CC BY
23
актуальнiшими. Саме тому подальша розробка i вдосконалення методик використання медiаосвiтнiх технологiй належить до перспективних напрямiв дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рижиков В. С. Компетенцп та основнi якост i знання, якi повинен опанувати майбутнiй юрист у процесi професiйноï пiдготовки вiдповiдно до професiограми юриста й реформування юридичноï освiти / В. С. Рижиков // Освгга Донбасу. - 2011. - № 1. - С. 89-92.
2. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www. ispp.org. ua/news_44. htm.
3. Онкович Г. В. Частковi методики медiаосвiти як ресурс розвитку сучасного сустльства / Г. В. Онкович, А. Д. Онкович // Вища освп-а Украïни. - 2012. - № 3 (46). - С. 106-115.
4. Проект концепцп розвитку вищоï юридичноï освiти в Украïнi: сайт Хмельницького ушверситету управлiння та права. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.univer.km.ua/ doc/koncepc.htm.
5. Гуршенко I. Ю. Сутнiсть термша «Медiазасоби навчання» / I. Ю. Гурiненко // Педагогiка формування творчоï особистостi у вищiй i загальноосвгшш школах : зб. наук. праць - Запорiжжя : Класич. приват. ун-т, 2009. - Вип. 3 (56). - С. 177-184.
6. Дроздова I. Формування професшного мовлення студента нефшолопчних спецiальностей ВНЗ тд час навчання усного мовлення / I. Дроздова // Украшська мова i лггература в школi : науково-методичний журнал. - 2010. - № 2.- С. 37-42.
УДК070:377-057.876
а. е. миколленко
СУТШСТЬ ФОРМУВАННЯ ЗАСОБАМИ МЕД1АОСВ1ТИ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПОНЯТЬ В УЧН1В ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Розглянуто суттсть формування засобами Mediaoceimu технологiчних понять в учтв профестно-техтчного навчального закладу (ПТНЗ) як nедагогiчна проблема. Обгрунтовано основт ункцп медiа освттх технологiйу навчально-виховному процеЫ ПТНЗ.
Ключовi слова: формування технологiчних понять, суть поняття, учень, професшна освта, медiаосвiта, технологiя.
л. Е. МЫКОЛАЕНКО
СУЩНОСТЬ ФОРМИРОВАНИЯ СРЕДСТВАМИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПОНЯТИЙ В УЧЕНИКОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Рассматривается сущность формирования средствами медиаобразования технологических понятий в учеников профессионально-технического учебного заведения как педагогическая проблема. Обоснованы основные функции медиаобразовательных технологий в учебно-воспитательном процессе ПТУЗ.
Ключевые слова: формирование технологических понятий, суть понятия, ученик, профессиональное образование, медиаобразование, технология.
a. y. mykolaienko
THE ESSENCE OF TECHNOLOGICAL CONCEPT FORMATION IN VOCATIONAL SCHOOL STUDENTS BY MEANS OF MEDIA EDUCATION
The essence of technological concepts formation in vocational school students by means of media education is discussed as a pedagogical problem. The main functions of media educational technologies in vocational education are analysed.
Keywords: formation of technological concepts, essence of a concept, student, vocational education, media education, technology.
В Укра1ш, що прагне до входження у сучасне ]шжнародне ствтовариство, гостро постала проблема тдготовки тдростаючого поколшня до життя i пращ в умовах високотехнолопчного
суспiльства. У зв'язку з цим до найактуальшших завдань пpофесiйно-технiчноi школи необхыдно вiднести забезпечення як1сно нового piBra технологiчноi освiти.
Проблема змюту освiти серед багатьох педагогiчних проблем сто!ть, як завжди, на першому мiсцi. Людству на будь-якому етат розвитку доводилося вирышувати питання, чого навчати тдростаюче поколiння. Лише тсля цього виникають питання - як навчати, за допомогою чого вчити тощо [4].
Змют освiти у професшно-техшчному навчальному закладi (ПТНЗ) зумовлений метою i потребами суспiльства i виявляеться у вимогах до системи знань, умшь та навичок, свиоглядних, громадянських i пpофесiйних якостей майбутшх квалiфiкованих pобiтникiв.
Важливе значения для оволодшня в теорп i на практищ загальними науковими принципами сучасного виробництва мае формування технологiчних понять майбутшми pобiтниками. Засвоення знань про будову i принципи дИ пpиладiв, машин, технiчних установок, про пpиpодничо-науковi основи й закономipностi пpотiкания технолопчних процесш - усе це по суп е засвоенням системи взаемопов'язаних технолопчних понять.
