CC BY
122
The article reviews the application of the generalized shift operator to the theory of non-harmonic signals. The classical theory of communication and signal processing is based on the formal apparatus of the harmonic functions theory. But for special purpose networks it is important to use other functions. It is shown that for expansions in series or integrals can be used, which is a generalization of the Fourier expansions in communication is widely used for the expansion of the Bessel functions, as well as any complete orthonormal system of functions. Therefore as basis decomposition we suggest using Ateb-functions like orthonormal system. It is shown that Ateb-transformation forms algebra.
Keywords: generalized shift operator, Ateb-functions, Ateb-transformation algebra, special purpose networks.
УДК 007:343.9:351.86:659.2/.4
К1БЕР1НТЕРВЕНЦ1Я ТА К1БЕРБЕЗПЕКА УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ IX ПОДОЛАННЯ
Ю.1. Грицюк1
Розглянуто деякi проблеми юберштервенцп та юбербезпеки Укра!ни, а також пер-спективи !х подолання. Наведено прюритетш засади державно! пол1тики у сфер1 забез-печення юбернетично! безпеки Укра!ни в умовах проведения вшськових дш з Роиею. На шдстав1 шшпзу правових джерел визначено шляхи формування засад сучасно! державно! политики у сфер1 забезпечення юбернетично! безпеки Укра!ни. Детал1зовано основы загрози та напрями деструктивно! д1яльност1 Росшсько! Федерацп в шформа-цшному простор1 Укра!ни на шкоду нацюнальним штересам держави. Обгрунтовано доцшьшсть розроблення оргашзацшно-правових та методолопчних засад щодо забезпечення юбернетично! безпеки Укра!ни в умовах ведення вшни з Роиею, а також побу-дови нацюнально! системи юбербезпеки.
Ключовi слова: державш шформацшш ресурси, шформацшний суверенитет, в1тчиз-няний шформацшний проспр, пбрщна вшна, антитерористична операщя, шформа-цшна атака, державна политика у сфер1 забезпечення юбернетично! безпеки, юбертеро-ризм, юберзлочиншсть, вгтчизняний сегмент юберпростору, об'екти критично! шфрас-труктури, сощальш мережу спещальна шформацшна операщя, вшська шформацшних операций, национальна система юбербезпеки.
Вступ. За останне десятилiIтя значно зросла кiлькiсть суспшьно небезпеч-них дiй в кiберпросторi Украши, спрямованих на нанесення шкоди 11 держав-ним iнтересам [4, 6, 8, 25]. Вчинення насильницьких посягань з боку iнших суб'екпв на державнi, полiтичнi чи економiчнi iнтереси шляхом втручання у процес функцiонування 1х учасникiв мiстить ознаки штервенцп [7, 14, 20, 23]. Оскшьки подiбнi дií здiйснюються з використанням комп'ютерних систем i в кь берпросторi держави, то такий вид злочину називаеться кiбернетичною вшною2,3 або кiбернетичною iнтервенцiею (кiберiнтервенцiею) [29, 30].
Прикладом юбер^ервенцп була триденна безперервна кiбератака на сайт Президента Укра1ни В. А. Ющенка, яка розпочалася 30 жовтня 2007 року i нара-ховувала близько 18 тис. точкових атак, якi здiйснювалися з територц Росií, Казахстану, Украши, США, 1зра1лю та Великобританií. Проте у Службi безпеки
1 проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук, НУ "Львгвська полггехнка", E-mail: yurii.i.hrytsiuk@lpnu.ua
2 Юбер-вшна i свгг. https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planeti/kiber-viyna-i-svit
3 Росшсько-украшська шбервшна. https://uk.wikipedia.org/wiki/Роriйсько-украшська_кiбервшна
Украши таю дц не викликали особливого здивування, адже сайти президент рiзних краш свiту постiйно пiддаються подiбним хакерським атакам, та й про-тидшти "м у той час було практично шчим. Окрш цього, влику та восени 2016 року на сервери штабу Плларi Клiнтон (претендента у президента США) були влаштоваш численнi хакерськi атаки найiмовiрнiше росшськими спецслужбами, яш, як прийнято в таких випадках, заперечують свою безпосередню причет-нiсть до них.
Отже, функщонування та захист вичизняного як iнформацiйного, так ы ш-берпростору е важливим завданням держави в умовах проведения вiйськових дш з Росiею на Сходi нашо1 краши [10]. Аналiзуючи загрози шформащйнш без-пецi Украши з погляду геополiтичних спрямувань сумiжних з нею держав, на-самперед Росií [21], необидно вщзначити вкрай негативну тенденщю до збшь-шення кiлькостi шформацшних матерiалiв iз вiдвертою антиукрашською спря-мованiстю та упередженим висвiтлениям фактично всiх внутрiшнiх i зовнiшнiх процес1в, якi вiдбуваються як в УкраЫ, так i на мiжнароднiй ареш за й участю.
Адже ввдомо [27], що Росiйськi мас-медiа продовжують д1яти у фарватерi зовнiшньополiтичноí агресивно1 полiтики Росiйськоí Федерацií та забезпечують iнформацiйну пiдтримку дiй 11 керiвництва щодо Украши та 11 мiжнародних ш-тересiв, насамперед геополiтичних. Так звана " гiбридна вiйна" на Донбасi пос-тiйно супроводжуеться шформацшно-психолопчними атаками з боку терорис-пв та росiйських вiйськових, а також передбачае блокування трансляцií укра-шських телерадiомовникiв. Росiйськi iнформацiйнi операцп для забезпечення медiйноí переваги в УкраМ набувають нових форм. Залежно ввд особливостей розвитку вiйськово-полiтичноí обстановки Роси використовуе будь-який при-вiд, щоб розпочати чергову iнформацiйну атаку.
