CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.56-60.
УДК 316.774:004.738.5
Преса з 1нтернету i тенденщя до комплiментарностi Чабаненко М. В.
Запорiзький нацональний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
У cmammi розглянуто doceid устшног роботи газети, яка виникла тзтше вебсайту i складаеться майже винятково з його матерiалiв. З'ясовано, що одночасне функщонування у двох сегментах медiа-ринку створюе певний потенщал для компле-ментарнocтi, який може i не використовуватись повмстю. Висловлено припущення про те, що тенденщя до взаемoдoпoвнюванocтi пресових i онлайнових ЗМ1 могла проявитись у другт половит 2000-х рр. не надто яскраво, але закoнoмiрнo, в межах повсюдног медiа-кoнвергенцiï.
Ключовi слова: преса, 1нтернет, комплементартсть.
Вщомо, що з 1990-2000-х рр. традицшш засоби масово1 шформаци почали вщ-чувати конкуренщю з боку нових медiа. В особливо скрутному становищi опинилась преса, якш i3 тих nip пророкують повний занепад. Наприклад, на третьому Всеукра-шському газетному конгрес восени 2011 р. голова Громадсько1' ради Держкомтелера-дю Украши Олександр Човган заявив: «Друковаш верси газет у всьому свт, в якому Украша через свое с^мке зростання iнтеpнет-технологiй також не е винятком, по-внiстю перестануть iснувати до 2017-2050 року» [1].
Дослщники цього питання звертають багато уваги на процеси адаптаци газет i журнатв до нових обставин, змальовують оргашзацшш змiни в pоботi газетяpiв у зв'язку з випуском iнтеpнет-веpсiй паперових видань, що значною мipою трансфор-муе обличчя пpофесiï. Автори наукових публшацш неpiдко згадують факти змуше-ного переходу того чи шшого вiдомого друкованого видання до шформацшного се-редовища вебу, з остаточним припиненням виходу на папеpi, що, звичайно, не може не слугувати серйозним аргументом на доказ глибокоï кризи галузь На цьому rai виявляються не дуже помiченими i практично зовшм не вивченими факти дещо про-тилежного змiсту. Мова про заснування друкованих пеpiодичних видань редакщя-ми онлайнових ЗМ1. В загальноприйнятш каpтинi перебудови сучасноï медiа-сфеpи вони справляють враження випадкових. В^м, вони все таки е i це може свщчити про деяю неpозкpитi тонкощi у, здавалося б, уже досить ч^ко сформульованих за-кономipностях. Вивчення цих фактiв, на нашу думку, становить актуальну наукову проблему.
Д. Цилюрш у статп «Orapi та новi медiа: дpукованi верси французьких шфор-мацiйних сайпв» розповщае про досвiд чотирьох французьких штернет-видань, що здiйснили спробу розширити поле своеï дiяльностi, ступивши в царину сегменту медiа-pинку, який належить традицшнш пpесi, - «Бакшиш» («Bakchich», bakchich. info), «Рю89» («Rue89», rue89.com), «Медiапаpт» («Médiapart», mediapart.fr) i «Арре сюр iмаж» («Arrêt sur Images», arretsurimages.net). За словами Д. Цилюрш, тим самим вони поклали початок новш тенденцiï у французьких медiа. З огляду на це тверджен-ня, щкаво, що всi згаданi веб-ресурси походять iз друго1' половини 2000-х pp., а екс-периментувати з пресою кожен iз них почав приблизно через пару pокiв функцюну-
Преса з 1нтернету i тенденцiя до комплiментарностi
вання он-лайн. Найбiльш устшним виявився проект «Рю 89». Як пояснюе авторка статп, так склалося внаслщок того, що окрема команда цього видання спецiально адаптуе контент сайту для друковано1' версiï, при цьому прюритетом редакцiï залиша-сться все таки сайт. До щомюячного журналу кишенькового формату з обсягом 100 сторшок «Рю 89» входить близько 30 % оригшального вмюту i близько 70 % - пере-робленого з сайту, причому публiкують навiть коментарi користувачiв, якщо вони становлять певний iнтерес.
