CC BY
67
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Павлова Н.С., Музичук К.П. Практика використання eneMeHmie дистан^йного навчання у Ыдготовц вчител'в '¡нформатики. Ф'вико-математична освта. 2018. Випуск 1(15). С. 269-275.
Pavlova N., Muzychuk K. The Practice Of Distance Learning Elements Using In Training Of Computer Science Teachers. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 269-275.
УДК 378.147 : [373.5.011.3-051:004]
Н.С. Павлова1, К.П. Музичук2
Р'!вненський державний гумаштарний унiвeрсиmem, Украна
[email protected], [email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-051
ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТ1В ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У П1ДГОТОВЦ1 ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
Анотац'я. Стаття присвячена питанням удосконалення сучасних Ыдход'1в органiзацii навчального процесу в закладах вищоi осв'ти Украни. Ор'ентуючись на досвiд втчизняних та заруб'жних учених, проанал'вовано шляхи впровадження дистанц'йноi освти пд час пдготовки майбутшх учиmeлiв iнформатики. Для детального вивчення пднятоi проблеми розглянуто основнi поняття дистанц/йно/' осв'ти (дистанцйне навчання, дистанц'йний курс), охарактеризовано ii зм'ст та особливосmi використання у пор'внянш з традицйними формами навчання. Виокремлено нeгаmивнi чинники, як гальмують впровадження дистанц'йних курсiв в освimнiй процес.
На приклад'1 системи в'ртуального навчання «Сервс дистанц1'йно'1' осв'ти кафедри 1КТ та МВ1 РДГУ», розроблено)' на факультет'1 математики та iнформатики Р'!вненського державного гумаштарного унiвeрсиmemу, розглянуто напрями використання навчального середовища Moodle у пiдгоmовцi вчител'в iнформатики. Ор'!ентуючись на власний досв'д, автори описали основнi техшчш, методичн аспекти, що важлив'1 для пра^вниюв освти, як планують у свой професшнш дiяльносmi використовувати платформи такого типу. Особливу увагу придлено питанням реестрацП слухач'!в на дистанц'йний курс, порадам щодо проектування, створення та логiчного розм'щення його контенту, використовуючи передбачен навчальн ресурси та дiяльносmi в систем'1 дистан^йного навчання Moodle.
Охарактеризовано мету, завдання, теоретичний та практичний зм'!ст дисципл'ни «Технологи та методика створення дистанц'йних осв'тшх кур&в», введеноi в навчальн плани спeцiальносmi «Середня освта. 1нформатика» для виховання квал'ф'кованих пeдагогiчних кадрiв, як зможуть розробляти та впроваджувати у закладах освти дистанцйнi освimнi курси. Запропоновано використовувати хмарний сeрвiс MoodleCloud пд час проведення лабораторнихзанять з дисципл'н профльного спрямування. Виокремлено переваги використання дистанц'йних курсiв в навчальному процеа заклад'в вищоiосвти.
Ключов! слова: дистанцшне навчання, дистанцйний курс, iнформацiйнi та meлeкомунiкацiйнi технологи, в'ртуальне навчальне середовище Moodle, тдготовка вчител'!в iнформатики.
Постановка проблеми. Науково-техычний i сои^ально-еконо/^чний розвиток сусптьства мотивуе ^форматизацию втизняно''' освiти, що спрямована на покращення якост навчальних послуг й штегра^ю Укра'ни у свтэве шформацмне середовище та передбачае «поступове формування i розвиток комп'ютерно-технолопчно' платформи Ыформацмного освтього простору, електронних Ыформацшних освп>лх ресурав i мережних сервiсiв, що його змктовно наповнюють i процесуально пщтримують» [1, с. 3]. На модерызащю освгги суттево впливае розма'ття сучасних Ыформацмних та телекомунтацмних технолопй, усвщомлення напрямiв 'х педагопчно доцтьного, обГрунтованого та виваженого застосування у навчальних закладах рiзних рiвнiв. Суть тако' модерызацп найбтьше вщбилася в концепцп дистанцшно''' освти, яка, завдяки такому глобальному явищу як 1нтернет, охоплюе широк шари сусптьства та стае найважлившим фактором його розвитку [2].
