CC BY
35
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
Ольга Бежук, асистент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
теш С.З.Гжицького
ОЛЬГА ЛЕВИЦЬКА - БАСАРАБ - ЧЛЕНКИНЯ УПРАВЛШНЯ УКРАШСЬКОГО ЖШОЧОГО СОЮЗУ У ВЩШ
На основi узагальнення архгених, наукоеих, лтературних джерел зроблено спробу еисетлити осноеш аспекти дiяльностi О.Лееицьког-Басараб як членкию Украгнського Жточого Союзу, що дiяе у Bidrn у 1918-1924рр.
Ключоei слова: УЖС, жiночi оргатзацп, мiжнародний жточий рух, робота секцш, просета.
Кшець Першо! св^ово! вшни пришс жшоцтву в багатьох цившзованих кра1нах CBiTy повноту громадянських i пол^ичних прав. Як пише М.Рудницька : «Бути гiдним ще! рiвноправностi, покористуватися нею i довести свою рiвновартiсть, станувши плечем в плече з чоловшами в боротьбi за волю народу - ось зовшм зрозyмiле бажання тодiшнього укра1нського жiноцтва молодо! генерацп» [1, с.368 ]. Гiдним авторитетом став приклад дiвчат-сiчовичок: iмена Олени Степанiв, Софи Галечко i Гандзi Дмитерко, опромшеш славою, пiдштовхyвали до наслiдyвання украшських патрiоток. 3i зброею в руках вони беруть участь у Листопадовому зривi у Львов^ украшсько-польськш вшш, вступають до лав Укра1нсько1 Галицько! Арми.
Засво1вши уроки нащонально-визвольно! боротьби перюду 1917-21рр., свiдоме украшське жiноцтво по-новому визначае свое мюце в боротьбi за незалежнiсть - не фронтова служба зi зброею в руках, а робота у вшськових тилових установах стае основною формою допомоги суспшьность З цього часу украшсью жiночi оргашзаци «характерш дуже практичним i прагматичним пщходом до свое! працi. Жiнки збираються i беруться того, що конечно треба зробити - вщ харитативно-допомогових заходiв до мiжнародного типу репрезентацш» [2, с.9]. Цього вимагала ствпраця з жiноцтвом Свропи та Америки, котре створило ряд власних фемшютичних оргашзацш.
© Ольга Бежук, 2008
303
Укра!нською моделлю презентацп жшоцтва на мiжнароднiй арен став Укра!нський Жiночий Союз [3, с.4]. Його засновано з Ыщативи Мари Марiтчак-Яськевич, Мiлени Рудницько! та Надп Суровцево! у Вiднi 18 червня 1920р. На перших зборах Мшеною Рудницькою оголошено реферат про цшь i потребу жiночих оргашзацш та особливу !х роль у Вщш - осередку багаточисельно! укра!нсько! емшрацп. Жiнками складено статут, згщно з яким Укра!нський Жiночий Союз трактувався безпартiйною органiзацieю, метою яко! е нацюнальне та полiтичне освщомлення жiноцтва, пiдготовка його до творчо! державно! дiяльностi та працi на культурнш й гуманiтарнiй нивi. Це була необхщна ланка в консолщацп укра!нок по обидвi сторони Збруча. 1дейною платформою Укра!нського Жiночого Союзу проголошувалось еднання нацюнально! ще! з емансипацшною[4, с.53].
Членкинями та активютками Укра!нського Жiночого Союзу були, як правило, жшки, задiянi попередньо у Комлей допомоги раненим укра!нським жовшрам у Вiднi. Так до Управи товариства увiйшли: д-р М.Марiтчак-Яськевич, д-р Н. Суровцева, секретарки С.Вольська-Мурська, 1.Вахнянин, як члени Союзу - М.Лисяк-Рудницька, О.Левицька, О.Федак-Шепарович, М.Грех, О.Степанв, скарбничка - Ольга Левицька - Басараб. Ольга Левицька - Басараб з часу заснування оргашзаци активно включаеться в И роботу спочатку як скарбничка (каЫерка), згодом як голова оргашзацшно! секци [4, с.55]. Нагадаемо, для втiлення намiчених цшей i залучення бiльшого числа жшок до роботи, при Жiночому Союзi створювалися секцп: культурно-наукова, секцiя преси i пропаганди, органiзацiйна, секцiя допомоги укра!нським дiтям i населенню в кра!, секцiя пiдтримання товариського життя у Вiднi, секцiя укра!нсько-шмецька[5, с.61].
