CC BY
38
Черниш Роман Федорович,
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри правознавства, Житомирський нац'юнальний агроеколог1чний ун1верситет, Украна, м. Житомир
e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-4176-7569
doi: 10.21564/2414-990x.136.93352 УДК 342:004.738.5
СОЦ1АЛЬН1 МЕРЕЖ1 ЯК ОДИН 13 1НСТРУМЕНТ1В НАКОПИЧЕННЯ ТА ПРОТИПРАВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ГРОМАДЯН
Розглянуто окрем1 аспекти накопичення в соцгальних мережах особистих даних користува-чгв. Проаналгзовано негативш наслгдки розмщення iдентифжуючих даних особи як для пег, так i для ттересгв нацюнальног безпеки в цлому. Запропоновано конкретш кроки для вироблення принципово нових пiдходiв до забезпечення захисту ттересю особи, сустльства та держави у тформацшнш сферь
Ключовi слова: шформацшна безпека; 1нтернет; сощальш мережу накопичення персональ-них даних громадян; протиправне використання персональних даних громадян.
Черныш Р. Ф., кандидат юридических наук, доцент кафедры правоведения, Житомирский национальный агроэкологический университет, Украина, г. Житомир.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4176-7569
Социальные сети как один из инструментов накопления и противоправного использования персональных данных граждан
Рассмотрены отдельные аспекты накопления в социальных сетях личных данных пользователей. Проанализированы негативные последствия размещения идентифицирующих данных лица как для него, так и для интересов национальной безопасности в целом. Предложены конкретные шаги по выработке принципиально новых подходов к обеспечению защиты интересов личности, общества и государства в информационной сфере.
Ключевые слова: информационная безопасность; Интернет; социальные сети; накопления персональных данных граждан; противоправное использование персональных данных граждан.
Вступ. Загальновщомо, що протягом останшх роюв сощальш мереж1 перестали бути виключно шструментом для сшлкування. Щоденно мшьйони корис-тувач1в в усьому свш викладають шформащю (у тому числ1 й персонального характеру), яка у будь-який момент може бути використана або проти них, або
за певних обставин на шкоду нащональним штересам. Особливо гостро окрес-лене питання постало для нашо! держави в умовах фактичного и перебування у сташ неоголошено! вiйни [16].
Наприклад, у серпш 2014 р. у таких сощальних мережах, як «ВКонтакте», «Одноклассники», «Facebook» та «Twitter» було зареестровано понад 40 млн укра!нських акаунпв. Перше мiсце утримувала соцiальна мережа «ВКонтакте» -бшьш нiж 27 млн облжових записiв. Другу сходинку посши «Одноклассники»-близько 11 млн акаунив (2012 р. - 5 млн акаунив). У Facebook кшьккть укра!нських облiкових записiв перевищила 3,2 млн [15].
При цьому, якщо проаналiзувати кiлькiсть користувачiв у Facebook, то лише з лютого по квггень 2016 р. кшьюсть укра!нських користувачiв зросла на 400 тисяч. Станом на 25 квмя 2016 р. користувачами Facebook були 5,4 млн громадян Укра!ни [8] на вщмшу вщ 3,2 млн у 2014 р. За наявними даними, 49,6 % молодих укра!нщв стверджують, що не уявляють життя без сощальних мереж. Якщо 71,9 % щодня користуеться загалом 1нтернетом, то 65,8 % з них -переважно сощальними мережами [14].
Занепокоення викликае той факт, що сучасний стан накопичення та збе-реження персональних даних громадян у сощальних мережах створюе в тому чи^ й шдГрунтя для !х залучення до протиправно! дiяльностi на шкоду держав-ним iнтересам представниками спещальних служб iноземних держав. Особливо! актуальной дослiджуване питання набуло в контекст ведення Росiйською Федерацiею «гiбридно! вшни» стосовно Укра!ни. На жаль, розробка способiв протидп вказаному виду злочинно! дiяльностi значно вiдстае вiд потреб право-охоронно! практики [18, с. 367].
