CC BY
169
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
4. Лозицька Т. Ю. Дослiдження ставлення учителiв до медiа як 3aco6iB навчання / Т. Ю. Лозицька //
Вкник Луганського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (педагогiчнi науки). -
2010. - № 17. - С. 60-66.
5. Федоров А. В. Медиаобразование: социологические опросы / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во
Ю. Д. Кучма, 2007. - 228 с.
УДК 070:37
I. М. НОСАЧЕНКО
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМОК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В
ШКОЛ1
Вказуеться на Heo6xidHicmb впровадження курсу «Mediaxynbmypa» у навчально-виховний процес загальноосвтньо! школи. Вiдзнaчено вплив медiaзaсобiв на результати навчання та виховання учтв, психофiзiологiчний розвиток дтей, формування Их особистiсних психiчних та ттелектуальних якостей сприйняття, розумтня, aнaлiзу тформацп.
Ключовi слова: медiaосвiтa, медiaкультурa, навчально-виховний процес.
И. М. НОСАЧЕНКО
МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ КАК НАПРАВЛЕНИЕ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В ШКОЛЕ
Отмечаено необходимость внедрения курса «Медиакультура» в учебно-воспитательный процесс общеобразовательной школы. Указано влияние медиасредств на результаты учебы и воспитания учеников, психофизиологическое развитие детей, формирование их личностных психических и интеллектуальных качеств восприятия, понимания, анализа информации.
Ключевые слова: медиаобразования, медиакультура, учебно-воспитательный процес.
I. M. NOSACHENKO
MEDIA EDUCATION AS A COMPONENT OF EDUCATIONAL PROCESS
The article emphasizes the necessity of introduction of the course "Media Culture" in the educational process of the secondary school education. The impact of media on the results of educational process, physiological development of children, shaping their personal and intellectual qualities of cognition, understanding, information analysis is studied.
Keywords: media education, media culture, educational process.
Сьогодт Укра!на стала на шновацшний шлях розвитку та опанування високих технологш як змюту сустльно! трансформаций Медiазасоби стали неввд'емною частиною життя людства, його культури i це змшило умови навчання, пращ, ввдпочинку. Шд впливом шформацшних технологш вщкриваються новi перспективи для тдвищення ефективносп освинього процесу, що зумовлюе змши змюту осв^и. Змiстом базово! освiти стае фундаментальна технолопчна грамотнiсть, яка мае доповнити функцюнальну грамотнiсть iндустрiального сустльства. Це означае, що функцiонально грамотним е той, хто вмiе виконувати роботи в рамках технологiй, бути користувачем технологiчних приладiв. Пiдвишуються вимоги до якосп освiти (р1вня знань, умшь i навичок, компетентностей). На сучасному етапi широкого впровадження новишх засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) в освт особливого значення набувае проблема вивчення впливу медiазасобiв на результати навчально-виховного процесу, психофiзiологiчний розвиток дией, формування !хшх особислсних психiчних та штелектуальних якостей.
Аспекти впровадження медiаосвiти у навчально-виховний процес грунтовно до^джуються у роботах В. Ф. 1ванова, О. В. Волошенюка, В. А. Триндюк, Г. В. Онкович, А. В. Аносово!, Ю. М. Ковтун, О. В. Бурiм, А. А. Сулiм, Н. М. Духаншо!, I. Д. Бех, Т. Пушкарьово!, М. Слюсаревського, В. I. Тернопшьсько!. Проблем впливу мас-медiа на особислсть та суспшьство торкаються у сво!х працях Д. Бакингем, Ж. Гоне,
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
I. М. Дзялошинський, Дж. Лалл, Л. Селлерс. Використання матерiалiв ЗМЫ було в цешр наукових iнтересiв С. М. Мшлера, Г. В. Онкович, Н. В. Саенко, О. А. Сербенсько!, В. В. Усато!, О. В. Федорова, I. М. Чемерис, О. К. Янишин та ш.
