CC BY
315
Гурковський Володимир 1ванович,
доктор наук з державного управлтня, професор кафедри тформацшног по-лтики й електронного врядування Нащональног академп державного управлтня при Президентовi Украти.
Гурковский Владимир Иванович,
доктор наук по государственному управлению, профессор кафедры информационной политики и электронного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины
Vladimir Ivanovich Hurkovskyy,
Doctor of Public Administration, professor of information policy and e-govern-ment National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
СУЧАСН1 МЕД1А ТА ПРОТИДП РОС1ЙСЬК1Й ПРОПАГАНД!: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛ1НСЬКИЙ АСПЕКТ
Анотащя. Розкрито сутшсть та особливосп функщонування сучасних медiа, визначено !хню роль у формуванш шформацшного середовища та заходи протиди росiйськiй пропагандi в украшському iнформацiйному полi.
Ключовi слова: росiйська пропаганда, конвергентнi медiа, iнформацiйна вiйна, iнформацiйно-психологiчнi операци, шформацшна агресiя, соцiальнi мережi, блоги, електронш ЗМ1, iнформацiйний простiр.
СОВРЕМЕННЫЕ МЕДИА И ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ РОССИЙСКОЙ ПРОПАГАНДЕ: ГОСУДАРСТВЕННО-УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Аннотация. Раскрыты сущность и особенности функционирования современных медиа, определены их роль в формировании информационной среды и меры противодействия российской пропаганде в украинском информационном поле.
Ключевые слова: российская пропаганда, конвергентные медиа, информационная война, информационно-психологические операции, информационная агрессия, социальные сети, блоги, электронные СМИ, информационное пространство.
MODERN MEDIA AND ANTI-RUSSIAN PROPAGANDA: STATE-MANAGEMENT ASPECTS
Abstract. The article reveals the essence and peculiarities of the modern media, imposed their role in shaping the information environment, determined measures against Ukrainian Russian propaganda in the information field.
Keywords: Russian propaganda, convergent media, information warfare, information and psychological operations, information aggression, social networks, blogs, electronic media, information space.
Постановка проблеми. За су-
часних умов шформацшний про-CTip дедалi бшьше впливае на стан громадсько! думки та стае одним i3 найважливших елеменпв забезпе-чення нащонально! безпеки. У зв'яз-ку з вшськовою агреаею Росшсько! Федерацй' проти Украши, як один i3 напрямiв шформацшно! вiйни, агре-сором використовуеться пропаганда вiйни через засоби масово! шформа-ци, а також представниками керiвни-цтва кра!ни та наближеними до нього пол^ичними дiячами i науковцями. Росiйська пропаганда (англ. russian propaganda, шм. russische Propaganda), або кремлiвська пропаганда, — росшська державна iнформацiйна полiтика, спещальш iнформацiйнi заходи ("спецопераци", "пол^ичш технологи") та вщповщш державнi органи i установи, якi пiд виглядом "сустльного iнформування" займа-ються психологiчною обробкою насе-лення Росшсько! Федерацй", а також населення шших кра!н — насамперед кра!н пострадянського росшськомов-ного простору [5].
Згадаемо поди, пов'язаш з анек-сiею Криму, коли за допомогою ме-дiа РФ було проведено потужш ш-формацшно-пропагандистсью акци,
щоб завуалювати свою агресивну пол^ику, як "забезпечення законних прав та штереав росiйських i росш-ськомовних громадян твденно-схщ-но!' Украши, прагнень до державно!' самостшносп ДНР i ЛНР як частин "Новороси" й виправдати вторгнен-ня росшських вiйськ на територiю материково!' Украши тощо.
Цiлком очевидно, що керiвни-цтво росiйськоï спецiальноï операци з анекси украшсько!' територи пiд ко-довою назвою "Росiйська весна" роз-глядало сучаснi медiа як основний шструмент дезiнформацiï населення окупованих територш для рекруту-вання прихильникiв i шдживлення ïхнiх фобiй та страхiв.
Тому для суб'eктiв забезпечення нащонально! безпеки, зокрема Mi-нiстерства шформацшно!' полiтики, нинi надзвичайно актуально випра-цювати надiйний механiзм упере-джувально!" протиди негативним iнформацiйним впливам i визначи-ти методологiчнi засади тако! протиди.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Методи використання спецслужбами краш Заходу засобiв масово!" шформаци для проведення iдеологiчноï диверси проти сощалш-
тичних держав вивчали у сво!х пра-цях Н. В. Мерзлшн та В. М. Шевчук. Науковщ радянсько! доби (А. Т. Бе-дрiн, М. Й. Кунц) присвятили сво! дисертацiйнi дослiдження проблемi боротьби оргашв державно! безпеки з розвiдувально-пiдривною дiяль-нiстю iноземних розвiдок, пов'язану з використанням каналу журналют-ських зв'язив.
Останнiм часом проблематику зовнiшнiх впливiв, зокрема шфор-мацiйних, на Укра!ну дослщжу-вали такi вiтчизнянi науковщ, як О. М. Юрченко [1], О. О. Поляруш [2], Я. М. Жарков, В. М. Петрик [3], М. М. Присяжнюк, М. А. Шайнога [4]. Проблемi протидп спецiальним ш-формацiйним операцiям присвячеш працi О. В. Литвиненка, В. В. Остро-ухова та ш. Змiни медiа-простору та розвиток медiа вивчали Д. Тупчieнко, Л. Мудрак [7].
В Укра!ш досi немае системних дослiджень особливостей викори-стання сучасних медiа, технологiй пропаганди як елементу шформацш-но! агресi'i в Укра!ш, тому в умовах сьогодення науковi розвiдки в цьому напрямi е надзвичайно актуальними та своечасними.
Мета стати. Розкриття сутнос-т та особливостей пропаганди, ме-ханiзмiв !! розповсюдження через сучаснi медiа та з'ясування !хньо! ролi у формуванш iнформацiйного середовища на сучасному етат.
