CC BY
81
УДК 32-027.21:316.774
О. М.Сахань, кандидат соцюлопчних наук, доцент
НЕЗАЛЕЖН1 ЗАСОБИ МАСОВО1 ШФОРМАЦП ЯК ПРОТИД1Я ДЕСТРУКТИВНОМУ ВПЛИВУ ВЛАДИ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОГО УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Розглянуто проблему забезпечення незалежностi засобiв масовог тформаци (ЗМ1) та 1х взаемодп з владою в сучасних умовах розвитку громадянського сустльства в УкраЫ. Доведено, що багатоаспектне проникнення ЗМ1 у життя сусптьства, гх вплив на свiдомiсть людей можуть вiдiгравати як позитивну, об'еднуючу, так i не-гативну, дезоргатзуючуроль. Тому будь-яка влада намагаеться врiзнi засоби контро-лювати дiяльнiсть ЗМ1 i зробити Чх своЧм тструментом мантулювання людьми. Показано, як впливае влада на зм^т дiяльностi ЗМ1 у рiзних полтичних системах. Наголошено, що незалежш ЗМ1 у демократичному суспiльствi е запорукою посту-пального розвитку правовог, соцiально спрямованог держави.
Ключовi слова: залежт та незалежт ЗМ1, функцп ЗМ1, тформацшний вплив, матпулящя свiдомiстю.
Актуальтсть проблеми. В умовах становления Укра!ни як демократично!, правово! держави актуалiзуeться питання функцюнування незалежних засобiв масово! шформацп (ЗМ1) — одного iз основних шститутш громадянського сустльства, особливо! тдсистеми (шституту) политично! системи, яка одночасно е i каналом шформацшного обмшу, i змютом каналу — шформа-щею. Залучення громадян до сустльного життя та политики, !хня громадська актившсть та полiтична компетентнiсть, здатнiсть робити усвщомлений, об-Грунтований вибiр i приймати рацiональнi рiшення залежать вщ !х доступу та утворюваних ними партш i органiзацiй до вме! можливо! iнформацi! про дiяльнiсть урядiв, парламентiв, iнших офiцiйних iнституцiй, не кажучи вже про перебiг виборiв та поведiнку учасниюв електорального процесу.
Наявшсть незалежних ЗМ1, що об'ективно висвишюють суспiльно зна-чущi, у тому чи^ полiтичнi, подi!, надають iнформацiю та вiдомостi, необ-хщш для ухвалення рiшень у сферi державно! влади, а також здшснення вiдповiдних дiй, формулюють i оприлюднюють громадську думку i обслуго-вують громадськ потреби та iнтереси, — це гарантия стабiльностi держави, ефективност управлiння суспiльством. I навпаки, невиконання ЗМ1 сво!х функцiй у полп'ичнш системi здатне докорiнно викривити !! цiлi i цiнностi, порушити Г! ефектившсть та пiдiрвати життeздатнiсть, перетворити демокра-тiю на iлюзiю, форму пол^ичного панування правлячо! елiти, шдривати соцiально-психологiчну стiйкiсть суспiльства шляхом створення i просуван-ня у масову свiдомiсть негативних образiв, чужих вичизнянш культурi iдеалiв 142 © Сахань О. М., 2010
i цшностей та формування об'екта машпуляцш, слухняно! та поюрно! осо-бистосп, яка нездатна адекватно сприймати ситуацп в суспiдьствi.
Отже, впдив на сусшльство, який здiйснюють ЗМ1, може мати як позитивна так i негативш, деструктивнi тенденцп. У ситуацп, коли ЗМ1 е вшьни-ми, !х негативний та позитивний впдив на сусшльство знаходиться на одна-ковому рiвнi. Аде коли ЗМ1 контродюються, !х роль у суспшьстта е двоякою: для влади вони виконують позитивне навантаження, працюють за стандартами, яю нав'язуються владою, зацiкавденими групами, бiзнес-структурами, i цi стандарти не завжди вiдповiдають правовим та моральним нормам, а сусшльство залишаеться в певному iнформацiйному вакуумi, який характеризуемся вiдсутнiстю об'ективно! шформацп, насаджуванням певних настанов, не завжди правдивих, спрямованих проти когось або чогось.
Хоча взаемовщносини ЗМ1 та влади вже тривалий час дослщжуються науковцями, новi умови життедiядьностi Укра!нсько! держави, поява за вщ-носно короткий перюд чимало! кiдькостi нових тедевiзiйних канадiв, друко-ваних видань, з одного боку, i подiтичних партш — з другого, намагання полггичних сил вiдверто використовувати ЗМ1 для впливу на виборцiв, маш-пулювати зi свiдомiстю та настроями громадян через шдкорення шформацш-ного простору вимагають ретельних дослщжень методiв i засобiв протидп деструктивному впливу влади на сусшльство через ЗМ1.
