CC BY
18
ПРОБЛЕМА ВЛИЯНИЯ ПРАВОСОЗНАНИЯ НА КУЛЬТУРУ ПОЛИТИЧЕСКОГО ВЫБОРА ЧЕЛОВЕКА
Герасина Л. Н.
Правосознание интерпретировано в контексте политико-правовой парадигмы. Доказано, что, кроме правовых идеалов и ценностей, правосознание отражает политические взгляды и установки человека, его правовые ожидания и политические ориентации, восприятие политических и правовых процессов. Обоснована взаимозависимость позиций электората и стереотипов политической культуры и субкультур, а также качественных черт правосознания. Показано, насколько существенно на политический выбор граждан влияют современные предвыборные технологии: информационные, медийные, политические манипуляции и другие способы «избирательной инженерии».
Ключевые слова: правосознание, политический выбор, стереотипы политической культуры, правовые ожидания, политические манипуляции и мифологизация, электоральные мониторинги.
A PROBLEM OF INFLUENCE OF SENSE OF JUSTICE IS ON CULTURE OF POLITICAL CHOICE OF MAN
Gerasina L. N.
Sense of justice is interpreted in this article in the context ofpolitical-legal paradigm; proved, that except for legal ideals and values sense ofjustice reflects political looks and options of man, his legal expectations and political orientations, perception ofpolitical and legal processes. Grounded dependence positions of electorate and stereotypes of political culture and subcultures, and also high-quality lines of sense ofjustice. It is rotined, as far as substantially modern pre-election technologies influence on the political choice of citizens: informative, medias, political manipulations and another ways of the «electoral engineering».
Key words: sense of justice, political choice, stereotypes of political culture, legal expectations, political manipulations and mifologisation, monitoring of electorate.
УДК 340.11
Г. П. Кпшова, доктор фшософських наук, професор
РОЛЬ ЗАСОБ1В МАСОВО1 ШФОРМАЦП ТА 1НТЕРНЕТУ У ФОРМУВАНН1 ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ УКРАШСЬКИХ ГРОМАДЯН
Присвячено аналгзу правовоi потформованостг украгнських громадян як най-важлившого чинника формування 1х правовое культури. Особливу увагу придыено
© Клшова Г. П., 2010 217
розгляду ролi зaсобiв масовоI тформацп та 1нтернету в процеЫ формування правовой культури украЧнських громадян в умовах розбудови демократичноI, правовоI держави.
Ключовi слова: правова культура, правове тформування громадян, доступтсть права.
Актуальтсть проблеми. Процес становления правово! держави безпо-середньо пов'язаний з формуванням правово! культури укра!нських громадян, що е сощальною гаранпею ди верховенства правового закону в суспшьствг Тому правова культура населення Укра!ни потребуе постшного ефективного формування i вдосконалення.
У сучаснш науковiй лiтературi аиалiзуються рiзномаиiтнi шляхи формування правово! культури укра!нських громадян. Серед них, зокрема: демокра-тизащя всiх сфер соцiального життя; вдосконалення правотворчого i право-застосовного процеав; змiцнения законностi i правопорядку; розвиток право-ввдносин; зростання ефективносп дiяльностi всiе! системи правосуддя; адап-тацiя законодавства Укра!ни до м1жнародних норм i стандартiв прав людини; гармонiзацiя законодавства Укра!ни iз нормативними актами £вропейського Союзу; здiйснения правового виховання i правового навчання укра!нських громадян. Разом з тим важливе значення для формування правово! культури населення Укра!ни мае здiйснения !х правового iнформування.
У теперiшнiй час науковщ придiляють значну увагу аналiзу проблем правового iнформуваиия громадян (О. В. Волошенюк, В. П. Гойман, В. В. Го-ловченко, I. П. Голосшченко, Н. I. Козюбра, О. М. Костенко, М. В. Костецький, В. С. Медведев, £. В. Назаренко, В. В. Оксамитний, М. I. Панов, В. Ф. По-горшко, П. М. Рабшович, О. В. Скрипник, С. С. Сливка, В. Я. Тацш, Ю. М. Тодика, В. А. Туманов, О. I. Ющик та ш.). Вщдаючи належне проведеним науковим дослвдженням, слад зазначити, що подальшi розроблення потребують вирiшения питання змiстовного наповнення системи правово! iнформоваиостi населення, визначення прюритетних методiв i засобiв здшснення правового поiнформуваиия громадян в умовах розбудови правово! держави.