Попри велику кшьшсть робiт, присвячених проблемам впливу мас-медiа на особистiсть та суспшьство, все-таки недостатня увага придiляеться до^дженню реального впливу медiазасобiв на психофiзiологiчний розвиток дiтей, формування 1хшх особиспсних психiчних та iнтелектуальних якостей у базовш освiтi. Адже медiареальнiсть характеризуеться небувалим розвитком засобiв масових комушкацш (ЗМЫ) i становить вагому частину загального обсягу сучасного iнформацiйного простору. У свт шформацп без шформацшних меж i обмежень живуть нашi дiти, молодь, як1 мають доступ до медiапродукцil всього свiту.
Мета статт — показати, що в епоху змiн, iнновацiй, iнтелекту, яка диктуе сво! умови життя ы висувае новi вимоги до людини, одним iз важливих сучасних напрямiв навчання i виховання молодi е формування особиспсно! медiакультури. Сучасний розвиток ЗМ1 мультимедiйних зокрема, зумовлюе утворення нових форм життедiяльностi людини, новий досввд спiлкування i спiвiснування.
1нформащйне суспiльство ставить перед освiтою завдання пiдготовки сучасного фанвця, який:
- володiе необхiдними для професшно! дiяльностi знаниями, вмiннями, навичками й ефективно використовуе 1х на практицi;
- вмiе передбачати змiни i гнучко реагувати на них, адаптуватися до них;
- критично мислить, вмiе визначати наявш проблеми та шляхи 1х оптимального вирiшения;
- вмiе грамотно працювати з iнформацiею;
- е контактним i комунiкабельним у рiзних соцiальних групах, вмiе ефективно працювати у колективах;
- самостшно працюе над власним розвитком, тдвищенням свого культурного й освiтнього рiвнiв.
Оск1льки людство поспйно розвиваеться, темпи змш невпинно пришвидшуються, i для людини, i для краши стае дедалi важливiше вмiти реагувати на щ змiни, щоб не залишитися осторонь прогресу. Один iз дослщнимв вдало зазначив, що середньовiчний англшський селянин зустрiчав протягом життя менше людей, ашж сучасна людина за один день. Але це стосуеться мiжособистiсного стлкування. А коли мова йде про масове стлкування, то тут змши ще разючiшi. Ми спостер^аемо появу нових i нових медiа, якi використовують технологи, котрi ще вчора здавалися казковими.
Нашу добу недаремно називають iнформацiйною. I справа тут не тшьки в тому, що значна частка нацюнального багатства сучасних кра1н створюеться у сферi iнформацiйних технологiй. Сучасна людина для устшно! життедiяльностi не може стояти осторонь шформацшних потоков. Проте головна складшсть нинi не в тому, щоб отримати певну шформацш, а в тому, щоб визначити, яка шформащя потрiбна. Величезний надмiр шформацшно! пропозици призводить до того, що сучасна людина ризикуе «потонути» в iнформацiйному морi. До цього додаеться загроза повiрити брехливiй шформацп. На жаль, багато сучасних медiа не перевiряють достовiрнiсть оприлюднених даних, нормою стало використання численних машпулятивних технологш, спрямованих або на безтдставне формування позитивного iмiджу замовник1в, або на очорнення 1хшх конкурентiв.
Особливе значення грамотна робота з шформащею мае, коли йдеться про дией та пiдлiткiв. Ми маемо готувати дiтей до вдалого освоення св^. А сьогоднi найважливiший складник цього опанування — вмiння грамотно працювати з шформащею [1].
Ниш низка найавторитетшших мiжиародних та европейських освишх органiзацiй (зокрема, ЮНЕСКО i Рада Свропи) наголошують на необхiдностi запровадити медiаосвiту у навчально-виховний процес, осшльки сучаснi мас-медiа вiдiграють вагому роль у житп суспiльства i володшть потужним освiтньо-виховним потенцiалом.
