CC BY
88
УДК 1:316.4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор;
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, професор;
С. М. Соболева, кандидат педагопчних наук, доцент
1НФОРМАЦ1ЙНЕ НАСИЛЬСТВО: ЗМ1СТОВНИЙ АСПЕКТ
У статт1 розкриваються сутмсть тформацшного насильствау широкому та вузькому сена та його зм1стовний аспект. Показано, що тформацШна компонента м1ститься в будь-якому насильств1, а тформацШне насильство може бути безпо-середшм та опосередкованим. Констатуеться, що в сучасному сустльств1 склала-ся система державного та приватного тформацШного насильства. Висв1тлено роль засоб1в масовог тформацИ та комп'ютерног мереж11нтернет у зд1йсненм тформацшного насильства. Проанал1зовано основш аспекти щодо зм1сту тформацШного насильства: захист в1д тформацп, тформацШний тероризм, зображення насильства у ЗМ1, мантулящя св1дом1стю, в1дсутшсть анал1зу тформацп користу-вачами як результат доступност1 тформацп, економ1чний та пол1тичний контроль за засобами масовог тформацп. Визначено основт властивост1 тформацШного насильства. Запропоновано типолог1зац1ю тформацшного насильства за суб'ектами та об'ектами насильства, за способами та мехамзмами його зд1йснення та за ступенем прояву.
Ключовi слова: тформацШне насильство, тформащя, тформацШна безпека, засоби масовог комумкацИ, тформацШний тероризм, машпулящя св1дом1стю.
Постановка проблеми. 1нформацшна безпека посщае одне з провщних мюць у системi забезпечення життево важливих штереав уах краш ^ без-умовно, Украши. Це передуам зумовлене нагальною потребою створення розвиненого шформацшного середовища украшського суспшьства, однак саме через таке середовище найчаспше здшснюються загрози нащональнш безпещ. Сьогодш система забезпечення шформацшно! безпеки Украши, яка склалася рашше, вже не вщповщае новим принципам забезпечення шфор-мацшно! безпеки та не може надшно протидiяти шформацшним загрозам [11; 12]. Означена проблема особливо ускладнюеться вектором агресп та насильства. На тл явищ кризи та нестабшьносп в украшському суспшьсга шформацшне насильство виявляеться неминучим елементом суспшьного буття.
Результати авторського аналiзу останнгх до^джень свщчать, що в сучасному суспшьста склалася система державного та приватного шформа-
136
© Дзьобань О. П., Панфшов О. Ю., Соболева С. М., 2016
цшного насильства. Засоби масово! шформацп нав'язують вигiднi !м та !х реальним власникам оцiнки, думки, електоральну поведiнку. Iнформацiйним насильством е прославляння культу сили й гангстеризму, вестершзащя або, навпаки, заповнення вульгарною в^чизняною естрадою екранiв телебачен-ня й кшематографа. Насильство входить у мову, семантику передач, повсяк-деннi комушкацп. Сьогоднi надзвичайно актуальним е внесення термшоло-пчно! ясностi в категорiальний апарат, включаючи поняття iнформацiйного насильства й шформацшно! безпеки, якi виступають продуктом сощально-го конструювання, кодування в культур^ придбання власно! семантики за рахунок взаемодп рiзноманiтних культурних дискурсiв.
Необхiдно зазначити, що дослщженням певних аспектiв iнформацiйного насильства в контекст забезпечення шформацшно! безпеки присвячеш працi Р. Авдеева, В. Афанасьева, Т. Берези, Е. Беляева, М. Бусленка, В. Глуш-кова, С. Гриняева, О. Данильяна, О. Дзьобаня, Г. Емельянова, М. Кастельса, В. Лекторського, В. Лисицького, В. Лопатша, Й. Масуди, А. Мшка, Е. Моргунова, Дж. Нейсб^а, Б. Парахонського, Е. Паркера, Г. Почепцова, А. Ракь това, Е. Тоффлера, В. Циганкова, М. Чеснокова та шших дослщниюв.
Метою статтi е визначення змюту шформацшного насильства як яви-ща, що дiе в шформацшному полi та ускладнюе проблему забезпечення шформацшно! безпеки сучасного укра!нського сустльства.
Основт результата до^дження. Ведучи мову про шформацшне насильство, перш за все необхщно згадати про те, що взагалi е шформащя. Iнформацiя — певна матерiальна або логiчна впорядкованiсть на основi силових (енергетичних i речовинних) чинниюв, але така, що не зводиться до них. 1нформацшна компонента (не речовинна й не енергетична) мютить-ся в будь-якому насильств^ але з еволющею суспiльства !! роль зростае. Друга природа завжди мютить шформацшну компоненту. Iнформацiйне насильство може бути безпосередшм i опосередкованим, може бути причиною, умовою, метою, приводом. За сво!м онтологiчним статусом шформащя не вiдрiзняеться вщ простору, часу, енергп, маси та шших категорш. У той же час поняття шформацп iстотно ширше, багатоаспектнiше кожно! з цих фшософських категорiй. Вона е значущою (йдеться про певну безлiч значущих характеристик) характеристикою матерiальних та iдеальних об'екпв i !'хшх взаемодiй на вах рiвнях оргашзацп матери [1; 3].
Слщ вказати основнi властивостi шформацп: подвшшсть, достовiрнiсть, повнота, переконливiсть, цшшсть, кориснiсть. Необхiдно з фiлософських позицш розглянути залежнiсть цiнностi шформацп вщ 11 дп на стан, пове-дiнку сощально! системи, на можливосп вирiшення системою сво!х завдань. Найбшьший iнтерес для нас у контекст нашого дослiдження становить
спотворена шформащя: видача одиничного за загальне, явища за сутшсть, приводу за причину, можливого за дшсне, випадкового за необхщне.
