CC BY
46
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 94(477)
Бежук O.M., K.i.H., доцент © Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С. 3. Гжицъкого, Львгв, Украгна МАТУРАНТКИ УКРАШСЬКОГО 1НСТИТУТУ ДЛЯ Д1ВЧАТ У ПЕРЕМИШЛ1 У ВИЗВОЛЬНОМУ РУС1 ОУН-УПА Проанал1зоват долг випускницъ Украгнського тституту для dienam у Перемишл1, зокрема i'x мирт та воент функцИ у формуваннях ОУН-УПА, перебування урадянсъких таборах, подалъша громадсъка Ыялътстъ.
Ключое1 слова: Украгнсъкий 1нститут для dienam у Перемышл1, siмназистки, тдтлъний Украгнсъкий Червоний Хрест (УЧХ), Укратсъка ПовстансъкаАрм1я (УПА), зв'язкова, саттарка, тдтлля, ГУЛАГ.
УДК 94(477)
Бежук А.Н, к.и.н., доцент Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина МАТУРАНТКИ УКРАИНСКОГО ИНСТИТУТА ДЛЯ ДЕВОЧЕК В ПЕРЕМЫШЛЕ В ОСВОБОДИТЕЛЬНОМ ДВИЖЕНИИ ОУН-УПА Проанализированы судьбы выпускниц Украинского института для девушек в Перемышле, в частности их мирные и военные функции в формированиях ОУН-УПА, пребывания в советских лагерях, дальнейшая общественная деятельность.
Ключевые слова: Украинский Институт для девушек в Перемышле, гимназистки, подпольный Украинский Красный Крест (УКК), Украинская ПовстанческаяАрмия (УПА), связная, санитарка, подполья, ГУЛАГ.
UDC 94 (477)
Bezhuk O., Ph. D in Historical Sciences Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskiy, Lviv, Ukraine ALUMNAE OF THE PRZEMYSL UKRAINIAN GIRLS' INSTITUTE IN THE OUN-UPA LIBERATION MOVEMENT Fates of the Przemysl Ukrainian Girls' Institute alumnae, particularly their peaceful and military activities in the OUN-UPA formations, imprisonment in Soviet camps, further social activities.
© Бежук O.M., 2014
217
Key words: Przemysl Ukrainian Girls' Institute, gymnasium girls, underground Ukrainian Red Cross (URC), the UPA, liaison officer, nurse, underground, the GULAG.
Повертаючись до питания феномену УПА, хотшось би наголосити про широке сощальне тло арми та масову участь у И лавах жшоцтва. Щодо чисельност1 та вжового складу учасниць ОУН-УПА говорити складно, адже грунтовних дослщжень присвячених цьому питанию мало i вони не класифжуються як завершен!.
У представленш науковш розвщщ проанал1зовано р1знопланову д1яльшсть матуранток Украшського 1нституту для д1вчат у Перемишл1 в лавах УПА. Довготривала напружена збройна боротьба украшського народу за державшсть, яка спричинилася до формування власно! нацюнально! армп, висунула i3 народу когорту непереЫчних жшочих особистостей, чия праця, чин, а нерщко й смерть свщчили про високий р1вень ix нацюнально! свщомостг Це було зумовлено традицшним амейним вихованням та грунтовною осв1тою, яку галицьк! украшки мали змогу отримати в ушверситетах Австро-Угорщини та Перемишльському 1нститут1. 3 перспективи часу можна стверджувати про роль останнього, як едино! жшочо! украшсько! освптао! установи великого perioHy на Захщ вщ Перемишля, що прюритетними для cboix вихованок висувала глибою знания, ч!тю нацюнально-культурш ор1ентири, патрютизм та духовшсть.
