CC BY
84
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
1гнатьева А.1. Удосконалення дистанцйного навчання студент'в в систем'1 безперервно)' oceimu // Фiзико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 1(11). - С. 52-55.
Ignatieva A. Improvement Of Distantional Education Students In The Continuous Teaching // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 1(11). - Р. 52-55.
УДК 37.018.43-057
A.I. 1гнатьева
Харк'вський нацональний педагогiчний ушверситет iменi Г.С. Сковороди, Украна
ignateva_alya@mail. ua
УДОСКОНАЛЕННЯ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В В СИСТЕМ1 БЕЗПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ
Анотац'я. У статт'1 розкриваються особливостi дистан^йного навчання студент'в. У центрi уваги його реалiзуеться проблемно-пошуков'1, творчi методи органiзацii викладача та студента. Зазначено, що дистанцйне навчання мае i своi особливостi: гнучк'сть: той, хто навчаеться, не зобов'язаний в'дв'дувати регулярно заняття -лекцП, семiнари тощо, а може сам визначати, скльки часу йому потрiбно для освоення курсу, як дисципл'ши вiн вивчатимедляздобуттязнаньзаобраною спец'альн'стю;модульшсть:кожнаокремадисципл'на або клькадисципл'ш дають цЫсне уявлення про певний предмет, завдяки чому можна з незалежних навчальних курав скласти навчальний план, що в'дпов'дае 1'ндив1'дуальним або груповим, особливостям; паралельшсты'шдив'д може навчатися, поеднуючи професiйну д'тльшсть з навчанням; дальнод'я: в'дстань вiд м'сця перебування слухача до освтнього закладу немае жодного значення; асинхроннсть:в процеа навчання той, хто навчае, i той, хто навчаеться, можуть реал/'зувати технологiю навчання й учiння незалежно один вiд одного, тобто за зручним для кожного з нихрозкладом i в зручному темт; охоплення: кльксть тих, хто навчаеться в систем'1 ДН, не регламентована - ва вони мають доступ до багатьох джерел навчальноi iнформацii (електронних б'бл'ютек, баз даних), а також можуть сп/'лкуватися один з одним i з викладачем через мережi зв'язку або за допомогою iнших засоб'в iнформацiйних технологiй; рентабельнiсть.
Ключов! слова: дистанцйне навчання, студент, модульшсть, дiяльнiсть, викладач, телекомунiкацiя.
Постановка проблеми у загальному виглядк Учен багатьох кра'''н стверджують, що одыею з найважливших умов функцюнування системи освти майбутнього е створення единого освтнього та шформацшного простору на основi педагопчних та Ыформацшних технолопй.
Людство пщшшло до межi свого розвитку, коли методи, прийоми i засоби збирання, збер^ання, оброблення й поширення шформацп перестали задовольняти його потреби. Вже сьогодн зрозумто, що наступною фазою розвитку сусптьства тсля поспндус^ально''' стане шформацмна. Йдеться про глобальн телекомунтацп, ям вщкривають широкий свп\
Aналiз останшх дослщжень. Завдяки використанню мережi штернету, технолопям «Microsoft», «Netscape» студенти одержуюсь доступ до рiзноманiтних свтэвих Ыформацшних банюв, мають змору ствпрацювати над мiжнародними проектами, брати участь у мiжнародних телеконферен^ях, Ышими словами, Ытегруватися у свтэву мережу знань. Дистанцшне навчання (ДН) на базi комп'ютерних телекомунтацш розширюе можливост тако'' iнтеграцií. Людина в будь-якому вщ отримуе можливiсть дистанцiйно навчатися, здобувати, нову профеаю, пiдвищувaти свм фах, розширювати свiй свiтогляд практично в будь-якому науковому чи навчальному ^mpi свп^у [3, с.12].
Мета статт полягае у розкриттi особливостей дистaнцiйного навчання студентiв у ВНЗ у сучасый Укрaíнi.
Виклад основного матерiалу. Дистaнцiйне навчання е цтеспрямованим iнтерaктивним асинхронним процесом взаемодп суб'ек^в i об'ектiв дiяльностi, навчання мiж собою та iз засобами навчання.
Дистанцмне навчання- сукупнiсть iнформaцiйних технолопй, що забезпечують студенту основний обсяг необхщно''' iнформaцií, надае студенту можливост сaмостiйноí роботи iз засвоенням навчального мaтерiaлу, оцiнювaння íхнiх знань та умшь у процесi навчання.