Через те що незнання закону не звшьняе ввд вiдповiдальностi, держава зобов'язана шформувати сво!х громадян про всi нормативш рiшення ввдпо-ввдними засобами, надавати !м правову iнформацiю, яка являе собою сукуп-нiсть документованих або публiчно оголошених вiдомостей про право, його систему, джерела, реалiзацiю, юридичш факти, правовiдносини, правопорядок, правопорушення i боротьбу з ними та !х профiлактику тощо. Джерелами правово! шформацп е Конституцiя Укра!ни, iншi законодавчi i пiдзаконнi нормативнi правовi акти, мiжиароднi договори та угоди, норми i принципи м1жнародного права, а також ненормативнi правовi акти та iншi джерела ш-формацп з правових питань [1, с. 54].
Проведене по всш Укра!ш опитування 2000 тис. респондентiв, як1 не мають юридично! освiти, засвiдчуe, що населення вкрай низько оцiнюe сво! знання про вiдповiднi законодавчi акти. Лише 1,5 % жшок i 38,8 % чоловiкiв вважають, що вони добре пошформоваш про украшсьш закони, а 38,7 % чоловшв i 37,3 % жшок знають !х тiльки частково. Але найбшьшу групу на сьогоднi (41,4 % чоловтв i 44,9 % жшок) становлять тi, хто законiв не знають, але прагнуть щось про них довiдатися. I тшьки 4,9 % чоловiкiв i 4,4 % жшок стоять на позици «закошв не знаю i знати не хочу» [2, с. 42-45]. У цьому зв'язку держава зобов'язана активно iнформувати сво!х громадян про правовi приписи. Чим бiльше буде форм доведення до вшома укра!н-ських громадян правових розпоряджень i чим ефективнiше вони реалiзову-ватимуться, тим краще населення знатиме законодавство свое! держави. Через забезпечення доступност законодавства формуеться правова культура укра!нських громадян.
Процес забезпечення доступносп законодавства умовно можна уяви-ти як «рух назустрiч один одному» законодавства i громадян. Рушшною силою цього зближення виступае держава, яка не тiльки наближуе закони до громадянина, а й у сво!й дiяльностi отримуе ввд особи рух у бiк законодавства. Тому умови, що визначають доступшсть законодавства, пов'язанi з удосконаленням державно! дiяльностi, юридичною полiтикою держави, функцюнуванням системи компетентних державних оргашв, що створю-ють законодавство, шдтримують його в дiйовому станi та забезпечують низку iнших заходiв у «зближенш законодавства i громадян». Ця дiяльнiсть визначаеться системою суспiльних вшносин i виражаеться на практицi не тшьки державних, а й громадських оргашзацш, трудових колективiв i самих громадян.
За своею сутшстю поняття «доступнiсть законодавства» можна роздь лити на «зовшшню» i «внутрiшню» доступнiсть. Такий подш е умовним i визначаеться самим процесом пiзнання громадянином вимог закону. Усввдо-мити та зрозумiти необхвдну юридичну iнформацiю громадянин може тшьки за умови створення можливостей для пошуку правово! норми, яка регулюе ту чи шшу ситуацш. Вiдповiдно тд «зовнiшньою» доступнiстю слiд розумiти можливють легко i швидко знайти потрiбну юридичну норму, а пiд «внутрш-ньою» — можливiсть сввдомо зрозумгги iнформацiю про правовi вимоги, що знаходяться в правовiй нормi [3, с. 19-21].
Крiм того, поняття «доступшсть законодавства» характеризуемся такими двома аспектами: технолопчним, пвд яким розумiють забезпечення максимально! легкосп i надiйностi надходження повно! шформацп, i юридико-семантичним, який передбачае доступшсть матерiалiв для сприйняття i правильного його розумiння громадянами.
Зпдно з таким розумшням умови доступносл законодавства можна класиф^вати на п, що слугують забезпеченню зовнiшньо! та внутрiшньо! доступностi. Зовшшш умови забезпечують доступнiсть форми закону, тобто сприяють тому, аби громадянин змiг би безпосередньо отримати нормативний акт «у руки», а внутршш умови слугують доступносл змiсту та сутносл правового акта. Але в житп цi умови переплiтаються, зливаються, !х важко вiдмежувати одне ввд одного, оскiльки як форма, так i змiст е двома взаемопов'язаними сторонами одного явища [4, с. 13-14].