Для досягнення мети потрiбно розв'язати такi завдання:
- схарактеризувати стан складо-вих iнформацiйно-комунiкацiйно'i шфраструктури Укра!ни, виявити причини недосконалостi державного управлшня в галузi iнформацiйно'i
безпеки та чинники, що сприяють !! вразливосп;
- розкрити механiзм маншуля-тивного впливу, який чинять сучас-ш медiа; визначити цiлi пропаганди; класифжувати i проаналiзувати ха-рактернi особливосп, функцiональнi можливостi, способи використання конвергентних медiа та з'ясувати !хню роль у зовшшньопол^ичному протиборствi;
- сформулювати заходи протидi'i росiйськiй пропагандi як складово! iнформацiйно'i агресi'i та щодо Укра-!ни.
Виклад основного матерiалу.
Зростання загроз нащональнш без-пецi, збшьшення кiлькостi та iнтен-сивностi заходiв, спрямованих на по-рушення територiальноi' цiлiсностi, посилення iнформацiйних атак ЗМ1 та конвергентних медiа на населення Укра!ни висувають принципово новi вимоги до оргашзаци системно! ро-боти суб'екпв нацiональноi' безпеки у сферi iнформацiйноi' безпеки щодо протидii' шформацшно-психолопч-ним впливам.
Зростання впливу медiа при-зводить до розгортання серйозного шформацшного протиборства мiж державами, що може знизити рiвень довiри мiж !хшм населенням i легко пвдрвати авторитет будь-яко! кра!ни.
Причинами зниження довiри до держави з боку шших учасникiв мiж-народних вщносин е:
- недостатньо чiтка побудова на-цiонально! стратегi! забезпечення ш-формацiйно-психологiчно! безпеки;
- застарiлi тдходи до реалiзацi! державно! iнформацiйно! пол^ики та недостатня оцiнка можливостей
нових медiа в штересах нащонально! безпеки;
- вщсутшсть у державному сек-торi фахiвцiв, здатних працювати в новш вiзуальнiй системi, ефективно й оперативно протидiяти пропагандi у мережи
Поди останнiх рокiв, пов'язанi з вшськовою окупацieю АРК, Лу-гансько! та Донецько! областi, за-свiдчили, що пропаганда як засiб ш-формацiйного тиску стала могутнiм iнструментом шформацшно-психо-логiчного впливу, що визначае появу, перебiг i кiнцевий результат проблем миру та вшни.
Як справедливо зазначив укра!н-ський дослiдник у сферi нащонально! безпеки Г. П. Ситник, якщо не розробити i не впровадити щлеспря-мовано! системно! державно! полн тики захисту нащональних iнтересiв та належних механiзмiв !! реалiзацi!, через накопичений потенщал загроз нацiональнiй безпецi може постати питання про юнування Укра!ни як щ-лiсно! i суверенно! держави [6, с. 11]. Цшком погоджуючись з ученим, наголосимо, що на сучасному еташ важливим завданням для суб'екпв забезпечення нацiонально! безпеки е подолання зовшшшх загроз укра-!нськiй державностi, що передбачае протидш реальним iнформацiйним операцiям з боку шоземних держав.
Вiйськово-полiтична агресiя Ро-сiйсько! ФедерацГ! з лютого 2014 р. довела, що шформацшний вплив у мiждержавних вiдносинах можна використовувати не лише для досяг-нення прагматичних щлей зовшш-ньо! политики, а й безпосередньо для шдготовки сприятливих умов прове-дення повномасштабно! шформацш-
но! та справжньо! вшни. Культиващя мiфiв "братських народiв", "Велико! Перемоги", страхи холодно! вшни щодо Заходу, захщних цiнностей — усе це поступово насаджувалося ще радянською пропагандистською машиною.
О^м того, вивчаючи сутнiсть пропаганди, можна стверджувати, що !! використання здiйснюeться пе-редусiм з метою створення приводу для вшни. Зокрема, поди на Майда-ш мали стати "спусковим гачком" вщкритого конфлiкту. Грунтуючись на вже поширених стереотипах i мн фах, росшська пропаганда викри-вила справжнi причини й переб^ протестiв, демонiзувала Майдан, на-вiшувала на нього негативш ярлики й закликала росiйськомовне населен-ня Укра!ни "захищатися" та забезпе-чила готовшсть суспiльства до кро-вопролиття. Це вiдбувалося на ^ демонiзацi! бвросоюзу й НАТО, дис-кредитацi! eвроiнтеграцiйного курсу, формування щлого ряду брехливих мiфiв стосовно цих мiжнародних ш-ституцiй (не гребуючи пропагандою гомофобi! й ототожненням 6С iз од-ностатевими шлюбами, маншулящ-ею релiгiйними питаннями тощо).
Поди, що ми спостертаемо остан-ш два роки, засвiдчили, що пропаганда спроможна перетворювати братiв на клятих воропв, а братський укра-!нський народ — на ворожих амораль-них фашистiв, "куплених американ-цями", та закликати до насильства. Передуйм йдеться про те, коли вщ поширення ненавистi й шовшютич-но! iстерi! росiйськi пропагандисти перейшли до прямих закликiв уби-вати украшщв. Пригадаемо, що це почалося вже наприкшщ квiтня, але
особливо — шсля трапчних подiй в Одес 2 травня [19]. Це ввдбувалося паралельно з розгортанням вшсько-во! операци проти Укра!ни. Готов-нiсть мiсцевих жителiв до насиль-ства або пiдтримки насильства проти решти украшщв була необхiдна для того, щоб забезпечити росiянам шд-тримку вiйськового вторгнення.
На жаль, наша держава поки що не належить до тих кра!н, яю навчилися на нацiональному рiвнi опановувати стратеги протидп росiйськiй пропа-гандi та ефективно !х реалiзовувати. Також слщ зазначити, що наукою державного управлшня тематика пропаганди системно не дослщжува-лася взагалi.
Спробуемо розiбратись яким чином пропаганда доводиться до спо-живача шформаци.
