CC BY
35Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.130-134.
УДК 007 : 304 : 070 Стан i перспективи мережево'' медiакритики: репональний вимiр
Фенько Н. М.
Кровоградський державний педагогчний унверситет '¡мен! Володимира Винниченка, м. Кровоград, Укра/на
У статт1 досл1джуються основм проблеми 7 перспективи украгнськог рег1ональног мережевог мед1акритики. Невелик7 рег1ональт центри перебувають на маргтеа розвитку украгнськог медтног критики. Тому одним 7з головних завдань статт1 постае спроба персонал^зацИ рег1ональног мед1акритики, перспективним вектором розвитку яког виступае саме мережевий формат. Перех1д рег1ональног мед1акритики до ттернет-простору у статт1 розглядаеться як чтка тенденц1я в загальному функцгонуваннг реггональних медга.
Ключовi слова: рег1ональна мед1акритика, мережева мед1акритика, корпора-тивний блоговий медгакритик.
Мережева журналютика на сьогодш постае одним iз найактивтших сегменпв медшно! сфери. Цьому сприяють И ушкальш конвергентш характеристики й iнтерактивний потенщал. Вщповщно медiакритика як галузь журналютики найкраще себе виявляе саме в iнтернет-просторi, який забезпечуе в№ну вiд корпоративного тиску платформу, необхвдну для розвитку об'ективно! й конструктивно! медiйно! критики.
Увага науковщв до ресурсiв мережево! медiакритики ще не набрала тих оберпв, коли можна говорити про rрунтовнi науковi дослiдження. Чи не единим у цьому на-прямку постае науковий доробок росшського вченого О. Короченського. Навт через десять роюв його положення про специфiку мережево! медiакритики не втрати-ли актуальность Так, на його думку, саме «штернет забезпечуе неможливу ранiше загальнодоступнють матерiалiв медiакритики, можливiсть публiчного представления найширшого спектру поглядiв i думок щодо медiйно! дiяльностi» [3, с. 410].
Дослщник пiдкреслюе вузькоспрямовану адреснiсть мережево! медiакритики, що дозволяе здшснювати вплив на порiвияно невелик^ але стратегiчно важливi аудиторнi групи, збагачуючи !х новими iдеями й шдходами. Пiд такими аудиторним групами О. Короченський мае на увазi журналю^в i керiвникiв медiйних оргашзацш, викладачiв i студентiв факультетiв й вщдшень журналiстики, дослiдникiв, активiстiв громадських органiзацiй тощо [3, с. 420].
При вшх перевагах мережево! медiакритики вчений наголошуе й на !! недолiках. Наприклад, технологiчна специфiка презентацп текстових матерiалiв в iнтернетi нерщко провокуе поверхневий пiдхiд до складних проблем функцiоиування ЗМ1. «Прагнення до максимально! лакошчносп публiкацiй нерiдко призводить до того, - зауважуе автор, - що критики обмежуються швидким, поверхневим «нал^ом» на тему, позбавляючи свою аудиторiю можливостi ознайомитися з поглибленим аналiзом медiйних проблем» [3, с. 417].
Серед шших дослщжень варто вiдзначити науковi студi! молодих росшських уче-них А. Садовшкова [6] i Р. Баканова [1]. У !хшх дослiдженнях об'ектом наукового аналiзу постае росiйська мережева медiакритика.
Стан i перспективи мережево! медiакритики: репональний вимiр
Окремо необхiдно зауважити на здобутках укра!нського дослiдника-медiакритика О. Довженка. У сво!х матерiалах вiн аналiзуe основнi тенденцп розвитку сучасно! укра!нсько! медiакритики. У розрiзi нашого дослщження наголосимо на його статтi «Сощальш медiа як середовище ново! медiакритики» [2].
Очевидно, проблеми мережево! медшно! критики стоять на часi i в силу свое! малодослiдженост е актуальною для науковщв. Мета нашо! статтi полягае в дослiдженнi основних проблем i перспектив укра1нсько1 регюнально! мережево! медiакритики. Вибiр такого об' екта дослщження обумовлений недостатньою, на нашу думку, увагою вiтчизняних науковцiв до проблем саме регюнально! медiакритики.
Провщш автори iнтернет-видання «Телекритика», якi працюють у напрямку професiйно! i масово! медiакритики; група академiчних медiакритикiв на чолi з професором Б. Потятиником; медiакритичний осередок Таврiйського унiверситету iменi Володимира Вернадського, який зусиллями доцента Ю. Голоднiково! долучив-ся до спшьного iз Львiвським нацiональним ушверситетом iм. I. Франка проекту «Майстерш громадсько! критики» - уся ця поважна медiакритична громада спрямо-вана переважно на загальноукра!нськiй рiвень медшно! критики.