Перемишльський заклад, заснований 1896 р. як середня школа, 1903 року зареестрований як пмназ1я, згодом йому присвоено статус 1нституту. Тут навчалися, як правило, тшьки д1вчата 3i захщно-украшських ушатських родин та представнищ св1тсько! штел!генци [1, с. 108]. Загальна кшькють студенток постшно збшьшувалась (з 23 у 1896 р. до 250 в 1910 р.), що обумовлювалося, насамперед, високим р1внем навчання, професюнал!змом та культурою викладацького складу. Тут працювали свого часу таю вщом! особистост! як Григорш Цеглинський, Северин Зарицький, Свген Бачинський, кторик Михайло Грушевський, л1тературознавець Володимир Коцовський, мисткиш Олена та Ольга Кульчицью. 1х вимогливкть поеднувалася з доброзичливим ставленням до cboix вихованок, а процес навчання оргашчно перепл1тався з патрютичним вихованням.
Впродовж усього часу функцюнування аж до 1939 року в Перемишльському 1нститут1 yci дисциплши читалися лише рщною мовою. Обов'язковими також були шмецька, польська та французька мови. Морально-етичне виховання ученищ проходили на заняттях рел^п, лекщях 3i сшву, малювання та музики. В курс всесв1тньо! icTopii' була включена ктор1я Укра!ни. На злам! стол1ть до програми навчання додали, - для тих, хто хот1в складати ¿спит на атестат зршост!, - ф1зику, бюлогш, xiMiro, латину та грецьку мову [2, с.56].
Для повшшого оволодшня нацюнальними i духовними ценностями свого народу шститутки ставили драматичш вистави, оргашзовували л!тературш читання, зустр1ч1 з видатними д1ячами культури, як от 1939р. до пмназп
218
запросили Богдана Лепкого - професора Ягелонського ушверситету. Частими також були стосунки з Уляною Кравченко, котра проживала у Перемишлг
Поглибленню знань сприяли р1зномаштш гуртки, в яких ученищ брали участь вщповщно до cboix защкавлень: краезнавчий, «Шкшьна пом1ч», шкшьна кооператива, «Спартанка», «Пласт». Участь у такого роду гуртках давала д1вчатам не лише хорошу ф1зичну пщготовку, але й розвивала у них оргашзацшш навики, защкавлення сощальними проблемами, самостшшсть у виршенш життевих питань, прагнення д!1. Особливо це стосуеться поколшня учениць, як1 навчались у Перемишл1 напередодш II cbItoboi вшни. Як цшком слушно зазначае 1рина Шостаковська, в силу сощальних змш молод1 д1вчата того часу були бшьш нацюнально й професшно заангажоваш [3, с. 18]. Багато з них стали вщомими громадськими, культурними д1ячками теля вшни, iHmi ж пройшли важю випробування нацюнально-визвольно! боротьби в лавах УПА.
На св1тлинах випускниць Украшського 1нституту для д1вчат у Перемишл1 бачимо шляхетних усм1хнених юнок в пмназшний та спортивних строях, тенд1тних i молодих, сповнених мрш i бажань, про яких через кшька роюв кер1вники ОУН-УПА скажуть: «Це була справжня арм1я жшок. Жшоцтво виступало, як школи в icTopii' Украши - масово i беззастережно. I ворог ...не Mir протистояти тш сил1, якою надшяв сам Бог ту шжну половину наци нашо! [4, с. 433]».
Почесне мкце серед матуранток Перемишльського закладу посщае зв'язкова головного Провщника УПА Ольга 1льк1в. Вона народилася 21.06.1920р. у подружжя Фаустина та Розалп 3i Стрия. Початкову отримала у польськш школ1 та Стрийськш пмназп. У 14- р1чному вщ1 д1вчина потрапила до Варшави, де за 2 роки самотужки опанувала програму пмназшного класу. Мкцев1 украшщ подарували ш «Кобзар», сшваник геро!чних niceHb i порадили !хати на навчання до 1нституту для д1вчат у Перемишлг Тут Ольга знайомиться з Галею Зм1енко - донькою украшського генерала, котрого як члена ОУН розстршяли пщ Роттердамом вкшщ 40-х. Навчання у Перемишльському 1нститут1 впродовж 1936-1939 pp. вплинуло на становления Ольги як свщомо! громадянки: вона вступае у «Пласт», вивчае icTopiro Украши, разом з педагогами та подругами влаштовуе концерти, вечори пам'ят1 yccyciB, геро!в Берестечка, Базару, Крут [5, с. 8].