Однак, у доступнш науковiй лiтературi [1, 2, 5, 11, 13 та ш] немае адекватного теоретичного обгрунтування процесу побудови нацiональноí системи ш-бербезпеки за такими основними напрямами [24, с. 142]: иротид1я юберзлочин-ностц захист вiтчизияного шформацшного простору в комп'ютерних мережах; забезпечення шформацшно!' безпеки критично!' iнфраструктури. Тому аналiз проблеми юберштервенцп та юбербезпеки Украши, а також перспективи !х по-долання е актуальним науково-практичним завданням, що сприяло виконанню цiеí роботи та вимагае реалiзацií подальших дослiджень.
Аналiз попереднiх дослiджень. Актуальш питання iнформацiйноí безпеки держави дослвджували: А. Марущак, В. Петрик, В. Лшкан та iншi фахiвцi. Проблемш питання забезпечення кiбербезпеки розглядали у сво!х наукових працях АС. Алпеев [1], В. Бурячок [3], А. Бабенко, В. Бутузов [4], В. Павловский, В. Голубев, С. Гнатюк, Д. Дубов [6, 7], В. Номоконов, СВ. Мельник [11], В. Петров [15], М. Погорецький, В. Шеломенцев [30] та ш. Проте у працях заз-начених фахiвцiв не визначалися прюритетш засади державноí полiтики у сферi забезпечення ибербезпеки в умовах проведення вшськових дiй з Росiею на Сходi Украши, що свiдчить про актуальшсть тематики дослiджения.
Мета роботи полягае в деталiзацií ирiоритетних наирямiв державноí поль тики у сферi забезпечення юбербезпеки Украши в умовах проведення вшсько-
вих дш з Росieю на Сход нашо'' кра'ни та визначити шляхи вдосконалення кон-цептуальних засад ведення державно!' полиики у вказанiй сферi.
Викладення основного матерiалу. Вiдомо [3, 15, 18], що за останнi роки рiзнi сектори украшсько'' економiки та й сустльне життя переачних громадян стали дуже вразливими у юберпростор^ Постiйно страждають вiд перiодичних юбератак державнi та приватнi компанií, до яких вони зовс1м, як виявилося, не були готовi. Шкода, але доводиться констатувати також той факт, що Укра'на немае навiть й сьогодш будь-яких дieвих iнструментiв для запобкання атак i 'х ефективнш протидп, а всi наявнi заходи юберзахисту, в основному, е безсис-темними i, як наслiдок, безусшшними.
Загроза кiбербезпецi держави у вигляд кiберiнтервенцií' може бути як зов-нiшньою, так i внутрiшньою. Про те, наскшьки потужними е на сьогодш юбер-злочинщ, свiдчать результати дослщження ООН, опублiкованi ще в 2013 рощ, в якому розглядалися етапи становления хакерш. Виявляеться, спочатку хакери були дослщниками кiберсередовища як свого, так i чужого, тобто, працювали i експериментували, здебшьшого, з щкавосп. Потам вони почали прагнути слави, визнання та грошей, внаслщок чого кiберзлочиннiсть стала транснащональною. Потрiбно визнати, що й украшсью хакери Мчим не вiдрiзияються вiд iнших, не пасуть заднiх, успiшно беруть участь у рiзних мiжнародних юберструктурах. Наприклад, пiсля подiй навколо акту вандалiзму на Говерлi1, сайти оргашзацц "Gвразiйськоí' спiлки молодi", яка взяла на себе вщповвдальнкть за його прове-дення, були атакованi проукра'нською шберспльнотою. Вiдповiдь не забарилася - зазнали потужних атак сайти президента Украши та Служби безпеки Украши.
Отже, питання кiберiнтервенцií' як загрози кiбербезпецi держави е абсолютно новим явищем, яке потребуе його ретельного дослвдження. Особливо варто зупинитись на тих кiберзагрозах, якi кнують у зв'язку iз розвитком ш-формащйного суспшьства в умовах вшськово!' агреси зi сторони Росп. Досль дженню ще'' проблеми за останш роки присвячено значну кiлькiсть праць, серед яких особливо!' уваги заслуговують напрацювання ГГ. Почепцова, О. А. Баранова [2], ВВ. 1вановського, ВВ. Петрова [15] тощо. В цих працях пiд поняттям кь берштервенщя розумiеться окрема група суспшьно небезпечних дiй, спрямова-них на нанесення шкоди кiбернетичнiй iнфраструктурi держави, а також життево важливим сферам кнування суспiльства та особи.
Також кнують рiзнi пiдходи багатьох науковцiв до визначення поняття къ бербезпеки, шд якою вони розумдать стан захищеноста життево важливих ште-ресiв особи, сусшльства та держави вiд зовшшшх i внутрiшнiх загроз, пов'яза-них з використанням ресурсiв iнформапiйно-телекомунiкацiйних систем, так званого юберпростору, за наявноста якого забезпечуються гарантованi умови для реалiзацií' державно!' iнформацiйноí' полiтики.