У другш половиш XX ст. стало переосмислюватися принципове бачення, картина св^у. Традицшно вона була представлена в матерiалiстичних парадигмах такими класичними категорiями, як: матерiя, рух, проспр, час. 1з вщкриттям ролi шформацп стало зрозумiло, що ця картина е неповною i потребуе доповнення, виникли сумнiви i вiдносно прiоритету тако! фундаментально! категорп, як матерiя. Сьогоднi в наукових колах поширюеться думка, що в основi об'ективно! реальностi лежить не матерiя, а iнформацiя. Матерiя («матерiал») iснуе остiльки, оскiльки забезпечуе «життездатшсть» шформацп: iнформацiя — це змют, а матерiя — !! форма [4]. З одного боку, шформащя формуе матерiальне середовище життя людини, виступаючи в ролi шновацшних технологiй, комп'ютерних програм, телекомунiкацiйних протоколiв, а з другого — е основним засобом мiжособистiсних взаемовщ-носин, постшно виникаючи, видозмiнюючись i трансформуючись у про-цесi переходу вщ одше! людини до шшо'!. Таким чином, шформащя одно-часно визначае i соцiокультурне життя людини, i !! матерiальне буття.
Необхiдно проводити вщмшшсть мiж взятою в грубш i рiзкiй формi iнформацiею i таким родом шформацп, вiдповiдно до яко! ми як людськi ютоти можемо ефективно дiяти або вщповщно до яко! можуть ефективно дiяти машини. Основна вiдмiннiсть i складшсть виникають iз того факту, що для дп важливе значення мае не кшькють послано! шформацп, а, швид-ше, кiлькiсть шформацп, яка може проникнути в комушкативш й акумулю-ючi апарати в достатнш кiлькостi, щоб служити як подразник дп. Будь-яка передача сигналiв або зовшшне втручання в них зменшуе обсяг шформацп, що мютиться в них, якщо тшьки з нових вщчутпв або з пам'ятi, яю ранiше були виключенi з шформацшно! системи, не надшшла нова шформащя. 1з кiбернетичноi точки зору семантично значуща шформащя — це шформащя, що проходить через лшш передачi плюс фшьтр, а не шформащя, що проходить тшьки через лшю передачi [5]. М. Кастельс у сво!й моделi пiдставою й одночасно виразом глобальних змш у суспшьсга вважае технiчний про-грес, а точшше — його найбшьш iнтелектуальну частину. Вона сильнiше за ва iншi технiчнi нововведення змшюе сприйняття свiту в окремого шдивь да й одночасно впливае на оргашзащю соцiального простору [17]. Проспр же е виразом спiльноти, оскшьки нашi спiвтовариства зазнають структурно! трансформацп. Розумно припустити, що в наш час виникають новi просто-ровi форми i процеси.
Прийнято вважати, що насильство пов'язане з прямим фiзичним i мате-рiальним збитком i виявляеться як вбивство, загроза. Усе це прям^ найбiльш
очевидш, rpy6i форми насильства, проте разом з ними icHye ще насильство, яке пронизуе пcихологiчнy й штелектуальну сфери та виявляеться непо-мiтно у виглядi нав'язування власних переконань опоненту спотвореною iнформацieю [7; 19]. До одного з видiв насильства можна вщнести й обман. Стабшзуюча фyнкцiя обману широко використовуеться державними органами, засобами масово'1 шформацп, причому в найрiзноманiтнiших формах — вщ ретельно продумано'1 дезшформацп (добре застраховано! вiд викриття) до тонких маншуляцшних дiй над суспшьною cвiдомicтю, що формують випдну громадську думку, яка пiдтримye потрiбнi уряду символи вiри [13].
Видiв насильства нiтрохи не менше, ашж сфер людсько'1' дiяльноcтi. Суть насильства полягае в тому, щоб змусити конкретну людину або cпiльнотy людей до дш, якi суперечать 1'х власним iнтереcам [10, с. 19-27]. Таким чином, приховування вщ людей шформацп про 1'х дiйcнi штереси або свь дома пiдмiна 1'х помилковими шляхом iнформацiйного накату е пршим видом насильства.
З'ясовуючи змicт шформацшного насильства, слщ акцентувати увагу на таких аспектах.
По-перше, все 6iльш актуальним стае не захист шформацп, а захист вщ шформацп. 1з появою всесв^ньо! мережi 1нтернет будь-який охочий може заявити про себе на весь св^, причому фактично безкоштовно, на вщмшу вiд використання традицiйних ЗМ1. Цензура в мережi як така практично безглузда, оскшьки навiть при закритт сайта завжди залишаеться можли-вicть викласти цю ж шформащю на будь-якому iншомy cерверi, причому все це аношмно або практично аношмно. 1нтернет — вiдкрите поле для шформацшного насильства. У людини, яка починае сприймати св^ через 1нтернет, виникае нова картина св^. У цiй ситуацп змiнюeтьcя навт тра-дицiйне уявлення про знаковi системи. По-перше, величезний потiк шформацп перекладае ïï з дискретного рiвня на континуальний, можлива нав^ь iнформацiя без жодного змicтy. По-друге, втрачаеться можливють верифь кувати цю шформащю, визначити, де правда, а де брехня. Вщбуваються змши в мовi як оcновi комушкацп, а це, у свою чергу, породжуе глобальш трансформацп в cycпiльcтвi.
Будь-яка комушкащя можлива тiльки в тому випадку, якщо сторони, що обмшюються iнформацiйними повiдомленнями, розyмiють 1'х. 1накше ми маемо справу з псевдо- або квазшомушкащею, яка може iнодi досить устш-но iмiтyвати комушкащю, але нiколи не в змозi забезпечити виконання ïï основно'1' функцп — узгодження дiй cy6'eктiв стльно'1 дiяльноcтi в суспшь-ному житп. Тому пошук резервiв фyнкцiонyвання комyнiкаторiв неможли-
вий поза вченням процеав сприйняття i розумшня шформацшних повь домлень i текспв, поширюваних за допомогою цих 3aco6ÏB.