Телекомушкащя (електронна пошта, телеконференцп серед них аудю- та вiдеоконференцií) спонукають студенев до вироблення сво'х поглядiв на поди у свт, до самоспйного усвiдомлення и дослiдження багатьох явищ, формуе першi навички спiвпрaцi, вчить мислити [2, с.15].
Зрозумiло, ц можливостi можна й потрiбно ефективно використати в системi освiти майбутнього. Мiносвiти i науки Укра'ни сптьно з НАН Укра'ни пiдготувaло концеп^ю використання телекомунiкaцiйних технологiй в освт. Концепцiя е частиною Нaцiонaльноí програми Ыформатизацп Укра'ни. З огляду на це головною програмою в освiтнiй технологи стае пщготовка педaгогiв ново' генерацп. Верховна Рада Укра'ни в 1998 р. ухвалила закон «Про Нацюнальну програму
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
шформатизацп», виконання якого сприятиме розв'язанню ocbíthíx проблем на píbhí свтових вимог.
Проте дистанцйне навчання мае i сво''' особливостi. До них належать:
1. Гнучмсть. Той, хто навчаеться, не зобов'язаний вiдвiдувати регулярно заняття - лекцп, семiнари тощо, а може сам визначати, сктьки часу йому потрiбно для освоення курсу, ям дисциплiни вiн вивчатиме для здобуття знань за обраною спецiальнiстю.
2. Модульнiсть. Програма ДН будуеться на модульному принцит. Кожна окрема дисциплша або кiлька дисциплЫ дають цiлiсне уявлення про певний предмет, завдяки чому можна з незалежних навчальних курав скласти навчальний план, що вiдповiдае iндивiдуальним або груповим, особливостям.
3. Паралельысть. 1ндивщ може навчатися, поеднуючи професiйну дiяльнiсть з навчанням.
4. Дальнодiя. Вщстань вiд мiсця перебування слухача до освтього закладу немае жодного значення.
5. Асинхронысть. Йдеться про те, що в процеа навчання той, хто навчае, i той, хто навчаеться, можуть реалiзувати технологiю навчання й учЫня незалежно один вщ одного, тобто за зручним для кожного з них розкладом i в зручному темт.
6. Охоплення. Цю особливкть iнколи називають також «масовктю». Кiлькiсть тих, хто навчаеться в системi ДН, не регламентована - ва вони мають доступ до багатьох джерел навчально' шформацп (електронних бiблiотек, баз даних), а також можуть спткуватися один з одним i з викладачем через мережi зв'язку або за допомогою iнших засобiв iнформацiйних технологiй (IT).
7. Рентабельысть, тобто економiчна ефективысть ДН. За середньою оцiнкою, зарубiжнi й вiтчизнянi освiтнi системи ДН коштують десь на 10-50 % дешевше, нiж традицiйнi, в основному завдяки ефективншому використанню iснуючих навчальних площ i технiчних засобiв IT.
8. Нова дiяльнiсть викладача. На викладача (в системi: ДН - тьютора) покладаються такi функцГ'', як координування тзнавального процесу, коригування курсу, консультування, керiвництво навчальними проектами.
9. Дiяльнiсть того, хто навчаеться. Вщ слухача ДН, або дистантного студента, вимагаеться виняткова мотива^я навчання, самооргаыза^я, працьовитiсть i певний стартовий рiвень освiти.
10. Повнота iнформацiйного доступу - одночасне звернення до багатьох джерел навчально'' шформацп (електронних бiблiотек, банкiв даних, баз знань тощо) велико'' клькост користувачiв.
11. Економiчнiсть - ефективне використання технiчних i транспортних засобiв, навчальних площ, концентроване й уыфтоване подання навчально' шформацп та мультидоступ до не'', що знижуе витрати на пщготовку спещалюлв.
12. Технолопчысть - використання в освпшьому процесi нових досягнень шформацшних i телекомунiкацiйних технологiй, що сприяють просуванню користувачiв у свiтовий постшдус^альний простiр.
13. Соцiальна рiвноправнiсть - однаковi можливостi для всiх здобути освiту, незважаючи на мiсце проживання, стан здоров'я, елп^арнкть i матерiальну забезпеченiсть.
14. lнтернацiональнiсть - експорт та iмпорт свiтових досягнень на ринку освп>лх послуг.
15. ^знавальна спрямованiсть - користувачi мають виявляти бтьшу наполегливiсть до набуття знань, оргашзоваысть, умiння працювати самостiйно та мати навички роботи з комп'ютером i телекомунтацмними засобами зв'язку.
