CC BY
37
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Алексеева А.Н., Антоненко О.В., Жадан К.О., Лифенко М.В. Досв'/д використання засоб'/в електронного навчання у '/нклюзивному осв'/тньому ВНЗ. Ф'/зико-математична осв'/та. 2018. Випуск 4(18). С. 17-24.
Alekseeva Anna, Antonenko Oleksandr, Zhadan Kostiantyn, Lyfenko Maksym. Experience In Using E-Learning Tools In Inclusive Educational Space Of Higher School. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 4(18). Р. 17-24.
DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4-003
УДК 378.014.61-052:004
Г.М. Алексеева1, О.В. Антоненко2, К.О. Жадан3, М.В. Лифенко4
Бердянський державний педагогiчний унiверситет, Украна
1alekseeva@ukr.net, 2antalex79@gmail.com, 3fcwc1996@gmail.com, 4lyfenkomaxim@gmail.com
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБ1В ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ У 1НКЛЮЗИВНОМУ ОСВ1ТНЬОМУ ВНЗ
Анотац'я. В статт'/ розглядаються питання, пов'язан'/ з електронним навчанням в закладах вищоi осв'/ти. В сучасних умовах iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи iстотно зм'/нили ринкову конкуренц/ю IT-фахiвцiв, над/ливши учасник'/в ринку абсолютно новими iнструментами i каналами впливу на св'/дом'/сть масовоi аудитора у сферi осв'/тн'/х послуг. Представлено анал'/з теоретичних досл'/джень та програмних розробок у галузi електронного навчання, який доводить ст/йк/ тенденцИ ефективност'/ впровадження електронного навчання протягом життя, що вимагае системноi трансформацИ орган/зац/йних i педагог/чних основ навчання. Зокрема представлено результати досл'/дження проблеми '/нклюз'/i в вищ/'й осв/т/ на прикладi навчання студент'в з вадами зору Бердянського державного педагог/чного ун/верситету засобами електронного навчання. Описано приклади розробок (осв'/тне 1нтернет-середовище для людей з вадами зору, i для людей, як зовам втратили з'/р iз профес/йного навчання комп'ютерним технолог/ям, де теми мають ауд/о та в/'део супров'/д, додаеться методичний матер'ал, який частково надае DAISY-формат). Вид/лили ключов'/ напрямки електронного навчання в сфер'/ осв'/ти, що в сукупност'/ служать наочною '/люстращею трансформацИ навчання, з одного боку, i доступност'/ технолог/чних iнновац/й як основи експериментальних досл'/джень по iнший.
Наведено основнi фактори усп/шного впровадження e-осв'/ти в закладах вищоi осв'/ти, зокрема в умовах '/нклюз'/i. Виявлено, що за останн/ роки комп'ютеризац/я виш'/в значно вплинула на швидк'/сть, доступн/сть та iншi показники навчання, а також на защкавлен'/сть студент/в в осв'/тньому процесi.
Визначено тенденцИрозвитку досл'/джень в област'/ електронного навчання в умовах '/нклюз'/iта п/дкреслена необх'/дн'/сть розкриття досв'/ду вищих навчальних заклад/в щодо упровадження комп'ютерних технолог/й та спец/альних дидактичних методик у процес навчання студент/в '/з особливими потребами.
Кnючовiслова: вища осв'/та, iнформац/йнi технологи, електронне навчання, '/нклюзивний осв/тн/й прост/р.
Постановка проблеми. Реалп сьогодення свщчать про вступ Укра'ни у фазу Ыформацмного сусптьства, якому властива значна ктьккть рiзноманiтних джерел Ыформацп. В цих умовах перед освiтнiми закладами ставиться завдання формування особистосп, яка устшно реалiзуe себе в обраый професп в умовах шформацмного сусптьства. Зростання клькост людей iз особливими потребами в свт, зокрема молодо як потребують здобуття яккно''' вищо'' освiти призвело до пщвищення вимог до навчальних закладiв з питань створення вщповщних умов для доступу i супроводу навчання студенпв iз психофiзичними порушеннями, зокрема, вадами зору. Так, за даними Всесвiтньоí оргаызацп охорони здоров'я ктьккть незрячих у свт зростае приблизно на 1 млн. оаб щороку. Зараз у свт - 45 мтьйоыв слтих людей i 135 млн. - з поганим зором, а до 2050 року ця кшьшсть може сягнути 115 мтьйоыв. В Укра'ш офщмно зареестровано понад 70 тис. людей iз вадами зору, за неофщмними даними 'хня ктьккть утричi бтьша.