Все це зумовлюе необхiднiсть вивчення проблем, пов'язаних з залежшс-тю нацюнальних ЗМ1 вiд влади, небезпечнiстю втрати ними свого головного призначення — донесения до населення рiзноманiтно! правдиво! шформацп, iнформування його про дiяльнiсть i плани влади, вивчення суспшьних настрой, вплив на щ настро! з метою здiйснення державно! политики задля розвитку держави.
Анал1з наукових джерел i публтацш з дано! теми свщчить про те, що, незважаючи на широке коло наукових праць стосовно становлення i функщ-онування ЗМ1 в сучасному суспiдьствi, проблема забезпечення !х незалеж-ностi як протидi! деструктивному впливу влади залишаеться практично не-дослщженою.
У вiтчизнянiй дiтературi (О. Гриценко, О. Литвиненко, С. Макаренко, Г. Почепцов, О. Сосшн, Ю. Фшклер, С.Чукут та iн.) розглянуто загальш проб-леми державно! подiтики Укра!ни у сферi ЗМ1 у контекст формування державно! iнформацiйно! политики та сучасних свiтових i европейських тенден-цiй цiе! сфери, обгрунтовано засади напрямiв демократичного розвитку сфе-ри ЗМ1 в Укра!нi, що передбачае !х незадежиiсть, базовi принципи державно! шформацшно! подiтики, системи шформацшно! безпеки, структури i прин-цитв розвитку свiтового та нацiонадьного шформацшного просторiв, проана-дiзовано зарубiжний досвщ вироблення та впровадження медiа-подiтики, можливосп застосування його в укра!нських умовах [1—7].
У роботах заруб1жшй aBropib, наприклад, Е. Багерстама, Д. Кша, I. Ме-люхша, G. Прохорова, Ф. Уебстера [8—12] та ш., придшено увагу розкриттю таких напрямiв, як державна iнформацiйна политика та взаемини держави i ЗМ1, законодавче регулювання мас-медiйноï сфери, саморегулювання сфери ЗМ1, що дае змогу екстраполювати описанi чинники i моделi формування державно! полiтики у сферi ЗМ1 на украшсью реали, перевiрити розроблеш моделi державно! полiтики з використанням ситуативних прикладiв i3 зару-бiжного досвiду задля утворення дшсно незалежних украшських ЗМ1. Однак у цих дослщженнях не розроблено питания впливу ЗМ1 на процеси демократичного розвитку сустльства. Крiм того, комплекст дослщження заруб1жних учених не зачшають реалiй полiтичного життя сучасно! Украши.
Розглядаючи питання взаемодп влади i ЗМ1, деякi вiтчизнянi автори (А. Андреев, В. Бадрак, В. Воробйов, П. Гуревич, Т. Добросклонська, В. Здо-ровега, В. Карлова, О. Копиленко, В. Лизанчук, В. Миронченко, А. Москаленко, А. Митко, Г. Почепцов, В. Пугачов, В. Рiзун, М. Скуленко, В. Тьорш, Т. Хлiвнюк, А. Шчановський, П. Шихарев, В. Шкляр, Р. Шутов та ш.) особливу увагу придiляють проблемам застосування ЗМ1 з метою впливу на поттичш процеси, полгтичну свiдомiсть громадян у перюд органiзацiï i проведення виборчих кампанш та впливу суспiльства i сощальних спiльнот на функцю-нування ЗМ1.
Бiльшiсть заруб1жних дослщниюв (П. Лаерсфельд, Г. Лассуелл, Р. Мертон, У Шрамм, Дж. Клаппер, Н. Анохша, Б. Багдикян, Л. Посiкера та ш.) ввдшча-ють, що рiвень впливу ЗМ1 на думку виборщв залежить вiд складно! сукуп-носп чинниюв, у тому числi, политичного режиму держави, законодавчо! бази краши тощо. Проте всi цi дослщження дають загальну картину розроблення проблематики, або схиляючись до висновку про суттевий вплив на аудиторию ЗМ1, або мiнiмiзуючи !х вплив на сусшльство.
Остантм часом деяк елементи дiяльностi ЗМ1 стали визнавати джерела-ми деструктивних впливiв на сучасну людину. Недодержання прiоритету прав особи, ïï психологiчноï i фiзичноï безпечностi порiвияно з iнтересами тих, що лобтоють iнтереси певних угруповань призводять до широ^' трансляцiï психотравмуючих чинниюв i як наслщок до масово'' травматизацiï' населення, вiддаленi наслiдки яко1, за наявними даними, ще орш^ нiж безпосередш емоцiйнi реакцiï' розчарування, страху або гнiву [13-15].
У контексп цього метою статтi е спроба пошуку механiзмiв взаемодiï влади та ЗМ1 в сучасних умовах розвитку громадянського суспiльства задля забезпечення незалежносп останнiх як протидiï деструктивному впливу влади на розвиток сучасного украшського сустльства.
