CC BY
63
ocBiTH i3 впровадженням спецкурс1в у навчальт плани пiдготовки викладач1в вищо! школи, а також включення до системи тдвищення квалiфiкащl педагопв ВНЗ навчальних модулiв з технологiй використання мережевих сервiсiв у навчально-виховному процесс
Л1ТЕРАТУРА
1. Демина Г. Ю. Социальная сеть как педагогическое пространство / Г. Ю. Демина // Интернет-журнал «Эйдос». - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eidos.ru/journal/2011/0325-04.htm
2. Дубов Д. В. 1нформацшне суспшьство в Украш: глобальнi виклики та нацiональнi можливосл / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. - К. : Н1СД, 2010. - 64 с.
3. 1ванов В. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: короткий огляд / В. 1ванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська. - К. : АУП, ЦВП, 2011. - 58 с.
4. Онкович Г. В. Медiаосвiта як штелектуально-комушкативна мережа / Г. В. Онкович // Вища освгга Укра1ни. - 2008. - № 3. Д. 1. Тем. вип. Наука i вища освгга в Украш: мiра взаемодп. - С. 130-137.
5. Програма «Цштст орiентацil сучасно! молодГ Укра1ни» за тдтримки Державно! служби молодГ та спорту Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rpp.nashaucheba.ru/docs/index-15143.html
6. Стучинська Н. В. Дослiдження комушкативно! активност студентгв медичного унiверситету у сощальних мережах / Н. В. Стручинська, Т. О. Соколова // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2011. - № 3 (23) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/ e-journals/ITZN/2011_3/Ind.
7. Фатеева И. А. Медиаобразование: теоретические основы и практика реализации / И. А. Фатеева. -Челябинск : Изд-во Челябин. гос. ун-та, 2007. - 270 с.
8. Gemius, gemiusAudience - Fusion Panel [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.audience.com.ua/
УДК 070:378(477)
В. В. ДИВАК
ЕЛЕМЕНТИ ВИКОРИСТАННЯ МЕД1АОСВ1ТШХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ВИЩО1 ШКОЛИ
Аналiзуються питання використання певних eneMeHmie MediaoceimHix технологш у навчальному процеci вищо! школи. Розкриваеться специф^а аналiзу пeрiодичниx видань на практичних заняттях, тдбору новин заcобiв масовог тформаци (ЗМ1), перегляду та обговорення вiдeофiльмiв. Визначено причини нeобxiдноcmi впровадження мeдiаоcвimи у навчальний процес вищог школи. Висвтлено основт положення Концепцп мeдiаоcвimи в Укра!т.
Ключовi слова: вища школа, мeдiаоcвimнi технологи, мeдiаграмоmнicmь, мeдiаiнформацiя, засоби масовог тформацп.
В. В. ДЫВАК
ЭЛЕМЕНТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
Анализируются вопросы использования определенных элементов медиаобразовательных технологий в учебном процессе высшей школы. Раскрывается специфика анализа периодических изданий на практических занятиях, подбора новостей средств массовой информации, просмотра и обсуждения видеофильмов. Определяются причины необходимости внедрения медиаграмотности в учебный процесс высшей школы. Освещены основные положения Концепции медиаграмотности в Украине.
Ключевые слова: высшая школа, медиаобразовательные технологии, медиаграмотность, медиаинформация, средства массовой информации.
V. V. DYVAK
THE USAGE OF MEDIA TECHNOLOGIES IN EDUCATIONAL PROCESS AT
HIGH SCHOOL
The article considers the usage of certain elements of media technologies in educational process at high school. The peculiarities of analysis of the periodicals at practical classes , the selection of the news from mass
media, watching and discussing movies are defined. The necessity of introduction of media literacy in the educational process of high school is stressed. The key statements of the Concept of media literacy in Ukraine are analysed.
Keywords: high school, media technology, media literacy, media information, mass media.
Приеднання Укра1ни до Болонського процесу ставить перед украшськими ВНЗ завдания готувати професшних фахiвцiв вищо1 школи високо1 квалiфiкацiï з ïx подальшим виходом на европейський ринок працi.
Одним i3 важливих положень Болонського процесу е орiентацiя ВНЗ на к1нцевий результат: знания й умшия випускник1в, здобутi з рiзниx джерел iнформацiï, мають бути застосоваш i практично використанi на користь усiеï Свропи [5].
