CC BY
19
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
Бежук О. ©
асистент кафедри юторп Укра!ни та eK0H0Mi4H0i' Teopii'
Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины та бютехнологт iм. С.З.Гжицького
БЛАГОД1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКОГО Ж1НОЧОГО КОМ1ТЕТУ ДОПОМОГИ ПОРАНЕНИМ ВОЯКАМ У М1СТ1 В1ДН1 1914-1918 рр.
На осноеi узагальнення архiених, наукоеих, лтературних джерел зроблено спробу еисетлити осноеш аспекти дiяльностi Украгнського жточого комтету допомоги пораненим еоякам у Mi^i ßidrn, що дiяе у часи Першог сетоеог етни на засадах благодiйностi.
Ключоei слова: Жтки, Ыдень, Комтет, жоетри, УСС, СВУ, лтература, бiблiотеки, благодттсть, допомога.
З початком Першо! св^ово! вшни у Ввдш постае Украшський жшочий ком^ет допомоги пораненим воякам ("Ukrainisches Damenhilfskomitee fur Verwundete Soldaten"), який у багатьох лтературних джерелах подаеться як харитативна оргашзащя. Нагадаемо, що остання засновуеться винятково для благодшних дiянь.Тлумачний словник В.Даля характеризуе особу благодшника як того, хто творить, робить добро шшим [3]. Традицп благодшност укра!нських жiнок коренями виходять з доби Кшвсько! Русi та Гетьманщини. Вже тодi основою i важливою рушшною силою розвитку милосердя стало християнське вчення[9]. Рeлiгiя з дитячих роюв формувала моральний фундамент повeдiнки i свiтогляду людини, високоморальну внутрiшню переконашсть народу в нeобхiдностi допомоги ближньому. З шшо! сторони, благодiйнiсть була i залишаеться саме для жшок потребою вiддати нeзайманi сили сустльному служiнню, адже в жiнцi, в силу призначення бути матiр'ю та захисницею сво!х дiтeй, самою природою закладений принцип гуманного вiдношeння до всього слабкого, незахищенного, нужденного. Одночасно потужним стимулом розвитку благодiйностi в перюд Першо! свiтовоi вiйни 1914-1918 роюв стала велика потреба в медико-сощальному захист укра!нських вiйськовикiв у Австро-Угорщиш.
© Бежук О., 2008
130
Ком^ет розпочав свою роботу наприюнщ 1914 року i дiяв згщно даних, яю подае Анна Жук та Олена З^зняк по 1920 рр. [6]. 1шщаторами створення Комiтету були украшки-ем^антки, яю на дiлi хотiли доказати свою вщдашсть украшськш справi та з пщтримки укра!нського священника Андрiя Жука, що перебував на той час у Вщш[1]. Головою Комiтету були спочатку Олена Левицька, дружина депутата парламенту Свгена Левицького, згодом Ольга Цшановська. В Комiтетi працювали також Ольга Басараб, 1за i Марiя Дольницькi, Олена Кисiлевська, сестри Кульчицью, Олена Федак-Шепарович, Стефанiя Будзиновська, Марта Бшецька, Марiя Левицька. Склад Ком^ету постiйно змiнювався, зважаючи на нелегальний стан багатьох жiнок у Вщш та особливостi военного часу. Жшками був отриманий дозвiл Мiжнародного Червоного Хреста на лептимшсть ще! харитативно! оргашзаци, що дало укра!нкам право на широке поле дiй [6]. О^м цього жiнки неодноразово звертаються до Укра!нсько! Культурно! Ради у Вщш, про включення у И склад двох представниць «Укра!нського Ком^ету допомоги раненим укра!нським жовшрам», так як «праця його сходиться на одшм грунтi з завданням Укра!нсько! Культурно! Ради» [12].
