CC BY
44Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С. 13-17.
УДК 070.41 : 004.738.1
1дентиф^ацшн ознаки штернет-ЗМ1 Гусак О. О.
Нацюнальний техн1чний ун1верситет Украни «Кшвський пюл1техн1чний ¡нститут», м. Кив, Украна
З розвитком нових технолог1й ттернет став найбыьшим св1товим тформацт-ним джерелом та глобальним мед1апростором. З ттегращею засоб1в масовог т-формацИ у всесв1тню мережу постало питання вир1знення онлайн-ЗМ1 серед тших сайт1в ттернету, визначення власне ттернет-ЗМ1 та гхмх характерних ознак. У статт1 розглядаеться проблема ¡дентифтацп мережевих ЗМ1, анал1зуються погляди мед1а-досл1дниюв на критерп видыення онлайн-ЗМ1 в ттернет1 та наводять-ся / описуються власм класифтацтт ознаки цих ЗМ1: видавець, мед1йний продукт, контент та аудитор1я.
Ключовi слова: ттернет-ЗМ1, сайт, ттернет, ознаки ттернет-ЗМ1.
Одним iз формальних критерпв щентифшаци штернет-ЗМ1 був би його право-вий статус. Проте сьогодш в Укра!ш мережевi ЗМ1 офщшно не мають статусу засо-бiв масово! шформацп, на вщм^ вщ Росшсько! Федераци, кра!н Захщно! Свропи, США тощо. Ця тема е актуальною, бо в укра!нських наукових колах обговорюють необхщшсть надання мережевим виданням статусу ЗМ1, але думки про те, за якими ознаками веб-сайт можна до них вщнести, е дуже неодностайними.
Метою ще! статп е дослiдити погляди медiа-дослiдникiв на критерп вирiзнен-ня штернет-ЗМ1 з-помiж iнших сайтiв всесвггньо! мереж та сформулювати основнi щентифшацшш ознаки цих ЗМ1.
Ю. Бурило, аналiзуючи законодавсто Укра!ни, висловлюе думку, що згiдно з ч.ч. 2.3. ст. 20 Закону Укра!ни «Про шформащю» друкованими засобами масово! шформацп е перюдичш друкованi видання (преса) газети, журнали, бюлетенi тощо i ра-зовi видання з визначеним тиражем. Аудiовiзуальними засобами масово! шформацп е: радiомовлення, телебачення, кшо, звукозапис, вiдеозапис тощо. З одного боку, наведет положення Закону ч^ко не вказують на належнiсть штернет-видань до засобiв масово! iнформацi!, з шшого - не заперечують в принцип таку можливiсть, адже перелш не е вичерпним [4].
К. Афанасьева, дослщжуючи правове регулювання дiяльностi iнтернет-ЗМI, зауважуе, що, на противагу штернет-виданням, правовий статус iнтернет-сайтiв офф-лайнових видань е законодавчо врегульованим. Так, вщповщно до ст. 1 Закону «Про друковаш засоби масово! шформацп (пресу) в Укра!нi» друковаш видання можуть включати до свого складу iншi носi! iнформацi! (пла^вки, дискети, магнiтофоннi та вiдеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодав-ством Укра!ни. Розширене тлумачення цiе! статтi дозволяе вiднести до шших носi!в iнформацi! також й штернет. А от у Роси реестрацiя iнтернет-видань уже давно стала нормою. Уш вони зареестроваш в Роскомдруцi, а в реестрацшному посвiдченнi у графi «тип видання» зазначено: «шше - щоденне штернет-видання» [2].
У США ще в 1998 рощ Верховний суд штату Нью-Йорк визнав ус штернет-сайти, незалежно вщ !хнього змюту та професiйного рiвня, засобами масово! шформаци. Вiдтепер будь-який автор, що публiкуeться в мережi, вважаеться журналютом i мае право отримувати й поширювати iнформацiю так само, як це роблять сшвроб^ники друкованих ЗМ1 [3].