AHani3 лтературних даних i постановка 3adani до^дження. Безпо-середньо науковим дослвдженням проблемних питань у шформацшнш сферi займалися В. М. Брижко, О. О. Баранов, К. I. Беляков, В. Д. Гавловський, Д. В. Ланде, А. I. Марущак, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець та ш. Однак пере-важна бшьшють !х наукових праць стосувалася виключно глобальних питань забезпечення шформацшно! безпеки без Грунтовного аналiзу функцiонування соцiальних мереж, !х впливу на свiдомiсть громадян, специфжи накопичення персональних даних та можливого протиправного використання всупереч волi останшх.
Метою статтх е Грунтовний аналiз специфiки накопичення персональних даних громадян у найбшьш популярних у нашш кра!нi соцiальних мережах i вироблення конкретних пропозицш щодо необхiдностi внесення змш до нацi-онального законодавства з метою врегулювання окремих проблемних питань у вказанiй сферь
Основна частина. Передумовою створення сощальних мереж стала розробка в 1951 р. Р. Соломоноффим та А. Рапортом т. зв. «теорп про сощальш мережЬ» [6]. Уперше термш «соцiальна мережа» було вжито представником Манчестерсько! школи англiйським сощологом Джеймсом Барнсом для визна-чення зразыв соцiальних зв'язкiв, якi йшли у розрiз традицiйних для багатьох
сощолопв понять: обмежеш групи (племена, ciM'i) або таю сощальш категорп, як стать чи етшчна належшсть тощо. Одначе сощальна мережа в iHTepHeTi у класичному виглядi з'явилася лише через понад 40 роыв - у 1995 р. Це був американський портал classmates.com (сощальна сшльнота «Одноклассники» е аналогом вказаного сайта).
Проте офщшним початком ix «життя» прийнято вважати 2003-2004 рр. Саме у цей перюд було запущено таю ресурси, як LinkedIn, MySpace i Facebook [20].
Зараз сощальш мереж^ зважаючи на задекларовану мету ix створення -сшлкування, надають користувачам усi можливi для цього шструменти - вiдео, чати, зображення, блоги, форуми тощо. Але поряд з цим вони наповнеш непо-трiбною рекламою (спамом). Стае зрозумшим, що засновники соцiальниx мереж створюють ix, перш за все, з комерцшною метою (рекламодавцi платять грошi за показ контекстно'1 реклами), а вже поим для сшлкування людей.
Не викликае сумнiвiв той факт, що у сощальних мереж е техшчш мож-ливост вiдслiдковувати шформащю про сво'1х користувачiв, ix актившсть у мережi 1нтернет незалежно вед того, чи перебувають вони в сощальнш мережi, тобто пiсля виходу зi сторiнок соцiальноi мережi, а також про користувачiв мережi 1нтернет, якi взагалi не мають аккаунта в сощальнш мереж^ шляхом створення профШв незареестрованих користувачiв [3]. Але ж значну частину персональних даних користувачi сощальних мереж поведомляють добровольно. Соцiальнi сервiси передбачають розмiщення в 1нтернет вiдомостей, якi так чи шакше (через реестрацiйнi данi, особливост поведiнки у вiртуальному просторi) дозволяють едентифжувати особу користувача. Зокрема, бшьшкть соцiальниx мереж передбачае розмiщення на персональнш сторiнцi прiзвища та iм'я, дати народження, статi, мiсця народження (проживання), мюця нав-чання/роботи, посади, шформацп про сiмейне становище, ведомостей про батькiв, братiв/сестер, дiтей тощо [10]. Шсля введення загальних ведомостей у xодi змiстового наповнення ведповедно'1 сторiнки можуть додаватися данi про факти зi свого особистого життя, ред занять, захоплення, нацiональнiсть, вiро-сповiдання, свiтлини, номер ICQ, Skype-iдентифiкатор, партiйну належнiсть, коло друзiв, колег, дшових партнерiв тощо. Здебiльшого акаунт користувача мютить рiзнi статистичнi характеристики його перебування в система дату, час i тривалiсть останнього входу та перебування в систем^ адреси, використаш при пiдключеннi комп'ютера тощо. Св^лини, завантаженi через смартфон iз вбудованим GPS-модулем, мiстять точний час i GPS-координати мiсця, в якому було зроблено фото, а спещальш сервки дозволять визначити, яким саме пристроем ви фотографували та чи було ведредаговано зображення у редакторi Photoshop.
