CC BY
8
УДК 615.011+615.362.076.:577.115
Грищенко В.А., доктор ветеринарних наук, професор ;
Литвиненко О.М., астрант Сисолятш С.В., молодший науковий сшвробггаик Нацюнальний аграрный утеерситет, кафедра терапп i клшчног д1агностики; кафедра бiохiмiï теарин, якостi i безпеки сыьськогосподарськог продукцп iменi акад. М.Ф. Гулого, м. Киге, Украта
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР ШЛУНКА ЩУР1В ПРИ УСКЛАДНЕНОМУ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ГЕПАТИТ
Показано, що моделюеання медикаментозного гепатиту ускладнюеться розеитком катарально-геморагiчного гастриту е щурiе, що призеодить до зниження у стшщ шлунка сумарного емкту ненасичених жирних кислот за одночасного тдеищення - насичених. Це може супроеоджуеатися зниженням захисних еластиеостей слизоеог оболонки шлунка та деструктиеними змшами мембран гастроцитiе. Наеодяться результати корегуеальног ефектиеностi лЫуеальних засобiе на осноеi фосфолiпiдiе рiзного походження, зокрема бiологiчно актиеног добаеки FLP-MD та препарату "Есенщале-форте".
Ключовi слова: жирнокислотний спектр, фосфолтди, медикаментозний гепатит, катарально-геморагiчний гастрит, шлунок, корегуеальна тератя, щури.
Вступ. Провщна функщя системи травлення в органiзмi тварин полягае в забезпеченш оргашзму енергетичним та пластичним матерiалом екзогенного походження. Тому достатне забезпечення оргашзму поживними речовинами i повнощнний перебк метаболiчних процеЫв у ньому залежать вщ функщонального стану оргашв травлення. Як вщомо [1], i3 структурно-функщональною оргашзащею оргашв апарату травлення ткно взаемозв'язаний функщональний стан печшки.
Внаслщок ди на оргашзм тварин несприятливих факторiв зовшшнього i внутршнього середовища можливий розвиток патологи, тяжкють перебiгу яко1 та штенсившсть регенеративних процесiв у пошкоджених тканинах визначаються патологiчними змiнами мембран та функщональною активнiстю уражених кл^ин [2]. Основними компонентами клiтинних мембран е лшщи, зокрема фосфолiпiди.
Вщомо, що переважна бшьшкть лiпiдiв за хiмiчною структурою е складними ефiрами високомолекулярних жирних кислот (ЖК) i спирав (глiцеролу, сфiнгозину, холестеролу тощо). Найважливiшою ознакою цих сполук е ЖК, що значною мiрою визначають основнi фiзико-хiмiчнi, бiологiчнi
1 Науковий кер1вник - доктор вет. наук, професор В.А. Грищенко Грищенко В.А., Литвиненко О.М., Сисолятш С.В., 2008
45
та iншi властивост лшдав [3]. ЖК е також структурними компонентами фосфолшвдв (ФЛ), яю входять до складу бшарово1 оргашзаци клiтинних мембран. ЖК у вшьному станi та в комплексi з ФЛ вдаграють важливу роль у життедiяльностi клiтин органiзму. Цi бiополiмери бiологiчних мембран беруть участь у регуляци багатьох процесiв як за фiзiологiчного, так i патологiчного сташв органiзму. Суттеве значення для функщонування органiзму мають ненасиченi ЖК, яю характеризуються бiоефекторними властивостями [4].
Враховуючи важливi бiологiчнi функци ЖК, ниш все бшьше уваги придiляеться можливост використання лiпiдних добавок для вщновлення лiпiдного обмiну, корекци стану кл^инних мембран та профiлактики патологiчних процеЫв. Спiвробiтниками кафедри бiохiмil тварин, якост i безпеки сшьськогосподарсько1 продукци iменi акад. М.Ф. Гулого розроблено бюлопчно активну добавку (БАД) FLP-MD на основi ФЛ молока, якi мктять природний для органiзму тварин спектр ЖК [5].
Метою ще1 роботи було порiвняти корегувальну ефективнiсть препара^в на основi рiзних за ЖК-складом ФЛ iз со! ("Есенщале-форте") i молока БАД FLP-MD на штенсившсть вiдновлення ЖК-характеристик шлунка.
