CC BY
138
УДК 355.404
Гурковський Володимир 1горович,
доктор наук з державного управлтня, професор кафедри 1нформац1йно1 полти-ки та електронного урядування Нащо-нально1 академп державного управлтня при Президентов1 Украти. Гурковский Владимир Игоревич, доктор наук по государственному управлению, профессор кафедры информационной политики и электронного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. Vladimir Igorovich Hurkovskyy, Doctor of Science in Public Administration, Professor of the Dept. of Information Policy and Electronic Governance of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КРАШОЮ-АГРЕСОРОМ МЕД1ЙНОГО РЕСУРСУ ПРОТИ УКРА1НИ В УМОВАХ ПБРИДНОТ В1ЙНИ
Анотащя. Розкрит передумови, розглянуто мехашзми ведення крашою-агресором шформацшно-медшно! вшни проти Украши в умо-вах пбридно! вшни, !хш намагання використовувати медшш центри, гро-мадсью оргашзацп та нащональний iнформацiйний ресурс iнших держав.
Ключовi слова: краша-агресор, пропаганда, маншулящя свiдомiстю, ш-формацiйно-медiйнi вiйни, 1МВ, стратегiчнi iнтереси, нацiональна безпека, пдридна вiйна.
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ СТРАНОЙ-АГРЕССОРОМ
МЕДИЙНОГО РЕСУРСА ПРОТИВ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ
ГИБРИДНОЙ ВОЙНЫ
Аннотация. Раскрыты предпосылки, рассмотрены механизмы ведения страной-агрессором информационно-медийной войны против Украины в условиях гибридной войны, их попытки использовать медийные центры, общественные организации и национальный информационный ресурс других государств.
Ключевые слова: страна-агрессор, пропаганда, манипуляция сознанием, информационно-медийные войны, ИМО, стратегические интересы, национальная безопасность, гидридная война.
SOME ASPECTS OF APPLICATION BY AGGRESSOR COUNTRY MEDIA RESOURCES AGAINST UKRAINE IN THE CONDITIONS
OF HYBRID WARFARE
Abstract. A method and means of conduction by the aggressor country information and media war against Ukraine in conditions of hybrid warfare, their seeking to use media centers, NGOs and national information resources of other countries are considered.
Keywords: aggressor country, propaganda, manipulation of consciousness, information and media war strategic interests, national security, war hydride.
Постановка проблеми. Сучасш зовшшньопол^ичш процеси не тшь-ки безпосередньо пов'язаш з проце-сами шформацшними, а й фактич-но визначаються ними. Особливого значення набувае в умовах з^кнен-ня геополгтичних штереав мiж державами, що визначили рiзнi векгори свого розвигку. 1нформацшно-ме-дшш вшни останшх роив, як ве-дугься РФ проги Украши, ч^ко де-монструють необхщшсть вивчення природи маншулятивного потенща-лу медшного ресурсу та механiзмiв застосування медiаiнсгруменгарiю, який використовуеться кра!ною-агресором для досягнення полгтич-них цiлей, вирiшення важливих стратепчних завдань. У зв'язку з цим особливого значення в сучасних умовах набувае вивчення впливу ш-формацшних ресурсiв, розроблення сучасних заходiв протиди шформа-цiйно-медiйним вiйнам, пропагандi належить до ключових сучасних на-укових завдань.
З огляду на деструктивы заходи антиукрашського спрямування
в iнформацiйнiй сферi на особливу увагу заслуговують питання нащ-онально! безпеки нашо! держави, створення умов штеграци в единий европейський прослр та формуван-ня позитивного iмiджу Украши на мiжнароднiй аренi. Зважаючи на те що спещальш iнформацiйнi операцп е складниками шформацшно-медш-них вiйн (далi — 1МВ), краша-агре-сор намагаеться використовувати у сво!й дiяльностi весь арсенал таких вшн, передусiм за допомогою специфiчних засобiв чинити шфор-мацiйно-психологiчний вплив на свщомють людей, манiпулюваги сус-шльною свiдомiсгю тощо.