На мiжнародному рiвнi необхiднiсть введення медiаосвiти вперше зафшсовано у Грюнвальдськ1й декларацil з медiаосвiти (1982р.), настанови яко! шзшше поглиблювалися й деталiзувалися на конференщях ЮНЕСКО в Парижi (1989, 1997, 2007), Вадш (1999), Сан-Паулу (1998), Торонто (2000), Салошках (2001), Лондош (2002), Монреалi (2003) та на
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКШЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
засiданнях Ради Свропи в Страсбурзi (2002), Балтиморi (2003), де було схвалено досвiд засновнишв медiаосвiти та провiдних медiадидактiв iз рiзних кра1н свiту (Ж. Гоне, Д. Консвдайна, Р. Корнела, Л. Мастермана, К. Уорснопа та ш.). У тдсумковому документi, прийнятому 2007 р. у Гращ (Австрiя) конференщею Ради Свропи «Медiаграмотнiсть i права людини», наголошено на важливостi розвитку медiаграмотностi та медаакомпетентносп для тдтримання демократи у суспiльствi й рекомендовано ввести медiаосвiту у вищих навчальних закладах Свропи як обов'язковий компонент.
Медiаосвiта ниш - предмет защкавлень педагопв, психологiв, журналiстiв, соцiологiв, фiлософiв, полiтологiв, культурологiв, мистецтвознавцiв, фiлологiв, мовознавщв, а також представник1в iнших наук.
Сучасне шформацшне суспiльство передбачае цшеспрямовану пiдготовку особистостi до оптимального i безпечного використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, зокрема ресурс1в 1нтернет. Негативнi iнформацiйнi впливи на дiтей i пiдлiткiв - проблема, що потребуе оптимального розв'язання на загальнодержавному рiвнi.
Для сучасних молодих людей 1нтернет фактично став шфраструктурою навчання i головним засобом задоволення потреб у розвагах, спшкуванш, творчостi [8]. Неконтрольоване користування 1нтернет-ресурсами, зокрема тими, змiст яких виходить за межi цензури, несе низку небезпек для учня: руйнацш ментального iмунiтету особистостi, спотворення уявлень про свгт, формування негативно! цiннiсно! орiентацi!, зниження моральностi, знецiнения «живого» спшкування тощо.
Дослiдники вiдзначають, що штенсивному розвитковi медiаосвiти в багатьох кра!нах сприяла експансiя американських ЗМК, через що багато европейських медiапедагогiв перейнялися розвитком «критичного мислення» учнiв, щоб допомогти !м протистояти впливу заокеансько! масово! культури. Отже, йдеться про медiавиховання (виховання засобами медiа) - роздш медiапедагогiки, покликаний формувати свгтогляд, iнтереси, потреби, iдеали, мотиви, цшшсш орiентири, свiдомiсть, переконання, судження, а також конкретш риси характеру, риси особистосп, моделi поведiнки, розвивати !! культуру засобами масово! комунiкацi! [11].
Нацюнальною Академiею педагогiчних наук Укра!ни у 2010 р. розроблено i затверджено Концепцiю впровадження медiаосвiти в Укра!ш, головною метою яко! визначено сприяння розбудовi в державi ефективно! системи медiаосвiти для забезпечення всебiчно! пiдготовки дiтей i молодi до безпечно! та ефективно! взаемодi! iз сучасною системою медiа, формування у них медiаобiзнаностi, медiаграмотностi i медiакомпетентностi вiдповiдно до !хнiх вiкових та шдив^альних особливостей [5].
Сьогоднi в суспiльствi немае людини, яка б не була втягнута в шформацшш процеси, тобто у виробництво, розповсюдження чи споживання iнформацi!.