На нашу думку, на увагу заслуговуе випадок, що трапився iз комп'ютерним винахедником Джоном Макафь Його оголосили в розшук та арештували у Гва-темалi завдяки exif-даним iз фотографiй, якi його приятелi виклали в Iнтернетi. Саме таким чином полщя визначила мюцезнаходження пiдозрюваного [5].
Як бачимо, кожна i3 сторшок користувача в сощальнш мереж1 - це необме-жений та вщносно легкодоступний архiв його персональних даних. При цьому потрiбно розум^и, що зважаючи на розвиток сучасних технологш, навiть у тому раз^ коли вищевказана iнформацiя буде знеособленою чи «рейковою», за певних умов (зв'язки, статистика перебування в мереж^ змют iнформацií, що «поститься» тощо) особу вдасться iдентифiкувати.
Особливоí актуальностi набувае окреслена проблема з огляду на тенденщю до штеграцп соцiальних сервiсiв. Так, на сьогодш Google забезпечуе об'еднання даних про користувачiв рiзних сво'1'х сервiсiв: сощально'1" мережi Google+, служби електронно'1' пошти Gmail, вiдеохостингу YouTube, фотосервiсу Picasa, сервюу читання RSS-каналiв Google Reader, сервюу оповiщення Google Alerts тощо [9]. Тобто стане зрозумшо, що рiзними сервiсами користуеться одна i та ж особа. Та переважна бшьшють користувачiв навiть не здогадуеться, наскшьки широкому колу осiб може стати вщомою надана ними шформащя. Зазначене обумовлено тим, що власники переважно'1' бiльшостi соцiальних мереж запевняють користу-вачiв у закритостi особистих даних вщ третiх осiб чи передбачають можливють iT часткового ввдкриття лише за згодою.
Реалп ж сьогодення сввдчать про iнше: наприклад, коли користувач ввдкри-вае на ту чи шшу Iнтернет-сторiнку, то у контекстнш рекламi розмiщено саме т товари чи послуги, якими напередодш вiн цiкавився. 1ншим прикладом може слугувати те, що переважна бшьшють сощальних мереж пiсля введення шфор-мацп про мiсце проживання, навчання, електронну адресу тощо, автоматично пропонуе додати друзiв, однокласнишв та однокурснишв.
Науковцi, iншi представники св^ово'1" спiльноти наголошували на пору-шенш власниками Iнтернет-ресурсiв (у першу чергу сощальних мереж) низки европейських закошв про захист приватного життя, оброблення i використання даних користувачiв без ix згоди. З метою припинення протиправно'1' дiяльностi у вказанiй сферi було iнiцiйовано ряд судових позовiв. Зокрема, Бельгiйською Комiсiею iз захисту даних (Belgian Privacy Commission) було подано позов до засновниыв Facebook, а судовий розгляд проти щлого ряду американських компанш ще кшька рокiв тому iнiцiював австрiйський бiзнесмен Марк Шрамс, який занепоко'1'вся про збереження особистих даних европейщв шсля викриттiв колишнього контрактника АНБ Едварда Сноудена про масове стеження американських спецслужб [1].
При цьому не варто себе тшити iлюзiями, що якщо користувач видалив будь-яку шформащю чи, наприклад, фото, то доступу до не'1' чи можливоси ввдновлення вже не буде. Бшьшють громадян не замислюеться над тим, що шформащя, яку опублшовано на загальнодоступних ресурсах (в тому чи^ й у сощальних сшльнотах), за певних умов може залишитися там назавжди, навт пiсля того, як iT було видалено. Вважаеться, що таке поняття як «аношмшсть» у сучасних умовах е фжщею. Аналогiчноi думки дотримуеться й власник великого детективного агентства Pallorium (США) С. Рамбам. Зокрема, у свош доповщ на конференцп xакерiв Hackers On Planet Earth у 2010 р. у Нью-Йорку
bíh зазначив: «БГльше шчого не видаляеться, не стираеться й не забуваеться. HÍ4oro з того, що ви розмГстили в мережГ, нi твiту, нi блогу, ш СМС, анi веб-сто-ршки, анi веб-сторiнки, яку ви видалили через 15 секунд шсля публжацп, ви вже не змiните. Шчого. Як тГльки ви це розмГстили, все всмоктуеться в систему, шдексуеться, прив'язуеться до вашого iменi i я можу це отримати. I ви вже не заженете джина назад у пляшку» [19].