У масовiй свщомосл украшських громадян поки що не сформувалося належного розумiння пе! загрози, яку може становити використання сучасних комушкацшних техноло-гiй (особливо в рiзних соцiальних проектах) для вчинення спрямова-ного шформацшно-психолопчно-го впливу як рiзновиду сощальних вiдносин i невiд'емного складника 1МВ. Сьогоднi 1МВ набули рiзних
утаемничених форм, серед яких де-далi бшьшого розмаху з огляду на поди в Донецькш i Луганськш областях набувае антиукрашська по-зицiя деяких росiйських i проросш-ськи налаштованих предсгавникiв публiчноl ел™ зарубiжних краш, у зв'язку з чим постае необхщшсть визначити 1хшй вплив на посилення загроз нащональнш безпецi Украши, погiршення 11 мiжнародного iмiджу. Для цього треба знати особливосп мегодiв i прийомiв 1МВ, що оргаш-зовуе краша-агресор та ефективно протистояти сучасним шформацш-ним загрозам.
Аналiз останнiх дослiджень i пу-блжацШ. Проблемам особливостей впливу засобiв масово! шформаци на масову свiдомiсгь присвятили сво! дослiдження гакi захiднi вчеш як К. Дойч, А. Туроу, Л. Турена, А. Ет-цюш, П. Норрiсга iн. Зазначенi вчеш шдкреслюють, що вплив шформаци в сучасному свiгi пояснюеться не тшьки новою роллю знань, але й спроможшстю керувати символами, як формують картину свiгу глобально! аудитора, котра дозволяе окремим пол^ичним цiнносгям ю-нувати. Сучаснi пращ бшьшосл до-слiдникiв присвяченi ролi 1нтернету, його функцiям в процесах форму-вання громадсько! думки.
В Укра!ш на сьогоднi бракуе системних дослщжень мегодiв д^ яльносгi полпичних чи громадських дiячiв iз зарубiжних держав у сферi ведення 1МВ, що передбачае вико-ристання медшних ценгрiв та громадських оргашзацш. Слiд видiлиги змiсговнi науково-аналiгичнi досл^ дження проблем протидп в шфор-мацiйному полi зовнiшнiх загроз, що
виникають для Украши в вшськовш, полiгичнiй, iнформацiйнiй сферах та науковщв Нацiонального iнсгигугу сграгегiчних дослiджень при Пре-зиденговi Украши [12], експерпв в сферi шформацшно1 безпеки не-урядового проекту "1нформацшний Отр" [8; 10].
Мета статт — розкрити пере-думови розгортання 1МВ, проана-лiзуваги використання крашою-а-гресором неурядових оргашзацш в межах заходiв та сценарив 1МВ про-ти Украши, ролi публiчних представ-никiв шоземних краш в ходi 1МВ, з'ясувати особливосп використання прийомiв, мегодiв та засобiв, зокре-ма медiйних установ, телеканалiв та iнших нацiональних шформацшних ресурсiв, для формування негативного мiжнародного iмiджу нашо1 держави.
Виклад основного матерiалу. На сучасному егапi ми можемо спосте-рiгаги, що активне застосування кра-1ною-агресором 1МВ е невщ'емним етапом оргашзаци та здшснення п-бридно1 вiйни, запровадження яких передбачено сучасною вшськовою сграгегiею РФ. З урахуванням пози-ци авторитетних експерпв-науков-цiв Нацiонального iнсгигугу страте-гiчних дослiджень при Президенговi Украши розглянемо передумови розгортання 1МВ та розповсюдження пропаганди РФ щодо Украши.
Так, у Доповад Нащонального iнсгигугу сграгегiчних дослiджень "До друго1 рiчницi агресп Росп про-ти Украши (20 лютого 2016 року)" зазначаеться, що з 2008 року Кремль розпочав пропагандистську тдго-товку до агресп проти Украши. У преа, на гелебаченнi, в iнгернегi
реалiзовувалися пропагандистсью кампанп i спецiальнi шформацшш операцп. Масовими накладами ви-давалися рiзноманiтнi книжки про майбутню росшсько-украшську вш-ну. Iдеологiчним пiдrрунтям росш-сько! пропаганди стала концепцiя "русского мира", сформульована ще в 1970-х роках у середовишд москов-сько! лiберальноl штелтенци (з кола М. Гефтера) й пiдхоплена у 2010-х патрiархом РПЦ Кирилом (В. Гун-дяевим) [12].
