка забезпечуе професГйне зростання особистостГ шляхом неперервного професГйного розвитку [2, с. 2]. Наприклад, у провшцп ОнтарГо великГ кошти вГд уряду отримали вчительськГ союзи на оргашзацш i проведен-ня курсГв Гз пгдвищення квалГфГкаци та професГйного розвитку вчителГв [20, с. 181-182].
За пгдрахунками американських фахГвщв у кра!нГ навчаеться до 50 % дорослих американщв за щею чи Гншою формою; у КанадГ навчаеться кожний п'ятий до-рослий мешканець кра!ни [7, c. 49]. Дослгдження показало, що така освГтня полГтика США i Канади корелюе з подГбною в шших розвинених англомовних кра!нах, зокрема, Великш Бриташ! [2, c. 2].
Вкладае ГстотнГ фГнансовГ ресурси в професшний розвиток учителГв i АвстралГя - кра!на, в якГй у навчанш активно використовуеться телебачення з 1958 року. Для освГти дорослих, як зазначае Р. Пахочшьсш (R. Pachocinski), створюються курси i центри, яш дають професГйну подготовку без вгдриву чи з вГдривом вгд ви-робництва та удосконалюють професГйний розвиток на рГзних рГвнях. При ушверситетах i коледжах створено вечГрне i заочне навчання та факультети пгдвищеного рГвня [24, c. 119; 14, c. 17].
За даними Н. Авшенюк, фшансування послуг з тдвищення квалГфГкаци вчителГв вГдбуваеться в Австра-ли в рамках трьох секторГв (школьного, урядового i неза-лежних компашй) [2, c. 112-115].
В Япони освГтГ дорослих придГляеться значна увага, адже в кра!ш розумГють навчання як постГйний життевий процес. В ЯпонГ! освГта дорослого насе-лення перегукуеться з промисловютю. РГзномаштш форми навчання дорослого населення, що працюе на пгдприемствах, фГрмах, установах е частиною промислово! политики корпорацГй. НайбГльшГ корпораци створюють сво! центри навчання, у яких функцюнують
Oros Ildiko Imriivna pedagogical
INCIPIENCE AND DEVELOPMENT ... sciences
школи для Bcix piBHiB дорослого населення [1, с. 121129].
У 1984-1987 pp. Нацюнальна Рада з реформи освгга в Японй' вщдрукувала звгга, якi надають можливiсть кожнiй людиш, коли завгодно одержати освпу. У Тошо у липнi 1988 р при Мiнiстеpствi освiти, науки i куль-тури був створений Департамент з питань неперервно! освiти, а у 1990 р. було створено Нацюнальну раду з питань неперервно! освгга та ïï представництва в дек1лькох префектурах; вщкрилося багато центрГв неперервного навчання - сьогодш ïx налiчуeться 17000. Рух щодо по-ширення освгга дорослих здшснюеться i на суспшьному рГвш.
Велика увага в Японп придГляеться навчанню лигах людей. До здiйснення освишх програм долучаються оpганiзацiï та заклади пpацi i гpомадськоï ошки, як належать Мiнiстеpству пpацi. Доросле населення здобувае перманентну освпу у музеях, клубах, бiблiотекаx та шших установах, беручи участь у конференщях, семiнаpаx, тpенiнгаx, дискусшних групах в 1нтернеп [1, с. 121-129; 14, с. 16-17].
На початку 70-х pp. ХХ ст. найпоширешшим типом навчального закладу для дорослих в 1ндп е центри i кла-си соцiальноï освгга (до 70 тисяч), в яких навчалося 1200 тис. оаб.
У сеpединi 80-х pp. ХХ ст. у краЫ почав працюва-ти перший Нацюнальний вщкритий унiвеpситет iменi I. Гандi в якому можуть отримати знання небагатi вер-стви населення, яш не мали можливосп отримати освпу. В 1ндп ниш пpоцвiтае неписьменшсть незважаючи на те, що Гснують програми з освгга дорослих, навчання грамоти, правил ппени й здоров'я, вироблення тру-дових умшь i навичок тощо. У 90-х роках ХХ ст. були оргашзоваш кореспондентсьш курси у 40-а Гндшських ушверситетах.
