CC BY
25Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.328-332.
УДК 070
МЕД1АДИЗАЙН ЯК НАПРЯМОК ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ ЖУРНАЛ1СТ1В
Шевченко В.Е.
1нст ит ут ж урналют ики Ктвського нащонального утверсит ет у 1м. Тараса Шевченка, м. Кт'в
Стаття присвячена новш галуз1 журнал1стикознавства -мед1адизайну, його функщям, особливостям тдготовки студенпв, навчальним дисциплшам.
Ключов1 слова: мед1адизайн, технологи, журнал1стика
Мед1адизайн - це художне оформлення шформацп, носив шформацп за допомогою новгтшх електронних технологш з метою привернення уваги, покращення сприймання та запам'ятовування. Це поняття, що поеднуе в соб1 граф1чне втшення всього видового розмагття масово! шформацп - вщ лиспвки до книги, вщ банера до електронного видання.
Пост ановка проблеми. Найчаспше термш «мед1адизайн» застосовуеться для позначення д1яльносп з1 створення повщомлень в електронному цифровому середовищ1, тобто сучасш комушкацшш технологи (штернет, телееф1р). Але це дуже обмежуе галузь д1яльносп: мед1адизайн включае пщготовку друкованих видань (газет, журнал1в), веб-сторшок, рекламно! продукцп на будь-яких нос1ях, зображень як окремого виду шформацп.
Модифшащя функцш мед1адизайну цшком зрозумша. Адже ми маемо справу з традицшним процесом наступносп технологш: кожна наступна вщшмае, «привласнюе» у попередньо! цший ряд можливостей (але не вс 100 %): юно не скасувало ш радю, ш фотографда; фото не скасувало живопис, I так дал1. Але юно I фото позбавили живопис реал1зму (через непотр1бшсть), а радю привласнило бшьшють функцш газет, лгтератури { музики. 1нтернет завдяки технолопям став найоператившшим ЗМ1 (новини { коментар1 з'являються на юлька годин рашше, шж у газетах, на телебаченш I радю), але не змшив сут мед1а: тепер це штернет-газета, интернет-тв { радю. Телебачення як носш шформацп й емоцш залишаеться телебаченням { в рамках мережного протоколу. Нове в 1нтернет - можливють реег-Ш-реег, однор1вневого спшкування м1ж людьми. I це диктуе нов1 потреби в мед1адизайш, що не юнували колись.
Розширення штерактивних технологш у вс1х сферах життя, яю суттево впливають на наше сприйняття, вимагае критичного перегляду освгтньо! системи, що затвердилася. Глобал1защя, що спостер1гаеться в економщ1, вимагае нових стратегш { концепцш розвитку. Для того, щоб фах1вщ, яю створюють граф1чне середовище шформацшних продукпв, не були лише виконавцями чужих щей, вони
МЕД1АДИЗАЙН ЯК НАПРЯМОК ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ ЖУРНАЛ1СТ1В
мають отримати вiдповiдну освiту, що включае не тiльки вузькоспецiалiзованi предмети, але i знання з рiзних галузей культури.
Мет ою статп е з'ясування мiсця медiадизайну у навчальному процесi пiд час тдготовки професiйних журналiстiв.
Сьогоднi можна стверджувати, що потреба у медiадизайнi виникла ще напередоднi появи писемностi, для ефективно! реалiзащl яко! необхiдно було дотримуватися жорстких графiчних норм та неписаних правил. Це робилося з единою метою - полегшити розумшня повщомлення, зробити його доступним для широкого кола людей. В шформацшному суспшьсга попит на iнформацiю щоденно зростае, посилюеться конкуренцiя в сферi мас-медiа, а отже, медiадизайн активно розвиваеться.
Дизайн носив шформацп i способiв подачi ще1 само! шформацп - величезна галузь iз суттевим впливом на цившзащю. У певному сенш, без медiадизайну не було б медицини, машинобущвництва, хiмil тощо, вони не могли б юнувати без грамотних, структурованих, зручних у користуванш текстiв з картинками. Будь-яка писемнють уже сама по собi вимагае порядку в розмщенш шформацп з урахуванням естетичних норм, властивих певнш культурi. Завдання медiадизайну можна звести до естетичного ршення практичних медiазавдань, що включае:
■ розробку фiрмового стилю;
■ створення зручного середовища (навiгацiя, пошук шформацп, чiткi акценти);
■ привернення уваги приемним естетичним ршенням, що вщповщае смакам аудитора.
