CC BY
21
УДК 82-1
Цимбала В.1., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
1СТОР11НЕСКОРЕННИХ: ЖИТТЯ ТА Д1ЯЛЬН1СТЬ ОЛЬГИ СЛ1П01
Стаття знайомитъ гз життям та Ыялътстю видатног представнищ славног когорты украгнсъког галицъког молоЫ 30-40 роте минулого стор1ччя Ольги Слтог - борця за Укратсъку Державу, в'язня сталтсъких табор1в, талановитого науковця / невгамовного громадсъкого дгяча.
Ключое1 слова: Ольга Слта, г1мназ1я, фельдшер, лжар, Укратсъка повстансъка арм1я, ув 'язнення, науковий пращеник, симпатотонти, краезнавчий музей, культура.
Народилася в мютечку Струсов1 на Тернопшьщиш 20 липня 1921 р. в родиш мюцевого лжаря Родюна Слшого \ вщомо! перекладачки Ольги з дому Ситник. Це був давнш рщ, до якого належав \ Патр1арх Украшсько! церкви Иосиф Слший, який доводився Ольз1 стрием.
Виховуючись високоштел1гентними батьками - патрютами, зростаючи в середовищ1 визначних струЫвських родин, навчаючись у Льв1вських пмназ1ях сестер Васил1янок, Академ1чнш, «Рщно! школи», а згодом у пмназп «Рщно! школи» у Тернопол1, де вчили учшв серцем \ душею, Ольга збагатила свш духовний потенщал вс1ма тими цшностями, що визначили И як людину незламну, сповнену духовного натхнення, готову завжди до борш та самопожертви задля гщного майбуття свого народу.
Пщ час навчання в Тернопол1 була членом Пласту та належала до молод1жно! ланки ОУН «Юнацтво». Остап Васильович Хомщький, довгол1тнш викладач та завщувач кафедри шоземних мов нашого ушверситету, був однокласником Ольги Слшо! у Тернопшьськш пмназп. У сво!х спогадах з приемшстю згадував: «Оля вщзначалася внутршньою зосереджешстю, природною скромшстю, 1Й були чуж1 елементи самохвальби, пихатостг Високий р1вень уроджено! штел1гентност1, таланту, помножений на працьовиткть, забезпечував 1й глибою знания \ поставив у число вщмшниюв у класг У вщношеннях з колегами - вщкрита й безпосередня, з1 щирою, непщробленою усмшкою, готова допомогти будь-коли товарищам, вона здобула загальну симпатш \ любов колективу».
Ольга мр1яла стати лжарем. До 1944 року навчалася у Льв1вському медшститутс, була вже на четвертому курЫ, але, ставлячи на перше мюце штереси Украши, покинула навчання \ тшла в УПА як лжар Украшського Червоного Хреста Чортювського надрайону надавати медичну допомогу раненим повстанцям. Саме пщ час надання тако! допомоги 19 грудня 1945 р. И
© ЦимбалаВ.1., 2012
243
заарештовують, допитують, мучать i засуджують на 10 роюв таб1рного ув'язнення. Судили Ольгу вшськовим трибуналом як Ганну Паньюв, бо ш вдалося приховати свое ¿м'я i походження. Термш ув'язнення вщбувала в таборах Донбасу, Горьювсько! област1 та Караганди.
У 1956 р. повернулася з ув'язнення до Львова, де з великими труднощами розиочинала життя спочатку: без прописки, без трудово! книжки та диплома, без даху над головою. Працювала патронажною сестрою в райош, лаборантом у медичному шститут!, медсестрою Льв1вського онколопчного диспансеру.
Ще в 1959 р. Ольга закшчила Льв1вське медучилище, отримавши диплом з вщзнакою. Медшститут, коли там вщкрився веч1рнш факультет, для Heï, як неблагонадшно!, був недоступний.
Працюючи в онкодиспансер1, вона ретельно вивчала л1тературу про 6ioxiMiro пухлин, про поведшку макро- i м1кроелемент1в, метаболтв, фермешгв, гормошв та шших бюлопчно активних речовин, зазначаючи, на що вони впливають. Опрацювавши понад 1000 джерел, вона виявила ч1тку законом!ршсть, що за наявност1 пухлин в оргашзм1 суттево знижуеться концентращя в1тамшу В6 та АТФ. Ольга Радюшвна виршила здобути вищу освпу. Друз1 нарадили поступати в зооветеринарний шститут, оскшьки мала диплом фельдшера з вщзнакою, а тому скористалася з права здач1 одного кпиту i в 48-р1чному вщ1 стала студенткою - заочницею першого курсу зоотехшчного факультету, який закшчила з вщзнакою. Ïï кожна контрольна i курсова робота вщзначалася довершешстю i служила вз1рцем для багатьох студенев. У залшовш книжщ мала лише вщмшш оцшки.
Студенти -заочники повинш були працювати за спещальшстю i завдяки професору C.B. Стояновському працювала з 1973 по1977 рк старшим лаборантом науково-дослщного сектору кафедри ф1зюлоги Льв1вського зооветеринарного шституту, звщки вийшла на пенсш, продовжуючи працювати в шститут1 без зарплати. Працюючи в науково-дослщному ceKTopi при кафедр1 ф1зюлоги сшьськогосподарських тварин Льв1вського зооветеринарного шституту, naHi Оля проявила себе як цшеспрямований, високоерудований науковий пращвник. Ïï невтомна праця над науковою л1тературою, глибокий анал1з досягнень ф1зюлоги та дослщи стали пщгрунтям Teopiï енерго-кофакторно-субстратно1 недостатност1 (ТЕКСН), авторами яко! кр1м Heï були завщувач кафедри С. В. Стояновський i доцент P. M. Ступницький.
