CC BY
63
УДК 070:378
I. А. САХНЕВИЧ
КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З МЕД1АТЕКСТ1В ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ ЯК НЕОБХ1ДНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ МЕД1АКОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ВТНЗ
У cmammi описано основт види aHani3y MediameKcmie фахового спрямування з метою формування MediaKOMnemeHmHocmi майбуттх фaхiвцiв техтчних спещальностей.
Ключовi слова: медiaосвiтa, медiaкомпетентнiсть, медiaтексти, медiaзaсоби.
И. А. САХНЕВИЧ
КРИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МЕДИАТЕКСТОВ СПЕЦИАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ КАК НЕОБХОДИМАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ФОРМИРОВАНИЯ МЕДИАКОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ВТУЗ
В статье описаны основные виды анализа медиатекстов специальной направленности с целью формирования медиакомпетентности будущих специалистов технической сферы.
Ключевые слова: медиаобразование, медиакомпетентность, медиатексты, медиасредства.
I. A. SAKHNEVYCH
THE CRITICAL ANALYSIS OF PROFESSIONAL MEDIA TEXTS AS A COMPONENT OF MEDIA COMPETENCE DEVELOPMENT OF FUTURE PROFESSIONALS OF HIGHER TECHNICAL SCHOOLS
The article describes the basic types of media text analyses with the aim to form the media literacy of the future specialists in the technical sphere.
Keywords: media education, media literacy, media texts, media means.
Сьогодт тривають активш пошуки нових педагопчних технологш для тдготовки майбуттх фахiвцiв ВТНЗ, 3opieHTOBaHrn на формування особистосп, розвиток творчосп й самостшносп. Мова йде про розробку нових концепцш навчання, спрямованих на особиспсно оpieнтований розвиток майбутнього iнженеpа, формування його як творця, здатного не лише самостшно здобувати знання, а й pеалiзувати !х вщповвдно до вимог сьогодення. Важлива роль у цьому процес належить медiаосвiтi студентiв як складовш !х професшно1 пiдготовки. Саме тому метою статп е формування медiакомпетентностi (як необхвднох складово! медiаосвiти) у майбуттх фахiвцiв технiчних спецiальностей шляхом упровадження медiаосвiтнiх засобiв i технологш у професшну тдготовку. Завдання полягають у визначеннi основного алгоритму аналiзу пpофесiйно спрямованих медiатекстiв з метою формування критичного мислення як основи медiакомпетентностi; pозpобцi практичних творчих завдань, як сприятимуть розвитку критичного мислення.
Аналiз наукових джерел показав, що пpоблемi впровадження медiаосвiти у нацiональнiй школi придаляють увагу так! украшсьш науковцi, як Г. Онкович, Б. Потятинник, I. Чемерис, Л. Найдьонова, Н. Войтко, росшсьш дослвдники О. Федоров, А. Новшова, Ю. Усов, А. Шариков, Л. Зазнобша, О. Баранов, С. Пензин, Л. Усенко, американськ медiапедагоги Ч. Ворсноп, Дж. Панженте та ш. Оприлюднено нацiональну Концепцiю впровадження медiаосвiти в Укра1ш, розроблену Нащональною академiею педагогiчних наук Украши, що св!дчить про беззаперечну важливiсть медiакультуpи молод! для сучасного украшського суспшьства в умовах свиово! глобатзацп та шформатизацп [1]. Концепцiя враховуе свиовий досввд становлення розвитку медiаосвiти й водночас - стан медiакультуpи молод! Украши. Зпдно з Концепцiею, протягом 2010-2013 pp. в Украш передбачено проведення експериментального етапу pеалiзацil Концепцп, одним !з основних елементiв якого е впровадження медiаосвiти на вих ступенях школьного навчання, у тому числ! у вищих навчальних закладах.