У них брали участь 10 % уах студенпв закладГв вищо1' освгга. В 1ндп для жителГв сшьських райошв створено народш коледж1 для учшв вгд 18 до 35 рошв з термшом навчання вГд швроку до року. У першш половиш дня учш вивчають сшьське господарство або ремесло, у другш - регюнальну мову пндГ та лиературу, Гсторш 1ндй' тощо [24, с. 97-104; 14 с. 19].
За даними Мшютерства освгга Нперп, у 1989 р. на курсах для дорослого населення навчалося понад 350 тис. оаб, з яких 56 % становили ж1нки, на курсах письма i читання у 1991 рощ навчалось 1 млн. дорослих. Як бачимо, уряди багатьох краш провадять державну поливку в справ освгга дорослих [24, с. 130-137].
Защкавлення розвитком освпи дорослих в 1раш очевидне: по краш створено курси письма i читання. У 1980-1990 pp. 10 млн. неписьменних людей брали участь у таких курсах. До гpамотноï категори населення, яка навчилася писати i читати зараховано 62 % оаб (було 48 %) [24, с. 80; 14, с. 20].
В 1зраш ввдшчено два типи освгга дорослих: освгга дорослих i позашшльна освгга дорослих. Освгга дорослих охоплюе навчання з отриманням свгдоцтва або диплома про зашнчення школи, в т. ч. навчання Гммпранпв Гвриту, а також сприяе боротьбГ з неписемшстю. Позашкшьна освгга дорослих - навчае тих, хто хоче пгдвищити освггаш рГвень шляхом екскурсш, учасл у спортивних прах, дискусшних клубах. Уряд витрачае на освиу дорослих 21 млн. дол. США щорГчно (це складае 1,5 % бюджету Мшстерства освгга) [24, с. 89-93; 14, с. 19-20].
З'ясуемо функци освгга дорослих у Knraï: 1) дае другий шанс здобуття освгга тим, хто бажае доповни-ти освпу початкового i середнього рГвня школи та у закладах вищоï освгга; 2) проводить додаткове навчання, сприяе професшному вдосконаленню дорослого населення; здшснюе освиньо-культурш програми дорослого населення [24, с. 81-84]. У Knraï вищГ школи для дорослих у 1990 р, яких на той час було 1300, нарахо-вували 1,5 млн оаб; у 58000 середнгх школах навчали 22
15 млн дорослих учшв та понад 250 тис. початкових шшл навчали та виховували 23 млн оаб. У школах для дорослих учшв навчання здшснюеться у такому режима денне навчання, вечГрне навчання, заочне навчання, екстернат або змшне. БГльшГсть витрат за навчання забезпечуе держава, але дорослГ учш можуть вносити i сам! невелик! суми оплати за навчання. Програма бо-ротьби з безграмотшстю в краш зак1нчилася, але потреби е на рГвш початковоï та сеpедньоï школи [14, с, 18-19; 24, с. 84-88].
В Сгипп вГдбуваеться постшна боротьба з непись-меншстю. З цим i пов'язана освгга дорослих Сгипту. У 1986 р. у краш нараховувалось 17 млн. неосвГчених людей, серед них - 50 % вшом понад 15 рошв (62 % жшок i 38 % чоловшв). Гамбурзька конференцГя внесла змши: Мшстерство пращ Сгипту ниш впроваджуе багаточисельш програми професшного навчання для людей вшом 18-45 рок1в, як1 не мали можливосп вщввдувати початкову школу. Навчання дорослих здшснюеться i у державних, i в приватних фГрмах. Для нашвквалГфГкованих робггаишв Мшстерство створюе центри професшного навчання: готують шдмайстрГв. Метою навчання е удосконалення умшь, щоб отримати роботу в державних чи приватних закладах [14, с 19; 24, с. 93-96].
Протягом останшх рок1в у контекст! сучасних за-вдань розвитку непеpеpвноï освгга в передових крашах свпу простежуеться позитивна тенденцГя: 1) на мГж-дисциплшарному рГвш аналГзуеться професшна культура фахГвщв у контекст! категорш фшософп, юторп непеpеpвноï пpофесiйноï освгга, культурологи, андрагопки, дидактики пpофесiйноï школи, методик викладання професшних дисциплш та виробни-чого навчання, професшного навчання безробиних. Необхщшсть удосконалення розвитку професшних навишв особистосп, культури фахГвщв, ïxньоï конкурен-тоспроможносп i адаптацiï до умов ринку пращ - це за-вдання, що стоять перед освиою дорослих [16].