Для дieвого проведення пропа-гандистських акцш насамперед ви-користовують одночасно традицшш iнформацiйнi канали ЗМ1 (напри-клад, "Вют тижня" Д. Кисельова) i наступальнi кiберзасоби, за допомо-гою яких споживачам поширюють спещальш пропагандистськi продук-ти. Мета цих засобiв полягае в до-сягненш стратепчно! шформацшно! переваги через маншулятивне нав'я-зування населенню "кра!ни-жертви" бажаних цшностей, поведiнкових моделей i ршень, вигiдних "кра!ш-агресору".
Такими юберзасобами передусiм е як традицiйнi ЗМ1, так i конвергентнi медiа, яю дають змогу ефективнiше передавати повщомлення та обмiню-ватися ними, оперативнее встанов-лювати, пiдтримувати комунiкативнi зв'язки, формувати та символiзувати образи об'екпв, доносити до цiльо-
вих груп сюжети, якi впливають на розум i свiдомiсть.
Потужним провiдником росiй-сько! пропаганди е медiа-ресурси ("Первый республиканский", ДНР ТВ, "Центральное информационное агентство Новороссии", газета "Новороссия" та ш.) проросiйських та сепаратистських органiзацiй та груп.
В Одей iснуe "Куликове поле" — ввдносно аморфне середовище рiзних груп i органiзацiй Одеси, яю прово-дять часто окрему шформацшну дi-яльнiсть, — вiд гасел про децентрал^ зацiю до вщвертих антиукра!нських закликiв. Iнформацiя поширюеться ввд iменi груп "Одесса — Южный фронт", "Молодежное единство", "Одесса — Россия", "Антимайдан". Шсля трапчних подш 2 травня 2014 р. щ групи значно знизили свою актившсть [Там само].
Мережа таких шструменпв впли-ву функщонуе чiтко й злагоджено, продукуючи "правильне" розумiння та скеровуючи населення i мiжнарод-ну спiльноту у випдному напрямi, тобто конвергентнi медiа е одночасно засобом впливу та шструментом манiпуляцi! й реалiзацi! сценарi!в iн-формацiйно! агресi!.
Термш "конвергентнi медiа" почали активно використовувати у ХХ1 ст., коли виникли штерактивш електроннi видання, новi форми ко-мунiкацi! виробниюв контенту.
Конвергентнi медiа — це насамперед новi технологi!, поширення та злиття старих традицiйних форм медiа з 1нтернетом, змiна принци-пiв споживання iнформацi! та змша ставлення людей до медiа. Вони ство-рюють новий медiйний ландшафт i
трансформують традицшш медiйнi 6i3HecoBi моделi [7, c. 258].
Словник WEBopedia трактуе кон-вергентш медiа як "загальний термiн для багатьох piзних форм електрон-но1 комушкаци, засновано1 на вико-pистаннi комп'ютерних технологш" [8]. Якщо до тpадицiйних мeдiа належать друковаш газети i журнали, то до нових зараховують piзноманiтнi засоби масово! комушкаци, що поши-рюються переважно через 1нтернет:
- веб-сайти, електронш ЗМ1;
- iнтepнeтовi плеери теле- i ра-дiоканалiв;
- CatchUpTV — iнтepнeтовi сер-вiси, що дають змогу перегля-дати записанi телепрограми — Virgin Media, World TVpc, Live Internet TV;
- ввдеосервки — Hulu, YouTube;
- мepeжi мiнi-блогiв, наприклад, Твiтep;
- соцiальнi мepeжi MySpase, Фейсбук, Linked;
- блоги;
- портали громадсько! журна-лiстики — Digg;
- iнтepнeтовi pадiосepвiси Pandora;
- фотосервюи — Flickr, Picasa;
- мобшьш комушкаци та iн.
У нових мeдiа повiдомлeння мож-на швидше коригувати залежно вiд певно! ситуаци i настрош обрано! аудитори. На вщмшу вiд моноло-гiчних каналiв отримання вщкрито1 шформаци (ЗМ1), аудитора яких були лише пасивними споживачами повiдомлeнь, засоби електронно1 комушкаци створили шиpокi можливо-ст для розвитку дiалогiчного зв'язку мiж особами, зацiкавлeними в над-силанш повiдомлeння, i цiльовою
аудиторieю, якш воно адресоване. Традицiйнi ЗМ1 нав^ь в електроннiй формi значно поступаються мiжна-родним мережевим майданчикам, знижуючи ступiнь довiри до джерела шформаци з боку щльово! аудиторi!, на яку вiн намагаеться вплинути.
Новi медiа стали ефективним типом комушкацш, здатним передавати повщомлення цiльовим аудиторiям для розширення ефективно! кому-нiкацiйно! стратеги. Визначаючи способи поведiнки в просторi шфор-мацiйних потокiв та обмМв, вони можуть просувати державнi штереси за кордоном i формувати цшшсну й цiльову структуру глобального ш-формацiйного простору.
Не можна ^норувати активнiсть лiдерiв мiжнародних iнституцiй у Фейсбущ, Твiтерi та на аналопчних ресурсах, адже цi мережi досягли дуже високого результату: створили стандарт для шформацшного обмн ну й ведення зовшшньопол^ичного дiалогу майбутнього та стали ефективним засобом маншулятивного впливу.
З'ясуемо природу i сутшсть функ-цiонування основних електронних каналiв комунiкацi! (обмiну, спожи-вання та отримання шформаци), як можна класифшувати як електроннi ЗМ1 (журнали, газети, шформацшш агенцi!), соцiальнi мережi (найпопу-лярнiшими е Фейсбук, Твiтер, ВК), блоги, мобшьний зв'язок.
Електроннi ЗМ1 мають великi переваги над традицшними. Насампе-ред це низька вартють iнформацiй-ного продукту; обсяг, не обмежений газетними смугами або ефiрним часом; екстериторiальнiсть, тобто ма-терiал, доступний там, де е 1нтернет;
мультимедшшсть, що передбачае використання практично Bcix видiв передавання шформаци (текст, фото, звук, вщео, графiка) [12].