Водночас, Указом Президента Украши вiд 15.03.2016 р., № 96/2016 була введена в дда постанова Ради нащонально'' безпеки i оборони Украши "Про Стратегда кiбербезпеки Украши", в якш кгбербезпека визначена як "стан захи-
1 Акт вандалiзму на горi Говерла, скоений 18 жовтня 2007 р. росшською екстремiстською оргашзащею "ввразшська сп1лка молодо, що полягав у знищеннi тризубу та гранггного пам'ятного знаку, присвяченого Конститудii Украши.
щеностi життево важливих iнтересiв людини i громадянина, сусшльства та дер-жави в юберпростор! А в Проектi Стратеги забезпечення кiбербезпеки Украши це поняття визначено як стан захищеностi критичних об'ектiв нацiональноí ш-формацiйноí шфраструктури та окремих й складових, за якого забезпечуеться 1х стале функщонування та розвиток, своечасне виявлення, запобтання та нейтралiзацiя кiбернетичних загроз в штересах людини, суспiльства, держави".
Незважаючи на те, що на даний час дда цього документа скасовано, вщпо-вiдно до Доктрини iнформацiйноí безпеки Украши, iнформацiйна (юбернетич-на) складова набувае дедалi бшьшо!' ваги i стае одним iз найважливiших еле-ментiв забезпечення нащонально!' безпеки держави. Оскiльки iнформацiйна без-пека розглядаеться як невiд'емна складова кожно!' зi сфер нацiональноí безпеки, тому юбербезпеку держави варто розглядати як неввд'емну складову шформа-щйно! безпеки [13, 14, 16, 17, 19 тощо]. При цьому юбербезпека охоплюе тiльки той сектор шформащйно!' безпеки, в якш для оброблення iнформацií застосову-ються iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи.
Головною метою "Стратеги юбербезпеки Украши" е створення умов для безпечного функщонування юберпростору держави, його використання в ште-ресах сусшльства i особи. Документ також передбачае комплекс заходав, спря-мованих на боротьбу iз кiберзагрозами, поглиблення мiжнародного ствроби-ництва у цiй сферi, забезпечення захисту державних електронних шформа-цшних ресурсiв та iнформацiйноí iнфраструктури. Задля реалiзацií цiеí стратегií РНБО утворило Нацiональний координацiйний центр кiбербезпеки як робочий орган Ради.
Однак, багато науковцiв вважають [1, 4, 6, 10, 34, 41, 42 та ш], що в Укра-íнi цей документ хоча i називаеться стратегiею, проте визначенi в ньому основнi засади юбербезпеки у свiтовiй практицi не зовам вважаються стратегiчними. Головним атрибутом у закордонних стратепях передбачаеться перелш конкрет-них проектiв забезпечення юбербезпеки iз кiнцевим термiном 1х реалiзацií, з ви-дшеним фiнансуванням ^ що найголовнiше, конкретними вiдповiдальними. У нас це нагадуе бшьше концепщю - напрями, куди треба рухатися зi своíми тактиками дай, власним, а не державним, фшансуванням i без нiякоí вщповвдаль-ност! При цьому нацiональна система юбербезпеки мае розглядатися як сукуп-шсть полiтичних, соцiальних, економiчних та шформацшних вiдносин разом з адмiнiстративними i технологiчними заходами, реалiзацiя яких видаеться мож-ливою тiльки у ткнш взаемодп державного i приватного секторiв, а також роз-винутого громадянського сусшльства.
Стосовно визначення таких понять, як иберзлочиншсть та кiберзахист, то ще й до сьогоднi точаться постшш дискуси як серед науковщв, так i практиков щодо правильносп 1х формулювань. У мiжнароднiй практищ е три документи щодо юбербезпеки, якi вартi уваги: рекомендацп Агенцл з кiбербезпеки 6С, рекомендацп Мiжнародного союзу електрозв'язку i рекомендацп НАТО, де цi поняття мають точнi та зрозумiлi формулювання [18, 43, 44 тощо].
Також у свгтовш практицi вважаеться [31, 32, 33, 35, 36, 38, 39 та ш], нас-кшьки у законодавствi визначена термiнологiя, настшьки можливо говорити про покарання злочинщв. Тут йдеться про кримiнальний кодекс, в якому мае к-
нувати окремий роздш, який визначае вщповщальнкть за юберзлочини. Але проблема в тому, що цими злочинами в УкраМ займаеться не один, а декшька оргашв. Наприклад, шсля того, як полщя виконала свою роботу, справа про кримшальну в1дпов1дальн1сть спочатку направляеться до прокуратури, а вже потам до суду. Не секрет, що багато украшських прокурорш часто навиь не ро-зумдать, що таке 1Р-адреса, не кажучи вже про шшу специф1чну ибертермшо-логда. А в багатьох судах протокол допиту звинуваченого ведеться на дру-карських машинах, часто навиь не електронних. Тобто, немае так звано! куль-тури роботи з електронними доказами, ят дуже легко тдробити, змшити i, врешга-решт, безповоротно втратити. У судочинствi Укра!ни кiбербезпека мае дуже низький рiвень прiоритету.
В Укра!ш простий кiберзлочин - "зламування" сайту, наприклад, сторшки у соцмережi, це справа юберполщц. Органiзована групова злочинна дiяльнiсть, наприклад, атака на 1нтернет-банкшг, також входить до юрисдикцií иберполь цií. Однак, вiдiмкненням електростанцií' ввд мiськоí' мережi вже займаеться СБУ як юбертероризмом [25]. Коли ж ввдбуваються кiбератаки по всiй краМ, наприклад, потяги Hyundai починають сходити з рейок, i це супроводжуеться вiйськовою агресiею з боку Роси, тодi мае оголошуватися вшськовий стан, а фь зичну агресда мають нейтралiзувати Збройнi сили Украши.