Змальоване явище вiдоме i в шших краïнах, та скрiзь залишаеться недостатньо вивченим. «Це пов'язано з тим, що цей процес можна вважати експериментальним, а його масштаби суттево обмеженi в порiвняннi з масовим переселенням традицшних ЗМ1 в 1нтернет», - пише Д. Цилюрiк [2]. Узагальнюючи думки К. Вотi, Ж. Габже-вича, П. Евено, Б. Пуле, Н. Соннака, вона констатуе розвиток змшаних моделей, спрямованих, насамперед, на монетизащю цiнного аналiтичного контенту штернет-видань. «Якщо папiр дшсно продовжуе залишатися затребуваною платформою для журналютського продукту, то гiпотеза про наступальну змiну медiа-носiïв не шд-тверджуеться, - наголошуе вона. - Навпаки, отримуе додатковий доказ аж шяк не нова думка про ïx сшвюнування та взаемодоповнюванiсть з метою економiчноï та типологiчноï диверсифшаци носiïв» [2]. Паперовi версiï штернет-видань, крiм того, що ïx приемно тримати в руках, мають iншi скромнi, але беззаперечнi, переваги. На-приклад, вони допомагають читачевi уникати складнощiв iз навiгацiею на противагу 1нтернету, де «цiкава публiкацiя тоне у величезному iнформацiйному потоцi» [2]; в друкованому виданш найкраще з того, що може викликати штерес у цшьово1' аудито-рiï, вже зiбрано, систематизовано, структуровано. Таким чином, преса економить час i зусилля (досить свiжа думка тсля того, як ми начулись про те саме, тшьки стосовно 1нтернету).
Якщо газета чи журнал створюеться на основi популярного iнтернет-ресурсу, вщ-падае необxiднiсть «розкрутки», оскiльки бренд уже вщомий. У подвiйниx моделях (французью дослiдники iменують ix «бгмедга») вщсутнш конфлiкт мiж його окреми-ми елементами, а тому питання про виживання преси взагалi знiмаеться. Натомють постае питання про те, наскшьки ефективно преса й 1нтернет здатш доповнювати одне одного. Д. Цилюрш пише: типологiчною ознакою бiмедiа е «досконала взаемо-доповнюванiсть» (з французько1' - parfaite complémentarité), або шакше - «досконала комплементартсть», коли в 1нтернет використовують переваги веб-версiï, а на па-перi - друкованоь
Напевно, украшським дослiдникам варто взяти на озброення цю зручну термшо-логiю, що дозволяе ефективно оперувати поняттями, якi стосуються такого мшро-феномена медiа-сфери, як преса з 1нтернету. Адже в Украïнi з легюстю можна знайти його прояви. Один iз прикладiв - запорiзька газета «Репортер Запорiжжя» («Репортёр Запорожье»), яка виходить з березня 2012 р., тсд як iнтернет-видання «Репортер. 1нформацшний партнер областi» (reporter-ua.com) з'явилось на початку 2009 р. (за даними служби DomainTools). Обидва ЗМ1 належать ТОВ «Медiа-xолдинг "Репортер"». Ми поставили за мету з'ясувати, чи взаемодоповнюють вони один одного, як саме досягнута комплементартсть, наскшьки це виправдано i перспективно. Завдан-ня - дослщити i порiвняти 1'х контент; методи - спостереження, порiвняльний аналiз.
Згадана газета виходить накладом 30 000 екземплярiв iз перiодичнiстю раз на тиждень, мае 32 сторшки (перша, остання, розворот - кольоров^. Мова лише ро-сiйська (як i в штернет-видання). На першiй сторiнцi передбачено велике фото iз заголовком важливого матерiалу, розмiщеного всерединi, й iншi анонси. Друга та третя сторшки шд рубрикою «Пряма мова» зазвичай мютять анал^ичний матерiал головного редактора Анастасп Пойди, коментарi вiдомиx посадовцiв стосовно тих чи шших питань iз життя мiста, Укра1'ни i св^. Сторiнки з 4-ï по 11-ту i з 22-ï по
29-ту подають новини тд рубриками «ПолГтика», «ЕкономГка», «Пригоди», «ПодГя», «Здоров'я», «Культура», «Спорт», «Курйози». Всерединi розмiщенi програма телепередач, сторшка «Коментарi експерта», а також мальовничо заверстаний головний матерiал номера тд рубрикою «Актуально». На 30-31 сторшках - рубрика «Дозвш-ля» 3Í сканвордом, гороскопом, афiшею, анекдотами. Остання сторiнка вiдведена пiд фоторепортаж. Як бачимо, структура досить стандартна. Жодних прямих паралелей Í3 штернет-версГею, якщо не враховувати посилання на веб-адресу сайту на шапщ та у вихщних даних, не проведено. Зовт «Репортер Запорiжжя» справляе враження звичайно! газети, проте уважне вивчення моделi номера, змiстового наповнення до-зволяе виявити в нiй дещо нестандартнi риси.