Вплив засoбiв масово'1 комушкацй може бути описаний у поняттях «фор-мування установки», або «праймшгу». Сoцiальнo-психoлoгiчна основа цього явища полягае в тому, що для штерпретацй сoцiальних подш люди найчастiшe використовують тi поняття, яю часто активiзуються (зокрема, за допомогою засoбiв масoвoï комушкацй) в ïx свiдoмoстi. Числeннi досль дження показують, що iснуе зв'язок мiж тим, якi сюжети oсвiтлюються за-собами масoвoï комушкацй, i тим, яю проблеми люди вважають найбшьш важливими на даний момент. Таким чином, саме засоби масово'1' комушкацй роблять т або iншi проблеми легко доступними i тим самим задають поль тичний i сощальний порядок ширoкiй пу6лiцi. При цьому за допомогою мeдiа формуеться не тшьки св^огляд, а й образ дш iндивiдiв [15].
Ви6iркoвe акцентування матeрiалу в програмах новин сприяе тому, що засоби масово! комушкацп не просто повщомляють нам про те, що вщбу-ваеться, вони визначають хщ наступних пoдiй. Це ненавмисний вплив: засоби масoвoï шформацп зовам не намагаються стимулювати насильство, проте ïx всeмoгутнiсть важко пeрeoцiнити. При цьому скептицизм шдивща стосовно ЗМ1 зoвсiм не надшяе його iмунiтeтoм до переконання.
По-друге, шформацшне насильство певним чином переплелося з теро-ром, феномен тероризму охопив буквально всю планету [23]. Yd засоби терористичноЛ дiяльнoстi можна подшити на двi вeликi групи: засоби мате-рiальнoï дй (зброя, вибуxoвi й oтруйнi речовини) i засоби нeматeрiальнoï дй (нeзафiксoванi на матeрiальниx нoсiяx залякування, погрози, попередження про шбито пiдгoтoвлюванi вибухи, вбивства). Як тдставу класифiкацiï за-сoбiв тeрoристичнoï дiяльнoстi можна також використовувати види насильства, тoдi ми одержимо таку типолопю: фiзичний, eкoнoмiчний i морально-псиxoлoгiчний тероризм.
Y наш час ще освоення терористами iнфoрмацiйнoï з6рoï. Так, сучаснi розвинеш суспiльства стали 6iльш залeжнi вщ електронних баз даних, ана-лiзу та пeрeдачi iнфoрмацiï. Таким чином, багато життево важливих сeктoрiв вщкрип для нeсанкцioнoванoï дй, а узгоджена дiя може паралiзувати всю крашу. Тому зростае тривога з приводу комп'ютерного тероризму. Якщо рашше единим видом iнфoрмацiйнoï зброх були ЗМ1, то тепер величезну роль ввдграе комп'ютерна iнфoрмацiя. Якщо терор за допомогою засoбiв масoвoï iнфoрмацiï могла здшснювати тiльки держава, то дiя через комп'ю-тeрнi системи стала можливою i для окремих od6. Якщо новий тероризм спрямуе свою енерпю на шформацшну вiйну, то його руйшвна сила буде набагато бшьшою, анiж будь-коли в минулому, бшьшою навiть, анiж при використанш 6актeрioлoгiчнoï й xiмiчнoï з6рoï [28].
Г. Маркузе зазначае, що завдяки техшчним досягненням людство зумшо наблизитися до перемоги над потребою до задоволення в^альних шстинк-^в людини i, отже, до звiльнення шстинклв вiд непотрi6ного придушення. Продyктивнicть стае самоцшлю: оcкiльки вона не може ослабити репреаю, вона обертаеться проти шдиввдв i перетворюеться на споаб контролю. Тодi, коли iндивiди не зайнят продуктивною працею, контроль над свщомютю здiйcнюeтьcя за допомогою контролю над шформащею, за допомогою ш-дустрп дозвiлля й розваг, за допомогою формування непотрiбних («помил-кових», «репресивних») потреб — словом, за допомогою маншулювання cвiдомicтю [21, с. 135], як наслщок — з'являються новi cоцiальнi проблеми. Навiть сама можливють iнформацiйного насильства породжуе якюно новi етичнi проблеми, суть яких у визначенш принципiв поведiнки в новш ре-альноcтi. Виникають питання: яю повиннi бути норми поведшки в умовах абсолютно'1 свободи впливу на людину, як ri або iншi способи взаемодп з вiртyальною реальнicтю позначаться на cоцiальноcтi само'1 людини?
По-трете, серед 6агатоманiтних проявiв ефектiв масово'1 комушкацп особливе мюце поciдають ефекти, пов'язанi iз зображенням насильства в першу чергу в програмах телебачення. Ця проблема впродовж останшх десятишть була й залишаеться предметом численних дослщжень i не-ослабних диcкyciй [14]. Особливо'1 гостроти проблема набула у зв'язку з питанням про сощальну вщповщальшсть заcобiв масово'1 комушкацп. До основних питань теми звичайно вщносять такi — чи дшсно фyнкцiонy-вання ЗМК призводить до проявiв агреcивноï поведшки, i якщо так, то який мехашзм реалiзацiï цього феномену? Яким е внесок заcобiв маcовоï комушкацп в реальний рiвень насильства в тому або шшому cycпiльcтвi? Чому засоби маcовоï комyнiкацiï сприяють бшьшою мiрою прояву агре-сивних дш або звiльненню вiд вiдчyттiв агресивносп? Якi оcо6ливоcтi впливу iнформацiйних i художшх матерiалiв телебачення, що м^тять сцени насильства? Дотепер серед дослщнимв не icнye eдиноï точки зору щодо cyтноcтi та cпрямованоcтi впливу показу телевiзiйного насильства на прояви насильства в реальность
Т. Адорно, виявивши ефект складного сплетшня любовi й ненависп до телевiзiйних перcонажiв, з гiркотою дiйшов висновку, що виявлеш ним та iншими дослщниками закономiрноcтi кyльтyрноï продyкцiï гарантують нечуваш можливоcтi для манiпyлювання свщомютю. Якщо поведiнка людини визначаеться неконтрольованими зонами психши, то манiпyлятор, минувши пор^ cвiдомоcтi, може потурати спонукам, що стихшно складаються, викли-кати потребу в певних наркотичних ефектах. Експлуатащя пригшчених праг-нень, масове обслуговування фантазш, що виникають у головi людини, фаб-рикацiя шюзш, за твердженням Т. Адорно, страшш не тiльки тим, що
спираються на неcвiдомi пласти психши. Бща в тому, що в повсякденнш ре-альност невмотивоваш вчинки сприймаються глядачами й читачами як на-cлiдок обдуманого ршення, прийнятого iндивiдом, який шукае в телевiзiйно-му видовищi не одвiчнi icтини, не привiд для розгортання анал^ичних здi6ноcтей, не глибою хyдожнi враження, а тягнеться до телевидовищ тд впливом пcихологiчних потяпв. У цьому й криються, на думку Т. Адорно, таемнищ роздвоювання cвiдомоcтi, властивох оcо6i [2]. Так, вщкидаючи насильство, рядовий глядач як мислячий суб'ект знаходить в екранних злочинах привабливе видовище, спокутне звiльнення вiд повсякденних переживань.