Завданням О.Левицько!-Басараб, як голови оргашзацшно! секци стала просвiтницька робота серед д^ей укра!нських емiгрантiв у Вщш, проведення кур^в для неграмотних сшвв^чизнимв. Вiдомо, що в повоенний перюд питання освiти укра!нських емiгрантiв залишалося невирiшеним. У Вiднi бракувало укра!номовних шкiл i гiмназiй, про що не раз повщомляла на сво!х засiданнях Укра!нська Загальна Культурна Рада. Незважаючи на пщтримку Мiнiстерства вiросповiдань i просвiти Австри в справi заснування укра!нських навчальних закладiв, у Вщт в часi вiйни дiяла лише одна укра!нська гiмназiя [6, с.7].
З шшо! сторони, у Австрп гостро вiдчувався брак квалiфiкованих учительських кадрiв. Щоб заповнити цей вакуум, вл^ку 1915 р. у Вщш було засновано курси Вищо! освiти укра!нських учителiв Галичини та Буковини пщ керiвництвом А. Крушельницького [7, с.З].
19 грудня 1916 р. у спещальному зверненнi до крайових намiсництв i урядiв мшштр внутрiшнiх справ зобов'язував мвiдшукати придатш вчительськi сили для роботи з дтми галицьких бiженцiвм [8, с.82].
Вирiшенням i розв'язаннням цього питання зайнялось жшоцтво. Як наслiдок, Жшочий Союз на початку грудня 1921р. оргашзовуе пiдготовчi курси для учителiв укра!нських шкiл та працiвниць т.зв. захоронок - дитячих
304
дошкшьних закладiв. Курси зiбрали у Вщш 15 слухачок, при тому, що оплата навчання становила в шслявоенний час 500 корон.
Беручи на себе усю вщповщальшсть процесу осв^и та виховання нашвголодних д^ей, жшки свiдомi того, що таю жертви оправдаш. Вони пщшмають цю проблему на шпальтах газет, неодноразово звертаються до Укра!нського допомогового комiтету про фшансову допомогу. Грошi були потрiбнi на придбання книг про новi напрями виховання дiтей та органiзацiю дитячих садюв - «щоби... поширити i поглибити сво! в тiм напрямi вщомостЬ» [9, с 16]. Жшки навчали дiтей i самi в такий споаб учились.
Головним завданням жшок секци, очолювано! О.Левицькою-Басараб , стала педагопчна та освiтянська отка над укра!нськими дiтьми Вiдня. Про вщповщш заходи секцп, газета «Укра!нський прапор» 22 травня 1921 року помштла замiтку: «Стараннями Укра!нського Жшочого Союзу та секцп допомоги укра!нським дiтям - емiгрантам у Вщш утворено курси для укра!нських д^ей шкiльного в^у». Повiдомлялось, що курси вщбуватимуться в примiщеннi товариства «Сдшсть» 3 рази на тиждень i будуть безкоштовними. Навчання проводитиметься фаховими вчителями, ^м науки укра!нсько! мови та ютори, обiцялись прогулянки, театральш вистави, дитячi хори. На кшець повiдомлення ставився наголос про вагу, яке мае навчання рщно! мови - «щоби на1Ш дiти набрали укра!нського Духа i не винародовлювалися» [10, с.5].
О.Левицькою-Басараб 1921 року, тсля органiзацi! курсiв, створено окремий Шкшьний Комiтет, до якого входили представники укра!нських робiтничих товариств: «Сдшсть», «Родина», «Зоря» та п'ятеро представниюв т.зв. батьювського комiтету. Очоливши Шкшьний Ком^ет, Ольга Левицька-Басараб намагаеться об'еднати батьюв школярiв, якi представляли рiзнi соцiальнi верстви суспiльства - вщ робiтника до iнтелiгента, зi сво!м баченням сучасно! полiтично! ситуаци. !й вдаеться переконати батькiв, що школа не е мшцем пол^ичних прорахункiв, i тим самим звести до мшмуму антагонiзм мiж укра!нськими сiм'ями. Цим О.Левицька-Басараб завоювала собi глибоку шану та повагу з боку укра!нських емiгрантiв, Шкiльного Комггету та самих учнiв[11, с.З].
Грошi на утримання «шкiлки» для д^ей надавав уряд ЗУНР та украшсью товариства. При школi з часом почав дiяти дитячий хор, котрий виступав на концертах i виставах в чаа укра!нських релiгiйних свят в цер^ Свято! Варвари. 25 листопада 1921 року Ольга Левицька - Басараб як голова послщовно i р^уче наголошувала на непотрiбностi «галицько-приднiпрянських непорозумiнь». 10 лютого 1921 року на одному з засщань Укра!нського Жiночого Союзу вона цшковито пiдтримала Олену Залiзняк, яка заявила, що у загальнонацюнальних справах жшки повинш виступати солiдарно, i тим самим стати об'еднуючим фактором для двох укра!нських урядiв[14, с.56]. Наголошуючи на запопадливiй громадськiй дiяльностi Ольги Левицько! -Басараб у Вщш, 1рена Вахнянин наголошуе, що вона
305
«завжди знаходила добру розв'язку для замирення обох сторш. И аргументи i пвдхщ були соборницью» [15, с.88].