Здавши матуру у 1939 рощ, Ольга 1льк1в вирушила до Кракова, щоб заюнчити 12 клас. У Львов1 1940 року вступила до лав ОУН, пройшовши короткий щеолопчний вишкш. 3 приходом шмщв молода д1вчина влаштувалась на зал1зницю, щоб вирушити з завданням Проводу на Схщну Украшу, але з ряду причин змушена була залишитись у Львовг Тут О. 1льк1в очолюе тдпшьну групу д1вчат - учасниць Спшки Украшсько! Молод1 (СУМу) та украшського товариства «Соки- Батько». Осередки складалися 3i п'яти 16-17-л1тшх д1вчат льв1в'янок i3 нацюнально-свщомих украшських родин. У присутност1 члешв новостворено! станищ та провщного члена ОУН, юнки складали присягу на в1ршсть Украшг Вимагалось знати Бож1 заповда i «Декалог украшського нацюналкта», кторш Украши, розташування на льв1вських вулицях прохщних брам, навчальних заклад1в, головних державних
219
установ. За дорученням референта ОУН д1вчата розповсюджували лист1вки, у людних мюцях розвшували антикомушстичш плаката, аптацшш матер1али, збирали i передавали для повстанщв медикаменти, бшизну, peni першо! необхщностг Дехто виконував окрем1 завдання провщних члешв ОУН -Пришляка, Олшника, Дороша [6, с.6].
Думаеться, що за таких обставин вщбулося знайомство О.Ьльюв з майбутшм чоловжом - Володимиром Воликом, провщником Стрийсько!, а згодом Самб1рсько! округи ОУН-УПА («Буревш», «Данило»). Не перериваючи зв'язюв ¿з пщпшлям, 1946 року Ольга в сел1 Конюх1в бшя Стрия за пропозищею К.Зарицько! («Монети») стае зв'язковою Р.Шухевича пщ псевдо «Роксолана». Перша зустр1ч з провщником вщбулася на констративнш квартир! «Короленко» у с. Княгинич1 на 1вано-Франк1вщиш. Р. Шухевич вщразу справив на Ольгу сильне враження: «BiH знав багато мов, грав на фортетано, тонко розум1в музику, поезш, л1тературу, багато читав» [4, с.432]. Як зв'язкова жшка вшжджала на зустр1ч до Рогатина, отримувала вщ пщпшьниюв i3 терену rpomi, пакети, записки. В И обов'язки входило оргашзовувати rnmi, глибоко засекречен! констративш квартири, на зразок «Короленка», а для цього найважлившим був пщб1р кадр1в . Ршучих i в1рних патрюток у краю не бракувало, адже бшьшу частину з них становили Ti, хто мав i3 членами ОУН-УПА родинш зв'язки: матер1, сестри, дружини. Жшки, як1 на перший погляд не вщр1знялись вщ перешчних громадянок, споруджували у cboix дом1вках кршвки та бункери для зберкання харч1в, збро!, одягу, друкарського обладнання, тимчасово переховували учасниюв руху, шформували пщтлля про ворога, проводили пропагандистську д1яльшсть, що ктотно впливало на формування патрютичних настро!в населения, його нацюнально! свщомост1 [7, с.36].
Це вщбувалося на фош широкомасштабних облав, до яких вже навесш 1945 року було залучено 40 тисяч енкадебист1в, а через piK у под1бнш акци вже брало участь 58,5 тисяч озброених окупант1в. Разом з чеюстськими вшськовими операщями i масовим терором цившьного населения посилювався психолопчний тиск, коли цш родини бшщв УПА влада арештовувала й вивозила до Cn6ipy, а майно конфкковувала [8, с.219]. Та попри Bci небезпеки жшки не припиняли боротьби : «Ми..., грали сво! рол1 завзято. Пщ час !зди чи то по1здом, чи верхи на вщкритш тягар1вщ нашою зброею була усмшка, впевнешсть у co6i, теня. Часом чудом рятувала витримка й холодна кров.. На сел1 треба було грати шшу роль, тому що були КДБ-Ki шструкцп, як шзнавати бандер1вку: у не! спщниця коротша, шша зачкка, вона охайна. Отже, Bci, хто ховався пщ час облави, робили найчоршшу роботу, одягалися вщпихаючи, мазали сажею руки i навпъ обличчя» [4, с. 431].