Проблемам упровадження Ыформацшних технолопй у сферу освiти присвячено значну ктьккть державних програм i проек^в (Закони Укра'ни «Про осв^» (2017 р.) [1], «Про вищу освггу» (2018 р.) [2], «Нацюнальна стратепя розвитку освти в Укра'ы на перюд до 2021 року» (2013 р.) [3], «Стратепя розвитку Ыформацмного сусптьства в Укра'ы» (2013 р.) [4]), ям спрямовано на забезпечення умов ефективного використання сучасних комп'ютерних технолопй, вдосконалення навчально-виховного процесу та пщвищення якост навчання студенев в закладах вищо' освти. Ц та шшл нормативно-правовi документи свщчать, що пщготовка висококвалiфiкованих фахiвцiв до профеайно''' дiяльностi в умовах розвитку сучасних Ыформацшно-комунтацмних технолопй можлива за умов оснащення освп>лх закладiв електронними засобами навчання та вщповщним програмним забезпеченням. Людина iз особливими потребами, у тому числ^ порушеннями зору, в освiтнiх закладах потребуе тривалого i складного пщходу до отримання вищо' освiти.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Однак, процес комп'ютеризац" та шформатизац" традицiйного навчання мае стати новою платформою для створення вщповщних умов доступу i супроводу навчання студенев з особливими потребами. «1нклюзивне навчання е основою i найбтьш ефективною формою здобуття якiсноí освiти людьми з особливими потребами. Але ця форма навчання обмежуеться переважним охопленням дтей з порушеннями психофiзичного розвитку дошкiльного i молодшого шктьного в^ку при iснуючiй нагальнiй потребi його широкого впровадження у ВНЗ» [5].
Виникла потреба в сощальному запитi на модернiзацiю вищоí педагопчно'' освiти, мета якоí - пщвищення якостi навчання студента, який мае Грунтовы фаховi знання та володiе 1КТ, здiйснюе свою професiйну дiяльнiсть, глибоко усвiдомлюючи педагогiчний обов'язок i соцiальну вiдповiдальнiсть. I одним iз шляхiв е засоби електронного навчання. В сферi освiти виявлено збтьшення ролi програмних можливостей та продук^в. Отже, сучасна вища школа гостро потребуе: удосконалення базово' освiти для студенев вищих навчальних закладiв в галузi iнформатики та сучасних шформацшних технологiй; переквалiфiкацiю виклaдaчiв у галузi передових iнформацiйних технологiй; комп'ютеризацiю навчально-виховного процесу; переобладнання навчально'' системи з техшчними методами комп'ютеризац"; створення единого шформацшного середовища для iнтеграцií навчальних зaклaдiв у Мiжнародний простiр; створення единого освпшього простору в Укра''н на основi передових iнформацiйних технологш; пiдвищення ролi Укра'ни у мiжнародних програмах, пов'язаних iз впровадженням прогресивних шформацшних технологiй в освiту. Зокрема це стосуеться шклюзивно'' освiти.
Аналiз стану дослiдженостi означено!' проблеми свщчить про те, що в Украшу на жаль, пiдтримка в шклюз" та супроводi людини-iнвалiда у навчанн протягом усього життя ще недостатньо дослщжена. З огляду на це актуальност набувае проблема вивчення дидактичних можливостей комп'ютерних технологiй та розробка методики 'х застосування в умовах шклюзивно!' вищо!' освiти. Тому актуальною стае проблема визначення шляхiв пщвищення якостi навчання студентiв з вадами зору в закладах вищо' освти засобами електронного навчання.
Аналiз актуальних дослiджень. Ефективнiсть процесу фахово' пщготовки фахiвця значною мiрою залежить не лише вщ обсягiв iнвестування у комп'ютерн технiчнi i програмнi засоби, а i в^д рiвня комп'ютерно орiентованого методичного забезпечення навчального процесу. Суттева роль при цьому належить електронним освiтнiм ресурсам, якi швидко проникають в усi сфери сусптьства, в тому числi i в освп^у, де активно використовуються електронн освiтнi ресурси як засiб навчання. Проте переважна частина дисциплш вивчаеться з обмеженим застосуванням iнформацiйних технологш, тому що вщсутня система цтеспрямованого добору та використання електронних освiтнiх ресурсiв.
Упровадження електронних освiтнiх ресурав у навчальний процес розглядаеться у рядi праць укра'нських та закордонних авторiв та е предметом серйозного обговорення на науково-практичних та науково-методичних конференщях, а також у фахових перюдичних виданнях. Зокрема, теоретичн та методолопчы пiдходи в пiдготовцi вчителя розглядали Т. Дерека, О. Лаврентьева, Ю. Лянной, О. Набока, В. Прошкш, Н. Рщей, О. Семеног, М. Солдатенко, В. Стрельнтов та шил; рiзнi аспекти проблеми пщготовки вчителя iнформатики до професiйноí дiяльностi розглядалися у роботах Л. Брескшо', В. Дем'яненко, М. Золочевсько'', Н. Морзе, В. Олексюка, М. Рафальсько'', Г. Цибко та шших; окремi аспекти багатогранно'' проблеми використання та створення електронних освiтнiх ресурсiв дослщжено у працях Н. Балик, Л. Бтоусово', Л. Брескiноí, В. Вембер, Л. Гризун, О. Кузьмшсько'', Л. Кухар, Н. Морзе, В. Олексюка, I. Роберт, З. Сейдаметово', О. Семеыхшо', £.М. Смирново''-Трибульско'' та шших; дидактичн проблеми застосування 1нтернет-технологш в освiтi та досвiд оргашзац" дистанцiйноí педагогiчноí дiяльностi з застосуванням 1нтернет-технологш висвiтлювали В. Кухаренко, В. Олшник, Ю. Первiн, О. Полат, А. Хуторський, В. Шевченко та шил дослiдники.
