CC BY
38
УДК 930.24 (09)
Цимбала B.I., доцент, Федорович B.C., доцент © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iMeni С.З. Гжицъкого
ГУМАН1ТАРНА ПОЛ1ТИКА ПРОФЕСОРА C.B. СТОЯНОВСЬКОГО
У cmammi представлено аналтичний спектр становления та розвитку мистецъких колектив1в Лъвгвсъкого зооветеринарного шституту за тдтримки ректора C.B. Стояновсъкого та багатъох його новащи, спрямованих на просвтницъко-кулътурний i виховний процес.
Ключое1 слова: Капела ôandypucmie, вокалъно-тструменталъний ансамбль, ансамбль nicni i танцю, чоловгчии хор викладачгв i cniepoôimnuKie, художти KepienuK, театр, екскурсИ, хоровий cnie, культура.
Стояновський Степан Васильович (1922-2000) - видатний украшський ф1зюлог, професор, Заслужений д1яч науки Украши. На посад1 ректора Льв1вського зооветеринарного шституту (1965-1989) вщзначався гармоншним поеднанням таланту кер1вника, оргашзатора, зачинателя багатьох новацш, спрямованих на удосконалення навчально!, науково!, просв1тницько-культурно1 i виховно1 роботи. Постшно придшяв багато уваги пщготовщ наукових кадр1в, розвитку матер1ально1 бази шституту, його навчально-дослщних господарств та особливо покращенню житлово-побутових умов студенев i ствроб1тник1в.
Сьогодш, говорячи про постать такого масштабу як C.B. Стояновський, ми розум1емо, що йому як кер1внику неможливо надати перевагу лише в якшсь однш сфер1 д1яльностг Його дивовижна пол1векторна палпра кер1вника була переконливою i стала знакового для подальшого становления та розвитку нашого ушверситету в умовах незалежно! Украши.
Професор C.B. Стояновський був штел1гентом в глибокому розумшш цього слова. Його св1тогляд формувався на засадах, винесених з родинно! хати, пмназшного середовища та на кращих культурних - етичних та естетичних нацюнальних та европейських принципах. Володшчи широким кругозором, багатими знаниями на hhbî культури, проявив жваве защкавлення до мистецтва-л1тератури, музики, живопису, тощо.
У cnpaBi вщстоювання украшсько! нацюнально1 ще! Степан Васильович надавав особливого значения створенню i розвитку мистецьких колектив1в у шститут! нацюнального спрямування. Так, за його ректорства були засноваш капела бандурист1в «Кобза» (1967), вокально-шструментальний ансамбль «Горицвт» (1972), ансамбль nicHi i танцю «Пщпр'я» (1972), чолов1чий хор викладач1в i ствроб1тник1в шституту «Дзвш» (1983). Капела бандурист1в пщ орудою ïï художнього кер1вника та диригента Ольги Дракус нал1чувала 40 учасниюв. Юнаки i д1вчата старанно опановували високе мистецтво, демонструючи його перед шститутською аудитор1ею, на Всеукрашських оглядах мистецьких колектив1в, в театрах Львова, на святкових концертах
© Цимбала B.I., Федорович B.C., 2012
8
Обласного та Всеукрашського р1вшв, аж поки в день ювшею Гжицького С.З. в ci4Hi 1970 року можновладщ обласного р1вня, що були запрошен! ректором на урочистост! у завершальних акордах ювшейного дшства- виконаному капелою середньов1чного студентського пмну « Gaudeamus igitur» ! («Отже, рщшмо !») добачили нацюналктичний пмн на «немецком узыке», а у простваному «Многая л1та», що супроводжувалося внесениям до актово! зали студентами в украшських строях короваю з 70-а запаленими св1чками - «религиозниые песни» та рел1гшш обряди . Ледве зберегли теля такого «висновку» cboi мюця в шститут! ректор С.В. Стояновський i секретар парткому доцент Олесьюв В.М. Тшьки завдяки своечасному втручанню в цю справу тодшнього мшютра сшьського господарства СРСР, що був добро! думки про ректора i котрий, переговоривши з першим секретарем обкому Куцеволом дом1гся, що в кшцевому результат! все обшшлося записанням суворих доган з занесениям до облжових карточок. MimcTp Мацкевич дуже см1явся, що «gaudeamus» е нацюналктичним пмном.
