CC BY
55
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 930. 24: 364. 464
Бежук O.M., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С. 3. Гжицъкого
Ж1НКИ-ПРОСВ1ТИТЕЛЬКИ У ТАБОР1УКРА1НСБКИХ Б1ЖЕНЦ1В ТА ВИСЕЛЕНЦ1В М.ГМ1НД (1916-1918) PP.
Ycmammi проанал1зованар1знопланова праця жгноку табор1укратсъких б1женц1в та виселенщв у м. Гмгнд пгд час I ceimoeoi втни, зокрема у складг «Жточого Комтету», що dine з 1916 по 1918рр.
Ключое1 слова: I ceimoea вшна, ma6ip, Гмгнд, б1женц1, «Жгночий KoMimem», освта,школа.
Провщна парадигма сучасно! кторично! науки XXI стол1ття передбачае новий перегляд icTopii, як сощально!. Це змушуе дослщнимв повернутися до проблем людини - ментальних, нацюнально-культурних, релшйних i нав1ть побутових у рамках того чи шшого хронолопчного вщлжу. Такий пщхщ е особливо цшним для дослщження перюду Велико! вшни, коли украшсью земл1 опинилися в епщентр1 бойових дш, а суспшьш процеси характеризувалися динам1змом, масовктю, широким полем д1яльностг
Отож, початок Першо! св1тово! вшни i зокрема Галицька операщя, в ход1 яко! росшсью вшська захопили бшьшу частину Галичини та Буковини, засвщчив, що збройний конфлжт м1ж Антантою та Тро!стим союзом триватиме довго i вимагатиме значних людських, фшансових, збройних ресурс1в[1, с.38]. .
Бшьшою проблемою для щсарсько! Австри стало питания б1женщв, адже населения Схщно! Галичини, через пашчш настро! щодо росшсько! окупаци, стшно покидало обжит1 мкця й перебиралося в центральш та захщш регюни монархи. 3 державно-пол1тично! точки зору ¿снувала потреба примусового переселения oci6, чи! переконання були якщо не проросшськими, то вщверто сумшвними. 3 шшого боку, военш операцшш плани caMi по co6i передбачали насильне виселення цших райошв, а господарсьм розрахунки
© Бежук О.М., 2013
208
спонукали заздалегщь думати про пошуки необхщно! в роки вшни дешево! робочо! сили. В результат! такого прагматичного пщходу австршського уряду, переважаюча бшьшють б1женщв змушена була опинитись в переселенських таборах, що гарантувало МВС монархи мш1мальний контроль над масовим потоком людей з Галичини, Буковини та Босни. Для украшщв ними стали Вольфсберг таГмшд [2, с.77 ; с.178] .
Гмшд - повш)ве мктечко в Швденнш Австри з населениям близько трьох тисяч мешканщв чесько-шмецько! национальности що також включало окрем1 передм1сью громади. Взимку 1914р. тут були побудоваш перш1 бараки для украшських б1женщв, котр1 з'явились тут напочатку 1915 року.
Таб1р Гм1нд з його 30-36- тисячним населениям, змушував до сшвкнування людей р1зних национальностей (таб1р школи не був зовЫм украшським), социального складу, рел1гшних та пол1тичних уподобань, вжового цензу, що так чи шакше призводило до р1зного роду протиборств та конфл1кт1в. Найбшьше потерпали жшки, котрих примусово розлучали з родинами. У табор1 вщ хвороб й недощання вони втрачали власних д1тей, не могли претендувати на належш умови проживания чи пращ. I саме жшки, котр1 несли непосильну ношу ф1зичного та психолопчного навантаження стали оргашзаторками духовного життя сво!х земляюв у таборах.
На жаль, авторка не оперуе даними щодо кшьккного, вкового, национального складу жшок у Гмшдг Але пр1звища тих, хто взяв на себе розв'язання наболших питань культурно-осв1тньо1 царини та повсякденного побуту, зазначеш у склад1 «Жшочого Ком1тету» - товариства, що постало у березш 1916р. у Гмшдг Очшьницею «Жшочого Ком1тету» була Ольга Тишинська-Бачинська, чия плщна громадська праця гщна пам'ят1 нащадюв [3, арк.2; 4 с. 18].