Багато традицшних ЗМ1, якi ма-ють сво! верси в електронному фор-магi, застосовують таку блогову функцш, як коменгарi, що дае змо-гу комунiкагоровi вiдсгежиги ефект свого повщомлення серед щльово! аудитора.
Використовуючи погенцiал елек-тронних ЗМ1, щльова аудигорiя мо-же швидко отримувати недостовiрну iнформацiю, чутки, "досговiрнi" ком-промегувальнi фото- i вiдеомагерiа-ли. В електронних ЗМ1 неправдиву шформацш можна також викласти на "чорному" сайгi, на який погiм можна послатися, а шформацш з нього — транслювати шшим спожи-вачам. Шсля цього iнформацiйну хвилю шдхоплюють iншi електрон-нi ЗМ1, яю можуть передавати цю iнформацiю в мережi як цiлiсно, так i частково. Крiм того, в електронних ЗМ1 можна виривати повiдомлен-ня з контексту, транслювати лише неважливi фрагменти, перекручу-вати змiсг, замовчувати невипдну iнформацiю, викладати дезшформа-цш та напiвправду, посилаючись на авторитетш джерела. Особливiсгю розповсюдження шформацп через електронш ЗМ1 е те, що через них можна поширити не лише неперев^ рену, неповну шформацш, а й вщвер-ту неправду, яку миттево шдхоплять численнi сайти, а про спростування ще1 шформаци проiнформуюгь лише одиницi.
Елекгроннi ЗМ1 е джерелом фор-мування так званого "фейку" (вiд англ. сленгового слова fake — фаль-
шивка) та основним шструментом поширення неправдиво! шформацп i пропаганди як форм реалiзаци ш-формацшно! агреси. Сьогодш фей-ком найчастiше називають:
1) фотокартки, створеш у фото-шош;
2) вiдеоролики, змонтованi або ввдзнят в iнший час i в шшому мiсцi;
3) фальшивi новини, яю вiдразу дуже важко вiдрiзнити вiд правди (те, що рашше звалося "газетною качкою");
4) сторшки в соцiальних мережах, створенi вщ iменi iнших (переважно вiдомих) людей.
Одним iз перших прикладiв фейку шд час висвiтлення подш в Укра-!ш 2014 р. стало повщомлення про велику кшьисть "бiженцiв" з те-ритори нашо! держави до Росп, що насправдi було засвiдчено сюжетом з контрольно-перепускного пункту Шепш на польському кордонi. I тшьки завдяки фотоматерiалам з реального украшсько-росшського кордону цю новину було спросто-вано. Запам'яталася i жiнка, що по черзi зiграла ролi солдатсько! матерi, харкiв'янки, одеситки, а поим вп-качки вiд "бандерiвцiв-наркоманiв, яю ненавидять росiйськомовних, ро-сiян i Росiю".
З кiнця лютого 2014 р. видання "Известия", "Российская газета", "Московский комсомолец", "Ко-мерсантЪ", "Взгляд", а також ш-формацiйнi агенци "РИА Новости", "ИТАР-ТАСС", "РОСБАЛТ", "АИС" передруковували неперевiренi новини та створювали неправдивi по-вiдомлення (наприклад, про перехiд на бш Роси фрегата ВМС Укра!ни "Гетьман Сагайдачний").
Мошторинг росшських електрон-них ЗМ1 протягом 2014-2015 рр. довiв, що дiяльнiсть бiльшостi з них спрямована на приниження укра!н-сько! наци та розколу нашо! держави, розповвдають про "величие русского Духа", "славу русского оружия", про те, що "русские спасли мир от коричневой чумы". Украшщв росiйськi електроннi ЗМ1 позищонують як недорозвинених росiян, тупих i па-тологiчно жорстоких приспiшникiв фашиспв чи дешевих "вимивачiв ев-ропейських туалепв" [13]. Цi вислов-лювання демонструють неприховану зневагу державно! шформацшно! по-лiтики РФ до нашо! держави.
Електронш ЗМ1 постiйно поши-рюють у мережi промови найвищих посадових осiб. Зокрема, президент РФ В. Путш у сво!й риторицi постш-но протягом останшх 6 рокiв пiдки-дав "яблука розбрату", стверджуючи, що "Укра!на — це навiть не держава" [14] у 2008 р., "Ройя могла б перемог-ти в Другш свiтовiй вiйнi i без Укра-!ни" [15] у 2010 р., а пiд час виступу на Федеральних зборах 18 березня 2014 р. заявив, що "в Укра!ш взагалi немае з ким говорити", а ди росшських вшськ на територi! суверенно! Укра!ни назвав "захистом" мешкан-щв Криму, якi "звернулися по допо-могу до Росi!", "Крим школи не буде бандерiвським" [16].
Щоб створити враження, що свн това преса тдтримуе дi! Росi!, росш-ськi iнформацiйнi агенцi! вдавалися до довшьного трактування заяв мiж-народних лiдерiв (Дж. Керрi — аген-цiя 1ТАР-ТАРС, позицi! Китаю -1А REGNUM). Також росiйськi ш-формацiйнi агенцi! поширюють теги (дескриптори), позначен черво-
ним шрифтом: "Угроза гражданской войны на Украине" — 1А REGNUM, "КРИЗИС НА УКРАИНЕ" — 1ТАР-ТАРС.
В умовах зростання динамши ко-мунiкацiйних процесiв неабиякого значення набувае вплив сощальних мереж, якi дають змогу створюва-ти соцiальнi сшльноти (ком'юнiтi), групи пiдтримки в онлайновому режима Тобто iнтерактивнi сусшльш мережi, Грунтуючись на iнфраструк-турi зв'язку, стали виявом людсько! дiяльностi.
Соцiальнi мережi — це штер-нетнi спiвтовариства користувачiв, об'еднаних за будь-якою ознакою на основi одного сайту, причому на функщонування мережi не впливае географiчна вщдалешсть !! учасникiв один вiд одного.