У процес забезпечення доступносл законодавства держава ставить перед собою три завдання: забезпечити необхвдний яшсний рiвень законодавства, надiйне функцюнування каиалiв iнформуваиия про чинне законодавство i на цiй основi формування високого рiвня правово! культури укра!нських громадян.
Каналами iнформування про чинне законодавство виступають рiзно-манiтнi форми правового шформування укра!нських громадян, в процес функцiонування яких ввдбуваеться !х ознайомлення зi змiстом законодавчих норм, зi всiм комплексом правових знань, необхщних для формування правово! культури члешв суспiльства.
Серед рiзноманiтних форм правового шформування громадян як прь оритетш можна видiлити такi: правове шформування засобами масово! комунiкацi!, через Штернет; правове iнформувания шляхом впливу юридично! практики; правове шформування через консультацп юрислв; правове шформування шляхом безпосереднього читання громадянами закошв i юридично! лiтератури; правове шформування шляхом неофщшного мiжосо-бистiсного спшкування на правовi теми та ш. Зупинимося на характеристи-цi деяких з них.
Одним iз головних шформацшних каиалiв формування правово! культури укра!нських громадян е правове шформування засобами масово! кому-шкаци. Перевагами засобiв масово! iнформацi! (ЗМЦ перед iншими каналами правового шформування е оператившсть подання iнформацi!, широке охо-плення населення, щоденнiсть впливу i доступнiсть правово! iнформацi!', яка подаеться ними для громадян.
Доступшсть правово! iнформацi!, що подаеться ЗМ[, пояснюеться, по-перше, тим, що на противагу вiд офщшного видання закону, що мiстить лише сам його текст, ЗМ! у бшьшосп випадкiв супроводжують переказ правово! норми роз'ясненнями того, як !! тлумачити i застосовувати на практищ. По-друге, ця iнформацiя сама знаходить свого адресата без звер-нення будь-куди.
У цьому зв'язку роль преси, радiо i телебачення у формуванш правово! культури укра!нських громадян важко переоцшити. Саме ЗМI повинш систематично iнформувати громадян про поди суспшьно-правового життя Укра!ни
та за И межами; правовi аспекти дiяльностi оргашв державно! влади i мюце-вого самоврядування; здшснення прав i свобод громадян, профшактику пра-вопорушень, особливо серед молодi i пiдлiткiв, боротьбу зi злочинами, коруп-цiею, органiзованою злочиннiстю [5, с. 108-109].
Але ЗМ1 часто-густо справляють деструктивний вплив на формування правово! культури укра!нських громадян. Так, в ЗМ1 iнодi активно обгово-рюються невдалi законопроекти, як1 ще не пройшли дороблення i не отри-мали згоди у законодавця. Тим самим формуеться уява про низьку якiсть законодавчо! бази i невисоко! квалiфiкацi!' законодавцiв. На радю i телеба-ченнi спостерiгаеться негативний аспект звернення до випусшв новин i аналiтичних передач, що полягае у вибiрковостi подання правово! шформа-цi!: «скандальнi», непопулярнi закони, як правило, отримують в ЗМ1 найбшьшу огласку.
Крiм того, часто художш фiльми i кримiнальнi хрошки пропагують стандарти правово! поведiнки, несумюш iз правовими цiннiсними орiентацi-ями нашого суспiльства, що не сприяе формуванню правосвiдомостi i право-во! культури громадян.
Як вважае К. Тарасов, деструктивний вплив на молодь фiльмiв з елемен-тами насильства полягае у значних масштабах !х трансляцi!' та масовому сприйнятп молодiжною аудиторiею, а також схильностi до засвоення досввду насильства представниками так звано! групи ризику, для яко! насильство е прийнятним засобом розв'язання життевих проблем [6, с. 68-69]. На думку О. Дроздова, юнуе кореляшя мiж схильшстю пiдлiткiв до перегляду «агре-сивно!» телепродукцi!' та агресивною поведiнкою в реальному житп [7, с. 51]. Це стосуеться також телевiзiйно!' реклами, в якш сцени агресi! та насильства iнодi подаються в провш формi [8, с. 100-101].
Отже, iснуе нагальна потреба у посиленш захисту укра!нських громадян, передусiм дней i молодi, ввд негативного впливу ЗМ1 на процес формування !х правово! культури. Для !! реалiзацi! було б доцiльно забезпечити створення циклу постiйних правових радiо- та телепередач i подальше запровадження сторшки, рубрики на правову тему в друкованих виданнях. Конструктивним було б ршення Державного комiтету телебачення i радiомовлення Укра!ни щодо започаткування систематичних правоосвiтнiх телепрограм, показу до-кументальних, к1но-, вiдеофiльмiв, у тому чи^ щодо деструктивних наслвд-к1в учинення злочишв та iнших правопорушень.