Варто розум^и, що iнформацiйнi процеси разом iз позитивними змiнами в суспiльствi несуть у собi ризики як для особистосп, так i для суспшьства загалом, тому школа мае реагувати на це якомога швидше. Найкращим способом позбутися негативних вплив1в шформацшного суспiльства залишаеться адекватне виховання. Упм реальнiсть не збiгаеться з нашими бажаннями. Поради фахiвцiв обмежити час перебування дiтей за комп'ютером, контроль за !хшми контактами далеко не завжди можуть бути здiйсненними.
Отже, у навчанш дiтей мають з'явитися новi навчальнi дисциплiни, завдання яких -навчити дтай критично ставитися до шформаци, що оточуе людину в сучасному свiтi.
Спираючись на досввд таких европейських кра!н, як Велика Бритатя, Францiя, Нiмеччина, Роая та iн., iдея школьно! медiаосвiти, що мае впроваджуватися у формат! спецкурсу/факультативу для учшв старшо! школи, стае актуальною i в Укра!ш.
Медiаосвiта - частина освiтнього процесу, спрямована на формування в суспiльствi медiакультури, пiдготовку особистостi до безпечно! та ефективно! взаемоди iз сучасною системою мас-медiа, включаючи як традицшт (друкованi видання, радiо, кiно, телебачення), так i новiтнi (комп'ютерно опосередковане спшкування, 1нтернет, мобiльна телефонiя) медiа з урахуванням розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологш.
Актуальнiсть курсу медiаосвiти збумовлена об'ективним iснуваниям соцiального медiакультурного феномена - медiареальностi, яка характеризуеться небувалим розвитком
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
засоб1в масових комушкацш [ становить вагому частину загального обсягу сучасного шформацшного простору.
Основне завдання медiаосвти полягае в системному \ компетентному вихованш тдростаючого поколшня, яке мае навчитися не лише адекватно користуватися р1зномаштними медшними засобами, а й розум1тися на законом1рностях !х функцюнування, знати особливоси технологш впливу ЗМК, а головне - критично мислити, розвивати особиспсне, оцшне ставлення до продукци масмед1а та спиратися на етично-естетичш ор1ентири в процес сприймання в1зуально! компоненти мед1апродукци.
Завданням мед1аосв1ти е також сприяння формуванню:
• мед1а1муштету особистосп, який робить и здатною протистояти агресивному мед1а-середовищу, забезпечуе психолопчне благополуччя при споживанш мед1а-продукц11, що передбачае мед1аоб1знашсть, умшня обирати потр1бну шформащю, оминати шформацшне «см1ття», захищатися ввд потенцшно шкодливо! шформаци з урахуванням прямих \ прихованих вплив1в;
• рефлекси \ критичного мислення як психолопчних мехашзм1в мед1а-грамотност1, що забезпечують сввдоме споживання мед1апродукц1! на основ1 ефективного ор1ентування в мед1апростор1 та осмислення власних мед1апотреб, адекватного та р1зноб1чного ощнювання змюту \ форми шформаци, И повноцшного \ критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови р1зних мед1а;
• здатност до мед1атворчост1 для компетентного \ здорового самовираження особистосл й реал1заци И життевих завдань, полшшення якосп м1жособово! комушкаци \ приязносл сощального середовища, мереж1 стосунк1в \ якосп життя в значущих для особистосл стльнотах;
• спещатзованих аспекпв мед1а-культури: в1зуально! мед1акультури (сприймання к1но, телебачення), музично! мед1акультури, розвинених естетичних смашв щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-мед1а, та сучасних напрям1в мед1аарту тощо.
Школьна мед1аосв1та охоплюе штегровану мед1аосв1ту (використання мед1адидактики в межах юнуючих предмепв), спещальш навчальш курси, факультативи, гурткову, студшну та шш1 форми позакласно! роботи. Ця форма мед1аосв1ти спрямована переважно на формування критичного мислення, комушкацшно! мед1акомпетентност1.
