CC BY
56Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.302-309.
Раздел 6. WEB-КОММУНИКАЦИИ И МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ УДК 070: 004.738.5
ЖАНРИ ОНЛАЙНОВО1 ЖУРНАЛ1СТИКИ Арт амонова 1.М.
Донецький нащональний утверсит ет , м. Донецьк
У статп розглядаюгься проблемы журнал1стського жанру, а гакож специфжа його втшення в нових електронних засобах масово! шформацп.
Ключов1 слова: онлайнова журнал1стика, жанри, штерактившсть, мультимедшшсть, гшертекстуальшсть
М. Бахтш називав жанр провщним героем лгтератури та мови [2, с.451].
На жаль, поняття „жанр" у теори комушкацп й дотепер е занадто багатозначним { навгть розмитим. Це можна пояснити як специфшою самих засоб1в масово! комушкацп, так й юторичною динамшою жанр1в, а також юнуванням в р1зних системах поетики р1зних тдстав для класифшацп. Наукове знання розглядае шформацшно-комушкативш процеси як дда в його естетичнш еманацп вже не одне десятилгття. Про це дискутують на р1зних етапах розвитку суспшьства та комушкацп. До сьогодшшнього розумшня шформацшного суспшьства людство йшло поступово. Якщо тоталгтарне суспшьство будувалося на монолоз1, то демократичне - на д1алоз1, звщси випливають шш1 закони шформацшно! поведшки у суспшьств1 при створенш шформацшного продукту.
М. Маклюен вщзначав, що кожний тип мед1а створюе новий тип людського середовища, яке ми у повнш м1р1 нездатш зрозушти та вщчути [22, с.66-67]. Художники, поети, журналюти намагаються розповюти людям про характеристики цього нового середовища 1 вщкривають нов1 стратеги для того, щоб упоратися з ним. Змша мед1а - це кардинальна змша способу бачення та сприйняття свгту: на змшу лшшним послщовностям, як дос були об'ектом дослщжень, прийшла взаемод1я глибинних залежностей. Р1зш види комушкативних технологш скероваш на упорядкування медшного простору, на збшьшення ступеню його передбачуваносп. Одним ¡з таких медшних ресурс1в { виступае жанр, який актуал1зуеться принципово новими мед1а по-р1зному в кожну епоху. Знову згадаемо М. Бахтша: „Жанр завжди той { не той, завжди { старий { новий одночасно. Жанр вщроджуеться { оновлюеться на кожному новому етат розвитку ... { в кожному шдивщуальному твор1 даного жанру. У цьому життя жанру. Тому й арха!ка, що збер1гаеться в жанр1, не мертва, а в1чно жива, тобто здатна до оновлення арха!ка". „Жанр - представник юторично! пам'ят у процес лгтературного розвитку." [1, с. 178-179].
Сьогоднi, в епоху iнформацiйного суспiльства, або "суспшьства постмодернт", свгг все частiше сприймаеться як хаос, закони життя не тддаються поясненню, текст повiдомлення перетворюеться на загадку, жанровi очiкування реципiента замшюються грою. З появою свого часу телебачення, а сьогодш - 1нтернету жанри ЗМ1 радикально змiнюються, що вiдзначають як вiтчизнянi [10; 14; 18; 15; 5; 8; 4; 12; 16], так i зарубiжнi дослщники [19; 17; 7; 3]. Вщбуваеться еволюцiя, трансформацiя, модернiзацiя жанрово! системи; у той же час спостертаеться розмивання жанрових та типолопчних ознак, порушення жанрових законiв, пбридизащя форм. Старi жанри розпадаються або видозмшюються, створюючи несподiванi едностi, виникають новi, синтетичнi форми. Саме щ динамiчнi процеси акт уалiзуют ь дану проблему й вимагають по-новому тдшти до !! розгляду та анатзу, що й стало мет ою нашого дослiдження.
Об'ект ом дано! статп е змiщення й трансформащя понять у сучаснiй жанровш системi засобiв масово! шформацп, а предмет ом - жанри онлайново! журналютики. Новизна роботи обумовлена !! об'ектом, предметом та метою.