Особливостi iнклюзивного навчання у ВНЗ розкриваються у працях укра'нських науков^в (Ю. Богiнськоí, О. Дтово''-Фаворсько'', А. Колупаево'', Т. ^чугшо', Н. Софiй, А. Шевцова та ш.), але аналiз цих праць показуе, що неповною мiрою вивчено досвщ iнклюзивного навчання в укра'нських ВНЗ: не розроблено форми i методи взаемод" педагогiчних колективiв вищих навчальних закладiв зi студентами з вадами зору, що ускладнюе 'х адаптацiю у ВНЗ та стримуе доступ до здобуття вищо' освiти i унеможливлюе наступнiсть, послiдовнiсть i безперервнiсть навчально-виховного процесу. Роботи укра'нського дослiдника Ю. Тулашвiлi присвячеш теоретичним i методичним засадам професшно' комп'ютерно'' пiдготовки осiб з порушенням зору [6]. Однак проблема використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй в контекст iнклюзивноí освiти ВНЗ в освiтнiй теор" i практицi розроблена недостатньо.
Зручысть та простота використання електронних освп>лх ресурсiв, наявнiсть у них шструметчв пошуку, аналiзу, узагальнення шформацшного вмкту та подальшого його використання, доступысть та безкоштовнiсть, можливiсть створення електронних освп>лх ресурсiв для пщтримки власно'' професiйноí дiяльностi доводить доцтьысть 'х використання у навчальному процес професiйноí пiдготовки фахiвцiв з комп'ютерних технологш.
Водночас проблеми залучення електронного освiтнiх ресурав як зaсобiв навчання саме для оаб з порушенням зору залишаються i потребують бтьш глибокого вивчення.
Мета статтi: оприлюднення досвщу з використання зaсобiв електронного навчання студенев з особливими потребами в Бердянському державному педагопчному уыверситетк
Виклад основного матерiалу. Iнформaцiйнi технологи - це процес, який використовуе пакет шструментв i методiв для збору, обробки та передaчi даних (первинно'' iнформaцií) для отримання ново' якост про стан об'екта або процесу (шформативний продукт)[7]. Остaннiм часом термш мiнформaцiйнi технолог''" е синоымом "комп'ютерних технологiй", через те, що ва iнформaцiйнi технолог''' в реальному чаа, наприклад, пов'язaнi з використанням комп'ютера. Проте термш "шформацшы технологи" набагато ширший i включае "шформацшы технологи" як елемент. У той же час шформацшы технолог'', заснован на впровaдженнi передових комп'ютерних та мережевих шструмен^в, формують термiн "сучасн iнформaцiйнi технолог''" [8].
I. Роберт [9] вказуе на передовi шформацшы та комунiкaцiйнi технологи, якi включають в себе програмне забезпечення, апаратн засоби та програмне забезпечення; техычы методи i засоби, що працюють на бaзi мiкропроцесорiв, комп'ютернi технолог", а також засоби масово'' шформац" i передовi передaчi iнформaц", обмш iнформaцiею; методи збору, вiдтворення, накопичення, збереження, обробка, передача шформац" i доступу до шформацшних ресурав в комп'ютерних мережах (в тому чи^ глобальнш). Засоби сучасних шформацшних i
комунтацшних технологiй, включають в себе комп'ютери, персональнi комп'ютери, комплект комп'ютерного термiнального обладнання Bcix класiв, локальних комп'ютерних мереж, введення/виведення iнформацií, способи введення та обробки тексту i графiчноí iнформацií, способи зберiгання велико'|' кiлькостi iнформацií. Комп'ютер - це пристрш для перетворення даних з графiчного або звукового уявлення даних в цифровий i навпаки; шструменти та пристро( для роботи з аудiовiзуальною iнформацieю (на базi технолопй мультимедiа та вiртуальноí реальностi); системи штучного штелекту; графiчнi комп'ютернi системи, программ системи (мови програмування, транслятори, комптятори, операцiйнi системи, пакети прикладних програм) та ЫшМ; сучаснi методи зв'язку наприклад, забезпечують взаeмодiю шформацп локального користувача (в рамках оргаызацп або установ).
На думку експер^в [10] з економiчного та освпшього менеджменту, для впровадження передових шформацшних технологiй необхiдно:
- створення технолопй, апаратного та програмного забезпечення, телекомунтацшних систем, що забезпечують нормальне функцюнування сфери освiти;
- гарантувати виробничу та технолопчну базу для проходження практик в рамках мiжнародного розподту працi в державних конкурентних 1Т-технолопях та ресурсах;
- гарантувати прюритетний розвиток передовоí iнформацií та виробництва знань;
- забезпечити перепщготовку квалiфiкованого персоналу;
- забезпечити життя повному впровадженню iнформацiйних технологiй у освп>л, науковi та культурнi галузi.
Мiжнароднi навчальнi заклади розробляють нову програму щодо створення критерпв для переходу на сучасн
iнформацiйнi технологи. За fx думкою, швидший спосiб зв'язати нашу крашу з великою освiтньою системою - створення умов для навчальних закладiв Украíни, моделлю якою е взаемозв'язок викладача та студента [11].