У 2009 рощ за результатами дру-го! "газово! вшни" Росiя сформува-ла потужний шструмент тиску на Украшу в енергетичнш сферi, створила можливосп для фiнансового знекровлення 11 економши. Вод-ночас доводилася неспроможнiсть украшських елiт управляти неза-лежною державою, акцентувало-ся на !х корумпованостi, нездатно-стi до компромгав тощо. На думку експерпв Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень, росшське суспiльство iнфiкувалося iдеями великодержавного шовМзму, iмпер-ства, неповноцiнностi шших народiв порiвняно з "найдуховнiшим у свш" росiйським народом, православного фундаменталiзму, росiйського фашизму тощо [12]. На думку автора, вiдтодi росшська пропаганда почала широко використовувати в якосп каналiв доведення шформаци засоби масово! комушкацп, культурно-роз-важальну шдустрш: кiнематограф, шоу-бiзнес.
Згодом, у ачш 2013 року, тради-цiйнi методи ведення вшни Кремль вiдсунув на другий план. Саме то-дi начальник Генерального штабу ЗС — перший заступник Мшютра
оборони Роси генерал-полковник В. В. Герасимов виступив на спещаль-нiй вшськово-науково'].' конференцп Академи вiйськових наук — росш-ськiй неурядовiй науково-дослiднiй мiжрегiональнiй громадськш орга-шзаци перед представниками ФСБ, ГРУ Генерального штабу, МВС та шших силових структур з доповщдю про прюритети сучасно1 вiйни. Серед основних меседжiв доповiдача можна видшити такi: "Прiоритетом сучасно1 вшни стае дистанцшне без-контактний вплив на супротивника", "Традицшна глибина вшськових дiй замiнюеться iнформацiйним впли-вом на всю територш противника", "Широке застосування отримують асиметричнi вiйськовi ди, а саме — використання сил спецiальних опе-рацiй, пiдготовленi заздалепдь на територи противника групи "вну-тршньо'].' опозици", новi методи ш-формацiйного впливу та технологи "керованого хаосу" та iн. Цiкавим е те, що Академiя вiйськових наук за-снована в 1994 р. указом президента РФ i функцiонуе як повноцiнний державний орган. Незважаючи на те що Академiя мае статус неурядово1, вона отримуе фшансування з федерального бюджету. II науковi роботи виходять як у ввдкритому для дру-ку варiантi, а також пiд секретним грифом. Головними замовниками робгг для АВН е Рада федераци Роси, Державна Дума, уряд Роси, ФСБ, Мiнiстерство оборони i iншi силовi вiдомства [8].
Тобто ще в 2013 рощ експерти вах силових вщомств, якi входять до експертно']' ради зазначено'].' неурядо-во! установи отримали вказiвку роз-робляти нов^ш напрямки для Ака-
деми вiйськових наук та настанову дослвджувати можливосгi застосу-вання мегодiв ведення воен нового типу, яю б спиралися на невшсько-вi шструментари тиску. Таким чином РФ використовуе "неурядове" прикриття науково! установи для оргашзаци проведення повнощн-них дослiджень 1МВ i розроблення сценарив, якi суперечать мiжнарод-но-правовим нормам вiйни i зброй-них конфлшпв.
Як i всi вшни, 1МВ мають свою мету, технологш, засоби й методи, iнiцiагорiв та виконавщв. На думку ввдомих наукових дослiдникiв Д. Прокоф'ева та Ю. Бабенка, 1МВ спрямованi на отримання переваги над супротивником за допомогою:
- руйнаци, модифшаци або спо-творення шформаци, несанкцюнова-ного проникнення в шформацшш системи супротивника;
- заходiв пропагандистського впливу на свiдомiсгь людини в щео-логiчнiй та емоцшнш сферах.
Отже, 1МВ — це щлеспрямоване широкомасштабне оперування здо-ровим глуздом суб'екгiв, знищення, модифiкацiя, нав'язування i блоку-вання носив здорового глузду шфор-мацшними методами. Руйнування, яких завдають таи вшни сустль-нiй психологи, свщомосп людини, за масштабами й значенням щлком спiвмiрнi, а часом i перевищують на-слiдки збройних вшн [2, с. 133-135]. Такий вплив на людську свщомють мають сучасш iнформацiйнi технологи та глобальш iнформацiйнi сис-теми, якi створюють незалежне вщ державних кордонiв шформацшне середовище, унеможливлюючи йо-го обмеження. Посиленню впливу
цих систем i гехнологiй сприяють штенсифшащя й динамiка iнформа-цшних процесiв, акгивiзацiя спiл-кування мiж людьми, а також 1хня конфронтащя. Крiм цього, завдяки особливостям методiв 1хнього вико-ристання, зокрема транскордонно-сгi, можна створити належш умови для маскування 1МВ пiд рiзнi види деструктивних шформацшних впли-вiв, спровокованих здебiльшого пол^ тичними й економiчними iнгересами шоземних держав [3]. Усе це усклад-нюе визначення реального джерела таких впливiв та використовуваних специфiчних мегодiв i засобiв.