1915 року О. Бачинська разом з чоловшом потрапляють у таб1р Гмшд, а вже 8.03. 1916р. вщбулися перш1 збори «Жшочого Ком1тету» з метою налагодження м1сцевих культурних та нацюнальних справ. За свщченнями В.Маковського для цих цшей у табор1 в серпш 1915р. було утворено «Перманентний Ком1тет для нацюнальних справ», куди ввшшли кращ1 чолов1ч1 сили Гмшду: Йосип Билинський, Володимир Кабаровський, Ьлярш Бачинський, Дмитро Стельмах, Михайло Твердохл1б. Проте, як пише очевидець: «Склеений штучно «ком1тет» не мав потр1бно! поваги серед загалу..., тому робота фактично не проводилась [5, с. 2]». I не дивно, адже у табор1, як 1 в суспщьств1 в цшому спостеркався характерний для военного часу поди, на «остр1в мужчин» I «остр1в жшок, д1тей I старих», де перш1 у певний споЫб боролися за сво1 щеали, а друп намагалися вижити, нагодувати I виховати д1тей, зберегти життя. Найбшьш свщом1 з украшок зайнялись розв'язанням нащонального та осв1тнього питания в рамках «Жшочого Ком1тету». До нього у березш 1916р. увшшли: Катря Гриневичева, 1ванна В1тошинська, Катерина Навроцька, Мар1я Назаруювна, Мар1я 1 Слисавета Прощвни, Стефашя Цшановська, Свгешя Калитовська, Свдоюя Стахова, Мар1я Домбровська та ¿и. Це були кращ1
209
представнищ галицько! штелкенци, осв1чеш патрютки, в подальшому активш громадсью д1ячки краю та д1аспори [3, арк.2].
Перше, чим зайнявся «Жшочий Ком1тет» було питания лквщацп неграмотних шляхом видання букваря, закушвл1 шкшьних пщручниюв, перюдично! преси. Близько 3000 буквар1в було замовлено в книгарш Т.Г.Шевченка для курЫв альфабет1в. Для покриття затрат було з1брано 2774 корон, котр1 передали до адмшктраци «Дша» з проханням про передачу необхщно! л1тератури у Гмшд. Згодом, жшки звертаються до редакцш перюдичних видань «Свобода», «Украшське Слово», «Вктник СВУ» та «Громадський Голос» про допомогу у надсиланш не менше 100 прим1рниюв журнал1в (кшьккть барак1в у Гмшд1) по знижених цшах, залучаються пщтримкою украшськихкультурнихсил у Вщш. [3, арк.8].
Усшх жшоцтва в напрямку просв1тництва забезпечувало гщне ставлення до ус1х виселенщв, незважаючи на 1х нацюнальш чи релкшш уподобання, виховання, осв1ту, сощальний статус. Залякаш та неосв1чеш, цшими родинами, украшсью селяни легко пщдавались ворожим впливам, зокрема щеям москвофшьства, що пропагувалось словенами, чорногорцями, слов'янами 1стри, Далмаци [6, с.2]. Жшки, залучаючи земляк1в до освоения грамоти, своею самовщданою працею доводили, що лише осв1чеш, национально свщом1 люди ¿з гумашстичним мисленням, високою моральшстю, багатою духовшстю та патрютичною громадянською позищею можуть сприяти прогресивному розвитку наци, И поличному визволенню.
Для шднесення нацюнально! свщомост1 виселенщв Гмшду силами «Жшочого Ком1тету» було запроваджено читання виклад1в (реферат1в) на р1зного роду теми: украшська I всесв1тня ктор1я, украшська л1тература, природнич1 науки, державний устрш та право, виховання. [5, с.2].
10 листопада 1916р. з шшдативи «Жшочого Ком1тету» скликано збори таборово! штелкенци, на яких д-р Лев Ганкевич висунув пропозицш щодо заснування у табор1 читальш «Просв1та». 3 часом, пщ таборову «Просв1ту» було видшено примщення кухш 15-го бараку та засновано ще 6 доч1ршх фшй. Кожна читальня мала свого голову й «прелеганта», обов'язком останнього було дбати про черговкть вщчит1в й реферат1в. [7, с.2]».