Вважаемо, що для щентифшацп сайту як iнтернет-ЗМI необхiдне його комплексне оцшювання за набором ознак, характерних для цього виду засобу масово! шформаци. Неодноразово дослiдники намагалися видшити цi ознаки, iнколи спрощуючи завдан-ня до одше!-двох ознак, шд якi, в принципi, шдпадають ледь не всi сайти штернету, чи розробляючи складну схему аналiзу веб-сайту за багаторiвневими ознаками.
О. Калмиков i Л. Коханова запевняють, що в iнтернетi взагалi важко знайти якiсь «чисп» типи, будь-який сайт можна при бажанш розглядати як ЗМ1, а можна i по-збавити його цього статусу, i пропонують вiдносити до штернет-ЗМ1 тi сайти, якi самi себе так називають, використовуючи в назвах роздшв сайтiв традицiйнi для ЗМ1 термiни: журнал, альманах, газета, редакщя, редактор тощо [7]. Проте не можемо по-годитися з авторами, оскшьки сьогоднi створити власний сайт i назвати його газетою може будь-хто без спещально! освiти чи досвщу, а, отже, единою стльною рисою такого сайту з професшними ЗМ1 може бути хiба що слово «газета» на екраш.
Так само широко тдходить до щентиф^цл iнтернет-ЗМI С. Горний. Вiн пропонуе вiдносити до мережевих ЗМ1 видання, перiодичнiсть оновлення шформаци яких стано-вить не менше року i доступ до ресурсу мае не менше нiж тисяча осiб [5], що прита-манно дуже багатьом аматорським веб-сайтам, якi не можемо назвати повноцшним ЗМ1. Аналогiчно А. Носик пропонуе единий критерiй - масовють: якщо сайт популярний, якщо в нього багато читачiв, то його можна вважати засобом масово! шформаци [10].
А от М. Лукша та I. Фомiчова пропонують щентиф^вати мережевий ЗМ1 бiльш грунтовно - не лише за формулою Г. Лассуела (хто говорить, що говорить, кому говорить, по якому каналу, з яким ефектом), а й зважати на його оргашзацшно-правовий статус, що включае характер власника, засновника ЗМ1, структуру-виробника шформацшного продукту, а також реестращю [9, с. 47].
О. Акопов порiвнюе мережевий ЗМ1 з друкованим i наголошуе, що частина ознак, яю властивi друкованим перiодичним виданням або характеризують !х, нiчим не вiдрiзняються вiд таких самих у мережевих ЗМ1. А саме це - видавець, цшьове призначення, читач. Крiм того, аналогiчними чи схожими мiж собою е й таю ознаки друкованих та мережевих ЗМ1, як внутршня структура, жанри, оформлення, автори, перiодичнiсть, обсяг, тираж (вщвщуванють) [1].
Проаналiзувавши думки дослiдникiв штернет-ЗМ1, М. Чабаненко приходить до висновку, що подшити веб-ресурси на двi частини - ЗМ1 i не ЗМ1, провiвши мiж ними рiзку межу, не вдасться, оскiльки цьому заважае вщсутшсть сталостi iнформацi! в штернет^ надзвичайно динамiчний обiг повщомлень, притаманна вебу свобода слова та вшьний доступ будь-якого користувача до мас-медшно! дiяльностi. Авторка пропонуе, о^м основно! ознаки повноцiнного iнтернет-ЗМI - наявшсть медiа-контенту, пiдготовленого за допомогою методiв i прийомiв журналiстики, щентифшувати мережеве видання за iншими додатковими ознаками: наявшсть ре-дакцi!, професшна органiзацiя медiаiнформацi!, соцiально значущий характер пов> домлень, бiльша частина власних матерiалiв, належним чином оформленi републ> кацi!, наявнiсть матерiалiв у класичних журналютських жанрах, партнерськi зв'язки сайту з шшими iнтернет-ЗМI, регулярне оновлення медiаконтенту, достатнiй рiвень вiдвiдуваностi [11, с. 37-38].
О. Коцарев основний акцент робить на професiоналiзм творщв штернет-видань i до iнтернет-ЗМI пропонуе вщносити лише тi сайти, яю виконують функцiю поширен-ня переважно журналютсько! iнформацi!, тобто iнформацi! про суспшьно актуальнi
1дентифшацшш ознаки iнтернет-ЗМI
в тiй чи шшш галузi подi!, зiбрано! та препаровано! професiоналами-журналiстами й/або iз застосуванням професiйних журналiстських технологiй [8].