Шсля арешту К.Зарицько! у вересш 1947 р., Ольга з донькою-немовлям декшька раз cnimHO мшяе мкця перебування (с. Сшьщ Дрогобицького району, с. Гр1мне Комарнинського району, с. BicTpiB на Рогатинщиш), де не припиняе роботу зв'язково!. Шсля трапчно! смерт1 чоловжа 20 березня 1948 р. у сел1 Лукавищ Горшнш на Стрийщиш, жшка пщ пр1звищем О.Зв1робш пише зб1рку BipmiB «3i щитом чи на щита». Сюди ввшшли поези: «Кв1т nanopoTi», «Cocropi», «Пмн безсмертним», «Ми не раби» [5, с.9 ; 4, с.429].
220
Ольгу 1льк1в арештували у Львов1 два тижш поспшь загибел1 Романа Шухевича. 1й, матер1 двох малол1тшх д1тей, комюя ОСО в Киев1 присудила 25 роюв тюремного ув'язнення [4, с.408-409]. Перебуваючи у Олександр1вськш та Володимирськш тюрмах, вона, як \ шш1 зв'язков1 Р.Шухевича - К.Зарицька, Г. Дидик, Д. Гусяк не побажала йти на компромк, не покаялася нав1ть теля вщвщування И у 1957 р. тюремно! комюп, що скорочувала термш й зшмала присуди ув'язненим. Побачення з д1тьми вщкладалось на довп 14 роюв.
3 табору в 1ркутськш област1 жшка повернулась 1964 року, вщнайшла й забрала ¿з дитбудинку Дзвшку й Володимира, зумша 1х перевиховати, дати оевпу. Самш теж довелось сюти за шкшьну парту й закшчити фельдшерсью курси, щоб згодом працювати саштаркою у Льв1вському медшетитутг
Пройшовши ус1 труднощ1 тотал1таризму, Ольга 1льк1в залишилася активною громадською д1ячкою. Указом Президента Украши вщ 17 Ычня 2008р. Ольгу Фаустишвну - членкиню Льв1вського крайового братства ветерашв нацюнально-визвольно! боротьби, нагороджено орденом княгиш Ольги Ш ступеня. Виступаючи перед молоддю незалежно! Украши ця л1тня жшка наголошувала: «Не думайте, що наша молодють була нещаслива! Ш, ми були дуже щасливг Мгж нами не було ш заздроси, ш зрадництва. Була лише любов» [9, с.7].
Серед молодих д1вчат, котр1 навчались разом з Ольгою 1льк1в в Перемишльському 1нститут1, ентуз1асток й щеалюток, готових до будь-яких жертв заради штереав наци \ держави була Гайдукевич Олександра (1923 р.н.). Уродженка м. Риботич1 Перемишльського пов1ту, донька греко-католицького священика Александра та Неонши (з Жарських). Пройшовши пмназшний курс в Перемишл1 впродовж 1936-1941 рр., вщбула двор1чну практику в аптещ. У 1944 р. проходить перший семестр фармацевтичних курЫв у Львов1 й вступае в ОУН. Невдовз1 молоду д1вчину провщ направляв в с. Ляхави на Б1рчанщину, де вона виконуе функцп саштара та аптекаря УЧХ [10, с.92].