Матер1али i методи. Дослiдження проведено на лабораторних безпородних щурах-самцях масою тiла 220 - 250 г, з яких було сформовано двi групи: I (контрольна) - штактш тварини; II - тварини з експериментально вщтвореним медикаментозним гепатитом iз супутнiми ознаками гастроентериту, яких у подальшому тддавали самореабштаци [6]. Для вiдтворення моделi медикаментозного гепатиту з супутнiми ознаками гастроентериту, щурам дослщних груп упродовж 14 дiб уводили препарат "Диклофенак", який належить до групи НПЗП, у дозi 12,5 мг/кг маси тша, один раз на добу. Шсля цього тварини II-l групи залишалися без лiкування (самореабiлiтацiя); тваринам III-l групи перорально застосовували БАД FLP-MD в дозi 13,5 мг/кг маси тша; щурам IV-l групи - перорально вводили препарат "Есенщале-форте" в дозi 7,1 мг/кг маси тша. Тривалкть дослiду становила 65 дiб.
Екстракцiю лiпiдiв iз гомогенату зразюв печiнки проводили за методом I. Folch et al. [7]. Метилування ЖК здшснювали згiдно з рекомендащею W.W. Christive [8]. Одержат метиловi ефiри очищали з використанням методу тонкошарово1 хроматографа на пла^вках фiрми "Сорбфiл" (Росiя), якi роздшяли в бензолi у склянiй хроматографiчнiй камерi. ЖК фракцiонували методом газорщинно1 хроматографа (хроматограф "Кристал-Люкс-4000" з капшярною колонкою) на полум'яно-iонiзацiйному детекторi. ¡дентифжацш ЖК здiйснювали з використанням стандартно1 сумiшi метилових ефiрiв ЖК фiрми "Sigma" (США).
Отриманий цифровий матерiал оброблено статистично за допомогою комп'ютерно1 програми з визначенням середньо1 арифметично1 (М), статистично1 помилки середньо1 арифметично1 (m), вiрогiдностi рiзницi (Р) мiж середнiми арифметичними двох варiацiйних рядiв за критерiем вiрогiдностi (t) i за таблицями Стьюдента.
46
Результати дослщження. Як вщомо [9, 10, 11], розвиток негативних побiчних ефекпв з боку шлунково-кишкового тракту при використанш препарату диклофенак пов'язаний з iнгiбуванням активност циклооксигеназ (ЦОГ). Цi ферменти беруть участь у синтезi тканинних гормошв -простагландинiв, що е метабол^ами арахщоново! кислоти та вiдiграють важливу роль у багатьох бiологiчних процесах, в тому чи^ в цитопротекцп травного каналу. Хлоридна кислота шлункового соку та пепсин здатнi подразнювати та пошкоджувати слизову оболонку шлунка. Хлоридна кислота шлункового соку також може сприяти прямому проникненню деяко! кiлькостi препарату в шлунковий епiтелiй, що зумовлюе порушення клiтинного метаболiзму на мiтохондрiальному рiвнi гастроцитiв, викликаючи !х руйнування.
За допомогою методу хроматографа нами було щентифжовано 30 iндивiдуальних ЖК - насичеш, мононенасиченi та полiненасиченi (табл.).
У щурiв II групи (самореабiлiтацiя) вiдмiчаеться вiрогiдне пiдвищення у гомогенатi стшки шлунка вмiсту насичених ЖК (НЖК) та зниження рiвня мононенасичених ЖК (МНЖК), окрiм тркозаново! ЖК, а також уЫх полiненасичених жирних кислот (ПНЖК). Це може свiдчити про деструктивш змiни мембран клiтин шлунка внаслщок гшерсекреци хлоридно! кислоти у фундальних залозах шлунка, що проявляеться як одне iз ускладнень при передозуванш препаратiв нестеро!дно! протизапально! групи. Деяю ПНЖК та !х похщш е попередниками простагландинiв, пригнiчення синтезу яких, як вщомо [10, 11], призводить до зниження продукци та секреци слизово-бжарбонатного шару, порушення кровотоку в слизовш оболонцi шлунка, що призводить до зниження захисних властивостей слизово! оболонки. Отже, зменшення вмюту МНЖК i ПНЖК, може свщчити про структурно-функцiональнi змiни слизово! оболонки шлунка при моделюванш токсичного гепатиту в щурiв за допомогою диклофенаку.
