CC BY
46
Щодо реалiзацil амбiцiй учшв до отримання позитивних результатiв у навчанш, то цей вид дiяльностi дуже добре зарекомендував себе при тдготовщ до олiмпiад, оскiльки розширюе свиогляд, ерyдицiю й самоyсвiдомлення себе як майбутнього професюнала.
Використання ще1 технологи (квест-програми) у навчальному процесi, зокрема електронних пiдрyчниках, дае змогу тдвищити мотивацiю до розвитку тзнавально1 активносп, якостi знань yчнiв, сприяе розвитку навичок профеийно1 адаптаци до виробничих ресурсш, набуття, окрiм базових знань необхщних професiйних компетенцiй.
Дуже щкаво i важливо, коли при тдготовщ робинишв високо! квалiфiкацil виникае навчальна трiада: мотивацiя до yчiння в учшв завдяки iнформацiйно-програмномy середовищу - шновацшна методика використання сучасних засобiв i способiв навчання (у тому чи^ i завдяки програмно-iнстрyментальнiй платформ^ - фyнкцiонyвання елементiв навчально1 програми з певного навчального предмета за роб^ничою професiею на основi шформацшно-програмного середовища.
Саме поеднання нов^шх педагогiчних прийомiв при використаннi електронних засобiв навчання й yчiння дае змогу зменшити час негативного впливу комп'ютерiв при !х використаннi i вивiльнити час для заняття спортом та iншими розвиваючими, руховими видами дiяльностi дитячого (пiдлiткового) органiзмy. Як показуе досввд останнiх десятилiть, гiподинамiя у дитячому i пiдлiтковомy вщ створюе проблеми зi здоров'ям i закладае негативнi тенденци з ним на все подальше життя.
Актуальними напрямами дослiдження е подальше вивчення наслiдкiв реалiзацil деяких екстрапольованих елеменлв НЛП в експериментальнi електроннi ресурси системи ПТО у разi !х yспiшного експериментального впровадження, теоретичне i методичне обгрунтування цих резyльтатiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кадемiя М. Ю. 1нновацшш технологи навчання: словник-глосарiй: навч. поЫб. для стyдентiв,
викладачiв / М. Ю. Кадемш, Л. С. Свсюкова, Т. В. Ткаченко. - Л. : Сполом, 2011. - 196 с.
2. Мухина С. А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении / С. А. Мухина,
А. А. Соловьев. - Ростов-на-Дону, 2004. - 236 с.
3. Тверезовська Н. Т. Стимулювання тзнавального штересу студента засобами веб-квестав /
Н. Т. Тверезовська, А. I. Блозва // Збiрник наукових праць. Педагопчш науки. - Вип. 60. - Херсон :
ХДУ, 2011. - С. 375-381.
4. Bandler Richard Patterns of the Hypnotic Techniques of Milton H. Erickson, M.D. Bandler Richard / John
Grinder, Judith Delozier. - Vol. II. - 1977. - Cupertino, CA: Meta Publications. - Р. 10, 81, 87.
5. Dilts R. Modeling With NLP. Meta Publications, Capitola, CA, 1998. (англ.).
УДК 070:378+81'25
О. К. ЯНИШИН
ФОРМУВАННЯ МЕД1АОГРАМОТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ У ВНЗ
Визначено OKpeMi аспекти MediaapaMomHocmi перекладача (лтгвктичним, лтгвокрашознавчий, mформaцшно-технологiчний та педaгогiчний) i конкретизовано ix 3Micm.
Ключовi слова: медiaгрaмотнiсть, професшна освта, медia-освiтa, перекладач, мова тексту.
О. К. ЯНИШИН
ФОРМИРОВАНИЕ МЕДИАГРАМОТНОСТИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДНОТОВКИ В ВУЗЕ
Определены отдельные аспекты медиаграмотности переводчика (лингвистический, лингвострановедческий, информационно-технологический и педагогический) и конкретизировано их содержание.
Ключевые слова: медиаграмотность, профессиональная подготовка, медиаобразование, переводчик, язык текста.
O. K. YANYSHYN
FORMATION OF MEDIA LITERACY OF FUTURE INTERPRETERS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING AT HIGHER EDUCATIONAL
ESTABLISHMENTS
Certain aspects of interpreters' media literacy such as linguistic, country studies, information technology and educational are defined and their contents are specified.