Досвщ зарубiжних кра'н щодо Ыформатизацп освiти, знання науково-педагопчних пра^вниюв та фахiвцiв комп'ютерно-мережевих технолопй мотивують впровадження дистанщйного навчання у закладах вищо'' освiти (ЗВО) Укра'ни. З Ышо'( сторони, попит на дистанцшы освiтнi послуги обумовлений необхiднiстю професшно''' та безперервно' освiти «через усе життя» з урахуванням iнтересiв, здiбностей та потреб слухачiв. Будучи новою формою оргаызацп iнформаuiйно-навчального середовища у ЗВО, дистанцшне навчання поеднуе педагопчы (в основi яких принципи вщкритого безперервного навчання й активнi методи вивчення змкту дисuиплiни) й шформацшы (засоби комунiкаuií, комп'ютернi програми) технологи та оргаызовуе навчання студентiв, розподтених у просторi й часi.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
За таких умов дослщження напря/^в педагопчно доцтьного й виваженого застосування у ЗВО дистанцмних технологш, мотивування самостiйноí роботи студентiв у системi дистанцiйного навчання, пiдготовки компетентних учт^в iнформатики е актуальним й перспективним.
Аналiз актуальних дослiджень. В останнi десятирiччя зросла кiлькiсть наукових дослщжень присвячених формуванню вiдкритого освтього простору з використанням дистанцiйного навчання. Загальнотеоретичн питання й перспективи розвитку дистанцшно'|' освiти дослiджують Ю. М. Богачков, Р. С. Гуревич, Л. £. Петухова, О. П. Шнчук, П. I. Федорук, Р. В. Шаран, Б. I. Шуневич та н Психолого-педагогiчнi основи й методичн аспекти дистанцiйного навчання вивчають Г. О. Козлакова, Н. В. Морзе, О. В. Овчарук, О. О. Рафальська [6], О. В. Рибалко, £. М. Смирнова-Трибульська [8], М. Л. Смульсон, М. А. Умрик та ш. Вагомий внесок у дослщження тенденцш впровадження дистанцшного навчання у ЗВО вносять В. Ю. Биков [1], В. М. Кухаренко [5; 9] i С. О. Семертов, ям розглядають вщкриту освпу як чинник випереджувального розвитку сусптьства, а дистанцiйну освiту - як шструмент практично'' реалiзацií принципiв тако' освiти. Окремi питання пiдготовки пращвнимв освiти з використанням навчального середовища Moodle висвiтлюють Ю. В. Триус [7], В. М. Франчук [7], О. А. Щербина та н
ДистанцШне навчання як форму освтьо''' послуги вивчали й шоземы вчеы, серед яких С. В. Агапонов, О. О. Андреев, О. М. Аыамов, П. Валiатан, Ч. Ведемеер, Б. Гольмберг, Р. ДеллЫг, Д. Юген, М. Мур, £. С. Полат, М. Омонсон, А. В. Хуторський, Д. Шейлом.
Потрiбно зазначити, що серед науковцiв немае единого пщходу до розкриття змiсту поняття «дистанцшне навчання», його форм, методiв, технологiй i тенденцiй розвитку. Водночас зус^чаемо низку синонiмiчних, функцiонально близьких за певними характеристиками термов, наприклад, «вщкрите навчання», «1нтернет-навчання», «електронне навчання» (еЧеагтгщ), «самонавчання», «зовнiшне навчання».
Метою статтi е опис практики застосування у процес пiдготовки майбутнiх учи^в iнформатики технологiй дистанцiйного навчання на основi вiртуального навчального середовища Moodle.
Виклад основного матерiалу. Змiна освтьо''' парадигми, орiентованоí на особистiсть, яка навчаеться, та забезпечення гнучкого (можливкть навчатись у зручний час, зручному мкц та темпi) доступу до системи безперервно' освiти «через усе життя», стрiмкий розвиток засобiв телекомунтацп, створення вiдкритих освiтнiх iнформацiйних середовищ сприяли розвитку та впровадженню у ЗВО дистанцшного навчання. Науковцi, о^м гнучкостi у сво'х працях [3; 6, с. 129; 8, с. 303] описують й шшл характеры риси дистанцшного навчання (модульнiсть, масовкть, технологiчнiсть, паралельнiсть, статус викладача), ям виокремлюють його в^д традицiйних форм навчання.