Медiадизайн е надзвичайно популярним на захода часи його бурхливого розвитку змшилися перiодом його якiсного та стабшьного росту. У нас медiадизайн тривалий час ототожнювали з веб-дизайном, пстм вiн розширився до дизайну для телебачення, таким чином звужуючи не тiльки саме поняття, але й власний професшний свiтогляд. Медiапродукцiя, що е результатом медiадизайну, зводиться до рухомо1 та статично1. Статичною е:
■ вс види друковано1 продукцп (газети, журнали, листiвки, реклама тощо);
■ електронш видання, веб-сайти (сайтобущвництво, електроннi графiчнi об'екти);
■ фiрмовий стиль, логотипи рiзних ЗМ1 (телеканалiв, газет, журналiв);
■ теледизайн простих елеменив (телеформати, телепередачi, реклама, плашки, заставки, текспвки тощо);
■ оформлення медiастудiй (телевiзiйних, фото).
До динамiчноl вiдносяться:
■ рухомi картинки, заставки на телебаченш;
■ ашмоваш банери в iнтернет;
■ веб-дизайн на основi флеш-технологiй.
Нинi вщкриваються широкi можливостi для розвитку медiадизайну в будь-якому аспектi. У захщних кра1нах медiадизайн викладаеться як окрема дисциплша в унiверситетах, засноваш численнi школи медiадизайну, якi за сво1м статусом подiбнi до наших куршв. В них вже шдготовлеш слухачi за короткий термiн отримують спецiальнi знання.
В 1нституп журналютики Кшвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка дисциплiни з назвою «Медiадизайн» не юнуе, але цього року було вщкрито навчальну лабораторiю «Студш медiадизайну», i в рiзних блоках викладаються дисциплiни, якi у сукупностi дають знання з медiадизайну. Але щ курси не виокремленi в окремий блок. Отже, найбшьше предметiв, яю формують у студента знання з медiадизайну на спецiальностi 6.030303 «видавнича справа та редагування», - 69 кредита, або 2484 години ^з розрахунку 1 кредит=36 годин):
■ основи культури видання - 1 кредит;
■ реклама - 1 кредит;
■ системи i технологи верстки - 20 кредита (системи верстки, верстка, комп'ютерна графша);
■ цикл професшних практичних дисциплiн (редакторсько-видавничий фах) з особливостей видань рiзних видiв - 47 кредитiв.
На спещальносп 6.030301 журналiстика (17 кредита):
■ фотожурналютика - 4 кредити;
■ газетно-журнальне виробництво - 2 кредити;
■ телевиробництво - 2 кредити;
■ газетно-журнальна навчальна практика - 3 кредити;
■ телевiзiйна навчальна практика - 3 кредити;
■ телепрограми (на вибiр) - 4 кредити;
Спещальнють 6.030302 реклама i зв'язки з громадсьюстю (15 кредитiв):
■ макетування i верстка в рекламнiй i ПР-дiяльностi - 1 кредит;
■ дизайн у рекламi - 2 кредити;
■ котрайтинг - 2 кредити;
■ мас-медшна реклама - 4 кредити;
■ рекламна газетно-журнальна навчальна практика - 3 кредити;
■ рекламна телевiзiйна навчальна практика - 3 кредити.
Звюно, програми названих дисциплш включають, крiм аспекта медiадизайну, ще велику кiлькiсть спецiалiзованих тем.
Спробуемо окреслити основнi модулу якi у сукупностi давали б можливють готувати журналiста-дизайнера, або медiадизайнера: «Основи дизайну», «Типографiка», «Семiотика», «Макетування», «1нтерактивш засоби». Основи дизайну включають знання з ютори мистецтва, культури видання, сем^ики, фшософи, етики, основ дизайну, композици, виробництва рiзних видiв медiапродукцil, розвиток професiйних здiбностей. Вивчення типографии дае студенту знання з видiв i еволюцп шрифтiв, !х застосування для конкретних цiлей i конкретних видiв медiапродукцil, сполучення гарштур, правила складання текстiв i !х структура. Важливим аспектом цього модулю е знання комп'ютерних технологiй: розробка шрифта, друкарсью символи, структурування тексту тощо, типографша iнтерактивних засобiв, створення шрифтових ефектiв. Семiотика розглядае вс види знакових систем: вiд символу, логотипу до абстрактних зображень та фотографiчних монтажiв. Цей курс потребуе художнiх, фотографiчних i комп'ютерно-технiчних знань, вивчае вiзуалiзацiю абстрактних змiстiв, види шюстрацш, комп'ютерну графiку, художнi символи, сем^ичний аналiз змiстiв зображень, роботу з
МЕД1АДИЗАЙН ЯК НАПРЯМОК ФАХОВОТ П1ДГОТОВКИ ЖУРНАЛ1СТ1В
фотограф1ями. Дисциплша макетування дае уявлення, як зробити друковаш або штернет-видання, рекламу прийнятними з погляду пол1граф1чних вимог, вщ розробки художшх концепцш, створення сгтки, комп'ютерного шаблону до одержання оригшал-макета. Пщ час розгляду р1зних вар1ант1в сгтки практично застосовуються закони дизайна 1 композицп: симетр1я, ритм, перенесення, пропорцшнють, масштабнють, контраст, нюанс, р1вновага. Дисциплша штерактивш засоби выводиться пщ роботу з вщео, юно, рухомою рекламою, банерами й особливо з комп'ютером, що е основним штерактивним засобом (сайти, електронш видання). Модуль включае вивчення вщеодокументацп, цифрове вщео, роботу у фото I телестущях.