На сьогодт «Кобзу» представляв капела бандуристок утверситету, якш надано звання народно!.
Вокально-шструментальний ансамбль «Горицвт» засновано професшним музикантом Степаном Чорненьким, довгол1ттм в'язнем сталшських концтабор1в (1945-1954). Величност1 оркестру надавала добре укомплектована група духових шструменив (три саксофони, дв1 труби i тромбон), так званий «шведський склад», а також ритм1чна група, клавшш шструменти, група смичкових i ударних шструменпв. В оркестр! поряд 3i студентами брали участь викладач1 й сшвроб1тники шституту: Евген Братювський, 1ван Журомськй, Михайло Цап, Михайло Кшян, Володимир Шевчук. «Горицвт» як мистецька одиниця був кращим зразком украшсько! естради, улюбленцем молод1жно! аудиторп. У сво1Й творчш бюграфп опирався на еталоновизнаних корифе1в цього жанру 1горя Хому, Володимира 1васюка, Володимира Листопада, Василя Кулицького, 1горя Бшозора. У 1978-1989 роках колектив неодноразово виступав на Льв1вському та Украшському телебачент. 3 гастрольних вистутв найбшьш пам'ятною була по!здка на Кубань наприкшщ кв1тня 1982 року, де з великим ycnixoM пройшли концерти у м. Краснодар!, але особливо перед студентами i викладачами Кубанського сшьськогосподарського шституту.
Згодом (1989) на основ! колективу «Горицвт» i троютих музик ансамблю «Пщпр'я» був утворений оркестр народних шструменив «Намисто», який ниш набув щкавих форм i зм1сту та здобув почесне звання народного.
Значною под1ею у культурному жита шституту було створення ансамблю nicHi i танцю «Пщпр'я» (художнш кер1вник та диригент Володимир Пержило, балетмейстер Микола Мшов, кер1вник тро!стих музик Евстахш Дюдюк). Колектив зачаровував сво!ми вокально-хореограф1чними композищями, високопрофесшним звучаниям хору, сол1спв, оркестру та уткальними хореограф1чними постановками. Значну допомогу у становленш ансамблю надавав ректор професор С.В. Стояновський. BiH дбав про належний зовшшнш вигляд колективу (придбано вщповщт колоритш костюми для ycix ланок ансамблю, яю гармоншно поеднувалися i3 суттю та змютом створюваних колективом самобуттх вокально-хореограф1чних композицш i окремих
9
номер1в, виконуваних складовими колективу. Ректор вщвщував репетици, сприяв гастрольним по!здкам у р!зш мюта Украши { Союзу.
Шсля вистутв ансамблю по Льв1вському та Украшському телебаченню надходило багато лисив подяки з р1зних регюшв Украши з побажанням творчих злет1в.
Проте у 1980 р. студентський клуб втратив свое примщення з вщповщними класами, пристосованими до роботи окремих ланок ансамблю \ всього колективу, що негативно позначилося на подальшш його долг Серед пам'ятних вистутв ансамблю теш { танцю «Пщпр'я» того перюду була вдала участь у концерт! делегатам XII з'!зду ф!зюлопв Украши, що вщбувся 22 вересня 1986 року на сцеш Льв1вського оперного театру.Украшська вокально-хореограф1чна сю!та у постановщ Федора Кавки була тепло зустршута широкою глядацькою аудитор1ею й отримала схвальн1 в1дгуки громадськост1.
Насьогодш ансамбль «П1дг1р'я» - це окрем1 колективи: народна хорова капела «Ватра», ансамбль народних ¿нструмент1в «Намисто», а сама назва «П1дг1р'я» закр1плена за танцювальним колективом.