Завданням члешв Комiтету був розшук по вщенських госпiталях укра!нських жовнiрiв та надання 1м необхщно! допомоги. В перюд военних баталiй першо! свiтово! в Австри опинилося майже 50 тисяч укра!нських жовнiрiв. По вiденських гостталях були розкиданi раненi солдати-укра!нцi, часто нащонально несвiдомi або заляканi, котрi боялися признаватися, якого вони роду [2]. Вщомо, що австрiйський уряд намагався тддати всю укра!нську емiграцiю тд строгий контроль польських комiтетiв. Тому бшьшшть укра!нських воякiв перебувало на злиденних умовах, над лiжками умираючих видiлялись таблички з написом «ро1е» (поляк), як писала сучасниця «укра!нське слово стояло тут на шдексЬ) [8]. Незважаючи на жорсткий терор, що панував у вiденських гостталях жшки з Комiтету звертались з домаганнями до мюцево! влади про кращi умови перебування ранених украшщв, !х харчування та догляд. Крiм того, бiйцям надавалась неоцiненна моральна допомога, а саме: написання лисив до родин, подання до укра!нського часопису "Дшо" звютки в рубрику «розшуки», забезпечення поранених та хворих книгами, вiтчизняними часописами, календарями, молитовниками [7].
Кшьюсть бажаючих була величезна - не лише ранеш у Вщш, але й укра!нськi жовшри на фронтi, управителi госпiталiв, польовi куратори потребували вiтчизняно! преси з повщомленнями про останнi подi!. Членкиш Комiтету неодноразово звертаються до Укра!нсько! Культурно! Ради у Вiднi з проханням " о дароване: 1000 примiрникiв молитовникiв, 250 спiваникiв "Ще не вмерла Укра!на", "Тим, що полягли", Жовнiрськi пiснi"[14, арк.39]. У вщповщь на домагання Ольги Басараб, Олени Кисшевсько!, Ольги Стефанович Укра!нська Культурна Рада на адресу ком^ету надсилае лише у лютому 1916 року л^ератури на 122 наiменувань: Календар «Свободи» - 75 примiрникiв, молитовникiв -100 примiрникiв, художню та дитячу лiтературу, «Кобзар»,
131
календар «Просв^и», «Оповщання з юторп укра1нсько1 землЬ> i т.д. - усього близько 400 примiрникiв" [14, арк.45-47].
Праця Жшочого Комiтету допомоги Раненим у Вщш охоплювала госпiталi, що розмiщувалися в II, III, 1У, У11, УШ, IX, Х1У, ХУ1, ХУ11, ХУШ, XIX округах Вiдня, воeннi бараки в XIX, XI, XIII округах[14, арк.40].
Жiнками здiйснювався розподiл госпiталiв, палат, де правдоподiбно мали б бути украшсью жовнiри, розповсюджували для них пресу, часописи, молитовники, цигарки тощо[11]. Роздаючи раненим словники украшсью та украшсько-шмецью, що полегшували спшкування з шпитальною обслугою, жiнки тим самим пщшмали нацiональний дух людей, як перебували у важкому фiзичному станi на чужiй сторонi. Членкинями з Комiтету в перiод з 1914 по 1916 роки здшснюеться акщя патрiотичного освiдомлення. У цей перюд по 25-ти вщенських шпиталях роздано 15.000 примiрникiв "Дша", 16.000 примiрникiв "Свободи" та 3000 примiрникiв "Буковини", а також «Вюник СВУ», «Украшське Слово». Одних лише "Букварiв" роздано 7500 примiрникiв[8].