На пiдставi узагальнення теоретичних напрацювань Ю. Казакова [2], Н. Леготшо1 [3], О. Мурююно1 [4; 5], О. Федорова [6; 7; 8; 9] та шших ввдомих медiадослiдникiв пропонуемо такий основний алгоритм ан^зу медiатекстiв:
етап створення мотивацп до розгляду медiатексту: передбачае аргументований виклад основних мотивiв контакту з медiатекстом у рамках навчальних елементiв дисциплши та окремого заняття;
етап безпосереднього представления медiатексту у виглядi його озвучення викладачем або самостшного опрадювання (читання) студентами. На цьому ж етат учасники педагогiчного процесу (студенти i викладач) беруть участь у визначеннi основних проблемних питань i ситуацiй зпдно з контекстом медiатексту, практикуючи коментоване читання;
етап критичного аналiзу медiатексту згiдно з визначеною метою заняття та поставленими завданнями.
Наведемо деяк1 приклади творчих завдань, як1 сприяють розвитку критичного мислення. Зазначимо, що студентам запропоновано роботу з фаховими друкованими та 1нтернет-виданнями газет i журналами освiтнього характеру.
1. Контент-анатз. Оскiльки метою цього виду аналiзу може бути визначення вiдповiдностi змюту i внутршньо1 структури концептуальнiй моделi i формату певних засобiв мас-медiа, перед студентами можуть бути поставлен так1 завдання:
Завдання 1. Проанатзувати останнi випуски фахово! газети або газети, яка видаеться ВТНЗ, використавши так запитання:
Новини охоплюють тшьки життя студентiв закладу чи е новини й на шшу тематику (наприклад, про нафтовидобувну галузь, юторичш довiдки тощо)?
Новини в газет можна назвати «свiжими»? Аргументуйте ввдповвдь.
Чи можна використовувати видання для розваги (наприклад, у вшьний час розгадати кросворд, почитати художш чи гумористичш твори тощо)?
Чи е у виданш рекламнi оголошення? Яш теми вони охоплюють? Чи можна знайти необхвдну iнформацiю в ташй рекламi?
Чи можна це видання використовувати з навчальною метою, наприклад, для тдготовки реферату з ввдповвдно! техшчно1 галузi, з шшо1 тематики (з юторп, правознавства, украшськох мови тощо)?
Завдання 2. Проаналiзувати, якi видання (1нтернет чи друкованi) нинi е найбшьш популярними серед студентiв технiчних спещальностей. У яких виданнях (професiйних, тематичних чи «жовт1й пресi») фотомонтаж трапляеться найчастiше ? З чим це пов'язано?
2. Iконографiчний та семютичний види аналiзу пов'язанi з декодуванням або розшифровуванням аудiовiзуальних образiв, тому для аналiзу медiатекстiв у цьому ракура можна запропонувати студентам таш завдання, яш визначають мову медiа, наприклад:
Завдання 1. Спробувати визначити, де на поданих зображеннях справжне фото, а де -фотомонтаж?
Завдання 2. Визначити, яку шформацш можна «прочитати» на рекламних зображеннях логотитв певних компанiй?
Завдання 3. Проаналiзувати, чи можна довiряти рекламному оголошенню про робочi вакансil, якщо воно представлене т1льки у виглядi одного фотографiчного зображення?
3. Iдеологiчний та фшософський аналiзи медiатекстiв грунтуються на припущенш, що засоби медiа здатш впливати на суспiльну думку, у тому чи^ i в штересах тiеl чи iншоl полiтичноl парти, органiзацil, суспiльноl думки тощо. Для визначення такого впливу студентам можна запропонувати таш завдання:
Завдання 1. Дати ввдповвдь на запитання: як часто кореспонденти застосовують фотомонтаж в тематичних виданнях?
Завдання 2. Ознайомитися з новинами у ввдповщнш техшчнш галузь Спробувати визначити стутнь довiри джерелу iнформацil, а також проаналiзувати спосiб подачi новин: факт або думка; позитивний або негативний коментар новин з боку авторiв; можливi варiанти трактування новин рiзною аудиторiею: студентами, викладачами, полiтиками, продавцями, безробiтними, лiтнiми людьми.