Сощальш мережi, що стали 1н-тернетом в Iнтернетi, е найбшьшими платформами для обмiну та поши-рення iнформацi!, зокрема й деструктивного змюту. За оцiнками фахiвцiв, ефективнiсть вiд використання соцi-альних мереж для сучасних техноло-гш впливу на свiдомiсть громадян та сусшльства в десятки разiв вища, шж вiд стандартних механiзмiв психоло-гiчного впливу на населення.
Новi соцiальнi норми останнього десятилiття ХХ ст. виросли з надано! мережею можливосп встановлювати суспiльнi зв'язки багатьох з багать-ма. Соцiолог Г. Рейнгольд, зокрема, зазначив, що складш сощальш ме-режi iснували завжди, а техшчш до-сягнення в галузi зв'язку роблять !х основною формою сощально! органi-зацi! [19]. Справд^ у сучасних соцiо-культурних умовах сощальш мережi можна прирiвняти до ЗМ1, оскiльки
фактично вони виконують ус функ-ци засобiв масово! комушкаци. За критерieм доступностi мережева ко-мунiкацiя е найефектившшою. Тра-дицiйнi засоби масово! комушкаци виконують роль центрiв, що спочат-ку акумулюють iнформацiю, а попм сортують та поширюють !!, тодi як для соцiальних мереж характерна потенцшно нескiнченна кiлькiсть незалежних центрiв акумуляцi! i по-ширення шформаци, що зумовлюе !! глобальшсть i безконтрольнiсть.
Останнiм часом уже стало звич-ним органiзовувати масовi заходи та протестнi акцi! через сощальш мере-жi. Зокрема, через групи "Сопротивление Новороссии", "Антимайдан" у сощальнш мережi "ВК" постшно поширюють заклики до протестiв проти "нацистського маршу" i "бан-дерiвського свавiлля", через активнi групи "Жизнь солдата", "ДМБ Солдаты" та iншi 13 жовтня цього року в Киeвi пiд будiвлею Адмшютраци Президента було органiзовано збiр 300 вшськовослужбовщв строково! служби Нацiонально! гварди Укра!-ни з вимогою про демобшзащю. За iнформацieю СБУ, до цих акцш при-четний 18 центр ФСБ РФ, який ор-гашзовуе iнформацiйнi атаки проти Укра!ни [18].
Соцiальнi мережi вiдiгравали ключову роль у розпаленш ненави-ст та ескалацi! насильства протягом зими — весни 2014 р. На самому початку росшсько! операци (грудень 2013 р.) було створено численш групи в соцмережах (передуйм у "ВКонтакте"), присвяченi iдеям Антимайдану в рiзних форматах. Спо-чатку значна кiлькiсть дописувачiв мала "прописку" в росшських мiстах,
у лютому-березш серед дописувачiв з'явилося багато юзерiв iз Криму, що свщчить про активне залучення мю-цевого населення до шформацшно! вiйни на бощ Роси. Проте з березня кшьюсть членiв груп та дописувачiв збiльшилася за рахунок населення безпосередньо схщних та пiвденних областей, що е природним наслщком ескалацi! напруженосп та залучення до конфлiкту бшьшо! кiлькостi людей.
У соцмережах поширюються ве-ликi обсяги недостовiрно! (фейко-во!) iнформацi!: неперевiренi "фото-факти", "вiдео очевидцiв", "коментарi учасникiв" тощо. Загалом через соц-мережi поширюються п самi мiфи й стереотипи, яи створюе росiйська пропаганда; також культивуеться емоцiйний стан тривоги, постшно! готовносп до захисно! агресi! [19].
Укра!нськi науковцi вивчали ста-новлення мережi 1нтернет, появу ш-тернетових ЗМ1, а також розвиток блогосфери, проте майже немае до-слщжень про соцiальнi мережi та !х-нiй вплив на користувачiв. Основною перевагою соцiальних мереж, на вщ-мiну вiд електронних ЗМ1, е !хня за-гальнодоступшсть. Якщо електронне видання мае свою щльову аудиторiю, то соцiальнi мережi об'еднують усiх завдяки мiжнародному статусу. Саме тому вони почали впливати не лише на мiжнародну цiльову аудиторш, а й на самих комунiкаторiв. Провiднi перiодичнi видання свiту змушеш використовувати спецiальну функ-цiю, що дае змогу оцшити !хнi пу-блiкацi! в найбiльших соцiальних мережах св^у — Фейсбуцi i Тв^ерь Це робить !х певною мiрою залеж-ними вiд соцiальних мереж, яю ста-
ють ще популяpнiшими за рахунок шформацшного обмiну новинами з мiжнаpодними виданнями. Сощаль-нi мepeжi надають користувачам ш-тeгpованi iнфоpмацiйнi можливостi друкованих ЗМ1, pадiо й телебачен-ня, рекламних агенцш, довipчого корпоративного, амейного спiлкування. Фейсбук i Твггер стали iнстpумeнтом полiтичних лiдepiв у 1хшх публiчних дискусiях з мiжнаpодною аудитори ею. Наприклад, Твiтep створив най-популяpнiший на сьогоднi в США штернетовий майданчик, де корис-тувачi можуть висловлювати свое не-вдоволення i !х почують.
Сощальна мережа Твiтep, яку на-зивають сepвiсом мiкpоблогiв, обслу-говуе щомюяця понад 200 млн осiб, серед яких — Папа Бенедикт XVI i перша лeдi США Мшель Обама. Кiлькiсть коpистувачiв Твiтepу вже перевищила 500 млн [20].
Instagram розрахований для по-шуку зображень ввдомих людей, Pinterest — переважно для пошуку креативних зображень. За допомо-гою соцiальноl мepeжi Foursquare дeякi мeдiйнi практики слвдкують за тим, де перебувають вiдомi особи. Соцiальнi мepeжi дають змогу вiдстeжувати, що пишуть i якi теми обговорюють piзнi люди. Кpiм того, якщо додати полггиив, громадських дiячiв до дpузiв або тдписатися на !хш акаунти, можна просто i швидко дiзнаватися останш новини та ко-ментувати ix.