Сьогодш знання та шформацшно-комушкацшш технологи е основою сустльного розвитку. Тож людство е активним споживачем шформацп, що постiйно збшьшуеться. Величезна кiлькiсть телевiзiйних каналiв, ввдео - та аудюпродукци, газет, жуpналiв, сайтiв в Iнтеpнетi - все це неввд'емна частина сучасного суспшьства. Щодня свiт медiа створюе навколо кожно! людини особливу - медшну pеальнiсть, пiд впливом яко! формуються свиогляд людини, ll освiта, культура, життевi цiнностi.
Проблема формування понять ввдображена у працях психологiв Г. Балла, Л. Виготського, П. Гальперша, В. Давидова, О. КабановоьМеллер, Г. Костюка, В. Крутецького, О. Леонтьева,
H. Менчинсько1, С. Рубiнштейна, Н. Тализшо1, А. Усово1, Л. Фрщмана, I. Якимансько1 та iн.
Питання вдосконалення процесу формування понять i вмiнь учнiв piзних титв навчальних закладiв розглядалися, зокрема, в дослщженнях А. Алексюка, Л. Гриценко, Л. Дантк, П. Дмитренка, С. Срмака, А. Зака, О. Калтаево1, Ю. Колягшо1, I. Лернера, М. Махмутова,
B. Мельничука, О. Морева, В. Онищука, В. Паламарчука, В. Сердюка, В. Сидоренка, Б. Сименача, М. Скатк1на, I. Тесленка, М. Тименка, Д. Тхоржевського, А. Усово1, В. Юрженка.
Проблемою технологiчноi тдготовки учшвсько! молодi займались багато вчених, вивчаючи такi аспекти, як сутшсть i структура полiтехиiчних знань (П. Атутов, В. Гусев,
C. Калюга, I. Конфедератов, Д. Тхоржевський, С. Шабалов та iн.); науково-педагогiчнi засади ввдбору змiсту технiчноl i технолопчно1 пiдготовки (зокрема С. Батишев, Л. Мороз, П. Ставський); основи техшки у пpоцесi пpофiльного трудового навчання, факультативних занять (наприклад П. Атутов, В. Олшник, В. Поляков); змют загальнотехнiчноi пiдготовки учнiв старших клаив з поглибленим вивченням предмелв за вибором (Й. Гушулей, В. Ледньов, Ю. Обрезков); психолого-педагогiчнi основи загальнотехшчно1 пiдготовки (М. Бабкiн,
I. Калошина, Г. Костюк, Т. Кудрявцев); дидактичш основи вивчення технiки на уроках трудового навчання (А. Дьомш, Г. Левченко, В. Мадз^он, В. Сидоренко, Г. Терещук).
Проблеми впливу мас-медiа на особистiсть та суспiльство висвилюються у працях Д. Бакингема, Ж. Гоне, I. Дзялошинського, Дж. Лалла, Л. Селлерса. Використання матеpiалiв ЗМ! перебувало в центpi наукових штереав G. Мiллеpа, Г. Онкович, Н. Саенко, О. Сербенсько1, В. В. Усато1, О. Федорова, I. Чемерис , О. Янишин та ш. Роль комп'ютерних технологiй у навчальному процес розглядаються у працях З. В. Данилова, Г. О. Козлаково1, В. Краснопольського, Л. Павлюка, Т. Солодко1 та ш.
Mediaoceima охоплюе величезний iнфоpмацiйний, дидактичний та мотиващйний потенцiал у навчально-виховному пpоцесi. «Росшська педагогiчна енциклопедая» визначае медiаосвiту (ввд англ. media education, вiд лат. media - зааб) як напрям у педагогiцi, що обстоюе вивчення школярами «закономipностей масово1 комунiкацii (преси, телебачення, pадiо, кiно, вiдео i т.iн.). Основнi завдання медiаосвiти - тдготувати нове поколiния до життя у сучасних iнфоpмацiйних умовах, до сприйняття 6удь-яко! iнфоpмацii, навчити людину pозумiти и, усвiдомлювати наслiдки и впливу на психiку, оволодiти способами спiлкування на основi невербальних форм комушкацш за допомогою технiчних засобiв» [8, с. 555]. О. Федоров тд медiаосвiтою pозумiе «процес розвитку особистосп за допомогою i на матеpiалi засобiв масовоi комунiкацii (медiа) з метою формування культури спшкування з медiа, творчих,
комунiкативних здiбностей, критичного мислення, вмшь повноцiнного сприймання, штерпретаци, аналiзу й оцшки медiатекстiв, навчання рiзних форм самовираження за допомогою мед!а-техшки» [12, с. 133]. Г. Онкович зазначае, що медiаосвiта - це процес навчання i самонавчання особистост! за посередництва засобiв масово! шформаци/комушкаци). Медiаосвiта розглядаеться як автономна дисциплiна, як частина загально! освiти, що «може бути iнтегрована в традицiйнi дисциплши» [10, с. 130]. Б. Потятник визначае там найважливiшi елементи медiаосвiти: 1) медiафiлософiя; 2) масове оволодшня сучасними комунiкацiйними технологiями, включно зi створенням власних Iнтернет-ресурсiв для шдив!дуального чи корпоративного самовираження, громадських, наукових чи мистецьких цiлей; 3) вироблення «психологiчного iмунiтету» до потенцiйно негативного впливу сучасних медiа (у Захвднш Европi та Пiвнiчнiй Америцi для означення цього напряму застосовують поняття «медiаграмотнiсть» («media literacy»); 4) медiакритика (media criticism). Отже, на думку ученого, медiаосвiту можна розглядати як шструкщю з користування медiа для широкого загалу [11].