Загалом, аналiзуючи розробленi завдання для студенпв, не можна провести чику межу мiж певним видом критичного аналiзу i змiстовим наповненням того чи шшого завдання, оскiльки одне й те ж завдання можна розглядати Kpi3b призму дешлькох видiв критичного аналiзу. Наприклад, вiдповiдь студентiв на запитання «У яких виданнях (професшних, тематичних чи «жовтш пресЬ>) фотомонтаж трапляеться найчастiше? З чим це пов'язано?» мiстить як етичний, так i моральний та естетичний аспекти, а завдання визначити стутнь довiри джерелу iнформацiï, а також проаналiзувати спосiб подачi новин вимагае, окрiм етичного аспекту, розгляду i герменевтичних чинник1в.
Спектр завдань iз залученням фахових художнiх та документальних фiльмiв з навчальною метою в процес застосування кiнотехнологiй у професiйнiй шдготовщ майбутнiх фахiвцiв може бути досить широким залежно ввд технiчноï галузг Практичнi завдання лiтературно-аналiтичного, творчого характеру можуть бути побудованi iз залученням не тшьки iконографiчного, семiотичного, вдеолопчного, фiлософського, контент-аналiзу, а й автобiографiчного (особистiсного) аналiзу та аналiзу персонажiв медiатексту.
Наведемо приклади. Особливу увагу звертаемо на стиль завдань. Звертання до студенпв на «ти» сприяе, на нашу думку, створенню бшьш дружньоï, невимушеноï, приятельськоï атмосфери, коли студент залишаеться сам-на-сам з навчальними матерiалами в процесi самостiйноï навчально-тзнавально1' дiяльностi:
Завдання 1. Подивись на постери фiльмiв. Чи чув ти коли-небудь про щ фiльми? Якщо так, то де i коли?
Завдання 2. Чи виникло в тебе бажання пiсля перегляду фшьму прочитати ще й роман? Обгрунтуй свою вiдповiдь.
Завдання 3. Деяк дослiдники к1номистецтва та психологи вважають, що «темш сили» або «шдступш» геро1' фiльму - це своервдш негативнi риси характеру основного героя, яким вiн протидiе, намагаючись перебудувати себе i позбутися власних вад. Iншi фахiвцi вважають, що негативш геро1' фiльму - це втшення людських страхiв, якi намагаеться подолати головний «позитивний» герой. Проаналiзуй негативних геро1'в з фiльмiв. Якi негативш риси характеру вони мають? Яш людськ страхи втiлюють? Як ти вважаеш, чого бояться сучаснi молодi люди? Чи мають як1сь страхи фахiвцi технiчноï галузi? А чого бошся ти?
Завдання 4. Прочитай ввдгуки глядачiв про фiльм в 1нтернеп. З якими вiдгуками ти погоджуешся? Зверни увагу на мову ввдгушв. Чи подобаеться тобi сленгова мова вщгушв? Порiвняй вiдгуки молодих глядачiв iз вiдгуками дорослих квалiфiкованих глядачiв. Чи погоджуешся ти з ними? Якщо так, то чому?
Завдання 7. Спробуй проаналiзувати документальнi фiльми вiдповiдноï техшчно1' галузi. Тобi допоможуть так1 запитання:
• Яш аспекти реального життя були показаш у фiльмах?
• Яке враження цi аспекти справили на тебе?
• Що нового й щкавого ти дiзнався тсля перегляду фiльмiв?
• Як1 засоби використали режисери для того, щоб ти краще зрозумiв тематику фiльмiв?
• Яка думка режисерiв про теми, розглянуп у фiльмах? Чи погоджуешся ти з ix думкою?
Практичнi завдання, як передбачають роботу з 1нтернет-джерелами е найчисленнiшими. Така хх популярнiсть пояснюеться передусiм зростаючим впливом 1нтернет в Украïнi й у свт i, вiдповiдно, великою шльшстю проблем, як створюють мережевi засоби навиь освiтнього характеру для сучасно].' молодi. Вважаемо, що манiпулятивний вплив медiа найбiльшою мiрою виявляеться саме в робот молодi з 1нтернет-шформащею. Серед багатьох прикладiв - шдмша понять реального i вiртуального спшкування в соцмережах; вiдверте спонукання до злочишв та пропаганда безкарностi на особистих сторшках мереж й у чатах; засилля порнопродукци навiть на освишх сторiнкаx тематичних сайтiв; пропаганда легкого, дешевого способу пасивного навчання за допомогою використання результатiв чужоï працi у виглядi «скачування» або купiвлi рефератiв, курсових, дипломних проекпв тощо.