Л^вання хворих украшських жовнiрiв пiсля важких хiрургiчних операцiй - ампутаци рук та шг як правило тривало декiлька мiсяцiв. Пiсля закiнчення курсу реабштацп, безногi та безрукi швалщи змушенi були затримуватись в гостталях чи бараках, щоб пройти спещальний курс виживання у нових умовах. Таким людям жшки присвячували багато уваги, «Доведено вже досвщом, - писав вщомий ирург Микола !ванович Пирогов в перiод Кримсько! вшни, - що шхто краще за жшок не може ствчувати страждальникам i пiклуватися про них» [10]. Саме такою була благодшшсть жшок з Ком^ету, особливо Ольги Басараб, Олени Цшановсько!, Стефани Будзиновсько!, Марта Бщецько!, Марп Левицько!. В однш з околиць Вiдня, у Гршщнгу, членкинi Комiтету опiкуються важко раненими у вшськовому шпиталi №4 . При закладi засновуються щоденнi курси, де хворих навчають укра1нсько! граматики, основ арифметики, шмецько! мови( останне полегшило дозвiл на ведення курав). Слухачами були бiля двохсот учасниюв курсу, як правило украшсью сшьсью хлопцi, що змушенi були розпрощатись з думкою про працю на землг Окрiм цього, для хворих, що мали дозвш виходу у мюто, при Лянгассе,5 Комiтет влаштовуе упорядковану бiблiотеку, яку двiчi на тиждень вiдвiдували вдячнi читачi та слухачi [5]. Таких украшських бiблiотек у Вiднi i поза столицею силами Ком^ету було засновано понад 60 - бшьших i менших, що охоплювали вiд 40 до 60 творiв [15, арк.40].
Протягом 1916 р. Ком^ет розширюе свою дiяльнiсть на поза вiденськi лiчницi та табори полонених. В цьому ж напрямi розгорнув свою дiяльнiсть i Союз Визволення Укра!ни, який з вересня 1914 по 1918 роки дiяв у Вщш[4]. Завдяки дiяльностi СВУ значну кiлькiсьть вшськовополонених украшщв було переведено до окремих таборiв в Австро-Угорщинi (Фрайштадт, Дуна-Сардагель) та Нiмеччини ( Вецляр, Зальцведель, Раштат). Тут силами жшок з Ком^ету, а також вщомими дiячами культури проводились рiзнi форми нащонально-культурно1 та пол^ично-просв^ницько1 роботи. Президiя СВУ неодноразово звертаеться до Укра1нсько1 Культурно1 Ради i особисто до голови
132
Ю. Романчука з проханням надiслати для полонених з росшсько! Укра!ни книжки укра!нською мовою[15, арк.5]. У таборах, де перебувала значна кiлькiсть укра!нцiв ( тшьки з Надднiпрянщини близько 200.000), вщкривались читальнi, школи, дiяли хори, кооперативш та господарськi курси. Членкинями Ком^ету серед полонених розповсюджуються укра!нськi газети, журнали, окремi друкованi видання, зокрема тижневик «Рщне слово», «Кобзар», який великим тиражем вийшов за сприяння СВУ. Крiм цього, Комiтетом створена окрема секщя, що займалась перепискою мiж полоненими укра!нцями та !х родинами. Члени Комiтету були посередниками мiж пораненими i шпитальним персоналом, тому першi вiдчували в цих жшках захист. Вони писали !х рiдним листи та вiтання на свята Рiздва, Великодня, Шевченкiвських ювше!в, влаштовували для них невеликi концерти, куди залучались кращi укра!нськi мистецью сили Вiдня. У сво!х спогадах Олена Залiзняк наголошуе, що першi концерти вiдомих пiанiсток Любки Колесси Галини Левицько!, Володимири Божейко, а також Нестора Нижанювського, спiвачки Анди Остапчук були влаштованi при сприянш членкинь Комiтету, особливо Ольги Басараб [7]. Не менш важливим завданням Ком^ету була допомога Укра!нським Очовим Стрiльцям - легiону, який користувався величезним визнанням i увагою Ком^ету, Укра!нським Запомоговим Комiтетом, СВУ, Укра!нською Культурною Радою. Саме формування Укра!нських Сiчових Стрiльцiв продемонструвало австрiйським вшськовим у боях осiнньо! кампанi! 1914р. безпрецедентний геро!зм i фантастичну вщдашсть Габсбургам[9].Для вiйськовикiв, що перебували на фронт Комiтетом органiзовуеться вiдправка л^ератури, а саме молитовникiв. Видавались молитовники укра!нською мовою монахами-селезiанами, що знаходились у Вщш. На адресу монахiв з фронту надходила велика кшьюсть лисив з проханням про висилку л^ератури. Селезiани, котрi не знали укра!нсько! передавали усi листи до Ком^ету. Тут уважно ними займались, загалом до Комiтету за увесь час його шнування було надiслано 3500 листiв, з них 80% про надюлання часописiв та брошур. Силами жiнок було надiслано близько 60000 примiрникiв часописiв та 15000 книжок [8].