Невелик регiональнi центри перебувають на маргiнесi розвитку укра!нсько! медiакритики. Утiм ми неодноразово наголошували на тому, що iснуе прямий зв' язок мiж розвитком регiонально! i нацiонально! медiакритики [8; 9]. Не можна розвива-ти нацiональну систему медiакритики без врахування стану регюнально! медшно! критики. Не дивно, що представники регюнально! медiакритики невiдомi широкому загалу, адже перебувають не в таких сприятливих умовах, як авторсью колективи медiакритичних iнтернет-видань. Бiльше того, вони працюють iзольовано вiд основних медiакритичних груп, не позицюнуючи свою дiяльнiсть як медiакритичну. Тому одним iз головних завдань нашо! розвщки постае спроба персоналiзацi! регюнально! медiакритики.
Нажаль, нi регiональна преса, на регiональне телебачення не можуть стати повноцшним iнформацiйним каналом для медiакритичних виступiв. Попереднi дослiдження довели [9], що, наприклад, у робот регiонального телебачення практично вщсутня медiакритична складова, а пресовi та штернет-видання мiстять переважно шформацшш матерiали. Огляд регiонально! преси як одного iз потенцiйних каналiв переконав у тому, що проблеми медiа недостатньо висв^люються пресови-ми ЗМ1. Медiакритичнi матерiали носять випадковий характер i не мiстять аналiзу яюсного рiвня медiаконтенту. Додатково спрацьовуе корпоративне обмеження на критику. Регюнальна пресова журналютика, яка утворюе достатньо вузьке коло, не вдаеться до критичних висловлювань стосовно iнших регюнальних ЗМ1 без явного приводу - в штересах свого бiзнесу, керiвникiв, засновникiв тощо.
До того ж, як зазначае О. Довженко, «квазiекономiчна «цензура ринку», яка обмежуе поле штерешв комерцшних ЗМ1, поверховим шаром найлегше засвоюваних масовою аудиторiею тем, заганяе в штернет великий спектр «неформатних» тематич-них сфер... До ще! категорi! належить i медiакритика» [2].
Дiйсно, единим вшьним майданчиком для медiакритичних виступiв постае штернет-проспр, зокрема рiзноманiтнi iнтернет-форуми, гостьовi сторiнки та iншi системи коментування, де журналiсти й пересiчнi громадяни можуть вiльно вислов-лювати сво! думки про якiсть мiсцевого медiапродукту. Однак, цi висловлювання спрямованi у площину обговорення самих подiй, i зрiдка - !хньо! iнтерпретацi! та якост подання.
Спецiалiзованих медiакритичних штернет-видань на регiональному рiвнi не юнуе. Бiльше того, практично немае видань, де була б принаймнi медiакритична рубрика. Як виняток, постае луганське штернет-видання «ПРЕСС-тйэ», унiкальна дiяльнiсть якого потребуе окремого вивчення.
У пошуках об'екта дослщження, яким постають для нас авторсью матерiали регюнально! мережево! медiакритики, звернемося до кiровоградського iнформацiйного простору. За контентом i динамiкою вш нiчим не вiдрiзняeться, на-приклад, вiд черкаського, микола!вського, полтавського тощо. Отже, може вважатися типовим прикладом регюнально! медiасфери.
Монiторинг кiровоградських штернет-видань, форумiв, блогiв у пошуках оз-нак дiяльностi медiакритикiв виявив таку картину. Сдиним автором, який постшно у своему блозi пiднiмаe проблеми регюнального медiапростору, а саме: яюсть кiровоградського медiапродукту, етика мiсцевих журналюив i редакторiв, дотриман-ня стандарт професi!, можна вважати Андрiя Лисенка - головного редактора газети «Новини Юровоградщини». Показово, що на сторшках друкованого видання його медiакритична дiяльнiсть нiяк не вiдображаеться. Як медiакритик вiн себе реалiзуе тiльки у власному блоз^ Типологiчно Андрiй Лисенко як критик-журналют належить до професшних, або корпоративних медiакритикiв, якi сво!м адресатом обирають, як правило, журналютську спiльноту. Вiдповiдно головне завдання дiяльностi корпоративних медiакритикiв полягае в покращенш якостi роботи ЗМ1.