Осшльки ми живемо в суспшьств^ постiйно збагачуваному iнформацiйними ресурсами, що передбачають широке використания сучасних шформацшних теxнологiй, надания можливостi користуватися та обмiнюватися iнформацiею i знаниями, виробляти iнформацiйнi продукти, повною мiрою реатзовуючи особистiсний потенцiал кожноï людини щодо професiйноï кар'ери та якостi власного життя, то формувания единого шформацшного простору висувае певт вимоги до вах сфер суспiльного життя. Зокрема, це стосуеться системних перетворень освинього процесу та модершзаци нацiональноï системи осв^и в питаниях, пов'язаних з шформатизащею i комп'ютеризацiею.
У документах ЮНЕСКО зазначено, що медiаосвiта - це навчання теорiï та практичних умiнь для опаиувания сучасних мас-медiа, що розглядаються як частина специфiчноï, автономно!' галузi знань у педагопчнш теорiï та практицi (7).
На нашу думку, визначення поияття «медiа-освiта» i питань iнформатизацiï та комп'ютеризацп освiтнього процесу й нацiональноï системи освии можна трактувати як шформатизащю - отримания iнформацiï з рiзниx джерел (телебачения, радiо, газет, журналiв, 1нтернет) та комп'ютеризацiю - штерактивна взаемодiя мiж споживачами та ЗМ1.
1нтерактивна взаемодiя мiж споживачами та ЗМ1 розкрита у державних документах, зокрема, в Державнш програмi «1нформацшш та комунiкацiйнi теxнологiï в освт i науцi на 2006-2010 рр.», Нацiональнiй доктринi розвитку освiти, Закош Украши «Про вищу освiту», де наголошуеться, що входжения Украши в Свропейський освiтнiй простiр вимагае яшсно нового пiдxоду в пiдготовцi студеипв до застосувания iнформацiйно-комунiкацiйний теxнологiй у професшнш дiяльностi [2; 3; 4].
Актуальним для студентiв е набуття системи знань i практичних умшь для орiентування в iнформацiйниx потоках сьогодення: пошук, засвоения, застосувания необxiдноï iнформацiï, зокрема, медiа-iнформацiï; адекватне сприймання, критичне осмисления, звiльнения вiд непотрiбноï iнформацiï i творче iнтерпретувания рiзноманiтноï медiапродукцiï.
Оск1льки деяк1 ЗМ1 насичеш негативною iнформацiю (наклепницькою, неправдивою, такою, що розпалюе певш релiгiйнi i дискримшацшш моменти, сценами насильства та жорстокосп, порнографiï), це негативно впливае на формувания свiдомостi не тшьки дiтей молодшого школьного вiку, а й усього суспшьства. Одним iз методiв зменшення впливу негативноï шформацп е медiаосвiта - напрям педагопки, покладений в основу розвитку особистосп за допомогою i на матерiалаx ЗМ1 з метою формування культури спiлкувания, творчих, комунiкативниx здiбностей, критичного мислення, вмiния повною мiрою сприймати, iнтерпретувати, аналiзувати й оцiиювати медiатексти, навчати рiзниx форм самовиражения за допомогою медiатеxнiки.
У вiтчизняиiй педагопчнш наущ дослiджения процесу впроваджения медiаосвiтнix теxнологiй у навчальний процес вищоï школи поки що на початковш стадiï i потребують насамперед виршеиия педагогiчноï проблеми формувания медiакультури майбутшх педагогiв, зокрема, професiйноï культури педагога вищоï школи.
Питаниям специфiки медакультури, ïï впливу на суспiльство та особиспсть ирисвячеи1 працi Д. Белла, М. Маклюена [6], Л. Найдьонова [8] та iишиx науковц1в.
Елементи використання медiаосвiтнix теxнологiй у навчальному процесi вищоï школи певною мiрою вiдображенi в доробках вiтчизияниx i зарубiжниx дослiдникiв (М. Гриневич, I. Жилявська, Л. Зазнобша, Ю. Козаков, О. Муаенко, А. Новiкова, Г. Онкович, О. Спiчкiн, Ю. Усов, О. Федоров, I. Чемерис, С. Шумаева та ш.).
Як зазначено в Законах Украши «Про ocBiTy», «Про вищу освгту», «Про ochobhî засади розвитку шформацшного суспшьства в Украïнi на 2007-2015 роки» [1; 2; 3], Концепци впровадження медiаосвiти в Украïнi [4] та шших нормативних документах, тдготовка фахiвцiв до ïx професiйноï дiяльностi в умовах розвитку сучасних шформацшно-комушкацшних теxнологiй можлива за умови оснащения освггшх закладiв електронними засобами навчання та телекомyнiкацiйними засобами доступу до шформацшно-освпшх ресyрсiв. Таким чином, на сучасному етапi найважливiшим завданиям вищоï освiти е пiдготовка випускиишв до устшного застосувания iнформацiйно-комyнiкацiйниx теxнологiй у професшнш дальность
Метою статп е дослвджения особливостей використания медiаосвiтнix технологш у навчальному процесi вищо1' школи.