Передусiм, впадають у вiчi чисельнi повтори в заголовках i шдзаголовках. ПодГ-бне вважають порушенням гармони верстки, якого в традицшнш пресi завжди нама-галися уникати. Наприклад, випуск № 16 (050) за 18 квггня 2013 р. мютив безлiч по-вторiв. На першiй сторiнцi у ньому буквально поруч заверсташ анонси: «На Хортищ з 'явились аде! iменi княгинi Ольги i князя Володимира» та «У Запорiжжi з 'явилась ушкальна виставка козачих люльок для палшня». На 9-iй сторiнцi в заголовках до новин тд рубрикою «Пригоди» три рази траплялись слова «в Запорiжжi» i чотири рази «в Запорiзькiй обласп», це крГм того, що в шшому заголовку вжито слово «запорГзь-кГ». Пiдрубрик напрочуд мало як для газети, причому всi вони винятково прост та короткi: «Укра!на», «Запорiжжя», «Свiт», «Регiон». Абзаци не мають вiдступiв у пер-шому рядку, зате заверсташ через штервал. Лише деяю публГкаци супроводжуються прiзвищами авторiв. Якби без пiдписiв iшли коротю замiтки, а з пiдписами - решта матерiалiв, у цьому не було б тчого дивного, адже це досить поширена практика. Але в «Репортерi Запорiжжя» iнколи незрозумшо, хто готував фоторепортаж розмГ-ром на цшу шпальту (приклад - матерiали «Запорiзька область нарощуе мщь альтернативно! енергетики», «У Запорiжжi пройшли випробування бойових винищувачiв» за 11 i 25 квггня 2013 р.). До речГ, фотошюстраци, так само, як i тексти, переважно не шдписаш - ш текспвок, ш прГзвищ фотокорГв. В такому разi видання мусило б у вихщних даних подавати склад творчого колективу, або хоча б редколегп, але цього воно також не робить.
На загал, все це дуже нагадуе 1нтернет. СпецифГка оргашзаци шформацшного се-редовища штернет-ЗМ1 вимагае застосування простих однослГвних рубрик та тдру-брик (в газетах i журналах вони, як правило, щкашшГ за змютом i розлоп). Численш повтори ключових слГв у заголовках - данина технолопям пошукових систем, у яких вщ результапв запитГв залежить рГвень вщвщуваностГ та, вщповщно, - рейтинг сайту, його привабливють для рекламодавщв. Сполучення заголовюв на сторшщ шкого не хвилюе, оскшьки сторшка постшно оновлюеться i кожен матерГал можна вщкрити окремо. Типове штернет-видання подае бшьше новин, ашж матерГалГв шших жанрГв; тексти здебшьшого фрагментованг Вщсутшсть повноцшно! шформаци про склад творчого колективу е поширеним недолГком штернет-видань, яю в Укра!т, на проти-вагу традицшним медГа, не проходять реестраци як ЗМ1 (якщо не позицюнують себе шформагентствами), а тому звикли до вшьного стилю.