Схожий критерш пропонуе Я. Засурський, який вважае, що мережевим виданням е будь-який сайт (або група сайпв), призначений для виршення завдань, властивих друкованим та електронним немережевим засобам масово! iнформацi! [6].
Дослiдниця О. Шагалова проводить аналопю з друкованими ЗМ1 та основними ознаками штернет-ЗМ1 пропонуе вважати:
- частоту оновлення шформацп (перiодичнiсть для друкованих ЗМ1);
- кiлькiсть вiдвiдувань за добу (тираж);
- адресу сайту (аналог назви видання традицшного ЗМ1);
- ключовi слова в назвi ресурсу («газета», «журнал» тощо);
- даш про легалiзацiю ЗМ1;
- вщповщний професiйний контет [12].
Висновок. Отже, потреба в такш iдентифiкацi! е лише у власне штернет-ЗМ1, як не мають оффлайнового аналога (друкованого, теле- чи радю), оскiльки електронш копi! традицiйних ЗМ1 зазвичай вщтворюють сво! оригiнали з дотриманням ушх ознак ЗМ1 та з пристосуванням до умов iснування у всесв^нш мережi.
Тому ключовими iндентифiкацiйними ознаками власне мережевих видань може-мо назвати критерп ХТО-ЩО-ЯК-КОМУ iнформуе в штернетк
- ХТО - видавець;
- ЩО - сам медшний продукт;
- ЯК - характер його наповнення (контенту);
- КОМУ - аудш^я,
де видавець (ХТО) е фiзичною чи юридичною особою, що позицюнуе себе як власника штернет-ЗМ1, здiйснюе саморегуляцiю свое! дiяльностi вiдповiдно до за-гальноприйнятих норм журналiстсько! та видавничо! справи i несе морально-етичну вiдповiдальнiсть за свою роботу.
Медшний продукт (ЩО) - власне штернет-сайт, який позицюнуеться видав-цем як iнтернет-ЗМI, мае ознаки ЗМ1 (постiйну назву, перюдичшсть (регулярно оновлюеться), публiчно поширюе масову шформащю) вiдповiдно до визначень ЗМ1, друкованих та аудiовiзуальних ЗМ1 за законами Укра!ни) та виконуе функцп ЗМ1.
Контент сайту - наповнення сайту, яке виступае мiрою професшносп (ЯК) журналiстсько! та видавничо! дiяльностi видавця, створене з дотриманням професшних та етичних норм якiсного журналютського матерiалу.
Аудиторiя сайту (КОМУ) - постшш та випадковi вiдвiдувачi сайту, як спожи-вають медiа-продукт видавця як ЗМ1, кiлькiсть яких, проте, не е вирiшальною для щентифшацн мережевого ЗМ1. (1нтернет-газета невеличкого села може мати вс ознаки ЗМ1, але в тисячi разiв меншу вiдвiдуванiсть, анiж в популярного всеукра!нського iнтернет-ЗМI).
Вважаемо цi ознаки ушверсальними, здатними iдентифiкувати власне штернет-ЗМ1, зокрема у подальшiй робоп над дослiдженням онлайнових ЗМ1, а саме при класифшацп нових медiа та вивченнi питання популяризацi! медшних сайтiв у мереж1.
Список лггератури
1. Акопов А. Типологические признаки сетевых изданий [Электронный ресурс] / А. Акопов // "Филологический вестник Ростовского государственного университета". -2000. - № 1. - С. 42-44. - Режим доступа: http://jgreenlamp.narod.ru/typology.htm.
2. Афанасьева К. О. Правове врегулювання дiяльностi штернет-ЗМ1 [Електрон-ний ресурс] / К. О. Афанасьева. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1439.
3. Батманова С. К вопросу определения понятия сетевых СМИ [Электронный ресурс] / С. Батманова // «Научно-культорологический журнал». - №10 [100] 08.10.2004.