Ученi переконанi, що захоплення соцiальними 1нтернет-мережами може призвести до деградацп особистост1, зниження рiвня концентраци уваги, втрати багатьох невербальних
навичок, наприклад, пiд час розмови дивитися в очi. Людина втрачае уявлення про свое мiсце в суспшьств^ у не! зростае песимiзм, змiнюеться соцiальна активнiсть, знижуеться самоощнка, виявляються безкомпромiснi судження i сощально агресивна поведiнка, а також тдвищуеться iнтерес до метафiзичних та iррацiональних проблем.
Враховуючи досвiд росiйських i канадських медiапедагогiв, пропонуемо цикл таких творчих завдань для розвитку критичного аналiзу 1нтернет-шформаци, як1 запобiгатимуть негативному впливу Iнтернет-текстiв, створюватимуть у майбуттх фахiвцiв технiчних спецiальностей медiаiмунiтет до шшдливо! шформацп, навчатимуть протистояти навколишньому агресивному середовищу, формуватимуть умiння розрiзняти прямий i прихований змiст мережево! медiаiнформацil. Серед основних завдань виокремлено там:
• «дескриптивш» - передбачають переказ медiатекстiв, перелiк дiйових оаб, подiй, наукових досягнень тощо;
• «особиспсш» - побудованi iз застосуванням опису стосункiв, емоцiй, спогадiв на основi поданого медiатексту;
• «аналггичш» - передбачають аналiз структури медiатексту, його мовних особливостей, поглядiв;
• «класифшацшш» - визначають мiсце подш, зображених у медiатекстi, в юторичному, економiчному, науковому контекстi;
• «пояснювальш» - формують судження про медiатекст у цiлому або про його окремi частини;
• «оцiннi» - передбачають формування висновку про позитивнi сторони медiатексту на основi певних критерш, наприклад, моральних, особистiсних, технiчних, наукових тощо.
Для прикладу наведемо так творчi завдання щодо формування навичок критичного аналiзу медiатекстiв 1нтернету:
1. До проблеми обзивань або зневаги до людей в 1нтернетг
Завдання: прочитай вщгуки на форумi споживачiв т1е! чи шшо1 техшчно1 продукцп. Проаналiзуй мову споживачiв.
2. До проблеми конфiденцiйностi шформацп в 1нтернет1:
Завдання: спробуй визначити, яка iз запропоновано1 нижче шформацп е, на твою думку, конфвденцшною?_
вдентифшацшний код мобiльний номер телефону
серiя i номер паспорта серiя та номер водшських прав
адреса проживання серiя та номер студентського квитка
домашнiй номер телефону банкiвський рахунок
шформащя про службу в лавах Збройних сил номер страхового полюу
адреса 1нтернет-скриньки робочий номер телефону
шформащя про кутвлю квартири або шшого нерухомого майна шформащя про твою участь у виборах
номер факсу шформащя про отримаш книжки в бiблiотецi
шформащя про твое притягнення до кримшально1 вiдповiдальностi шформащя про твое притягнення до цившьно1 ввдповвдальносп
iнформацiя про куп1влю машини шформащя про твш найм на роботу
3. До проблеми ксенофобп в 1нтернетг
Завдання 1 Народний депутат Укра1ни О. Фельдман вважае, що треба «боротися» з певними проявами кiберненавистi в 1нтернет! Вiн пропонуе просто модерувати (утримувати iнформацiю у межах, дозволених законом) та видаляти провокацшний конвент (змют); видаляти профiлi шбер-провокатор1в; «банити» (тобто тимчасово забороняти вiдсилати поввдомлення в 1нтернет1) неадекватних користувачiв. Чи погоджуешся ти з таким виршенням проблеми? Як, на твою думку, можна виршити проблему ксенофобп в Укрш'ш?