Ввдповвдно до зазначено1' мети нами поставлен так1 завдания: узагальнити особливосп використания медiаосвiтнix теxнологiй у навчальному процес вищо1' школи, використовуючи ввдеофшьми, перiодичнy пресу, теxнологiï 1нтернету тощо.
Одним iз стратегiчниx напрямiв тдготовки стyдентiв е передyсiм iнтегрyвания медiаосвiти в навчально-виховний процес ВНЗ для формування медiакyльтyри сучасного фаxiвця як необхвдно1' умови його професiйноï культури, професiоналiзмy та конкyрентоспроможностi.
Сучасний фаxiвець повинен мати високий рiвень професшно1' культури, що виявляеться у здатност творчо мислити, постiйнiй орiентацiï на пошук i новизну, використаннi науково-теxнiчниx знань для вирiшения техшчних проблем. Одним з елемеипв тако1' пiдготовки е використания медiаосвiтнix технологш у навчальному процесс Завданиями ще1' теxнологiï е навчання користуватися медiа, що, вiдповiдно, е одним iз основних завдань вищо1' школи, де студенти вчаться розтзнавати способи й форми машпулятивного впливу медiа, розвитку «критичного мислення» в процесi медiаосвiти до вiтчизняниx умов, орiентyватися в шформацшному потоцi сучасного демократичного суспшьства.
У процеа професiйноï пiдготовки студеипв використовуються найрiзноманiтнiшi види, форми й програми медiаосвiти. Основними з них е лекторп, ранки й вечори, присвячеш медiакyльтyрi, фотовиставки i стшгазети, факультативи з медiакyльтyри, дискyсiйнi медiаклyби, любительськ1 медiастyдiï; репродyктивнi, евристичнi, иров^ проблемнi медiаосвiтнi заияття. Форми медiаосвiти - рецензiя, вигадувания, творчi роботи - написания репортажу, статп, штерв'ю, мiнiсценарiю, «екранiзацiï», розповiдi вiд iменi героя фiльмy; аналiз теле-, радюпередач, сайтiв 1нтернету; розкадровувания, складания колажiв, афiш; евристичнi, iгровi заияття - вшторини, конкурси i т. ш.; диспути, конференцiï; екскyрсiï, зyстрiчi з дiячами медiакyльтyри тощо [9].
У процеш вивчення дисциплiн у вищш школi (актуальних проблем педагопки, педагогiчниx iнновацiй, педагогiки та психологи вищо1' школи) передбачено рiзнi види дiяльностi стyдентiв: вiдвiдyвания лекцiй, ведення конспекту, практичнi заняття на рiвнi вiдповiдей на проблемнi запитания, що часто пов'язаш з переглядом ввдео- й аyдiофрагментiв, на рiвнi виконания iндивiдyального завдания дослiдницького характеру.
Осшльки одшею зi складових нинiшньоï шформацшно1' цивiлiзацiï стали аyдiовiзyальнi теxнологiï, яш створюють навколо людини щiльне шформацшне середовище, iндивiдyальнi завдания обов'язково передбачають огляд перюдично1' преси, що впливае на формувания всебiчноï обiзнаностi в галyзi педагогiчниx нововведень, критичного ставления до отримано1' негативно!' iнформацiï.
Технолопя огляду перiодичноï преси включае аналiз друкованих газет, жyрналiв, та електронних джерел. Здiйснюються критичний аналiз матерiалiв, порiвияния викладених там факт1в та визначения 1х вiдмiнностi, пошук замовленоï або неправдивоï iнформацiï, так званоï «джинси». Кiнцевим етапом огляду перiодичноï преси е формувания власноï думки. Одшею з умов огляду перюдики е не шльшсть поданоï шформаци, яка навалюеться на сучасну молоду людину, а ïï як1сть, оскшьки iз засад етики й естетики вона iнколи е не тшьки низькою, а й шкiдливою.