24 травня 1921 р. вщбулися друг Загальш Збори Украшського Жiночого Союзу, на яких прийнято ршення про обрання нового голови Союзу - Олени Залiзняк, яка до цього вела секщю преси i пропаганди' [16, с.З]. З переобранням О.Залiзняк, очолити секцiю доручають О.Левицькш-Басараб та С.Савицькш. Завданням секцп преси i пропаганди була регулярна шформащя про роботу УЖС у в^чизняних та зарубiжних перiодичних виданнях: газетах, вюниках, журналах. Секцieю нав'язувались зносини з штернащональними жiночими органiзацiями, Союзом украшок, що дiяв у той час у Львова Коли у 1921р. було заборонено польською владою з'1зд украшських жiночих органiзацiй, секщя на прохання Комiтету з'!зду розсилае протести i резолюцп довiрчих зборiв украшського жiноцтва Галичини. 160 лисив надшшло в усi фшп Мiжнародноl Л1ги Миру i Свободи та до фшш Мiжнародноl Жшочо! Ради. Силами секцп преси та пропаганди протест було надруковано в украшських та польських часописах.
Мiж тим, Ольга Левицька-Басараб нiколи не тдкреслювала свою першiсть у справах. Як пише 1рена Вахнянин-Льонер про Ольгу: « вона...нiколи не робила себе «важною», а радше усувала себе в тшь». Про цю И рису характеру згадують О.Залiзняк, С.Савицька, М.Рудницька. Для жiнки був важливим сам факт пращ, його реалiзацiя в якнайефектившшш формi - служшш i допомозi украшськш наци.
Ольга Левицька-Басараб була одшею з шщаторок та учасниць створення Укра1нсько1 секцп Лiги Миру i Свободи. Першу згадку про не! знаходимо в протоколi УЖС вiд 23 листопада 1920 року. Саме тодi Н. Суровцева наголошуе на необхiдностi вступу украшок в М^жнародну Лiгу Миру i Свободи [17, с 190]. Це i зрозумiло: доступ украшських жшочих органiзацiй до мiжнародних форумiв був особливо важливим пiсля поразки визвольних змагань украшщв 1917-1921рр. Про стан украшсько! нацп повинна була знати св^ова спiльнота, саме тому Украшський Жiночий Союз ставить перед собою завдання вступу у М^жнародну Л^ Миру i Свободи. Остання постала в Гаазi 1915 року i була найбiльш активною та впливовою жшочою органiзацiею на той час.
Ольга Левицька - Басараб очолила комiсiю щодо вибору ново! Управи Секцп та стае И повноправним членом у листопадi 1922 року. Обрання О.Л-Б в Управу Секцп було не випадковим, адже з часу И заснування вона веде в нш активну роботу. У спогадах сучасниць, жшок з Украшського Жiночого Союзу О.Левицька-Басараб постае спокшною i врiвноваженою особою, котра завше говорить ясно, переконливо та лопчно, вона - визнаний авторитет серед таких жшок як Софiя Русова, Ганна Чикаленко-Келлер, Надiя Суровцева, Мшена Лисяк-Рудницька, Анна Жук, Марiя Бачинська, 1рена Вахнянин. Саме Ользi Левицькiй-Басараб доручили вiд iменi УЖС зустрiчати Софiю Русову, котра прибула у Вiдень напередоднi жiночого з'!зду[18, с.4]. Ольга Левицька-Басараб серед тих, хто активно задiяний в пщготовщ до Третього
306
Конгресу Лши миру i Свободи, а саме збором шформацп преси про стан укра!нсько! нацп, статистичних даних, перекладом !х на шмецьку мову.
З часом на Вщенському тереш постав проект ново! консолщацп укра!нок в ем^ацп - Укра!нський Громадський Ком^ет. Було вирiшено запросити до сшвпращ усi громадськi оргашзацп та товариства, для допомоги украшськш ем^рацп. Планувалось навiть органiзувати статистику емiгрантiв у Австри. 1дею жiнок у лютому 1924 р. намагався реалiзувати уряд С.Петрушевича, пщ назвою Органiзацiйного Ком^ету захщноукрашсько! ем^раци [19, с.З]. На жаль, цим планам не було дано реалiзуватись.