Можна сперечатися з приводу того, наскшьки насильство на екраш при-зводить до насильства в житт i що вщбуваеться, коли кiлькicть телевiзiйних убивств за годину подвоюеться, але одне не викликае сумшву — нашi цш-ноcтi перебувають тд величезним впливом того, що ми бачимо на екраш. Емоцшна дiя письмового слова набагато слабша, ашж дiя телеекрана. Телебачення в багатьох вщношеннях вiдкидаe нас назад, у св^ непиcьменноcтi. Цiнyeтьcя вiзyальна дiя на емоцп i страхи, а не привабливють cyвороï логь ки сенсу. Логiчна дiя е можливою i за допомогою електронних ЗМ1, але вони значно бшьше пiдходять для пробудження емоцiй, ашж для передачi лопч-ноï шформацп. Вщхщ вiд письмового слова змшюе сам cпоci6 нашого мислення й ухвалення ршень. Лист поволi змшював риторику, оcкiльки поширення письмового слова вимагало загальноï пиcьменноcтi, i вщбува-лося це поступово. Електроннi ЗМ1 володiтимyть тieю ж силою дп, що й лист, але вщбудеться це набагато cтрiмкiше, оcкiльки шкому не прийде в голову «вчитися» дивитися кiно або телевiзор.
Для розумшня й передбачення людських вчинюв те, що в телевiзiйнiй кyльтyрi вважаеться правдою, часто набагато важливше за реальну правду. Засоби маcовоï iнформацiï стають cвiтcькою релiгieю, значною мiрою замi-нюючи загальну ютор^, нацiональнy культуру, дрyзiв як головну силу, що створюе наше уявлення про дшсшсть [27]. Недивно, що в мiрy юторичного прогресу людина виявлялася все бшьше i бшьше залежною вщ шформацп в найрiзноманiтнiших ïï проявах. Людство з^кнулося з кризою, яку саме ж створило: воно тоне в морi шформацп [8, с. 30-35]. Новi шформацшш струк-тури можуть спонтанно викликати глибою змiни. Не потрi6но буде йти на жертви або застосовувати силу — за винятком, мабуть, тих випадюв, коли хтось свщомо заплутуе або спотворюе шформащю [22, с. 118-120].
По-четверте, актyалiзyeтьcя проблема маншулящею свщомютю. Манi-пyляцiя — це перш за все частина технологи влади, що замшила в шформа-цшному crarniri такi види влади, як насильство й примушення. У зв'язку з цим юнуе декшька пiдходiв до цього явища. З одного боку, маншулящя розглядаеться як м'яка, «прогресивна» владна технолопя, що дозволяе муд-
рим правителям управляти свщомютю свoïx громадян. Маеться на уваз^ природно, що правитeлi при цьому переслщують iнтeрeси свoïx громадян. З другого боку, свобода вoлi людини — це ïï нeвiд'емна якiсть, що робить ïï iстиннo вiльнoю, i вона в жодному випадку не повинна приноситися в жертву нав^ь «найпрогресившшим» формам влади.
Маншулящя свщомютю припускае вторгнення саме в цю сферу людськoï iстoти. Маншулящя не тiльки спонукае людину, що знаходиться тд такою дiею, робити те, чого бажають шш^ вона примушуе ïï вoлiти це робити. Одшею з основних умов успiшнoï маншуляцп е той факт, що у сучаснoï людини в основному немае аш часу, анi бажання пeрeвiряти дoстoвiрнiсть пoвiдoмлeнь, адже саме повщомлення засo6iв масoвoï шформацп формують св^огляд людини, що живе в шформацшну епоху. Вiдмiнна риса сучасних ЗМ1 полягае в пeрexoдi в пoдачi шформацп вiд переконання до навшвання. Переконання впливае на свщомють людини, апелюючи до розуму й здорового глузду, тсдо як навшвання, обходячи розум суб'екта, безпосередньо впливае на псиxiчну сферу без вiдпoвiднoï обробки, завдяки чому вщбува-еться справжне щеплення ^eï, вщчуття, емоцп або того чи шшого псиxoфi-зичного стану.
Практичнi дoслiди показали, що пряма брехня у надрукованш шформацп пом^шша, анiж у радюпередачах, тoдi як у тeлeвiзiйнoму мовленш вона практично нeпoмiтна. Це пояснюеться тим арсеналом засoбiв навiювання, яким вoлoдiе сучасне телебачення. Перш за все йдеться про пасивний характер сприйняття тeлeвiзiйнoï шформацп, про вщсутшсть «дiалoгiчнoстi». Y рeзультатi притупляеться критична здатшсть мислити, iнфoрмацiя сприй-маеться як свiдoмo та однозначно правдива й об'ективна. Поеднання тексту та вщеозображення забезпечуе тдвищеш можливосп для манiпуляцiï, коли пoмилкoвiсть тексту прикриваеться дoстoвiрнiстю зображення i навпаки. Значш мoжливoстi щодо манiпуляцiï закладеш в пoвeдiнцi диктора.