Мастерство освiти Украíни бачить належн шляхи для створення системи наступност освiти протягом життя у великому шформацшно-освпшьому середовищi: удосконалення базовоí освiти для студентiв вищих навчальних закладiв в галузi iнформатики та сучасних шформацшних теxнологiй; переквалiфiкацiя викладачiв у галузi передових iнформацiйниx технолопй; комп'ютеризащя навчально-виховного процесу; обладнання навчально! системи теxнiчними методами комп'ютеризацп; створення шформацшного середовища для iнтеграцií навчальних закладiв у мiжнародне середовище; створення единоí системи дистанцiйноí освiти в Укра^ на основi передових шформацшних теxнологiй; пiдвищення ролi Украши у мiжнародниx програмах, пов'язаних iз впровадженням прогресивних шформацшних теxнологiй в осв^ [3 - 4].
Освiта - це цтеспрямований процес i результат засвоення людиною систематизованих знань, навичок i умiнь, розвиток розуму i почуття, формування свiтогляду i тзнавальних процесiв. Вивчення явних i прихованих функцш освiти i навчання, а також ролi 1КТ у íx реалiзацií з урахуванням процесiв глобалiзацií та розбудови iнформацiйного суспiльства сприяе розумшню меxанiзмiв безперервного i масового обслуговування системою освiти широкого кола користувачiв [12]. Пiдтримка процесiв трансформацп освiти в умовах iнклюзií вимагае системного розумшня iнфраструктури i процеав трансформацп для збалансованоí змiни вах компонентiв освiти i навчання.
Виникае потреба в яккно нових фундаментальних мiждисциплiнарниx дослiдженняx, що розглядають в комплекс рiзнi аспекти створення i розвитку електронних науково-освiтнix просторiв з точки зору системного пщходу.
Розглянемо роботи в област комп'ютеризацп навчання в Украшу якi заклали основу нового наукового напряму, в рамках якого проводилися першл дослщження комп'ютерних технолопй навчання, дiалоговиx i навчальних систем, моделей навчання. Стратепчний напрямок дослщжень, пов'язаних з використанням перспективних 1КТ, уточнювався вiдповiдно до змш в xодi розвитку iнформацiйного сусптьства. Тематичнi напрями, що послужили вщправною точкою для численних дослiджень i розробок в Украíнi, представленi на рис. 1 [13].
На початковому етат лопка розвитку дослiджень у нашш краíнi визначалася постiйним оновленням теxнологiчноí бази, появою якiсно нових технолопй, що вимагало аналiзу можливостей [8] fx використання для завдань навчання, розвитку та адаптацп. Надалi область дослiджень постiйно розширювалася, вщ вивчення моделей i методiв вщтворення традицiйного навчального процесу в рамках системи дистанцшного навчання до створення online електронних освiтнix середовищ, ям об'еднують рiзнi системи пiдтримки нових видiв навчальноí дiяльностi. Таким чином, спектр дослщжень охоплюе широке коло проблем, що вщносяться до галузi педагогiчниx, теxнiчниx i системних дослщжень. На основi цих дослiджень були створен абстрактнi моделi електронних просторiв та електронних iнновацiйниx просторiв, запропоновано пщходи до дослiдження iнновацiй, ям враховують тенденцп розвитку теxнологiй, а також мiжнароднi та нацiональнi стандарти в област 1КТ i освти [14 - 15].
Теоретичною основою проектування i створення систем, що реалiзують розподiлене навчання, послужили роботи, в яких викладеы результати дослщження та узагальнення систем управлiння навчанням з використанням навчального контенту у виглядi так званих навчальних об'ектв. Розглянуто приклади опису властивостей для основних клаав систем для пщтримки масового навчання.
Незважаючи на те, що багато систем засноваы на мiжнародниx стандартах, íx композити визначаються i створюються з рiзними цтями i íx властивостi можуть значно рiзнитися мiж собою. Таким чином, актуальним завданням е дослщження проблем цтеспрямованого теxнологiчного розвитку систем наступносп освiти.
Розвиток сучасноí iнфраструктури безперервно( освiти, як каркаса глобального освiтнього простору, мае базуватися на со^альних, економiчниx, педагогiчниx, теxнологiчниx, органiзацiйниx шнова^ях, спрямованих на пiдвищення якостi навчання i менеджменту, доступностi iнформацií та навчальних ресурав, i, на пщвищення результативностi та продуктивностi iндивiдуальноí i колективноí роботи.