Деяю дослiдники висловлюють сумнiв стосовно дискусш про жанри, категорiю досить консервативну, сталу, пов'язуючи це з нав'язуванням стандарту або - ще прше - з замахом на творчу свободу. Дшсно, необхщнють розгляду проблеми жанрiв медiапродукци вiдчуваеться сьогоднi не вшма дослiдниками. Так, iсторiя поняття аж нiяк не е аш iсторiею його поступового вдосконалення, аш iсторiею його дедалi бшьшо! рацiоналiзацi!, анi iсторiею його переходу на дедалi вищий ступiнь абстракцп, але вона е iсторiею рiзних сфер його конституювання та значущостi, iсторiею послiдовних правил його застосування, численних теоретичних середовищ, у яких вщбувалося та завершувалося його опрацювання. Тому звершмо увагу: при всiх жанрових зрушеннях та незалежно вiд уше! велико! критично! стурбованостi про жанр ми сьогодш спостертаемо цiкавий процес швидкого й активного закрiплення на практищ саме шаблонних форм, при цьому не завжди простих та елементарних. Досить часто це складш синтетичш конструкцп, призначенi насамперед для телебачення. Медiа - це певний технолопчний спосiб оргашзацп смислового простору. Утримання сми^в у просторi та чаш здшснюеться телебаченням у недрукованому середовищi за рахунок одночасного посилання однотипного сигналу багатомшьйоннш аудиторi!, що створюе потрiбний технологiчний ефект, тд яким у даному випадку треба розумгги найбiльш ефективний спосiб оргашзацп, яким й виступае жанр. Тому й устшно випробуванi форми на телебаченш уявляються особливо привабливими. Звщси програми-кальки з захiдних зразкiв, програми-близнюки на рiзних каналах, а також програми, форми яких вщкрш! багато роюв тому, але й дотепер активно використовуються. Згадаемо „Льодовий перюд" (ТРК „Укра!на"), „Танцi з зiрками" („1+1"), „Двi зiрки" („1нтер"), „Цирк з зiрками" („1+1"), „Телезiрка - суперзiрка" („Укра!на"), „Фабрика зiрок" („Новий канал"), „Ти суперзiрка" („1+1") „Яка то мелодiя?" (ТРК „Укра!на"), „Комедi клаб". Укра!на" („Новий канал"), "Модний вирок" („1нтер"), „Городок" („1нтер") тощо. Кафе + концерт - форма, придумана за зразком модних у першi роки юнування телебачення молодiжних кафе, жива й понинi та досить устшно тиражуеться: це безкшечш „смiхопанорами", „кривые зеркала", „Comedy clab"
тощо. Вщкриття ж тод1, багато роюв тому, полягало у тому, що кафе стало не мюцем дп, а насамперед елементом драматурги. „Такого ще школи не було. Вщбувся дивний синтез. Новий елемент дшсно увшшов у телев!зшне мистецтво 1 став оргашчною складовою частиною телев!зшно! драматург!!" [9, с. 39]. Причому цей елемент був тдказаний самим життям. Його юнування неможливе ш в мистецтв^ ш прес1, а на телебаченш ця форма абсолютно затребувана. Динамша та консерватизм жанру продовжують свое сшвюнування. Що стосуеться жанр1в телебачення, то вони аж шяк не щентичш газетним та абсолютно специф!чш у силу особливостей самого телебачення, надшеного за законами асощативного та несвщомого сприйняття моза!чною, клшовою природою, яка проявляеться в його монтажносп, програмносп, сершносп, блоковосп. Але саме категор1я жанру виступае тим чинником, який забезпечуе цшсшсть сприйняття телев!зшних повщомлень, сприяе виявленню законом1рностей розвитку телев!зшно! системи у И зв'язках з р1внем сусп1льно! св1домост1, з характером та змютом сусп1льних суперечностей на тому чи шшому етат розвитку.
За М. Маклюеном, ми визначаемо телебачення як „мед1а", „зас1б", яке, як ус1лякий зас1б, може нести в соб1 будь-який змют. Таким чином, ми пропонуемо розглядати телебачення саме як зас1б масово! комушкацп, а не як рщ журналютики у систем! ЗМ1, тому що чисто журналютсью пов!домлення хоча й е значною, але все ж таки частиною телев!зшно! програми. З таких же методолопчних позицш ми тдходимо до визначення й 1нтернет-журналютики.
Сьогодн!шн!й 1нтернет е ушкальним типом ново! соц!ально! структурност! -мережево!, сильною стороною яко! е р!зномаштшсть. Мережеве середовище не мае традицшних орган!зац!йних !нструмент!в, тому воно синергетично формуеться та утримуеться за рахунок мед!а за принципом реципрокносп. Поки що 1нтернет в Укра!ш, як новий канал поширення шформацп, перебувае на раннш стад!! розвитку, заповнений неяюсними виданнями, проте спостер!гаеться стр!мке зростання користувач!в, яким пропонуеться великий виб!р сайт!в.
