CC BY
59
У Концепцп запропоновано визначення таких термшв, як медiаосвiта, медiапедагогiка, медiакультура, медiаграмотнiсть; визначено мету, завдання, прюритети розвитку медiаосвiти та напрями, етапи й умови реалiзацil [5].
Питання застосування медiаосвiтнiх технологiй у тдготовщ студентiв досi не було предметом комплексних наукових до^джень. У нишшшх умовах, коли суспiльнi вимоги до професшного рiвня майбутнiх фахiвцiв тдвищуються, це потребуе розроблення сучасних педагопчних пiдходiв до 1х професшно! тдготовки iз застосуванням медiаосвiтнiх технологiй.
Таким чином, у процеа дослiдження теоретичних положень формування медiакультури студенпв ми дшшли висновку, шо певного переосмислення потребуе характер пiдготовки фахiвцiв, шо вища освиа може стати середовищем iнтегрування медiаосвiти в навчальний процес ВНЗ як необхвдно! умови його професюнатзму та конкурентоспроможностi. Крiм того, залучення студентiв до створення творчих проекпв для формування Лхньо! медаакультури стане бiльш ефективним за умови використання аудiовiзуальних технологiй.
Стрiмкий розвиток у сучасному свiтi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш i ЗМ1 потребуе цшеспрямовано! тдготовки особистосп до вмiлого i безпечного користування ними. На жаль, Украша робить лише першi кроки у цьому напрямi, хоча необхiднiсть запровадження медiаосвiти не викликае сумнiвiв. Однак залишаеться невирiшеним питання, хто саме мае займатися i вiдповiдати за формування програм медiаосвiти, адже головне li завдання -пiдготувати аудиторш до життя в iнформацiйному сустльств^ навчитися передбачати, а за потреби i нейтралiзувати наслiдки негативного впливу ЗМ1 на свiдомiсть людини.
Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про вищу освпу» № 2984-III, зi змшами вiд 19 сiчня 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://crl.dsmu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=103&Itemid=50
2. Державна програма «1нформацшт та комунiкацiйнi технологи в освт i науцi» на 2006-2010 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www.chnu.cv.ua / index.php? page=ua/grants/main /933
3. Закон Украши «Про основш засади розвитку шформацшного суспiльства в Украш на 20072015 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16.
4. Концепцш впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm
5. Гриневич М. С. Медiаосвiта молодi в рамках Болонського процесу / М. С. Гриневич // Вища освгта Украши у контекст штеграци до 7 европейського освiтнього простору: Вища освгта Украши. - Дод. 3, Т. V. (12). - 2008. - С. 134-139.
6. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. Understanding Media: The Extensions of Man. / М. Маклюэн - М.: Кучково поле, 2007. — 464 с.
7. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: короткий огляд / В. 1ванов., О. Волошенюк., Л. Кульчинська та ш. - 2-ге вид., стер. - К.: АУП, ЦВП, 2012. - 58 с.
8. Найдьонова Л. А. Перспективи розвитку медiаосвiти в контекста болонського процесу: процесуальна модель медiакультури /Л. А. Найдьонова // Болонський процес i вища освгта в Украш та Сврош: проблеми й перспективи. - К., 2007. - С. 162-168.
9. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. / А. В. Федоров. - Ростов-на-Дону, 2001. - 708 с.
10. «Free to choose» або вшьний вибирати: межi свободи: навч.-метод. поибник / авт.-упоряд.: Б. Ван Дрiель, А. Ленчовська. - К.: ТОВ «Майстер книг», 2011. - 64 с.
УДК 070:378+81'233:347.96
О. В. КАЛ1ЦЕВА
ЗАСТОСУВАННЯ МЕД1АОСВ1ТШХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ЮРИСТ1В
Висвтлено Hoei npodyKmuei методики формування i розвитку професшного мовлення майбуттх юристiв. Йдеться про впровадження у навчальний процес ВНЗ рiзних форм та засoбiв активного навчання, ят пропонуе сучасне тформацшне сустльство. Обгрунтовано доцтьтсть використання потенщалу медiаoсвiтнiх технологш у прoцесi фаховог тдготовки студентiв-юристiв.