Тематику медiакритичного блогу Андрiя Лисенка можна класифшувати за двома основними напрямками:
1. Критика контенту пресових видань Micma, рег1ону, крагни. Пщпадають тд критичний розбiр як мiсцевi глянцевi видання (шформацшно-рекламний журнал «Ланруж»), так i «серйозна» масова преса на кшталт газети «Комсомольская правда в Украине». Змют деяких публiкацiй журналу «Ланруж» породжуе авторсь-ку iронiю, яка стае головною ознакою медiакритично! манери журналюта («Нехай мене пробачае журнал «Ланруж», але втриматися не можу. Занадто вже феерична цього разу вийшла в них рубрика «Про это» [4]). Мюцями iронiя переходить у стьоб з приводу стилютично! неоковирносп «гламурних» матерiалiв («М'якими губами я тягнула запах», 30.06.11). Таку саму iронiю Андрiй Лисенко демонструе i стосовно матерiалiв iнтернет-видання «Весь Юровоград» («Кировоградский колизей: сатанинские зрелища», 24.01.11).
У своему блозi автор як головний редактор пресового видання критично коментуе дiяльнiсть колег «по цеху». Так, тд рубрикою «Крадуть» вiн формуе своерiдний рейтинг «крадив iнформацi!», з якими веде напружений дiалог («Задовбали не те слово. Я вже не став телефонувати, як рашше. Набридло [5])».
2. Критика дiяльностi головних pedaKmopie м1сцевих видань. Сво!ми виступами Андрш Лисенко порушуе негласнi закони корпоративно! солщарност журналiстiв i шддае критицi дiяльнiсть головних редакторiв провщних кiровоградських видань («Поради вiд головреда «Народного слова», 19.01.11; «Вони крадуть: «Юровоград Online», 26.12.11). Причому досить часто брак аргументаци автор компенсуе за-собами iронi! та емоцшного впливу. Наведемо уривок, який яскраво це шюструе: «Шановнi пани Шештько i Яровий! Ви менi обидва якось розказували - пам'ятаете, ш? - про стандарти журналiстики, про об'ективнють та iншi розумнi реч^ Красиво так говорили, емоцшно... Для початку навчггь сво!х працiвникiв не красти. Чи це ваша редакцшна пол^ика така? [5]»
Андрiй Лисенко пропонуе зразки «блогово! медiакритики» в контекст медiаетики й саморегуляцi! журналютсько! спiльноти. Ми послуговуемося поняттям «блогова медiакритика», запропонованим дослiдником А.Садовнiковим [6], який розподшив блоги з медiакритичною складовою на три групи. До першо! належать блоги журналiстiв, яю займаються медiакритикою у сво!х ЗМ1, до друго! - журналiстiв, дiяльнiсть яких не обмежуеться медiакритикою, до третьо! - представникiв рiзних професш, якi зрiдка звертаються до медiакритики. Блог Андрiя Лисенка вiдповiдно
Стан i перспективи мережево! MeAiaKprn^^: репональний вимiр
належить до друго! групи, i ми можемо позицiонувати його як корпоративного бло-гового медiакритика.
Зрештою зазначимо, що мережева медшна критика тiльки постае як об'ект на-укового дослiдження. Але з часом саме вона бачиться найбшьш перспективною га-луззю медiакритики. Щцтвердження цього знаходимо й у О.Чекмишева: «широкий доступ до мереж усунув проблему рецензування, тож нинi шструменти й продук-ти медiакритики стали загальнодоступними. Кожен, хто мае доступ до Всесвгтньо! мережi, набув права на вщповщь, яку рашше обмежували традицiйнi ЗМ1, а критика !хньо! дiяльностi доступна мiльйонам читачiв» [7, с. 95].
Висновок. Те, що регюнальна медiакритика переходить до мереж^ видаеться чiткою тенденцiею в загальному функцiонуваннi регiональних медiа. На наш погляд, для регюнально! медiакритики цей перехiд набувае особливого функщонального значення, бо переважно саме там вона i може вiдбутися як така. Адже, як ми рашше наголошували, в силу рiзних причин пресовi й телевiзiйнi ресурси стають недо-ступними для медiакритики, особливо для реалiзацil !! регулятивно! та ощночно-корекцшно! функцiй. Чинник корпоративност виявився таким потужним бар'ером для розвитку медшно! критики, що поступово бшьшють ресурсiв цiе! галузi можуть бути спрямоваш в iнтернет-простiр, який не шддаеться жорсткому корпоративному контролю. Сфера медшно! критики швидко адаптуеться до сучасних комунiкацiйних умов нових медiа, що стане запорукою !! розвитку та перспектив на майбутне.