Об'ектом вивчення спещал1зованого курсу «Мед1акультура» е суспшьний феномен сучасно! медаакультури, що являе собою щабель еволюцшного розвитку цившзаци людства.
ЗМК дають змогу актив1зувати знання, отримаш в ход1 традицшного навчання, але водночас можуть засм1чувати св1дом1сть шформацшним шумом, перевантажувати пам'ять, пригшчувати уяву, шаблошзувати мислення, викривлювати вольовий розвиток дитини. Щоб уникнути ризик1в \ актуал1зувати позитивний потенщал мед1а, дитину потр1бно готувати до ефективно! взаемоди з шформацшним простором.
Сьогодш мед1аосв1та е тим засобом, який можна використовувати не лише для протистояння негативним наслвдкам стлкування !з ЗМ1, а й для профшактики дев1антно! та делшквентно! поведшки, щоб нейтратзувати вплив «екранного насильства» на неповнол1тню аудиторш, бо мед1аосв1чена аудитор1я розум1е: «мед1а транслюе вде!, шформащю, новини з точки зору певно! категори людей; для емоцшного впливу на публ1ку застосовують спещальш технологи, щ технологи можна розтзнати та зрозум1ти, якого ефекту намагалися досягнути л, хто створював мед1атекст; ус1 мед1атексти випдш одним людям, а шшим - навпаки, завдають шкоди. Мед1аосв1чена аудитор1я шукае альтернативш джерела шформаци та розваг, не стае об'ектом машпуляци з боку телебачення (для задоволення штересв будь-кого), складае бшьш сввдому частину громадян свого суспшьства» [15].
Засилля низьковарлсно! в художньому, моральному, змютовому, цшшсно-смисловому аспектах мед1апродукд1!, постшна репрезентащя насильства, агреси, порнографи потребують реагування не тшьки з боку найближчого дорослого оточення дитини, а й з боку певних державних шституцш.
Перед педагогами постають так завдання: формувати теоретичну базу знань учшв з основ мед1аграмотност1 \ практичш навички ефективно! та безпечно! взаемоди з шформащею, отриманою з мед1аджерел, у тому числ1 з урахуванням використання засоб1в сучасних
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у повсякденнш практичнiй, зокрема навчально-шзнавальнш, дiяльностi учнiв та !хньому мiжособовому спiлкуваннi; започаткувати основи !хньо! медiакультури, умiния виражати себе в сучасному медiапросторi.
Учнi в процесi вивчення курсу «Медiакультура» повиннi оволодiти навичками: аналiзу типiв комунiкацi!, засобiв комушкацп критичного мисления та рефлексивного сприймання медiатекстiв; методами аналiзу медiатекстiв; прийомами психологiчного захисту проти непотрiбно! шформацп та навичками безпечно! поведiнки в медшному просторi; навичками органiзацi! особиспсного медiйного простору (у тому чи^ творчими); умiниям розвитком мотиваци щодо формування iндивiдуально! медiакультури.
У процеа впроваджения зазначеного курсу в навчально-виховний процес можна застосовувати такi методи i форми роботи:
1. Включения у структуру уроку проблемних, проектних методiв роботи, рiзних iнновацiйних форм оргашзацп навчально! дiяльностi (нестандартнi, дослвдницьш завдания).
2. Забезпечения участi школярiв у позакласних заходах з предмета.
3. Створення умов для самостшно! дiяльностi на уроках з медiакультури.
4. Створения умов для участ учнiв у конкурсах.
5. Формування тзнавального iнтересу, який е шдгрунтям для розвитку шзнавально! активностi учшв (активний пошук, здогад, дослiдницький шдхвд, готовнiсть до вирiшения складних творчих завдань).