Ключовi слова: профестне мовлення, Mediaoceima, MediaoceimHi технологи, фахова тдготовка юриcmiв.
Е. В. КАЛИЦЕВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕЧИ БУДУЩИХ
ЮРИСТОВ
Указаны новые продуктивные методики формирования и развития профессиональной речи будущих юристов. Освещены вопросы внедрения в учебный процесс вузов различных форм и средств активного обучения, которые предлагает современное информационное общество. Обоснована целесообразность использование потенциала медиаобразовательных технологий в профессиональной подготовке студентов-юристов.
Ключевые слова: профессиональная речь, медиаобразование, медиаобразовательные технологии, профессиональная подготовка юристов.
O. V. KALITSEVA
APPLICATION OF MEDIA EDUCATIONAL TECHNIQUES IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL SPEECH TRAINING OF FUTURE LAWYERS
The article is devoted to the development of new productive methods of future lawyers' professional speech formation. The issues of implementation of various forms and means of active learning characteristic of modern information society into the education process are discussed. It appears expedient to use the potential of educational media-techniques in the process ofprofessional training of lawyers.
Keywords: professional speech, media education, educational media- techniques, professional training of lawyers.
Завдання вищо! школи на сучасному етат - тдготувати гармоншно розвинену, грамотну, високоосвiчену особислсть. Для цього необхвдно, щоб навчання формувало сучасний тип мислення, новий стиль дiяльностi, орieнтований на максимально ефективне виршення виробничих, сощальних, культурних i багатьох шших проблем. Одним i3 аспектш такого завдання е тдготовка фахiвцiв, яю б досконало володши державною мовою у повсякденно-професшнш сфер^ набули навичок комунiкативно виправданого використання засобiв мови, а також оволодши мовою фаху. В рамках зазначеного наразi акцент у методищ викладання украшсько! мови у вишi слiд перенести на формування навичок професшно! комушкаци, студiювання особливостей фахово! мови, розвиток культури мови, мислення i поведiнки особистостi.
Останнiм часом особливу увагу в дослiдженнях, присвячених професiйнiй пiдготовцi майбутнього юриста, звертають на питання педагопчно! культури (В. 1ль!н), розвиток комунiкативних якостей (С. Базоров, Т. Казанша), професiйне самовиховання (М. Тухватуллiн), формування професшно! сввдомосп, професiйно важливих якостей майбутнiх юриспв (Т. Анiсiмова, А. Бражникова, Т. Кушшрова, А. Теймуразян, В. Рижиков).
Увагу багатьох дослiдникiв привертае також проблема формування мовленнево! компетентностi, зокрема, упродовж останнiх десятилiть до не! зверталися дидакти i лiнгводидакти (А. Алексюк, О. Бшяев, G. Голобородько, Г. Д^к, В. Мельничайко, Г. Михайловська, В. Онищук, Е. Палихата, М. Пентилюк, К. Плиско, М. Стельмахович, О. Хорошковська та ш.).
Проте, незважаючи на значну шльшсть дослiджень, нинi все ще залишаеться чимало проблем, стосовно процесу фахово! тдготовки юристiв. Однiею з них е пошук нових, бiльш ефективних методик.
Разом з тим зростае роль умшня здобувати iнформацiю з рiзних джерел, оцiнювати i використовувати И у рiзних сферах тзнавально!, професшно!, творчо! дiяльностi в перюд формування iнформацiйного суспiльства. За таких умов актуальною стае медiаосвiта як фактор модершзаци i пiдвищення якосп вищо! освiти.
Матерiали мас-медаа, спецiально вiдiбранi для застосування у навчально-виховному процесi вищо! школи, були предметом вивчення вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв, зокрема Г. Онкович, Б. Потятиника, О. Федорова, Н. Леготшо!, Н. Духаншо!, I. Чемирис, I. Гурiненко та ш.
Проведений аналiз наукових праць свiдчить, що проблема ефективностi застосування медiаосвiтнiх технологiй для формування комунiкативних умшь як складово! професшно! пiдготовки майбутшх юристiв ще не була предметом спещального до^дження.