Проблеми, якi ускладнюють боротьбу з юберзлочинами в УкраМ, насам-перед, пов'язаш з вiдсутнiстю чiткого правового регулювання нацюнально!.' державно! поливки в сферi кiбербезпеки [9, 22, 26]. Також ввдсутня едина державна структура з координацп протидл кiберзлочинам чи кiбератакам, внаслiдок чого кнуе загроза, наприклад, критичнiй iнфраструктурi держави, спостерь гаеться значне зростання комп'ютерного пiратства i порушення авторських прав. Водночас, широке використання сучасних iнформацiйних технологiй у сферi оборони i безпеки, а також створення едино! автоматизовано! системи уп-равлшня Збройними силами Украши призвели до того, що юберзахист Украши стае все бшьш вразливим до юберзагроз. Розроблення нагальних заходав щодо змщнення кiбербезпеки держави е першочерговим завданням сьогодення ще й через росшську агресiю.
Зрозумшо, й до росшсько! агреси було багато кiберзлочинiв, коли хакери атакували 1нтернет-магазини, банки, сайти партай тощо. З агресiею ж Росп юль-кiсть кiберзлочинiв зросла врази, а !х iнтенсивнiсть та наслщки обходяться в чималу суму [15, 28]. Одна iз причин такого зростання - злочиннкть ще у кь берпростiр, позаяк там обертаються значнi грошi. На сьогодш найпоширенiшим видом кiберзлочину вважаеться карданг - фiнансовий злочин, крадiжка грошей з будь-яких електронних рахункiв, бантвських карток тощо. Понад це, росшсь-кi спецслужби активно використовують як сво!х хакерiв, так i з шших краш для економiчноí дестабшзацп тих краш, якi на даний момент е вдейними супротивниками. В Роси за останне десятилгття спостеркаеться дуже високий рiвень ш-теграцп хакерш з вiйськовими оргашзащями, державними i приватними структурами, позаяк там задiянi рiзнi жереси та крутяться чималi кошти [23, 30].
Також, джерелами юберзагроз можуть бути мiжнароднi злочиннi групи ха-керiв, окремi злочинцi пiдготовленi у сферi iнформацiйних технологiй, iноземнi
державнi органи та силовi структури, терористичнi та екстремктсью угрупо-вання, транснацiональнi корпорацп та фiнансово-промисловi групи тощо. Зрос-тае загроза використання проти штересш Украши кiберзасобiв як з середини держави, так i з-за п меж. Такою ж реальною е загроза використання украшсь-ко1 шформацшно1 iнфраструктури як "транзитного майданчика" для прихову-вання атак на шформацшну iнфраструктуру третьо!' сторони [38, 40].
1ншими загрозами в сферi шбербезпеки держави можна видiлити: шберзло-чиннкть, кiбертероризм та кiбершпигунство, кiбервiйна (в т.ч. й пбридна), а са-мi кiберiнтервенцií часто е неввд'емними складовими перерахованих злод1янь. Злочини iз використанням сучасних iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем стають все звичнiшою практикою в житп украшських громадян. Найбiльша увага злочинщв зосереджена на спробах порушення роботи або несанкщонова-ного використання можливостей iнформацiйних систем державного, кредитно-бантвського, комунального, оборонного та виробничого секторш.
1нформац1я з обмеженим доступом, що знаходиться в нацiональних шфор-мацшних ресурсах, е постiйним об'ектом защкавленосп кiберзлочинцiв з боку iнших держав, оргашзацш та приватних осiб. О^м цього, все бiльшого поши-рення набувае полiтично вмотивована дiяльнiсть юбергруп, заангажованих кь берактивiстiв, якi здшснюють атаки на урядовi та приватш сайти, що призво-дить до порушень роботи вiдповiдних iнформацiйних ресурав, а також фшан-сових i матерiальних збитюв чи втрати репутацií.
З урахуванням широко1 iнформатизацií сектору безпеки i оборони, зокре-ма, створення Едино!' автоматизовано!' системи управлшня (ЕАСУ) ЗС Украши1,2 , оборонний потенщал держави стае бшьш чутливим до кiберзагроз. Впро-вадження провiдними крашами сучасних кiберозброень перетворюе юберпрос-тiр на окрему сферу ведення вiйськових дiй. Вважаеться, що в найближчому майбутньому р1вень обороноздатносп краши буде визначатись наявнiстю у не1' ефективних пiдроздiлiв для ведення бойових дiй в кiберпросторi та здатнктю протидкти кiбератакам у сферi оборони [12, 17, 22]. Отже, нагальною проблемою е створення якщо не кiбернетичних вiйськ Украши, то хоча б ибернетич-них пiдроздiлiв у кожнiй вiйськовiй структур!
Зпдно з положеннями Стратегií [22], удосконалення потенцiалу сектора безпеки та оборони Украши в сферi юбербезпеки мае здшснюватися за рахунок реалiзацií рiзних заход1в, основними серед яких мають бути такi:
1) Захист на об'ектах критично'1 iнфраструктури технолопчних процесiв вiд не-санкцiонованого втручання в 1х роботу, на яких контроль або мониторинг вщ-буваеться за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних систем.