«Передбачаеться i лекцiйний матерiал, i практичнi заияття - скажiмо, перегляд та аналiз фiльмiв, зокрема, короткометражок, а також реклами; обговорення медiйних творiв i створения власних. Дии можуть приносити на урок цiкавi для них твори, пропонувати для перегляду та обговорення те, що !м сподобалось або навпаки - не сподобалось. На уроках вивчатимуться механiзми впливу, види манiпуляцiй у медiа i як вiд них звiльиятися. Придалятиметься увага екраннiй мовi: тобто - як передаються рiзнi iде! з точки зору психолопчного впливу, як емоцi! викликають певнi зображения. Суть у тому, щоб д^и проявляли шщативу та створювали власнi медiатвори. Коли дiти вчаться робити щось самостшно, вони шакше сприймають екранну мову - якщо е мотиващя робити, то виникае мотивацiя знати...» [10].
Входження Укра!ни в мiжнародний прослр спричинило виникнения нових чинниюв розвитку освiти i, вiдповiдно, змшило вимоги до якостi знань учшв. Постала необхвдшсть реалiзувати застосувания шновацшних технологiй для того, щоб освиа вiдповiдала вимогам сучасност!
Курс «Медiакультура» можна вважати одним iз прототитв нових навчальних дисциплiн, завдания якого - навчити особистiсть критично ставитися до шформацп, яка оточуе людину в сучасному iнформацiйному свiтi.
Отже, медiаосвiта вчить суспiльство не стояти осторонь величезного потоку iнформацi!, а впевнено користуватись ним, фiльтрувати i вибирати все, що сприятиме всебiчному розвитковi iндивiда [14].
В умовах надмiру рiзноманiтно! iнформацi! першочерговим завданням сучасно! базово! освiти е виховання культури сприйияття, розумiния, аналiзу шформацп, формування уявлень про мехашзми i наслiдки !! впливу на глядачiв, читачiв i слухачiв. Однобiчна або перекручена шформащя (яка передаеться, примiром, телебачениям, що володiе великою силою пропагандистського впливу), безсумнiвно, мае потребу в осмисленш. Тому корисно, щоб молодь могла розрiзняти: розходжения мiж наданими (потребують перевiрки) та загальноввдомими фактами; надiйнiсть джерела шформацп; упереджешсть суджения; неяснi або двозначнi аргумента; логiчну несумiснiсть у ланцюзi мiркування.
Перед молодою людиною нинi постають вагомi виклики: вона мае володии iнформацiйною i технологiчною компетенцiями, вм^и критично й системно мислити, вирiшувати творчi завдания, пристосовуватися до швидкозмшних умов навколишнього свiту, самоспрямовуватись у навчанш, бути готовою працювати в командi i водночас змiцнювати сво! морально-духовнi основи, щоб не набути статусу розумного цишка, який задля особистих досягнень не гребуе застосуванням аморальних технологш [7].
Сучасний роботодавець шформацшного суспiльства зацiкавлений у пращвников^ який:
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
- yMie думати самостшно i вирiшувати pi3HOMaHiTHi проблеми (тобто застосовувати отриманi знання для 1х вирiшення);
- може критично i творчо мислити;
- володie значним словниковим запасом, який базуеться на глибокому розyмiннi гyманiтарниx знань.
Водночас, коли у багатьох крашах проблеми медшно! освiти е одними з найактуальшших у розвитку рiзниx сфер життя держави, а медiаосвiта фyнкцiонyе як система, як комплексна стратепя, що дае змогу готувати бiльш активних, бiльш зрiлиx споживачiв iнформацiйного сyспiльства, в Укршш, на жаль, медiаосвiта поки ще не стала ш частиною загальноосв^ньо! тдготовки молодi, нi концептуальною теxнологiею взаемоди ЗМ1 з аyдиторiею [15].
Тож питания впровадження медiаосвiти в Укршш стае дедалi актyальнiшим, бо саме вона, виконуючи багатоаспектнi завдання, покликана стати соцюкультурним фактором розвитку особистосп, засобом розвитку медiакyльтyри та виршити одну з найважливiшиx проблем - захистити аудиторш споживач1в ЗМ1, передуем аудиторш дитячу та молодiжнy, ввд негативного впливу медiа.