Залучаючи громадян до шформацшних вщносин, ЗМ1 формують певш цiннiсно-смисловi моделi для засвоення суспiльством i в такий спомб змшю-ють аксiологiчну картину сощуму. Здатнiсть швидко охоплювати найбiльш 144
широк аудитора дае можливiсть сучасним мас-медiа трансформовувати тра-дицiйну систему духовного виробництва в певному напрям^ з приводу чого в розвинених сустльно-полпичних системах пануе теза, що той, хто володie ЗМ1, володie громадською думкою, а отже, i владою. Можливiсть поширити важливу шформащю у власнiй режисурi чи замовчувати !! означае подвiйну владу. Безпосередне володшня цieю владою — прерогатива ЗМ1. Вони не пль-ки вiдбирають вiдомостi, що !х постачають iнформацiйнi агентства, а й сам1 виробляють !!, а також виступають !! коментаторами та поширювачами. По-iнформованiсть громадян, у тому чи^ полiтикiв, прямо залежить вiд того, як, з якою метою i по якими критерiями вiдбираeться шформац1я, наскiльки глибоко вона вщображуе реальт факти пiсля !! препарування та репродукци, що !х здiйснюють газети, радю, телебачення, а також вщ способу i форм по-давання iнформацi! [16].
Сл1д зазначити, що багатоаспектне проникнення ЗМ1 у життя сустльства може вдагравати як об'еднуючу роль за умови, якщо ЗМ1 е незалежними i здатними культивувати, збагачувати загальнодержавнi та нацiональнi цш-ностi в умовах глобалiзованого свиту, вiдтворювати i транслювати юторико-культурт традицп, утверджувати нацiональну мову, культуру, що е можливим у демократичному суспшьств^ i сприяти творенню единого шформацшно-культурного простору держави, формуванню духовних основ наци, виступають дieвим iнструментом консолiдацi! суспiльства в едину нацiональну спiльноту [17], так i дезорганiзацiйну, впроваджуючи в суспiльну свiдомiсть негативт стереотипи. Вихiдним моментом цього процесу е виготовлення i вiдбiрання повщомлень, що поширюються в сустльства Вщ того, яку iнформацiю одер-жують агенти полiтики, здебiльшого залежать !х подальшi дi!. У бшьшосп випадюв саме вiд правильного обрання спрямування та акцентiв шформацш-ного повщомлення, а також комунiкацiйних каналiв, якi використовуються для його поширення, залежать не скiльки змiст цього повщомлення, а те, як воно сприйнятиметься його кшцевими споживачами та задовольнятиме !х потреби.
ЗМ1 володгють потужними можливостями впливу на свiдомiсть i поведiн-ку людей, сприйняття громадянами окремих полiтичних явищ та подш, !х ставлення до пол!тики в цшому, адже ЗМ1 покликанi змальовувати реальну картину результатiв д1яльност1 (чи бездяльносп) влади. I це е одтею з головних функцгй ЗМ1 поряд iз iнформативною, виховною, освгтньою, соцiально-управлiнською, комунiкативною, ретрансляцiйною. Завдяки реалiзацi! зазна-чених функцiй ЗМ1 справляють вплив на всi сфери життeдiяльностi суспiль-ства, соцiально-психологiчний i духовно-культурний розвиток кожного його члена, оскшьки кожна нова iнформацiя, що надходить по каналах ЗМ1, вщпо-вiдним чином е стереотипiзованою й несе у собi багаторазово повторюват цiннiснi орieнтацi! та настанови, що закршлюються у свiдомостi людей [18].
Шляхом формування громадсько! думки, вироблення певних настанов ЗМ1 спонукають людину до тих чи шших дш i беруть, таким чином, участь у сощальному управлiннi, що робить ix серйозним тструментом влади. А кому це потрiбно — це вже шше питания. У використант такого шстру-менту зацiкавленi як особи, що керують державою, так i тi, що прагнуть ке-рувати нею. Якщо ЗМ1 дтоть силою авторитету, привертаючи на свш бiк прихильниюв та послщовниюв лише переконливiстю, привабливiстю, щирю-тю аргументацп, то влада дie за допомогою авторитету сили [19]. У раз^ коли влада використовуе примус задля здшснения сво!х повноважень або робить непопулярт кроки, вона втрачае авторитет та тдтримку в суспiльствi, а не-залежиi ЗМ1, виконуючи важливу функщю — громадського, сусшльного контролю за дiяльнiстю влади, всix ii гiлок, установ, посадових осiб, у раз1 виявлення помилок, прорахунюв обирають антивладну, антиурядову спрямо-ванiсть, мобМзують громадську думку на боротьбу проти цих явищ. Уна-слiдок цього нередко виникають xвилi протесту, яю набувають рiзниx форм: публiкацii на тдтримання критичних виступiв, депутатських запиттв у пар-ламентi, страйки, мггинги, демонстраций пiкетування тощо.
Таким чином, широк! маси людей дгють так, як це спланував манiпулятор (у нашому випадку — залежиi вщ влади або незалежиi ЗМ1): голосують чи не голосують, мпингують, створюють хаос або, навпаки, додержуються порядку i демонструють велику оргатзоватсть. У будь-якому разi влада пов'яза-на з iнформацieю i спираеться на не'. Виходячи з цього, яюсть шформацп та ii доступшсть справляють суттевий вплив на характер системи володарювання. Тому будь-яка влада намагаеться в р!зн засоби контролювати д!яльшсть ЗМ1 i зробити 'х сво'м iнструментом, потужиою зброею машпулювання людьми, оскшьки головне завдания влади — тдпорядкування людей свош вол!.