З урахуванням викладеного вище метою статтi е до^дження перспектив використання медiаосвiтнiх технологiй для навчання професiйного мовлення майбутнiх юриспв.
Дослiдивши держстандарти освiти, навчальнi плани, програми пiдготовки юристiв та зважаючи на реформи вичизняного законодавства, В. Рижиков зазначае, що спецiалiст-юрист мае володии певними ключовими компетенцiями:
- бути здатним професшно дiяти в шшомовному середовищi;
- володiти культурою мислення i мистецтвом логiчного аналiзу, знати його загальнi закони й умии в письмовiй та уснш формi правильно (логiчно) !х вибудовувати;
- ум^и на науковiй основi органiзувати свою працю, володiти комп'ютерними методами збору, збер^ання та обробки шформацп, уживаними у сферi професшно! дiяльностi;
- бути здатним в умовах розвитку науки й сощально! полiтики, що змiнюеться, до переоцшки накопиченого досвiду, аналiзу сво!х можливостей; умiти здобувати новi знання, використовуючи сучаст iнформацiйнi освiтнi технологi!;
- у професшнш сферi на основi системного тдходу вмiти будувати й використовувати моделi для опису та прогнозування рiзних явищ, здiйснювати !х як1сний i к1льк1сний аналiз;
- бути здатним поставити мету i сформулювати завдання, пов'язанi з реалiзацiею професiйних функцiй, умiти використовувати для !х вирiшення методи вивчених наук;
- бути готовим до кооперацп з колегами й роботи в колектив^ знати й умии використовувати методи управлшня, умiти органiзувати роботу виконавщв, знаходити й ухвалювати управлшсьш рiшення в умовах суперечливих вимог, знати психолопю людей i окремих офiцiйних груп, основи педагогiчно! дiяльностi, форми й методи правового виховання населення [1, с. 91].
Устшне оволодiння цими компетенцiями, безперечно, базуеться на вмшш спiлкуватися як неввд'емнш частинi майбутньо! дiяльностi.
Навчаючись у ВНЗ, студент мае оволодати мовою спещальносп, що забезпечить повноцiнну професшну дiяльнiсть, ефективнi комунiкативнi зв'язки, а отже, допоможе випускнику досягти устху в життi. Проте не можна не погодитися з тим, що студенти, вступаючи до вищо! школи, не володшть анi змiстом майбутньо! професшно! думки, аш формою !! вираження. Така ситуацiя зумовлюе двоедину проблему: необхiднiсть здобути спецiальнi професшш знання i разом з тим удосконалити навички професiйного мовлення.
Новит науковi педагогiчнi до^дження цiе! проблеми у галузi вищо! освiти переконливо свiдчать про необхiднiсть широкого впровадження в навчальний процес рiзноманiтних форм i засобiв активного навчання, як пропонуе нам сьогоднiшне iнформацiйне суспшьство.
Оск1льки однiею з найхарактернiших ознак сучасного св^ е стрiмкий розвиток шформацшно-комушкацшних технологiй та системи мас-медiа, необхiдна нагальна цiлеспрямована пiдготовка особистосп до вмiлого й безпечного користування ними. У Концепцi! впровадження медiаосвiти в Укра!нi, схваленiй постановою Президп Нацiонально! академi! педагогiчних наук Укра!ни 20 травня 2010 р., зазначено, що у вищш школi медiаосвiтнi елементи мають увiйти до навчальних програм циклу професiйно орiентовано! гумаштарно! пiдготовки з рiзних спецiальностей у вшповвдних обсягах [2].
Разом з тим Г. Онкович вважае, що, крiм основних напрямiв медiаосвiти, доцшьно виокремити медiаосвiту майбутнiх фахiвцiв рiзних напрямiв пiдготовки, оск1льки вбачае в цьому один iз резерв1в тдвищення фахового рiвня спецiалiстiв, котрi не тшьки послуговуватимуться набутими знаннями, а й тдтримуватимуть засобами медiа власний професшний рiвень упродовж життя [3, с. 110].