Рис. 1. Тематичн напрями досл'джень iрозробок 1КТв Укран
З появою 1нтернету i в процес розвитку його сервiсiв, проблема забезпечення масового доступу до освти набула нових рис. Незважаючи на те, що основою численносп поки що залишаються унiверсальнi ршення, основний акцент змiщуeться в^д масового впровадження локальних продук^в до створення перспективних розподтених рiшень, умов для взаемодп продуктiв, надання навчальних послуг. Саме ц умови, на нашу думку, е головною особливiстю сучасного пщходу для забезпечення шклюзп в вищш освiтi. Це перехiд до мережево' моделi обмiну контентом i надання навчальних послуг, в рамках якого вщбуваеться:
1) формування нового свтэгляду користувачiв з використанням мотивацп до застосування нових технологiй для власного розвитку з метою пщвищення комфортносп iснування в новому Ыформацмному суспiльствi;
2) розвиток iнтернет-iнфраструктур, орiентованих [10] на пiдтримку масового навчання, ям забезпечать пiдтримку i сталий розвиток шдустрм освiтнiх послуг;
3) подальший розвиток процесного i структурного пiдходiв до вирiшення завдань оргаызацп ефективно' взаемодп користувачiв з навчальним середовищем;
4) створення i реалiзацiя нових типiв багаторiвневоí взаемодп додатмв, загальних i прикладних сервiсiв, а також шфраструктур;
5) розробка 1Т-стандарт i рекомендацiй;
6) трансформацiя технолопчних платформ електронного навчання в^д дидактично нейтральних до дидактично цтеспрямованим;
7) створення мультикомпонентних навчально-технолопчних середовищ з вбудованими функщями соцiального навчання;
8) створення теоретико-методолопчно' платформи для реалiзацií уыверсальних пiдходiв, представлених у виглядi електронного контенту;
9) створення технолопй для тдтримки розподiленоí роботи з Ыформащею, ресурсами i знаннями, що пiдтримують трамщу стратегiй навчання, а також Ытелектуальних технологiй iндивiдуалiзацií процесу навчання для тдвищення мотивацп та ефективностi навчального процесу;
10) акт^за^я дослiджень i впровадження нових пiдходiв в област безпеки i захисту iнформацií, в тому числ^ персональних даних, розвиток засобiв аналiзу великих даних [16].
Розглянемо досвщ та результати роботи викладачiв та студентiв факультету фiзико-математичноí, комп'ютерноí та технологiчноí освiти Бердянського державного педагопчного унiверситету стосовно використання сучасних комп'ютерних технологiй в шклюзивному освiтньому просторi вищого навчального закладу.
Було розроблено освп-не 1нтернет-середовище «РОЗРОБКА 1НТЕРНЕТ-В1ТРИНИ НА ЛОКАЛЬНОМУ РС» (рис. 2) для людей з вадами зору, \ для людей, яю зовам втратили з1р з профеайного навчання комп'ютерним технолопям.
Рис. 2. Осв'тне 1нтернет-середовище «РОЗРОБКА 1НТЕРНЕТ-В1ТРИНИ НА ЛОКАЛЬНОМУ PC»
Сайт мае структуры тдроздти з тем: УРОК 1 «Встановлення вiртуального сервера Denwer» (рис. 3); УРОК 2 «Встановлення двигуна WORDPRESS» (рис. 4); УРОК 3 «Встановлення шаблону» (рис. 5); УРОК 4 «Встановлення доповнень» (рис. 6); УРОК 5 «Вiзуалiзацiя сайта» (рис. 7).
ВСТАНОВЛЕННЯ ДВИГУНА WORDPRCSS
Рис. 3. УРОК 1 «Встановлення в'ртуального сервера Denwer»
о
</>
Рис. 4. УРОК 2 «Встановлення двигуна WORDPRESS»
Рис. 5. УРОК 3 «Встановлення шаблону»
Рис. 6. УРОК 4 «Встановлення доповнень»
Рис. 7. УРОК 5 «В'зуал'зац'я сайта»
Кожна тема повыстю розкриваеться методично, мае аудю супровщ, вщео матерiал, та надае часткову змогу «DAISY» формату. Використовуючи pi3Hi програвачi можна зупинити, або прослухати дектька разiв запис, що покращить якiсть засвоення знань. Вщео-урок мае невеликий розмiр, що не дае змоги втомлюватися, а авторський дизайн кожно! теми вiдтворюе комфорт та легккть в отриманнi ново! шформацп для студентiв з вадами зору. Не синтезований, а саме орипнальний голосовий авторський супровщ налаштовуе на приемний <^алог» з комп'ютером.
У першому вiдео-уроцi студенти навчаються встановлювати програмне забезпечення Denwer, за допомогою якого можна створювати будь-як сайти, картки, бази даних та шше, навiть без пiдключення до мережi 1нтернет. Denwer
пщтримуе увесь базовий пакет i рiзнi пакеты розширення та е лщируючим у використанн завдяки його основному функцюналу.
Другий вiдео-урок направлено на створення власного 1нтернет-магазину. Для розробки сайту було обрано програмне забезпечення WordPress, яке е просте в встановленн та налаштуваны. Ця програма з'явилася в 2003 роц i за такий короткий перюд, набрала велику популяршсть не тiльки серед программ™, а й серед простих користувачiв. Зараз для неí було створено бтьш 10 000 рiзниx шаблоыв та доповнень, якi в майбутньому допоможуть звичайному користувачу легше знаходити шформа^ю на сторiнкаx сайту.
Для створення власного сайту, необов'язково придумувати щось унтальне. Досить взяти готовий шаблон та трохи вщкоригувати. Третш вщео-урок: завантаження шаблону WordPress та його встановлення.