Беручи до уваги згадан вище ознаки, науковцi називають дистанцшне навчання iнновацiйною педагогiчною технологiею, оргаызацшне та науково-методичне впровадження яко'' у освiтнiй процес на рiзних рiвнях здобування вищо'' освiти можна зобразити наступним чином (рис.1):
Рис. 1. Впровадження дистан^йного навчання у ЗВО
Фрагментарне використання дистанцшного навчання е на сьогодн найбтьш розповсюдженим i надае студентам можливiсть навчатись у ЗВО без вщвщування аудиторних навчальних занять (лекцш, практичних занять i лабораторних робiт, семiнарiв), але з дистанцШними консультацiями викладачiв. Взаемодiя мiж викладачами та студентами в умовах дистанцшного навчання вщбуваеться за допомогою дистанцiйних курсiв. В.М. Кухаренко зазначае, що «дистанцшний курс - це комплекс ШформацШних навчально-методичних матерiалiв та освп>лх послуг, створених у вiртуальному навчальному середовищi для органiзацií дистанцшного навчання на основi iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй для реалiзацií моделi дистанцiйного навчання» [9, с. 28].
На етат проектування дистанцiйного курсу i пiд час його використання прюритетною е педагогiчна змiстова, що визначае методи та заходи, ям створюють сприятливi умови для засвоення змкту дисциплiни та опосередкованого активного спткування студентiв з викладачем, використовуючи сучаснi засоби зв'язку. Також при розробц курсу потрiбно звертати увагу на креативну складову, яка описуе навчальн ситуацп, що мотивують студенев у процесi здобуття фундаментальних i професiйних знань приймати нестандартнi ршення, критично мислити, вести конструктивний дiалог не лише з викладачем, але й з Ышими слухачами та фахiвцями з сумiжних галузей знань.
Мотивована й самостшна навчально-пiзнавальна дiяльнiсть студентiв е основою дистанцiйного навчання. Якщо за традицiйними методиками студенти е об'ектами педагогiчного впливу, основне завдання яких - запам'ятати та вщтворити навчальний матерiал, то за умови дистанцшного навчання - т^ хто навчаються е суб'ектами процесу здобування знань, в основi якого аналiз, оцЫювання виявлених зв'язкiв, видтення головного й iншi прийоми розумовоí дiяльностi, спiлкування у групах з використання Ыформацшних та телекомунiкацiйних технолопй, самоорганiзацiя та самоконтроль власного розвитку. Незважаючи на вагомий позитивний потен^ал дистанцшного навчання, варто звернути увагу на негативш чинники, якi гальмують його масове впровадження у ЗВО [3; 6, с. 130] (рис.2)
Рис. 2. Негативнi чинники масового використання дистанцйних курав у ЗВО
Також актуальними проблемами при пщготовц вчителiв шформатики з використанням дистанцшних KypciB е: пошук iнновацiйних форм i методiв навчання, що мотивують студентiв цiлеспрямовано самостiйно навчатись; модерыза^я матерiально-технiчноï бази. При цьому основною складовою успiшного впровадження у ЗВО елеменпв дистанцiйноï освiти е вибiр платформи навчання та програмного забезпечення. У Рiвненському державному гуманiтарному уыверситет (РДГУ), зокрема, на кафедрi шформацшно-комунтацшних технологiй та методики викладання шформатики (1КТ та МВ1), пiдготовка вчителiв iнформатики до майбутньо'|' професiйноï дiяльностi органiзована на основi використання вiртуального навчального середовища Moodle, дистрибутив якого розповсюджуеться безкоштовно за принципами лщензм Open Source [10], i за даними порiвняльного аналiзу не поступаеться кращим зразкам комерцiйних систем такого типу.
На факультет математики та Шформатики РДГУ для студенев денно!' та заочно!' форм навчання на базi платформи Moodle розроблено сайт «Сервк дистанцiйноï освiти кафедри 1КТ та МВ1 РДГУ» (http://do.iktmvi.rv.ua/), який мктить навчально-методичнi матерiали, структурованi у виглядi окремих дистанцiйних курсiв. На головнш сторiнцi веб-ресурсу вiдображено перелт дисциплiн кафедри 1КТ та МВ1 з коротким описом ïx змкту, тривалiстю вивчення та прогнозованими результатами навчання, вщомостями про викладачiв курав, що дозволяе користувачам зорiентуватися та сформувати власну траектор^ навчання.