Найефекгивнiшою зброею 1МВ е ЗМ1, глобальна шформацшна мережа 1нтернет, програмно-гехнiчнi й радюелектронш засоби, у яких тд лозунгами "об'екгивносгi" можна манiпулюваги шформащею, поши-рювати дезiнформацiю та завойо-вувати iнформацiйну пiдгримку лояльно налаштованих до них верств населення. Ефективносл таких за-ходiв сприяе монополiзацiя ЗМ1 та неконтрольоване розширення iн-формацiйного простору будь-яко1 краши.
Найбiльшi манiпулягивнi можли-восгi мае телебачення, яке створюе в глядачiв шюзш "присугносгi", фор-муе в 1хнш свiдомосгi сгiйке уявлен-ня про свою об'ектившсть i достовiр-нiсгь. Люди, пiдсвiдомо поеднуючи сво! думки з почуттями, отриманими вщ перегляду подiй на екранi, зазви-чай сприймають вiзуальну iнформа-щю як цiлком досговiрну. Крiм того, в радю- й телепередачах використо-вують метод ранжирування iнфор-маци за П значущiсгю, коли першi новини асоцiююгься в глядацько!
аудитора з найважлившими, а цш-шсть наступних новин знижуеться.
Вiд насиченост й вичерпностi медiйного повiдомлення залежить ч^юсть уявлення в людськiй свщо-мостi про певну подiю. Тому шфор-мацiйний простiр дае широк мож-ливостi для формування контексту, який здатний запрограмувати вибiр поличного рiшення.
Особливiстю 1МВ, що проводять-ся РФ проти Украхни на початку 2016 року е закршлення в свщомосп мас поняття, що окуповаш частини Украхни знаходяться шд повним ке-руванням Кремля, з новими шфор-мацiйними правилами i вже "неукра-хнськими законами". У зв'язку з цим росшсью шформацшш агентства на-магаються здiйснювати вплив як на шдконтрольш регiони, так i на осно-вну аудиторш Украхни. При цьому бiльшiсть повщомлень в росшсько-му iнформацiйному потощ направлено на пересiчних украхнщв.
Для цього застосовуються тра-дицiйнi методи медiйного впливу. Наприклад, з метою конструювання ново! ситуаци Кремль варiюе ступенями шформацшного тиску вiд во-рожо-агресивного рiвня до переходу до риторики "братськох держави". Це дозволяе змiнити думку маси аж до затирання в пам'ят негативних ет-зодiв. Подiбним чином був "забутий" росшсько-украхнський конфлшт з островом Тузла в 2003 рощ. Оскшь-ки вiдомо, що люди краще засвою-ють шформащю, схожу на ту, яка вже е в ххньому уявленнi [10].