1нш1 випускнищ: Мар1я Боднаренко-Ршецька, Стефашя Чайювська з Миколаева, Михайла Сзежинська з1 Львова, Людмила Гуменяк з Надв1рно!, перебуваючи в княжому город! Перемишл1, у березш 1944р. вступили в жшочу референтуру ОУН через провщницю Наталку Козакевич («С1ру»). Д1вчата пройшли 3-мюячш саштарний курси у Добромил1 на Перемищиш [11, с.285]. Тут професшш лшар1 Р.Кушшр та А. Мовчан викладали для 22 юнок основи анатоми, ф1зюлоги, вели практичш заняття щодо надання першо! допомоги, накладання бинт1в, транспортування поранених. Згодом д1вчата пройшли пол1тично-виховний та партизанський вишкш пщ кер1вництвом провщниюв УПА «Орлана» та «Зруба». Пр1звище кожно! було засекречено, замкть ¿меш -власне число. Шсля закшчення вишколу д1вчата-саштарки кожна тшла у призначений ш терен мереж1 Украшського Червоного Хреста (УЧХ).
Вщдщ УЧХ було створено в червш 1941 р. у Львов1 за Ыщативи украшських л1кар1в, та теля арешту його голови Леонща Курчаби, единою дшянкою ще! оргашзацп стала УПА. УЧХ чи реферантура Служби здоров'я працювала на вах щаблях пщпшьно! мереж1, а саме в окруз1, надрайош, райош, кущг Пщпшьний УЧХ подшявся на 3 в1ддши: медичний, фармацевтичний та
221
вщдщ суспшьно! отки. В оргатзаци та пращ Украшського Червоного Хреста основну роль вщ1грали жшки [12, с.53-55].
Найпершим завданням саштарок на тереш було впорядкування медикаментав для вояюв УПА, переданих украшськими аптекарями-фармацевтами. Д1вчата вщвщували констративш пункти, робили швентаризацш, складали списки, що передавалися проводу терену \ тим самим комплектували люов1 аптечки для вояюв. Жшки залишали власних д1тей, дктаючи накази оргашзовувати невщкладну допомогу для сотень, що боролись проти бшьшовицько! «червоно! м1тли», оргашзовували саштарш курси, ризикували власним життям, переходячи кордони м1ж сво!ми \ чужими, тертли уЫ негаразди окопно! пщтльно! вшни. Щодня !м доводилось долати десятки кщометр1в, незважаючи на непогоду, болотисту мюцевкть та вщсутшсть сухих чоб1т: «Ох, як приемно було скинути з шг взуття, в якому хлюпотала вода, й намочити в теплш вод1 ноги, повш м1хур1в» [13, с.274].
До обов'язюв жшочо! реферантури УЧХ входило також надання медично! допомоги пораненим воякам {хворим мюцевого населения. Для цього саштарна служба УЧХ послуговувались лише кртвками та пщземними «шпитальками», як1 виявились едино можливим приб1жищем в екстремальних умовах констраци. Мгсце, де була кршвка не могло вщр1знятися вщ довкщля. Через невеликий отв1р до крт'вки могли заходити лише здоров! вояки, а жшкам-саштаркам доводилося заносити ранених, доставляти харч1 та медичне постачання. Як правило, послуговувалися лише св1тлом каганця чи св1чки, бо не завжди могли придбати нафтову чи карб1тову лампи. При такому осв1тленш нелегко було виконувати х1рурпчш операцл, накладати перев'язки, впорядковувати лжи. Найскладшше було у кршвках, розрахованих на довол1 велику кшькють людей, котр1 повинш були жити й працювати без виходу назовш впродовж чотирьох-п'яти мкящв. Кер1вник пропаганди проводу Карпатського краю Михайло Дяченко («Гомш») згадував: «Почоршеш вщ самого страху. Пам'ятаеш, що земляна печера може стати тоб1 будь-яко! мита могилою. Вийти звщси живим, якщо Ванька кине до середини калька гранат, практично неможливо. Але не думай, що тальки вщ страху потемшло б в очах. И, тут куди не глянеш - скр1зь темно» [14, с.5].