У рекомендащях ЮНЕСКО зазначаеться, що медiаосвiта - це частина основного права кожного громадянина будь-яко! кра!ни на волю самовираження й одержання шформаци, що сприяе пiдтримцi демократ!!. Визнаючи ввдмшносп в пiдходах i розвитку медiаосвiти в рiзних кра!нах, рекомендуеться, щоб вона була введена скрiзь, де можливо, у межах нацiональних навчальних планiв, так само як i у рамках додатково!, неформально! освiти та самоосв!ти протягом усього життя людини [1].
Серед основних европейських тдходав до медiаосвiти були видiленi таю: розвиток критичного мислення (Л. Мастерман та ш.), семютичний (К. Метц та ш.), протекцiонiстський (С. М!кк!нен, В. Чернiков), розвиток демократичного мислення (Ж. Гонне, Д. Букiнгем), культуролопчний (К. Безелгет, Е.. Харт та ш.). До основних росiйських тдходав медiаосвiти вiдносять: естетичний (Ю. Усов, О. Баранов, С. Пензш, Л. Баженова), розвиток критичного мислення (А. Стчк!н, Л. Зазнобша, А. Журш), соцiокультурний (А. Шарiков), синтетичний (О. Федоров, Е. А. Бондаренко та ш.), практичний (Л. Прессман, Ю. Божков) [9].
Мета статт - формування технолопчних понять в учшв ПТНЗ засобами медiаосвiти у навчальному процесi.
Отже, медiаосвiта вчить суспшьство не стояти осторонь величезного потоку шформаци, а впевнено користуватись ним, фшьтрувати i вибирати все, що сприятиме всебiчному розвитковi iндивiда [7].
Технолопя (вiд грец. téchne - мистецтво, майстершсть, умiння й logia - вивчення) - це сукупшсть методiв та iнструментiв для досягнення бажаного результату; спосiб перетворення даного в необхвдне [2].
Термiн «технолопя» посвдае важливе мiсце в методищ медiаосвiти, оскiльки застосування будь-яко! технологи мае великий вплив на результат осв!ти.
Технологи медiаосвiти сьогоднi передбачають залучення до навчального процесу як традицшних ЗМ1 (перiодичнi видання, радю, телебачення, к!но тощо), так i засобiв новiтнiх iнформацiйних технологiй: програмно-апаратних засобiв i пристро!в, що функцюнують на базi обчислювально! технiки. Використовують також сучасш способи i системи шформацшного обмiну, що забезпечують операци збирання, накопичення, збереження, оброблення й передавання iнформацi! [5].
О. Горюнова зазначае, що медiатехнологi! супроводжують людину давно. Mедiа умовно подiляють на п'ять титв: раннi (писемнiсть), друковаш (друкарство, лiтографiя, фотографiя), електричнi (телеграф, телефон, звукозапис), мас-медiа (кiнематограф, телебачення), цифровi (комп'ютер, 1нтернет) [3].
Рiзноманiтнi i класифiкацi! технологiй навчання: з орiентацiею на вирiшення проблем, проектно-творч^ технолог^! РО, комп'ютернi (КТН), дистанцшного навчання, модульнi, iнтегральнi й ш. [6].
Сьогоднiшне поколiння учнiв ПТНЗ техшчно випереджае учнiв !хнього в^, як! навчалися десятки рок!в тому. 1нтерес молод! до всього, що пов'язано з техшчним прогресом, величезний. Ця зац!кавлен!сть може минути, але нараз! вона допомагае викладачам. Тому якщо
не запровадити медiатеxнологiï y навчальний процес тепер, то y майбyтньомy це вже не матиме такого значного ефекту.