Якщо ЗМ1 е залежиими вщ держави, контролюються певними фшансо-вими чи полтичними групами, вони стають знаряддям маншуляцп сустльною свщомютю, проводниками певно' iдеологii i, що е найнебезпечншим, часто сприяють упровадженню чужих, непритаманних суспшьству духовно-моральних i полгшчних цiнностей, що руйнуе духовний фундамент його ю-нувания. Найбшьш вщомий та простий засiб владного впливу i контролю над шформацшними процесами — цензура. Держава за допомогою спещально призначених та вщповщальних перед нею чиновников регулюе змют друко-ваних та шших шформацшних матерiалiв. Результатом такого контролю не-рщко е настiльки значне втручання у д!яльшсть ЗМ1, що вона втрачае багато сво'х функцш щодо вщображення соцiальноi дшсносп [20], наприклад, у ко -лишньому СРСР, де над умм, що публжували ЗМ1, було встановлено жорсткий цензурний контроль, а над ним — контроль партшних оргашв. Головною м^ею ЗМ1 були змiцнения, всебiчне тдтримання i вихваляння юнуючого режиму. Критика, якою були насичен преса, радю, телебачення, була суворо «дозована». Ще суворшими були iдеологiчнi обмеження, що тривали 146
до 80-х роюв XX ст., перюду так звано! «гласносп», при значному розширен-нi тематичного спектра вистутв ЗМ1, i до повно! свободи висловлювання думки було ще далеко.
Пюля проголошення незалежностi Укра!ни одним з найважливiших завдань нашо! держави стало формувания i забезпечення демократичних засад дояль-ностi ЗМ1. Висвiтления рiзних аспектiв поттично! дiяльностi органiв публiчноГ влади та посадових омб з боку ЗМ1 стало складовою демократичного розвитку громадянського сустльства. Пращвники ЗМ1 одержали велик! можливосп щодо !х професшно! д!яльносп, регламентовано! низкою законiв Укра!ни («Про теле-бачення i радюмовления», «Про друковат засоби масово! шформацп», «Про ш-формацiю», «Про систему сустльного телебачення i радiомовления Укра!ни», «Про державну шдтримку засобiв масово! iнформацi! та сощальний захист журналiстiв», «Про шформацшт агентства» тощо) та принципами журнал!ст-сько! етики («Кодекс професiйно! етики журналiста», травень 1994 р.). нин! сучаст укра!нсью ЗМ1 вiдповiдають певною м!рою таким критерiям в!льних медiа: заборона цензури, що виявляеться у правi поширювати та друкувати вщповщт вщомосп i одночасно у вщсутносп примусу щодо публжацп тих даних, яю певнi медiа видавати не бажають; наявнiсть р!вного доступу для умх громадян в!льно приймати повщомлення та думки, а також мати р!вний доступ до ЗМ1. Упм, остания теза не повною м!рою стосуеться 1нтернет-ЗМ1. Але про повну незалежнiсть, неупередженiсть та щлковиту об'ективтсть укра!нських ЗМ1 поки що говорити рано. Так, укра!нська преса не вщповщае демократичним европейським стандартам за такими критерiями: свобода iнформацiйних служб ЗМ1 в одержаннi шформацп; вщсуттсть прихованого впливу з боку власниюв мас-медiа та рекламодавцiв; критична позищя ствробгтниюв ЗМ1 при наданнi тих чи шших думок, погляд!в, вщомостей [21]; невизначення умов д!яльносп, що вщповщатимуть демократичним принципам i вщповщно сприятимуть ре-формуванню политично! системи.
Укра!нське законодавство у сферi ЗМ1 за наявностi вмх змш, що вщбули-ся останнiми роками, е недосконалим. Його окремi положения не вщповщають мiжиародним стандартам свободи вираження погляд!в i перешкоджають за-безпеченню справедливого та збалансованого висвiтлення шформацп, у першу чергу пол^ично! [22]. Так, ш у законах про ЗМ1 та iнформацiю, ш у законах про вибори достатньою м!рою не регламентовано питания, пов'язаш з висвiтлениям фактичного боку переб^у виборчих кампанiй у ЗМ1. Вщсутш норми, як! б давали можлив!сть вiдмежовувати iнформацiйнi/журналiстськi матерiали про вибори та виборчий процес вщ матерiалiв передвиборчо! ап-тапл, що публжуються у ЗМ1; встановлювали един умови (вимоги) щодо ви-свиления у ЗМ1 подш, пов'язаних з перебтэм виборчого процесу чи участю у ньому конкретних полгтичних д!яч!в, полгтичних партiй (блоюв), шших прямих та опосередкованих учасниюв виборчих кампанш. Неврегульованою з правово! точки зору залишаеться д!яльшсть 1нтернет-видань. судов! та пра-
воохоронн органи не прид!ляють достатньо серйозноi уваги боротьб! з по-рушеннями iнформацiйного законодавства тощо.