Завдання 2. Перший мошторинг укра1нських сайтв, проведений «1нститутом прав людини i попередження екстремiзму та ксенофобп» показав, що понад 60% статей i новин на проввдних сайтах мютять коментарi з елементами ненависп та заклики до провокацш. Серед них: близько 50% - мютять вiдкритi образи; 19% - культурно-полиична ксенофоб1я; 17% -
провокують нацiональну ворожнечу та принижують нацiональну гiднiсть; 7% - мютять ненависть за регiональними та сощальними ознаками; тiльки 5% зосередженi на предмет! поввдомлення.
Помiркуй, як часто ro6i доводиться читати на сайтах 1нтернету статтi з елементами ксенофобп? Чи е серед них галузевi статтi?
У результат виконання зазначених практичних завдань, спрямованих на формування навичок критичного аналiзу медiатекстiв фахового спрямування у мережевих або 1нтернет-джерелах, студенти отримують позитивний настрш вiд ознайомлення з Iнтернет-iнформацiею. У них формуються вмiння штерпретаци поданих медiатекстiв зi зверненням до власного досвiду та досвiду iнших. Вони починають глибше розумiти культурну спадщину кра1ни, li iсторичнi, технiчнi, науковi цiнностi, оволод1вають тим мiнiмумом базових медiаосвiтнiх знань, який необхiдний для формування медiакультури особистостi. У бшьш вузькому значеннi завдання передбачають тренування пам'ятi, розвиток навичок творчостi, самостшносп, професiйне самовдосконалення.
Отже, формування навичок критичного мислення на прикладах фахових медiатекстiв у майбутнiх фахiвцiв техшчних спецiальностей е запорукою створення сприятливого медiаосвiтнього середовища, в якому медiаосвiта, а вiдтак i ii основш рiвнi - медiаграмотнiсть та медiакомпетентнiсть вiдiграють важливу роль у професшнш пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв технiчного профiлю.
Результати дослiдження можуть бути використаш у перспективi для обгрунтування та подальшого ефективного впровадження медiаосвiтнiх засобiв i технологiй у вищих техшчних навчальних закладах Укра1ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс] / Нац. акаде]шя пед. наук Укра1ни. - 2010. - 10 трав. - Режим доступу : http: //osvita.mediasapiens.kiev.ua. - Назва з екрану.
2. Казаков Ю. М. Педагопчш умови застосування медiаосвiти в процесi професшно1 тдготовки майбутнiх учителiв : дис... канд. пед. наук : 13.00.04 / Юрш Миколайович Казаков. - Луганськ, 2007. - 240 с.
3. Леготина Н. А. Педагогические условия подготовки студентов университета к реализации медиаобразования в общеобразовательных учреждениях : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Наталия Александровна Леготина. - Курган, 2004. - 172 с.
4. Мурюкина Е. В. Диалоги о киноискусстве: практика студенческого медиаклуба / Е. В. Мурюкина.
- Таганрог : Изд. центр ГОУВПО Таганрог. гос. пед. ин-та, 2009. - 208 с.
5. Мурюкина Е. В. Медиаобразование старшеклассников на материале кинопрессы / Е. В. Мурюкина.
- Таганрог : Изд-во Кучма, 2006. - 200 с.
6. Федоров А. В. Медиаобразование в ведущих странах Запада / А. В. Федоров, А. А. Новикова. -Таганрог : Изд-во Кучма, 2005. - 270 с.
7. Федоров А. В. Медиаобразование в зарубежных странах / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во Кучма, 2003. - 238 с.
8. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика / А. В. Федоров. - Ростов н/Дону : ЦВВР, 2001. - 708 с.
9. Федоров А. В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза : монография / А. В. Федоров. - М. : Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007. - 616 с.
УДК 070:37+377(075)(477)
В. В. ЮРЖЕНКО
ПРОБЛЕМИ МЕД1АОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ П1ДРУЧНИКОТВОРЕННЯ ДЛЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСШНО-ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
Висвтлено метод нейролiнгвiстиного програмування (НЛП). np0aHani30eaH0 можливостi peani3a^i aнaлогiв деяких Memodie НЛП, зокрема, через крову di^bmcmb, у навчальт електронт ресурси системи прoфeсiйнo-meхнiчнoi освти (ПТО) Украши.