Роботу системи забезпечуе команда фаxiвцiв, кожен з яких володiе правами, що декларують ïx професiйнi обов'язки на веб-ресура. Зокрема, адмiнiстратор вiдповiдае за технолопчы процеси на сайтi, виокремлюе вiльний простiр для кожного дистанцшного курсу тощо. У свою чергу викладач аналiзуе компетенцп та очтуваы результати навчання, наповнюе курс навчально-методичними матерiалами, розробляе методи та засоби оцшювання, навчае слуxачiв. Крiм цього у системi Moodle вiн може долучити до оргаызацп процесу навчання асистен^в, якi не мають право редагувати навчальн матерiали дисциплiни, але, можуть проводити вxiдне дiагностування, навчати студенев та надавати |'м консультаций
Автентифiкацiя слуxачiв на дистанцiйний курс здшснюеться двома способами:
- викладач самостшно рееструе студентiв i повщомляе |'м данi (логiн, пароль) для входу в систему;
- метод самореестрацп, який передбачае створення облтового запису слухачем, заповнюючи спецiальну форму, у якш передбачено наявнiсть у користувача унiкальноï електронно!' адреси.
Слуxачi дистанцiйниx курсiв, якi е студентами РДГУ, користуються усiма доступними навчально-методичними матерiалами курсiв, на якi вони зареестрован та виконують передбаченi на них рiзнi види навчальних дiяльностей. Особливiстю розроблено!' навчально!' системи е те, що студент, маючи один облтовий запис може бути слухачем рiзниx курсiв, iдентифiкацiя на як передбачае введення кодового слова (повщомляе викладач) у спецiальне поле (рис. 3) пщ час першого входу на курс.
Рис. 3. Поле введення кодового слова тд час реестраци на окремому кура'
Кожен користувач у систе/^ «Сервк дистанцмно''' освгги кафедри 1КТ та МВ1 РДГУ» мае власний Ka6iHeT, у якому BiH може налаштувати особист данi та реквiзити, обмiнюватися повщомленнями з iншими користувачами курсу, слщкувати за своею активнiстю на сайт, зберiгати файли тощо.
Дистанцiйний курс е цЫсною дидактичною системою, що поеднуе в собi iнформацiйну, навчально-методичну, комунтативну й технiчну складовi, як допомагають студентам самостiйно органiзовувати навчання. Контент дистанцмного курсу, будучи його основною характеристикою, структурований вiдповiдно до тзнавальних процесiв вивчення дисциплiни та мктить [4, с. 10; 9, с. 28]:
- шформацшш матерiали (вiзитка й резюме курсу, шструкцп для органiзацií роботи з матерiалами курсу, робоча i навчальна програми дисциплЫи, критерií оцiнювання знань студенев);
- теоретичний матерiал (навчальнi вщомосп, конспекти лекцiй у рiзних форматах, мультимедшы презентацп, вiдеоролики, список Ыформацмних ресурсiв);
- практичнi заняття та лабораторн роботи (анотацiя теоретичних вщомостей, завдання з рiзнорiвневими iнструкцiями до ix виконання та формою подання очтуваних результатв);
- додатковi та довiдковi вiдомостi (iнформацiйнi повiдомлення рiзниx типiв для самостiйного опрацювання та поглибленого вивчення курсу);
- шдивщуальы завдання (наприклад, тематика курсових робп- i творчих проекпв з методичними рекомендацiями щодо |'х написання та захисту);
- модульний контроль (питання для самоперевiрки, питання для обговорення, тести для контролю досягнень на рiзниx етапах навчання).
Платформа Moodle володiе широким набором шструментв, якi об'еднують у собi навчальнi ресурси (Книга, Файл, Тека, Напис, Сторшка, URL, IMSконтент пакет) i дiяльностi (База даних, Вибiр, Вiкi, Глосарiй, Завдання, Зворотний зв'язок, Зовншый засiб, Обстеження, Семiнар, Тест, Урок, Форум, Чат, BigBlueButtonBN, SCORMпакет). На етапi проектування курсу викладач комбшуе 'х вiдповiдно до потреб дисциплши, наприклад, на рис. 4 у виглядi структурно' схеми зображено запропонований нами варiант поеднання навчальних елементв Moodle.
«СемЫар»
Рис. 4. Тематичний блок дистан^йного курсу
Вщповщно до обраного формату дистанцшного курсу навчальн модулi подаються в окремих сек^ях (тижневих, тематичних), назви та кшьмсть яких узгоджуеться з робочою програмою дисциплши. Ресурс «Напис», основне призначення якого полiпшення зовышнього вигляду курсу, допомагае викладачу умовно роздтити контент на склaдовi (навчальн матерiали, завдання для виконання та завдання для перевiрки знань), розбиваючи довгий список заxодiв пiдзаголовками.