Такою була правда кожного дня вчорашшх пмназисток Перемишля: загроза загинути будь-яко! хвилини була для вЫх однакова. Лжар чи саштарка при вщдш УПА брали участь у боях, як кожний шший вояк. Ускладнювали ситуацш часта шчш тривоги, коли потр1бно було стшно саджати хворих на вози I переправляти !х у безпечш мкця. Тим, що були на саштарних пунктах, загрожувала завше небезпека, що !х «шпиталик» чи кршвка будуть викрита ворогом. У таких випадках можливкть вирватися з оточення ставала мЫмальною. Так загинула Гайдукевич Олександра разом з мапстром фармаци Ярославом Солганом («Нехристом») й пораненими у кршвщ «Холодного Яру». Под1бна доля стткала Сохацьку Надш (матура 1937-1939 рр.), Стаяв Марш (матура 1932 р.), Мацюх Анну (матура 1929 р.) [10, с.136-145].
Мар1я Юрчак-Дужа (27. 09. 1922 р.) була схоплена непритомною та пораненою час одше! з чеюстсько-вшськових операци 1945 року у Карпатах.
222
Уродженка с. Халупки Медицью Перемишльського пов1ту, навчалась в Украшському 1нститут1 для д1вчат у Перемишл1 впродовж 1933-1938 н.р. Шсля його заюнчення вчителювала у с. Прному Скол1вського р-ну. 3 1943 року -учасниця пщтлля, видае та розповсюджуе л1тературу ОУН-УПА, в 1944 р. працюе у референтур1 УЧХ [10, с. 145; 12, с. 337]. Шсля арешту пройшла ¿золятор попереднього слщства у Брюховичах, камеру посиленого режиму в тюрм1 на Лонцького. Дал1 - пересильш пункти, холодш бараки концтабор1в. Ii', як i ycix галичанок, засудили до вищо! м1ри покарання - 25 роюв позбавлення вол1 й вщправили у режимний Мшлаг - спецтаб1р Мшеральний, що був частиною всесоюзного ГУЛАГУ [15, с.39]. Жшки проходили тут т. зв. «комковку», де за станом здоров'я ycix дшили на 4 категори. До перших трьох зараховували бшьш-менш здорових бранок i вщправляли на 4-й жшочий ОЛП. Так Мар1я Юрчак-Дужа попала в 1нту (1нтлаг), де И, як i шших учасниць ОУН впродовж 10 роюв чекала важка каторжна праця на буд1вництв1 дор1г, шахт, дамб та шших «комсомольських новобудов» в умовах сурово! твночг Денна !жа - 300 грам1в xni6a, каша «кирза», тсна юшка. Писати дозволялось дв1ч1 на piK лише до одше! особи. Мар1я Юрюв - пщтльниця з Тернопшьщини - на запитання, як ш вдалося пережити жахлив1 умови заслання, зауважила: «Мороз i голод можна стершти. Страшно було лише те, що ти вже не людина. Ти номер Г-1375. Bei десять роюв... пщ загрозою смерт1 i з наглядачем за спиною» [16, с.17].
Перебуваючи в нестерпно важких умовах, украшки влаштовували у таборах пщтльш з1брання, проводили л1тературш читання, малювали i дарували святочш лист1вки, святкували украшське Р1здво та Великдень. Маючи значний медичний доевщ, вони рятували здоров'я i життя cboim подругам по невол1, откувались народженими у Мшлагу д1тьми [6, с.88]. Вщбувши 10 роюв заслання, Mapii Юрюв як учаснищ пщтлля не дозволялось повертатись додому. Довший час вона проживала в Pocii (Воркута), згодом на сход1 Украши (Запор1жжя). Померла у 1964 рощ.
Серед випускниць Перемишля, що пройшли заслання у радянських таборах були також: В1тик Любов, Вовк 1нна, Вовк Мар1я, Гоянюк Зенов1я, Дацюв Дар1я, Демчук Осипа, Колотнюк Мар1я, Крижашвська Ярослава, Дрималик Мирослава, Юрчак Мар1я [10, с.83-147].