С. Кара-Мурза, який дослщив проблему змiни свщомосп людей пiд впли-вом шформацшних техшчних засo6iв, зазначае, що та аномальна сила навь ювання, якою вoлoдiе телебачення, зможе послужити симптомом для вияв-лення фундамeнтальнiшoï проблеми — змши типу свiдoмoстi й мислення тд час переходу людства до нового способу отримання шформацп, не з листа, а з екрана. Масова культура мае силу маншуляцп як суспшьною, так i шдивь дуальною свщомютю. Сучасна iндустрiальна культура дiйснo створюе широ-ю мoжливoстi для манiпуляцiï свiдoмiстю, при яких людина втрачае здатшсть рацюнального осмислення подш. При цьому й т, ким маншулюють, i самi манiпулятoри стають заручниками масoвoï культури [16].
Yслiд за З. Фрейдом бшьшють дoслiдникiв вважають, що тд час спожи-вання «масoвoï культури» дiе мexанiзм «навiювання й зараження» [24; 25].
Людина немов перестае бути сама собою, а стае частиною маси, зливаючись з нею. Ця обставина посилюеться тим, що ЗМ1 фактично контролюють усю нашу культуру, пропускаючи ïï через cвоï фшьтри, видшяють окремi елемен-ти iз загальноï маси культурних явищ i надають ïм оcо6ливоï ваги, пвдвищують цiннicть однieï ще! знецшюють iншy, поляризують, таким чином, усе поле культури. Через це те, що не потрапляе в поле уваги ЗМ1, залишаеться непо-мiченим бшьшютю членiв cycпiльcтва i не ввдграе через це в житт суспшь-ства icтотноï ролi. Навпаки, деколи буквально нав'язувана членам суспшьства шформащя засобами ЗМ1 набувае статусу «керiвництва до дп».
Не можна не вщзначити, що 6iльшicть кiнематографiчноï продукцп (те-пер усе бшьше в «телевiзiйнiй yпаковцi») е не що шше, як вiдверта пропаганда хижосп, насильства, аморальноcтi. На перший погляд у багатьох фшьмах мютиться явна критика агреcивноcтi, яка, однак, до добра шяк не доводить. Але наcправдi пiд виглядом шбито боротьби з насильством на екранах з'являються типов^ вiдверто хижi агiтки. «Наймаcовiше» мистецтво сильно знижуе реальний iмyнiтет людей до сприйняття cправжнiх вбивств i насильства в суспшьств^ що уявляеться буденним явищем.
По-п'яте, доступшсть iнформацiйних реcyрciв для переачного користу-вача чаcтiше сприяе його присиплянню, наркотизацп, анiж активность Усе бшьша частина часу выводиться читанню й пошуку шформацп, i вщповщ-но менша частина може бути придшена органiзованiй cоцiальнiй дп. Iндивiд читае повiдомлення про проблеми i навт може обговорювати альтернатив-нi варiанти дiй. Проте все це значною мiрою належить до царини штелек-тyальноï. Тим самим не вщбуваеться навiть вiддаленоï активiзацiï органiзо-ваноï cоцiальноï 1ндивщ може бути задоволений cвоïм високим рiвнем iнформованоcтi, але не помiчати cвоeï вiдiрваноcтi вiд ухвалення ршень i дiй, вiн ототожнюе знання про проблеми з дiями вщносно цих проблем. Його cоцiальна свщомють залишаеться абсолютно чистою, але його сощальна дiяльнicть стае повнicтю витисненою процесом шформацшного споглядан-ня [26].
Проте, всупереч уявленню про всесильшсть заcобiв маcовоï iнформацiï, icнyють вагомi пiдcтави стверджувати, що односпрямований потш iнфор-мацiï роздiляe вciх учасниюв iнформацiйного о6мiнy на вiдправникiв шформацп, яю органiзyють телевiзiйний образ на базi cвоïх власних кодiв, i адре-cатiв, що наповнюють цей образ шшими сенсами зпдно з ïх власними культурними кодами. Люди не е пасивними об'ектами щеолопчного мань пулювання, i, на думку М. Кастельса, страхи з приводу маншулювання свщомютю дуже перебшьшеш [17].
Насильство, породжене нашою надсучасшстю (iнформацiйне насильство), — це терор, як якась подiбнicть насильства, воно виникае, швидше,
вщ екрана, ашж вiд пристрасп, воно мае ту ж природу, що й зображення. Насильство потенцшно юнуе в пoрoжнeчi екрана завдяки дiрцi, яку вiн вщ-кривае в ментальний проспр до такого ступеня, що краще не знаходитися з сустльному мющ, де працюе телебачення, через високу ймoвiрнiсть на-сильницького впливу, який воно шдукуе своею присутнiстю. Всюди можна спостер^ати прeцeсiю засo6iв масoвoï шформацп вщносно терористичного насильства [10].
Iнфoрмацiйна дiя в систeмi суспiльства споживання призводить до того, що люди неадекватно сприймають св^ i поди, що вщбуваються, бачать його в кривому дзеркаль Як вщомо, нeадeкватнiсть сприйняття призводить до за-ги6eлi вищих тварин, пoдiбнo до китiв, що «добровшьно» викидаються на берег. Мабуть, така ж доля чекае й сучасне суспшьство споживання. Не ви-ключена можливють, що людство знаходиться в «точщ перегинання» i його майбутне — встановлення рабовласницького суспшьства нового типу. Аргу-ментування пов'язане з тим, що якщо в давнину рабство спиралося на фiзич-ний вплив на людей, то тепер йому на змiну приходить шформацшний вплив.