Виникае здогад, що газету «Репортер ЗапорГжжя» верстають Гз матерГалГв, при-значених насамперед для 1нтернету. Звичайно, ми вдалися до перевГрки, порГвнявши вмют кшькох номерГв з аналопчними публшащями на сайт reporter-ua.com. Здогад шдтвердився. СкажГмо, зГ 114 газетних матерГалГв за 11 квГтня в 1нтернет повторю-вались 78, тобто 89 % (роздши сайту майже вщповщають газетним рубрикам). При цьому в дев'яти матерГалах був дещо по-шшому поданий заголовок, а в одному - не повшстю збГгався текст. Переважна бшьшють публшацш в 1нтернет з'явилась ра-шше, шж вийшла друком, траплялись навГть повщомлення за 1-5 квГтня; найновшГ матерГали стосувались 11 квГтня (всього чотири). Це свщчить про те, що редакщя
Преса з 1нтернету i тенденщя до кoмплiментaрнocтi
нaдae пеpевaгy Iнтеpнетy, ввaжaючи пaпеpовy веpсiю дpyгоpядним мaйдaнчиком pо-боти. Пpоте ця дpyгоpяднa pоль тaкож вaжливa, звaжaючи нa пpодyмaний пiдxiд до нaдaння гaзетi певниx сyттeвиx пеpевaг пеpед сaйтом.
Лише в пaпеpовомy видaннi виxодять pедaктоpськa стaття i коментapi можновлaд-щв нa 2-3 стоpiнкax, коментapi експеpтiв нa 15 стоpiнцi, скaнвоpд, гоpоскоп, aфiшa й aнекдоти. Звiсно, сaйт, y свою чеpгy, мae iншi пеpевaги: xоч тексти чaстiше зaли-шaються незмiнними, фотоiлюстpaцiï можуть добиpaтися не тi сaмi, a головне - в бшьшш кiлькостi тa бiльшого pозмipy. Haвiть невеликi зaмiтки, що в гaзетi подaнi без фото, в Im^^ri пpоiлюстpовaнi, як мшмум, одним знiмком. В цшому, веб-веpсiï мaтеpiaлiв мyльтимедiйно piзномaнiтнiшi: сеpед текстiв можуть тpaплятися вщео-подтасти. Ha жaль, гiпеpтекстyaльнiсть всеpединi текста iнтеpнет-видaння RpaEraH-но не пpедстaвленa, нaвiть посилaння нa попyляpнi джеpелa iнфоpмaцiï (нaпpиклaд, lenta.ru) не офоpмленi у виглядi гiпеpпокликaнь. Зaте пyблiкaцiï, подaнi без aвтоpa в гaзетi, нa сaйтi отpимyють пpиблизно тaкий пiдпис: «РепоpтеpUA, фото пpес-слyжби мюького голови». Хочa, знову ж тaки, не зaвжди. (До pечi, зaвдяки ознaйомленню з мaтеpiaлaми сaйтy вдaлося з'ясyвaти, що знiмки у двоx згaдaниx вище безiменниx фотоpепоpтaжax нaлежaть Андpiю Глущенку. Автоp одного тексту - Олеш Тaнченко, дpyгого - тaк i зaлишився невiдомим.) Iнтеpнет-видaння «Репоpтеp. Iнфоpмaцiйний пapтнеp облaстi» та окpемiй стоpiнцi подae pеклaмнy iнфоpмaцiю пpо гaзетy «^rop-теp Зaпоpiжжя» - основнi дaнi, цiнy, умови пеpедплaти, a тaкож pеклaмний вiдеоpо-лик.
Пiдсyмовyючи pезyльтaти дослiдження, ми дшшли тaкиx висновюв.