За допомогою сepвiсу мiкpоблогiв у Твiтepi координували ди протес-тувальниюв бгипту: людей закликали збиратися в певних мюцях у певний час, радили, як дютатися до цих мюць, оминути блокпости тощо.
Протестнi акцi! в Туреччинi в трав-нi - червнi 2013 р., яю у свiтових ЗМ1 отримали назву "турецька весна", активно використовували можливост соцiальних мереж, передуам Фейс-буку i Твтеру, для закликiв про допо-могу i призначення мiсця зборiв.
Також слiд звернути увагу й на використання сучасних каналiв ко-мушкацш з деструктивною метою. Саме через Скайп, Фейсбук та iншi сощальш мережi й iнтернетовi ре-сурси в лютому 2014 р. поширювали повщомлення про те, що 6С плануе привезти й злити в Ки!вське чи Ка-ховське водосховище ва сво! радю-активнi вiдходи.
Блогосфера (сукупнiсть уйх iн-тернетових блогiв як сшльнота) стала потужним конкурентом тради-цiйних ЗМ1 i, вщповщно, значним важелем впливу на громадську думку. Мошторинг соцiальних мереж дае змогу комушкаторам спрямовувати дискуси блогерiв у потрiбне рiчище i мобiлiзовувати групи з певною метою.
Перевага блогiв над традицiйни-ми ЗМ1 е незаперечним фактом. Зав-дяки високiй конкурентоспромож-ностi блопв у !хньому середовищi "природний вiдбiр" вiдбуваeться на-багато швидше, шж серед традицiй-них ЗМ1. Створення блогу потребуе незначних витрат кошпв i часу по-рiвняно з випуском ново! газети або започаткуванням ново! радюстанци. Невдалi газети, теле- й радюкомпа-нi!, яким легше залучити банивсьи кредити й швестици, "живуть" наба-гато довше, шж неуспiшнi блоги. В умовах високо! конкуренцi! блогери працюють набагато оператившше за традицiйних журналiстiв, оскiльки
вони, на вщмшу вщ традицiйних сай-тiв, не звертають особливо! уваги на грамотшсть, правильнiсть побудови фраз, техшчне оформлення тексту. Крiм того, блогери розташовують на сво!х сторшках безлiч лiнкiв на сто-ронш сайти й блоги, допомагаючи вщвщувачам шукати iнформацiю i швидше реагувати на поди. Також блогосферу активно використовують у мережевих вшнах. Отже, цшшсть соцiальних мереж, з огляду на !хш специфiчнi функцi!, полягае в тому, що вони е не лише засобом масово! комушкаци, а й механiзмом кон-струювання комушкативного простору.
Розсилання повiдомлень на те-лефони цiльово! аудиторi! дае змогу дютатися до тie! частини аудитори, яка не мае доступу до 1нтернету, а також збшьшити швидкiсть переда-вання певного послання. Причому були приклади, коли терористи через вiдому сощальну мережу Твiтер i повiдомлення на мобшьш телефони ввели в оману багатьох журналюпв, якi, не маючи часу перевiрити факти, дезiнформували населення кра!ни.
З огляду на вщносно вiльний доступ до шформаци через 1нтернет, пiд час шформацшно! агресi! засто-совують такi принципи, як "називай чорне бiлим", "перекручуй факти", "замовчуй позитивне, розкручуй не-гативне". Водночас РФ активно бло-куе "неправильнi" або альтернативы точки зору у сво!х ЗМ1 та Iнтернетi, "правильно" iнтерпретуючи росш-ську реальнiсть.
Iнформацiйнi операцi! проти на-шо! держави стосувалися рiзних сфер: iсторi!, полiтики, економiки. Найвiдомiшi з них були пов'язанi з
укра!нськими радарними системами "Кольчуга" та бвро-2012, з торго-вими й газовими вiйнами, яю Росiя проводила одночасно з шформацш-ною вiйною, доки Укра!на не при-йняла вигiдного для РФ ршення (йдеться про укладення контракту на постачання росшського газу).
Щ операцi! проводили за допомо-гою найефектившшого засобу маш-пуляцi! — телебачення, яке позбавляе людину можливост мислити ана-лiтично, внаслiдок чого вона легко шдпадае пiд вплив i вiрить тому, що бачить, адже побачена правда завжди е достовiрнiшою вщ правди почуто!.
Слщ наголосити, що манiпуляцi! з шформащею, видавання росiйсько! вiдкрито! агресi! за захист, шфор-мацiйно-психологiчнi атаки сшть ворожнечу i стають причиною кри-вавих конфлiктiв, зокрема на сходi Укра!ни. За результатами опитуван-ня Фонду "Демократичш iнiцiати-ви", 35-40 % мешканщв пiвдня й сходу Укра!ни дiзнаються новини саме з росшського телебачення i вiрять цiй дезiнформацi! [10]. Тут слвд згадати про запровадження на окупованих територiях сходу полiтики шформа-цiйного домiнування певних каналiв росшського телебачення, коли те-рористи приносили до провайдерiв 1нтернету та власниюв кабельних мереж перелiк каналiв, яи потрiбно транслювати, а якi заборонити.
1нформацшно-психолопчний вплив РФ через ЗМ1 та 1нтернет про подi! в Укра!ш е безпрецедентним за весь пострадянський час. Основою для швидкого поширення потрiбних сюжетiв телеглядачам та користува-чам 1нтернету стають назви сюжепв чи такi емоцшно-патрютичш тези,
як "США i Захiд хочуть падрвати могутнiсть Росi! i розташувати бази НАТО ближче до !! кордошв. Вони проти братерства слов'янських наро-дiв i намагаються вадрвати Укра!ну вiд Росi!". Тож споживачiв шформа-цi! намагаються позбавити можливо-стi по-iншому оцiнити подi! в Укра!ш. Суб'екти нацiонально! iнформацiй-но! безпеки виявилися неготовими до тако! масштабно! iнформацiйно! агресi! Роси, зокрема, пiд час анексi! Криму та дестабшзаци ситуацi! в Укра!ш в схiдних областях.