На думку М.М. Лукшо! „Нов! мед!а необхщно описувати у контекст! як притаманних !хнш природ!, !манентних ознак, властивих ус!м ЗМ1, так ! ряду специф!чних ознак, вид!ляючи !х в окремий вид мед!а" [13, с. 17]. До ознак, характерних виключно для 1нтернет-ЗМ1, б!льш!сть досл!дник!в вщносять г!пертекстуальн!сть, !нтерактивн!сть, а також мультимедшшсть, як! ютотно впливають на формування та функцюнування жанрово! системи 1нтернет-журнал!стики.
Мультимед!йн!сть подання !нформац!!, поеднання в рамках одного матер!алу одразу декшькох знакових систем, робить журналютський тв!р б!льш живим, !нформац!йно змютовним, яскравим, що надае новим мед!а додатков! конкурентн! переваги, як! дозволяють розраховувати на усп!х аудитор!!. Але на сьогодш мультимед!йн!сть в силу ряду причин затребувана мережевими ЗМ1 не в повнш м!р!.
Враховуючи, що для передач! текстово! шформацп необхщно на порядок менше даних, шж для передач! аналог!чного об'ему аудю- чи в!део!нформац!!, переважання тексту в контекст! вс!х п!дтип!в 1нтернет-ЗМ1 е лог!чним. Текст пожвавлюють фотограф!чш зображення (76% - текстов!, 87% - радшш, 66% - телев!зшш сайти), а
також графiка (40% - текстов^ 55% - радшш, 24% - телевiзiйнi сайти) чи ашмащя (5% - текстовi, 48% - радшш, 14% - телевiзiйнi).
Одшею з ключових характеристик нового комушкацшного середовища 1нтернет е гшертекстуальнють. Вiдомо, що сама iдея гшертексту як методу зберiгання рiзнорiдно! шформацп була описана набагато рашше, шж з'явився 1нтернет. Не випадково психологи на перше мюце серед вимог до подачi шформацп в 1нтернет ставлять гiпертекстове подання, яке „дозволяе передбачити можливiсть розширено! вiдповiдi на запитання користувача, враховуючи можливiсть формування у нього нових питань з будь-якого фрагменту шформацп" [20, с. 158].
Лише поодиною 1нтернет-ЗМ1 не користуються можливостями розширеного подання шформацп, яю !м надають 1нтернет-технологи. Так, гшерпосилань не мають у середньому 3% текстових i 2% радшних 1нтернет-ЗМ1. Для телевiзiйних мережевих засобiв масово! шформацп цей показник вищий: матерiали у середньому 14% таких ЗМ1 гiперпосиланнями не забезпеченi. Це можна пояснити тим, що багато 1нтернет-ЗМ1 не е самостшними шформацшними ресурсами, якi висвiтлюють поди за межами ефiрно! сфери. Можливо, створювачi сайтiв телевiзiйних 1нтернет-ЗМ1 розглядають як необов'язкове використання цього важливого потужного шструменту тому, що за допомогою гшерпосилань користувачiв неможливо переадресувати на офлайновi телеканали.
Американський дослiдник Джордж Лендоу, який займаеться вивченням проблем гшертексту, пише: „Гшертекст дозволяе створювати децентровану систему, точка фокусировки яко! залежить вщ читача ... Кожен, хто використовуе гшертекст, робить свш власний штерес органiзуючим принципом (чи центром) пошуку шформацп в кожний момент часу" [21, с. 11-12].
1нтерактившсть поряд з гшертекстуальнютю та мультимедшнютю е найважливiшою характеристикою шформацшно-комушкацшного середовища 1нтернет. Усi три шдтипи 1нтернет-ЗМ1 мають розвиненi засоби забезпечення зворотного зв'язку з аудиторiею. Найбшьш поширеним способом оргашзацп взаемодп з читачами, слухачами та глядачами е безпосередне звернення до аудитори з запрошенням установити зворотнш зв'язок, написати листа до редакци. Менш популярними е голосування, рейтинги та анкети; дiевим способом встановлення зворотнього зв'язку (feed-back) з аудиторiею е також оргашзащя онлайн-штерв'ю та конференцiй, в яких читачам надаеться право ставити питання запрошеним редакщею гостям.