Знаковим для розвитку хорово! музики у нашому заклад1 було створення чолов1чо! хорово! капели викладач1в \ сп1вроб1тник1в ¿нституту.Чолов1чий хоровий сп1в завжди був важливим чинником та внутр1шньою потребою укра!нсько1 душг Як вважав Степан Васильович, у чолов1чому хоровому сп1в1 е щось прав1чне, що закладено у нас на генетичному р1вн1 \ найблагородшше з усього, що могло придумати людство. Потреба у створенн1 чолов1чо! хорово! капели у Льв1вському зооветеринарному шетитут!, яка б збер1гала та розвивала традиц1! чолов1чого хорового сшву в нашому заклад! була очевидною. Ршенням адм1н!страц1! ¿нституту у жовтш 1983 року була створена чолов1ча хорова капела викладач1в та сшвроб1тниюв ¿нституту. Вперше капела засшвала наприк1нц1 1983- початку 1984 роюв п1д орудою художнього кер1вника та диригента Кр1ля З.М. У жовтш 1988 року хоровий колектив очолив 1гор Дулиба. Хор поповнив свш репертуар патр1отичними п1снями, духовною музикою, пост1йно розширювалася аудитор1я слухач1в.
У жовтш 1992 року кер1вництво хором перебрав на себе Михайло Сало. В результат! наполегливо! роботи хору ! його кер!вника (значне поповнення репертуару творами духовно! людини, укра!нсько! та европейсько! класики, укра!нськими народними та патр!отичними п!снями) чолов!чий хор «Дзвш» у листопад! 1995 року здобув звання народного. На сьогодш хорова капела «Дзв!н» викладач!в ! сп!вроб!тник!в Льв!вського нац!онального ун!верситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог!й ¿мен! С.З. Гжицького впевнено розвиваеться. Хор е лауреатом багатьох Обласних Всеукра!нських та Мжнародних фестивал!в - конкурс!в хорово! музики, активно популяризуе кращ! зразки чолов!чого хорового сп!ву в Укра!ш, ! за !! межами та натхненно готуеться до свого 30- р!чного юв!лею з часу заснування.
Степан Васильович Стояновський у сво!х зверненнях до колективу ¿нституту та наказах постшно наголошував, щоб викладач! та громадськ! орган!зац!! ¿нституту активно спрямовували роботу з! студентською молоддю на всеб!чний розвиток !х особистоси, утворення в студентському середовищ! здорового, культурного ! тверезого способу життя.
10
В систем! национального виховання студенев чшьне мкце посщае -музей icTopiï ушверситету, який було створено за шщативи Стояновського C.B. У 1966 р. наказом ректора була сформована комюя 3i створення музею icTopiï нашого шституту, яку очолив доцент П.З. Столярчук, а у 1967 р. його було створено. Завдяки подвижницькш д1яльност1 П.З. Столярчука музей поновився ушкальними експонатами i документами, здобув у 1996 рощ звання народного та впродовж багатьох десятир1чь щосереди прив1тно вщчиняе двер1 для студенлв i гостей ушверситету.
За ректорства Стояновського C.B. значно пожвавилася робота 3i студентами шляхом проведения екскурси та туризму як засоб1в i форм ïx виховання.
Як згадуе у свош книз1 «Кр1зь роки i десятир1ччя» колишнш завщувач кафедри украшсько! та шоземних мов нашого ушверситету професор Остап Васильович Хомщький, Bci екскурси поза меж1 Львова, як1 вимагали засоб1в пересування (як студенев, так i викладач1в шституту), вщбувалися за позитивного сприяння Стояновського C.B., який розум1в важливють ще! патрютично! форми виховання. Це видно з його оцшки, висловлено! пщ час одного з moïx перших звертань видшити автобус:
- Вез1ть i показуйте, уч1ть, нехай Hami викладач1 i студента, кр1м кор!в i корм1в ( тобто ïx професш), знають рщний край, його минуле, культуру, розширюють свш кругоз1р.
Це заохочувало мене до нелегко! пращ, щоб запалити де можна, коли можна i як можна icKopKy патрютизму у серцях наших вихованщв i колег по пращ.
Активну роботу 3i студентами у цикл1 названого виховного процесу проводили також Столярчук П.З., Красневич А.Я., Тимочко М.М. та цший ряд шших викладач1в.