У щурiв III групи вiдмiчаеться протилежна тенденщя: вiрогiдне зниження рiвня НЖК, найбшьш виражене у випадку мiристиново1, пентадеканово!, пальм^иново!, гептадеканово!, стеариново!, арахшово!, генейкозаново!, бегеново!, л^ноцериново! кислот. При цьому щ значення нижчi, шж при застосуваннi препарату мЕсенцiале-фортем, за одночасного пщвищення вмiсту МНЖК i ПНЖК, що може свiдчити про посилення штенсивност !х ендогенного утворення, а також покращення засвоення екзогенних есенцшних ЖК внаслiдок активаци репаративних процеав у травному каналi.
У щурiв IV групи вiдмiчаеться зниження вмюту НЖК порiвняно з контролем, а також пщвищення вмкту бшьшост МНЖК i ПНЖК, що може свщчити про тенденцш щодо вщновлення структурно! органiзацi! клiтинних мембран.
Важливе значення мае коефщент ненасиченостi (К), що визначаеться як сшввщношення сумарно! кшькост юб/ю3 ЖК, що важливо для метаболiзму простагландинiв. юб ЖК е прозапальними факторами, а ю3 ЖК мають
47
протилежну - протизапальну дш [12]. Корегування обмшу простагландишв може бути високоефективним при лжуванш у тварин запалення за розвитку медикаментозного гепатиту iз супутшми ознаками гастриту. У контрольно! групи щурiв його величина дорiвнюe 5,20, у тварин II групи - 6,06, що може вказувати на наявшсть запального процесу у тварин ще! групи в перюд самореабштаци. При застосуванш корегувально! терапи у тварин III групи цей коефiцiент становить 4,22, а у тварин IV групи - 4,51, що мае значення близьке до контрольного. Останне свщчить про переважання в стшщ шлунка протизапальних факторiв у тварин, яким застосовували корегувальну терапiю.
Висновок. Отже, виявленi якiснi та кiлькiснi змiни ЖК-складу стiнки шлунка у щурiв за самореабштаци свiдчать про розвиток суттевих порушень ЖК-обмiну в !х органiзмi за експериментального медикаментозного гепатиту iз супутнiми ознаками катарально-геморапчного гастриту. Результати дослiдження корегувально! дп рiзних терапевтичних засобiв виявляють схожють ефекту !х дi! щодо вщновлення жирнокислотних характеристик стiнки шлунка. При цьому дещо кращу ефективнiсть отримано при застосуванш БАД FLP-MD, яка виготовляеться на основi ФЛ молока з природним для оргашзму тварин складом ЖК.