Особлива увага тд час навчання придшяеться практичним роботам, практищ, пщ час яко! студенти роблять власш мед1апродукти, в яких два стрижня - шрифт та зображення. Журнал, рекламу, web-дизайн поеднуе саме шрифт, I навгть дитяча мальована книжка стае книгою тшьки тод1, коли на !! сторшках з'являються колонцифри. Другий найважливший напрямок - шюстращя. Робота з фото, мальована шюстращя в юторичному д1апазош жанр1в { техшк.
Навчання мед1адизайну у р1зних навчальних закладах може вщбуватися за р1зними програмами. На факультетах журналютики, у пол1граф1чних шститутах бшьше уваги надаеться слову, написаному чи сказаному, осюльки журналют -штерпретатор тексту, гумаштарш. Студенти ¡з легюстю сприймають текст, вщчувають напрямок думки, метафору, концепцш, образну аналопю. У художшх шститутах, на комп'ютерних факультетах напрямок бшьш практичний, матер1альний, студенти вм1ють анал1зувати виконаш роботи, пропонувати власне практичне втшення заданому матер1алу (ситуацшно-предметне мислення), будувати формально-композицшнш схеми граф1чних об'екпв, вс завдання переважно технолопчного характеру.
Випускник-мед1адизайнер, кр1м фахово! професшно! пщготовки, мае володгти рядом особистюних якостей: творчий пщхщ та шщативнють, бажання постшно навчатись; вщповщальшсть, знання психологи сприйняття шформацп; володшня знаннями в сферах граф1чного дизайну, журналютики, кодування та програмування, знання реклами; сприймання критики; комушкабельшсть; широка об1знанють в р1зних сферах життя; знання комп'ютерних програм { шоземних мов. Все це необхщно, аби спшкуватися з якомога ширшим колом ЗМ1, 1з мистецькими колами, шшими дизайнерами; ходити на треншги, семшари, конференци, спшкуватися на дизайнерських форумах, через пошту, обмшюватися досвщом, брати участь у фестивалях { конкурсах.
Мед1адизайн, на вщмшу вщ дизайну штер'ер1в, моди, транспортних засоб1в чи архгтектури, безпосередньо й агресивно впливае на емоци I характер людини, визначаючи його поведшку в суспшьств1. Сощальна вщповщальшсть мед1адизайнера вище, шж у проектувальника будинюв, хоча з практично! точки зору здаеться протилежне.
Висновки. Нов1 технологи вимагають вщ суспшьства все нових фах1вщв, здатних працювати з шформащею, правильно !! оформляти { подавати суспшьству у зручнш { естетично привабливш форм1, з необхщними посиланнями, щкавими
фрагментами. KpiM цього, медiадизайнери повинш вiльно володiти новiтнiми технолопями, комп'ютерними програмами, якi i е засобом реалiзацil оформлення медiапродукту.
Список лггератури
1. Брингхерст Р. Основы стиля в типографике. - М.: Издатель Аронов, 2006. - 432 с.
2. Кнабе Г.А. Энциклопедия дизайнера печатной продукции. - М., Спб, К., 2006. - 736 с.
3. Франк Я. Дневник дизайнера-маньяка. - М.: Изд-во студии А. Лебедева, 2006. - 256 с.
4. Яцюк О.Г. Компьютерные технологии в дизайне. - СПб.: БХВ-Петербург, 2002. - 464 с.
Шевченко В.Э. Медиадизайн как направление профессиональной подготовки журналистов
Статья посвящена новой области журналистикознания -медиадизайну, его функциям, особенностям подготовки студентов, учебным дисциплинам.
Ключевые слова: журналистика, медиадизайн, технологии
Shevchenko V.E. Mediadesign as direction of professional preparation of journalists
The article is devoted to a new industry of journalism - Mediadesign, its functions, features of preparation of students, educational disciplines.
Key words: journalism, Mediadesign, technology
Пост упила до редакци 12.09.2008 р.