Keywords: media literacy, professional education, media education, interpreter, the language of the text.
Створення глобального шформацшного багатомовного суспшьства вимагае здшснення великих обсяга перекладiв найрiзноманiтнiшоl шформацп, кшьшсть яко! невпинно зростае. За тако! ситуаци особливо актуальними стають проблеми тдготовки висококвалiфiкованих перекладачiв. Сьогоднi для ефективного виконання сво!х професiйних обов'язк1в перекладач мае бути медiаграмотним, тому форми запровадження медiаосвiти у його професшну пiдготовку у ВНЗ та li змiст потребують подальших дослiджень.
В Укра1'ш вже накопичено значний досввд медiаосвiти у вищiй школi, зокрема, з'ясовано педагопчш умови ii впровадження [3; 8], можливостi оргашзацп самостшно! роботи майбутнiх фахiвцiв нафтогазового профiлю [8] та для пiдвищення рiвня професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв, фахiвцiв технiчних, економiчних спецiальностей, журналiстiв i документознавцiв та iн. [3; 7; 10; 12]. Проте особливоси й можливосп застосування медiаосвiти у фаховш пiдготовцi майбутнiх перекладачiв ще не були предметом окремого дослвдження.
Мета статп - визначити основнi аспекти формування медiаграмотностi майбутнього перекладача та ix змiст. Для цього спочатку визначимо мiсце медаакомушкативно! дiяльностi у професшнш робот перекладача; виокремимо аспекти медiаграмотностi, як1 мають бути формоваш в процесi фахово1 пiдготовки перекладача у ВНЗ, та конкретизуемо ix змют.
Сучаснi росiйськi медапедагоги I. Дзялошинський та Ю. Мастерова вважають, що медiадiяльнiсть посiдае трете мюце у загальнiй системi д1яльност1 людини, поступаючись провiднiй професiйнiй дальноси та комуткащйнш дальност! При цьому функци останньо1 у межах профеайно! дальноси зводяться до забезпечення спрямованого пошуку зв'язк1в i контактов. З погляду цих учених, роль медiадiяльностi в такому раз! обмежуеться виключно кер^вництвом д1ями iндивiда у процесах пошуку та вироблення контактов у медiасередовищi [1, с. 15].
Однак з огляду на мету нашо1 статп звернiмо увагу на особливе мюце медiакомунiкацiйноl д1яльност1 у професiйнiй робот перекладача, який виступае посередником (або медiатором) у процес м1жкультурно1 комушкацп.
Ураховуватимемо те, що професшна д1яльшсть перекладача мае забезпечити комунiкацiю м1ж учасниками, як1, волод1ючи р1зними мовними кодами, часто шв1ть не вступають у безпосереднiй контакт, обмежившись переданим через певний комушкацшний канал шшомовним текстом. Оск1льки iнформацiя перетворюеться на товар лише за умови ii зрозумшого викладу та своечасного надання, то в iнформацiйному сусп1льств1 дедалi 61льшого значения для ii споживання набувають сучаснi засоби масово! комушкацп й адекватшсть обрано! мовно! форми. Якщо, з одного боку, зважати на широка можливост1 сучасних ЗМ1 як джерела призначено! для перекладу найновшо! шформацп про досягнення в голуз1 науки, теxнiки чи про нов1тш технологи, про всесвiт, матерiальне й духовне життя, а з другого - взяти до уваги ix доступшсть практично для вс1х соцiальниx верств у р1зних районах планети, стае цшком очевидно, що ефективна професшна перекладацька д1яльн1сть можлива лише за умови, що фаxiвець володае цим потужним iнформацiйним та освишм ресурсом.
Для п1дготовки конкурентоспроможних фаxiвцiв вища професшна освiта на сучасному етапi потребуе впровадження шновацшних осв1тн1х теxнологiй, зокрема медiаосвiтнix, на що вказують проввдш осв1тн1 оргашзацп св1ту та Свропи, тим бшьше що мета медiаосвiти ц1лком ствзвучна з основними прiоритетами Болонського процесу [11]. Йдеться про той вим1р медiаосвiти, який забезпечуе досягнення ефективного професшного р1вня медiаграмотностi майбутнix фаxiвцiв на основ1 врахування особливостей 1хньо1 професп (що передбачае роботу 1з професшно орiентованими медiатекстами, але не обмежуеться ними) [5].