По-шосте, змiст шформацшного насильства багато в чому визначаеться формами контролю за наслщками впливу засoбiв масoвoï шформацп [9, с. 27-30]. Причому встановлення жорсткого eкoнoмiчнoгo й пол^ичного контролю з боку певних груп над ЗМ1 призводить до деформацп ïx дiяль-носп. Оснoвнi методи i способи впливу засoбiв масoвoï шформацп на владу, маси й пол^ичний процес — це отримання, вiдбiр, препарування, коменту-вання й поширення вiдoмoстeй. При цьому ЗМ1 здатнi як oсвiчувати людей i допомагати ïм компетентно брати участь у полчищ, так i дезшформувати, сiяти нeдoвiру й страх. Бшьше того, засоби масoвoï iнфoрмацiï — це iнстру-мент особливого способу впливу й управлшня — пол^ичного манiпулю-вання. Маншулювання здiйснюеться шляхом упровадження в масову свщо-мiсть мiфiв, використання прямого тдтасовування фактiв, замовчування нeугoднoï шформацп, поширення брехш й наклепу, а також натвправди й наклеювання ярлиюв.
Хаoтичнi (принаймнi зoвнi) перетворення без жoднoï «амoртизуючoï пiдкладки» призвели до люмпешзацп або кримiналiзацiï пoтeнцiйнoгo «се-реднього класу», iнтeгрoванoгo на той або шший рiвeнь кримiнальнo-рин-кових вщносин. Виxoванцi «фа6ричнo-завoдськoï» культури або люмпень зувались, або iнтeгрувались (у разi сoцiальнoгo успixу) до структури «антинацюнального громадянського суспiльства». Y результат в УкраНш не склалися аш сeрeднiй клас, анi громадянське суспшьство (принаймш в ци-вiлiзoванoму ïx розумшш).
Широко використовуеться так звана «страль умовчання». Спираючись на сфабриковаш опитування грoмадськoï думки, громадян прагнуть пере-
конати в тому, що велика частина суспшьства тдтримуе або певну пол^ич-ну позищю, або певного лщера [18; 20]. Люди, що дотримуються шших поглядiв, iз побоювання опинитися в сощально-пол^ичнш iзоляцiï або якихось шших наслщюв умовчують про свою думку або змшюють ïï. У цих умовах голос cправжньоï або yявноï бшьшост стае ще голоcнiшим, i це ще бшьше примушуе незгодних або таких, що коливаються, до ухвалення «за-гальноприйнятоï» думки. У результат пол^ики, що використовують цей прийом, одержують необхщний результат. Проте можливост використання ЗМ1 для надання впливу дуже велию, але не безмежш. Межi маншулюван-ня громадською думкою визначаються перш за все масовою свщомютю, що вже склалася, стереотипами й поглядами людей.
1нформащя, як школи, стала шструментом влади. Коли була виявлена сприйнятливють людcькоï пcихiки до навiювання, iнформацiя у формi про-паганди й аптацп стала головним важелем yправлiння людьми. Вона по-ступово замiнювала собою грубу силу, насильство, яке довгий час вважало-ся единим i неодмшним знаряддям управлшня. Процеси впливу мають багатоплановий характер, у них присутш рiзного роду механiзми, яю мають взаемодоповнюючий характер. При цьому адресат шформацп може й не вщчувати, як впливають деяю можливi комyнiкативнi ланцюжки, оcкiльки повiдомлення на цьому рiвнi не сприймаються як таю. Це особливо харак-терне для рiзного роду невербальних систем комушкацп, ям оперують у бшьшосп cвоïи на неycвiдомлюваномy рiвнi. У цьому випадку сприйма-еться не виконання даного прихованого правила, а тшьки його нав^вання.
Можна навести типолопю за iнтенcивнicтю впливу, що розмежовуе низь-коiнтенcивнi й високоштенсивш технологiï. Ось деякi з особливостей ïх за-стосування: люди, яким довiряють, мають 6iльший ви6iр стратегш д^, у iнших ïх менше. Отже, першi можуть користуватися слабшими за штенсившстю засобами. Iнтенcивнi засоби вони можуть використовувати для прискорення дп; рецитенти зазнають когнiтивного стресу, коли ïх примушують порушу-вати власш норми прийнятноï комyнiкативноï поведшки; е пряма лшшна залежнicть мiж рiвнем iнтенcивноcтi та змiною установки; при масивному сприйнятп повiдомлень низькоштенсивна атака виявляеться ефективнiшою при подоланш опору [6, с. 8-12]. Високоштенсивш технологи дозволяють здшснювати змiни у свщомосп за короткий перiод часу. Низькоштенсивш технологiï розрахованi на бшьш тривалий перiод. У резyльтатi ïхньоï дiï ство-рюеться сприятливий контекст ди для можливих май6yтнiх дш.
Висновок. Виходячи з наведеного вище, ми можемо виокремити таю властивосп шформацшного насильства: несиловий (нематерiальний i не-енергетичний), iдеальний характер, нетдпорядкування фiзичним законо-мiрноcтям (не мае маси, ваги, розмiрy, температури плавления); нелшшшсть,
тобто непропорцшна залежшсть причини й наслщюв; порушення закону збереження речовини й енергп, кумулятивний характер, можливють зрос-тання шформацп як снiжнoï грудки; мoжливiсть максимальнoï дальнoстi та швидкосп поширення, яка з6iльшувалася з розвитком техшчних досягнень (дубина, спис, стрша, куля, ракета), хоча межа швидкост iнфoрмацiйнoгo насильства теж кшцева — швидкiсть свiтла у вакууму мoжливiсть щеаль-ного клонування, оскшьки iдeальнi копп можна зробити однаковими, вони можуть бути незмшними, замороженими, а матeрiальнi предмети пoстiйнo змшюються, старiють; нeлoкалiзoванiсть у часi, оскшьки будь-яка матерь альна дiя здшснюеться в конкретний час, наприклад убивство, а в шформацшного насильства може бути наслщок — розмилсть у час й прoстoрi (вбивство кoнкрeтнoï людини вiд6уваеться в конкретному мющ, а шформа-цiйний вплив може бути розмитим, дифузним); пандeмiя (eпiдeмiя, що мае глобальний характер); опосередкований характер i скритшсть впливу (хоча деяю форми фiзичнoгo впливу теж непом^ш, наприклад отрута, шформа-цiйна дiя може бути абсолютно непом^ною); вiртуальний характер дй; можливють фокусування; сeлeктивнiсть; уразливiсть, криxкiсть шформацшного св^у, лeгкiсть доступу, злому шформацшних систем.