2) Державне стратепчне планування та управлшня в сферi електронних комуш-кацш, iнформацiйних технологiй, захисту шформаци та ыберзахисту шляхом впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних систем.
1 Пащетник О. Д. Деяк проблемш питания створення автоматизованих систем управлшня вшськами i зброею у збройних силах Украши / О. Д. Пащетник, Л.1. Полщук // Системи озброення i вшськова технка : зб. наук. праць. - 2015. - № 2(42). - С. 31-33.
2 Демщов Б.О. Кониептуальнi положення щодо створення автоматизовано! системи управлшня протиповггряною обороною держави / Б. О. Демщов, О.Ф. Величко, Ю.Ф. Кучеренко // Наука i оборона : зб. наук. праць. - 2014. - Вип. 3. - С. 51-56.
3) Створення центру ыберуправлшня у Збройних силах УкраУни для забезпечен-ня ыбербезпеки 1 к1берзахисту на стратепчному, оперативному 1 тактичному р1внях, у яких вс1 процеси управл1ння мають ввдбуватися за допомогою ш-формац1йно-комун1кац1йних систем.
4) Створення шдроздшв к1бербезпеки 1 ыберзахисту у Збройних силах УкраУни, у СБУ, у Нацюнальнш полщГУ УкраУни та 1нших силових структурах, досяг-нення УхньоУ сум1сност1 з в1дпов1дними п1дрозд1лами держав-член1в НАТО, у яких контроль та мониторинг за вс1ма процесам мае в1дбуватися за допомогою шформацшно-комушкацшних систем.
5) Розроблення та впровадження протокол1в сп1льних дш з названими шдроздь лами у вщповщних силових структурах, в т.ч. й обмш 1нформац1ею в режим1 реального часу, орган1зац1я швидкого реагування на ыберзагрози та ыберата-ки за допомогою 1нформац1йно-комун1кац1йних систем.
6) Обмеження участ1 в заходах щодо забезпечення ыбербезпеки будь-яких об'ект1в, яы знаходяться п1д контролем держави-агресора, визнаноУ Верховною Радою УкраУни, або краУн та ос1б, щодо яких дшть спец1альн1 економ1чн1 та шш1 обмежувальн1 заходи (санкц1'У), прийнят1 на нацюнальному або м1жна-родному р1вш, а також обмеження використання продукт1в, технолог1й 1 пос-луг таких об'ект1в для к1берзахисту державних шформацшних ресурс1в, поси-лення державного контролю в цш сфер1.
Через росшську агресiю найактуальнiшим iз вказаних вище заходiв е створення спещального центру кiберуправлiння у Збройних силах УкраУни, який би мав його штегрувати з шшими державними органами та усша силовими структурами. Такий центр мае передбачати залучення до роботи IT-фахiвцiв найви-щоУ квалiфiкащl, в т.ч. i хакерiв як своУх, так i з-за кордону, що потребуватиме додаткових грошових витрат, якi згодом у стократ окупляться. При цьому дуже важливо, щоб такi фахiвцi мали достатню квалiфiкацiю, можливiсть постiйного навчання, з метою здшснення надайного кiберзахисту як держави сусшльства загалом, так i конкретноУ особи зокрема.
Висновки
1. Виявлено, що на сьогодш реальнi прояви кiбератак на шформащйш ре-сурси УкраУни можуть призвести до порушень функцiонування шформацшно-телекомушкащйних систем як звичайноУ, так i критичноУ iнфраструктури, якi безпосередньо впливають на стан нащональноУ безпеки i оборони держави. У зв'язку iз цим наявнi загрози вимагають впровадження державою комплексних заходiв щодо забезпечення УУ кiбербезпеки.
2. Встановлено, що сучасна державна полiтика УкраУни у сферi забезпечення УУ юбербезпеки мае бути спрямована на: забезпечення шформацшного суве-ренiтету держави у юберпростор^ створення надiйного захисту нащонального сегменту кiберпростору в умовах ведення вiйськових дiй з Роаею; змщнення обороноздатностi держави у юберпросторц боротьбу з юберзлочиншстю та кь бертероризмом; недопущення та запобiгання втручанню у внутрiшнi справи УкраУни i припинення посягань на ГУ 1нтернет-ресурси з боку шших держав, особливо РосшськоУ ФедеращУ; забезпечення участi УкраУни в загальноевро-пейськiй системi кiбербезпеки з дотриманням стандартiв НАТО, а також УУ учас-тi в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi боротьби з юберзлочиннктю та кь
бертероризмом; запобДгання проявам сепаратизму та радикалiзму в нащональ-ному сегментi кДберпростору, захист вiтчизняного iнформацiйного простору, побудову нащонально!' системи кiбербезпеки.