Серед мережевих ЗМ1 популярш форуми та гостьовi книги, якi надають можливють вiдвiдувачам веб-сайтiв вступати у багатостороннш полiлог з iншими представниками аудиторп 1нтернет-ЗМ1. Поширення цих засобiв оргашзацп штерактивносп пояснюеться тим, що аудиторiя 1нтернету у сво!й дiяльностi керуеться насамперед мотиващею спiлкування, що пов'язане з природною для людини потребою в обмш знаннями та емощями. Була помiчена така цiкава тенденщя: форуми та чати частiше зус^чаються серед радiйних 1нтернет-ЗМ1, до того ж серед розважальних ресуршв бшьше, нiж серед текстових онлайнових ЗМ1. Втiм, мотивацiя спiлкування е чинником, який трансформуе картину мережевих
3aco6iB масово! шформацп, про що свщчить поява та зростання популярносп нових мережевих шформацшних продуктiв - блогiв.
Взагалi можна сказати, що завдяки штерактивност 1нтернет-ЗМ1 надае сво1'м користувачам великi можливосп з урахуванням ïхнiх iнформацiйних потреб та очшувань. Наданий аналiз свщчить, що i друкована преса, i радiомовлення, i телебачення мають принципово рiзнi, притаманнi лише 1'м, типи та види матерiалiв.
Аналiз жанрових особливостей, безумовно, е необхiдним, якщо ми говоримо про Iнтернет-журналiстику не тшьки як про технологiю виробництва та поширення масовоï iнформацiï, але й як про частину сучасноï соцiально-культурноï реальностi з ïï сощально-лггературною самобутнiстю. Тут варто зазначити, що змша домiнуючого типу комунiкацiï веде до розриву попередшх зв'язкiв та створення нових. Тому для системних архггектошчних одиниць, до яких вщноситься й 1нтернет, опис впливiв, традицш, культурних безперервностей не е настшьки важливим, як виявлення внутрiшнiх зв'язюв, дедуктивних ланцюжкiв, сумiсностей, аксiом. I, нареши, немае нiяких сумнiвiв у тому, що найрадикальшшими тактами розвитку будь-якого явища е розриви, як виникають унаслiдок дiï теоретичного перетворення. Тодi видно, як розгортаеться цша царина запитань, почасти вже нам знайомих, за допомогою яких це явище нового зразка намагаеться виробити свою теорда.
Так, саме життя доводить, що якщо у сучаснш жанровiй системi засобiв масово1' комушкацп вiдбуваються активнi змiни, якщо мщшше консервуються старi форми, то тим бшьш необхiдною виявляеться така категорiя, як „жанр", i розмова про форму як таку. Англшський дослщник Дж. Корнер, доводячи важливiсть вивчення форми, пише: „Змют стае доступним для глядача тшьки через певну форму, так що форма працюе навггь тсдо, коли глядач не усвщомлюе цього" [11, с. 357]. Таким чином, увага до форми дозволяе зрозумгги, що сьогодш продукують ЗМ1, що в цiй продукци е реальним, а що симулякром, а також наскшьки актуальним та потенцшним е вплив засобiв масово1' комунiкацiï на сучасне суспiльство; увага до форми пояснюе, яким почуттям та потребам людей цi форми сьогодш вщповщають, як впливають на аудиторда, якi ефекти здiйснюють у суспшьсга.
Аналiз видiв тих матерiалiв, що зустрiчаються в онлайнових та офлайнових засобах масово1' комунiкацiï, свщчить про поступове замщення 1'х оригшальними, характерними лише для 1нтернет-ЗМ1, видами матерiалiв. Цю тенденцiю пiдтверджують росшсью дослiдники: „На наших очах форми подачi новин та реклами в електронних ЗМ1 фактично перетворюються у специфiчнi жанри, якi не мають собi аналогiв" [3].
Найбiльш поширеним жанром текстових 1нтернет-ЗМ1 е чисто мережева форма представлення шформацп - с^чки новин. З новинарними матерiалами за ступенем популярносп можуть суперничати аналггичш статтi, вiдсоток яких складае 32-36%. Близьким до ще1' кшькосп е вiдсоток публiкацiï текстовими 1нтернет-ЗМ1 подробиць, деталей, довiдок.