На основi систематизаци та узагальнення науково-практичних пiдходiв вважаемо медiаосвiту напрямом педагогiки, що охоплюе вивчення закономiрностей масово! комушкаци та залучае !х до освiтньо-виховного процесу, допомагае iндивiдовi опанувати iнформацiйнi потоки, сформувати так комунiкативнi вмiння, як1 забезпечать адекватшсть процесу передачi та отримання шформаци, вiдбору релевантних комунiкацiйних засобiв та сприятимуть природному переходу вiд формального навчання до освiти впродовж усього життя. В арсеналi медiаосвiти е широкий набiр власних iнновацiйних педагопчних технологiй - медiаосвiтнiх. Вони забезпечують розв'язання навчально-виховних завдань на основi використання одного iз засоб1в масово! шформаци, утворюючи в комплекс едине цше - медiадидактику. Наслiдком медiаосвiти е медiаграмотнiсть, тобто вмiння самостшно вiдiбрати й адекватно сприйняти шформащю iз засобiв масово! iнформацi! та штерпретувати !!, а також оволодшня способами спiлкування за допомогою мас-медiа [12].
Безперечно, для того щоб набути вмiння використовувати мас-медiа у сво!й професiйнiй дiяльностi, перекладач мае здобути iншi знания, нiж iнженер, пожежник, документознавець чи економiст, про рiзнi види засобiв масово! шформаци. З цього погляду, можемо видшити так1 основнi аспекти вивчення ЗМ1: лiнгвiстичний, лiнгвокра!нознавчий та шформацшно-технолопчний. Якщо два перших тiсно пов'язаш зi змiстом медiатекстiв, то останнш, на додаток до загальнопоширених шформацшних технологiй та програмного комп'ютерного забезпечення, охоплюе ще й професiйнi перекладацью технологi!, значення та рiзноманiття яких постiйно збiльшуються. Окрiм того, майбутш перекладачi, як1 паралельно набувають квалiфiкацi! вчителя iноземно! мови та перекладу, мають оволод^и медiаосвiтнiми технологiями для !х подальшого використання у педагопчнш дiяльностi.
Оск1льки реальний процес у ВНЗ унеможливлюе впровадження повноцiнного курсу медiаосвiти до навчального плану спещальносп «Переклад», вважаемо за доцiльне скористатися синтетичною формою запровадження медiаосвiти у фахову тдготовку, що забезпечить наскрiзне використання медiаосвiтнiх матерiалiв i технологш у процесi вивчення навчальних дисциплш рiзних циклiв (основно! та друго! iноземних мов для вивчення особливостей мови медiа та лiнгвокра!нознавчого аспекту функцюнування ЗМ1 у рiзних кра!нах, практичного курсу перекладу - для опанування труднощiв перекладацького аспекту роботи iз медiатекстами, дисциплiн комп'ютерного циклу - для оволодшня перекладацькими технолог1ями, педагогiки та методики викладання шоземно! мови й перекладу - для практичного засвоення медiаосвiтнiх технологiй. Для упровадження медiаосвiти в навчально-виховний процес по^бно керуватися основними принципами штеграци медiаосвiти: дотримуватися прiоритетiв базово! дисциплiни, одночасно доповнювати та розвивати змiст навчального предмета та медiаосвiти, враховувати здатнiсть медiаосвiти до вбудовування у рiзнi методичнi системи [2, с. 41]. Для забезпечення повноцшного курсу тдготовки майбутнiх перекладачiв до педагопчно! дiяльностi розроблено вибiрковий курс педагопчного практикуму iз медiаосвiти. Таким чином вдаеться забезпечити оргашчне поеднання викладання дисциплш рiзних циклiв i теорi! з практикою, вивчення навчальних дисциплш iз розвитком професiйних мотивiв до !х опанування. Так формуеться усвiдомления цiнностi медiаграмотностi та медiаосвiтнiх технологiй для майбутньо! трудово! дiяльностi, виховуеться культура професiйного i критичного мислення. Далi докладшше зупинимося на практичних способах реалiзацi! медiаосвiтнiх пiдходiв.