3. Виявлено, що за умови ведения вiйськових дш з Росiйською Федера-цieю, визначення концептуальних засад державно!' полiтики у сферi забезпечен-ня кiбербезпеки держави нагальною потребою е активiзацiя нормотворчо! дд-яльностi як науковцiв, так i практикiв у сферi шформащйно!' безпеки. У зв'язку iз цим вважаеться доцiльним: пришвидшити розбудову Нащонально!' системи кiбербезпеки, створити в структурi Збройних Сил Украши за свДтовими аналогами вiйська iнформацiйних операцш для протидií будь-яким посяганням, на-самперед сусiдньоí держави, на нащональний сегмент кДберпростору; посилити кiбернетичний захист об'ектДв критично!' iнформацiйноí iнфраструктури, якД пе-ребувають як у райош проведення военних дiй на схода кра'ни, так i в масштабах держави загалом; протидiяти зовшшшм спеидальним iнформацiйним опера-цiям, здшснювати мошторинг кiбернетичного простору для своечасного вияв-лення, нейтралДзацп кДбернетичних загроз i запобДгання !'м, боротьби з кДберте-роризмом з використанням кДбернетично' збро', недопущення економДчно! зло-чинностД з боку сусДдшх держав у вичизняному кДберпросторД.
Лiтература
1. Алпеев А.С. Терминология безопасности: кибербезопасность, информационная безопасность / А.С. Алпеев // Вопросы кибербезопасности : журнал. - 2014. - Вып. № 5(8). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://wiki.informationsecurity.club/doku.php/публикации:terminologi-ya-bezopasnosti-kiberbezopasnost-informatsionnaya-bezopasnost
2. Баранов О.А. Про тлумачення та визначення поняття "юбербезпека" / О.А. Баранов // Пра-вова шформатика : зб. наук. праць. - 2014. - № 2(42). - С. 54-62.
3. Бурячок В.Л. Юбернетична безпека - головний фактор сталого розвитку сучасного шфор-мацшного суспшьства / А.Л. Бурячок // Сучасна спещальна техника : зб. наук. праць. - 2011. - № 3 (26). - С. 104-114.
4. Бутузов В.М. Протидш комп'ютершй злочинност в Укралш (системно-структурний анал1з) : монографш / В. М. Бутузов. - К. : Вид-во КИТ, 2010. - 408 с.
5. Горбань О.Ю. 1нформацшна вшна проти Украши та засоби ii ведення / О.Ю. Горбань // Вюник НАДУ : зб. наук. праць. - 2015. - № 1. - С. 136-141.
6. Дубов Д.В. Юбербезпека : свггов1 тенденци та виклики для Украши / Д.В. Дубов, М.А. Ожеван. - К. : Вид-во Н1СД, 2011. - 30 с.
7. Дубов Д.В. Стратепчш аспекти юбербезпеки Украiни / Д.В. Дубов // Стратепчш прюрите-ти : наук.-ана^т. щокварт. зб. / Нац. ш-т стратег. дослщж. - К. : Вид-во Н1СД. - 2013. - № 4 (29). - С. 119-126.
8. Заикин Андрей. Почему защита АСУ ТП сегодня стала критически важной?. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.securitylab.ru/analytics/484730.php
9. Конвенщя про юберзлочпншсть (набула чнншсть 01.07.2006) // Верховна Рада Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_575
10. Лук'янчук Р.В. Державна пол1тика у сфер1 забезпечення юбернетичщя безпеки в умовах проведения антитерористично'1' операци / Р.В. Лук'янчук // Вюник НАДУ : зб. наук. праць. -2015. - Вип. 3. - С. 110-116.
11. Мельник С.В. До проблеми формування понятшно-термшолопчного апарату юбербезпе-ки / С.В. Мельник, О.О. Тихомиров, О.С. Ленков // Актуальш проблеми управлшня шформа-цшною безпекою держали : зб. матер. наук.-практ. конф., м. Кшв, 22 березня 2011 р. - К. : Вид-во НА СБ Украши. - 2011. - Ч. 2. - С. 43-48.
12. Напрями д1яльност1 ГУР МОУ // Головне управлшня розвщки Мшстерства оборони Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gur.mil.gov.ua/content/directions.html
13. Национальная стратегия кибербезопасности (NCSS). От понимания к возможности. -Holland, Den Haag: National Coordinator for Security and Counterterrorism, 2013. [Electronic resour-
ce]. - Mode of access http://www.enisa.europa.eu/activities/Resilience-and-CIIP/national-cyber-secu-rity-strategies-ncsss/NCSS2 Engelseversie
14. Основш завдання Державно! служби спецiального зв'язку та захисту шформаци Украши // Державна служба спещального зв'язку та захисту шформаци Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.dstszi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=89831&cat_id=89828
15. Петров В.В. Щодо формування нацiональноi системи юбербезпеки Украши / В.В. Петров // Стратепчш прiоритети : наук.-аналiт. щокварт. зб. / Нац. ш-т стратег. дослщж. - К. : Вид-во Н1СД. - 2013. - № 4 (29). - С. 127-130.
16. Про внесения змш до Закону Украши "Про основи нащонально! безпеки Украши" : проект Закону Украши щодо юбернетично! безпеки Украши вщ 07.03.13 р., № 2483. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45998
17. Про Доктрину шформацшно! безпеки Украши : Указ Президента Украши вщ 8 лип. 2009 р., № 514/2009 // Офщшний вюник Украши. - 2009. - № 52. - Ст. 1783. - С. 7-14. - 20 лип. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514/2009
18. Про затвердження Рiчноi национально! програми спгвробп'ництва Украша - НАТО на 2015 рж [Електронний ресурс] : Указ Президента Украши вщ 23 квгг. 2015 р., № 238/2015. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.prezident.gov.ua
19. Про затвердження Стратеги нацюнально! безпеки // Указ Президента Украши вщ 26 трав. 2015 р., № 287/2015. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.prezident.gov.ua
20. Про юберзлочиншсть : Конвенцш Ради Свропи // Офщшний вюник Украши. - 2007. - № 65. - Ст. 2535. - С. 107-112. - Код акту 40846/2007. - 10 верес.