Основна мета четвертого уроку - створення власного електронного магазину (е-магазин, e-shop). Це сайт, з якого можна вибрати та замовити потрiбний товар чи послугу, що передбачае грошовi розрахунки на вщмшу вщ сайтв, як надають послуги безкоштовно.
Для цього серед множин доповнень, можна знайти найнеобхщнш для нашого сайту. Це ключовий фактор всього функцюналу штернет-магазину. Важливi елементи iнтернет-магазину - оновлення наявного асортименту (продукти/товари та fx ктькють), можливють додавати товари до «кошику», вxiд для зареестрованих користувачiв. У деяких випадках можна використовувати систему оплати через штернет (електронш грошл), у простiшому випадку оплата вщбуваеться звичайними грiшми через банк на рахунок, роздрукований з сайту. Оплата через штернет передбачае необхщнють створення ктькох облтових записiв (принаймнi двох), але у деяких випадках системи оплати можуть бути пов'язаними з магазином. Все це передбачено у цьому вщео-уроку через встановлення певних доповнень.
У бтьш комплексному варiантi, програма 1нтернет-магазину - це система управлшня вм^ом сайту, яка вже мае пщтримку скрипев, надае можливють в он-лайновому режимi в межах наявного асортименту виконувати кутвлю потрiбниx товарiв.
Завершальний етап створення сайту, е його оптимiзацiя та вiзуалiзацiя. Додавання карток, опис, iконки та шше впливае на сприйняття користувача, який вщвщае 1нтернет-магазин.
Висновки та перспективи подальших наукових розвiдок. Реалiзацiя iнновацiйниx пiдxодiв стримуеться iнерцiею системи освти, яка виконуе монопольну роль у визнанн результатiв навчання. Пщ впливом революцiйниx змiн у сферi 1КТ не тiльки з'явилася можливють реалiзацií нових видiв i форм навчальноí дiяльностi, а й зросла динамта вимог до компетентностi фаxiвцiв, що вимагае безперервного оновлення знань i навичок. У зв'язку з цим, новi моделi електронного навчання повинн подолати вiдставання моделей традицiйноí освiти вiд потреби iнформацiйного сусптьства та суспiльства знань, запропонувати концептуальн рiшення для нових видiв i умов навчальноí дiяльностi.
Особливо це стосуеться технологш, що пiдтримують шшу економiчну i органiзацiйну модель передачi знань, оцiнювання результатiв, формування навчальноí спiльноти i взаемодп мiж його членами в умовах шклюзп. Суттева роль при цьому буде вщведена iнтелектуальним iнформацiйним теxнологiям, що забезпечуе iндивiдуалiзацiю процесу навчання, адаптацiю навчальноí дiяльностi та змiст до потреб конкретного студента, обробку даних щодо процесу навчання i багато шшого. Саме в цьому напрямку зосереджен перспективы фундаментальн дослiдження в област безперервного електронного навчання, спрямованих на створення моделей i теxнологiй для альтернативного пщходу до забезпечення безперервноí освiти.
Таким чином розроблене освiтне 1нтернет-середовище «РОЗРОБКА 1НТЕРНЕТ-В1ТРИНИ НА ЛОКАЛЬНОМУ PC» для людей з вадами зору вщповщае принципам системи дистанцшного навчання [18]:
- неперервност - забезпечення вах етапiв та видiв пiдготовки студентiв ВНЗ (теоретично^ практично^;
- врахування iндивiдуальниx особливостей студенев у процесi розробки дистанцiйного курсу передбачае модулу заздалегiдь розраxованi на шдивщуальы особливостi студентiв за трьома рiвнями: псиxофiзiологiчним, псиxологiчним i со^ально-психолопчним, а також за рiвнем íx базовоí пiдготовки до навчання дистанцшно (для осiб з вадами зору обов'язкова наявнють аудiо-матерiалу, матерiалу, який може бути розтзнаний синтезаторами мови);
- штеграцп - створення вiртуальноí електронноí бiблiотеки навчальних дистанцiйниx курав, банкiв даних та баз знань iз захистом вiдповiдниx авторських прав.
Таким чином на основi досвщу ми визначили основнi умови пщвищення якостi навчання студентiв з особливими потребами на прикладi Бердянського державного педагопчного унiверситету:
- iнтеграцiя 1КТ в учбовий процес, зокрема аудю супровiд практичних занять з комп'ютерних дисциплш;
- якiснi пiдxоди вщ викладача та розумiння потреб людей з вадами зору;
- модерызована система навчання;
- додержання принципу соцiальноí справедливости
- упровадження нових функцш та форм контролю й оцшювання.
Результати аналiзу дослiджень в обласп електронного навчання показують, що спочатку поставлен цiлi досягнутi: розроблеы теоретичнi положення та практичнi ршення, що дозволяють ефективно реалiзувати широке коло завдань навчання в рамках iснуючоí органiзацiйно-педагогiчноí моделi освiти. Разом з тим, тривають дослщження проблем штеграцп технологш, iндивiдуалiзацií процесу навчання, розробки методики використання конкретних технологш в навчальному процеа, вдосконалення засобiв створення рiзноманiтниx електронних навчальних ресурав та багато iншиx. Слiд зазначити, що бтьшпсть дослiджень i розробок, як i ранiше орiентована на потребу формального навчання, певними навчальними програмами та сформованою системою навчальних закладiв. Такий вибiр свщчить про те, що безперервна освта часто сприймаеться як своерщна послiдовнiсть курав пщвищення квaлiфiкaцií, а не як особиспсно орiентовaний безперервний процес в контексп рiзномaнiття видiв дiяльностi шдивщуума. За допомогою новiтнix теxнологiй ми зможемо пщвищити якiсть навчання, як для звичайного студента, так i для iнклюзивноí форми навчання, та долучити нових абп^етчв до отримання вищоí освiти.