Так, один iз користувачiв сощально! мережi «Facebook» звернувся з офщш-ним зверненням з проханням надати всi вщомост щодо свого акаунту i виявив серед них даш трирiчно! давнини, якi були видаленi ним на персональнш сто-рiнцi [11].
Окрiм видимо! шкоди, соцiальнi мережi мiстять невидимi загрози, якi особливо активiзувалися в ходi проведення АТО на сходi Укра!ни - це накопичення i протиправне використання шформацГ! про користувачiв представниками спецслужб Росшсько! Федерацп. На нашу думку, така дiяльнiсть здiйснюеться з метою впливу на свГдомГсть i шдсввдомГсть громадян (насамперед молодГ) та формування у них антигромадсько! позицп (недовiри до чинно! влади, право-охоронних органiв тощо), а також спонукання до вчинення актГв непокори чи шших протиправних дГй, яы можуть призвести як до дестабiлiзацi! сусшль-но-полГтично! ситуацп всерединi кра!ни, так i до нанесення шкоди Гмщжу дер-жави у сферi зовнГшньополГтичних вГдносин.
Ще з 2010 р. у ФСБ РФ почали працювати шформацшно-аналГтичш сис-теми для монГторингу iнтернет-ЗМI, блогосфери i соцмереж. ПершГ роки вони вмГли працювати лише з ввдкритою iнформацiею. Тобто, якщо штернет-корис-тувач приховував про себе шформащю за допомогою налаштувань соцмережi, iнтернет-робот цГ данi не мГг обробити. Зазначена проблема була вирГшена змГною лГцензГйних умов: кожного провайдера зобов'язали встановити облад-нання, що дозволяе спецслужбам перехоплювати веб-трафш (тобто монГторити ГнформацГю на еташ !! додавання). Однак данГ, розмщеш на закордонних серверах, все одно були недоступна У зв'язку з цим найбГльшГ росГйськГ соцмережГ (Mail.ru, «Одноклассники», «ВКонтакте») в 2012-2013 рр. були поглинутГ бГз-нес-групами, власникГв яких росГйськГ ЗМ1 пов'язують Гз вищим керГвництвом РФ (самГ вони цей зв'язок заперечують).
У 2012 р., як свщчать офщшш данГ, Служба зовнГшньо! розвГдки Росшсько! ФедерацГ! почала використовувати новГтнГ шформацшш технологГ! з метою монГторингу 1нтернет-мережГ Так, було оголошено три закритГ тендери на суму понад 30 мГльйошв рублГв Гз задекларованою метою вироблення нових методик монГторингу блогосфери (дослщження з кодовими позначеннями «Шторм-12», «МонГтор-3» i «Диспут»). Однак, на думку експертГв, уже тодГ Гснувала ймовГр-нГсть використання розробок на отримання персональних даних користувачГв у росшських та Гноземних соцГальних мережах [12].
1з 01.08.2016 р. у РФ набрав чинностГ так званий «антитерористичний пакет» законГв, який складаеться Гз трьох нормативно-правових актГв - один дозволяе обшукувати громадян лише за першо! пГдозри полГцГ!, другий кон-
тролюе електронш платежу а третiй контролюе o6mïh шформацп в iHTepHeTi. Експерти переконанi, що саме закон про шформащю може зашкодити украш-цям, адже вщтепер ФСБ мае безперешкодний доступ до приватного листування та персональних даних украшських користувачiв [13]. Уряд РФ зобов'язав власниюв соцiальних мереж встановити обладнання i програмне забезпечення, за допомогою якого спецслужби можуть в автоматичному режимi отримувати шформащю про дп користувачiв, дистанцiйно знiмати шформащю i здшсню-вати стеження «в режимi реального часу». Вiдомостi про дiяльнiсть учасникiв тiеï чи шшо1 спiльноти (учасниками яко1 е громадяни РФ) повинш зберiгатися безпосередньо на територп краши-агресора.