У зв'язку з тим, що з глобалГзащею i демографГчними змшами освгга дорослих стае все важлившою в сучас-ному суспГльствГ, вченГ Д. Воно де Вшьена (Daniella Vono de Vilhena), Е. К1лпГ-Йаконен (Elina Kilpi-Jakonen), Сюзанна Шюрер (Susanne Schührer), Ханс-Петер Блоссфельд (Hans-Peter Blossfeld) вивчали роль освгга дорослих в контекст! життевого шляху i мГжнародного порГвняння 13 краш, що грунтуються на лонгГтюдних даних Гз урахуванням вГдмГн в оргашзацп освГти для дорослих у рГзних кра1нах та 1х особливостей [9].
Коротко проаналГзуемо 1х доробок. Як зазначають вченГ Д. Воно де Вшьена (Daniella Vono de Vilhena), у цшому спостерпаеться значна рГзномаштшсть у рГвнГ участГ людей в освт дорослих у рГзних европейських кpаïнаx. ЗгГдно 1х даних:
1. Краши Гз найвищим рГвнем участГ населення в усГх формах освгга дорослих - це краши пiвнiчноï Свропи (ДанГя, ФГнляндГя, Норвепя та ШвецГя) та СловенГя. Це краши з гнучкою i високо мобГльною системою освГти, а також вГдносно низькою вартГстю освГти у зв'язку Гз значною державною шдтримкою.
2. ПомГрний рГвень участГ спостерпаеться в крашах Гз жорстк1шою, але також Гз освГтньою системою, що щиро фГнансуеться державою: у Австри, НГмеччинГ, Естонй, ЛитвГ й Нидерландах.
3. Низький рГвень участГ - у крашах пiвденноï Свропи (Юпр, 1спанГя, ФранцГя, ГрецГя, 1талГя, ПортугалГя) i пеpеважноï частини схГдноевропейських краш (БолгарГя, ЧехГя, ХорватГя, ЛатвГя, Польща, РумунГя, Словаччина).
ВченГ також зазначають, що в Бельги i Велишй Бpитанiï спостерГгаеться високий рГвень учасп у формальнГй освГтГ дорослих, однак вщносно невеликий рГвень участГ у неформальнш освГтГ; кpаïни АвстралГя i США належать до групи краш Гз помГрною участю у освт дорослих, а Роая - до групи краш з низьким
рГвнем участ1 [22; 9]._
Вченими також виявлено, що участь в ycix формах освгга дорослих (KpiM формально! освии за рахунок роботодавця) кранами тим вищий, чим вищi в цих крашах державнi витрати на освпу, витрати на наyковi дослщження i розробки та на сощальний захист населен-ня [22].
Стосовно учасп у формальнiй оcвiтi дорослих учени-ми виявлено три основш закономiрноcтi:
1. У деяких крашах у формальнш оcвiтi дорослих переважно беруть участь працiвники з вихшним ниж-чим рiвнем оcвiти i не самою впевненою позищею на ринку пращ, що свщчить про те, що формальна освиа в цих крашах дозволяе частково компенсувати сощальну нерiвнicть, що виникла на раншх етапах життевого шляху. Це особливо помино в таких крашах як Фiнляндiя, Роciя i частково - в Дани, Шмеччищ США.
2. У деяких випадках участь у формальнш освт викликана переважно незадовiльним станом на ринку пращ Це вгдбуваеться в Австралл, Icпанiï, Швецiï, Великий Британи.
3. У деяких крашах вихшна cоцiальна нерiвнicть не компенсуеться через формальну оcвiтy дорослих. Це характерно для Угорщини i, певною мiрою, для Еcтонiï.
Як видно iз зазначеного, в крашах з оcвiченiшим населенням cоцiальна нерiвнicть у формальнш освт дорослих нижча, причиною чого може бути те, що в крашах з оcвiченiшим населенням у менш оcвiчених пращвнишв вища мотивацiя пiдвищyвати cвiй рiвень оcвiти. Серед працюючих ж1нок Естони вих1дний рiвень оcвiти не впливае на вiрогiднicть yчаcтi в освт дорослих [19].