По-шшому склалась доля Савчин Mapii' з с. Задв1р'я Буського району. Д1вчина пщ час навчання у Академ1чнш пмнази Львова вступила до молод1жно! пщтльно! оргашзацп Юнацтва ОУН. У 1942-1943 рр. вона зв'язкова Служби безпеки у крайовому провод! ОУН Григор1я Пришляка-М!кушки. Того ж 1943 року Маршка вступае на матуральний курс в Украшський 1нститут для д1вчат у Перемишлг 1945 року складае ¿спит, отримуе атестат зршост1 та включаеться в пщтлля ОУН секретаркою Служби безпеки обласного референта Миколи Дудка-Солов1я пщ псевдо «31рка», згодом -«Мар1чка». Пщ час вшни виконувала завдання саштарки та розвщнищ в сотш Черника, що д1ялала в люах Турнищ Перемиського повпу. Шсля просунення фронту на захщ, стала шефом зв'язково! ланки у штаб1 командира Шосто! военно! округи Якова Чоршя-Кулг Восени 1944р. налагодила перерваний
223
фронтом зв'язок Перемищини з крайовим проводом Льв1вщини. На початку 1945 р. Мар1чка була призначена провщницею пщтльного УЧХ, а в травш цього ж року стае дружиною заступника Крайового провщника ОУН Закерзоння Василя Галаса - «Орлана». Разом з ним впродовж 1945-1951 рр. роздшяе ус! труднощ! та тривоги пщшлля: народження двох сишв - Зенона та Петра, перехщ до захщно! Польщ1, затримання радянськими органами безпеки у Краков! та Львову втечу, важке поранения мшою в Цуманському лга на Полка. 1952 року Командування УПА-Швшч наказом ч.2/253 нагородило Марш Савчин Бронзовим Хрестом Заслуги \ медаллю «За працю в особливо важких умовах», а вже вл1тку 1953 р. подружжя Галаав схоплено окупантами та кинуто до слщчо! тюрми у м. Киев!.
Восени 1954 р. КДБ висилае Марш Савчин у Захщну Шмеччину для налагодження контактав ¿з закордонним представництвом УГВР, общяючи звщьнити чоловжа, сишв та повернути родину з1 заслання. Думаеться жшка не пов1рила общянкам окупантав { попередила закордонний провщ щодо намагань КДБ проникнути в пщшлля. Повернення в Украшу для не! було неможливим, тому 1955 року Мар1я ви!жджае до США. Проживаючи в м. М1лвок1, штат В1сконсен, ж1нка долучаеться до суспшьно-громадсько! роботи укра1нсько1 д1аспори. Неодноразово обиралась головою вщдшу Союзу Укра!нок, брала участь у церковному жигп парафп. Вона - орган1затор культурно-осв1тн1х ¿мпрез, присвячених визвольн1й боротьб1 ОУН-УПА, автор статей в украшськш та американськш прес1, членкиня Ком1тету святкування 1000-л1ття прийняття християнства в Укра!н1, шщаторка допомоги укра!нським пол1тв'язням та жертвам Чорнобиля. 3 1995 р. Мар1я Савчин у склад! Видавничого ком1тету «Л1топису УПА», 28 том якого м1стить спогади колишньо! зв'язково! пщ назвою «Тисяч1 дор1г» [18].
Мемуарш св1дчення М.Савчин засв1дчують, що збройна \ насамперед психолог1чна в1йна проти повстанського руху передбачала глориф1кац1ю Червоно! армп у перемоз! над фашизмом, прославления бщьшовицько! парт!! як оргашзатора ! натхненника ц!е! перемоги, а водночас паплюження ОУН-УПА як шпигунсько! орган!зац!! на користь г!тлер!всько! Шмеччини. Але так! «аргументи» не мали психолог!чного впливу на свщомкть осв!ченого м!сцевого ментал!тету. Тому у цш боротьб!, попри всю перевагу в сил! ! збро! противника, останне слово завше залишилося за оточеними ! виснаженими п!дп!льниками ! п!дп!льницями УПА. Вони змушували противника грати за власними правилами, адже в!дстоювали незалежн!сть р!дних земель.