У демократичному сусшльств!, побудованому на принцип! политичного плюралiзму, засновувати ЗМ1 i висловлювати сво' iнтереси законним шляхом можуть будь-як! сощальш групи, з яких, зрештою, i складаеться громадянське сусшльство. Укра'нське законодавство значно розширило коло омб, як! мають право на заснування ЗМ1. 1х власниками виступають не тшьки держава, а й корпоративн групи, як! диктують нов! завдания, тобто виникае певна за-ангажованiсть шформацп, хоча законодавч! обмежения спрямовано проти 'х монопол!зацп. Слщ вщзначити, що засновниками та власниками бшьшосп телев!зшних ЗМ1 в Укра'ш е особи, як! мають безпосередне вщношения до влади. Наприклад, станом на 2007 р. власниками ЗМ1 Укра'ни були: щотиж-невика «Дзеркало тижия» — родина Мостових; газети «Сьогодш» та телеканалу ТРК «Укра'на» — Ринат Ахметов (СКМ, ПР); газети «Ки'вськ! вщо-мост!» та телеканалу ТЕТ — Григорш Суркю (СДПУ(о)); державного телеканалу УТ-1 та телеканалу ТРК «Ера» — Аидрш Деркач; телеканалу «1нтер» — Валерш Хорошковський (Укра'нська незалежна ТВ-Корпоращя, Свразхолдшг); телеканал!в СТБ та «Новий» — Вжтор Шнчук (1нтерпайп); телеканалу «5 канал» — Петро Порошенко (НСНУ) тощо [23]. Тому в Укра'ш юнують факти посиления полгтизацп ЗМ1, збшьшения юлькосп вистушв ЗМ1 на полгтачну тематику. Полгтичш вщпнки присутш i в багатьох, на перший погляд, непо-лгтичних матер!алах. Особлив! риси сучасного укра'нського мед!а-ринку — це ор!ентац!я не на збут шформацшного продукту, а на забезпечения шформацшного впливу на владу i полгтичний процес. Кр!м того, власник конкретного ЗМ1 використовуе його як зашб збагачення за рахунок висвгтлення необ'ективно' шформацп. На сучасному еташ украшсью мед!а зустршися з таким аспектом свободи, коли адмшютративний тиск було замшено коруп -щею та продажем еф!рного часу на радю чи телебаченш. Це фактично при-звело до обмежения свободи слова. Укра'нськ! мед!а та журнал!сти виявили-ся нешдготовленими до описаного явища, i в сусшльств! поки що не юнуе програм протидп йому [22].
Як бачимо практика перших десятилгть незалежиосп Укра'ни свщчить про те, що, хоча на законодавчому р!вш ЗМ1 одержали свободу слова, свободу вщ цензури, полгтичну i професшну незалежшсть вщ державно' влади, вони практично не мають реально' матер!ально' бази для свое' д!яльност! Це дае можлив!сть фшансово-промисловш i полггачнш елт використовува-ти лоб!стськ! та фшансов! мехашзми за допомогою ЗМ1 у сво'х вузькокорпо-ративних штересах. Таким чином, конституцшш, законодавч! засади свободи слова реал!зуються !з значними труднощами, що ускладнюе виконания ЗМ1 сусшльних функцш
Основними причинами високого р!вня ошкуваносп укра'нських ЗМ1 б!знесовими та полтичними колами е не тальки недосконала законодавча база, 148
а й eKOHOMi4Hi передумови дiяльностi ЗМ1, процес становления яких в нашш краж, так само, як i використання pi3HOMaHiTHOï, в тому числ! полiтичноï, реклами, вiдбувався суперечливо i неоднозначно. Обслуговукге правлячу елгту, украшсью ЗМ1 використовукть полiтичне машпулквання свiдомiстк i поведiнкок електорату, особливо шд час виборiв, задля формування у об'екта дiï вигiдного суб'екту свiтогляду i щдтримання його у стшкому станi.
Одна з головних функцш ЗМ1 виявляеться порушенок; сусшльство не може адекватно реагувати на якюь змiни чи поди, оскшьки одержуе недо-стовiрну iнформацiк щодо них. Швелкеться демократичне право лкдини на одержання iнформацiï, створккться умови для використання политично! влади у приватних штересах усупереч iнтересам сустльства, тобто для по-рушення принцишв демократiï. Отже, влада мае велик! можливост деструктивного впливу на сусшльство через ЗМ1.
Проте е непоодинокими випадки, коли iнтереси, ди, кроки влади i народу зб^акться. Один з прикладiв цього — Акт проголошення незалежиостi Укра-ши, який пiдтримали р!зш верстви украшського народу. Зусилля владних структур i переважно1 бшьшосп ЗМ1 Украши було спрямовано на всенародне офщшне пщтримання цього документа, що й визначило спрямовашсть гро-мадсько! думки, знайшло кридичне закрiпления у пiдсумках Всеукрашсько-го референдуму 1 грудня 1991 р. Але така «сшвзвучшсть» политики владних структур i настро1в громадсько! думки спостерiгаеться далеко не завжди.