Слвд зазначити, що для вдоско-налення специфiчного арсеналу 1МВ проти нашох держави можуть використовувати низку негатив-
них чинниив, якi залежно вiд ххньох значущосп доцiльно подiлити на два блоки. До першого можна вiд-нести п, що здебiльшого вiдобража-ють внутршньополггичш процеси в Украхнi:
- ризик щлеспрямованого "вiд-торгнення" держави вщ значних фрагментiв нацiонального шформацшного простору, коли певш вгтчиз-нянi медiа не беруть учасп в озву-ченнi й утвердженш единох позицiх державностi, виявляють тенденщю до протистояння владi через вплив процеав комерцiалiзацiх та медiати-заци полiтики [4, с. 38];
- ввдсталють iнформацiйних тех-нологiй в Украхш вiд провiдних кра-хн свiту, недостатня дiевiсть органiв державнох влади та законодавства в шформацшнш сферi, низький рiвень професiйнох ввдповщальносл як де-яких груп, так i громадян, що прово-дять свою дiяльнiсть в iнформацiй-ному просторi Украхни [5, с. 132];
- звернення провщних вiтчизня-них медiа до грантових коштiв шо-земного походження через недоско-налiсть украхнськох iнформацiйнох полiтики;
- засилля росшських мас-медiа в шформацшному просторi нашох кра-хни, що склалося юторично i погли-блювалося протягом багатьох деся-тилпь [6, с. 157];
- велика кшьисть (донедавна) на украхнських теренах росшських полгтичних i бiзнесових кш, ххня здатнiсть вiдiгравати вiдчутну роль в економщ, промисловостi, кредит-но-фшансовш сферi й особливо в украхнському полiтикумi [7, с. 34];
- стшка тенденцiя з боку дея-ких полiтикiв, громадських дiячiв
та представниюв рiзних оргашза-цiй шоземних держав тенденцiйно оцiнювати поди на територи нашо! держави в 40-х роках минулого сто-лiття, пов'язаш з питаннями терито-рiальних претензш до Укра!ни i на-дання бшьшого прiоритету розвитку регiонам компактного проживання ввдповщних нацiональних меншин [9, с. 35].
До другого блоку можна вщнести чинники, незалежш вщ внутршньо-полiтичних процесiв в Укра'шк
- дiяльнiсть у нашiй державi не-урядових органiзацiй — суб'екпв ш-формацiйно-психологiчного впливу i формування св^ово! громадсько! думки в мiжнароднiй полiтицi;
- намагання Росшсько! Федераци вибудовувати щодо Укра!ни досить жорстку зовшшню полiтику, кульм^ нацiйним моментом яко! вiдповiдно до одше! з моделей сфери росшсько! безпеки може бути вшськова штер-венцiя (блокада) або безпосереднш економiчний i полггичний шантаж [9, с. 35];
- активне тенденцшне обговорен-ня серед представниив росiйських полiтичних та громадських кш у телевiзiйних та шших засобах ЗМ1 внутрiшньополiтичного життя в Укра!ш, особливо подiй, пов'язаних з проведенням АТО в Донецькш та Луганськш областях.
Вищезазначенi чинники обох бло-кiв досить негативно впливають на стан впчизняно! шформацшно! без-пеки, посилюють сферу можливостей кра!ни-агресора, у проведеннi будь-яких пропагандистських заходiв щодо нашо! держави, а також 1МВ.
Для шдвищення ефективностi 1МВ спецслужби Росшсько! Феде-
рацГ! активно використовують ЗМ1 не лише свое! кра!ни, а й шших держав, особливо тих, що межують з Украшою. Ixhî джерела намагають-ся отримати безпосереднш доступ до шоземних газет i перюдичних видань, прес-служб i агенцш новин, радiо, телевiзiйних станцш, комер-цiйних видань та шших зарубiжних органiв масово! iнформацiï.
Агресор препаруе випдну для себе шформащю i використовують ïï за допомогою ЗМ1 через представникiв полгтичних та громадських кiл, рiз-них неурядових оргашзацш для вчи-нення шформацшно-психолопчних впливiв.
В ходi дослщження не можна за-лишити поза увагою питання ви-користання крашою-агресором за-лучення у цiлях проведення 1МВ можливостей професiйних кшоре-жисерiв зарубiжних держав та в^ домих европейських телеканалiв. Пригадаемо, як 31 ачня посольство Украши у Франци попросило Canal + вщмовитися вiд трансляцiï документального фiльму "Украша, маски революци" режисера Поля Морейри про поди Революци пдно-eri, який дае глядачевi перекручене, помилкове уявлення про ситуащю в Украшь Французький телеканал продемонстрував фiльм, незважаю-чи на прохання Украши зняти с^ч-ку з ефiру. В цьому фiльмi мiститься проросiйська пропагандистська риторика про створення тд час майдану добре озброених i тдготовлених загошв "для диктування свое'1' волi владГ та про "активну роль США в оргашзаци заворушень в украшських мютах". В шдсумку складаеться вра-ження, що Украша виявилася про-
стою тшаком у геопол^ичнш грi Сполучених Штатiв проти Роси [11]. Зазначене риторика принижуе укра-шську владу та негативно впливае на адекватне сприйняття нашо'х' держа-ви на мiжнароднiй аренi як самостш-ного грака, руйнуе iмiдж Украши.