Зважаючи на викладене, з метою максимального захисту особистих персональних даних сформулюемо загальш правила користування сощальними мережами (насамперед тими, що зареестроваш на територп РФ):
- заходячи в 1нтернет-мережу, обов'язково використовуйте прокс сервери, аношмайзери, ТОР i подiбнi сервiси;
- ознайомтеся з политикою приватностi соцмережц
- не iнтегруйте акаунт в однш соцмережi з акаунтом в шшш;
- не додавайте до друзiв незнайомих осiб;
- не встановлюйте легкодоступш паролi та намагайтеся ïx перiодично змiнювати;
- з пересторогою ставтеся до матерiалiв, як викладаете у соцiальнi мережi;
- пам'ятайте: все, що ви постите онлайн, може бути розповсюджене наба-гато ширше, навт за межами дано'1 соцмережi;
- iнсталюйте антивiрусне програмне забезпечення тощо.
Висновки. Проблематика збереження в таемнищ персональних даних користувачiв е досить актуальною i вимагае подальших наукових пошукiв. Зважаючи на необхвдшсть забезпечення належного захисту конституцшних прав громадян i нащональних iнтересiв вiд протиправних посягань, у рамках виконання планових заxодiв, передбачених Указом Президента Украши №32/2017 «Про ршення Ради нацiональноï безпеки i оборони Украши ввд 29 грудня 2016 року «Про загрози юбербезпещ держави та невщкладш заходи з ïx нейтралiзацiï»», вищi органи державно'1 влади зобов'язанi вжити неввдкладних крокiв для вироблення принципово нових пiдxодiв до забезпечення захисту штере^в особи, суспiльства та держави у шформацшнш сферi. Насамперед увага мае бути спрямована на:
- внесення змш до нацiонального законодавства в частиш зобов'язання власникiв вiдповiдниx сощальних мереж збертати установчi та iншi особистi данi громадян Украши виключно на територп нашо'1 держави;
- удосконалення системи заxодiв правового регулювання доступу до персонально! шформацп в сощальних мережах шляхом ч^ко'1 регламентацп права та обов'язюв власниюв, адмiнiстрацiï та теxнiчного персоналу сощальних мереж, як функцiонують на територп Украши, щодо використання, зберiгання та захисту персонально! шформацп;
- посилення вщповщальност за незаконне розголошення, розповсюдження та використання персонально!' шформацп, що накопичуеться в шформацшних масивах сощальних мереж;
- проведення вщповщно!' роз'яснювальноi роботи серед пересiчниx корис-тувачiв, насамперед молодо
- залучення до розробки систем захисту персональних даних, вщповщного програмного забезпечення втизняних 1Т фаxiвцiв;
- вироблення единого пiдxоду до формування i закрiплення на вщповщному рiвнi обмежень щодо використання сощальних мереж деякими спещальними категорiями громадян (вшськовослужбовщ, спiвробiтники правоохоронних органiв тощо).
Список лггератури:
1. Google и Facebook угрожают европейцам [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://internetua.com/Google-i-Facebook-ugrojauat-evropeicam.
2. Бельгийские регуляторы призывают суд «не бояться» Facebook [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://internetua.com/belgiiskie-regulyatori-prizivauat-sud--ne-boyatsya--Facebook.
3. Гавловський В. Д. До питання захисту персональних даних у сощальних мережах [Електронний ресурс] / В. Д. Гавловський. - Режим доступу : http://pravoznavec.com.ua/period/ article/26876/%C3.
4. Гавловський В. Д. До питання несанкцюнованого збору та систематизацп персональних даних користувач1в через сощальш мереж1 [Електронний ресурс] / В. Д. Гавловський. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/bozk/2011_25-26/25_26text/g36.pdf.
5. Журналистика епохи сощальних мереж: виклики та небезпеки [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://imi.org.ua/analytics/41174-jurnalistika-epohi-sotsialnih-merej-vikliki-ta-nebezpeki.html.