Список використаних джерел
1. Верховна Рада Укра!ни. (2017, Вер. 05). Закон № 2145-VIII, «Про осв^». URL: http://zakon2.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19/paran1235#n1235. (Дата звертання: Вер. 30, 2017).
2. Верховна Рада Укра!ни. (2014, Сер. 01). Закон № 1556-VII, «Про вищу осв^». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. (Дата звертання: Серп. 01, 2017).
3. Верховна Рада Укра!ни. (2007, Ci4. 09). Закон № 537-V, «Про основы засади розвитку Ыформацмного сусптьства в Укра'ы на 2007-2015 роки». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16. (Дата звертання: Серп. 01, 2017).
4. Президiя Нацюнально! академп педагопчних наук Укра!ни. (2017, Квiт. 21) «Концепщя впровадження медiа освiти в Укра!ы (нова редакцiя)». URL: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_red aktsiya/]. (Дата звертання: Серп. 01, 2017).
5. М. Рощина, «О подготовке специалистов по обучению лиц с глубокими нарушениями зрения использованию компьютерных технологий», на Междунар. науч.-практ. конф. Инклюзивное образование: методология, практика, технология, Москва, 2011, с. 198-200.
6. Ю.ТулашвЫ, «Теоретичн i методичн засади профеайно! комп'ютерно! пщготовки оаб з порушенням зору», автореф. дис. докт. пед. наук., ВЫницький державний педагопчний ун-т iм. М.Коцюбинського, Вшниця, 2012.
7. Жалдак М.1. Деяк методичнi аспекти навчання iнформатики в школi i педагогiчному унiверситетi. "Комп'ютерно-орiентованi системи навчання". Випуск 9. Науковий часопис. 1нформацшы технологи в освт i науки. Сучаснi наукомк™ технологи. 2009. № 11. С. 50-52.
8. Олександр М1ГУЛЬОВ (м. Переяслав-Хмельницький). 1сторичы етапи розвитку Ыформацмних технологiй та технологiчних задач в агрономи: iсторико-науковий аналiз. 2013. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/169.
9. Роберт I. В. Теоретичн основи розвитку шформатизаци освти в сучасних умовах iнформацiйного сусптьства масово! глобально! комунiкацíi. 1нформатика й осв^. 2008. № 5. С. 3-15. URL: https://scholar.google.ru/citations?user=Q9yjVcUAAAAJ&hl=ru
10. Кадемiя М. Ю., Шахiна 1.Ю. 1нформацшно-комунтацшы технологи в навчальному процесi : Навчальний поабник. Вiнниця : ТОВ «Планер», 2011. 220 с.
11. Поясок Т. Б. Застосування Ыформацмних технолопй в навчальному 219 процес вищо! школи : науково-методичний поабник для студенев та викладачiв вищих навчальних закладiв економiчного профiлю. Кременчук : ПП Щербатих О.В., 2009. 104 с.
12. 1нформацмы та комунтацшы технологи в освiтi: навчально-методичний поабник / I. В. Роберт, С. В. Панюкова, А.А. Кузнецов, А. Ю. Кравцова; пщ ред. I. В. Роберт. М.: Дрофа, 2008.
13. Енциклопедiя освiти. Акад. пед. наук Укра!ни : [гол. ред. В. Г. Кремень]. К. : Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
14. 1нформацмно-довщковий портал EDU-inform. URL: http://www.edu-inform.ru (дата звернення 12.10.2018).
15. 1нновацшы педагогiчнi технологи у трудовому навчанн : навч. - 217 метод. поабник / за заг. ред. О. М. Коберника, Г. В. Терещука. Умань : СПД Жовтий, 2008. 212 с.
16. Кадемiя М. Ю. Ыформацшно-комунтацмы технологи навчання : термшолопчний словник. Львiв : СПОЛОМ, 2009. 258 с.
17. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Дистанцмне навчання: Умови застосування. Дистанцмний курс: Навчальний поабник. Харюв, Укра!на: НТУ «ХП1», «Торсiнг», 2002.
18. Офщмний сайт Львiвського обласного осередку ВГО «Укра!нська спiлка Ывал^в - УС1». URL: www.openlife.lviv.ua. (Дата звертання: Серп. 01, 2017).
References
1. Verkhovna Rada of Ukraine (2017, Sept. 05). The Law of Ukraine «On Education». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12. (data zvernennia 11.11.2018).
2. Verkhovna Rada of Ukraine (2014, Aug. 01). The Law of Ukraine «On Higher Education». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. (data zvernennia 11.11.2018).