Ще одним елементом використання медiаосвiти у навчальному процеа вищоï школи е технолопя «Free to Choose» - дискусшна програма, заснована Будинком Анни Франк в Амстердамi у ствпращ з партнерами у 12 европейських кра1нах. Програма складаеться iз сери провокативних
вiдеороликiв, в яких висвидюються важдивГ проблеми рГзних кра!н. Це чГтко показуе, що права i свободи можуть конфлiкгуваги одне з одним чи з потребою захисту демократи. Зазначенi вiдеоролики спонукають студенпв критично мислити i займати певну позицгю.
Мета програми «Free to Choose» полягае у стимулюваннi студентiв обмiрковувати те, як ця специфiчна проблема ствввдноситься зГ схожими проблемами в !хньому сустльствь Дилеми на кшталт ще! трапляються у кожнш кра!ш, i люди можуть дотримуватися рГзних поглядГв, як1 повинш бути аргументованими [10].
На нашу думку, формуванню висококвалГфшованого медГакомпетентного студента сприятимуть: аналГз програм радю, к1но, телебачення, сайпв 1нтернету; систематичний перегляд проаналГзованих навчально-тзнавальних, особиспсно-розвивальних програм; робота в 1нтернет з метою збагачення корисною шформащею, формування критичного ставлення до негативно! шформацп; ознайомлення з полГтикою держави щодо ввдповвдного використання та тдпорядкування для особисто! корисп засобГв медГаосвГти; аналГз специфши роботи найрозвинешших каналГв телебачення для з'ясування особливостей вибору, для транслювання i створення нових програм телебачення; узагальнення значення медГаосвГти як мотивувального чинника в навчанш та сощалГзацп.
Однак основне завдання майбутшх фахГвцГв у ВНЗ - вивчення можливостей 1нтернет-ресурсГв i !хнього ефективного застосування, використання електронно! пошти для шдивГдуадьного пересилання кореспонденцп, випуск електронно! дошки оголошень, створення посилань на сайти в 1нтернет, як можуть бути корисними для студенпв та вГдкривають доступ до каталопв бГблютек або на шдивГдуальш сторшки студенпв.
Широко використовуються в навчально-виховному процес телекомушкацп, як1 сприяють розширенню освГтнього простору та вихованню людських цшностей. До мультимедшних послуг входять телефошя, ввдеоконференщя, 1нтернет, дистанцшне навчання, огдяд вщео на запит у режимГ «оn-line» та ш. Ввдеоконференщя е комп'ютерною технолопею, що дае змогу користувачам, як1 територГально розмщет в рГзних мюцях, одночасно бачити й чути один одного, обмГнюватися шформащею та стльно обробляти !! в штерактивному режимг Студенти можуть вшьно спшкуватися з викладачами, ставити запитання й вГдразу отримувати ввдповвд на них.
Однак викдадачГ припускаються помилок у тому, що не виховують у студенпв критичного ставлення до шформацшних веб-ресурсГв 1нтернету. НеобГзнашсть майбутшх учителГв, викдадачГв i неспроможшсть виршити цю проблему можна пояснити тим, що вони не отримали надежно! тдготовки у використанш засобГв медГаосвГти.
Навчадьно-тзнавальна дГяльшсть мапстрГв е найрГзномаштшшою. Вона охоплюе: самостшну тдготовку випускГв новин; редагування та порГвняння текспв, створення програм на телебаченш та радю; випуск утверситетських газет, яш поим розповсюджуються за допомогою 1нтернету; ствпрацю з професшними журналютами; самостшне визначення способГв функцюнування медГа (за принципом «навчання через дГяльшсть»); штеграцш медГаосвГти у викладання навчадьних предмепв (здебшьшого гумаштарного профшю) вищо! школи; окремГ заняття з шномистецтва, телебачення i медГакультури; створення аудювГзуальних матерГалГв, !хня критика й аналГз.
Тому важливою стала реалГзащя Концепци упровадження медГаосвГти в Укра!ш. У цьому документ! медГаосвГта розглядаеться як важливий складник модершзацп нацюнально! освГти. Концепщя базуеться на вивченш медГакультури населення Укра!ни та мГжнародному досввд оргашзацп медГаосвГти. Основш положення Концепци вщповвдають завданням, сформульованим у Паризьк1й програмьрекомендаци з медГаосвГти ЮНЕСКО та резолюцп Свропарламенту щодо медГаграмотносп у сферГ цифрово! шформацп.
Основна мета вГтчизняно! Концепци, визначаеться як сприяння розбудовГ в Укра!ш ефективно! системи медГаосвГти заради забезпечення всебГчно! тдготовки дГтей i молодГ до безпечно! й ефективно! взаемоди Гз сучасною системою медГа, формування у вихованщв медГаобГзнаносп, медГаграмотностГ i медГакомпетентностГ вГдповвдно до !х вшових та шдивГдуадьних особливостей.