Список лггератури
1. Баканов Р.П. Массовая сетевая медиакритика в России как новая форма воздействия аудитории на журналистов / Роман Баканов // Материалы VII Международной научно-практической конференции «Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики» // Актуальные проблемы современной журналистики : [сб. науч. тр. / отв. ред. Краснов С.В.] - Тольятти : Волжский университет им. В.Н. Татищева, 2010. - С.128-134.
2. Довженко О. Сощальш медiа як середовище ново! медiакритики [Електронний ресурс] / Отар Довженко. - Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/sotsialni-media-yak-seredovysche-novoyi-mediakrytyky.html
3. Короченский А.П. Медиакритика в теории и практике журналистики : дис.. ..д-ра филол.наук: 10.01.10 / Александр Короченский. С.Пб., 2003. - 467 с.
4. Лисенко А. «М'якими губами я тягнула запах.» [Електронний ресурс] / Андрш Лисенко. - Режим доступу: http:/ /andriylysenko.blogpost.com/2011/06/blog-post_4142. html
5. Лисенко А. Вони крадуть : «Юровоград Online» [Електронний ресурс] / Андрш Лисенко. - Режим доступу: http://a-lysenko.livejoumal.com/tag/крадуть
6. Садовников А.А. Особенности и перспективы блоговой медиакритики [Електронний ресурс] / Артем Садовников. - Режим доступу: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/ phylolog/2011/01/2011-01-46.pdf
7. Чекмишев О.В. Мошторинг ЗМ1 та медiакритика в контекст термшологи та методологи системи сучасних сощальних комушкацш / Олександр Чекмишев. Науковi записки 1нституту журналютики : науковий збiрник. - К., 2011. - Т.42. -^чень-березень. - С.93-97.
8. Фенько Н.М. Медiареальнiсть як об'ект медiакритики: редакторський аспект / Наталя Фенько. Науковi пращ Кам'янець-Подшьського нащонального ушверситету iменi 1вана Огiенка. Фiлологiчнi науки. Випуск 25. - Кам'янець-Подшьський: I II I «Медобори-2006», 2011. - С.80-84 (536 с.)
9. Фенько Н.М. Проблеми становлення регюнально! медiакритики / Наталя Фенько. Учет записки Тавршського нащонального ушверситету iм. В.1.Вернадського.
CepÎH («Фшолопя. Сощальш комушкацп». Том 25 (64). №4. Частина 1. - Омферополь: Тавршський нацiональний унiверситет îm. В.1.Вернадського, 2012. - С. 310-314 (372 с.)
Фенько Н. Н. Состояние и перспективы сетевой медиакритики: региональное измерение // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.130-134
В статье исследуются основные проблемы и перспективы украинской региональной сетевой медиакритики. Небольшие региональные центры находятся на маргине-се развития украинской медийной критики. Поэтому одной из главных задач статьи становится попытка персонализации региональной медиакритики, перспективным вектором развития которой выступает именно сетевой формат. Переход региональной медиакритики в интернет-пространство в статье рассматривается как четкая тенденция в общем функционировании региональных медиа.
Ключевые слова: региональная медиакритика, сетевая медиакритика, корпоративный блоговый медиакритик.
Fen'ko N. The real state and the perspectives of web mediacriticism in the regional measurement // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.130-134
In the article the main problems and the perspectives of Ukrainian regional web mediacriticism are being discovered. Small regional centers are at the lowest level of the development of Ukrainian mediacriticism. Thus one of the basic aims of the article is an attempt of personalization of regional mediacriticism on conditions that its challenging vector of development is website layout. In the article regional mediacriticism's transition to the Internet is considered as a strong tendency in general functioning of regional media. For regional mediacriticism this transition implies some special dynamic importance because the Internet is exactly the sphere it can take place itself. After all media resources are getting to be unavailable for mediacriticism especially from the point of view ofproviding regulatory and evaluation-correctional functions. Corporation factor happened to be such a strong barrier for its development that gradually mediacriticism's resources can be directed to the Internet which is not under the strict corporation control. As a conclusion in the article it is underlined that soon mediacriticism's adaptation to modern media will ensure its development and perspectives.
Key words: regional mediacriticism, web mediacriticism, corporative blog critic.
Поступила до редакцИ' 11.09. 2013 р.