6. 1стор1я термша «сощальна мережа» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.socialnetwork.com.ua/2012/07/istoriya-terminu-sotsialna-merezha/.
7. Как следят за пользователями соцсетей [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// vesti-ukr.com/infografika/64391-kak-sledjat-za-polzovateljami-socsetej.
8. Кшьюсть користувач1в Facebook в Украш почала рости швидше [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://osvita.mediasapiens.ua/web/social/kilkist_koristuvachiv_facebook_v_ ukraini_pochala_rosti_shvidshe/.
9. Куприков А. Интернет теряет анонимность. Сохранится ли свобода в сети: мнения [Электронный ресурс] / А. Куприков, Д. Штайсслингер. - Режим доступа : http://www.iarex.ru/ interviews/23120.html.
10. Марущак А. I. Проблеми правового захисту персональних даних в умовах сощал1зацп щтернет-серв1с1в [Електронний ресурс] / А. I. Марущак, В. М. Панченко // 1нформащя i право.
- Режим доступу : http://ippi.org.ua/sites/default/files/12maisis.pdf.
11. Приватне життя в мереж1 // Euronews [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ua.euronews.net/ programs/right-on/privatne-zhyttya-merezhi.
12. Росшсью сощальш мереж1 та ix небезпека [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://navkolonas.com/archives/16028.
13. Спецслужби штурмують блогосферу (перепост) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://blogi.ua/user/696590/1059940/.
14. Украинская молодежь ежедневно пользуется Интернетом, - исследование / [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://institute.gorshenin.ua/news/1004_ukrainskaya_molodezh_ ezhednevno.html.
15. Украшщ в сощальних мережах: нове дослвдження ввд Яндекса [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://watcher.com.ua/2014/08/21/ukrayintsi-v-sotsialnyh-merezhah-nove-doslidzhennya-vid-yandeksa/.
16. Черниш Р. Ф. Протид1я зловживанням з боку вимушених переселенщв в ход1 отримання сощальних виплат [Електронний ресурс] / Р. Ф. Черниш // Пор1вняльно-анал1тичне право: електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський нащональ-ний утверситет». - Режим доступу : http://pap.in.ua/2_2016/27.pdf.
17. Черниш Р. Ф. Щодо необхвдносп правовоi регламентацií процедури внесення подання про усунення причини та умов, яю сприяли вчиненню злочину / Р. Ф. Черниш // Досудове розслвдування: актуальт проблеми та шляхи ix виршення : матер. постшно дшчого наук.-практ. семшару, 27 лист. 2015 р. / редкол. : С. 6. Кучерина (голов. ред.), В. В. Федосеев (заст. голов. ред.) та щ. - Харюв : Право, 2015. - Вип. № 7. - С. 158-160.
18. Черниш Р. Ф. Щодо окремих аспеклв протидп шформацшному тероризму в сучасних умовах / Р. Ф. Черниш, I. М. Осауленко // Протид1я терористичнш д1яльностк м1жнародний досввд i його актуальшсть для Украши : матерь м1жнар. наук.-практ. конф. (30 вересня 2016 р.).
- Ктв : Нацюнальна академ1я прокуратури Украíни, 2016. - С. 367.
19. Чутвська I. Журналистика епохи соц1альних мереж: виклики та небезпеки [Електронний ресурс] / I. Чушвська, Д. Снопченко. - Режим доступу : http://osvita.mediasapiens.ua/web/ cybersecurity/zhurnalistika_epokhi_sotsialnikh_merezh_vikliki_ta_nebezpeki/.
20. Шахненко О. Вплив сощальних мереж на шдлиюв [Електронний ресурс] / О. Шах-ненко. - Режим доступу : http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog2/title-50.
References:
1. Google y Facebook uhrozhaiut evropejtsam [Google and Facebook threaten the Europeans]. Retrieved from: http://internetua.com/Google-i-Facebook-ugrojauat-evropeicam [in Russian].
2. Bel'hyjskye rehuliatory pryzyvaiut sud «ne boiat'sia» Facebookhttp [The Belgian regulators urged the court «not to fear» with Facebook]. internetua.com. Retrieved from: http://internetua.com/ belgiiskie-regulyatori-prizivauat-sud--ne-boyatsya--Facebook [in Russian].