Як показала практика, теоретичн описи краще об'еднувати у спiльний роздiл, який мктить: словник, створений за допомогою дiяльностi «Глосарiй», з перелiком в алфавiтному порядку термiнiв, ключових понять з описом ïx сутносп; конспекти лекцш, сформованi за допомогою ресурсу «Книга»; додатковi повiдомлення збереженi у ресурс «Тека», в якому можна як «Файл» завантажити презента^ю лекцм, вiдеоматерiали, як «URL» забезпечити посилання на додатковi веб-ресурси, у виглядi «Сторiнки» оформити матерiали для самоопрацювання. Для стимулювання розумово!' активностi слуxачiв на усix етапах вивчення теми варто тсля опрацювання теоретичних вщомостей проводити швидке опитування, використовуючи навчальну дiяльнiсть «Вибiр». Цей елемент дозволяе викладачев1 сформулювати едине запитання з демлькома варiантами вiдповiдей, а результати представити у виглядi гiстограми.
Закртлення вивченого теоретичного матерiалу вiдповiдно до робочо!' програми курсу вiдбуваеться на практичних заняттях та лабораторних роботах, для оформлення яких у середовиш^ Moodle найчаспше використовують навчальнi дiяльностi «Урок», «Завдання», «Семiнар». Вiдомостi, представлен у ресурсi «Уроки» доцiльно використовувати для самостшного вивчення теми. Матерiали таких занять поданi в лопчному порядку як набiр однорiвневиx веб-сторшок, серед яких можливi тематичнi опитування (запитання типу множинний вибiр, на вщповщысть, коротка вiдповiдь) для забезпечення розумшня змiсту та спiлкування мiж суб'ектами курсу. Елемент «Завдання» надае можлив^ь викладачу добирати завдання, вщпов^ на якi слуxачi надсилають в електроннш формi. При цьому викладач встановлюе термши виконання окремих завдань, описуе кшьмсть, тип й обсяг приеднаних файлiв, збирае результати та оцшюе ïx i при потребi повертае звiти на доопрацювання, додавши коментар. Збiр та аналiз робп- студентiв також допомагае органiзувати елемент «Семшар». Однак, на вiдмiну вщ «Завдання», вiн передбачае виставлення колепально!' оцiнки, яка об'еднуе бали викладача та бали, якi виставляють студенти пiд час взаемного оцiнювання.
Роздт «Перевiрка знань» мiстить перелiк запитань винесених на залт (екзамен) з курсу, поданий у ресура «Файл» та поточн тести для перевiрки рiвня знань студентiв пiсля опрацювання уах мaтерiaлiв теми, пiдготовленi на основi елементу «Тест».
Меxaнiзм контролю й оцшювання досягнень слуxaчiв за крт^ями пiзнaвaльниx цiлей на рiзниx рiвняx засвоення оргaнiзовaний за допомогою вбудованих в Moodle навчальних дiяльностей. Moodle вмЩуе широкий нaбiр тестових завдань вщкрито!' та зaкритоï форми, як дозволяють повноцiнно оргaнiзувaти поточний, рубiжний, пiдсумковий контроль. Промiжний контроль за устхами студентiв здiйснюеться за допомогою передбачених системних обмежень, налаштованих викладачем для окремих видiв навчальних дiяльностей на курсi (наприклад, студент не може перейти до виконання наступного завдання поки не досягне необхщного рiвня засвоення навчального мaтерiaлу).
^м цього виклaдaчi мають можлив^ь оцiнювaти досягнення студентiв не лише використовуючи багатофункцюнальний модуль для тестування, але й роботу, виконану в таких елементах як «Завдання», «Урок», «Семшар». Ус оцшки фтсуються у модулi «Журнал оцiнок» автоматично або вручну викладачем у залежносп вщ виду нaвчaльноï дiяльностi, робота з яко!' перевiряеться. Налаштована система оцшювання дозволяе використовувати не лише стандартну шкалу, але i створювати користувацьм, що забезпечуе визначення рiвня знань студенев зпдно положень кредитно-модульноï системи навчання, яка функцюнуе в РДГУ. Осмльки модуль «Журнал оцiнок» у режимi перегляду доступний i для студенев, то вони можуть не ттьки вiдстежувaти своï оцiнки, але й ознайомлюватися з коментарями викладача. Це дозволяе студентам удосконалювати здобут знання й набут компетентности та розвивати зацтавлешсть у подальшому навчаны.