Виокремлеш властивoстi не юнують опосередковано, iзoльoванo, а утво-рюють систему, знаходяться в дiалeктичнiй еднoстi. Рeчoвиннi й енергетич-ш компоненти iнфoрмацiйниx мереж, незважаючи на зростаючу сощальну o6умoвлeнiсть, не зникають.
1нформацшне насильство в широкому сена, що припускае юнування iнфoрмацiï в будь-яких сощальних системах, — це не силовий впорядкова-ний вплив на об'екти, що мають антисощальний або антиособовий характер. 1нформацшне насильство у вузькому сена — несиловий вплив ^я) на ментальну сферу, що суперечить закoнoмiрнoму переб^у подш.
Необхщно вiдзначити низку пiдстав для видшення типoлoгiзацiï iнфoр-мацiйнoгo насильства, здшснити типoлoгiзацiю за такими принципами: залежно вщ суб'екта насильства — т, хто здiйснюе насильство (oкрeмi фiзичнi особи, хакери, спецслужби, РК-групи, щеолопчш oрганiзацiï, дер-жавнi органи, вирoбничi компанй, теле- й радюкомпанп, наукoвцi, системи штучного iнтeлeкту); залежно вщ об'екта насильства — т, над ким здiйсню-еться насильство (oкрeмi фiзичнi особи, людство в цшому, наукoвi спiврo-6iтники, атеИсти); залежно вiд спoсo6iв i мexанiзмiв здiйснeння насильства (вербальне, невербальне, аудioвiзуальнe); залежно вiд ступеня прояву насильства: явне й латентне (брехня, приховання шформацп, зловживання дoвiрoю), пряме й непряме, тобто безпосередне й опосередковане (радю в автобус^ на зупинках). Причому типолопзащя за об'ектом i суб'ектом, мiж якими може вщбуватися шверая, хоч i не повною мiрoю, е основною.
1нформацшна цившзащя, до яко" дшшло людство, змiнюe не просто статус шформацп, тобто роль "" позитивних наслiдкiв, а й р"зко розширюе негативнi можливостi. Ми отримали сильнод"ючий засiб, для якого немае меж. Звiдси, з одного боку, роль шформацшних систем i мереж посилюе суспiльство й державу, з другого — ослабляе, оскшьки таю системи i мере-жi стають основною метою супротивника або опонента. 1нформащя починае нести в соб" як творчу, так i руйшвну силу, що значно посилюеться. Таким чином, iснуе неусувний зв'язок шформацшно" та нешформацшно" компо-ненти. 1нформацшне насильство не виникае в шформацшному суспiльствi, а iснуе в сустльсга завжди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Авдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Авдеев. - М. : Наука, 1994. - 346 с.
2. Адорно Т. Проблемы философии морали / Т. Адорно. - М. : Республика, 2000. -400 с.
3. Ажажа В. Г. К вопросу об информационной первооснове микро- и макромиров Вселенной / В. Г. Ажажа, Г. С. Бепимов // Филос. науки. - 2001. - N° 1. - С. 12-18.
4. Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и пам'ять : пер. с фр. / А. Бергсон. -Минск : Харвест, 1999. - 1407 с.
5. Винер Н. Творец и будущее / Н. Винер. - М. : ООО «Изд-во ACT», 2003. - 180 с.
6. Волков Е. Н. Преступный вызов практической психологии: феномен деструктивных культов и контроля сознания (введение в проблему) / Е. Н. Волков // Журнал практ. психолога. - М., 1996. - № 2. - С. 8-12.
7. Гжегорчик А. Духовная коммуникация в свете идеала ненасилия / А. Гжегорчик // Вопр. философии. - 1992. - № 3. - С. 12-18.
8. Гор А. Земля на чаше весов / А. Гор // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / [под ред. В. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999. -С. 24-40.
9. Гурковський В. Взаемов"дносини орган"в державно" влади у сфер" забезпечення шформацшно" безпеки Укра"ни: орган"зац"йно-правов" питання / В. Гурковський // В"сник УАДУ : наук. журн. - 2002. - № 3. - С. 27-32.
10. Гусейнов А. А. Возможно ли моральное обоснование насилия? / А. А. Гусейнов // Вопр. философии. - 2004. - № 3. - С. 19-27.
11. Дзьобань О. П. 1нформац"йна безпека в умовах глобал"зац"йних тенденц"й: до проблеми осмислення сутност" / О. П. Дзьобань // Гуман"т. в"сн. Запор"з. держ. "нж. акад. - 2006. - Вип. 24. - С. 101-108.
12. Дзьобань О. П. Соц"окультурн" аспекти "нформац"йно" безпеки / О. П. Дзьобань, О. Ю. Панф"лов // Зовн"шня торг"вля: економ"ка, ф"нанси, право : наук. журн. -2013. - № 2. - С. 171-176.
13. Доценко Е. Л. Механизм межличностной манипуляции / Е. Л. Доценко // Вестн. МГУ. - 1993. - № 4. - Сер. 14, Психология. - С. 12-18.
14. Жданухин Д. Ю. Границы использования информации: стратегия непрямого воздействия [Електронний ресурс] / Д. Ю. Жданухин // Международные отношения в эпоху глобальной информатизации. - Режим доступу: www.auditorium.ru.