Як зазначае Н. А. Цветкова, по-стшне зростання чисельностi грома-дян, як слухають радiо, дивляться телевiзiйнi програми через 1нтернет, користуються певними ресурсами i обговорюють найважливiшi сусшль-ш та полiтичнi проблеми в сощаль-них мережах, змiнило суть сучасно! громадсько! дипломатi!. Уряди рiз-них кра!н переносять !! програми в юберпроспр, а основною цiльовою аудиторieю стають мшьйони грома-дян — учасники сощальних мереж [11].
На думку автора, в Укра!ш при-йнято чимало важливих, але пере-важно декларативних акпв законо-давства у сферi нацiонально! безпеки (законiв, концепцiй, доктрин, про-грам), упроваджено формальнi, су-то "технократичш" пiдходи до за-безпечення iнформацiйно! безпеки (посилення захисту шформаци в державних шформацшно-телекому-шкацшних мережах та охорони державно! таемнищ). Однак питанням протидi! негативним шформацшним впливам керiвництво нашо! держави не придшяло належно! уваги ще вщ проголошення незалежностi. Вщпо-
вщно до мiжнародних норм, якi да-ють змогу обмежувати шформацш-ний вплив в штересах нацiонально! безпеки (ст. 10 бвропейсько! конвен-ци з прав людини), у РНБО Укра!ни нинi виступають за заборону на зако-нодавчому рiвнi шформацшно-про-пагандистських впливiв кра!ни-агре-сора.
Слiд визнати, що доки наша держава забезпечуе лише "правотвор-чють", РФ навчилася ефективно використовувати на практищ спещ-альнi пропагандистськi технологи та проводити через ЗМ1 й конвергентш медiа iнформацiйнi атаки, яю мають на метi зашкодити штересам iнших держав. На вiдмiну вщ "толерант-но!" укра!нсько! моделi побудови державно! шформацшно-комушка-цiйно! iнфраструктури, у Росшськш Федерацi! функцiонують потужнi медшш холдинги, якi, вiдповiдно до указiв Президента РФ, було внесено до списку стратепчних пiдприeмств держави. Щ пiдприeмства "виробля-ють продукцiю (роботи, послуги), яю мають стратегiчне значення для забезпечення обороноздатносп й безпеки держави, захисту морально-сп, здоров'я, прав та законних штере-сiв громадян Росiйсько! Федерацi!". Стратепчно важливим, крiм "Россия сегодня", е медшний холдинг ВГТРК, до якого входять федераль-нi канали "Россия-1", "Россия-2", "Россия — Культура", а також понад 80 регiональних телерадюкомпанш. Мережа державного телебачення охоплюе бiльше нiж 98 % населення Роси. Порiвняно з укра!нським Першим нацiональним цi телеканали мають реальних i активних глядачiв, зокрема, потенцiйна аудиторiя ка-
налу "Россия-1" (флагмана ВГТРК) перевищуе 117 млн (це понад 80 % населення РФ) [9].
Ниш бшьшютю укра!нських ЗМ1 володшть олiгархiчнi кола, що не дае змоги адекватно реагувати на неправ-дивi випади засобiв масово! шфор-мацi! сусiднiх кра!н i контролювати власну шформацшну полiтику. Крiм того, в Укра!ш немае телевiзiйного каналу, який би був орieнтований на росшськомовну аудиторiю всерединi держави та за !! межами.
Отже, узагальнимо проблеми, яю гальмують роботу з протиди росш-ськiй пропагандi, що вщбуваються через сучаснi медiа:
- вщсутшсть дieво! системи за-безпечення шформацшно! безпеки в частинi протиди пропагандистським акщям;
- неналежнi умови для оргашзаци i проведення заходiв протидi! пропа-гандi;
- недостатнш рiвень викорис-тання потенцiалу конвергентних ме-дiа;
- неможливiсть блокування веб-ресурсiв, якi завдають шкоди нацю-нальнiй безпецi нашо! держави. Зо-крема, йдеться про сощальш мережi "ВКонтакте", "Одноклассники" та ш-тернет-видання, зареeстрованi поза межами Укра!ни;
- комерцiалiзацiя укра!нських ЗМ1;
- збшьшення сегмента iноземних ЗМ1 серед суб'екпв iнформацiйних вiдносин в Укра!ш та !хне викори-стання шоземними державами;
- вiдсутнiсть дieвого контролю з боку держави, яка не спроможна ней-тралiзувати iноземний шкiдливий ш-формацiйний вплив.
1нструментами протидi! росш-ськiй пропагандi може стати ство-рення в державi власних сощальних мереж, блогiв, залучення висококва-лiфiкованих фахiвцiв для !хнього супроводу, як б могли завдяки новгг-шм розробкам не лише вiдстежувати шформацш, що шкодить нацiональ-ним штересам, а й проводити вiдпо-вщш заходи протидi!.
На думку колишнього заступника секретаря РНБО Укра!ни В. Сюмар, у ситуаци, коли iншi держави чи-нять тиск кшьистю iнформацi!, грошей, куплених експерпв i лобiстiв, важливо правильно формувати пра-вильну iдеологiю нав'язаного кон-флiкту i постiйно доводити лопку сво!х дiй.
Вiдповiдним державним органам для посилення протиди викорис-танню зарубiжних ЗМ1 пропагандi повиннi вжити таких комплексних заходiв:
- унормувати порядок учасп вiд-повiдних державних оргашв, зокрема Мiнiстерства iнформацiйно! пол™-ки в органiзацi! i проведенш заходiв протидi! росiйськiй пропагандi, що дасть змогу запобпти дискредитацi! Укра!ни на мiжнароднiй аренi i сфор-мувати !! позитивний iмiдж;
- налагодити системну сшвпрацю i взаемодш мiж суб'ектами забезпе-чення нацюнально! безпеки з питань проведення активних операцш (iн-формацiйних контрзаходiв) протиди росшськш пропагандi;
- налагодити системну взаемодш з штернет-сшльнотами, корис-тувачами соцiальних мереж з метою вдосконалення оргашзаци протиди шформацшно-психолопчним впли-вам у мережi 1нтернет; на жаль, на
сьогодш питання щодо блокування акаунпв у сощальних мережах про-пагандистiв виршуються поза пра-вовим полем, суто через приватш контакти в офюах цих компанiй;
- брати участь у розбудовi вщ-повiдно! шфраструктури у складi провiдних державних i недержавних органiв, скоординувавши зусилля правоохоронних, розвщувальних органiв Укра!ни, органiв державно! влади, ЗМ1, iнформацiйних та шар-них агенцiй у межах едино! системи протиди зовнiшнiм загрозам нащо-нальнiй безпецi.