Спiлкувaння слуxaчiв з викладачем оргаызоване через внутрiшню систему обмiну повщомленнями та використання дiяльностей синxронноï або асинхронно!' взаемодп й здiйснюеться через сервки «Чат» i «Форум», вагомою перевагою яких е збер^ання кторш обговорення, вiдповiдей та коментaрiв, ям нaдaлi студенти використовують як навчальний мaтерiaл. До того ж застосування таких форм навчання дозволяе викладачу визначити рiвень активносп слуxaчiв, сформоваысть у них умiнь видiляти головне в дискуаях, формулювати запитання за тематикою та аргументовано вщповщати на них тощо.
lнформaцiйне суспiльство переформатовуе аспекти використання в загальноосвп>лх навчальних закладах методiв, оргaнiзaцiйниx форм та зaсобiв навчання й спонукае вчителя не лише орiентувaтися в дистанцшних теxнологiяx та iнновaцiйниx пiдxодax, але й виробленню умшь використовувати сучасн соцiaльнi сервiси в професiйнiй дiяльностi. Саме тому на фaкультетi математики та шформатики РДГУ до складу обов'язкових дисциплш професшного блоку спещальносп 014.09 «Середня освiтa. 1нформатика» введено дисциплшу «Технологи та методика створення дистанцшних освiтнix курсiв», на вивчення яко!' вiдведено 90 годин (3 кредити ECTS), з яких 30 годин становить аудиторна робота (12 год. - лекцм, 18 год. - лабораторы роботи), а тдсумковий контроль проводиться у формi залту. Вивчення вище згадано!' дисциплiни спрямоване на: пщвищення рiвня професiйноï пщготовки студентiв, розширення ïxнього уявлення про доцтьне й обГрунтоване впровадження в освп>лй процес новiтнix освiтньо-комунiкaцiйниx технологш; ознайомлення з методиками розроблення дистанцшних навчальних курсiв й формування навичок проектування й впровадження власних дистанцшних курав.
На лек^ях студенти знайомляться з основними поняттями й аспектами впровадження дистанцшних технологш в освп>лй процес, теоретичними основами проектування дистанцшного курсу та наповнення його навчально-методичними мaтерiaлaми. Огляд популярних систем дистанцшного навчання (LotusLearningSpace, Moodle, Blackboard, e-University та ш.), порiвняння особливостей ïx використання в освт дозволяють сформувати у студенлв умiння сaмостiйно добирати платформу для створення дистанцшних курав й оргаызовувати на ÏÏ основi вiртуaльне навчальне середовище. Значна увага придтена методичним питанням стосовно створення базових елеменлв електронних навчальних курав,
структурування занять, вибору стилю написання дистанцмних завдань, тдготовц навчальних матерiалiв, оргаызацп тестового контролю знань в умовах вiддаленого навчання.
Лабораторний практикум курсу присвячений формуванню практичних навичок роботи з системою дистанцмного навчання Moodle тд час виконання обов'язкв адмiнiстратора, викладача, студента. На лабораторних заняттях, студенти вiдпрацьовують умЫня створювати сайт на платформi Moodle, налаштовувати його зовнiшнiй вигляд, рееструвати користувачiв у системi тощо. Самостшно добираючи тематику, вони розробляють дистанции курси у персональному навчальному середовищГ П^д час оцiнювання виконаних студентами робп- викладачi звертають увагу на: розроблений контент; наповнення тематичних блокв курсу з використанням не менше трьох рiзних навчальних ресурсiв i дiяльностей, вбудованих в Moodle; налаштування самореестрацп користувачiв з автоматичним зарахуванням в окрему групу; створення хоча б одые!' користувацько!' ролi; оргаыза^ю контролю вiдвiдування занять студентами власного курсу; налаштоване поточне та тдсумкове тестування у межах кожно'1 теми курсу; доступысть журналу оцiнок слухачам курсу.
Лабораторш завдання пропонуемо виконувати у хмарному сервiсi MoodleCloud, який надае користувачам безкоштовн та платы сервки. Як показала практика, студенти вщдають перевагу пробнiй верси ресурсу, яка е безкоштовною та характеризуемся наступними можливостями [11]:
- швидка публiкацiя сайту Moodle в мережi 1нтернет;
- використання усiх функцм системи дистанцiйного навчання Moodle з автоматичним оновленням ÏÏ версiй;
- реестра^я на одному сайтi незначно'1 кiлькостi користувачiв (не бiльше 50);
- обмеження втьного дискового простору для збер^ання файлiв, обсягом до 200 Мб;
- проведення онлайн-конференцм за допомогою пiдключеного плагiна BigBlueButton з використанням вiдео, аудiо, дошок для малювання, спiльноï роботи з Робочим столом операцмно!' системи.