3. Verkhovna Rada of Ukraine (2007, Jan. 09). The Law of Ukraine «On the basic principles of the development of the information society in Ukraine 2007-2015». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16. (data zvernennia 11.11.2018).
4. Presidium of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (2017, Apr. 21). The concept of introducing media education in Ukraine. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_red aktsiya/]. (data zvernennia 11.11.2018).
5. Yu. Tulashvili, «Theoretical and methodological foundations of professional computer training for persons with visual impairment», doctoral thesis, Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, Vinnytsia, 2012.
6. М. Roshhina. On the training of specialists in the training of persons with deep visual impairments using computer technology, in Proc. Int. Scient. and Pract. Conf. Inclusive education: methodology, practice, technology, Мoscow, 2011, pp. 198-200.
7. Zhaldak M.I. Deiaki metodychni aspekty navchannia informatyky v shkoli i pedahohichnomu universyteti. "Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia". Naukovyi chasopys. Suchasni naukomistki tekhnolohii, 2009. Vyp. 9. S.50-52.
8. Oleksandr MIHULOV. Istorychni etapy rozvytku informatsiinykh tekhnolohii ta tekhnolohichnykh zadach v ahronomii: istoryko-naukovyi analiz. - 2013. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/169. (data zvernennia 11.11.2018).
9. Robert I. V. Teoretychni osnovy rozvytku informatyzatsii osvity v suchasnykh umovakh informatsiinoho suspilstva masovoi hlobalnoi komunikatsii. Informatyka y osvitu. 2008. Vyp. 5. S.3-15. URL: https://scholar.google.ru/citations?user=Q9yjVcUAAAAJ&hl=ru. (data zvernennia 11.11.2018).
10. Kademiia M. Yu., Shakhina I.Iu. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v navchalnomu protsesi : Navchalnyi posibnyk. Vinnytsia : TOV «Planer», 2011. 220 s.
11. Poiasok T. B. Zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii v navchalnomu 219 protsesi vyshchoi shkoly : naukovo-metodychnyi posibnyk dlia studentiv ta vykladachiv vyshchykh navchalnykh zakladiv ekonomichnoho profil. Kremenchuk : PP Shcherbatykh O. V., 2009. 104 s.
12. Informatsiini ta komunikatsiini tekhnolohii v osviti: navchalno-metodychnyi posibnyk. Moskva: Drofa, 2008.
13. Entsyklopediia osvity. Akad. ped. nauk Ukrainy : [hol. red. V. H. Kremen] . - Kyev : Yurinkom Inter, 2008. 1040 s.
14. Informatsiino-dovidkovyi portal EDU-inform. URL: http://www.edu-inform.ru. (data zvernennia 11.11.2018).
15. Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii u trudovomu navchanni : navch. metod. posibnyk / za zah. red. O. M. Kobernyka, H. V. Tereshchuka. Uman : SPD Zhovtyi, 2008. 212 s.
16. Kademiia M. Yu. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii navchannia : terminolohichnyi slovnyk. Lviv : SPOLOM, 2009. 258 s.
17. Kukharenko V., and Rybalko O., Syrotenko N., Distance Learning: Terms of Use. Distance course: Tutorial, Kharkiv, Ukraine: NTU «KhPI», «Torsinh», 2002.
18. The official site of the Lviv regional organization of the Ukrainian Union of Disabled Persons - «USI». URL: www.openlife.lviv.ua. (data zvernennia 11.11.2018).
EXPERIENCE IN USING E-LEARNING TOOLS IN INCLUSIVE EDUCATIONAL SPACE OF HIGHER SCHOOL Anna Alekseeva, Oleksandr Antonenko, Kostiantyn Zhadan, Maksym Lyfenko
Berdiansk State Pedagogical University, Ukraine Abstract. Issues that are considered in the article are related with e-learning in higher education establishments. In the current context informative-communication technologies changed the market competition of IT-specialists substantially, providing participants of the market with absolutely new instruments and channels of influence on consciousness of mass audience in the region of educational services. The analysis of theoretical research and program developments in industry of e-learning are provided, it is proved that there are strong tendencies of efficiency of introduction of e-learning during life which requires system transformation of organizational and pedagogical bases of learning. Results of research of inclusive problem in higher education by the example of weak-eyed students of Berdyansk State Pedagogical University by means of e-learning are provided. The examples of developments are described (an educational cyberspace for weak-eyed people, and for blind people in professional studies of computer technologies, where themes have audio and video accompaniment, DAISY-format gives partially methodical material). The key trends of e-learning in the region of education are selected, that in total serves as the striking example of transformation of learning from one hand, and availability of technological innovations as basis of experimental researches on the other hand.
The basic factors of successful introduction of e-education are given in higher education establishments, in particular in the conditions of inclusion. It is discovered that in the last few years computerization of universities considerably influenced on speed, availability and other indexes of learning, and also on the personal interest of students in educational process.
Tendencies of researches are defined in the region of e-learning in the conditions of inclusion and underline necessity of opening of experience of higher educational establishments in relation to introduction of computer technologies and special didactics methods in the process of learning of students with the special needs.
Key words: higher education, information technologies, e-learning, inclusive educational environment.