Застосyвания досягнень новiтнix медiатеxнологiй вiдкриваe перед викладачами i студентами новi можливостi, значно розширюe та yрiзноманiтнюe змiст навчання, методи й оргашзацшш форми навчально-виxовного процесу, забезпечye високий наyковий i методичний рiвень викладання. Mедiаосвiтнi теxнологiï якнайкраще вiдповiдають принципам особистiсного пiдxодy. ïx застосування пiдвишye ефективнiсть подання нового матерiалy, розвиваe розyмовi i творчi здiбностi yчнiв. Mедiатеxнологiï - це потужна мотивацiя професiйно-теxнiчниx навчальниx закладiв до навчання [У].
У використанш рiзниx 3MI y навчально-виxовномy процесi, зокрема, писемниx, дрyкованиx, електричниx, телевiзiйниx i цифровиx, i полягають медiаосвiтнi теxнологiï. Рiзноманiтнi комбiнацiï рiзниx видiв медiатеxнологiй можна вiднести до так званж «мшс-медiаосвiтнix теxнологiй». Таким чином, на одному занятп ми можемо використовувати дрyкованi й телевiзiйнi теxнологiï, на iншомy - цифровi та електричнi (наприклад, звукозаписи) i т. д. Таке чергування y застосуванш медiатеxнологiй матиме ефективний вплив на навчальний процес, тдвищить мотивацiю, iнтерес стyдентiв до навчання, спонукатиме до творчо1' дiяльностi. Воно також допомагатиме викладачам, як1 зможуть обирати так1 комбiнацiï медiатеxнологiй, що бiльше пiдxодять до того чи шшого заняття з yраxyванням його теми, цшей, завдань, засобiв подання матерiалy тощо.
Застосування медiаосвiтнix теxнологiй y навчально-виxовномy процесi ПТHЗ e не лише доцiльним, а й необxiдним. Вони виконують такi основш фyнкцiï:
- iнформатизацiя навчального процесу (доступ до рiзниx джерел шформацп);
- активiзацiя навчально-пiзнавальноï дiяльностi учшв;
- пiдвишення мотивацп yчнiв до навчання;
- штерактившсть навчання;
- мошторинг навчального процесу;
- тдвищення ефективностi засвоeння учнями навчального матерiалy;
- спонукання yчнiв до творчо1' дiяльностi (пiдготовка презентацiй з використанням комп'ютерниx програм i т.д.) [У].
Отже, застосування медiатеxнологiй y навчальному процесi надаe викладачевi можливiсть yрiзноманiтнювати завдання та форми подання шформацп, ПТГО використовувати комп'ютернi програми, як включають рiзноманiтний набiр вправ: навчальнж (для презентацп матерiалy), тренyвальниx (для ввдпрацювання навичок i вмiнь), текстуальнж (для перевiрки знань). Вони також допомагають моделювати ситyацiï, як1 максимально наближеш до умов професiйноï дiяльностi, активiзyвати навчальну дiяльнiсть, посилювати самостшну роботу (можливiсть обирати iнформацiю, що безпосередньо стосyeться професiйноï дiяльностi, працювати y темпi вiдповiдно до рiвня знань студента), розвивати критичне мислення yчнiв.
Розyмiння учнями теxнологiчниx понять y процес вивчення фаxовиx дисциплш багато в чому визначаeться тим, наскшьки викладач знаe особливоси процесу ïx засвоeння учнями, трyдношi, що виникають y нж пiд час оволодiння цими поняттями, умови, яш сприяють ïx кращому засвоeнню.
Дуже часто, оперуючи теxнологiчними термiнами на заняттяx з фаxовиx дисциплiн, учитель не пояснюe деякиx понять. Причина полягаe i в недооцiнцi ролi циx понять y формyваннi теxнологiчного мислення i в недостатнiй обiзнаностi викладача y напрямаx його формування. Причиною e i те, що теxнологiï, як i все виробництво, елементом якого вони e, постшно розвиваються, вдосконалюeться, з'являються новi термши, а викладач, iнодi не встигаючи за цим процесом, просто yникаe питань про обсяг i змют циx комплексниx, системниx понять, не маючи чикого уявлення, де i як необxiдно ознайомлювати з ними учшв.