Слщ також вщм1тити, що за шшдативи ректора переважна бшьш1сть урочистостей i святкових подш проводилась колективом шституту у театрах Львова, де у концертних програмах поряд з професшними артистами виступали аматорсью мистецью колективи та окрем1 виконавщ нашого закладу, що сприяло формуванню особистостей студенив-артиста, як1 ставали гордими за свш скромний внесок у розвиток рщно1 культури.
C.B. Стояновський проводив мудру кадрову пол1тику, залишаючи в шститут! cboïx мюцевих вихованщв, що вщзначалися актившстю в молод1жних студентських оргашзащях, мистецьких колективах i котр! по сьогодш е на провщних позищях ушверситету, та його пщроздшв, кафедр. Така пол1тика визначила наш навчальний заклад як один з найбшьш украшомовних у Львов1 у той перюд коли тенденщя до постшного звуження сфери вживання украшсько! мови у радянських вищих навчальних закладах набирала швидких оберт1в.
Високу ощнку нашому навчальному закладу у зв'язку 3i 100-р1ччям надання академ1чного статусу дав Президент Украши 9 жовтня 1997 року: «Важливо також те, що навчання в академи оргашчно поеднуеться з вихованням студентсько! молод1 в дус1 патрютизму i нащонально1 гщностг Витоки ще! традицп пов'язаш 3i славними ¿менами таких вщомих вчених i громадських д1яч1в, як С. Гжицький, В. Морачевський, Я. Ярема, С.
11
Стояновський та багатьох шших. Упевнений, що колектив зробить усе можливе для збереження i примноження авторитету академ11 як осередку невтомного пошуку, джерела духовное^, бережливого ставлення до кторично! спадщини народу.
Л1тература
1. Журавчик М.В., Козачук В.В., Цимбала B.I., Костюк С.С. Становления мистецьких колектив1в шституту за пщтримки ирофесора С.В. Стояновського // Науков1 пращ студешгв за матер1алами Всеукрашсько! студентсько! науково! конференци, оргашзовано! i проведено! бюлого-технолопчним факультетом 17 травня 2012 р.- Льв1в, 2012. С. 200-209.
2. Золоч1вська О. I чверть стол1ття «Дзвш» дзвенить // тижневик «За вшьну Укра!ну».- Льв1в, 2009.- № 7 (233).- С. 9
3. Ковалюк Р.Т. «Ватра академ11». - Льв1в: Св1т 1999.- 104 с.
4. Кучма Л.Д. Президент Украши. Колективу Льв1всько! академи ветеиранрно! медицини ¿мен1 С.З. Гжицького // Св1т академ1!.- 1997. -ч. 15 (30).- С.1
5. Стояновський С.В. Слово до молод1 // Льв1вська державна академ1я ветеринарно! медицини ¿меш С.З. Гжицького (1784-2000). Льв1в, 2000.- с.15.
6. Хом1цький О.В. Туризм - 3aci6 i форма виховання // Kpi3b роки i десятир1ччя. Спогади. (Упорядник i редактор Миихайло Падура ) - Льв1в. 2004.- С. 235-243.
7. Цимбала B.I. Шлях до звання народного // Льв1вська державна академ1я ветеринарно! медицини ¿мен! С.З. Гжицького (1784-2000). Льв!в, 2000.- с. 591600.
8. Ших Ю.С., Цимбала B.I. Ансамбль nicHi i танцю «П!дг!р'я» // Льв!вська державна академ!я ветеринарно! медицини ¿мен! С.З. Гжицького (1784-2000). Льв!в, 2000.- с.601-605.
Summary V.I. Tsymbala, V.S. Fedorovych HUMANITIES POLITIC OF PROFESSOR STOJANOVSKYJ S.V.
The article deals with the analytical spectrum of creation and development of Lviv zooveterenary institutes group by the supporting of the Rector S.V. Stojanovskyj and his novations directed to enlightenment- cultural and educational process.
Key words: chapel of bandura players, vocal ensamble, songs and dances ensemble, men chor, of teachers and collaborators, artistic director, theatre, excursion, chor singing, culture.
Рецензент - д.вет.н., професор, чл.-кор. НААНУ Гунчак В.М.
12