Дослiдники в галyзi соцюлоги ЗМ1 доводять, що на початку XXI ст. ввдбулася остаточна переорiентацiя юнацько! аудитори на аyдiовiзyальнy iнформацiю. Саме тому прюритетною визначено мету - використання ЗМ1 та медiаосвiти для формування умшь орiентyватися в iнформацiйномy просторi, для протистояння маншуляци сyспiльною свiдомiстю, для адаптаци людей до нових сощальних умов життя, що постiйно змiнюються, для позитивного саморозвитку особистостi. Це мае бути в полi зору i системи освiти загалом, i кожного педагога зокрема.
Вмiння грамотно й критично вибирати необх1дну iнформацiю та використовувати можливосп медiатеxиологiй, захищатися вщ 1хтх негативних вплив1в - це вимоги часу, зумовлет змiнами в сощокультурному просторi, яким повинен вщповщати кожен, хто мае допомагати устшнш соцiалiзацil пiдростаючого поколiння. Важливим е i розyмiння того, що процес медааосвии повинен починатися i продовжуватися не лише в школi, а тривати все життя.
Л1ТЕРАТУРИ
1. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: пiдрyчник / ред.-упор. : В. Ф. 1ванов, О. В. Волошенюк; за наук. ред. В. В. Рiзyна. - К. : Центр вшьно! преси, 2012. — 352 с.
2. Чемерис I. М. Медiаосвiта за кордоном: теори медiаосвiти та коротка кторш розвитку / I. М. Чемерис // Вища освiта Укра'ни. - 2006. - № 3. - С. 104-108.
3. Федоров А . В. Медиаобразование, медиаграмотность, медиакритика и медиакультура/
A. В. Федоров // Высшее образование в России. — 2005. — № 6. — С. 134-143.
4. Онкович Г. В. Медiаосвiта як штелектуально-комушкативна мережа / Г. В Онкович. // Вища освгта Укра'ни. - 2008. - № 3. - С. 130-137.
5. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш // 1нститут сощально! та полггично! психологи Нацюнально! академп педагогiчниx наук Укра'ни. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http ://www. ispp.org. ua/news_44. htm.
6. Бех I. Д. Виховання особистостi : тдручник / I. Д. Бех. - К. : Либвдь, 2008. - 848 с.
7. Пушкарьова Т. Шформацшно-комушкацшна компетентнiсть - важливий чинник формування свiтоглядy учн1в / Т. Пушкарьова // Рщна школа. - 2010. - № 9. - С. 9-12.
8. Слюсаревський М. Медiа-освiта : укра'нська перспектива / М. Слюсаревський, Л. Найдьонова // Рвдна школа. - 2010. - № 9. - С. 57.
9. Тернопшьська В. I. Сощально-комуткативна культура школяра : шляхи сходження : монографiя /
B. I. Тернопшьська. - Житомир : Вид-во ПП «Рута», 2008. - 303 с.
10. Найдьонова Л. Щоб дитина грамотно споживала медiа, треба поставити ii в позищю творця (за матерiалами osvita.mediasapiens.ua) [Електронний ресурс] / Любов Найдьонова. - Режим доступу: o svita. mediasapiens.ua
11. http://www.edu.of.ru/mediaeducation/default.asp?ob_no=823
12. Онкович Г. В. Медiаосвiта в Украiнi: сучасний стан i перспективи розвитку / Г. В. Онкович // Новi технологи навчання: матерiали другого мiжнародного семiнарy «Навчально-виховне середовище та моральшсть у XXI столiттi» /. - Ки!в; Вiнниця, 2010. - № 62. - С. 89-92.