Тенденци останнiх рокiв також переконують, що дезшформацш-на робота з боку деяких публiчних представникiв шоземних кра'х'н сто-совно Украши як важливий елемент 1МВ перетворилася на одну з най-актуальнiших проблем у сферi на-цюнально'х' безпеки. 1нтенсившсть i масштаби неправдиво'х' шформаци про нашу державу, оприлюднено'х' в ЗМ1 цих кра'х'н, засвiдчують, що щ представники публiчноl сфери по-стiйно вдосконалюють технологiю, пiдвишують свою майстершсть у проведеннi дезшформацшно'х' роботи в антиукрашському напрямi, зокре-ма, висвiтлюючи поди в Донецькiй та Луганськш областях.
З огляду на це та зважаючи на рн шення Ради нацюнально'х' безпеки i оборони Украши вiд 28 кв^ня 2014 р. "Про заходи щодо вдосконалення формування та реалiзацil державно'х' полiтики у сферi шформацшно'х' безпеки Украши", можна стверджувати, що наша держава сьогодш постала перед досить серйозними загрозами в шформацшнш сферi не тiльки з боку росшських журналiстiв, а й з боку представниив полггачно']', громад-сько'х' елiти iноземних кра'х'н, якi вда-ючись на радю, телебаченнi та iнших нацiональних шформацшних ресурсах до iнформацiйно-психологiчного впливу на свщомють населення, оз-наменували своею риторикою новий етап у проведенш 1МВ.
Росiйська влада, використовуючи тдконтрольш ЗМ1 та "тролiв" у со-цiальних мережах, намагаеться про-сувати свою пропаганду i створюва-ти альтернативну реальнiсть до того, що вщбуваеться насправдi. Завдяки цьому в уявi громадян Росп участь росiйських вiйськ у вшш в Сирil сприймаеться просто як вiйськовi навчання, Укра'х'на вважаеться повш-стю залежною вiд Заходу, а и феде-ралiзацiя i подальший подiл мiж су-сiдами "е справою кiлькох рокiв" [1].
Аналiз статей, опублiкованих на iнтернет ресурсах засввдчив багато-аспектнiсть 1МВ проти Украши, а та-кож дозволив виокремити найпоши-ренiшi методи й прийоми ще'х' вiйни, а саме:
1. "Ефект резонансу", коли iмп-лантовану у свiдомiсть людей ш-формацiю, вдало замасковану шд наявнi в конкретному соцiальному середовищд знання й стереотипи, спрямовують на змши в lхнiй по-ведшщ. Метою такох манiпуляцil е асинхрошзащя уявлень певних груп населення i переорiентацiя !х на мо-делi поведiнки, в основi яких лежить абсолютно шша система цiнностей.
Наприклад, тенденцшно оцiню-ючи традицiйний курс США як кра-!ни, що намагаеться взяти на себе роль "св^ового жандарма" i засто-совувати будь-де вшськову силу за-ради сво'х'х iнтересiв, автори сподiва-ються на те, що словацьи громадяни негативно сприйматимуть США та 'х'хне керiвництво. Потiм на основi цього негативного ставлення форму-ють у людей уявлення про причет-нiсть американцiв до подiй на сходi нашо'х' держави, переконуючи, що кульмшащею тако'х' зовнiшньоl по-
л^ики США е втягнення Роси через збройш поди в Укра!ш в масштабну вiйну з бвропою.
2. Багаторазове повторення фак-тажу (шформацшного магерiалу) у вигiдному для них ракурс^ розпи-лення уваги слухачiв (глядачiв) на несуггевi дегалi.
3. Формування емоцшного домi-нування через акцентування уваги читача не на конкретному фактаж^ а на емоцшнш конструкци, у яку цей фактаж вибудовують. Такий прийом дае змогу генерувати негативш кон-тексти навколо подiй в Укра!ш, зву-жуе межi И позитивного сприйняття.
4. Специфiчне подання деяких пол^ичних сюжегiв, у яких ситуа-цiю в Укра!ш подають через призму фашизму, досить вщкрито проводять аналоги з часами Друго! свпово! вш-ни. Особливiсгю такого прийому е не так пропагування миротворчих щей, як негативна характеристика нашо! держави.