Шдготовка вчителiв iнформатики на рiзних рiвнях навчання у ЗВО з використанням систем електронного навчання мае низку переваг [4, с. 11]:
- самоспйне засвоення та поглиблення знань з дисциплши за допомогою лопчно структурованого та комплексного навчально-методичного матерiалу, представленого у рiзних форматах;
- самоконтроль навчальних досягнень за крт^ями тзнавальних цтей на рiзних етапах навчання;
- доступ до розширених lнтернет-ресурсiв;
- гнучкий графiк виконання завдань з необов'язковою присутнктю на аудиторних заняттях. Це надзвичайна перевага для студентв, як на деннш формi навчання навчаються за шдивщуальним планом чи перебувають на втьному вiдвiдуваннi;
- набуття досвiду роботи з популярними системами дистанцмного навчання;
- формування навикв дiлового спткування, використовуючи засоби телекомунiкацiйного зв'язку;
- розвиток задаткв органiзованостi, самостiйностi, умЫь працювати як iндивiдуально так i в грут.
Як показуе практика, пщготовка вчителiв iнформатики з використанням дистанцмних курсiв, вимагае вiд викладачiв чималих зусиль, наприклад, визначення за допомогою тестування попереднього рiвня знань студентв та адаптацiя навчального матерiалу до передбаченого рiвня знань; представлення навчальних вщомостей у рiзних форматах та |'х структурування за певною лопкою; добiр запитань для закртлення змiсту та монiторингу здобутих знань; розробка критерив контролю якостi навчання; пщтримка мотивацп та зацiкавленостi студентв.
Висновки. lнформацiйнi та телекомунiкацiйнi технологи мотивують впровадження у ЗВО дистанцмного навчання як ефективну та перспективну технолопю пщготовки компетентних вчителiв Ыформатики. Саме тому необхiдно сприяти розширенню освiтнього iнформацiйного простору, вдосконалювати оргаызацмы форми дистанцiйних курсiв. Вiртуальне навчальне середовище Moodle надае можливiсть оргаызувати повнокомплектне iнформацiйно-методичне наповнення дисциплiн й забезпечити оперативний контроль процесу здобуття знань, але ефективысть та устшысть освiтнього процесу досягаеться лише в результат доцтьного поеднання технологiй дистанцмного навчання з традицiйними формами, враховуючи переваги та недолти кожно'1 з них.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у вивченн теоретичних питань щодо розробки й апробаци дистанцiйних курав для вивчення у ЗВО дисциплЫ професiйного спрямування, удосконаленнi розробленого на базi платформи Moodle сайту «Сервк дистанцiйноï освiти кафедри 1КТ та МВ1 РДГУ».
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю. Проблеми та перспективи Ыформатизаци системи освти Украши. Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 2 : Комп'ютерно-орiентованi системи навчання, 2012., №13. С.3-18.
2. Дистанцiйна освпа URL: http://www.osvita.org.ua/distance/ (дата звернення: 30.01.2018).
3. Дистанцшна освiта: плюси та мЫуси. URL: goo.gl/oyQ9y9 (дата звернення: 30.01.2018).
4. Запорожченко Т. П. Використання електронного методичного комплексу розробленого в середовиш^ Moodle при формуванн математично!' компетентности майбутнiх учителiв початкових клаав. Вiсник Чернiгiвського нацiонального педагопчного унiверситету. Серiя: Педагогiчнi науки, 2014., №120. С.9-12.
5. Кухаренко В. М. Вщкрит дистанцiйнi курси. Комп'ютер у школi та сiм'ï, 2015., №1. С.23-28.
6. Рафальська О. О. Технологи змшаного навчання як Ыноващя дистанцiйноï освiти. Комп'ютерно-iнтегрованi технологи : освп^а, наука, виробництво, 2013., №11. С.128- 133.
7. Триус Ю. В., Герасименко I. В., Франчук В. М. Система електронного навчання ВНЗ на базi Moodle: Методичний поабник / за ред. Ю. В. Триуса. Черкаси, 2012. 220 с.