Щотижнево Жiночий Комiтет допомоги Раненим у Вщш надсилав 700 посилок з л^ературою на адресу жовнiрiв УСС в усi провшцл Австрiйсько! монархi!, 50 посилок збiрних до збiрних Станиць УСС - це в середньому по 2030 чисел часописiв та лектури в книжках. Сумiсними силами Укра!нсько! культурно! ради та Укра!нського Допомового Ком^ету уссусам було вислано 122 найменувань книжок загальною кiлькiстю 325 примiрникiв. Серед них: "З кривавого шляху УСС", "Про укра!нських козаюв, татар та туркiв", "Про жите Тараса Шевченка", «40 лiт дiяльностi «Просвiти», календарi "Просвiти" за 1916 р[15, арк.45].
Для стрiльцiв у полi на протязi 1916-1917 рр. висилав Комiтет святковi подарунки i спецiально виданi календарi та лисивки роботи О. Кульчицько!. Напередоднi Рiздвяних свят усiчнi 1916 року силами Ком^ету та Укра!нсько! Культурно! Ради на iм'я полковника Гринька Коссака надiслано видання
133
«Военних Квартеив». Полковник Гр.Коссак та доктор М.Новаювский у вщповщь складають щиру подяку: "Ми дуже вдячнi, Загальноукраïнськiй Культурнiй Радi та Украïнському Ком^ету, що не забувае за тих, яю в ^вавих боях стараються здобути i захистити вiльну територiю i пщставу для будучого, красшого розвою p^TOï Культури"[15, арк.9].
Силами Комiтету для уссуав оpганiзовувались у Вiднi також прощальш укpаïнськi свят-вечори з даруванням вiдзнак i пpапоpiв.
Починаючи з 1918 року в поле компетенцп Ком^ету входитьсекцiя пpавноï поради, яка займалась виробленням т.зв. "урльотв" - вщпусток жовнipам для вiдвiдування свох'х родин. Як вказуе «Хpонiка збipноï станицi УСС», питання вiдпусток, висшо невиpiшеним у повiтpi. Нiхто при Украшськш Боевiй Упpавi не займався репстращею сpокiв вiдпусток, повернення солдаив у вiйсько, надання 1м матеpiальних видаткiв на час вiдпочинку[14]. Для цього Ком^етом допомоги раненим жовшрам було роздано мiж уссусами дpiбними квотами 7000 корон з власних фондiв. Потpiбно сказати, що в основу дiяльностi Комiтету були покладеш такi принципи, як опора на власш сили, економiчна незалежнiсть, що грунтувалася на самостiйнiй пpофесiйнiй дiяльностi, взаемопiдтpимцi, саморозвитку i самодопомоги. Фонди якими оперували жiнки з Ком^ету надходили, як правило, з вистав та концерив, що влаштовувались для украшськох' емiгpацiï, добpовiльних внескiв та пожертв. Чимало коштiв надiйшло вщ розпродажу календаpiв, якi були розроблеш та виданi силами Комiтету у 1917 та 1918 роках для УСС[8]. Ус жiнки, що були залучеш до пpацi у цш хаpитативнiй установi працювали безкорисно.
З завершенням у листопадi 1918 року I св^овох' Комiтет продовжуе функщонувати. Вiдомо, що з розпадом Австpiйськоï iмпеpiï вiденськi залiзничнi двipцi були переповнеш мобiлiзованими украшцями. Оперативно жшками засновуеться т.зв. Комiтет iнфоpмацiйний, в завдання якого входила оргашзащя чергування на вокзалах та скерування украшських жовнipiв в бараки мiста при Laerstrasse. Можна стверджувати, що та пропагандистська робота, яку проводили жшки серед мобЫзованих укpаïнцiв була надзвичайно потpiбною i своечасною, зважаючи, що паралельно така ж робота велась з боку русофшьських сил, що перебували у Вiднi, Пpазi, БерлЫ[12]. Саме вони переконували украшських солдаив, що повертатись на батькiвщину «...не варто, там немае шякого ладу, лишень суцiльна гpабiжка й розбишацтво» [16].