Попри те, що роль ЗМЫ в житп суспшьства стае бiльш вагомою, сучасна юридична освiта Укра!ни все ще недостатньо активно використовуе переваги й потенцшш вигоди, як1 надае iнформацiйне суспшьство, зокрема завдяки медiаосвiтнiм технологiям.
Про недостатнiй рiвень медiаграмотностi сучасних студенпв юридичного профiлю свiдчать результаты проведеного нами опитування. Як на першому, так i на старших курсах молодь, витрачаючи час на перегляд телепередач, читання перiодичних видань, пошук шформацп в Iнтернетi, все ще недостатньо обiзнана з тими медiа, що пропонують матерiали за !хшм фахом.
Застосування медiаосвiтнiх засобiв може зарадити вирiшенню рiзноманiтних питань тдвищення якостi освiти у вищш школi. Так, на Всеукра!нськш конференцп з питань реформування вищо! юридично! освiти в Укра!ш, що ведбулася 23 жовтня 2009 р., було представлено Проект концепцп розвитку вищо! юридично! освии в Укра!ш, в якому зазначаеться, що навчальний процес наразi переобтяжений нормативно-теоретичним навчанням, а тому не стимулюе iндивiдуальну навчальну активнiсть студентiв [4]. З огляду на це мова мае бути не стшьки метою, ск1льки засобом здобування професшно! освiти, у зв'язку з чим викладачi у процес навчання студенпв укра!нсько! мови мають ураховувати !хню майбутню спецiальнiсть.
Устх мовного професiйного спiлкування залежить ввд мовця як особистосл з шдив^альними якостями, його знания сучасно! укра!нсько! лиературно! мови як основи мови професшного спiлкувания, умiния використовувати щ знання i втiлювати iнформацiю в текст залежно ввд мети, ситуацп тощо.
Навчання в контекстi професшно! пiдготовки як умови активiзацi! тзнавально! дiяльностi студентiв виявляеться у моделюванш мовних ситуацiй професiйного спiлкувания, створенш проблемних ситуацiй, а вiдповiдно, у комушкативнш спрямованостi занять з мови, яка передбачае спшкування студентiв мiж собою для вирiшения життевих завдань, а також використання мовних одиниць у мовленш.
Моделюючи на заняттях реальнi ситуацп з професшно! дiяльностi майбутнiх спецiалiстiв, викладач сприяе усввдомленню ними потреби опанування мови професшного спрямування на високому рiвнi, що, безперечно, тдвищуе мотивацiю. Яскравi зразки таких ситуацiй, зокрема у галузi права, пропонують сьогоднi викладачевi рiзноманiтнi медiа.
Варто погодитися з думкою I. Гуршенко, яка зазначае, що доцшьшсть i можливiсть використання ЗМ1 в навчальному процесi визначаються !хшми особливостями впливу та сприйняття. Матерiали, оприлюднеш в ЗМ1, у навчальному процеа виконують роль наочного матерiалу i разом з тим нередко стають яскравими доказами теорп [5, с. 182].
Застосування медiаосвiтнiх технологш дае можливiсть яскраво проiлюструвати тактику i стратегiю прийняття правових ршень, елементи юридично! психологi!, етику та дiяльнiсть з представництва iнтересiв громадян i юридичних осiб у судах, державних органах, органах мюцевого самоврядування, риторику та судове мовлення.
До^джуючи проблему формування усного професiйного мовлення студент1в нефiлологiчних спецiальностей, I. Дроздова зазначае, що, як правило, студенти набувають умшь розумiти тексти, що звучать, унаслвдок стихiйного процесу слухання значно! кiлькостi !х: навчання аудшвання i говорiння вiдбуваеться одночасно, що, безсумшвно, шкодить аудiюванню. З огляду на це рiвень розвитку вмшь розумiния на сл^х текстiв за фахом, а отже, й ршень комушкативно! компетенцi! не можна визнати достатшм [6, с. 37].
Погоджуючись iз таким твердженням, можна запропонувати використання медiатекстiв у рамках вивчення курсу «Укра!нська мова за фаховим спрямуванням». Такий метод дасть можливють уникнути зазначено! проблеми i разом з тим спонукатиме студента не просто до засвоення певного обсягу наукового матерiал^, соцiального досвiду, зафшсованого у виглядi навчально! iнформацi!, а до формування здатностi на основi цих знань самостiйно виконувати складш спецiалiзованi виробничi завдання у майбутнш гал^зi професiйно! дiяльностi, зокрема в нестандартних ситуащях.