З розвитком науки й теxнiки зростають обсяг i складшсть теxнологiчноï шформацп, вдосконалюються способи ïï обробки та оперування нею. За останш роки з'явилися новi напрями в теxнiчнiй наyцi, y звязку з тим обсяг цieï шформацп под^'вся, y ïï змiстi вiдчyтними стали тенденцiï як до бiльшоï yзагальненостi (внаслiдок iнтеграцiйниx процесiв y теxнiко-теxнологiчнiй сферi), так i до диференщацп та спецiалiзацiï. Однак на вс цi принциповi й бyрxливi змiни y наyково-теxнiчномy базис система освiти, на жаль, реагye з великим
затзненням. Тому з часом дедалi бiльше виявляються суперечност мiж юлькютю i як1стю науково! техшчно! шформаци (знань) та педагопчною забезпеченiстю и засвоення. Це свiдчить про юнування науково! педагогiчно! проблеми приведения у взаемоввдповвдшсть стану об'екта, точнiше, сучасного уявлення про предмет технологiчного знання i його представленостi у змюп та в технологи освiти взагат й зокрема у професiйнiй освт, а саме - у процес вивчення фахових дисциплiн майбутнiми робпниками металообробного профiлю.
Л1ТЕРАТУРА
1. UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. - Vienna : UNESCO,1999. - С. 273-274.
2. Wikipedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org
3. Горюнова О. Медиа: история экспансии. Краткий конспект курса лекций: Медиа: история экспансии / О. Горюнова. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: // edu.of.ru/attach /17 / 31177. doc
4. Гуревич Р. С. Теоретичт та методичш основи оргашзаци навчання у професшно-техшчних закладах: дис. ... д-ра - ра пед. наук / Р. С Гуревич. - К., 1998. - 397 с.
5. Дичювська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: навч. поибник /I. М Дичквська. - К. : Академвидав, 2004.- 352 с.
6. Дочкин С. А. Мультимедия в самостоятельной работе вуза / С. А. Дочкин // Материалы IV Всерос. науч.-практ. конф. «Информационные недра Кузбасса». - Кемерово, 2005.
7. Духашна Н. М. Медiатехнологi! як мотиващя студента до навчання / Н. М. Духашна // Вища освгта Укра'ни у контекст! теграцп до европейського освгтнього простору: Вища освгта Укра'ни.
- 2008. - Дод. 3, т. V (12). - С.189-193.
8. Медиаобразование // Российская педагогическая энциклопедия; гл. ред. В. В. Давыдов. Т. 1. - М.: Большая российская энциклопедия, 1993. - С. 555.
9. Новикова А. А Медиаобразование в России и Европе в контексте глобализации [Електронний ресурс] / А. А Новикова - Режим доступу: http://www.iriss.ru
10. Онкович Г. В. Медiапедагогiка. Медiаосвiта. Медiадидактика / Г. В. Онкович // Вища освгта Укра'ни. - 2007. - № 2. - С. 63-69.
11. Потятиник Борис. Хто маншулюе маншулятором? / Борис Потятиник // Часопис I. - 2003. - № 30.
- С. 34-54.
12. Федоров А. В. Медиаобразование, медиаграмотность, медиакритика и медиакультура / А. В. Федоров // Высшее образование в России. - 2005. - № 6. - С. 134-133.
УДК 070:377-057.17
Л. М. ПЕТРЕНКО
ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ШФОРМАЦШНО-АНАЛ1ТИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 КЕР1ВНИК1В ПРОФЕСШНО-ТЕХШЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У КОНТЕКСТ1 МЕД1АОСВ1ТИ
Пiдкреслюeться Heo6xidHicmb розв'язання суперечностей мiж зростаючими вимогами до Mediaxynbmypu, MediazpaMomHocmi, MediaKOMnemeHmHocmi KepieHUKa профестно-техтчного навчального закладу та недостаттм pieHeM його тдготовки до iнфоpмaцшно-aнaлimичноi дiяльносmi. Висвтлено принципи розвитку iнфоpмaцiйно-aнaлimичноi комnemeнmносmi кepiвного персоналу ПТНЗ, peaлiзaцiя яких уможливлюе оргатзацж повноцiнноi його сисmeмноi тдготовки.
Ключовi слова: тформацшно-аналтична компетенттсть, кepiвник професшно-техтчного навчального закладу, принцип навчання, мeдiaгpaмоmнiсmь, мeдiaосвima, мeдiaкомпemeнmнiсmь.
Л. М. ПЕТРЕНКО
ПРИНЦИПЫ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ В КОНТЕКСТЕ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ
Подчеркивается необходимость разрешения противоречий между растущими требованиями к медиакультуре, медиаграмотности, медиакомпетентности руководителя профессионально-