1. Жирнокислотний склад стшки шлунка у щу|мв, як перехворши на
медикаментозний гепатит, ускладнений гастритом, М ± т, %, п = 8
Показники (жирш кислоти) Контроль Модель гепато-1 гастропатп БАД FLP-MD Препарат "Есенщале-форте"
М1р1стинова к-та (С 14:0) 0,78 ± 0,02 0,89 ± 0,03 0,58 ± 0,01 0,64 ± 0,02
М1р1столе!'нова к-та (С 14:1) 0,32 ± 0,02 0,21 ± 0,02* 0,52 ± 0,01* 0,48 ± 0,02*
Пентадеканова к-та (С 15:0) 0,41 ± 0,03 0,63 ± 0,02* 0,27 ± 0,01* 0,31 ± 0,03*
Пентадеценова к-та (С 15:1) 0,26 ± 0,03 0,11 ± 0,02* 0,23 ± 0,01 0,35 ± 0,03
Пальмгганова к-та (С 16:0) 11,83 ± 0,11 12,49 ± 0,08* 8,86 ± 0,30* 10,70 ± 0,14*
Пальмгголешова к-та (С 16:1) 0,30 ± 0,01 0,19 ± 0,02* 0,49 ± 0,01 0,48 ± 0,04*
Гептадеканова к-та (С 17:0) 1,13 ± 0,04 1,37 ± 0,02* 0,50 ± 0,01* 0,78 ± 0,02*
Гептадеценова к-та (С 17:1) 0,70 ± 0,02 0,57 ± 0,02* 0,90 ± 0,01* 0,86 ± 0,03*
Стеаринова к-та (С 18:0) 25,96 ± 0,35 30,87 ± 0,28 20,38 ± 0,05 20,32 ± 0,14
Елавднова к-та (С 18:1п9Г) 6,25 ± 0,09 5,89 ± 0,10* 8,24 ± 0,03* 7,92 ± 0,14*
Оле!нова к-та (С 18:1п9с) 3,31 ± 0,05 2,85 ± 0,06* 4,26 ± 0,03* 4,06 ± 0,09*
Лшолелащнова к-та (С 18:2п6 t) 19,63 ± 0,20 17,47 ± 0,37* 21,10 ± 0,10* 20,79 ± 0,11*
Лшолева к-та (С 18:2п6с) 1,09 ± 0,03 0,76 ± 0,05 1,26 ± 0,02 1,22 ± 0,02
Арах1сова к-та (С 20:0) 0,16 ± 0,01 0,28 ± 0,02 0,07 ± 0,01 0,11 ± 0,01
у-Лшолева к-та (С 18:3п6) 0,38 ± 0,02 0,21 ± 0,02 0,58 ± 0,02 0,55 ± 0,02
Ейкозанова к-та (С 20:1) 0,49 ± 0,04 0,41 ± 0,01 0,65 ± 0,01 0,61 ± 0,02
Лшоленова к-та (С 18:3п3) 2,92 ± 0,04 2,53 ± 0,05* 3,51 ± 0,05* 3,32 ± 0,03*
48
Генейкозанова к-та (С 21:0) 0,29 ± 0,01 0,52 ± 0,04* 0,11 ± 0,01* 0,18 ± 0,02*
Ейкозащенова к-та (С 20:2) 0,86 ± 0,04 0,69 ± 0,03* 1,31 ± 0,03* 1,14 ± 0,03*
Бегенова к-та (С 22:0) 0,18 ± 0,01 0,36 ± 0,02 0,10 ± 0,01 0,14 ± 0,02
Цис-8,11,14-Ейкозатриенова к-та (С 20:3п6) 0,65 ± 0,03 0,46 ± 0,02* 1,05 ± 0,04* 0,90 ± 0,02*
Ерукова к-та (С 22:1п9) 0,07 ± 0,01 0,05 ± 0,01 0,21 ± 0,01 0,19 ± 0,01
Цис-11,14,17-Ейкозатриенова к-та (С 20:3п3) 0,28 ± 0,01 0,15 ± 0,02* 0,56 ± 0,02* 0,48 ± 0,01*
Арахщонова к-та (С 20:4п6) 16,70 ± 0,15 15,76 ± 0,17* 17,42 ± 0,05* 17,32 ± 0,04*
Тржозанова к-та (С 23:0) 0,07 ± 0,01 0,16 ± 0,03 0,03 ± 0,003 0,04 ± 0,01
Докозапенова к-та (С 22:2) 0,04 ± 0,01 0,04 ± 0,01 0,23 ± 0,01* 0,14 ± 0,01*
Л1гноцеринова к-та (С 24:0) 0,40 ± 0,02 0,62 ± 0,03* 0,27 ± 0,02* 0,36 ± 0,02
Ейкозапентаенова к-та (С 20:5п3) 1,45 ± 0,04 1,22 ± 0,03* 1,69 ± 0,02* 1,54 ± 0,02
Нервонова к-та (С 24:1) 0,16 ± 0,02 0,08 ± 0,01 0,33 ± 0,01 0,29 ± 0,01
Докозагексаенова к-та (С 22:6п3) 2,81 ± 0,13 1,83 ± 0,06* 4,05 ± 0,11* 3,71 ± 0,03*
X ®6 38,45 ± 0,40 34,66 ± 0,63 41,41 ± 0,23 40,78 ± 0,21
X ®3 7,46 ± 0,22 5,73 ± 0,16 9,81 ± 0,20 9,05 ± 0,09
К (X ю6/Х ю3) 5,20 6,06 4,22 4,51
Примака. * Р < 0,05, даш вiрогiднi порiвняно з контролем.