У Концепцiï запропоновано визначення таких термшв, як медiаосвiта, медiапедагогiка, медiакyльтyра, медiаграмотнiсть; визначено мету, завдания, прюритети розвитку медiаосвiти та напрями, етапи й умови реалiзацiï [5].
Питания застосувания медiаосвiтнix теxнологiй у шдготовщ стyдентiв досi не було предметом комплексних наукових до^джень. У нишшшх умовах, коли сyспiльнi вимоги до професшного рiвия майбyтнix фаxiвцiв тдвишуються, це потребуе розробления сучасних педагопчних пiдxодiв до ïx професiйноï тдготовки iз застосуваниям медiаосвiтнix теxнологiй.
Таким чином, у процеа дослiджения теоретичних положень формувания медiакyльтyри студеипв ми дшшли висновку, що певного переосмисления потребуе характер пiдготовки фаxiвцiв, що вища освiта може стати середовищем iнтегрyвания медiаосвiти в навчальний процес ВНЗ як необxiдноï умови його професюнатзму та конкyрентоспроможиостi. Крiм того, залучения стyдентiв до створения творчих проекта для формувания ïxньоï медаакультури стане бiльш ефективним за умови використания аyдiовiзyальниx теxнологiй.
Стрiмкий розвиток у сучасному свiтi iнформацiйно-комyнiкацiйниx технологш i ЗМ1 потребуе цiлеспрямованоï тдготовки особистосл до вмiлого i безпечного користувания ними. На жаль, Украша робить лише першi кроки у цьому напрямi, хоча необxiднiсть запроваджения медiаосвiти не викликае сyмнiвiв. Однак залишаеться невирiшеним питания, хто саме мае займатися i ввдповвдати за формувания програм медiаосвiти, адже головне ïï завдания -пiдготyвати аудиторш до життя в iнформацiйномy суспшьств^ навчитися передбачати, а за потреби i нейтралiзyвати наслiдки негативного впливу ЗМ1 на свiдомiсть людини.
Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про вищу освгту» № 2984-III, зi змшами вiд 19 сiчня 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://crl.dsmu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=103&Itemid=50
2. Державна програма «1нформацшт та комyнiкацiйнi теxнологiï в освт i наyцi» на 2006-2010 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www.chnu.cv.ua / index.php? page=ua/grants/main /933
3. Закон Украши «Про основш засади розвитку шформацшного суспшьства в Украш на 20072015 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16.
4. Концепцш впровадження медiаосвiти в Украïнi [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm
5. Гриневич М. С. Медiаосвiта молодГ в рамках Болонського процесу / М. С. Гриневич // Вища освгта Украши у контекст штеграци до 7 европейського освгтнього простору: Вища освгта Украши. - Дод. 3, Т. V. (12). - 2008. - С. 134-139.
6. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. Understanding Media: The Extensions of Man. / М. Маклюэн - М.: Кучково поле, 2007. — 464 с.
7. Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: короткий огляд / В. 1ванов., О. Волошенюк., Л. Кульчинська та ш. - 2-ге вид., стер. - К.: АУП, ЦВП, 2012. - 58 с.
8. Найдьонова Л. А. Перспективи розвитку медiаосвiти в контекста болонського процесу: процесуальна модель медiакyльтyри /Л. А. Найдьонова // Болонський процес i вища освгта в Украш та Сврош: проблеми й перспективи. - К., 2007. - С. 162-168.
9. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. / А. В. Федоров. - Ростов-на-Дону, 2001. - 708 с.
10. «Free to choose» або вшьний вибирати: межi свободи: навч.-метод. поибник / авт.-упоряд.: Б. Ван Дрiель, А. Ленчовська. - К.: ТОВ «Майстер книг», 2011. - 64 с.
УДК 070:378+81'233:347.96
О. В. КАЛ1ЦЕВА
ЗАСТОСУВАННЯ МЕД1АОСВ1ТШХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ЮРИСТ1В
Висвтлено Hoei npodyKmuei методики формування i розвитку професшного мовлення майбуттх юристiв. Йдеться про впровадження у навчальний процес ВНЗ рiзних форм та засoбiв активного навчання, ят пропонуе сучасне тформацшне сустльство. Обгрунтовано доцтьтсть використання потенщалу медiаoсвiтнiх технологш у прoцесi фаховог тдготовки студентiв-юристiв.