Отже, проведений нами аналiз свiдчить, що медiаосвiтнi технологи розкривають широк! перспективи для тдготовки нового покол!ння до активно! життедiяльностi в умовах стр!мкого розвитку шформацшно-технолопчного суспiльства. Перспективи використання засобiв медiаосвiти як методу п!дготовки молод! до устшного функцiонувания в iнформацiйному суспшьств! в умовах навчально-виховного середовища юридичних ВНЗ стають дедалi
актуальнiшими. Саме тому подальша розробка i вдосконалення методик використання медiаосвiтнiх технологiй належить до перспективних напрямiв дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рижиков В. С. Компетенцп та основнi якост i знання, якi повинен опанувати майбутнiй юрист у процесi професiйноï пiдготовки вiдповiдно до професiограми юриста й реформування юридичноï освiти / В. С. Рижиков // Освгга Донбасу. - 2011. - № 1. - С. 89-92.
2. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www. ispp.org. ua/news_44. htm.
3. Онкович Г. В. Частковi методики медiаосвiти як ресурс розвитку сучасного сустльства / Г. В. Онкович, А. Д. Онкович // Вища освп-а Украïни. - 2012. - № 3 (46). - С. 106-115.
4. Проект концепцп розвитку вищоï юридичноï освiти в Украïнi: сайт Хмельницького ушверситету управлiння та права. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.univer.km.ua/ doc/koncepc.htm.
5. Гуршенко I. Ю. Сутнiсть термша «Медiазасоби навчання» / I. Ю. Гурiненко // Педагогiка формування творчоï особистостi у вищiй i загальноосвгшш школах : зб. наук. праць - Запорiжжя : Класич. приват. ун-т, 2009. - Вип. 3 (56). - С. 177-184.
6. Дроздова I. Формування професшного мовлення студента нефшолопчних спещальностей ВНЗ тд час навчання усного мовлення / I. Дроздова // Украшська мова i лггература в школi : науково-методичний журнал. - 2010. - № 2.- С. 37-42.
УДК070:377-057.876
а. е. микоААенко
СУТШСТЬ ФОРМУВАННЯ ЗАСОБАМИ МЕД1АОСВ1ТИ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПОНЯТЬ В УЧН1В ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Розглянуто суттсть формування засобами Mediaoceimu технологiчних понять в учтв профестно-техтчного навчального закладу (ПТНЗ) як nедагогiчна проблема. Обгрунтовано основт ункцп медiа освттх технологiйу навчально-виховному процеЫ ПТНЗ.
Ключовi слова: формування технологiчних понять, суть поняття, учень, професшна освта, медiаосвiта, технологiя.
А. Е. МЫКОЛАЕНКО
СУЩНОСТЬ ФОРМИРОВАНИЯ СРЕДСТВАМИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПОНЯТИЙ В УЧЕНИКОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Рассматривается сущность формирования средствами медиаобразования технологических понятий в учеников профессионально-технического учебного заведения как педагогическая проблема. Обоснованы основные функции медиаобразовательных технологий в учебно-воспитательном процессе ПТУЗ.
Ключевые слова: формирование технологических понятий, суть понятия, ученик, профессиональное образование, медиаобразование, технология.
A. Y. MYKOLAIENKO
THE ESSENCE OF TECHNOLOGICAL CONCEPT FORMATION IN VOCATIONAL SCHOOL STUDENTS BY MEANS OF MEDIA EDUCATION
The essence of technological concepts formation in vocational school students by means of media education is discussed as a pedagogical problem. The main functions of media educational technologies in vocational education are analysed.
Keywords: formation of technological concepts, essence of a concept, student, vocational education, media education, technology.
В Укра1ш, що прагне до входження у сучасне ]шжнародне ствтовариство, гостро постала проблема тдготовки тдростаючого поколшня до життя i пращ в умовах високотехнолопчного