Л1тература
1. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та iн.; За ред. В. I. Шевченка, В. Л. Галяса. - Бiла Церква, 2002. - 400 с.
2. Мельничук ДО., Грищенко В.А. Показники лшщного i фосфолiпiдного спектрiв плазми кровi за репаративно! терапи при неонатальнш ентеропатологи телят // Укр. бiохiм. журн. - Т. 77, № 1. - 2005. - С. 89 - 95.
3. Калачнюк Л.Г., Мельничук Д.О., Калачнюк Г.1. Регулящя метаболiзму жирних кислот та шших лiпiдних сполук у жуйних тварин // Укр. б^м. журн. - 2007. - Т.79, № 1. - С. 22 - 45.
4. Томчук В.А., Мельничук Д.О. Природа та склад жирних кислот лшвдв кровi новонароджених телят при диспепси // Укр. бiохiм. журн. - 2003. -Т. 75, № 1. - С. 72 - 77.
5. Пат. № 78306 - Укра!на. Ветеринарна бюлопчно активна добавка та споЫб репаративно! терапи при диспепси новонароджених телят. ДО. Мельничук, В.А. Грищенко. А. 61К 35/20. - № 20041108957; Заявл. 02.11.2004; Опубл. 15.03.2007, Бюл. № 3. - 6 с.
6. Пат. № 80768 - Укра!на. СпоЫб моделювання диспепси у мишей. ДО. Мельничук, В.А. Грищенко, С.В. Терещенко. G09B 23/28 (2006.01). -№ 80786; Заявл. 29.12.2005; Опубл. 25.10.07, Бюл. № 17. - 6 с.
49
7. Folch J., Lees M., Sloane-Stanley C. A rapid method for isolation and purification from animal tissues total lipid // J. Biosi. Rep. - 1984. - Vol. 4, № 7. - P. 581 - 587.
8. Christive W.W. Lipid analysis. Pergamon Press.: Oxford. - 1979. - 338 p.
9. Гребенева Л.С., Насонова С.В., Цветкова Л.Н. Побочные эффекты лечения нестероидными противовоспалительными препаратами, пути их коррекции // Клин. мед. - 1997. - Т. 75, № 5. - С. 42 - 45.
10. Дзяк Г.В., Вкторов А.П., Гришина Е.И. Нестероидные противовоспалительные препараты. - К.: Морион, 2003. - 1388 с.
11. Ткач С.М., Середа М.П. Современные подходы к профилактике и лечению НПВП-гастропатий // Сучасна гастроентеролопя. - 2005. - № 3 (23). -С. 66 - 71.
12. Грищенко В.А. Жирнокислотний спектр плазми кров^ кишечнику, печшки i нирок у перехворших на диспепсш телят та споЫб його корекци // Укр. б^м. журн. - 2007. - Т. 79, № 3. - С. 86 - 92.
Summary
Gryshchenko V.A., the doctor of veterinary sciences, the profesor;
Lytvynenko O.N., the post-graduate student;
Sysolatin S.V., the younger scientific employee
FATTY ACIDS'S SPECTRUM OF THE STOMACH AT RATS AT THE COMPLICATED MEDICAMENTOUS HEPATITIS
It is shown that the design of medicamentous hepatitis becomes complicated by development catarrhal-hemorragic to gastritis for rats, that results in a decline in the wall of stomach of total content of the unsaturated fat acids at a simultaneous increase - saturated. It can be accompanied the decline of protective properties of mucus shell of stomach and destructive changes of membranes of gastrocites. Results over of korrecting therapies efficiency of remedies are brought on the basis of phospholipids of different origin, in particular biologically active active addition of FLP-MD and preparation of "Essentiale ".
Key words: fatty acids's spectrum, phospholipids, a medicamentous hepatitis, catarrhal-hemorragic, a stomach, korrecting therapies, rats.
Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2008
50