Суттевим напрямом формування правосвiдомостi i правово! культури громадян е використання шформацшних ресурсiв глобальних комп'ютерних мереж, у першу чергу мереж1 1нтернет. Мережа активно розвиваеться, на-прями Г! використання поширюються. Дотепер к1льк1сть користувачiв 1нтернет складае майже 544 млн оаб. З них бiльше 50 % припадае на США i Канаду, 40 % - на Свропу, 5 % - на Япошю i Корею, 5 % - на iншi кра!ни свпу. Серед
кра!н СНД, на яш припадае 1 % свггових користувачiв мереж! Штернет, най-розвиненiшою з погляду роботи в мереж1 та використання !! можливостей е Рос1я, на яку припадае близько 80 % уах користувачiв мереж1; на Украшу -13 %, Казахстан - 2 %, Вiрменiю - 1 %, на ва шш - 4 %. За оцшками екс-пертiв, кшьшсть постшних користувач!в Штернет в Укра!ш наближаеться до 1 млн, що становить бшьше 2 % дорослого населення [9, с. 126-127]. Постшно зростають обсяги шформацшних ресурав, що подан! в Штернет. Щодня з'являються бшьше 3 млн нових web-сторiнок.
Переваги «свгтового павутиння» безперечш. Так, середня кшьшсть б!блюграф!чних зносок на друковану статтю - 2,74, а на безкоштовну електронну версш - 7,3, тобто в 2,6 разу бшьше. Електронш статп циту-ються в 4,5 разу частше друкованих, причому це сшвввдношення швидко зростае [10, с. 7]. Сьогодш Iнтернет - це глобальна, багатофункцюнальна шформацшна мережа. Доступ до електронних баз даних, у тому числ! до правових, е вшкритим для вшх категорш громадян незалежно вш держав-них кордошв, нацюнальносп, професп. Iнформацiйнi технолог!! справля-ють значний вплив на формування правово! культури укра!нських громадян. Можна визначити так! перспективш напрями формування правово! культури громадян Укра!ни шд впливом розвитку сучасних шформацшних технологш:
- створення оплачуваних та безкоштовних правових баз даних;
- видання електронних правових журнал!в;
- створення електронних правових б!блютек;
- проведення штернет-конференцш з актуальних проблем правознав-
ства;
- створення та популяризащя в!ртуальних книжкових магазишв, як! спещал!зуються на правовш лгтератур! [11, с. 110-111].
Тим самим шформацшш технолог!! значною м!рою сприяють розвитку правово! свшомосп укра!нських громадян, новому сприйняттю ними правово! культури як комплексу свгтоглядних правових уявлень та знань.
Разом з тим треба зауважити, що суто шформацшна спрямовашсть мереж! Iнтернет з часом зам!нюеться яскраво вираженим аптацшним, популют-ським ! навиъ агресивним подходом. Проникиения матер!ал!в з Iнтернету в традицшш ЗМI стало звичним явищем, незважаючи на те, що в глобальнш мереж1 може бути видано все, що завгодно. Iнтернет-ЗМI ввдр!зняються вщ звичайних ЗМI тим, що там можна оприлюднувати новини не пльки дешево й оперативно, але й, що саме по соб! примите, аношмно.
Вшсутшсть злагоджених правових мехашзм!в впливу на шформацш, що подана в комп'ютерних мережах, дае змогу розмщувати тут матер!али з елементами насильства, рецепти виробництва наркотичних ! вибухових речо-вин тощо. У деяких кра!нах спостертаеться поява сайпв, що належать орга-
шзованим кримшальним угрупованням i терористичним органiзацiям, через якi здiйснюеться не тшьки обмш iнформацiею, а й пропаганда форм негативно!, девiантно! поведшки.
У сiтьовiй мережi можна вшнайти вияв вiдомих механiзмiв сощально! детермiнацi! злочинностi: шляхом певного сощального формування осо-бистостi; шляхом надання !й вказiвок протиправного або суперечливого характеру; шляхом примушування особистостi увшти в таку ситуацiю, що вимагае i полегшуе обрання саме злочинного варiанта поведiнки [12, с. 250-253].