Висновки. Тривале вщставання державно! iнформацiйно! полiтики вiд вимог сьогодення, вщсутшсть визначених законодавством мехашз-мiв, якi б регулювали поширення та об^ електронних ЗМ1, мережi 1нтер-нет, спричинили вразливiсть шфор-мацiйного простору Укра!ни.
Усвiдомлюючи, що агресш в ни-нiшнiх умовах спричиняють насам-перед медiйнi технологи, слщ вкла-дати ресурси не лише у змщнення обороноздатностi та модершзащю Збройних сил, а й у тдтримку шфор-мацiйно! безпеки, зокрема, створення сучасних медiа, власного державного сегмента присутносп в сощальних мережах та ш.
До основних напрямiв реалiзацi! державно! iнформацiйно! полНики у сферi протидi! пропагандi належать:
- залучення медiа-експертiв, жур-налюпв, медiа-менеджерiв до фор-мування сшльного бачення i стра-тегi! протиди росшськш пропагандi в Укра!нi та на цш основi вщпрацю-вання заходiв швидкого реагування на поширення у свПовому шформа-цiйному просторi викривлено!, недо-
стовiрно! та упереджено! iнформацi!, що завдае шкоди нащональним iн-тересам;
- перешкоджання зовнiшнiм не-гативним iнформацiйним впливам на сусшльну свiдомiсть через засоби масово! шформаци, а також мережу 1нтернет шляхом активiзацi! роботи всiх прес-служб державних структур на пошук та спростування неправди-вих вщомостей дi! в Укра!ш;
- запобiгання негативним шфор-мацiйним впливам, спрямованим на шдрив конституцiйного ладу, суве-ренiтету, територiально! цiлiсностi в результатi перегляду шформацшно! полiтики держави, передусiм для того, щоб змшити сприйняття Укра!ни як постiйно! жертви iнформацiйних атак.
список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Плэтт В. Информационная работа стратегической разведки / В. Плэтт. — М.: Изд-во ИЛ, 1958. — 342 с.
2. Поляруш А. А. Украина: эволюция "революций" / А. А. Поляруш, А. М. Юрченко. — К.: Саммит-Книга, 2013. — 219 с.
3. Жарков Я. М. 1нформацшно-пси-холопчне протиборство (еволю-щя 1 сучасшсть): [монограф1я] / Я. М. Жарков, В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк та ш. — К.: ПАТ "Вшол", 2013. — 248 с.
4. Присяжнюк М. М. Глобальне ш-формацшне протиборство та його революцшний шлях [Електрон-ний ресурс] / М. М. Присяжнюк, М. А. Шайного // Вкн. Ки!в. нац. ун-ту 1м. Т. Г. Шевченка. — 2011. — № 26. — Режим доступу: http://ar-
chive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/ VKNU_vsn/2011_26/Visnik_26_19. pdf
5. Росшська пропаганда [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// uk.wikipedia.org/wiki/PocrncbKa_ пропаганда
6. Ситник Г. П. Державне управлшня у сферi нащонально! безпеки (концеп-туальнi та оргашзацшш засади): пщ-ручник / Г. П. Ситник. — К.: НАДУ,
2012. — 544 с.
7. Мудрак Л. В. Конвергентш медiа як наукова категорiя та суб'ект шфор-мацiйного простору / Л. В. Мудрак // Вкн. Нац. академп держ. упр. при Президентовi Украши. — К.,
2013. — № 2. — С. 144.
8. Webopedia / newmedia [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.webopedia.com/ TERM/new_ media.html/
9. Ыформацшний обоз Росшсько! вш-ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.osvita.mediasapiens.ua/ material/28604/
10. Чи можна назвати вщключення ро-сшського ТБ в Укра!ш цензурою? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/ articles/2014/03/24/7020070/
11. Цветкова Н. А. Програми Web 2.0 в публiчнiй дипломатп США / Н. А. Цветкова // США i Канада: економжа, полггика, культура. -2011. — № 3. — С. 109.
12. Ушанов П. В. Медiа рилейшнз. Ос-новш аспекти взаемодп ЗМ1 та зв'язюв з громадськiстю / П. В. Ушанов. — М., 2009. — 71 с.
13. Називай агресiю "захистом": принци-пи шформацшно! вiйни проти Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.radiosvoboda. org/content/article/25293307.html
14. Лавров подтверждает слова Путина "Украина — это даже не государство" [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.unian.net/ news/ 245484. html
15. Россия, Путин и победа в Великой Отечественной [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.golos-ameriki.ru/content/putin-victory-in-world-war2-2-10-12-112084454.html
16. Путин в выступлении 18 марта 2014 озвучил позицию России по Крыму [Электронный ресурс]. — Режим доступа: тwww.topnews.ru/news_ id_66287.html
17. Акцию солдат-срочников Нацгвар-дии организовала ФСБ России -СБУ [Электронный ресурс]. — Режим доступа: m/liga.net/news/ politics/20547_fsb-rossii
18. Ще терористи використовува-ли Twitter для збшьшення ситуа-цшно'1 шформаци [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://irevolution.net/2013/02/14/ terrorists-used-twitter
19. Шутов Р. Росшська пропаганда в украшському шформацшному поль Шдсумки-2014 / Р. Шутов [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens. ua/monitoring/advocacy_and_ influence/rosiyska_propaganda_v_ ukrainskomu_informatsiynomu_poli_ pidsumki2014/