3. Havlovs'kyj, V.D. (2011). Do pytannia zakhystu personal'nykh danykh u sotsial'nykh merezhakh [On the issue of protection of personal data in social networks]. pravoznavec.com.ua. Retrieved from: http://pravoznavec.com.ua/period/article/26876/%C3 [in Ukrainian].
4. Havlovs'kyj, V.D. (2012). Do pytannia nesanktsionovanoho zboru ta systematyzatsii personal'nykh danykh korystuvachiv cherez sotsial'ni merezhi [On the issue of unauthorized collection and systematization of personal data of users through social networks]. nbuv.gov.ua. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/bozk/2011_25-26/25_26text/g36.pdf [in Ukrainian].
5. Zhurnalistyka epokhy sotsial'nykh merezh: vyklyky ta nebezpeky [Journalism era of social networks: challenges and risks]. imi.org.ua. Retrieved from: http://imi.org.ua/analytics/41174-jurnal-istika-epohi-sotsialnih-merej-vikliki-ta-nebezpeki.html [in Ukrainian].
6. Istoriia terminu «sotsial'na merezha» [History of the term «social network»]. socialnetwork.com.ua. Retrieved from: http://www.socialnetwork.com. ua/2012/07/istoriya-terminu-sotsialna-merezha/[inUkraine].
7. Kak slediat za pol'zovateliamy sotssetej [How to monitor the users of social networks]. vesti-ukr.com. Retrieved from: http://vesti-ukr.com/infografika/64391-kak-sledjat-za-polzovateljami-socsetej [in Russian].
8. Kil'kist' korystuvachiv Facebook v Ukraini pochala rosty shvydshe [The number of Facebook users in Ukraine began to grow faster]. osvita.mediasapiens.ua. Retrieved from: http://osvita. mediasapiens.ua/web/social/kilkist_koristuvachiv_facebook_v_ukraini_pochala_rosti_shvidshe/ [in Ukrainian].
9. Kuprykov, A., Shtaisslynher, D. Ynternet teriaet anonymnost'. Sokhranytsia ly svoboda v sety: mnenyia [Internet loses its anonymity. Does the freedom of the network will continue: Opinions]. iarex.ru. .Retrieved from: http://www.iarex.ru/interviews/23120.html [in Russian].
10. Maruschak, A.I., Panchenko, V.M. (2012). Problemy pravovoho zakhystu personal'nykh danykh v umovakh sotsializatsii internet-servisiv [Problems of legal protection of personal data
in terms of socialization Internet services]. Information and Law Informatsiia i pravo. ippi.org.ua. Retrieved from: http://ippi.org.ua/sites/default/files/12maisis.pdf [in Ukrainian].
11. Pryvatne zhyttia v merezhi [Life Network]. ua.euronews.net. Retrieved from: http:// ua.euronews.net/ programs/right-on/privatne-zhyttya-merezhi [in Ukrainian].
12. Rosijs'ki sotsial'ni merezhi ta ikh nebezpeka [Russian social networks and their risk]. navkolonas.com. Retrieved from: http://navkolonas.com/archives/16028 [in Ukrainian].
13. Spetssluzhby shturmuiut' blohosferu (perepost) [Special forces stormed the blogosphere (perepost)]. blog.i.ua. Retrieved from: http://blog.Lua/user/696590/1059940/ [in Ukrainian].
14. Ukraynskaia molodezh' ezhednevno pol'zuetsia Ynternetom, - yssledovanye [Ukrainian youth use the Internet every day - study]. institute.gorshenin.ua. Retrieved from: http://institute.gorshenin. ua/news/1004_ukrainskaya_molodezh_ezhednevno.html [in Russian].
15. Ukraintsi v sotsial'nykh merezhakh: nove doslidzhennia vid Yandeksa [Ukrainian social networks, a new study by Yandex]. watcher.com.ua. Retrieved from: http://watcher.com.ua/2014/08/21/ ukrayintsi-v-sotsialnyh-merezhah-nove-doslidzhennya-vid-yandeksa/ [in Ukrainian].