Коментарi спещалюив також вiдносяться до групи додаткових вщомостей, що дозволяють розширити змют основного матерiалу i за рахунок надання поглибленого бекграунду пiд новим кутом зору поглянути на проблему. Але оскшьки 1'хня пiдготовка потребуе значно бiльших зусиль, нiж написання
довщкових матер1ал1в „вщ редакци", то !х публшуе невелика кшьюсть текстових 1нтернет-ЗМ1 - вщ 10% до 22%. Офщшш документи готувати до друку не складно, але для масово! аудитори вони не мають великого штересу, тому й зустр1чаються набагато рщюше - вщ 3% до 14%.
Досить поширеним е традицшний журналютський жанр репортажу - вщ 24% до 46%. Схожий рейтинг популярносп мае штерв'ю - !х публшують вщ 29% до 45% текстових мережевих ЗМ1. Особливо треба вщзначити появу ново! форми - онлайн-штерв'ю. При цьому жанр портрету поширений менше, шж жанр штерв'ю. Огляди, рецензи розмщують 20%-31% текстових ЗМ1.
Розважальш матер1али розмщеш на сторшках вщ 11% до 29% веб-сайпв текстових ЗМ1, це дозволяе висунути припущення, що розважальна мотиващя не е провщною для аудитор!! 1нтернет-ЗМ1.
Значна к!льк!сть текстових 1нтернет-ЗМ1 використовують розвинен! можливост! цього !нформац!йно-комун!кац!йного середовища в оргашзацп зворотного зв'язку з читачами. Листи користувач!в публ!кують вщ 2% до 12% текстових 1нтернет-ЗМ1.
Основу контенту рад!йних 1нтернет-ЗМ1 складають музичн! передач! - !х готують у середньому б!льше половини мережевих радшних засоб!в масово! !нформац!!. На другому мющ знаходяться !нформац!йн! та шформацшно-аналгтичш програми - такий вид матер!ал!в мають близько половини радшних 1нтернет-ЗМ1. Ц! дан! св!дчать, що радшне мовлення в Укра!н! - як офлайнове, так ! онлайнове - е скорше музично-!нформац!йним, шж !нформац!йно-музичним. Для телемовлення в 1нтернет! заф!ксована протилежна тенденц!я: музичн! передач! мають у середньому 11% телев!зшних 1нтернет-ЗМ1, у той час як шформацшш та шформацшно-анал!тичн! програми розмщують у середньому 35%-40% таких засоб!в масово! !нформац!!.
Розважальну направленють контенту рад!йних та телев!з!йних 1нтернет-ЗМ1 доводить високий в!дсоток використання такими засобами масово! шформацп в!кторин, конкуршв, !гор. Спортивн! матер!али розм!щують 19% радшних та 9% телев!зшних 1нтернет-ЗМ1.
Жанр дискус!!, обговорення затребуваний радшними та телев!з!йними 1нтернет-ЗМ1 практично в однаковш м!р!. Аналог!чна ситуащя спостер!гаеться з матер!алами портретного та експертного характеру. У той же час жанр науково-шзнавально!, просвгтницько! передач! частше зустр!чаеться у рад!йних (у середньому 14%), шж у телев!зшних (5%) 1нтернет-ЗМ1. 1сторичн! матер!али, мемуари публшують у середньому 16% радшних та 9% телев!зшних 1нтернет-ЗМ1. Поширеним видом матер!ал!в е анонси передач, шформащя про под!! дано! оргашзацп.
Як ! у випадку з текстовими мережевими засобами масово! шформацп, шш! пщтипи 1нтернет-ЗМ1 часто публшують рекламн! матер!али.
При цьому треба зауважити, що онлайнов! рад!йн! та телев!зшш засоби масово! !нформац!! все ще не можуть скласти повноцшну конкуренщю сво!м офлайновим аналогам.
Наше дослщження виявило, в телев!з!йних 1нтернет-ЗМ1 переважають !нформац!йно-публ!цистичн! жанри над художшми, у той час як в радшних навпаки:
за рахунок широкого використання музичних матерiалiв !хнш контент складають матерiали, що вiдносяться до художшх жанрiв.
Якщо пiдводити тдсумки, то побачимо, що для текстових 1нтернет-ЗМ1 характерний баланс мiж кшьюстю веб-сайтiв, що публiкують рiзноманiтнi види та типи матерiалiв, та веб-сайтами, в контент яких переважають 1-2 види чи типи матерiалiв. Iншi пiдтипи 1нтернет-ЗМ1 менш збалансованi за даним показником. Серед радшних мережевих засобiв масово! iнформацii переважають ЗМ1 з рiзноманiтними видами та типами розмщуваних матерiалiв. Навпаки, бiльш поширеною моделлю серед масиву телевiзiйних 1нтернет-ЗМ1 е переважання в контентi одного-двох видiв чи типiв матерiалiв.