13. Духанша Н. М. Медiатеxнологii як мотиващя стyдентiв до навчання / Н. М. Духашна // Вища освгта Укра'ни у контекстi штеграцп до европейського освiтнього простору: Вища освгта Укра'ни. - 2008. - Дод. 3, т. V (12). - С. 189-193.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
14. Бурiм О. В. Медiаосвiта як важливий компонент сощально-педагопчно! профiлактики
деструктивного впливу ЗМ1 на особистiсть О. В. Бурiм. [Електронний ресурс] /- Режим доступу:
http://www.uk.orgsun.eom/1/1/1858-1.php.
УДК 070:372(477.72)
О. Б. ПОЛ6В1КОВА
СПЕЦИФ1КА ВПРОВАДЖЕННЯ ДОШК1ЛЬНО1 МЕД1АОСВ1ТИ НА
ХЕРСОНЩИН1
Обгрунтовано специфк впровадження сучасно! системи Mediaoceimu дошюльниюв у Херсонськш областi. Розкрито суттсть концепцп, особливостi програми та супровiдних заходiв, розроблених професором К. Л. Крутш, щодо забезпечення дошкыьноi медiаосвiти в зазначеному регiонi Украши.
Ключовi слова: медiаосвiта, концепщя дошюльноi медiаосвiти, тновацшт медiатехнологii.
О. Б. ПОЛЕВИКОВА
СПЕЦИФИКА ВНЕДРЕНИЯ ДОШКОЛЬНОГО МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ НА
ХЕРСОНЩИНЕ
Обоснована специфика внедрения современной системы медиаобразования дошкольников на Херсонщине. Раскрыта сущность концепции, особенности программы и сопроводительных мероприятий, разработанных профессором К. Л. Крутий, по обеспечению дошкольного медиаобразования в данном регионе Украины.
Ключевые слова: медиаобразование, концепция дошкольного медиаобразования, инновационные медиатехнологии.
O. B. POLIEVIKOVA
THE PECULIARITIES OF IMPLEMENTING PRESCHOOL MEDIA EDUCATION
IN KHERSON REGION
The author of the article substantiates the peculiarities of implementation of the modern system of media education for preschool children in Kherson region. The essence of the concept, features of the program and accompanying processes studied by professor K. L. Krutiy as a means to support the implementation of preschool media education in this region of Ukraine are discussed.
Keywords: media education, the concept of pre-school media education, innovative media technology.
У прийнятш у грудт 2012 р. «Резолюцп Свропарламенту з медiаграмотностi у свгт цифрових технологш» ч^ко окреслено шлях до обов'язкового статусу медааосвии в уах крашах Свропейського Союзу: медiаосвiта мае охопити ва верстви населения, включаючи дией та молодь, i стати неввд'емною складовою навчальних програм на кожному рiвнi шильного життя. До реалiзацii цього напряму дiяльностi долучилась i Укра'на.
Дошшльна освга в нашш державi мае чику нормативну базу. Основш напрями роботи з розроблення та впровадження моделi медiаосвiти грунтуються на таких документах: Закош Укра!ни «Про дошкшьну освiту»; Концепцй' впровадження медiаосвiти в Укра'ш (схвалено! постановою Президп Нацюнально! Академп педагогiчних наук Украши 20 травня 2010 р.); UNESCO [Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In: Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, p. 273-274. Reprint in: Outlooks on Children and Media. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001, p. 152], Положенш про порядок здшснення шновацшно! освиньо! д!яльносп, затвердженому наказом Мшютерства освии i науки Украши ввд листопада 2000 р.
Аналiз джерел, автори яких дослiджують шляхи вдосконалення сфери освiти, дав змогу з'ясувати, що проблеми iнформатизацii вивчалися фахiвцями в рiзних аспектах, а саме: у контексп реформування професiйноi освии вiдповiдно до европейських вимог (В. Журавський, М. Згуровський, В. Кремень, П. Сшорський, М. Степко та ш.); розробки концептуальних засад неперервно! й дистанцiйноi «освiти без кордошв», що спрямованi на вирiшения завдань