5. Звернення до широко! аудито-ри, намагання мiнiмiзуваги опри-люднену iнформацiю, коли фактаж е досить невеликим i не завжди до-сговiрним. Для того щоб полiпшиги сприйняття оприлюднених "об'ек-тивних" факгiв, !х комбiнуюгь у но-вих гаслах, створюючи враження акгуалiзацi! питань, активно вико-ристовують невербальнi характеристики, що створюе враження досто-вiрносгi озвучених "ютин".
6. Майстерне спiввiдношення вiр-туального й реального, коли в ЗМ1 на основi подiй в Укра!ш створюють вiргуальну сигуацiю, поим розкру-чують магерiал про реакцш насе-лення на не! та шбито змiни в його поведшщ. Такий прийом, апелюючи
до сусшльно! думки, дае змогу впли-вати на шдивщуальну думку.
Висловлювання про вщродження фашизму в Укра!нi демонструють, що домiнуе вiргуальний просгiр, а з часом реальний проспр знову почи-нае переважати над вiртуальним.
7. Використання асиметричного iнсгруменгарiю, коли у викладi ма-герiалу спочатку роблять акцент на ролi Роси в приборканш фашизму в Другш свiговiй вiйнi, пiсля чого оп-рилюднюють iнформацiю про успiхи сепаратислв на сходi Укра!ни. Ця позитивна подiя на глi дiяльносгi "профашистських" елеменгiв у До-нецькiй та Луганськш областях повинна слугувати доказом того, що сепаратисти перебувають у виграш-нiй ситуаци.
8. Трансформацiя оприлюднених подiй у безкшечний процес (перiо-дичне повернення до них з вико-ристанням будь-якого приводу) та створення враження розгорнення д^ алогу двох сторш, за яким iз зацiкав-лешстю може стежити певна частина населення, що е важливою умовою вчинення на них належного впливу.
9. Використання неоднозначних висловлювань, яи в певному контек-сл можна буде зробити негативними характеристиками рiзних явищ. У значнш кiлькосгi статей зарубiжни-ми авторами акцентуеться увагу на тому, що США й бвропа окремо пе-реслiдуюгь спiльну мету, спрямовану на колошзацш Укра!ни, захоплення !! природних ресурсiв та основного геопол^ичного плацдарму евра-зшського континенту. Суть такого прийому полягае в тому, що, спи-раючись на правдиву шформацш, створюють певний шформацшний
контекст i намагаються спрямувати якомога бшьшу частину сусшльно'х' свiдомостi в одну негативну точку.
10. Формування у свщомосл на-селення кра'х'н 6С феномену звикан-ня до вшськових подiй, коли поди в Укра'хш подавали в такому ракурсу щоб люди не виявляли належно'х' уваги до них, сприймали !х як такi, що вiдбулися десь за межами свое'х' краши i не мають великого значення.
Висновки.
1. Все бшьшо'х' ваги при досягнен-нi вiйськово-полiтичних цiлей на-бувають полiтичнi, дипломатичнi, економiчнi та шформацшш заходи, в тому чи^ прихованого характеру, такi, як використання як неурядових мiжнародних органiзацiй i неурядових громадських, органiзацiй, шфор-мацiйних агентств, медiа ресурсiв, так i окремих зарубiжних дiячiв та журналiстiв. Оскiльки для маш-пулювання важлива не тшьки сама шформащя, спосiб и подання, канал трансляци але й джерело. При цьому представникам зарубiжних пол^ич-них чи громадських кш, споживачi, на яких ця шформащя розрахована, довiряють бшьше, !х маншулятив-ний потенцiал мае сильшший вплив на аудиторiю. Залучаючи зарубiжних експертiв, полiтичних та громадських дiячiв пiд час 1МВ дуже зручно на ™ антиукрашських вигадок позитивно оцшювати росiйську мiжнародну полiтику, а у висновках з приводу найрезонансшших подiй посилатися один на одного як на авторитетних спещалюпв, формуючи в громадян загалом позитивне враження про себе як громадських i пол^ичних дiячi.
2. На ^ активно'х' антиукраш-сько'х' пропаганди Росil в мiжнарод-
ному просторi Укра'х'на потребуе вироблення комплексно'х' стратегil захисту iнформацiйноl сфери, яка буде використовувати шструменти "м'яко'х' сили" для протидil засиллю росiйськоl неправдиво'х' iнформацil, врiвноваженню балансу iнтересiв, приверненню на свою сторону гро-мадсько'х' думки в iноземних державах. Для цього, потребують дiевоl змши пiдходи, методи формування та реалiзацil державно'х' iнформацiй-но! полiтики, осюльки старi пiдходи, зокрема такi, як виправдовування, замовчування факпв продемонстру-вали свою нездатшсть в умовах п-бридно'х' вiйни.