Аналiз пiдтверджуе думку про те, що тип трансляци впливае на самi повiдомлення, якi починають бiльш-менш вщповщати iдеалам цiеi трансляцii [22, с. 95], тобто медiа - це певний технолопчний спосiб органiзацii смислового простору, що викликае необхщнють нових комушкативних стратегiй для освоення сучасного медiйного середовища - 1нтернет. Швидюсть iнформацiйних потокiв, яка веде до рiзкого збiльшення iхнiх об'емiв, робить актуальною проблему керування увагою аудитори. I в цьому плаш роль саме жанру як елементу метамови штегрованих сощальних комунiкацiй може прояснити сучасний образ соцiальноi дiйсностi.
Список лгтератури
1. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. - М., 1973.
2. Бахтин М. Вопросы литературы и естетики. - М., 1975.
3. Вакурова Н.В., Московкин Л.И. Типология жанров современной экранной продукции.
- М., 1997.
4. Вартанов Г., Шкляр В. Основи журнал1стики. - К.: 1н-т журнал1стики КНУШ, 1999.
5. Василенко М. Динамжа розвитку шформацшних та аналттичних жанр1в в укра1нськ1й преск Дис.доктора фшол. наук. - КНУТШ, ш-т журналютики. - К., 2007.
6. Визель М. Гипертексты по ту сторону экрана // Иностранная литература. - 1999.
- №10.
7. Горохов В. Основы журналистского майстерства. - М.: Высш. шк., 1989.
8. Гоян О.Я. Комерцшна радюжурнал1стика в Украшк становлення, розвиток, перспектива: Дис... доктора фшол. наук. КНУТШ, 1н-т журнал1стики. - К., 2007.
9. Дмитриев Л. Телевизионные жанры. - М., 1991.
10. Здоровега В. Теор1я 1 методика журнал1стсько1 творчосп. - Льв1в, 2000.
11. Корнер Дж. Подходы. Форма и содержание: зачем изучать форму? /Медиа. Введение. 2-е изд.- М., 2005.
12. Лизанчук В. Радюжурнал1стика: засади, функцюнування. - Льв1в: ПА1С, 2000.
13. Лукина М.М. Общие и специфические свойства интернет-СМИ // Лукина М.М., Фомичева И.Д. СМИ в пространстве Интернет. - Серия „Интернет-журналистика". Вып. 1. -М., 2005.
14. Мелещенко О. 1нтернет-технологи в сучаснш журнал1стицк модел1 та практика: Навч.поаб. - К.: КиМУ, 2005.
15. Михайлин I. Основи журнал1стики: П1дручник. - Харшв:Х1ФТ, 2000.
16. Недопитанський М. Технологи теленовин // Науков1 записки 1нституту журнал1стики КНУТШ, 2006. - Том 22. - С. 35-40.
17. Пельт В. Дифференциация жанров газетной публицистики. - М., 1984.
18. Потятиник Б. Мед1а: ключ1 до розумшня. - Льв1в: ПА1С, 2004.
19. Тертычный А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. - М.: Аспект-Пресс, 2000.
20. Чудова Н.В., Евлампиева М.А., Рахимова Н.А. Психологические особенности коммуникативного пространства Интернета // Проблемы медиапсихологии. Сборник. М.: РИП-холдинг, 2002.
21. Landow George. Hyper/Text Theory. - Baltimore and London. Yohns Hopkins UP, 1994.
22. McLuhan M. The future of man in the electric age // McLuhan M. Understanding Me. Lectures and interviews. Edby S. McLuhan and D. Stains. - Cambridge, Mass., 2003.
Арт амонова И.М. Жанры онлайновой журналистики
В статье рассматриваются проблемы журналистского жанра, а также специфика его использования в новых электронных средствах массовой информации.
Ключевые слова: онлайновая журналистика, жанры, интерактивность, мультимедийность, гипертекстуальность
Artamonova I.M. The genres of on-line journalism
This work examines the problems of journalistic genre and specificity of its use in the new electronic mass media.
Key words: on-line journalism, genres, interactivity, multimedia, hypertext
Пост упила до редакци 14.08.2008 р.