Гaзетa «Репоpтеp Зaпоpiжжя» сьогоднi однa з ^ов^цн^ нa теpитоpiï облaстi. ïï усшшнють можнa пояснити нaсaмпеpед вiдвеpто пpовлaдною позицieю. Втiм, це не едиш пpичинa. Тpимaтися ш допомaгae шлежшсть до медia-xолдингy, в якого е ще й стapше зa газету iнтеpнет-видaння з «pозкpyченим» бpендом. Онлaйновa i пaпеpовa веpсiï, вочевидь, pозpaxовaнi нa дещо piзнi пpошapки цшьово1" ayдитоpiï: Iнтеpнет -для молодшж, зaможнiшиx, обiзнaниx у новiтнix теxнологiяx; пpесa - для стapшиx, rax, xto не вмie чи не любить коpистyвaтися комп 'ютеpaми, aбо не мae доступу до Iнтеpнетy. Остaннe видно з того, що гaзетa не здiйснюe зусиль, aби зaцiкaвити читaчa iнтеpнет-веpсieю, a ттомють нaмaгaeться пpопонyвaти йому дpyковaне видання, по сyтi, зpaзкa 1990-x pp. Пеpшочеpговiсть iнтеpнет-веpсiï нaклaдae певний вщбиток, вiдобpaжaючись, зокpемa, у способi донесення текстового контенту. Пpизнaчення онлaйновоï i пaпеpовоï веpсiй для piзниx пpедстaвникiв ayдитоpiï в pозглянyтомy ви-пaдкy стaновить пpичинy недостaтнього викоpистaння вж можливостей для взaeмо-доповнення видань пpи тому, що потенцiaл комплементapностi, в пpинципi, високий. Скaжiмо, читaчi гaзети, нaпевно, не вiдмовилися б пеpеглянyти додaтковi знiмки до мaтеpiaлy, який 1'м сподобaвся, aбо оз^^мт^сь iз вiдеоpоликом; iз iншого боку, коpистyвaчaм сaйтy бyлa б цiкaвa дyмкa pедaктоpa, експеpтiв тощо.
Оскшьки чaс появи сaйтy i газети «Репоpтеp» збiгaeться з чaсом появи фpaнцyзь-киx ЗМ1, згaдaниx у сгатл Д. Цилюpiк, можливо, ми мaeмо спpaвy з певною, неxaй слaбко ознaченою, aле мaсштaбною тенденщею, пpив'язaною до своepiдностi pоз-витку iнтеpнет-ЗМI в дpyгiй половинi 2000-x pp., коли нaгaльними потpебaми ви-ступили медia-iнтегpaцiя i медia-конвеpгенцiя. Ha це i необидно спpямyвaти yвaгy, пpодовжyючи окpеслений нaпpямок дослiджень.
Список лггератури
1. Укpaïнськi гaзетяpi пpогнозyють смеpть дpyковaниx веpсiй видaнь [Елекгро-нний pесypс] / Дзеpкaло тижня : [сaйт]. - Режим доступу : http://dt.ua/SOCIETY/ ukrayinski_gazetyari_prognozuyut_smert_drukovanih_versiy_vidan.html.
2. Цилюpик Д. Graphte и новые медш : печaтные веpсии фpaнцyзскиx
информационных сайтов [Электронный ресурс] / Дарья Дмитриевна Цилюрик // Ме-диаскоп. - [Сайт]. - Режим доступа : http://www.mediascope.ru/node/1014.
Чабаненко М. В. Пресса из Интернета и тенденция к комплементарности //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.56-60
В статье рассмотрен пример успешной работы газеты, возникшей позднее вебсайта, из материалов которого она состоит. Выявлено, что одновременное функционирование в двух сегментах медиа-рынка создаёт определённый потенциал для комплементарности, который может не использоваться полностью. Высказано предположение, что тенденция к взаимодополняемости прессовых и онлайновых СМИ могла проявиться во второй половине 2000-х гг. не слишком очевидно, но закономерно, в рамках повсеместной медиа-конвергенции.
Ключевые слова: пресса, Интернет, комплементарность.
Chabanenko M. Press from the Internet and the trend towards the complementarity // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.56-60
The article describes an example of successful work of the newspaper, which arose later, than the website of the materials of which it is composed. This is the edition «The Reporter Zaporozhye», which has been published since March 2012 p., while it's web project «Reporter. Information Partner of Region» was founded in early 2009. It was revealed, that the simultaneous operation at the two segments of the media market creates rather high potential for complementarity, when, for instance, newspaper readers may refer to the online version in order to view additional photo illustrations or video on the topic of interest, and users of the site may look in the newspaper editorials, online versions of which are absent. This potential can not be fully utilized if the aim is to attract attention of different layers of the target audience. In this example we deal with the case, where the printed edition probably appeals to the people, who do not use the Internet. Since the phenomenon of the press from the Internet is seen elsewhere, the author suggests, that the trend towards complementarity of paper and online media could emerge in the second half of the 2000s not too obvious, but naturally, as part of widespread media convergence.
Key words: press, Internet, complementarity.
Поступила до редакцп 04.09. 2013 р.