15. Задорин И. СМИ и массовое политическое сознание: взаимовлияние взаимозависимость [Електронний ресурс] / И. Задорин, Ю. Бурова, А. Сюткина. - Режим доступу: www.camegie.ru.
16. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Алгоритм, 2000. - 340 с.
17. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кас-тельс. - М. : ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
18. Корншов Д. I. Вплив шформацшно-комушкацшних проекпв у мережi 1нтернет на рiвень шформацшно! безпеки / Д. I. Корншов // Стратег. панорама. - 2009. -№ 4. - С. 152-161.
19. Крылов К. Пробуждение от идиотизма [Електронний ресурс] / К. Крылов. - Режим доступу: www.russ.ru/politics/20021105-kr.html.
20. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / В. Г. Крысько. - Минск : Харвест, 1999. - 240 с.
21. Маркузе Г. Эрос и цивилизация / Г. Маркузе. - Киев : ИСА, 1995. - 400 с.
22. Мидоуз Д. За пределами допустимого / Д. Мидоуз, Й. Рандерс // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / [под ред. В. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999. - С. 112-122.
23. Нечитайло Д. А. Джихад в информационном пространстве (киберджихад) [Електронний ресурс] / Д. А. Нечитайло. - Режим доступу: http://antiterror.ru/library/ smi/144812970.
24. Панарин И. Н. Информационная война и власть / И. Н. Панарин. - М. : Мир безопасности, 2001. - 400 с.
25. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века / Г. Г. Почепцов. -М. : Рефл-бук ; Киев : Ваклер, 2001. - 240 с.
26. Печенкин В. В. Информационные технологии в социальной структуре общества / В. В. Печенкин. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2001. - 240 с.
27. Туроу Л. Будущее капитализма / Л. Туроу // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / [под ред. В. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999. -С. 122-134.
28. Stein G. Information War - Cyberwar - Netwar [Електронний ресурс] / G. Stein. -Режим доступу: www.infowar.com/mil c4i/steinl.
ИНФОРМАЦИОННОЕ НАСИЛИЕ: СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ
Дзебань А. П., Панфилов А. Ю., Соболева С. М.
В статье раскрываются сущность информационного насилия в широком и узком
смысле и его содержательный аспект. Показано, что информационная компонен-
та содержится в любом насилии, а информационное насилие может быть непосредственным и опосредованным. Констатируется, что в современном обществе сложилась система государственного и частного информационного насилия. Освещена роль средств массовой информации и компьютерной сети Интернет в осуществлении информационного насилия. Проанализированы основные аспекты относительно содержания информационного насилия: защита от информации, информационный терроризм, изображения насилия в СМИ, манипуляция сознанием, отсутствие анализа информации пользователями, экономический и политический контроль за средствами массовой информации. Определены основные свойства информационного насилия. Предложено типологизацию информационного насилия по субъектам и объектам насилия, по способам и механизмам его осуществления и по степени проявления.
Ключевые слова: информационное насилие, информация, информационная безопасность, средства массовой коммуникации, информационный терроризм, манипуляция сознанием.
INFORMATIONAL VIOLENCE: SUBSTANTIAL ASPECT
Dzeban O. P., Panfilov O. Yu., Soboleva S.M.
The article reveals the essence of informational violence in the broad and narrow sense and its substantial aspect. It is shown that the information may be contained in any violence and abuse information may be direct and indirect. There is stated that in today's society has developed a system of the public and private informational violence. The role of the media and computer network in the implementation of informational violence is highlighted.
There are analyzed the main aspects regarding the content of informational violence.
First, more important is not the protection of information and protection of information. Internet - open field for the Information violence. A person who begins to perceive the world through the Internet, there is a new world view. In this situation, even changing the traditional idea of sign systems. First, the huge flow of information shifts from its discrete-level path, possible even without any information content. Secondly, the loss of opportunity to check the information to determine where truth and lies.
Secondly, information violence in some way intertwined with terror. Previously, the only kind of information weapons were the media. Today a huge role computer information. If terror through mass media could make only state the effect through computer systems became possible for individuals.
Third, among the diverse manifestations of the effects of mass communication occupy a special place effects associated with images ofviolence, especially in television programs. The emotional effect of the written word is much weaker performance than the TV screen. Television in many ways rejects us back into the world of illiteracy. Prized visual effect on
the emotions and fears, rather than appeal strict logic sense. The media have become a secular religion, largely replacing general history, national culture, friends as the main force that creates our perception of reality.
Fourth, problem actualized manipulation of consciousness. Manipulation is regarded as soft, «progressive» ruling technology to wise rulers control consciousness of its citizens. Manipulation is not only induces a person under this influence, do what others want, it makes them want to do it. One of the main conditions for successful manipulation is the fact that modern humans basically have neither time nor desire to check the authenticity of messages, because media reports form the worldview of a person living in the information age.
Fifth, the availability of information resources for the average user often contributes to its euthanasia, drug addiction, rather than activity. A growing portion of time is spent reading and information search, and, consequently, lower part can be given to organized social action. The individual can be satisfied with the high level of awareness, but ignore their isolation from the decisions and actions he identifies knowledge about critical actions against these problems.
Sixth, the information content of the violence is largely determined by the shape control for the effects of the media. media - a tool for a particular method of influence and control - political manipulation. Manipulation is performed by introduction into the mass consciousness of myths, using direct manipulation of facts, suppression of unwanted information spread lies and slander and half-truths and sticking labels.
In the article the basic properties Information violence: non-forcible ideal character that is not subject to physical laws; nonlinearity, that is disproportionate dependence causes and consequences; cumulative; the possibility of maximum range and speed of distribution; Copy perfect opportunity; blur in time and space; indirect stealth character and influence; virtual nature of others.
Key words: informational violence, information, informational security, media, informational terrorism, consciousness manipulation.