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. Результата проведеного аналiзy наукових джерел дозволили нам сформулювати так висновки:
1. Фахiвцi з оcвiти дорослих, здшснюючи порiвняльнi доcлiдження оcвiти дорослих у м1жнародному аcпектi, дiйшли висновку, що у зв'язку iз глобалiзацiею i демографiчними змiнами оcвiта дорослого населен-ня стае все важлившою в сучасному cycпiльcтвi, що в рiзних крашах дiють схож! сощальш механiзми, якi виз-начають участь освгга дорослих i зв'язок ще! yчаcтi з результатами на ринку пращ Але переважно пгдвищують освпу ri, хто вже i так достатньо високо оcвiчений та займае досить випдну позищю на ринку пращ що виступае як мехашзм збшьшення сощально! нерГвностГ. Це особливо помггао стосовно поширено! в уах крашах неформально! освии, яка оргашзовуеться за рахунок роботодавщв.
2. На основ! проведених дослгджень пропонуемо рекомендацп для сощально! полпики:
- значний акцент робити на збГльшенш частки в освт дорослих людей, яш перебувають в несприятли-вих умовах, з допомогою шдвищення доступносп ще! освии, зменшення вступних вимог на вщповшш програ-ми;
- враховувати те, що просування з нижшх позицш на середш i вищГ стае все важчим, адже Гз участГ в освт дорослих бшьшою мГрою виключеш найменш квалГфшоваш робиники, адже вони менш щкавГ для роботодавщв, з точки зору швестицш у додаткову освпу;
- розглядати освпу дорослих та державну полиику щодо ринку пращ як компоненти едино! поливки краши.
3. Уряди багатьох крашах свиу проводять державну полиику у справГ розвитку освии дорослих у рГзний споаб, хоча е i загальш пгдходи: передбачаеться вщповшальшсть за шдтримку професшного рГвня пращвнишв, здшснюеться поступовий перехш вгд тео-ретичних знань до практичних умшь; збшьшуеться ви-користання передових технологш.
4. ЮНЕСКО постшно актуалГзуе розвиток мГжнародного руху у сфер! освии дорослих, почина-ючи з 1949 року (оргашзовуе м1жнародш конференцп, симпозГуми з питань освии дорослих з участю недер-
жавних оргашзацш, установ системи ООН тощо):
- про збшьшення фшансування i шдвищення вадповшальносп урядГв краш за освиу дорослих;
- обмш досвшом;
- виявлення та усунення недолЫв оргашзацп освии дорослого населення. Сучасний етап свиового розвитку освии характеризуеться зростанням ролГ навчання дорослих, м1жнародним сшвробиництвом у галузГ освии дорослих, що сприяе забезпеченню позитивних змш рГзних сторш життя суспшьства.
Подальшого вивчення потребуе питання порГвняння дидактичних систем освии дорослого населення рГзних краш свиу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Авшенюк Н. М. Велика Бpитанiя. Енциклoпедiя освти /Н. М. Авшенюк; гол. ред. В. Г. Кремень. К.: Юpiнкoм 1нтер, 2008. 1040 с.
2. Авшенюк Н. Мехатзми фшансування тдвищення квалiфiкацiï педагoгiчнoгo персоналу у розвинених англомовних крат // Розвиток пopiвняльнoï професшноï педагогти у кoнтекстi глобальзацшних та штеграцшних процеав: матеpiали тез доп. V1 мiжнаp. наук.-мето-дол. семiнаpу (18 трав. 2017 р.) / 1н-т педагoгiчнoï освти i освти дорослих НАПН Украши; Хмельницький нацюнальний ун-т; за заг. ред Н. М. Авшенюк, Н. М. Бiдюк. Кшв-Хмельницький: Теpмiнoва пoлiгpафiя, 2017. 112—115 с.
3. Анисимов П. Ф., Демин В. М, Олейникова О. Н. Финансирование профессионального образования за рубежом. М.: Мастерство, 2001. 88 с.
4. Гончарук А. Неформальна oсвiта дорослих у крашах СС /Педагoгiчнi науки. 2012. Вип. 54. С. 31—36.
5. Дамасская декларация Международного совета образования взрослых //Новые знания. 2001. № 1. С. 19—20.