Провiдний росiйський медiапедагог О. Федоров до ключових понять медiаосвiти ввдносить сприйняття, iнтерпретацiю, аналiз, категорiю медiатексту, мову медiатексту, технологi! медiа. Представники семiотичного напряму медiаосвiти основною !! метою вважають те, щоб допомогти правильно «читати» медiатекст. Головний змют медiаосвiти становлять коди i граматика медiатексту, тобто мова медiа, а ввдповвдну педагогiчну стратегiю - навчання правильного декодування медiатексту, вiдтворения його змюту, асоцiацiй, мовних особливостей, денотацш та конотацiй [9, с. 11]. На нашу думку, такий шдхвд рацiонально використовувати для формування перекладацьких умiнь, як1 за сво!м обсягом перевищують звичайне поеднання знання мови оригшалу (вихiдно!) та мови перекладу (цшьово!), оск1льки передбачають залучення фонових знань iз лiнгвокра!нознавства, мiжкультурно! комушкаци та структури ЗМ1 в цшому й особливостей окремих жанрiв медiатекстiв загалом.
Переклад медiатекстiв мае neBHi особливоси, якими вiдрiзняeться вiд перекладу звичайних або науково-популярних текста. Йдеться передуам про особливост1, як1 вiдображають поточну поддеву iнформацiю (хронiки, полiтичнi коментар^ глоси, репортаж тощо).
На перший погляд, може здатися, що текст, який мютить факти й передае шформащю, легко зрозумии. А насправдi у щоденних газетах, наприклад, спостершаеться високий ступiнь денотативноси, насиченiсть неолопзмами, назвами реалiй певно! мови чи культури. Слiв, для декодування, а попм перекодування яких потрiбнi додатковi зусилля, може бути дуже багато. В газетному тексту де зноски неможливi загалом, перекладач мае докласти максимум зусиль до створення якнайкоротшо! перекладацько! примiтки, що врахуе мовний i культурний фон цшьово! аудитора. З часом деяк1 iз них, як-от дорожня карта, рамкова угода, стають загальновживаними i не потребують додаткових пояснень.
Для того щоб переклад медiатексту був як1сним, дуже важливо визначити i зберегти вiдображену в ньому систему координат. Аби уникнути непорозумiння, перекладач мае з'ясувати i вказати в перекладi точний час i мiсце подiй (наприклад, 90-ri роки минулого або ХХ ст., у столищ Велико! Британп тощо); роз'яснити можливi розбiжностi сприйняття певних явищ у рiзних культурах (нормою вважаеться затзнення на 20 - 30 хвилин); пояснити значения реалш (мате - парагвайський чай або команда реферi «Припинити бш» в дзюдо) або замшити !х ввдповвдниками (бульварна газета замiсть табло!д), пояснити роль згаданих оаб (наприклад, улюблений футболют, суперпопулярний телеведучий, скандальний пол^ик тощо). При перекладi таких статей перекладач мае усввдомити i граматичш тонкощi обох мов. Наприклад, перекладаючи пряму мову з англшсько! укра!нською мовою, для уникнення калькування слад перенести слова автора iз приюнцевого положення, яке е типовим для англшсько! мови, на початок або в середину укра!нського висловлювання. 1ншими проблемами, що пов'язанi iз перекладом медаатекстав, е особливоси передачi мюцевого диалекту, сленгу, ненормативно! лексики.
Особливо маемо наголосити на мiжиародних вимогах до оформлення перекладiв iз перюдичних видань, зокрема на тих, що мютяться в чинному стандартi Мiжнародно! органiзацi! стандартизацi! ISO 2384 «Документащя - презентацiя перекладу», дiя якого поширюеться на рiзнi види перекладу (повний, частковий або скорочений) i забезпечуе можливiсть iдентифiкацi! вихiдного документа.
Аналiз мiжнародно! практики пiдготовки майбутшх перекладач1в у ВНЗ, зокрема у США, показуе, що обов'язковим !! елементом е вивчення програмного забезпечення, яке застосовуеться для здшснення перекладу, пошуку необхвдно! для перекладача шформацп в 1нтернет та створення веб-сторшок. Окремо вивчаються iнформацiйнi технологi! для високояшсного опрацювання текстових документiв та редагування машинного перекладу, для тдготовки, створення та застосування комп'ютерних словников, глосарi!в i баз даних тощо [4]. Рiвень сформованостi iнформацiйно-технологiчного аспекту медiаграмотностi перекладача визначаеться тим, наскшьки ефективно вiн здатний послуговуватися сучасними перекладацькими технологiями. Пiд перекладацькими технолопями розумiемо сукупнiсть технологiй, як1 забезпечують автоматичний переклад текстiв з одше! мови iншою у будь-якому виглядг Найважливiшими серед них е автоматичне розпiзнавания мовлення, машинний переклад, перетворення текстiв на мовлення, термiнологiчнi бази даних, програмне забезпечення для роботи з багатомовними веб-сайтами й локалiзацiя програмного забезпечення [6, с. 9, 22].