16. Дiагностичнiсть - оцшка рiвня розвитку здiбностей, професiйних якостей користувачiв, побудова вщповщного соцiально-психологiчного портрета з метою вибору ефективних засобiв та методiв навчання.
17. Гуманысть - спрямованiсть навчання на особиспсть, урахування м шдивщуальних особливостей, створення сприятливих умов для оволодшня знаннями й розвитку творчих здiбностей.
18. Спецiалiзований контроль якост освiти: див. рис. 2.
Засоби дистанцмного навчання значно ширшi вщ традицiйних. До них належать: електронн видання навчального призначення; комп'ютернi системи навчального призначення; аудю- та вщеонавчальы матерiали; глобальна мережа 1нтернет.
Електронн видання навчального призначення мають ва ознаки традицiйних видань та цту низку особливостей, зокрема: компактнiсть збереження в пам'ят комп'ютера або на дискет^ гiпертекстовi можливостi, мобiльнiсть, тиражоваысть; можливiсть оперативно вносити змiни й доповнення; зручысть пересилання електронною поштою. До електронних видань навчального призначення належать автоматизован системи навчального призначення, як мають дидактичнi, методичнi й iнформацiйно-довiдковi матерiали з навчально'' дисциплши, а також програмне забезпечення, яке дае змогу комплексно 'х використовувати як для самоспйно''' роботи, так i для контролю знань.
Комп'ютерш системи навчального призначення - це программ засоби для використання в освiтньому процеа, ям дають можлив^ь: диференцiювати процес навчання, застосовувати шдивщуальний пiдхiд; контролювати особистiсть iз дiагностикою помилок та здiйснювати зворотний зв'язок; забезпечувати самоконтроль й самокоригування навчально-тзнавально''' дiяльностi; скорочувати час навчання за рахунок виконання комп'ютером складних обчислень; демонструвати вiзуальну навчальну шформацю моделювати та iмiтувати процеси i явища, проводити лабораторнi роботи, експерименти й дослщи в умовах вiртуальноÍ реальностi; прищеплювати умiння приймати ршення тощо [2, с.15].
Аудiо-та вщеонавчальы матерiали - iнформацiйнi матерiали на магытних носiях, аудiо- та вщеокасетах, лазерних компакт-дисках CD-ROM, якi можуть бути надан користувачу за допомогою як магытофона, так i вщеомагытофона та комп'ютера.
Глобальна мережа 1нтернет (Internet). Слово Internet складаеться з двох ^в: inter (лат.) - мiжнародний, net (англ.) - мережа. Комп'ютерн мережi виникли з практично'' необхщносп в сумiснiй роботi рiзних обчислювальних машин, в обмiнi шформащею мiж ними на мiсцевому, локальному та глобальному рiвнях. 1нтернет - мережа високого рiвня, яка дае змогу комп'ютерам усього свпу обмшюватися iнформацiею. Одним iз найпопулярнiших додатюв 1нтернет е World Wide Web, або WWW, -«всесвiтня павутина«, яка становить групу серверiв, що пщключеы до мережi 1нтернет i пропонують сторшки iнформацiÍ у графiчному виглядк У WWW реалiзуються iнтерактивнi видання навчального призначення з пперзв'язками.
Загалом пщ дистанцмною освггою розум^ть комплекс освiтнiх послуг, наданих широким верствам населення в кран та за и межами за допомогою спецiалiзованого iнформацiйно-освiтнього середовища, що базуеться на засобах обмiну навчальною iнформацiею на вiдстанi (супутникове телебачення, радю, комп'ютерний зв'язок та ш.)
Дистанцiйна освiта е однiею з форм системи неперервно''' освiти, що покликана реалiзувати права людини на осв^ й отримання iнформацií. Дистанцшна освiта надасть можливiсть однаково''' доступност навчання для рiзних верств населення через бтьш активне використання наукового й освпшього потенцiалу провiдних уыверситет, академiй, iнститутiв, рiзноманiтних галузевих центрiв пiдготовки i перепiдготовки кадрiв, а також центрiв пiдвищення квалiфiкацií.
Дистанцмна освiта дасть змогу одержати основну чи додаткову освп^у, не вщволтаючись в^д провiдноí дiяльностi. Зрештою, створювана система дистанцiйноí освiти спрямована на розширення освiтнього середовища в нашш кра'н^.