Незалежиiсть ЗМ1 сама по œ6i не е цшшстк i стае такою у тому раз^ коли вона Грунтуеться на загальновизнаних зобов'язаннях ЗМ1 вщносно сустль-ства. Залежш вщ державного бюджету або фшансово-промислових структур, шдконтрольш певним полгтичним силам ЗМ1 можуть вiдiгравати деструктив-ну роль у сусшльств!, пiдривати його сощально-психолопчну стшюсть шляхом створення i просування у масову свщом!сть негативних цштсних образiв, чужих вгтчизнянш культур! iдеалiв та цiнностей. На сьогодш украïнськi мас-медiа не завжди виконукть сво1 соцiально вщповщальш функци, що виявляеться у посиленш негативного впливу ЗМ1 на сустльну свщом!сть, порушен-т права лкдини на приватне життя, спричиняе закрiпления таких негативних сусшльних явищ, як жорстоюсть, соцiальна пасивнiсть, попршення псих!ч-ного здоров'я громадян. У телерадiоефiрi та на шпальтах друкованих ЗМ1 присутня iнформацiя, що компрометуе владу i власну крашу в очах громадян, створке неконструктивне та неадекватне уявлення про Украшу, ïï повсяк-денне життя i перспективи розвитку. Характерна для украшського сустльства криза шформацшно! культури провокуеться переважанням у сучасних ЗМ1 деструктивних публжацш (програм, передач) над конструктивними i ней-тральними. Деструктивний вплив екранного насильства на аудиторгк, особливо неповнолгтнк, мало хто сьогодш заперечуе. Цiкаво, що й самi д!яч! TV вже не можуть замовчувати свок роль у поширеннi агресивних образiв.
У сучасному свт ЗМ1, втративши роль засобу та шструменту влади, ви-ступають системоутворюючим елементом полгтики i здобувають у нiй новий шституцюнальний статус: вони являють собою шститут не влади, а сустльства. У переважшй бiльшостi демократичних краïн державна влада не втру-чаеться у дiяльнiсть мас-медiа та питання регулювання 1х дiй, яке здшсню-еться спещальними колегiaльними органами. Вони формуються з урахуванням штересш якомога бiльшоï частини полiтичних i сощальних сторiн. Вщповщ-но 1х мета полягае не в тому, аби слугувати iнтересам держави, влади та окре-мих полiтикiв, а саме сустльства. Сустльство довiряе владi у тому разi, коли вона забезпечуе iнформацiйну прозорiсть своеï дiяльностi, тому в демократичних крашах влада стала усвiдомлювати необхiднiсть незалежного оцшю-вання своеï дiяльностi з боку сустльства за допомогою ЗМ1 [1; 5; 7; 9—12].
В украшському суспiльствi юнуе парадоксальна ситуацiя — громадяни довiряють ЗМ1 бiльше, н1ж владi. Тому органам державно' влади нашоï краь ни необхiдно переглянути свою позищю у вщносинах зi ЗМ1, як! виступають трансформаторами полiтичноï iнформацiï та дiевими i реальними посеред-никами у вщносинах влади i сустльства. Виршити завдання щодо набуття ЗМ1 належного 1м статусу можливо як на законодавчому рiвнi, так i встанов-люючи демократичнi принципи взаемовщносин влади та ЗМ1, а саме: забез-печення всебiчного захисту штеремв ЗМ1 через удосконалення чинного за-конодавства; подолання державно-партiйноï' монополiï на ЗМ1; недопущення п^дпорядкування ЗМ1 як влад^ так i бiзнесу; послаблення надмiрного залу-чення нацiональних ЗМ1 у полiтичний процес шляхом заборони передвибор-чо1 реклами (а також шших форм аптацп) на телебачент, за винятком, наприклад, дискусш м1ж претендентами на посаду президента; тдтримання, в тому числ^ фшансове, громадських ЗМ1, як! повиннi в певному сенсi протистояти державнiй влад^ виконувати функцiï ïï пост!йного критика i офщшного опо-нента; надшення ЗМ1 широкими правами самоврядування; тдняття р!вня полiтико-правовоï культури населення (тод! манiпуляцiя св!дом!стю людей практично неможлива); створення умов широкого доступу до шформацп; ствпраця з Свропейським ствтовариством з метою запозичення позитивного досвщу; фiнансове пiдтримания з боку держави, забезпечення висококва-лiфiкованими кадрами та новпшми технiчними засобами.