3. Важливими завданнями на цьо-му шляху вбачаються: шформування закордонно'х' громадськостi пропози-щю Украхнсько'х' держави та суспiль-ства, здобуття зворотного зв'язку вщ закордонно'х' громадськостi, вплив на вироблення зовшшньополгшчнох позицil та стратегil iнших держав з урахуванням проукрашськох думки закордонно'х' громадськостi. В межах цих завдань мають залучатися закор-доннi дипломатичш представництва Укра'х'ни, науковi установи, громад-ськi органiзацil, осередки укра'х'нства за кордоном, украшсьи та укра'х'но-фшьсью бiзнес-кола тощо.
За переконанням автора досли дження, запорукою ефективно'х' про-тидil 1МВ та пропагандi мае стати забезпечення бшьш активно'х' присут-ностi укра'х'нських медiа та шформа-цiйних агентств за кордоном, використання сощальних мереж та шших конвергентних медiа з метою доне-сення до укра'х'нськох та зарубiжноl аудиторil об'ективно'х' iнформацil про сусшльно-пол^ичш процеси та iн.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Топ-10 фейюв росшсько! пропаган-ди в 2015 рощ / О. Мшаков. — Режим доступу: http://nv.ua/opinion/ minakov/top-10-fejkov-rossijskoj-propagandy-v-2015-godu-88173.html
2. М1жнародна шформацшна безпека: сучасш виклики та загрози: моно-граф1я / 6. А. Макаренко, М. М. Ри-жиков, М. А. Ожеван та ш. — К.: Центр вшьно! преси, 2006. — 916 с.
3. Петров В. В. Полпика держав схщ-ного партнерства щодо захисту критично! шфраструктури вщ юберза-гроз / В. В. Петров // Стратепчш прюритети. — 2014. — № 2. — С. 8897.
4. Системна криза в Украшк переду-мови, ризики, шляхи подолання: аналгт. доп. / Я. А. Жалша, К. А. Ко-ноненко, В. М. Яблонський та ш.; [заг. ред. Я. А. Жалши]. — К. : Н1СД, 2014. — 132 с.
5. Пилипчук В. Г. Глобальш виклики 1 загрози нащональнш безпещ Украши в шформацшнш сфер1 / В. Г. Пилипчук, О. П. Дзьобань // Стратепчш прюритети. — 2014. -№ 3. — С. 127-132.
6. Пда О. Ф. 1нформащйно-психоло-пчш атаки як одна з форм реал1зацп технологш деструктивного впливу на сусшльство / О. Ф. Пда // Бо-ротьба з оргашзованою злочинш-стю 1 корупщею (теор1я 1 практика). — 2015. — № 1. — С. 153-158.
7. Castells M. Mobile Communication and Society, 2011;Etzioni A. Next: The Road to the Good Society, 2001.
8. Россия усиленно осваивает тайне военные операции пбридного характера. Аналитикагруппы "ИС" Вячеслав Гусаров. — Режим доступу: http://mfo/m/news/kiev/ rossiya-usilenno-osvaivaet-taynye-voennye-operacii-gibridnogo-harak-tera-analitika-gruppy
9. Бшорус О. Г. Глобальна структурна криза та трансформацИ фшансово! свгг-системи / О. Г. Бшорус // Oi-нанси Украши. — 2014. — № 4. — С. 32-45. — Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2014_4_4
10. Гибридная война: перспективы информационной весны - 2016. Аналитика группы "ИС". — Режим доступу: http://sprotyv.info/ru/news/ kiev/gibridnaya-voyna-perspektivy-informacionnoy-vesny-2016 analitika-gruppy
11. Всупереч Украш. Париж показав фшьм про Майдан. — Режим доступу: http://korrespondent.net/ world/3623497-vopreky-ukrayne-paryzh-pokazal-fylm-o-maidane
12. До друго1 рiчницi агреш РосГ! про-ти Украши (20 лютого 2016 року) / Нащональний ш-т стратепчних дослщжень. — К.: Н1СД, 2016. -32 с.