Практичне значения ще! Teopiï полягало у використанш симпатикотоншв в обмм речовин як засоб1в, що коректують середовище, протидшть пристосуванню оргашзму тварин до вщхилень в обмм речовин та в регулювальних реакщях. У результат! в оргашзм1 нормал1зуються життев1 процеси.
Для усунення чинниюв, що сприяли корекци вщхилень в умовах понижено! продуктивное^ оргашзму бугайщв на вщгод1вл1, автори використовували в1тамш В6 (шридоксиновий монопремже). Вони також дослщжували сприятливий для бугайщв вплив симпатикотошчних
244
м1кроелемент1в \ встановили !х нестачу в тканинах оргашзму тварин, кормах \ грунтг Це результат того, що кормовий та особливо цукровий буряк вичерпуе з грунту мжроелементи, насамперед цинк. Тому вирощеш на так збщнених грунтах кормов! культури мютять мало цинку. Пщгод1вля тварин одним лише сульфатом цинку не давала позитивного ефекту, а комбшащя його з антагошстом - парасимпатикотошком сульфатом мщ1 (1:10) з невеликою кшькютю йодистого калш нормал1зувала обмш речовин та енерги, внаслщок чого збшьшувалися прирости живо! маси бугайщв.
На жаль концепщю ще! теорп Державний ком1тет з винаход1в \ вщкрить СРСР не признав як вщкриття.
Ольга Слша була людиною надзвичайно! скромност1 й працьовитостг Доручену справу виконувала з любов'юН працьовиткть, стараншсть, вщповщальшсть { пунктуальшсть завщувач кафедри професор С. Стояновський завжди ставив у приклад студентам, а також астрантам та сшвроб1тникам кафедри та шституту.
Паш Оля дуже любила студентську молодь, особливо студенлв, як1 працювали в наукових гуртках та мистецьких колективах шституту. Особливо радша з усшх1в ансамблю теш \ танцю "Пщпр'я" (кер1вник В. Пержило) та вокально-шструментального ансамблю "Горицв1т" (кер1вник С. Чорненький). Ц1 колективи часто виступали в стшах рщного закладу, у льв1вських театрах, Льв1вському та Украшському телебаченш, гастролювали по Укра!ш та за И кордонами. Вона розумша, що школа музики, танцю та сшву, через яку проходять студенти-аматори в мистецьких колективах, сприяе формуванню 1х особистост1 та гордост1 за свш внесок у розвиток рщно! культури. Молодь, сформована на зразках нацюнально! \ св1тово! культури, в майбутньому становитиме ел1ту украшсько! наци.
У 1989 р. Ольга Слша повертаеться до рщного Струсова, працюе над створенням Струавського краезнавчого музею, для якого з1брала багато докумешгв, цшних матер1ал1в та експонат1в, а також передала велику кшьюсть з1браних щнностей для музею ¿меш Кардинала Й. Слшого у Заздростг
Невблаганна раптова смерть перервала жертовну працю Ольги Слшо! на 82-ому рощ життя 11 травня 2003 року.
Л1тература
1. Бусько М.В., Пушинська 1.М., Адамчук М.О., Нижник О.В., Костюк С.С., Цимбала В.1. Життев1 дороги Ольги Слшо!// Науков1 пращ студенев за матер1алами всеукрашсько! студентсько! науково! конференци, оргашзовано! \ проведено! бюлого-технолопчним факультетом.- Льв1в, 2012.- с.167-169.
2. Габлевич Б.1., Ярема С Я. Нескорена Струав'янка Ольга Слша// Науково-популярне видання.-Льв1в: Наукове товариство ¿м. Шевченка, 2005.178 с.
3. Хомщкий О. Кр1зь роки 1 десятир1ччя. Спогади. - Льв1в, 2004.-464 с.
4. Ковалюк Р.Т. «Ватра академи» // Науково-популярне видання.-Льв1в: Св1т, 1999.-104 с.
245
5. 1ваничук Й. Млстечко Струав // Теребовлянська Земля- юторично мемуарний зб1рник.- Нью-Йорк - Париж - Сщней - Торонто, 1968.- с. 822.
6. Стояновський С.В., Ступницький P.M., Слипа О.Р._ Теория энерго-кофакторно-субстратной недостаточности (ТЭКСН) как новая теория адаптации организма к действию раздражителей и ее практическое применение. - Заявка на открытие, поданная в Госкомизобретений и открытий СССР Львовского зооветеринарного института от 16.05.1978.
7. Стояновский С. В., Ступницкий Р. М., Слипа О. Р. Основные аспекты новой теории адаптации / Повышение продуктивности и борьба с болезнями сельскохозяйственных животных в условиях промышленного животноводства // Тезисы докладов научно-производственной конференции. -Львов, 1981.- С. 5-7.
8. Стояновский С. В., Ступницкий Р. М., Цымбала В. П., Слипа О. Р. Эффективность симпатико-тонического премикса при откорме скота // Повышение продуктивности и борьба с болезнями сельскохозяйственных животных в условиях промышленного животноводства. Тезисы докладов научно-производственнойконференции. -Львов, 1981. - С. 9-10.
Summary Tsymbala V.I., docent
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj THE HISTORY OF UNSUBDUED: LIFE AND THE ACTIVITY OF
OLGA SLIPA.
The article deals with the the life and the activity of the famous representative glories cohort of Ukrainian Galician youngers of30-40 years of last centary.
Olga Slipa is the fighter for the Ukrainian State, the prisoner of Stalin encampment, talented scientist and the restless public active woman.
Key words: Olga Slipa, higt school, folklore, doctor, Ukrainian insurgent army, imprisonment, scientific worker, symphatotonic, museum of regional ethnography.
246