Прикметно, що жшки прагнули розвивати нацюнальну свщомкть земляцтва, вщзначаючи й не занедбуючи цшу низку дат впродовж 1915-1918рр. Таким чином, Шевченк1вське свято 27 червня 1915р. переросло у Гмшд1 в украшську машфестацш з жовто-блакитними стягами та народними тенями на зразок «Заповт», «Ще не вмерла Украша». Кр1м того, патрютичш настро! у табор1 закршили свята на честь Горлицько! перемоги у травш 1915р., здобуття Львова та Перемишя у червш 1915р., у серпш - Брест-Литовська. Учаснищ «Жшочого Ком1тету» шщшвали вщправлення поминальних телеграми у день смерт11. Я. Франка 31 травня 1916 року та заснували стипенд1альний фонд на видання й популяризацш твор1в Каменяра [3, арк. 5, 7, 12].
Навесш 1916 року жшоцтвом табору шщшовано постановку драматичних вистав «Верховинщ» та «Наталка-Полтавка», що отримали
210
похвальш вщгуки вщ офщшних гостей та д-ра О.Бухнера. Дохщ вщ презентаци становив 328 корон [3, арк. 8, 14]. Прикметно, що грош! вщ такого роду свят, постановок чи шших ¿мпрез, направлялись у спещальний фонд для д1тей-сир1т, що д1яв у таборг
Поруч ¿з прищепленням пошани до нацюнально! ¿сторично! пам'ят!, оргашзащею вивчення укра!нсько! юторп та куль тури, заохоченням громадсько! активное^, жшки не занедбували й духовш щиностг За !х сприяння, щороку 13 грудня вщбувалося Поминальне богослужшня за Андрея Шептицького, котрий 1 вересня 1917р. у супровод! луцького епископа д-ра Й. Боцяна вщвщав сво!х земляюв у Гмшдг [8, с.2].
Арх!вш даш засвщчують, що учаснищ «Жшочого Ком1тету» на чол1 з О.Бачинською, шщшвали у табор! Гмшд 25 березня 1916р. вщхщ перших 137 добровольцев до лав УСС (впродовж року з табору було вщправлено 260 жовшр!в). Молодих юнаюв урочисто проводжали на фронт уЫм людом аж до зал1зничного дв1рця [9, с.2]
Також саме жшоцтво зшщшвало створення у табор! дитячих захист1в ( дитсадюв ), що значно полегшило становище малих сир1т Гм1нду. Д1ти в захистах мали охайш одностро!, необхщне наукове приладдя, хороший харч. Одш з них ходили до таборово! школи, шш! на спещальш пмназшш курси, що д1яли поза табором.
Говорячи про д1яльшсть «Жшочого Ком1тету» у Гмшд!, не можна не зачепити справи шкшьш, адже бшьшють представниць працювали в учительському склад! табору: К.Гриневичева, М.Назаруювна, С.Прощвна, М. Прощвна, М.Домбровська I за рахунок !х жертовно! пращ школа стала т1ею оазою, «в якш учили в1рити у краще майбутне [10, с.2] ». За почином «Жшочого Ком1тету» украшська громада Гмшду з1брала у шкшьний фонд 2.589 корон, котр1 шшли на закушвлю та друк «Букваря» й допомогу кращим учням [3, арк. 44].
Ольга Бачинська, Августина Кабаровська, Свгешя Бобовська у табор! започаткували курси вишивання, котр1 вщвщувало близько сотш д1вчат. Ручш роботи I вишиванки гмшд!вських укра!нок здобули славу й повагу з1 сторони австршських урядовщв та члешв щсарського дому пщ час виставки «Ошка над б1женцями», що пройшла у Вщш 1916р. Матер1али, присвячеш украшським виселенцям, були представлен! в окремому виставковому зал! й захопили австршську княгиню 1забеллу, а згодом усю вищу верству в!денського ж!ночого свпу [11, арк. 8-10]. На особливу увагу заслуговуе великих розм!р!в гобелен, вишитий школярками Гм!нду для щсаря, який зображував австр!йського державного орла та украшського лева, що спинався на скелю. Гобелен було вручено 22 липня 1916р. ¿мператору Францу-Иосипу укра!нською делегац!ею у склад! д-ра О. Колесси та д-ра Й.Жука. .