16. Chernysh, R.F. (2016). Protydiia zlovzhyvanniam z boku vymushenykh pereselentsiv v khodi otrymannia sotsial'nykh vyplat [Combating abuse of the internally displaced persons in the receiving social benefits]. Comparative Analytical right. Porivnial'no-analitychne pravo - elektronne naukove fakhove vydannia iurydychnoho fakul'tetu DVNZ «Uzhhorods'kyj natsional'nyj universytet [Electronic scientific specialized edition of the Law Faculty SHEE «Uzhhorod National University]. pap.in.ua. Retrieved from: http://pap.in.ua/2_2016/27.pdf [in Ukrainian].
17. Chernysh, R.F. (2015). Schodo neobkhidnosti pravovoi rehlamentatsii protsedury vnesennia podannia pro usunennia prychyny ta umov, iaki spryialy vchynenniu zlochynu [Regarding the need for legal regulation of procedure of introducing the idea of eliminating the causes and conditions that contributed to the commission of the crime]. Dosudove rozsliduvannia: aktual'ni problemy ta shliakhy ikh vyrishennia [Pre-trial investigation: current problems and solutions: materials nauk. permanent and practical. workshop]. Kharkiv: Pravo, 2015. Issue 7, 158-160 [in Ukrainian].
18. Chernysh, R.F., Osaulenko, I.M. (2016). Schodo okremykh aspektiv protydii informatsijnomu teroryzmu v suchasnykh umovakh [Regarding certain aspects of counter terrorism information in modern conditions]. Protydiia terorystychnij diial'nosti: mizhnarodnyj dosvid i joho aktual'nist' dlia Ukrainy [Combating terrorism: international experience and its relevance to Ukraine: materials of international scientific conference (30 September 2016)[. Kiev: Natsional'na akademiia prokuratury Ukrainy, 2016, 367 [in Ukrainian].
19. Chulivs'ka, I., Snopchenko, D. Zhurnalistyka epokhy sotsial'nykh merezh: vyklyky ta nebezpeky [Journalism era of social networks: challenges and risks]. osvita.mediasapiens.ua. Retrieved from: http://osvita.mediasapiens.ua/web/cybersecurity/zhurnalistika_epokhi_sotsialnikh_merezh_ vikliki_ta_nebezpeki/.
20. Shakhnenko, O. Vplyv sotsial'nykh merezh na pidlitkiv. konf.koippo.kr.ua. Retrieved from: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog2/title-50.
Chernysh R. F., PhD in Law, Associate Professor, Law Zhytomyr National Agroecological University, Ukraine, Zhytomyr.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4176-7569
Social networks as one of the instruments of accumulation and illegal use of personal data of citizens
It is well known that in recent years, social networks have ceased to be exclusively a tool for communication. Every day, millions of users around the world provide information (including personal data), which at any moment can be used either against them or, in certain circumstances, to the detriment of national interests. Especially sharply delineated issues raised for our country in terms of its actual stay in a state of undeclared war.
However, attention should be paid to the fact that a significant part of the personal data of users of social networks reported voluntarily. Most social networks involves placing personal page on name, date of birth, gender, place of birth (residence) place of study / work, office, information about family position, information on parents, brothers / sisters, children and so on. In most, the user account contains different statistical characteristics of his stay in the system, date, time and duration of the last entry and stay in the system, the address used when connecting a computer and more.
We can conclude that each page of a user's social network - is readily available and relatively unlimited archive of his personal data.
The issue of preserving a secret personal given users is important and requires its further scientific development. Given the need to ensure adequate protection of constitutional rights and national interests from illegal encroachments, within the framework of the planned measures provided for by the Decree of the President of Ukraine №32 / 2017 «On the decision of the National Security and Defense of Ukraine of 29 December 2016» On the state and threats cyber security urgent measures to neutralize them», it seems necessary at the highest state authorities to take immediate steps for the development of innovative approaches to protecting the interests of individuals, society and the state in the information sphere.
Keywords: information security; internet; social networks; storage of personal data of citizens; illegal use of personal data of citizens.
Hadiuwna do pedKomzii 17.02.2017 p.