Незважаючи на прогрес комп'ютерних технологш, ниш машинний переклад за яшстю значно поступаеться перекладовi, зробленому людиною. Проте технiчнi засоби перекладу е незамшними у випадках, коли виникае потреба у значних обсягах дешевих або й зовим безоплатних перекладiв, висока як1сть яких не е обов'язковою i мета яких - ознайомлення iз загальними ознаками шшомовного матерiалу. Крiм цього, комп'ютерш технологi! значно полегшують роботу перекладача, оскшьки забезпечують можливiсть дотримання однорвдно! термiнологi! та пiдвищують продуктивнiсть пращ. Машинний переклад i перекладацька пам'ять як шструменти перекладу перебувають ниш на початковому етапi свого розвитку, тому без участi перекладача не може бути й мови про яшсний переклад. Разом з тим машинний переклад допомагае перекладачевi зрозумии суть тексту, залишаючи водночас йому редакторськ1 та консультативнi функцi!. У навчально-виховному процесi перекладацька пам'ять
використовуеться ще недостатньо широко. Ширше також потрiбно залучати 1нтернет до одночасно! роботи бшьшо! илькосл перекладачiв над одним документом. Одним iз медiаресyрсiв може стати безплатний веб-сайт для машинного перекладу компани Lionbridge, яка володiе одним iз найдосконалших механiзмiв машинного перекладу «Барселона» (Barcelona), розробленого на основi Bowne Global Solution.
Формування педагогiчного вимiрy медiаграмотностi майбутнього перекладача мають забезпечити навчальш дисциплiни психолого-педагогiчного циклу. Особлива роль вводиться лекцiйно-практичномy курсу «Практикум з педагопки», який вивчаеться студентами спещальносп 6.020303 «Фiлологiя» (освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень «Бакалавр») 1вано-Франк1вського нацiонального технiчного ушверситету нафти i газу на кафедрi теори i практики перекладу впродовж 81 години (2,5 кредиту ECTS) у VIII семестрi та мае на меп сформувати у майбутшх перекладачiв (yчителiв шоземно! мови та перекладу) медiаосвiтню компетенцiю. Залучення сучасних комп'ютерних i медiаосвiтнiх технологiй сприяе формуванню критичного мислення, усуненню мiжкyльтyрних комyнiкативних бар'ерiв, нацiональних, культурних та гендерних стереотитв, виробленню вмiнь та потреб навчатися впродовж життя. Використання iншомовних медiатекстiв, у т.ч. професшно спрямованих, сприяе поглибленню шшомовно! комушкативно! i референтських компетенцiй майбутнього фахiвця, розширюе його мyльтилiнгвальний репертуар, обсяг активно! фахово! лексики та знання мови засобiв масово! iнформацi!, сприяе розвитку iнформацiйно!, перекладацько! й штелектуально! компетенцiй i медiакомпетентностi.
Курс охоплюе так1 питания: загальний огляд теоретичних концепцiй i медiаосвiтнiх пiдходiв та основи медiаосвiтнiх технологiй (проведення медiаосвiтнiх занять, розвиток критичного мислення в процес медiаосвiти; пресодидактика i пресолшгводидактика; медiаосвiта на матерiалi реклами; використання перюдичних видань у викладаннi шоземно! мови). Пiд час його вивчення студенти ознайомлюються з основними теоретичними концепцiями медiаосвiти та медiаосвiтнiми тдходами, рiзноманiтними технологiями проведення медiаосвiтнiх занять; навчаються складати власнi фрагменти занять на основi медiатекстiв рiзних видав; готуються до практичного використання медiаосвiтнiх технологiй у навчально-виховному процесi та повсякденному життi, що забезпечуе тдвищення рiвия !х педагогiчно!, iнформацiйно! та комушкативно! компетентность
Окрiм традицiйних методш (лекцiйнi та практичнi заняття, самостшна робота, письмове реферування, анотування газетних та наукових статей за фахом) використовуються й штерактивш форми навчання (мозковий штурм, групова дискуия, визначення прiоритетiв) та iндивiдyальнi творчi завдання, проводиться заключна науково-практична студентська конференщя з презентацiею резyльтатiв студентсько! дослщницько! роботи, проведено! в межах групового медаапроекту «Аналiз iнформацiйного простору художшх фiльмiв: педагогiчний аспект « на основi медiатекстiв.