Окр!м учасниць «Ж!ночого Ком!тету», особливий сл!д у Гм!нд! залишила Катря Гриневичева, котр!й довелось поряд з громадською й учительською працею творити сво! неперевершен! прозован! твори. Пережите й вистраждане вилилось на патр у зб!рц! «Непоборн!», що охоплюе 23
211
оповщання й новели, присвячеш геро!змов1 I посвят! украшсько! жшки у час вшни. [12, с.36] ».
Про пережите у Гмшд1 писала й шша учителька - Мар1я Ленерт-Домбровська, бшьш вщома як дитяча поетеса Маршка Пщпрянка. Военш ди 1916р.змусили молоду жшку з 4 малими д1тьми опинитись у таборг Маршка Пщпрянка у Гмшд1 доклалася до написания дитячо! читанки, що вийшла у Коломи! за сприяння Богдана Заклинського. Нею також написано поему «Мати-страдниця», що була надрукована 1922 року в Фшадельфи. Сила поеми у простому звучанш монологу матер1, котра роздумуе, згадуе, про пережите у баракахГмшду: голод, страждання, кончину д1тей [13, с.122].
Чисельш результати пращ жшоцтва у т. Гмшд свщчать про широке поле д1яльносп, розвинуте ним впродовж 1916-1918рр. Воно торкнулось уЫх верств табору полонених та виселенщв I було направлено на нащонально-духовний розвиток кожного украшця. Це стало щейним прюритетом культурно-просв1тницько! пращ жшок, котр1 розумши, що в умовах бездержавност1, асимшяци, духовно-нащонального поневолення, потр1бно плекати особистостей, здатних змшити життя рщного народу на краще. Жшки-просв1тительки табору Гмшд, прагнучи допомогти д1тям, родинам земляк1в здобути кращу долю, обрали нащональну просв1ту, релтю, кторичш традици як реальний шлях досягнення ще! мети.
Л1тература
1. Дорошенко Д. М01 спомини про недавне минуле (1914-1920рр.). / Д. Дорошенко. - К: Темпора, 2007. -630с.
2. Попик С. Украшщ в Австрп./ С. Попик // Украшсью военш б1женщ та переселенца - Кшв - Чершвщ: Золот1 литаври, 1999. - 236 е.,
3. ЦД1АУЛ. - Ф.354. - Оп.1.- Спр. 55.- Протоколи загальних збор1в «Жшочого Ком1тету» 1916-1918рр. -74 арк.
4. Сказик-Янювська К. Ольга Бачинська - у 45-ту р1чницю смертг / К. Сказик-Янювська/ Жшочий евгг. //1997, . 4.9-10, - С.18-19.
5. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! евп-ово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 22, 24 серпня ,1935. -С.2
6. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! св1тово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 7 липня ,1935. -С.2
7. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! св1тово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 31 серпня ,1935. -С.2
8. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! св1тово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 23 липня ,1935. -С.2
9. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! св1тово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 5-9 листопада ,1935. -С.2
10. Маковський В. Табор украшських зб1гщв I виселенщв у чаЫ Першо! св1тово! вшни. / В. Маковський. // Дшо, 17 серпня ,1935. -С.2
212
11. Вщдш рукопиЫв та укра1шки ЛННБ. - Ф. 9 (о/н). - Оп. 1. -Спр. 4365
- Мат-ли про д1яльшсть украшських осв!тшх оргашзацш в час I cbItoboi вшнн. 1914-1916рр. -11 арк.
12. Гриневич Я. Катря Гриневичева. Бюграф1чний нарис. / Гриневич Я.П
- Торонто, 1968р. -95с.
13. Стельмахович О. Народна вчителька i поетесв (до 100-р1ччя вщ дня народженняМ.П.) / О.Стельмахович.// Жовтень. - 1981. -№3, -С. 121-123.
Summary Olha Bezhuk
Senior lecturer of History of Ukraine and Economic Theory Department of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
Gzhytskyi S.
The article analyzes women's versatile work in the camp of Ukrainian refugees and evictees in a town of Gmind during the World War I, particularly in the "Women's Committee", which operated in 1916 - 1918.
Key words: First World War, camp, Hmindrefugees, "Women's Committee", education, school.
213