- Режим доступа: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu www.woa/wa/Main?texti d=261&level1=main&level2=articles
4. Бурило Ю. П. Щодо визначення адмшютративно-правового статусу 1нтернет-видань та оргашзацшно-правових засад державного управлшня в сферi !х дiяльностi [Електронний ресурс] / Ю. П. Бурило. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ NPM_2006/Pravo/2_burilo.doc.htm.
5. Горный Е. Интернет для журналистов [Электронный ресурс] / Е. Горный // Русский Журнал. - 1999. - Режим доступа: http://russ.ru/netcult/99-05-27/gorny.htm.
6. Засурский Я.Н. Информационное общество в России: парадоксы элитарного Интернета [Электронный ресурс] / Я. Н. Засурский // «Информационное общество».
- 2003. - вып. 5. - С. 37-41. - Режим доступа: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/ BPA/8ed1458b8c8572dac3256efa003ef0b3
7. Калмыков А.А., Коханова Л.А. Интернет-журналистика [Электронный ресурс] / А. А. Калмыков, Л. А. Коханова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - Режим доступа: http:// www.evartist.narod.ru/text16/022.htm.
8. Коцарев О.О. 1нтернет-сайти: функцюнально-змютова типолопя [Електронний ресурс] / О.О. Коцарев. - Режим доступу: http://www-philology.univer.kharkov. ua/ katedras/prof_sites/kotsarev/kots_article_3.pdf
9. Лукина М. СМИ в пространстве Интернета : учеб. пособ. / М.М. Лукина, И. Д. Фомичева. - М. : Ф-т журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. - 87 с.
10. Носик А. СМИ русского Интернета: теория и практика [Электронный ресурс] / А. Носик // Журнал «Мир Internet». - №4 (67) апрель 2002. - Режим доступа : http:// www.netoscope.ru/docs/2001/10/25/3892-print.html.
11. Чабаненко М.В. 1нтернет-ЗМ1 як складова частина системи засобiв масово! шформацп Украши : монографiя / М. В. Чабаненко. - Запорiжжя : ЗНУ, 2011. -183 с.
12.Шагалова О. В. Интернет-СМИ Пермского края: типология и описание [Электронный ресурс] / О. В. Шагалова. - Режим доступа: http://www.psujourn.narod.ru/ vestnik/vyp_3/shag_permnet.html#_Toc188781172.
Гусак О. А. Идентификационные признаки интернет-СМИ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.13-17
С развитием новых технологий интернет стал наибольшим мировым информационным источником и глобальным медиапространством. С интеграцией средств массовой информации во всемирную сеть возник вопрос выделения онлайн-СМИ среди других сайтов интернета, определения интернет-СМИ и их характерных признаков. В статье рассматривается проблема идентификации сетевых СМИ, анализируются взгляды медиа-исследователей на критерии выделения онлайн-СМИ в интернете, приводятся и описываются собственные классификационные признаки этих СМИ: издатель, медиапродукт, контент и аудитория.
Ключевые слова: интернет-СМИ, сайт, интернет, признаки интернет-СМИ.
Olviia Husak Identification characteristics of online media // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. -2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P. 13-17
This study examines the impact the Internet and other new technologies are having on media and relationships between new media and their audiences. The Internet has rapidly developed into an important medium and the world's largest information source. So new technologies have dramatically changed the media, journalists and editors work and ways
l,qeHTM#iKa^MHi 03HaKu iHTepHeT-3MI
in which media messages can be produced, distributed and displayed. The Web is different from television, printed newspapers, and other traditional media, so online media sites have some characteristics, which help to identify their as the professional media. As new media in Ukraine have not an official status, nowadays ukrainian mass communications researchers discuss how to identify online media among other sites on the web. So the article presents the results of empirical research of one of the actual new media problem - identification of online media. The Interner as a new communication medium opens a space for scholars to rethink some assumptions and to find new insights into traditional communication technologies. This paper gives a detailed analysis of mass communications researchers views on the criteria of identification online media among other websites. It is stresses the key features of online media, that other media scholars propose, and author gives own system of identification of new media by 5 criteria: publisher, media, content and audience.
Keywords: online media, site, the Internet, characteristics of online media
nocmynuna do pedav^ii 09.09. 2013 p.