Висновки. Осюльки iнформацiйна д!яльн!сть ЗМ1 i надалi незмiнно зрос-татиме i посилюватиметься, впливати на вс! сторони життедiяльностi сусп!ль-ства i держави, завдання полягае у тому, аби ця д!яльн!сть вiдповiдала укра-шським нацiональним iнтересам, сприяла утвердженню незалежноï Укра'н-сько1 держави, консолiдацiï багатоеттчного украïнського суспiльства в едину полтичну нац1ю з високим рiвнем нацiональноï св!домост!. Тому сусп!льство i держава повинт пост1йно дбати про нейтралiзацiю деструктивних теиденцiй в iнформацiйно-аксiологiчному пол! та мобМзовувати ресурсний потенцiал ЗМ1 для формування такоï цiннiсноï системи, яка змогла б забезпечити духовну 150
едтсть сустльства, задовольнити його шформацшт потреби та захистити в!д р!зного роду монопол!зовано! державно! щеологп, партшно! пропаганди; ш-формацшного впливу ЗМ1, що виражають штереси великих фшансових ! про-мислових монопол!спв, як це вщбуваеться у бшьшосп европейських кра!н.
ЛИТЕРАТУРА
1. Грицеико, О. Сусшльство, держава, шформащя [Текст] / О. Гриценко. — К. : Вид-во КНУ, 2001. — 165 с.
2. Литвиненко, О. Спещальш шформацшт операцп та пропагаидистськ! кампаип [Текст] : моиограф!я / О. Литвиненко. — К. : ВКФ Сатсанга, 2000. — 222 с.
3. Макареико, С. Полгтичт доктрини глобально! шформацшио! безпеки [Текст] // [Електроииий ресурс]. — Режим доступу : http://www.its.org.ua/biblioteka/ makarenko_18.htm
4. Почепцов, Г. Теория коммуникации [Текст] / Г. Почепцов. — М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2001. — 656 с.
5. Сосшн, О. Проблеми державного управлшия системою нацюнальних шформацш-иих ресурав з иаукового потенщалу Укра!ни [Текст] : моиографш / О. Сосши. — К. : 1н-т держави ! права !м. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2003. — 572 с.
6. Фшклер, Ю. Мас-мед!а та влада: технолопя взаемии [Текст] / Ю. Фшклер. — Льв!в : Аз — Арт, 2003. — 212 с.
7. Чукут, С. 1иформацшиа полпика [Текст] : иавч. поаб. / С. Чукут, О. Литвииеико. — К. : Вид-во НАДУ, 2003. — Ч. 2. — 100 с.
8. Багерстам, Э. Свобода прессы в демократическом обществе. Настольная книга по этике прессы [Текст] / Э. Багерстам. — Тарту : Вяллингби, 1992. — 91 с.
9. Кии, Д. Средства массовой информации и демократия [Текст] / Д. Кии. — М. : Памятники ист. мысли, 1994. — 167 с.
10. Мелюхин, И. С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития [Текст] / И. С. Мелюхин. — М.: Изд-во МГУ, 2005. — 275 с.
11. Прохоров, Е. Журналистика и демократия [Текст] / Е. Прохоров. — М. : РИП-холдинг, 2001. — 296 с.
12. Уэбстер, Ф. Теории информационного общества [Текст] / Ф. Уэбстер. — М. : Аспект Пресс, 2004. — 400 с.
13. Лепский, В. Е. Субъектно-ориентированная парадигма СМИ: гармония ииформа-ционной безопасности и развития России [Текст] / В. Е. Лепский // Информаци-оииая и психологическая безопасность в СМИ : в 2 т. / под ред. А. И. Донцова, Я. Н. Засурского, Л. В. Матвеевой, А. И. Подольского. — М. : АспектПресс, 2002. — Т. 1. Телевизионные и рекламные коммуникации. — С. 19—29.
14. Лщинська, О. Деструктивний вплив шформацшного простору [Текст] / О. Ш-щинська // Психолог. — 2006. — № 7 (199). — С. 20—23.
15. Пронина, Е. Е. Категории медиапсихологии [Текст] / Е. Е. Пронина // Проблемы медиапсихологии : материалы секции «Медиапсихология» Междунар. науч.-практ. конф. «Журналистика в 2000 году: Реалии и прогнозы развития», Москва, МГУ, 2001; сост. Е. Е. Пронина. — М. : РИП-холдинг, 2002. — С. 145—156. — (Академия рекламы).
16. Шутов, Р. Роль ЗМ1 у формуванш политично! та громадсько! думки в Укра!ш [Текст] / [Електроииий ресурс]. — Режим доступу // http://www.mcenter.org.ua/uk-print/ text/articles/media/20080208-5.html
17. Карлова, В. В. Вплив засобш масово! шформацп на формування украгнсько! на-щонально! свщомосп [Текст] // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www. academy.gov.ua/ej6/txts/07kvvunc.htm
18. Протасов, В. Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы [Текст] / В. Н. Протасов. — М.: Новый Юрист, 1999. — 240 с.
19. Головенко, Р. 1нститут масово! шформацп [Текст] // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://imi.org.ua
20. Полггологш [Текст] : тдручник / ред. О. В. Бабкша, В. П. Горбатенко. — К. : ВЦ Академiя, 2003. — 528 с.