21. Про ргшення Ради нащонально! безпеки i оборони Украши вщ 28 квпня 2014 р. "Про заходи щодо вдосконалення формування та реалiзацii державно! полпики у сферi шформацшно! безпеки Украши" / Указ Президента Украши вщ 1 трав. 2014 р., № 449/2014. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.prezident.gov.ua
22. Про Стратепчний оборонний бюлетень Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/771/2012/print1361272038412688
23. Рекомендация МСЭ-Т X.1205. Обзор кибербезопасности. - Женева : Изд-во МСЭ, 2009. -С. 55-62. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.itu.int/ITU-T/recommendations/ rec.aspx?rec=9136&lang=ru
24. Рязанцева 1.М. Проблемы питання розбудови нацюнально! системи юбербезпеки / 1.М. Рязанцева, В.В. Тулупов // Право i Безпека : наук. журнал. - 2014. - № 2 (53). - С. 140-144.
25. СБУ : Головш проблеми для Украши - тероризм i юберзлочиншсть // Украшська Правда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pravda.com.ua/news/2012/03/23/6961285/
26. Соловйов С.Г. 1нформацшна складова державно! полпики та управлшня : монографiя / С.Г. Соловйов, O.G. Бухтатий, Ю.В. Нестеряк та ш; за заг. ред. Н.В. Грицяк; Нац. акад. держ. упр. при Президенте^ Украши. - К. : Вид-во К.1.С., 2015. - 319 с.
27. Управлшня боротьби з юберзлочиншстю / Мшстерство внутршшх справ Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/544754
28. Фурашев В.М. Юберпростр та шформацшний простр, к1бербезпека та шформацшна безпека: сутнiсть, визначеиия, вщмшносп / В.М. Фурашев // 1нформащя i право : зб. наук. праць. -2012. - № 2. - С. 162-169.
29. Что же такое кибербезопасность? // Бизнес без опасности : блог. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://lukatsky.blogspot.com/2013/01/blog-post_28.html
30. Шеломенцев В.П. Правове забезпечення системи юбернетично! безпеки Украши та основы напрями ц удосконалення / В.П. Шеломенцев // Боротьба з органiзоваиою злочиннiстю i корупцieю (теорiя i практика) : зб. наук. праць. - 2012. - № 1(27). - С. 312-320.
31. Canada's Cyber Security Strategy: For a stronger and more prosperous Canada. - Her Majesty the Queen in Right of Canada, 2010. - 14 c. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.public-safety.gc.ca/cnt/rsrcs/ pblctns/cbr-scrt-strtgy/cbr-scrt-strtgy-eng.pdf
32. Cyber Security Strategy for Germany. - Berlin : Federal Ministry of the Interior. - 2011. - 15 c. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cio.bund.de/SharedDocs/Publikationen/DE/Strateg ische-Themen/css_engl_ download.pdf?_blob=publicationFile
33. Cyber security strategy. - Commonwealth of Australia: Australian Government, 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ag.gov.au/RightsAndProtections/CyberSecurity/Docu-ments/AG Cyber Security Strategy - for website.pdf
34. Franscella J. Cybersecurity vs. Cyber Security: When, Why and How to Use the Term / J. Franscella. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.infosecisland.com/blogview/23287-Cybersecurity-vs-Cyber-Security-When-Why-and-How-to-Use-the-Term.html
35. Information systems defence and security: France's strategy. - French Network and Information Security Agency. - 2011. - С. 23. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gouvernement.fr/ sites /default/files/fichiers_joints/livre-blanc-sur-la-defense-et-la-securite-nationale_2013.pdf
36. Inkster N. Chinese Intelligence in the Cyber Age / N. Inkster // Survival: Global Politics and Strategy. - 2013. - Vol. 55, issue 1. Pp. 45-66.
37. National Cyber Security Strategies. Practical Guide on Development and Execution. -ENISA, 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.enisa.europa.eu/activities/Resilience-and-CI-IP/national-cyber-secu rity-strategies-ncsss/national-cyber-security-strategies-an-implementation-guide
38. National Cyber Security Strategy and 2013-2014 Action Plan. - Republic of Turkey. Ministry of Transport, Maritime Affairs and Communications, 2013. - Pp. 47-52. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ccdcoe. org/strategies/TUR_CyberSecurity.pdf
39. NCAFP. Cyberpower and National Security // American Foreign Policy Interests: The Journal of the National Committee on American Foreign Policy. - 2013. - Vol. 35. - № 1. - Pp. 45-58.
40. Regulation (EC) No 460/2004 of the European Parliament and of the Council of 10 March 2004 establishing the European Network and Information Security Agency (Text with EEA relevance) // Official Journal L 077, 13/03/2004. - Pp. 0001-0011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32004R0460:EN:HTML
41. Lewis James A. Securing Cyberspace for the 44th Presidency / James A. Lewis // Center for Strategic and International Studies. [Electronic resource]. - Mode of access http://csis.org/files/me-dia/csis/pubs/081208_securingcyberspace_44.pdf
42. Stubley D. What is Cyber Security? / D. Stubley. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.7elements.co.uk/resources/blog /what-is-cyber-security
43. The Battle for Power on the Internet. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.theat-lantic. com/technology/archive/2013/10/the-battle-for-power-on-the-internet/280824/
44. The national strategy to secure cyberspace. - Washington, 2003. - 60 c. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.us-cert.gov/sites/default/files/publications/cyberspace_strategy.pdf
Надтшла доредакцп 16.11.2016р.