6. Свропейська асощащя освти дорослих (EAEA). URL: http:// www.uaod.org.ua/spivpracya/vropeyska-asociaciya-osviti-doroslih/
7. Змеев С. И. Основы андрагогики: учебное пособие для вузов. М.: Флинта: Наука, 1999. 152 с.
8. Кашуба О. М. Заpубiжний дoсвiд pеалiзацiï системи безперервноï освти та перспективи його впровадження в Укран / 1нвестицИ': практика та дoсвiд. 2011. № 10. С. 43—48.
9. Килпи-Йаконен Э., Воно де Вильена Д., Шюрер С., Блоссфельд Х-П. Образование взрослых в контексте жизненного пути: международное сравнение // Журнал социологии и социальной антропологии
2016. Том XIX. № 5 (88). URL: jourssa.ru/sites/all/files/volumes/2016_5/ Kilpi-Jakonen%20et%20al_2016_5.pdf
10. Кучай О. В. Теоретичт i методичт засади тдготовки майбутнiх учителiв початкових клаав засобами мультимедйних технологш у вищих навчальних закладах Пoльщi / мoнoгpафiя за ред. А. 1. Кузьмшського. Черкаси: видавець Чабаненко Ю А., 2014. 361 с.
11. Логвиненко Т. О. Вища oсвiта Дани, НорвегИ', ШвецИ' у сучасному европейському вимipi // Науковий в^ник Ужгород-ського унiвеpситету: Сеpiя: Педагoгiка. Сощальна робота / гол. ред. 1. В. Козубовська. Ужгород: Говерла, 2014. Вип. 30. С. 86-89.
12. Малитиков Е. Образование взрослых — важный фактор общественного развития // Проблемы теории и практики управления. 2008. № 1. С. 22—27.
13. Сергеева О. С. Аналiз прюритетних тенденцш розвитку освти дорослих в освтнш полтиц Свропейського Союзу // Педагoгiчний процес: теopiя i практика. 2013. Вип. 4. С. 179—185.
14. агаева Л. Мiжнаpoдне спiвpoбiтництвo у сфеpi освти дорослих. Пopiвняльна профеайна педагогта. 2012. № 1. С. 14-23.
15. Фельцан 1. М. 1стopiя становлення теopiï освти дорослих у Сврот // Науковий в^ник Ужгородського унiвеpситету. Сеpiя «Педагогта. Со^альна робота»: збipник наукових праць. Ужгород,
2017. Випуск 1(40). С. 299-301.
16. Фольварочний 1. В. Гуматстичш тенденцiïевpoiнтегpацiйнoгo розвитку освти дорослих на сучасному етат. URL: http://www. intellect-in- vest.org.ua/ukr/pedagog_editions_emagazine_pedagogical_ science
17. _vypuski _n2_2009_st_8/.
18. Фольварочний 1. В. Свропейсьш тенденцiï в розвитку освти дорослих URL: //www.narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/9/ statti/folvarochniy.htm
19. Черток Л. П. Особенности последипломного образования в Швейцарии /Зб. наук. праць. (Вища освта Украши): тематичний випуск «Вища освта Украши у кoнтекстi штеграци до Свропейського освтнього простору». Додаток 3. Т. IV (11). К., 2008. С. 612—620.
20. Cumulative Inequality Effects of Adult Learning in Estonia URL: //www.researchgate.net/publication/263187635_Cumulative_Inequality_ Effects_of_Adult_Learning_in_Estonia
21. Hargreaves A., Fullan M. (2012). Professional capital: Transforming teaching in every school. New York: Teachers College Press. 236 р.
22. International Labour Organization. britannica.com. Retrieved 24 May. 2012.
23. Participation in adult education: a bounded agency approach.. Available from. URL: https://www.researchgate.net/ publication/305115262_Participation_in_adult_education_a_bounded_
Oros Ildiko Imriivna
INCIPIENCE AND DEVELOPMENT ...
agency_approach [accessed Nov 05 2018].
24. Rogers A. Teaching adults. Open University Press; 4 edition (1 Jun. 2010) 360 p.
25. Ryszard Pachocinski Wspolczesne systemy edukacyjne — IBE Instytut Badan Edukacyjnych, 2000 181 p.
26. Vocational education and training in Greece. URL: http://www. cedefop.europa.eu/el/publications-and-resources/publications/5135