21. Головш, В. М. Мехашзми взаемоди влади та ЗМ1 в контекста становлення грома-дянського сустльства в Украгш [Текст]. — Рукопис : дис. канд. наук з держ. управ. за спец. 25.00.02 — Мехашзми державного управлшня / В. М. Головш. — Клас. приват. ун-т, Запорiжжя, 2009 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www. lib.ua-ru.net/diss/cont/352499.html
22. Хл1внюк, Т. П. Вплив засобiв масово! шформацп на полгтчний простер сучасно! Украши [Текст]. — Рукопис : дис. канд. полгт наук за спец. 23.00.02 — полгт. ш-ти та процеси / Т. П. Хлгвнюк. — Одес. нац. юрид. акад. Одеса, 2008 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://avtoreferat.net/content/view/7452/58/
23. Ху iз ху: справжш власники ЗМ1 Украши [Текст] //[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.bild.com.ua/hu-iz-hu-spravzhni-vlasniki-zmi-ukrayini/
24. Митко, А. Формування позитивного iмiджу полиика у ЗМ1 [Текст] / А. Митко // Держава i право. Юрид. i полiт. науки. — 2008. — Вип. 42. — С. 751—755.
НЕЗАВИСИМЫЕ СМИ КАК ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ ДЕСТРУКТИВНОМУ ВЛИЯНИЮ ВЛАСТИ НА РАЗВИТИЕ СОВРЕМЕННОГО УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА Сахань Е. Н.
Рассмотрена проблема обеспечения независимости средств массовой информации (СМИ) и их взаимодействия с властью в современных условиях развития гражданского общества в Украине. Доказано, что многоаспектное проникновение СМИ в жизнь общества, их влияние на сознание людей могут играть как позитивную, объединяющую, так и негативную, дезорганизационную роль. Поэтому любая власть пытается разными способами контролировать деятельность СМИ и сделать их своим инструментом манипулирования людьми. Показано, как влияет власть на содержание деятельности СМИ в разных политических системах. Отмечено, что независимые СМИ в демократическом обществе являются залогом поступательного развития правового, социально направленного государства.
Ключевые слова: зависимые и независимые СМИ, функции СМИ, информационное влияние, манипуляция, сознанием
INDEPENDENT MASS-MEDIA AS COUNTERACTION DESTRUCTIVE INFLUENCING OF POWER ON DEVELOPMENT OF MODERN UKRAINIAN SOCIETY Sakhan E. N.
The problem of providing of independence of mass Medias and their co-operating is considered with power in the modern terms of development of civil society in Ukraine.
It is proved that multidimensional penetration of MASS-MEDIA in life of society, their influencing, on consciousness of people can play positive, uniting and negative, disorganization role. Therefore any power tries in number of different ways to control activity of MASSMEDIA and do them the instrument of manipulation people. It is shown, as power influences on maintenance of activity of mass Medias in the different political systems. It is marked that the independent MASS-MEDIA in democratic society are the mortgage of forward development of the legal, socially directed state.
Key words: dependent and independent mass medias, functions of MASS-MEDIA, informative influencing, manipulation, by consciousness
УДК 32.001 (470+571)
О. В. Скребець, кандидат полгтичних наук
ГЕОПОЛ1ТИЧНА КОНЦЕПЦ1Я ШТЕГРАЦП РОС11 У ВСЕСВ1ТНЬО-1МПЕРСЬКИЙ РЕЖИМ У КОНТЕКСТ СУЧАСНОГО РОСШСЬКОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ДИСКУРСУ
До^джено проекти i напрями модертзацп сучасног Росп i перспективи гг адап-тацп до структур глобальног Ьмпери вросшськШ геополтичнШ думщ.
Ключовi слова: iмперська iдея, шперська полтична форма, глобалiзацiя, глобальна iмперiя, модертзащя.
Актуальтсть проблеми. Новий тип розвитку сучасних сустльств ! ци-вМзацш пов'язаний з трансформащею политично! системи свиту. Як вважае росшський дослщник В. Федоров, наступником держав-цившзацш стали !мперп-цивМзацп — масштабт соцюкулътурш стлъноти [1, с. 58]. Як росш-ська, так ! захвдна поттична наука знаходяться в процес експериментальних пошуюв оптимального стввщношения ушверсально! ! регюнально! полтич-них трансформацш, можливостей ефективно! державно! штеграцп у глобаль-т сусшльт структури. Вщповщно на початку XXI ст. перед Ромею, як ! ба-гатьма шшими державами, знов постала проблема обрання напрям!в подаль-шо! модершзацп ! у зазначених умовах достдження !мперсько! ще! одержало загальносвггову значущють. Росшський досвщ пошуку можливостей виходу держави з системно! кризи, самощентифжацп наци, шлях!в ! засоб!в збере-жения сощально-политично! ! територ!ально! щтсносп, безумовно, буде ко -рисний ! для Укра!ни.
Анал1з наукових джерел I публжацш. Трансформащя свггового геополь тичного простору на рубеж! XX—XXI ст. ст. вщображено в роботах таких в!-тчизияних дослщииюв, як В. Кремень, В. Дергачова, А. Кудрявченко, В. Мадю-© Скребець О. В., 2010 153