Актyальнiсть впровадження медiаосвiти у процес професiйно! пiдготовки майбутшх перекладачiв визначаеться сyперечнiстю мiж потребою суспшьства мати медiаграмотних перекладачiв та браком обгрунтовано! системи формування !х медiакомпетентностi. Встановлено, що медiакомyнiкативна дiяльнiсть е важливою складовою фахово! дiяльностi перекладача; визначено окремi аспекти його медiаграмотностi: лiнгвiстичний, лiнгвокра!нознавчий, iнформацiйно-технологiчний та педагопчний. Високий рiвень сформованостi медiаграмотностi майбутнього перекладача можливий за таких умов: наскрiзне використання медiаосвiтнiх матерiалiв i технологiй при вивченнi навчальних дисциплш рiзних циклiв; дотримання основних принцитв iнтеграцi! медiаосвiти та впровадження педагогiчного практикуму iз медiаосвiти. Формування кожного аспекту передбачае використання специфiчних медааосв^шх пiдходiв i технологiй. Найменш розробленою залишаеться методика використання перекладацьких технологiй, детальне дослiдження яких може стати предметом наступних наукових розввдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дзялошинский И. М. Медиа и социальная активность молодёжи : в 4 ч. / И. М. Дзялошинский, Ю. И. Мастерова // Медиаобразование молодёжи в информационном обществе. - Ч. 4.
Медиаобразование: от теории к практике : сб. материалов Ш-й Всерос. науч.-практ. конф., 21-22 октября 2009 г.; сост. И. В. Жилавская. - Томск : ТИИТ, 2009. - 444 с.
2. Журин А. А. Интеграция медиаобразования с курсом химии средней общеобразовательной школы : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.02 „Теория и методика обучения и воспитания (химия в общеобразовательной школе)» / А. А. Журин. - М., 2004. - 41 с.
3. Казаков Ю. М. Педагопчт умови застосування медiаосвiти в процес професшно! тдготовки майбутшх учителiв: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.03.04 „Теорiя i методика професшно! освгги» / Ю. М. Казаков. - Луганськ, 2007. - 21 с.
4. Мартинюк О. Порiвняльно-педагогiчний аналiз змкту та форм оргашзацп навчання майбутшх магiстрiв перекладу техшчного профiлю в унiверситетах США та Укра1ни / Олена Мартинюк // Порiвняльно-педагогiчнi студи. - 2010. - № 1-2. - С. 44-50.
5. Онкович А. В. Медиаобразование: векторы развития / А. В. Онкович // Педагогическое образование: вызовы ХХ1 века : Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвященной памяти выдающегося рос. ученого-педагога В. А. Сластенина, 16-17 сентября 2010 г. : в 2 ч.- Ч. 1. - М. : МАНПО, 2010. - С. 322-338.
6. Переводческие технологии для Европы. - М. : МЦБС, 2008. - 64 с.
7. Прадшлянний М. Г. Формування професшно спрямовано! шшомовно! компетентност фахiвцiв техшчних та економiчних спещальностей засобами сучасних шформацшних технологш : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / М. Г. Прадiвлянний - Вшниия, 2006. - 20 с.
8. Сахневич I. А. Педагопчш умови застосування медiаосвiтнiх технологш у професшнш шдготовщ майбутшх фахiвцiв нафтогазового профшю : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / I. А. Сахневич. - К., 2012. - 20 с.
9. Федоров А. В. Медиаобразование в России: краткая история развития / А. В. Федоров, И. В. Челышева - Таганрог : Познание, 2002. - 266 с.
10. Чемерис I. М. Формування професшно! компетентност майбутшх журналкпв засобами шшомовних перюдичних видань : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / I. М. Чемерис. - К., 2008. - 22 с.
11. Янишин О. К. Медiаосвiтнi технологи як споЫб упровадження щей Болонського процесу / О. К. Янишин // Вища освгга Укра!ни : теоретичний та науково-методичний часопис. - 2010. - № 4. - С. 48-54.
12. Янишин О. К. Формування комунжативних умшь майбуттх документознавщв засобами медiаосвiтнiх технологш : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. К. Янишин. - К., 2012. - 20 с.