8. Смирнова-Трибульская Е.Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: монография; научный редактор: академик АПН Украины, д. пед. наук, проф. М.И. Жалдак. Херсон: Айтлант, 2007. 704 с.
9. Теорiя та практика змшаного навчання: монографiя / В.М. Кухаренко та ш.; за ред. В.М. Кухаренка. Харкв: «Мкькдрук», НТУ «ХП1», 2016. 284 с.
10. About Moodle. URL: https://docs.moodle.org/34/en/About_Moodle (Last accessed: 10.02.2018).
11. MoodleCloud. URL: https://moodle.com/cloud/ (Last accessed: 10.02.2018).
References
1. Bykov V. Yu. Problems and perspectives of informatization of the education system of Ukraine // Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 2 : Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia, 2012., #13. S.3-18. (in Ukrainian)
2. Distance education. URL: http://www.osvita.org.ua/distance/ (data zvernennia: 30.01.2018). (in Ukrainian)
3. Distance education: pros and cons. URL: goo.gl/oyQ9y9 (data zvernennia: 30.01.2018). (in Ukrainian)
4. Zaporozhchenko T. P. Using electronic methodical complex developed in the environment Moodle for formation the mathematical competence of future primary school teachers // Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky, 2014., #120. S.9-12. (in Ukrainian)
5. Kukharenko V. M. Open distance courses // Kompiuter u shkoli ta simi, 2015., #1. S.23-28. (in Ukrainian)
6. Rafalska O. O. Technologies of mixed learning as an innovation of distance education // Kompiuterno-intehrovani tekhnolohii : osvita, nauka, vyrobnytstvo, 2013., #11. S.128- 133. (in Ukrainian)
7. Tryus Yu. V., Herasymenko I. V., Franchuk V. M. The system of electronic education of higher educational institutions on the basis of Moodle: Metodychnyi posibnyk / za red. Yu. V. Tryusa. Cherkasy, 2012. 220 s. (in Ukrainian)
8. Smirnova-Tribul'skaja E. N. Basics of formation of IT competence of teachers in the field of distance learning: monografija; nauchnyj redaktor: akademik APN Ukrainy, d. ped. nauk, prof. M. I. Zhaldak. Herson: Ajtlant, 2007. 704 s. (in Russian)
9. Theory and practice of mixed learning: monohrafiia / V. M. Kukharenko ta in.; za red. V. M. Kukharenka. Kharkiv: «Miskdruk», NTU «KhPI», 2016. 284 s. (in Ukrainian)
10. About Moodle. URL: https://docs.moodle.org/34/en/About_Moodle (Last accessed: 10.02.2018).
11. MoodleCloud. URL: https://moodle.com/cloud/ (Last accessed: 10.02.2018).
THE PRACTICE OF DISTANCE LEARNING ELEMENTS USING IN TRAINING OF COMPUTER SCIENCE TEACHERS
Nataliia Pavlova, Kateryna Muzychuk
Rivne State University of Humanities, Ukraine
Abstract. This article is devoted to the issues of modern approaches improvement in the organization of educational process in Ukrainian higher educational institutions. With the focus on Ukrainian and foreign researchers experience this paper deals specifically with the analysis of ways how to implement distance education during the training of future computer science teachers. To research this issue in detail basic notions of distance education (distance learning, distance-learning course) are investigated, its content and features of using in comparison with traditional forms of education are characterized. Authors outline negative factors that slow down distance-learning courses implementation in educational process.
During the training of computer science teachers the uses of virtual teaching environment Moodle are identified with the help of virtual learning system «Distance Education Service of Department of ICT and MCST in RSUH» developed at the faculty of Mathematics and Computer Science of Rivne State University of Humanities. Focusing on personal experience authors describe basic technical and methodological aspects that are important for educators who plan to use platforms of such type in their professional activities. Particular attention is paid to students registered on distance-learning course, pieces of advice for designing, developing and logical order of its content using specified educational resources and activities in distance learning system Moodle.
This paper outlines the aim, objectives, theoretical and practical content of the discipline of «Technologies and methodology of distance educational courses developing», presented in the curriculum with specialty of «Secondary education. Computer Science» for education of qualified pedagogues who will be able to develop and implement distance educational courses in educational institutions. Authors provide using of the cloud service MoodleCloud during the conducting of laboratory classes in principal subjects. This study singles out the advantages of distance learning courses using in the educational process of higher educational institutions.
Key words: distance learning, distance-learning course, information and telecommunication technologies, virtual teaching environment Moodle, training of computer science teachers.