Л1тература
1. Богачевська-Хом'як М. Б!лим по бшому: Ж!нки в громадському житп Укра!ни 1884-1939рр. / М. Богачевська-Хом'як. - К., 1995. - 423 с.
2. Матковський I. Руський шститут для д!вчат у Перемишл!, його повстання, розвиток ! тепершнш устр!й, на п!дстав! акт!в, протокол!в ! власних спомин!в / I. Матковський. - Перемишль, 1898. - 79 с.
3. Шостаковська I. Руський (украшський) ¿нститут для д!вчат у Перемишл! - його роль в культурному жигп Галичини / I. Шостаковська //
224
Украшський шститут для д1вчат у Перемишл1 1895-1995. Ювшейна Книга Пам'ят1 до 100-р1ччя заснування. - Дрогобич: Вщродження, 1995. - С. 5-20
4. Ьлыав О. Роман Шухевич у моему життг / 0.1льюв // Л1топис УПА. Генерал Роман Шухевич - «Тарас Чупринка» Головний Командир УПА. -Торонто - Льв1в, 2007. - Т. 45.-С.404-433
5. Мартин I. На поклик духу одв1чно! стихи. / I. Мартин // Аудитор ¿я, 2008. -17-23 С1чня.- Ч. 01 (2601) - С.8-9.
6. Матешук-Грицина I. А ми не скорилися...: Спогади./ I. Матешук -Грицина.- Льв1в, 2007. - 96с.
7. 1щук О. Украшсью жшки в лавах ОУН та УПА в 1940-1950-т1 роки. / О. 1щук // Украшки в ктори : нов1 сторшки.- Ки!в: Либщь, 2010. - С.35-40.
8. Гришв О. 3 протесту { прагнення наци. / О.Грин1в // Держава як правда наци: касащя вироку номад1в.- Льв1в: Логос, 2004. -С.215-224.
9. Зустр1ч з геро!нею - зустр1ч ¿з високим духом. // Нащя \ держава. -
2010.- 13 липня. - С.7.
10. Ученищ ¿нституту // Укра!нський шститут для д1вчат у Перемишл1 1895-1995. Ювшейна Книга Пам'ят1 до 100-р1ччя заснування. - Дрогобич: В1дродження, 1995. - С.83-147.
11. Боднаренко-Р1пецька М. Картина з мо!х будн1в в УЧХ. (Спомин)./ М.Боднаренко-Р1пецька // Л1топис УПА. Медична оп1ка в УПА. - Торонто-Льв1в, 1992. - Т. 23.-С.284-294.
12. Воробець Т. Укра!нський Червоний Хрест. / Д-р. Т.Воробець // Л1топис УПА. Медична отка в УПА. - Торонто- Льв1в, 1992. - Т. 23.-С.53-61.
13. Лебедович О. («Зоряна»). 3 медикаментами через кордон. (Спомин). /О.Лебедович // Лп-опис УПА. Медична отка в УПА. - Торонто-Льв1в, 1992. -Т. 23. - С.273-276.
14. Патриляк I. 1стор1я кршвки / 1.Патриляк // Укра!нський тиждень,
2011.- 7 березня.- С.4-5.
15. Матешук-Грицина I. А ми лишилися людьми.: Спогади. / I. Матешук -Грицина. - Льв1в, 2007. - 128 с.
16. Буд1вська Г. За шкть аркуш1в - десять рок1в / Г.Буд1вська // Украшський тиждень, 2011.- 14 липня.- С.16-17.
17. Савчин I. В1ра, яка скршлюе сили душ1 / I. Савчин // Доля народу, 2010.- 27 травня. -С. 4
18. Савчин М. («Мар1чка»). Тисяча дор1г (Спогади). / М.Савчин // Лп-опис УПА. - Торонто- Льв1в, 1995. - Т. 28. - 598 с.
Рецензент - кл.н., доцент Тищенко В.М.
225