Жiнками, окpiм того , видаеться вiдозва до украшських солдат (тираж близько 4000 пpимipникiв), з цшлю направити ïx до своеï нацiональноï арми. Це було особливо актуально в умовах, коли молода Захщно-Украшська Народна Республка формувала своï збpойнi сили -УГА.
Отже, незважаючи на всю багатовектоpнiсть, дiяльнiсть Ком^ету допомоги раненим украшським жовнipам у Вщш, була перш за все благодшною. Праця у цьому напрямку складала для жiнок потребу i можливють вiддати своï сили суспшьному служiнню. В Комiтетi допомоги раненим украшським жовнipам працювали жiнки piзниx соцiальниx верств, нацiональностей, i в цьому геpоïзмi пpацi заради милосердя i морального
134
обов'язку формувалася перша ланка громадсько! едност жшок, що грунтувалась на стльност штереав та духу.
Лггература
1. Богачевська - Хом'як М. Бшим по бшому. Жшки в громадському життi Украши 1884-1939 -Кшв, 1995, -С.191
2. Бурачинська Л. Украшський Жiночий Союз/ Олена Залiзняк. Монографiя. -Торонто,1987, -С51
3. Даль В. Толковый словарь живого Великорусского языка. В 4 т. -М., 1903,-Т.1,-С.231
4. Довщник з кторп Украши. - Кии, Генеза, 2002р., -С.804
5. Залiзняк О. Сустльно-громадська праця Ольги Басараб// Укра1нка у свт-Бюлетень св^ово! федерацп укра1нськмх Жшочих Оргашзацш, березень,1964, ч.1(3).,- С.3
6. Жук А. Ольга Басараб у Вщш. / /Незабутня Ольга Басараб.Вибране. Пщ редакщею 1.Книш. Вiннiпег, 1976.,- С 73
7. .Охримович-Залiзняк О. Моменти з життя О.Басараб/ /Незабутня Ольга Басараб.Вибране. Пщ редакцieю 1.Книш. Вшншег, 1976.,- С 49
8. О.З. Украшський Жiночий Комiтет помочi раненим жовшрам у Вiднi./ /Украшський прапор, Вщень, 1920р. 6.06, Ч.34, рш II, -С.7-9.
9. Попик С. Украшщ в Австри 1914-1918 рр. / Кшв-Чершвщ, 1999, -С.57
10. Смоляр Л. Минуле заради майбутнього - Одеса, 1998, -С.118.
11. О.Федак-Шепарович Про Ольгу Басараб/ Незабутня Ольга Басараб.Вибране. Пщ редакщею 1.Книш. Вшншег, 1976, С.84.
12. ЦДАВОВ, Ф.3807с.-Андрiй Жук,Оп.2, С10, арк.132
13. ЦДТА у м. Львоhвi, Ф№391- Укра1нська культурна рада у Вщш, Оп.1, С.24.
14. ЦДТА у м. Львову Ф№352, Оп.1, С.50.
15. ЦДТА у м. Львову Ф№352, Оп.1, С.103.
16. ЦДТА у м. Львов^ Ф.№368 ут - Томашiвський Степан.iсторик. Оп.1, С.78.
Summary Olha Bezhuk
Assistant, the Chair of the History of Ukraine and economical theory of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z. Gzhytskyj PHILANTHROPIC ACTIVITY OF UKRAINIAN WOMAN'S AID COMMITTEE TO WOUNDED MILITARY CLIQUE IN TOWN VIENNA
1914-1918.
Based on generalization of archive, scientific, literary sources, it was carried out an attempt to show the main aspects of the activity of Ukrainian woman's aid committee to wounded military clique in town Vienna, which had worked during First Word War on a footing of charity.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
135