У цьому зв'язку визрiла необхщшсть у нейтралiзацi! негативного шфор-мацшного впливу комп'ютерних мереж на формування правово! культури укра!нських громадян. Необхшно з'ясувати жорстк1 критерп, за якими мож-ливо розмiщувати в мережах певш види iнформацi!. Треба опрацювати меха-нiзми обмеження доступу до окремих сайпв (сторiнок) для рiзних вiкових категорiй аудиторi! 1нтернет. Потрiбно також законодавчо закрiпити вщповь дальшсть власник1в сайтiв за змiст шформацшних матерiалiв, якi вони роз-мщують. Слад прагнути того, аби протиправш процеси, що вiдбуваються в глобальних комп'ютерних мережах, набули адекватно! протиди з боку право-охоронних оргашв.
Висновки. Здшснення правово! поiнформованостi укра!нських громадян через ЗМ1 та 1нтернет е важливим напрямом формування !х правово! культури. Для посилення !х впливу на даний процес необхiдно активiзувати попу-ляризацiю правових знань через рiзноманiтнi канали ЗМ1 та 1нтернет, шдви-щувати за !х допомогою доступнiсть права для населення Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беляков К. 1нформащя в правi: теорiя i практика / К. Беляков. - К. : КВЩ, 2006. - 116 с.
2. Вимр людського розвитку: права i свободи людини в Укра!нi / М. I. Гаврилов та 1н. - К. : Наук. думка, 2006. - 324 с.
3. Сидельников И. П. Доступность закона. Правовое информирование граждан / И. П. Сидельников. - Минск : Наука и техника, 2002. - 125 с.
4. Жаровська I. М. Доступшсть права: теоретико-правовi проблеми / I. М. Жаровська. - Львш : ЛКА, 2007. - 207 с.
5. Егорова М. С. Доступ граждан к правовой информации как условие развития правосознания и формирования правовой культуры / М. С. Егорова // Государство и право. - 2006. - № 9. - С. 195-110.
6. Тарасов К. «Агрессивная кинодиета» ТВ и студенчество / К. Тарасов // Высш. образование в России. - 2002. - № 3.
7. Дроздов О. Ю. Засоби масово! комунжацй як фактор агресивно! поведшки молодi / О. Ю. Дроздов // Вюн. Харк. нац. ун-ту. Сер. «Психологш». - 2005. - № 483. - С. 49-54.
8. Гордякова О. Л. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе / О. Л. Гордякова // Психол. журн. - 2008. - № 4. - С. 98-103.
9. Науково-освпшй потенщал наци: погляд у XXI столптя / тд ред. В. М. Литвина, В. В. Андрущенка. - К. : Навч. кн., 2004. - Т. 1. - 639 с.
10. Королев А. С. Современная молодежь под прицелом СМИ / А. С. Королев // Alma mater. - 2008. - № 2. - С. 5-9.
11. Кушакова Н. В. Вплив шформацшних технологш на правову культуру: укра-шсью реали / Н. В. Кушакова // Правова культура - основа державотворення в Украь m : зб. наук. пр. / за ред. М. В. Костицького, М. М. 1брапмова. - 1ртнь : Нац. акад. ДПС, 2005. - Вип. 1. - 298 с.
12. Винарик Л. С. Информатизация в аспекте социальной трансформации общества / Л. С. Винарик. - Донецк : ИЭП, 2004. - 271 с.
РОЛЬ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ И ИНТЕРНЕТА В ФОРМИРОВАНИИ ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ УКРАИНСКИХ ГРАЖДАН
Климова Г. П.
Посвящено анализу правовой информированности украинских граждан как важнейшего фактора формирования их правовой культуры. Особое внимание уделено рассмотрению роли средств массовой информации и Интернета в процессе формирования правовой культуры украинских граждан в условиях построения демократического, правового государства.
Ключевые слова: правовая культура, правовое информирование граждан, доступность права.
THE ROLE OF MASS MEDIA AND INTERNET IN INFORMATION OF LEGAL CULTURE OF UKRAINIAN CITIZENS
Klimova G. P.
The scientific article «The Role of Mass Media and Internet in information of legal culture of Ukrainian citizens» is devoted to the analysis of legal culture of Ukrainian citizens as the most important factor in formation of their legal culture. The special attention has been paid to studying the role of mass media and Internet in the process in providing the formation of legal culture of Ukrainian citizens in condition of building democratic legal state.
Key words: legal culture, legal informability of citizens, availability of low.