Центральною ланкою дистанцiйноí освти е засоби телекомунiкацiй, що надають можливiсть забезпечити освiтнiй
процес:
1) необхщними навчальними й навчально-методичними матерiалами;
2) зворотним зв'язком мiж педагогом та учнем;
3) обмшом управлшською iнформацiею всерединi системи дистанцiйного навчання;
4) виходом у мiжнароднi шформацмы мережi.
Технолог^' дистанцiйноí освiти - сукупысть методiв, форм i засобiв взаемодп з людиною п^д час самостшного, але контрольованого опанування визначеного масиву знань: див. рис. 1.
Дистанцмне навчання
1 г
Принципи
Рис. 1. Принципи дистанцйного навчання
Рис. 2. Характерн ознаки та засоби дистан^йного навчання
У свтэвш практик для досягнення таких цтей у дистанцшшй освт застосовуються там шформацшы технолог^:
а) надання пщручнимв та iншого друкованого матерiалу,
б) пересилання дослiджуваних матерiалiв через комп'ютерн телекомунiкацíí;
в) дискусй та семшари, проведенi засобами комп'ютерно' телекомунтацп;
г) вiдеоплiвки;
Г) трансляцiя навчальних програм нацюнальною й регiональною мережами;
д) кабельне телебачення;
е) голосова пошта;
е) двостороннi вiдеоконференцií;
ж) однобiчна вiдеотрансляцiя 3i зворотним зв'язком по телефону.
Висновки. Розглянутi приклади комбiнованих технологiчних процесiв, здiйснюваних з поеднанням людських i технiчних ресурав з метою досягнення бiльшоí ефективност функцiонування, е iнновацiйними.
Техноматика як специфiчний напрям педагогiчноí iнноватики включае науковий потенцiал, спрямований як на вивчення удосконалення виховного процесу вищого навчального закладу, так i професшно-педаготно'!' пiдготовки майбутнього вчителя.
Таким чином, упровадження дистанцшного навчання сприяе вдосконаленню навчально-виховного процесу студентiв, якiснiй оргаызацп пiдготовки до навчання та сприяе формуванню високих морально-вольових та особиспсних якостей студентiв.
Вiдповiдно до запропонованих пiдходiв до сучасно!' пiдготовки майбутых учителiв можна запропонувати сукупнiсть концептуальних положень, якi можна покласти як в основу моделi пiдготовки, так i в основу технологГ'' для и реалiзацií. 1х розглядають як цiлiснi, взаемопов'язанi та невiддiльнi один вщ одного компоненти.
Список використаних джерел
1. Гайденко В.О. Педагопчы аспекти парадигми // Вища освп^а в Украíнi. - К., 1996. - Ч. II. - С. 3.
2. Попей Е.С. Проблемы образования в конце ХХ века // Eidos-List. - 1998. - Вып. 4. - С. 15-18.
3. Хуторской А.В. Принципы дистанционного творческого образования // Eidos-List. - 1998. - Вып. 4. - С. 12.
References
1. Gaidenko VA Pedagogical aspects paradigm // Higher education in Ukraine. - K., 1996. - Part II. - P. 3.
2. Popey E.S Problems of Education at the end of the twentieth century // Eidos-List. - 1998. - Vol. 4. - P. 15-18.
3. Hutorskoy A.V. Principles of Remote tvorcheskoho Education // Eidos-List. - 1998. - Vol. 4. - P.12.
IMPROVEMENT OF DISTANTIONAL EDUCATION STUDENTS IN THE CONTINUOUS TEACHING
Alina Ignatieva
Kharkiv National Pedagogical University G.S.Skovoroda, Ukraine Abstract. In the article disclosed features of distance learning students. In the focus of attention realized problem-searched, creative methods organization teacher and student. It is marked that distantional education have and the features: flexibility: that, who studies, is not under an obligation to visit employment - lectures regularly, seminars and others like that, but can determine, how many times he needs for mastering of course, what disciplines he will study for the receipt of knowledge after select speciality; modularity every separate discipline or a few disciplines give an integral idea about a certain object, due to what it is possible from independent educational courses to lay down a curriculum that answers individual or group, to the features; parallelism: person can study, combining professional activity with studies; range: distance from the place of stay of listener there is not a single value to educational establishment; asynchrony: in process of studies that, who teaches, and that, who studies, can realize technology of studies independent of each other, id est after comfortable for each of them by a time-table and in a comfortable rate; scope: amount those, who studies in the distantiona system, not regulated Key words: distance teaching, student, modules, activity, lecturer, telecommunication.