Грыцюк Ю.И. Киберинтервенция и кибербезопасность Украины: проблемы и перспективы их преодоления
Рассмотрены некоторые проблемы киберинтервенции и кибербезопасности Украины, а также перспективы их преодоления. Приведены приоритетные принципы государственной политики в сфере обеспечения кибербезопасности Украины в условиях проведения войны с Россией. На основании анализа правовых источников определены пути формирования основ современной государственной политики в сфере обеспечения кибербезопасности Украины. Детализированы основные угрозы и направления деструктивной деятельности Российской Федерации в информационном пространстве Украины в ущерб национальным интересам государства. Обоснована целесообразность разработки организационно-правовых и методологических основ по обеспечению кибербезопасности Украины в условиях ведения войны с Россией, а также построения национальной системы кибербезопасности.
Ключевые слова: государственные информационные ресурсы, информационный суверенитет, отечественное информационное пространство, гибридная война, антитеррористическая операция, информационная атака, государственная политика в сфере обеспечения кибернетической безопасности, кибертерроризм, киберпреступ-ность, отечественный сегмент киберпространства, объекты критической инфраструктуры, социальные сети, специальная информационная операция, войска информационных операций, национальная система кибербезопасности.
Gryciuk Yu.I. Cyber Intervention and Cyber Security of Ukraine: Problems and Prospects of Overcoming Them
Some problems cybernetic intervention and cyber security of Ukraine and the prospects for overcoming them. Are given priority principles of state policy in the field of cyber security of Ukraine in conditions of war with Russia. Based on the analysis of the legal sources of the ways of developing the foundations of a modern state policy in the field of cyber security in Ukraine. Refine major threats and areas of destructive activities of the Russian Federation in
the information space of Ukraine at the expense of national interests. The expediency of development of organizational, legal and methodological bases to ensure the cyber security of Ukraine in conditions of war with Russia, as well as the construction of a national cyber security system.
Keywords: government information resources, information sovereignty, national information space hibridna war against terrorism, information attack, state policy in the field of cyber security, cyberterrorism, cybercrime, the domestic segment of cyberspace, critical infrastructure, social networks, special information operations, the troops information operations, national cyber security system..
УДК 351.861
МЕТОДИКА РОЗРОБЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНО1 МОДЕЛ1 ОХОЛОДЖУВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ В ПРОЦЕС1 НАГР1ВАННЯ ЗРАЗКА
ДЕРЕВИНИ, ПРОСОЧЕНОГО ВОДНОЮ ВОГНЕБЮЗАХИСНОЮ
РЕЧОВИНОЮ
С.М. Чумаченко1, С.В. Жартовський2, О.М. Ттенко3
Розроблено методику розроблення математично'1 моделi охолоджувального ефекту в процес нагревания зразка деревини, просоченого водною вогнебюзахисною речови-ною. Результати математичного моделювання свщчать про ютотний охолоджувальний ефект вiд використання запропонованих антишрешв для вогнезахисту деревини, ос-кшьки iнтервал часу вiд початку теплового впливу до моменту початку полум'яного го-ршня для вогнезахищено'1 деревини у два з половиною рази бшьший, шж для невогне-захищено'1. Представлена методика пов'язуе охолоджувальний ефект вщ використання водних вогнебiозахисних речовин для вогнезахисту деревини iз вкладом у прогнозне подовження часу початково'1 стади розвитку пожежi, ïï доцшьно використовувати пiд час розроблення компонентного складу водних вогнебюзахисних речовин.
Ключовi слова: методика, модель, антишрени, вогнезахисне просочення, водна вог-небiозахисна речовина.
Актуальнiсть теми. Аналiз свiтових тенденцш використання екологiчно безпечних матерiалiв у будшнищга свiдчить про те, що деревина була i зали-шаеться популярним будiвельним матерiалом. Але при цьому треба пам'ятати, що деревина е горючим матерiалом, а продукти ïï термодеструкцiï е надзви-чайно токсичними. Статистичний аналiз, виконаний в Науково-дослвдному ш-ститутi пожежноï охорони (СРСР, Рос1я), свiдчить про те, що у ХХ ст. у бшьш шж 70 % випадюв на пожежах саме деревина була основним горючим матерь алом, i при цьому кшьккть загиблих вщ загальноï кiлькостi загиблих на пожежах становить 92 %. Природно такою статистикою не можна задовольнятися, особливо коли йдеться про об'екти з масовим перебуванням людей та/або об'ектах критичноï iнфраструктури. Отже, не втрачае актуальностi питання якiсного вогнезахисту деревини, яка входить до складу будiвельних конструк-цiй [1, 2].
Попередш дослщження за темою. Для створення вiдповiдних заходiв i за-собiв вогнезахисту потрiбно мати уявлення про складний хiмiко-фiзичний про-
1 ст. наук. спгвроб. С.М. Чумаченко, д-р техн. наук - Украшський НД1 днв1льного захисту ДСНС Украши;
2 ст. наук. сп1вроб. С.В. Жартовський, канд. техн. наук - Украшський НД1 див1льного захисту ДСНС Украши;
3 ст. наук. сп1вроб. О.М. Тггенко, канд. техн. наук - Украшський НД1 дивщьного захисту ДСНС Украши