Укра!нський Жiночий Союз завершуе свою дiяльнiсть у 1923 рощ - в оргашзацш закрадались рiзнi взаемнi непорозумiння, вiдходили щит дiячки, що привело Управу до необхщност припинити на деякий час свое ^нування[20, с 109]. В останш мiсяцi дiяльностi жiнками пишуться резолюци, органiзовуються вiча, протести в справi переслiдування i арештв укра!нок у Польщi. З часом пол^ична праця УЖС перейшла до рук Союзу укра!нок , у роботу якого була залучена i Ольга Левицька-Басараб.
Отже, праця Ольги Левицько!-Басараб в Укра!нському Жiночому Союзi була багатоплановою та функщональною. Вона включала просв^ницьку, педагогiчну та освiтянську отку над укра!нськими дiтьми, працю в секцп преси i пропаганди, участь у Украшськш Жшочш Нацiональнiй Радi та Укра!нськiй Нацiональнiй Секцi! Мiжнародно! Лiги Миру 1 Свободи. Це стало ще одним прикладом того, як укра!нська жшка у сво!х органiзацiях може зробити значний вклад у розвиток не тшьки укра!нсько! спiльноти, пiдростаючого поколiння, але й у розвиток жшоцтва взагалi.
Перебуваючи в складi жiночих органiзацiй Ольга Левицью-Басараб прилучаеться до загальносвiтового жшочого руху, який за тактику обрав шщатившсть, наступальнiсть, використання преси, лобшвання органiв влади. Укра!нське жiноцтво у Вщт розумiе, що створивши сво! самостiйнi органiзацi!, вони зможуть вщстоювати i власнi iнтереси.
Л1тература
1. Рудницька М. Роля жiноцтва у визвольнш боротьбi УГА// Листи. Документа. Зб//Львш, 1998, -844с. -с.368
2. М. Богачевська-Хом'як . Холодш поти мене обливають.// Наше життя, вересень 1981р., с.9
3. 3.Ж1ночий Ком^ет у Вiднi.// Укра!нський прапор, Вщень, 23грудня, 1919р. с.4
4. Л.Бурачинська Укра!нський ж1ночий союз // О.Залiзняк. Монографiя. С.53.
5. А.Жук. Укра!нський Жiночий Союз.// Наше життя, жовтень, 1961, с.61
6. ЛНБ iм.. В.Стефаника, Ф.9. спр.1416, арк..7.
7. Дшо, 29 травня, 1915 року, с.4
8. С.Попик, " Украшщ в Австрi! 1914-1918рр., Ки!в-Чернiвцi, 1999р., с236,арк. 82
9. ЦДАВОВ, Ф4352с- Укра!нський громадський допомоговий комiтет у Австри, Оп.1, спр.6 - листування з Укра!нським жiночим союзом у Вщш.,
307
арк.16.
^^no3ip украшсью родичi у Вщш! // Украшський прапор, недшя 22 мая. 1921р. ч.2О РiкШ, с.5
11.С. З життя цiлоï людини // Нова хата, Львiв, березень, 1929р, piк У, Ч.З. с.З 12.ЦДАВОВ, Ф.3889- особистий фонд укp.емiгpантки. С.Ф.Русово1', Оп.1, Спр.13,С.2
1З.М.Богачевська-Хом'як Iстоpiя жшок як заЫб дослiдження iстоpiï
Украши// Матеpiали дослiджень iстоpичноï та аpхеологiчноï комiсiй НТШ у Львовi// лютий 1992-жовтень 1993р./ Львiв, 1994, с.68-70
14.3алiзняк О. Укpаïнський жiночий Союз // Моногpафiя, с.56
15.Вахнянин-Льонер I. Ольга Басараб у мош пам'ят // 1.Книш Незабутня О.Б. с.88.
16.А.Жук Ольга Басараб у Вiднi// Незабутня О.Б. с.75
17. Л.Бурачинська Мжнародна Лга Миру i Свободи. //О.Залiзняк Моногpафiя, с 190
18.Залiзняк О. З давно минулого // «Наше життя», червень 1957р, с.4.
19.Оpганiзацiйний Комiтет захiдноукpаïнськоï емiгpацiï// Дшо, 10 лютого, 1924р., с.З
20. ЦДАВОВ, Ф3849- особистий фонд д.Дм.Донцова, Оп.1, спр.15, арк.109.
Summary Olha Bezhuk
OLHA LEVITCKA - BASSARAB MEMBER OPERATION OF UKRAINIAN WOMAN'S UNION IN TOWN VIENNA
Based on generalization of archive, scientific, literary sources, it was
carried out an attempt to show the main aspects of the activity Olha Levitcka -
Bassarab member operation of Ukrainian woman's union, which had worked in
town Vienna 1918-1924years.
Стаття надшшла до редакцИ' 20.09.2008
308
